⚖️ Другий сенат розглядав справи за конституційними скаргами. Колегія суддів постановила низку ухвал
У середу, 24 вересня 2025 року, на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України новопризначений суддя Юрій Григорович Барабаш склав присягу.
📝 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“. 📃 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. 📃 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
📝 Крім того, відбулося засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210–ІІІ. 📃 Його розгляд колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
У справі за конституційною скаргою Кравчука Олександра Васильовича щодо конституційності припису абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження. 📃 Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Також колегія суддів постановила ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Феценець-Сарачілової Марії Михайлівни щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини першої статті 26 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“.
🔗 https://lnk.ua/Men0lDvNg
У середу, 24 вересня 2025 року, на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України новопризначений суддя Юрій Григорович Барабаш склав присягу.
📝 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“. 📃 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. 📃 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
📝 Крім того, відбулося засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210–ІІІ. 📃 Його розгляд колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
У справі за конституційною скаргою Кравчука Олександра Васильовича щодо конституційності припису абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження. 📃 Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Також колегія суддів постановила ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Феценець-Сарачілової Марії Михайлівни щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини першої статті 26 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“.
🔗 https://lnk.ua/Men0lDvNg
⚖️ Суд вніс зміни до персонального складу сенату і колегії суддів та продовжив розгляд справ за конституційними поданнями
🔹 У четвер, 25 вересня, Конституційний Суд України на спеціальних пленарних засіданнях вніс зміни до персонального складу сенату та колегії суддів Суду. За результатами засідань суддю Конституційного Суду України Юрія Барабаша включено до складу Першого сенату та Другої колегії суддів цього ж сенату.
🔹 Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 У четвер, 25 вересня, Конституційний Суд України на спеціальних пленарних засіданнях вніс зміни до персонального складу сенату та колегії суддів Суду. За результатами засідань суддю Конституційного Суду України Юрія Барабаша включено до складу Першого сенату та Другої колегії суддів цього ж сенату.
🔹 Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
29 вересня Україна разом зі світовою спільнотою вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру – одного з найстрашніших символів злочинів нацистського режиму проти людяності.
Ця трагедія назавжди залишилася в історії як болючий згадок про наслідки ненависті, нетерпимості та тоталітарного зла.
Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та пошані перед усіма невинними жертвами.
Пам’ять про Бабин Яр – це пересторога для сучасності й майбутнього. Вона закликає нас будувати державу, засновану на принципах гідності, свободи та верховенства права, щоб подібні злочини більше ніколи не повторилися.
Ця трагедія назавжди залишилася в історії як болючий згадок про наслідки ненависті, нетерпимості та тоталітарного зла.
Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та пошані перед усіма невинними жертвами.
Пам’ять про Бабин Яр – це пересторога для сучасності й майбутнього. Вона закликає нас будувати державу, засновану на принципах гідності, свободи та верховенства права, щоб подібні злочини більше ніколи не повторилися.
📝До Конституційного Суду України 26 вересня 2025 року з конституційним поданням звернувся Верховний Суд щодо конституційності абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ (далі – Закон № 4059), яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для визначення посадового окладу судді.
🖇Зі змісту конституційного подання вбачається, що встановивши у Законі № 4059 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 грн, законодавець фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, чим звузив гарантії незалежності суддів.
🖇Зі змісту конституційного подання вбачається, що встановивши у Законі № 4059 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 грн, законодавець фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, чим звузив гарантії незалежності суддів.
💬Посилаючись на норми Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України та міжнародні документи з питань статусу та незалежності суддів, Верховний Суд стверджує, що за будь-яких умов обмеження суддівської винагороди не може бути здійснене у спосіб ухвалення закону про Державний бюджет України на відповідний період, а лише через унесення змін до профільного закону, яким є Закон України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ.
Верховний Суд вважає, що абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону № 4059 суперечить статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України.
📄З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „На розгляді Суду“.
Верховний Суд вважає, що абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону № 4059 суперечить статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України.
📄З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „На розгляді Суду“.
🔹У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, відбулася лекція на тему „Історія Конституційного Суду України в обличчях“.
🔸У заході, проведеному 25 вересня 2025 року, взяли участь судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Галина Юровська, судді Конституційного Суду України попередніх років Сергій Вдовіченко, Володимир Тихий, працівники структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду України, представники Національної школи суддів України, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук України.
🔸У заході, проведеному 25 вересня 2025 року, взяли участь судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Галина Юровська, судді Конституційного Суду України попередніх років Сергій Вдовіченко, Володимир Тихий, працівники структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду України, представники Національної школи суддів України, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук України.
