Автор клопотання вважає, що Закон у цілому та, зокрема, оспорювані його приписи суперечать принципу юридичної визначеності (як складовій принципу верховенства права), а також порушують його права мати релігійні переконання, несумісні із виконанням військового обов’язку, право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою, а також право на свободу та особисту недоторканність, повагу людської гідності та право не бути підданим покаранню, що її принижує.
📑 Суддя-доповідач також повідомив, що Другий сенат Ухвалою від 22 липня 2025 року об’єднав справи за конституційними скаргами Віталія Алексеєнка та Сергія Іванущенка в одне конституційне провадження.
📑 Суддя-доповідач також повідомив, що Другий сенат Ухвалою від 22 липня 2025 року об’єднав справи за конституційними скаргами Віталія Алексеєнка та Сергія Іванущенка в одне конституційне провадження.
Під час пленарного засідання із змістом конституційної скарги Віталія Алексеєнка ознайомив суддя-доповідач Сергій Різник. Він зазначив, що заявник оспорює статтю 1, окремий припис статті 2 Закону та окремий припис статті 336 Кодексу.Згідно із частиною другою статті 1 Закону „в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень“. Відповідно до статті 2 Закону право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
Окремий припис статті 336 Кодексу встановлює кримінальну відповідальність за „ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період“.
Як зазначив суддя, на думку заявника, оспорювані приписи Закону не відповідають частинам першій, другій статті 24, статтям 35, 64 Конституції України, а окремий припис статті 336 Кодексу – статті 35, частині другій статті 62 Конституції України.
За словами судді-доповідача, під час проведення мобілізації військовозобов’язаного Віталія Алексеєнка визнано придатним за віком і станом здоров’я для проходження військової служби та у встановленому законом порядку йому двічі вручено повістку про обов’язок з’явитися на призовну дільницю для призову „по мобілізації до Збройних Сил України“, проте він відмовився „убувати до військової частини“ для проходження військової служби з огляду на те, що військова служба суперечить його релігійним переконанням.
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області вироком, залишеним без зміни ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду, визнав його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, установленого статтею 336 Кодексу та призначив покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, а також на підставі статті 75 Кодексу звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю один рік і шість місяців та покладенням на нього окремих обов’язків.
Верховний Суд касаційну скаргу засудженого Віталія Алексеєнка залишив без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду – без зміни.
Суб’єкт права на конституційну скаргу, обґрунтовуючи неконституційність частини першої статті 1 Закону, наголошує, що „оскільки оспорюваний припис визначає заміну альтернативною (невійськовою) службою лише строкової військової служби, якої в України на сьогодні не існує, це повністю унеможливлює реалізацію конституційного права, визначеного частиною четвертою статті 35 Конституції України“.
Щодо неконституційності частини другої статті 1 Закону заявник твердить, що право громадян на проходження альтернативної служби як юридичний засіб забезпечення рівності перед законом за статтею 24 Конституції України не підлягає обмеженням в умовах воєнного або надзвичайного стану за частиною другою статті 64 Конституції України, а тому передбачення можливості встановлення таких обмежень вказаним приписом є неконституційним.
Неконституційність окремого припису статті 336 Кодексу Віталій Алексеєнко вбачає, зокрема, в тому, що цей припис Кодексу уможливлює „притягнення до кримінальної відповідальності за відмову від призову на військову службу громадян, які мають релігійні переконання, що суперечать виконанню військового обов’язку“.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Сергія Іванущенка, адвокат Вадим Карпов, інші громадяни України.
https://cutt.ly/6r1SeKdf
Неконституційність окремого припису статті 336 Кодексу Віталій Алексеєнко вбачає, зокрема, в тому, що цей припис Кодексу уможливлює „притягнення до кримінальної відповідальності за відмову від призову на військову службу громадян, які мають релігійні переконання, що суперечать виконанню військового обов’язку“.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Сергія Іванущенка, адвокат Вадим Карпов, інші громадяни України.
https://cutt.ly/6r1SeKdf
📚 До Всеукраїнського дня бібліотек у Конституційному Суді України презентовано наукове видання
У Конституційному Суді України 30 вересня 2025 року відбулися заходи, приурочені Всеукраїнському дню бібліотек, як нагадування про невичерпну цінність знань, книги та бібліотечної справи для розвитку суспільства й держави.
