🎥 Право на повагу до особистого життя в контексті здійснення відеоспостереження на робочому місці: тематична онлайн-лекція (02.10.2025)
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
🔸 Головним доповідачем виступив професор кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету, член робочої групи з розроблення проєкту Трудового кодексу Михайло Шумило, який розповів про зміни до трудового законодавства, зокрема в питанні щодо унормування відеоспостереження за працівником на робочому місці, окреслив межі застосування роботодавцем відеоспостереження та навів практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у цьому питанні.
Як зазначив промовець, Конституційний Суд України у 2012 році ухвалив Рішення № 2-рп/2012, у якому відповів на такі питання:
• що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація до конфіденційної інформації про особу;
• чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя.
За рішенням Суду, „інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною“. Суд також зазначив, що „збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя…“.
🔸 Він також навів низку міжнародних актів, які визначають і гарантують право на повагу до приватного і сімейного життя.
Михайло Шумило звернув увагу на Висновок Венеційської комісії щодо „відеоспостереження приватними операторами у державній та приватній сферах, а також органами державної влади у приватній сфері та захисту прав людини“, схвалений у червні 2007 року.
Він навів кілька засадничих тез цього Висновку, зокрема, як-от:
• відеоспостереження загалом дозволено для запобігання або виявлення шахрайства чи крадіжки з боку працівників у разі обґрунтованої підозри;
• відеозапис не дозволено в таких місцях, як туалети, душові, вбиральні, роздягальні або місця для куріння та кімнати відпочинку для працівників, де особа може розраховувати на повну конфіденційність;
• відеоспостереження повинно відповідати вимогам, викладеним у статті 8 Європейської Конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на повагу до приватного і сімейного життя, до житла та кореспонденції;
• осіб слід повідомляти про відеоспостереження, якщо система спостереження не є очевидною.
Доповідач акцентував на межах особистого і сімейного життя
з позиції ЄСПЛ, підкресливши, що ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що „приватне життя може включати діяльність професійного або ділового характеру і може стосуватися заходів, що здійснюються поза домом або приватним приміщенням особи“. Розкриваючи цю тему, зупинився на кількох рішеннях ЄСПЛ стосовно трудових відносин та відеоспостереження на робочому місці у таких справах: Köpke v. Germany від 05.10.2010 № 420/07, Antović and Mirković v. Montenegro 28.11.2017 №. 70838/13, López Ribalda and Others v. Spain № 1874/13 and 8567/13 17.10.2019.
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
🔸 Головним доповідачем виступив професор кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету, член робочої групи з розроблення проєкту Трудового кодексу Михайло Шумило, який розповів про зміни до трудового законодавства, зокрема в питанні щодо унормування відеоспостереження за працівником на робочому місці, окреслив межі застосування роботодавцем відеоспостереження та навів практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у цьому питанні.
Як зазначив промовець, Конституційний Суд України у 2012 році ухвалив Рішення № 2-рп/2012, у якому відповів на такі питання:
• що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація до конфіденційної інформації про особу;
• чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя.
За рішенням Суду, „інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною“. Суд також зазначив, що „збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя…“.
🔸 Він також навів низку міжнародних актів, які визначають і гарантують право на повагу до приватного і сімейного життя.
Михайло Шумило звернув увагу на Висновок Венеційської комісії щодо „відеоспостереження приватними операторами у державній та приватній сферах, а також органами державної влади у приватній сфері та захисту прав людини“, схвалений у червні 2007 року.
Він навів кілька засадничих тез цього Висновку, зокрема, як-от:
• відеоспостереження загалом дозволено для запобігання або виявлення шахрайства чи крадіжки з боку працівників у разі обґрунтованої підозри;
• відеозапис не дозволено в таких місцях, як туалети, душові, вбиральні, роздягальні або місця для куріння та кімнати відпочинку для працівників, де особа може розраховувати на повну конфіденційність;
• відеоспостереження повинно відповідати вимогам, викладеним у статті 8 Європейської Конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на повагу до приватного і сімейного життя, до житла та кореспонденції;
• осіб слід повідомляти про відеоспостереження, якщо система спостереження не є очевидною.