🔹Суддя Галина Юровська зазначила, що від початку цього проєкту вже проведено понад 100 тематичних лекцій. Слухачі мали змогу ознайомитися з національною та міжнародною судовими практиками та іншими темами, зокрема, присвяченими й історії заснування Конституційного Суду України, а також пам’яті відомого українського вченого-правознавця, першого Голови Конституційного Суду України (1992–1995 рр.) Леоніда Юзькова, який був одним із фундаторів українського державотворення, зробив вагомий внесок у розвиток української конституційної доктрини.
🔸Під час презентації Галина Юровська розповіла, як починалася робота Конституційного Суду України, ознайомила з першим його складом. У цьому контексті представила збірку нарисів „Конституцією покликані“ за загальною редакцією Володимира Шляпошникова. Ця збірка знайомить із життєвими шляхами, позиціями, стилем роботи, науковою творчістю суддів органу конституційної юрисдикції першої каденції.
Галина Юровська також розповіла про суддів, які вже припинили свої повноваження, та про чинних суддів Конституційного Суду України, а також представила працівників, які працюють від початку діяльності органу конституційної юрисдикції в Україні.
🔹Суддя у відставці Володимир Тихий згадав про етапи створення Конституційного Суду України, призначення суддів, обрання першим складом Суду у 1996 році Голови Суду – Івана Тимченка. Зосередив увагу на вивченні міжнародного досвіду з питань конституційного права.
🔸Про роботу Асоціації суддів Конституційного Суду України (Асоціація) розповів її голова Сергій Вдовіченко. Він зазначив, що Асоціація є громадською організацією, яка була утворена 4 червня 2009 року, її ініціаторами і засновниками є судді Петро Мартиненко та Іван Тимченко. До складу входять судді у відставці. Сергій Вдовіченко окреслив напрям діяльності Асоціації, зазначивши, що її члени беруть участь у громадському і суспільному житті нашої держави, сприяють органам державної влади і місцевого самоврядування в реалізації повноважень у сфері правотворення та правозастосування, а також суддям (чинним і попередніх каденцій) і громадянам України у здійсненні та захисті конституційних прав і свобод, та в інших важливих для нашої країни заходах.
🔹Суддя Юрій Барабаш окреслив роботу суддів Конституційного Суду України та зазначив, що судді першої каденції заклали доктринальну основу конституційного права. Він зосередив увагу на процесуальних особливостях роботи органу конституційного контролю та наголосив на важливості активізації роботи Суду в нинішніх умовах, особливо в частині розгляду конституційних скарг.
🔸На значущості просвітницького проєкту, ініціаторкою якого є Галина Юровська, наголосив суддя Віктор Городовенко. Він зазначив, що проведення таких заходів є важливим для усіх, хто цікавиться практикою органу конституційної юрисдикції та розвитком конституційного права в Україні. І сьогоднішній захід важливий тим, що можна ознайомитися з усім складом Конституційного Суду України, який формував і продовжує формувати конституційну юстицію. Суддя також наголосив на важливості спільної праці, як суддів, так і працівників Секретаріату Суду, яка є потрібною для виконання його основних функцій.
🔹Під час заходу спогадами про те, як працював Суд від початку його діяльності ділилися працівники Секретаріату Суду Людмила Манченко, Ірина Сотнікова, Наталія Страшук, Ірина Шапошнікова, які уже 29 років поспіль виконують свої обов’язки, забезпечуючи безперервну діяльність цієї інституції.
🎥Детальніше у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=6OTv13Ml-SM
🔸Під час презентації Галина Юровська розповіла, як починалася робота Конституційного Суду України, ознайомила з першим його складом. У цьому контексті представила збірку нарисів „Конституцією покликані“ за загальною редакцією Володимира Шляпошникова. Ця збірка знайомить із життєвими шляхами, позиціями, стилем роботи, науковою творчістю суддів органу конституційної юрисдикції першої каденції.
Галина Юровська також розповіла про суддів, які вже припинили свої повноваження, та про чинних суддів Конституційного Суду України, а також представила працівників, які працюють від початку діяльності органу конституційної юрисдикції в Україні.
🔹Суддя у відставці Володимир Тихий згадав про етапи створення Конституційного Суду України, призначення суддів, обрання першим складом Суду у 1996 році Голови Суду – Івана Тимченка. Зосередив увагу на вивченні міжнародного досвіду з питань конституційного права.