Участь у заході взяли керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, його заступниця Лариса Бірюк, працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду та патронатних служб суддів.
▪️ Вітаючи присутніх, Віктор Бесчастний підкреслив, що бібліотеки – це не лише сховища книжок, а й осередки збереження культури, науки, права, джерела натхнення та духовного розвитку для кожної людини. Саме бібліотеки забезпечують доступ до знань, формують інтелектуальний простір та сприяють розвитку критичного мислення.
У цей символічний день у стінах Конституційного Суду України відбулася презентація монографії доцентки кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка, докторки юридичних наук Тамари Дудаш на тему „Правова аргументація: загальнотеоретична характеристика“.
▪️ Авторка монографії, науковиця з багаторічним досвідом, представила працю, у якій висвітлено особливості правової аргументації в основних видах юридичної діяльності (правотворчій, правотлумачній, правозастосовчій) та досліджено приклади такої аргументації. Монографія розкриває зміст понять аргументації й правової аргументації та їхнє співвідношення з суміжними поняттями правового обґрунтування, доказування, пояснювання, мотивування, переконування.
Тамара Дудаш узагальнила і запропонувала загальнотеоретичну модель правової аргументації, яка охоплює такі елементи, як: склад правового аргументування, інструменти правового аргументування, реконструювання й оцінювання правової аргументації за запропонованою методикою.
📖 Монографія розрахована на науковців, юристів-практиків, суддів, здобувачів юридичної освіти, правотворців і правотлумачів.
У Конституційному Суді України 30 вересня 2025 року відбулися заходи, приурочені Всеукраїнському дню бібліотек, як нагадування про невичерпну цінність знань, книги та бібліотечної справи для розвитку суспільства й держави.
Участь у заході взяли керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, його заступниця Лариса Бірюк, працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду та патронатних служб суддів.
▪️ Вітаючи присутніх, Віктор Бесчастний підкреслив, що бібліотеки – це не лише сховища книжок, а й осередки збереження культури, науки, права, джерела натхнення та духовного розвитку для кожної людини. Саме бібліотеки забезпечують доступ до знань, формують інтелектуальний простір та сприяють розвитку критичного мислення.
У цей символічний день у стінах Конституційного Суду України відбулася презентація монографії доцентки кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка, докторки юридичних наук Тамари Дудаш на тему „Правова аргументація: загальнотеоретична характеристика“.
▪️ Авторка монографії, науковиця з багаторічним досвідом, представила працю, у якій висвітлено особливості правової аргументації в основних видах юридичної діяльності (правотворчій, правотлумачній, правозастосовчій) та досліджено приклади такої аргументації. Монографія розкриває зміст понять аргументації й правової аргументації та їхнє співвідношення з суміжними поняттями правового обґрунтування, доказування, пояснювання, мотивування, переконування.
Тамара Дудаш узагальнила і запропонувала загальнотеоретичну модель правової аргументації, яка охоплює такі елементи, як: склад правового аргументування, інструменти правового аргументування, реконструювання й оцінювання правової аргументації за запропонованою методикою.
📖 Монографія розрахована на науковців, юристів-практиків, суддів, здобувачів юридичної освіти, правотворців і правотлумачів.
Суд провів 112 засідань та ухвалив 197 актів: результати роботи Суду за вересень
🔸 У вересні 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 112 засідань, з них:
▪️7 закритих частин пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 3 засідання Великої палати Суду;
▪️3 спеціальних пленарних засідання Суду та 4 засідань Суду;
▪️4 відкриті частини пленарних засідань, 1 закрита частина пленарного засідання, 13 засідань Першого сенату Суду;
▪️12 відкритих частин пленарних засідань, 12 закритих частин пленарних засідань, 4 пленарних засідання та 24 засідань Другого сенату Суду;
▪️24 засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
🔸 На цих засіданнях Суд ухвалив 197 актів, з них:
▪️1 рішення Другого сенату Суду;
▪️97 ухвал Великої палати Суду;
▪️6 постанов Суду;
▪️11 ухвал Першого сенату Суду;
▪️20 ухвал Другого сенату Суду;
▪️62 ухвали колегій суддів сенатів Суду.