Доповідач акцентував на межах особистого і сімейного життя
з позиції ЄСПЛ, підкресливши, що ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що „приватне життя може включати діяльність професійного або ділового характеру і може стосуватися заходів, що здійснюються поза домом або приватним приміщенням особи“. Розкриваючи цю тему, зупинився на кількох рішеннях ЄСПЛ стосовно трудових відносин та відеоспостереження на робочому місці у таких справах: Köpke v. Germany від 05.10.2010 № 420/07, Antović and Mirković v. Montenegro 28.11.2017 №. 70838/13, López Ribalda and Others v. Spain № 1874/13 and 8567/13 17.10.2019.
🔸 Михайло Шумило наголосив, що наразі триває рекодифікація трудового законодавства, у якому розглядається питання щодо унормування відеоспостереження за працівником на робочому місці. У цьому контексті навів основні напрацювання цього Кодексу. За словами доповідача, окрема норма „Відеоспостереження за працівником на робочому місці“ складається з чотирьох частин та визначає таке:
☑️роботодавець може здійснювати відеоспостереження на робочому місці працівника, що перебуває у приміщенні чи на території роботодавця;
☑️ відеоспостереження є крайньою формою контролю роботодавця за працівником і може застосовуватися тільки за умови неможливості або неефективності застосування альтернативних способів контролю за працівником;
☑️ здійснення відеоспостереження не може порушувати право працівника на повагу до його особистого і сімейного життя. Під час встановлення відеоспостереження роботодавець повинен урахувати: об’єктивну та обґрунтовану потребу у здійсненні відеоспостереження; поінформованість працівника про здійснення відеоспостереження та місце встановлення відеокамер;
☑️ на вимогу працівника роботодавець повинен надати необхідний фрагмент відеозапису, який зберігає роботодавець не менше трьох місяців, та може бути доказом порушення трудових прав такого працівника та/або невиконання ним трудових обов’язків. Відеозапис не може бути переданий третім особам без письмової згоди працівника, крім випадків, визначених законом.
Редакція цих норм ґрунтується на практиці ЄСПЛ і враховує стандарти Ради Європи.
Переглянути відеозапис лекції можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=kDnYwpLr6JI
☑️роботодавець може здійснювати відеоспостереження на робочому місці працівника, що перебуває у приміщенні чи на території роботодавця;
☑️ відеоспостереження є крайньою формою контролю роботодавця за працівником і може застосовуватися тільки за умови неможливості або неефективності застосування альтернативних способів контролю за працівником;
☑️ здійснення відеоспостереження не може порушувати право працівника на повагу до його особистого і сімейного життя. Під час встановлення відеоспостереження роботодавець повинен урахувати: об’єктивну та обґрунтовану потребу у здійсненні відеоспостереження; поінформованість працівника про здійснення відеоспостереження та місце встановлення відеокамер;
☑️ на вимогу працівника роботодавець повинен надати необхідний фрагмент відеозапису, який зберігає роботодавець не менше трьох місяців, та може бути доказом порушення трудових прав такого працівника та/або невиконання ним трудових обов’язків. Відеозапис не може бути переданий третім особам без письмової згоди працівника, крім випадків, визначених законом.
Редакція цих норм ґрунтується на практиці ЄСПЛ і враховує стандарти Ради Європи.
Переглянути відеозапис лекції можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=kDnYwpLr6JI
YouTube
Право на повагу до особистого життя в контексті здійснення відеоспостереження на робочому місці
02.10.2025
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Головним…
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Головним…
⚖️Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами та ухвалив низку актів
🖇У четвер, 9 жовтня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
✔️ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“;
✔️ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
✔️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
✔️ Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇Окрім цього, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи за конституційними скаргами:
✔️ Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем'яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича, Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ;
✔️ Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇Також відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді постановили Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🖇У четвер, 9 жовтня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
✔️ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“;
✔️ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
✔️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
✔️ Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇Окрім цього, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи за конституційними скаргами:
✔️ Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем'яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича, Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ;
✔️ Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇Також відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді постановили Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️Суд розглядав справи за конституційними поданнями. Колегії суддів постановили низку ухвал
У вівторок, 14 жовтня 2025 року, відбулося спеціальне пленарне засідання Суду з обрання Голови Конституційного Суду України. Питання щодо обрання Голови Суд розгляне на одному з наступних спеціальних пленарних засідань.