🔸Про роботу Асоціації суддів Конституційного Суду України (Асоціація) розповів її голова Сергій Вдовіченко. Він зазначив, що Асоціація є громадською організацією, яка була утворена 4 червня 2009 року, її ініціаторами і засновниками є судді Петро Мартиненко та Іван Тимченко. До складу входять судді у відставці. Сергій Вдовіченко окреслив напрям діяльності Асоціації, зазначивши, що її члени беруть участь у громадському і суспільному житті нашої держави, сприяють органам державної влади і місцевого самоврядування в реалізації повноважень у сфері правотворення та правозастосування, а також суддям (чинним і попередніх каденцій) і громадянам України у здійсненні та захисті конституційних прав і свобод, та в інших важливих для нашої країни заходах.
🔹Суддя Юрій Барабаш окреслив роботу суддів Конституційного Суду України та зазначив, що судді першої каденції заклали доктринальну основу конституційного права. Він зосередив увагу на процесуальних особливостях роботи органу конституційного контролю та наголосив на важливості активізації роботи Суду в нинішніх умовах, особливо в частині розгляду конституційних скарг.
🔸На значущості просвітницького проєкту, ініціаторкою якого є Галина Юровська, наголосив суддя Віктор Городовенко. Він зазначив, що проведення таких заходів є важливим для усіх, хто цікавиться практикою органу конституційної юрисдикції та розвитком конституційного права в Україні. І сьогоднішній захід важливий тим, що можна ознайомитися з усім складом Конституційного Суду України, який формував і продовжує формувати конституційну юстицію. Суддя також наголосив на важливості спільної праці, як суддів, так і працівників Секретаріату Суду, яка є потрібною для виконання його основних функцій.
🔹Під час заходу спогадами про те, як працював Суд від початку його діяльності ділилися працівники Секретаріату Суду Людмила Манченко, Ірина Сотнікова, Наталія Страшук, Ірина Шапошнікова, які уже 29 років поспіль виконують свої обов’язки, забезпечуючи безперервну діяльність цієї інституції.
🎥Детальніше у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=6OTv13Ml-SM
YouTube
Тематична лекція Галини Юровської (Історія КСУ в обличчях)
Enjoy the videos and music you love, upload original content, and share it all with friends, family, and the world on YouTube.
📝 До Конституційного Суду України звернувся Верховний Суд із низкою конституційних подань
30 вересня 2025 року до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Верховного Суду:
➖ щодо конституційності положень пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України в частині осіб, які були засуджені за кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності;
➖ щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“ від 12 березня 2025 року № 4292–ІХ;
➖ щодо конституційності частини другої статті 3 та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року № 3674–VI;
➖ щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ, яким частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ викладено в новій редакції;
➖ щодо конституційності статей 309 і 392 Кримінального процесуального кодексу України в частині неможливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку пункту 2 частини шостої та частини сьомої статті 100, статей 170–173 Кримінального процесуального кодексу України під час кримінального провадження.
📍 З текстом конституційних подань можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
🗓 https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya-0
30 вересня 2025 року до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Верховного Суду:
➖ щодо конституційності положень пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України в частині осіб, які були засуджені за кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності;
➖ щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“ від 12 березня 2025 року № 4292–ІХ;
➖ щодо конституційності частини другої статті 3 та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року № 3674–VI;
➖ щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ, яким частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ викладено в новій редакції;
➖ щодо конституційності статей 309 і 392 Кримінального процесуального кодексу України в частині неможливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку пункту 2 частини шостої та частини сьомої статті 100, статей 170–173 Кримінального процесуального кодексу України під час кримінального провадження.
📍 З текстом конституційних подань можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
🗓 https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya-0
🇺🇦 З Днем Захисників і Захисниць України!
У цей день ми з особливою вдячністю та шаною звертаємось до тих, хто обрав шлях служіння Батьківщині та самовіддано стоїть на варті її незалежності й свободи.
Ви – справжні герої нашого часу, приклад мужності, незламності та відданості. Ви – опора України, гордість Українського народу, утілення честі та гідності!
Ми вдячні Вам за кожну безсонну ніч на бойовому посту, за кожен крок, зроблений заради захисту нашої землі, за кожну жертву, принесену в ім’я життя і безпеки співгромадян. Ми схиляємо голови у пам’ять про полеглих героїв, які віддали свої життя за свободу та світле майбутнє нашої країни.
Подяка кожному з Вас – це не лише слова, а й глибоке усвідомлення того, що саме завдяки Вашій відвазі ми маємо можливість жити, виховувати дітей, працювати та будувати державу, у якій панують права людини та верховенство права.
Бажаємо Вам міцного здоров’я, непохитної віри, надійного тилу та тепла рідних сердець. Нехай Бог оберігає Вас на кожному кроці, а перемога, здобута Вашими зусиллями, стане спільною радістю для всієї України.
З нагоди Дня захисників і захисниць України у Конституційному Суді піднято Державний Прапор України.