📝 До Суду за цей період надійшло 6 конституційних подань та 39 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 6 конституційних подань та 19 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 20 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📝 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 59 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
🔸 У вересні 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 112 засідань, з них:
▪️7 закритих частин пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 3 засідання Великої палати Суду;
▪️3 спеціальних пленарних засідання Суду та 4 засідань Суду;
▪️4 відкриті частини пленарних засідань, 1 закрита частина пленарного засідання, 13 засідань Першого сенату Суду;
▪️12 відкритих частин пленарних засідань, 12 закритих частин пленарних засідань, 4 пленарних засідання та 24 засідань Другого сенату Суду;
▪️24 засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
🔸 На цих засіданнях Суд ухвалив 197 актів, з них:
▪️1 рішення Другого сенату Суду;
▪️97 ухвал Великої палати Суду;
▪️6 постанов Суду;
▪️11 ухвал Першого сенату Суду;
▪️20 ухвал Другого сенату Суду;
▪️62 ухвали колегій суддів сенатів Суду.
📝 До Суду за цей період надійшло 6 конституційних подань та 39 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 6 конституційних подань та 19 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 20 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📝 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 59 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями та вніс зміни до персонального складу Постійної комісії. Колегія суддів постановила ухвалу
У четвер, 2 жовтня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
☑️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
☑️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
▪️ Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Юрія Барабаша.
🔸Крім того, відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді постановили 📑 Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини першої статті 1166, частини першої статті 1167, частини першої статті 1173, частини першої статті 1174 Цивільного кодексу України, частини четвертої статті 10, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини“.
▪️ Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куспися Віталія Андрійовича про відповідність Конституції України підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частини четвертої статті 7, частин другої, третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України.
У четвер, 2 жовтня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
☑️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
☑️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
▪️ Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Юрія Барабаша.
🔸Крім того, відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді постановили 📑 Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини першої статті 1166, частини першої статті 1167, частини першої статті 1173, частини першої статті 1174 Цивільного кодексу України, частини четвертої статті 10, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини“.
▪️ Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куспися Віталія Андрійовича про відповідність Конституції України підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частини четвертої статті 7, частин другої, третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України.
🗞 Судді Конституційного Суду України долучилися до роботи ХIІІ Літньої школи конституційного права
У межах реалізації спільного проєкту Конституційного Суду України та Програми підтримки ОБСЄ для України виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак взяли участь у Літні школі конституційного права на тему: „Конституційна демократія в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення: візія Конституційного Суду“.
Цьогоріч захід відбувся 23–28 вересня за участі національних експертів у галузі конституційного і європейського права, теорії та філософії права, юристів-практики, представники державних органів, міжнародних організацій, ЄСПЛ, студентів закладів вищої освіти України з різних галузей права.
Для студентської молоді була запропонована інтенсивна програма, у межах якої вони отримали навики щодо розуміння, аналізу і тлумачення конституційних положень, включаючи знання міжнародно-правових актів, що становлять основу у сфері захисту прав людини і основоположних свобод. Програма школи орієнтована насамперед на поглиблення фахової підготовки правників у сфері конституційного права.
Судді Конституційного Суду України під час роботи Літньої школи виступили як лектори. Представлені ними доповіді, а також виступи інших відомих вітчизняних експертів, науковців, дослідників у галузі конституційного права стали предметом обговорення і дискусій.
▪️ Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин виступив на тему: „Конституційна юстиція в умовах воєнного стану: перспективи євроінтеграції“, в якій зосередив увагу на роботі органу конституційного контролю в умовах воєнного стану та наголосив на її тісному взаємозв’язку з євроінтеграційними пріоритетами держави.
▪️ Про застосування Конституційним Судом України методології тлумачення права Судом справедливості Європейського Союзу детально розповів суддя Віктор Городовенко.
▪️ Суддя Віктор Кичун представив доповідь: „Три стовпи конституціоналізму у повоєнній Україні: правдива демократія, людські права, правовладдя“.
▪️ Суддя Василь Лемак зосередив увагу на темі: „Як вижити конституційній демократії під час війни: Україна та досвід демократичних держав“.