📋 Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“;
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
➖ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📋 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА“ щодо конституційності абзаців шостого, сьомого пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні“ від 21 грудня 2016 року № 1797–VIII, абзаців п'ятого, шостого пункту 120.4 статті 120 Податкового кодексу України.
📑 Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Яжик Наталії Миколаївни щодо конституційності Закону України „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“.
📑 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Богуслаєва Вячеслава Олександровича щодо конституційності пункту третього частини першої статті 3 Закону України „Про санкції“;
➖ Фріса Ігоря Павловича щодо конституційності окремого припису пункту 2 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чепаліна Володимира Володимировича щодо конституційності статті 8 Закону України „Про судовий збір“ у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору“.
У вівторок, 14 жовтня 2025 року, відбулося спеціальне пленарне засідання Суду з обрання Голови Конституційного Суду України. Питання щодо обрання Голови Суд розгляне на одному з наступних спеціальних пленарних засідань.
📋 Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“;
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
➖ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📋 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА“ щодо конституційності абзаців шостого, сьомого пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні“ від 21 грудня 2016 року № 1797–VIII, абзаців п'ятого, шостого пункту 120.4 статті 120 Податкового кодексу України.
📑 Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Яжик Наталії Миколаївни щодо конституційності Закону України „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“.
📑 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Богуслаєва Вячеслава Олександровича щодо конституційності пункту третього частини першої статті 3 Закону України „Про санкції“;
➖ Фріса Ігоря Павловича щодо конституційності окремого припису пункту 2 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чепаліна Володимира Володимировича щодо конституційності статті 8 Закону України „Про судовий збір“ у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору“.
📑 Суд розглядає справу щодо права обвинуваченого на розгляд справи судом присяжних в умовах воєнного стану
Перший сенат 15 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя повідомив, що Олександр Мельник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину десяту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📝 Оспорюваними приписами Кодексу установлено, що „кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних“.
▪️ За результатами аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Олександр Мельник є обвинуваченим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Під час підготовчого судового засідання ним було заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження відносно нього судом присяжних. Немирівський районний суд Вінницької області з огляду на положення частини десятої статті 615 Кодексу відмовив у задоволенні його клопотання.
Не погоджуючись із процесуальним рішенням суду, він звернувся із конституційною скаргою до Конституційного Суду України.
💬 На переконання заявника, оспорюваний припис Кодексу обмежує право особи на розгляд справи судом присяжних, що є „грубим порушенням права на рівність усіх перед законом, права на справедливий суд та права на захист“.
▪️ Суддя-доповідач також зазначив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було надіслано запити до органів державної влади та наукових установ з метою з’ясування наукових позицій та наукових підходів щодо вирішення питань, порушених у конституційному провадженні. Про зміст відповідей та наукових позицій буде повідомлено суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Іванна Блохіна та інші громадяни України.
https://lnk.ua/geqK8q0N5
Перший сенат 15 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя повідомив, що Олександр Мельник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину десяту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📝 Оспорюваними приписами Кодексу установлено, що „кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних“.
▪️ За результатами аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Олександр Мельник є обвинуваченим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Під час підготовчого судового засідання ним було заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження відносно нього судом присяжних. Немирівський районний суд Вінницької області з огляду на положення частини десятої статті 615 Кодексу відмовив у задоволенні його клопотання.
Не погоджуючись із процесуальним рішенням суду, він звернувся із конституційною скаргою до Конституційного Суду України.
💬 На переконання заявника, оспорюваний припис Кодексу обмежує право особи на розгляд справи судом присяжних, що є „грубим порушенням права на рівність усіх перед законом, права на справедливий суд та права на захист“.