🇺🇦 Слава захисникам і захисницям!
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
У цей день ми з особливою вдячністю та шаною звертаємось до тих, хто обрав шлях служіння Батьківщині та самовіддано стоїть на варті її незалежності й свободи.
Ви – справжні герої нашого часу, приклад мужності, незламності та відданості. Ви – опора України, гордість Українського народу, утілення честі та гідності!
Ми вдячні Вам за кожну безсонну ніч на бойовому посту, за кожен крок, зроблений заради захисту нашої землі, за кожну жертву, принесену в ім’я життя і безпеки співгромадян. Ми схиляємо голови у пам’ять про полеглих героїв, які віддали свої життя за свободу та світле майбутнє нашої країни.
Подяка кожному з Вас – це не лише слова, а й глибоке усвідомлення того, що саме завдяки Вашій відвазі ми маємо можливість жити, виховувати дітей, працювати та будувати державу, у якій панують права людини та верховенство права.
Бажаємо Вам міцного здоров’я, непохитної віри, надійного тилу та тепла рідних сердець. Нехай Бог оберігає Вас на кожному кроці, а перемога, здобута Вашими зусиллями, стане спільною радістю для всієї України.
З нагоди Дня захисників і захисниць України у Конституційному Суді піднято Державний Прапор України.
🇺🇦 Слава захисникам і захисницям!
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
⚖️ У вівторок, 30 вересня 2025 року, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному із наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, відбулися засідання колегій суддів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ Так, Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стародубця Миколи Петровича щодо конституційності окремих приписів статті 7, пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“ від 2 грудня 2021 року № 1928–ІХ, окремих приписів статті 7, пункту 7 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ, статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136, частин п’ятої, шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частин п’ятої статті 242, абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, абзаців тридцять п’ятого, тридцять шостого, тридцять сьомого підпункту 3, пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень» від 19 грудня 2024 року № 4173–ІХ.
▪️ Колегія на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер” щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210–ІІІ.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ Колегія постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича в частині щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-IX, водночас відмовила у відкритті конституційного провадження в іншій частині – щодо конституційності абзацу вісімнадцятого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-IX. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ У справі за конституційною скаргою Бородіної Лілії Володимирівни щодо конституційності окремих приписів статей 284, 392 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📑 Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, відбулися засідання колегій суддів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ Так, Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стародубця Миколи Петровича щодо конституційності окремих приписів статті 7, пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“ від 2 грудня 2021 року № 1928–ІХ, окремих приписів статті 7, пункту 7 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ, статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136, частин п’ятої, шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частин п’ятої статті 242, абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, абзаців тридцять п’ятого, тридцять шостого, тридцять сьомого підпункту 3, пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень» від 19 грудня 2024 року № 4173–ІХ.
▪️ Колегія на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер” щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210–ІІІ.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ Колегія постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича в частині щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-IX, водночас відмовила у відкритті конституційного провадження в іншій частині – щодо конституційності абзацу вісімнадцятого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-IX. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ У справі за конституційною скаргою Бородіної Лілії Володимирівни щодо конституційності окремих приписів статей 284, 392 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ Суд розглядав справу щодо конституційності окремих приписів Кодексу адміністративного судочинства України
Другий сенат Конституційного Суду України 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Касмініна Олександра Володимировича.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, заявник звернувся до Конституційного Суду України з конституційною скаргою щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
▪️ Оспорюваними положеннями Кодексу встановлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
➖ касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
➖ справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних положень, суб’єкт права на конституційну скаргу наголошує на тому, що, зокрема, право на доступ до касаційної інстанції поставлено в залежність від наявності винятків, визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу, які мають оціночний характер і ґрунтуються на дискреції суду, що є неприйнятним у демократичному суспільстві, адже надає можливості для свавілля. Такий „касаційний фільтр“, на його думку, створює ризики для ефективного судового захисту, оскільки відсутність чітких і передбачуваних критеріїв для прийняття справ до касаційного розгляду спричиняє свавільне обмеження права особи на справедливий судовий розгляд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та гарантій передбачених Конституцією України.