▪️ Під час виступу суддя Оксана Грищук детально ознайомила слухачів з темою „Принцип верховенства права в юридичних позиціях Конституційного Суду України“.
▪️ На конституційному контролі за міжнародними договорами зосередив увагу суддя Олександр Водянніков.
Загалом робота школи була зосереджена навколо низки важливих питань, зокрема щодо співвідношення міжнародного і національного права в період змін; складових принципу верховенства права як критеріїв вступу України до ЄС; концепту військової конституційної демократії та обрисів виходу з війни; конституційної ідентичності та її значення; засад демократичної легітимності повоєнних виборів; розвитку практики ЄСПЛ щодо права на вільні вибори.
Зазначимо, що серед учасників школи – студенти закладів вищої освіти, як-от: Волинського національного університету імені Лесі Українки, Інституту приватного права та підприємництва Бурчака, Київського інституту Національної гвардії України, Київської школи економіки, Київського університету інтелектуальної власності та права, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету „Києво-Могилянська академія“, Національної академії внутрішніх справ, Національного університету „Чернігівська політехніка“, Одеського державного університету внутрішніх справ, Подільського національного університету, Ужгородського національного університету, Чорноморського національного університету імені Івана Франка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
У межах реалізації спільного проєкту Конституційного Суду України та Програми підтримки ОБСЄ для України виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак взяли участь у Літні школі конституційного права на тему: „Конституційна демократія в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення: візія Конституційного Суду“.
Цьогоріч захід відбувся 23–28 вересня за участі національних експертів у галузі конституційного і європейського права, теорії та філософії права, юристів-практики, представники державних органів, міжнародних організацій, ЄСПЛ, студентів закладів вищої освіти України з різних галузей права.
Для студентської молоді була запропонована інтенсивна програма, у межах якої вони отримали навики щодо розуміння, аналізу і тлумачення конституційних положень, включаючи знання міжнародно-правових актів, що становлять основу у сфері захисту прав людини і основоположних свобод. Програма школи орієнтована насамперед на поглиблення фахової підготовки правників у сфері конституційного права.
Судді Конституційного Суду України під час роботи Літньої школи виступили як лектори. Представлені ними доповіді, а також виступи інших відомих вітчизняних експертів, науковців, дослідників у галузі конституційного права стали предметом обговорення і дискусій.
▪️ Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин виступив на тему: „Конституційна юстиція в умовах воєнного стану: перспективи євроінтеграції“, в якій зосередив увагу на роботі органу конституційного контролю в умовах воєнного стану та наголосив на її тісному взаємозв’язку з євроінтеграційними пріоритетами держави.
▪️ Про застосування Конституційним Судом України методології тлумачення права Судом справедливості Європейського Союзу детально розповів суддя Віктор Городовенко.
▪️ Суддя Віктор Кичун представив доповідь: „Три стовпи конституціоналізму у повоєнній Україні: правдива демократія, людські права, правовладдя“.
▪️ Суддя Василь Лемак зосередив увагу на темі: „Як вижити конституційній демократії під час війни: Україна та досвід демократичних держав“.
▪️ Під час виступу суддя Оксана Грищук детально ознайомила слухачів з темою „Принцип верховенства права в юридичних позиціях Конституційного Суду України“.
▪️ На конституційному контролі за міжнародними договорами зосередив увагу суддя Олександр Водянніков.
Загалом робота школи була зосереджена навколо низки важливих питань, зокрема щодо співвідношення міжнародного і національного права в період змін; складових принципу верховенства права як критеріїв вступу України до ЄС; концепту військової конституційної демократії та обрисів виходу з війни; конституційної ідентичності та її значення; засад демократичної легітимності повоєнних виборів; розвитку практики ЄСПЛ щодо права на вільні вибори.
Зазначимо, що серед учасників школи – студенти закладів вищої освіти, як-от: Волинського національного університету імені Лесі Українки, Інституту приватного права та підприємництва Бурчака, Київського інституту Національної гвардії України, Київської школи економіки, Київського університету інтелектуальної власності та права, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету „Києво-Могилянська академія“, Національної академії внутрішніх справ, Національного університету „Чернігівська політехніка“, Одеського державного університету внутрішніх справ, Подільського національного університету, Ужгородського національного університету, Чорноморського національного університету імені Івана Франка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.