▪️ Суддя-доповідач також зазначив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було надіслано запити до органів державної влади та наукових установ з метою з’ясування наукових позицій та наукових підходів щодо вирішення питань, порушених у конституційному провадженні. Про зміст відповідей та наукових позицій буде повідомлено суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Іванна Блохіна та інші громадяни України.
https://lnk.ua/geqK8q0N5
⚖️ Перший і Другий сенати провели засідання: розглядали справи за конституційними скаргами та постановили ухвали
1️⃣ сенат 15 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за 👉конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи 👉за конституційною скаргою Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📑 Перший сенат на засіданні постановив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМФОРТ-ГРУПП“ щодо конституційності окремих приписів пункту 2 Розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“;
➖ Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-ІХ, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460˗ІХ;
➖ Тимофієва Ігоря Володимировича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, абзацу вісімнадцятого пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону У країни „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
1️⃣ сенат 15 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за 👉конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи 👉за конституційною скаргою Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📑 Перший сенат на засіданні постановив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМФОРТ-ГРУПП“ щодо конституційності окремих приписів пункту 2 Розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“;
➖ Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-ІХ, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460˗ІХ;
➖ Тимофієва Ігоря Володимировича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, абзацу вісімнадцятого пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону У країни „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
2️⃣ сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження 👉справу за конституційними скаргами Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ та 👉 справу за конституційною скаргою Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
➖ Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Крім того, Другий сенат постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій сенату.
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження 👉справу за конституційними скаргами Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ та 👉 справу за конституційною скаргою Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
➖ Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Крім того, Другий сенат постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій сенату.
⚖️ Колегії суддів розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах
15 жовтня 2025 року відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами і конституційними поданнями.
🔹 Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали про відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями:
☑️ Верховного Суду щодо конституційності положень частини другої статті 3 та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року № 3674–VI;
☑️ Верховного Суду щодо конституційності положення абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–IX.
📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Філіна Сергія Сергійовича щодо конституційності частини першої, другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Хабібулліна Вадима Монев'яровича щодо конституційності частини шостої статті 232 Кримінального процесуального кодексу України.
🔸 Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Також колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
☑️ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Писаренка Миколи Олександровича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔹 Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чепаліна Володимира Володимировича щодо конституційності статті 8 Закону України „Про судовий збір“ у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору“.
https://cutt.ly/Gr3eRH90
15 жовтня 2025 року відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами і конституційними поданнями.
🔹 Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали про відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями:
☑️ Верховного Суду щодо конституційності положень частини другої статті 3 та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року № 3674–VI;
☑️ Верховного Суду щодо конституційності положення абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–IX.
📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Філіна Сергія Сергійовича щодо конституційності частини першої, другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Хабібулліна Вадима Монев'яровича щодо конституційності частини шостої статті 232 Кримінального процесуального кодексу України.
🔸 Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Також колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
☑️ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Писаренка Миколи Олександровича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔹 Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чепаліна Володимира Володимировича щодо конституційності статті 8 Закону України „Про судовий збір“ у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору“.
https://cutt.ly/Gr3eRH90
🔹 Діяльність Європейського комітету з соціальних прав. Застосування його практики в Україні: тематична онлайн-лекція (09.10.2025)
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, адвокати, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук України.
▪️Основною доповідачкою виступила Алла Федорова, членкиня Європейського комітету з соціальних прав, доцентка кафедри порівняльного і європейського права ННІМВ КНУ ім. Т. Шевченка, дослідниця юридичного факультету Університету Палацького. Вона ознайомила зі змістом Європейської соціальної хартії (Хартія), із повноваженнями Європейського комітету з соціальних прав (ЄКСП), а також зосередила увагу на застосуванні практики ЄКСП в Україні.
Як зазначила промовиця, Хартія (переглянута) 1996 року набула чинності в липні 1999 року і поступово замінює первинний договір 1961 року. Цей документ є важливим для громадян, оскільки гарантує основоположні права і свободи людини в соціальній і трудовій сферах. У ньому втілено 31 соціальне право, як-от: право на працю, гідне ставлення на роботі, на соціальне забезпечення, охорону здоров’я, материнства, право на освіту та житло тощо. Акцентовано на важливості захисту вразливих осіб: людей похилого віку та з інвалідністю, дітей та мігрантів.
Вона також ознайомила з роботою ЄКСП, який здійснює моніторинг за дотриманням державами-членами Ради Європи Хартії згідно з такими процедурами: звітуванням (на основі національних доповідей, підготовлених державами-учасниками), колективним оскарженням (через колективні скарги), процедурами звітування ad hoc та розгляду нератифікованих положень; надає правову оцінку виконанню державами-учасниць Хартії взятих зобов’язань, ухвалюючи висновки, рішення, заяви про тлумачення, огляди в межах розгляду ad hoc звітів.