▪️ Отже, Касмінін О. В. просить Суд перевірити підпункти „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 22, частині першій статті 24, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
💬 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
У пленарному засіданні взяли участь суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Касмінін, уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Лещенко, інші громадяни України.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/zr1UYvDu
Другий сенат Конституційного Суду України 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Касмініна Олександра Володимировича.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, заявник звернувся до Конституційного Суду України з конституційною скаргою щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
▪️ Оспорюваними положеннями Кодексу встановлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
➖ касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
➖ справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних положень, суб’єкт права на конституційну скаргу наголошує на тому, що, зокрема, право на доступ до касаційної інстанції поставлено в залежність від наявності винятків, визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу, які мають оціночний характер і ґрунтуються на дискреції суду, що є неприйнятним у демократичному суспільстві, адже надає можливості для свавілля. Такий „касаційний фільтр“, на його думку, створює ризики для ефективного судового захисту, оскільки відсутність чітких і передбачуваних критеріїв для прийняття справ до касаційного розгляду спричиняє свавільне обмеження права особи на справедливий судовий розгляд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та гарантій передбачених Конституцією України.
▪️ Отже, Касмінін О. В. просить Суд перевірити підпункти „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 22, частині першій статті 24, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
💬 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
У пленарному засіданні взяли участь суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Касмінін, уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Лещенко, інші громадяни України.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/zr1UYvDu
⚖️Суд розглядав справу за конституційною скаргою Сергія Гнезділова
Другий сенат 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича.
🔸 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя повідомив, що предметом конституційного контролю у цій справі є частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою „під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
🔸Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань 10 жовтня 2024 року вручив Гнезділову С.О. повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, визначеного частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 11 жовтня 2024 року застосував до Гнезділова С.О. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті, а ухвалою від 29 листопада 2024 року – продовжив Гнезділову С.О. строк тримання під вартою, без визначення суми застави.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 грудня 2024 року залишив без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року, а апеляційну скаргу захисника, що діє в інтересах Гнезділова С.О., – без задоволення.
Шевченківський районний суд міста Дніпра (раніше – Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська) ухвалою від 23 січня 2025 року звільнив Гнезділова С.О. від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, визначеного частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України, на підставі частини п’ятої статті 401 цього кодексу, кримінальне провадження – закрив, а застосований раніше до Гнезділова С.О. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – скасував та негайно звільнив його з-під варти в залі суду.
🔸 Заявник твердить, що оспорювані приписи Кодексу порушують принцип рівності громадян перед законом (стаття 24 Конституції України), оскільки під час дії воєнного стану ставлять військовослужбовців, зокрема тих, які вчинили такі кримінальні правопорушення як непокора, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, у нерівне становище та прирівнюють їх до особливо небезпечних злочинців, які становлять загрозу суспільству, що є дискримінацією за сферою діяльності.
На його переконання, внаслідок таких дискримінаційних приписів Кодексу до військовослужбовців, які скоїли кримінальні правопорушення, визначені статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовують тільки найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права на внесення застави, чим порушено, без належного обґрунтування, його право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції України.
🔸 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення підготовлено запити, зокрема, до органів державної влади, закладів вищої освіти, а також вчених, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважені особи, які діють від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Анастасія Бурковська, Ілля Подворний, громадяни України.
https://cutt.ly/Vr1Orf7I
Другий сенат 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича.
🔸 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя повідомив, що предметом конституційного контролю у цій справі є частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою „під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
🔸Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань 10 жовтня 2024 року вручив Гнезділову С.О. повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, визначеного частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 11 жовтня 2024 року застосував до Гнезділова С.О. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті, а ухвалою від 29 листопада 2024 року – продовжив Гнезділову С.О. строк тримання під вартою, без визначення суми застави.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 грудня 2024 року залишив без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року, а апеляційну скаргу захисника, що діє в інтересах Гнезділова С.О., – без задоволення.
Шевченківський районний суд міста Дніпра (раніше – Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська) ухвалою від 23 січня 2025 року звільнив Гнезділова С.О. від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, визначеного частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України, на підставі частини п’ятої статті 401 цього кодексу, кримінальне провадження – закрив, а застосований раніше до Гнезділова С.О. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – скасував та негайно звільнив його з-під варти в залі суду.
🔸 Заявник твердить, що оспорювані приписи Кодексу порушують принцип рівності громадян перед законом (стаття 24 Конституції України), оскільки під час дії воєнного стану ставлять військовослужбовців, зокрема тих, які вчинили такі кримінальні правопорушення як непокора, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, у нерівне становище та прирівнюють їх до особливо небезпечних злочинців, які становлять загрозу суспільству, що є дискримінацією за сферою діяльності.
На його переконання, внаслідок таких дискримінаційних приписів Кодексу до військовослужбовців, які скоїли кримінальні правопорушення, визначені статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовують тільки найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права на внесення застави, чим порушено, без належного обґрунтування, його право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції України.
🔸 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення підготовлено запити, зокрема, до органів державної влади, закладів вищої освіти, а також вчених, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважені особи, які діють від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Анастасія Бурковська, Ілля Подворний, громадяни України.
https://cutt.ly/Vr1Orf7I