▪️Алла Федорова ознайомила із дайджестом практики ЄКСП, який містить основні правові позиції ЄКСП, тлумачення Хартії, детально розповіла про процедуру розгляду доповідей держав, механізм розгляду колективних скарг, критерії прийнятності колективної скарги.
У цьому контексті доповідачка поінформувала, що тематика таких скарг різноманітна, однак домінують скарги, пов’язані із трудовими правами. Станом на жовтень 2025 року подано 252 скарги.
Алла Федорова проаналізувала низку окремих рішень, ухвалених за колективними скаргами різних держав стосовно питань прозорості оплати праці, механізму індексації пенсій, розподілу вакцин у період пандемії Covid-19, зниження стандарту системи соціального забезпечення та охорони здоров’я, обов’язкового періоду служби після навчання та умов для дострокового звільнення.
▪️Окрему увагу зосередила на висновках ЄКСП, у яких визначено важливі аспекти, які потребують подальшої уваги та коригування для досягнення повної відповідності стандартам Хартії. Розповіла про застосування практики ЄКСП в Україні, як приклад навела висновки щодо України в питанні рівня оплати відпустки по догляду за дитиною.
На її переконання, ситуація з виконанням Україною зобов’язань за Хартією потребує ретельного аналізу та вдосконалення національного трудового і соціального законодавства.
Більше публікацій про практику Європейського комітету з соціальних прав і Європейську соціальну хартію українською мовою та рекомендації для України можна знайти за посиланням: Публікації - Офіс Ради Європи в Україні (https://cutt.ly/cr3aWeHb).
🎥 Детальніше дізнавайтеся в лекції: https://www.youtube.com/watch?v=LKhTDVE2y7g
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, адвокати, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук України.
▪️Основною доповідачкою виступила Алла Федорова, членкиня Європейського комітету з соціальних прав, доцентка кафедри порівняльного і європейського права ННІМВ КНУ ім. Т. Шевченка, дослідниця юридичного факультету Університету Палацького. Вона ознайомила зі змістом Європейської соціальної хартії (Хартія), із повноваженнями Європейського комітету з соціальних прав (ЄКСП), а також зосередила увагу на застосуванні практики ЄКСП в Україні.
Як зазначила промовиця, Хартія (переглянута) 1996 року набула чинності в липні 1999 року і поступово замінює первинний договір 1961 року. Цей документ є важливим для громадян, оскільки гарантує основоположні права і свободи людини в соціальній і трудовій сферах. У ньому втілено 31 соціальне право, як-от: право на працю, гідне ставлення на роботі, на соціальне забезпечення, охорону здоров’я, материнства, право на освіту та житло тощо. Акцентовано на важливості захисту вразливих осіб: людей похилого віку та з інвалідністю, дітей та мігрантів.
Вона також ознайомила з роботою ЄКСП, який здійснює моніторинг за дотриманням державами-членами Ради Європи Хартії згідно з такими процедурами: звітуванням (на основі національних доповідей, підготовлених державами-учасниками), колективним оскарженням (через колективні скарги), процедурами звітування ad hoc та розгляду нератифікованих положень; надає правову оцінку виконанню державами-учасниць Хартії взятих зобов’язань, ухвалюючи висновки, рішення, заяви про тлумачення, огляди в межах розгляду ad hoc звітів.
▪️Алла Федорова ознайомила із дайджестом практики ЄКСП, який містить основні правові позиції ЄКСП, тлумачення Хартії, детально розповіла про процедуру розгляду доповідей держав, механізм розгляду колективних скарг, критерії прийнятності колективної скарги.
У цьому контексті доповідачка поінформувала, що тематика таких скарг різноманітна, однак домінують скарги, пов’язані із трудовими правами. Станом на жовтень 2025 року подано 252 скарги.
Алла Федорова проаналізувала низку окремих рішень, ухвалених за колективними скаргами різних держав стосовно питань прозорості оплати праці, механізму індексації пенсій, розподілу вакцин у період пандемії Covid-19, зниження стандарту системи соціального забезпечення та охорони здоров’я, обов’язкового періоду служби після навчання та умов для дострокового звільнення.
▪️Окрему увагу зосередила на висновках ЄКСП, у яких визначено важливі аспекти, які потребують подальшої уваги та коригування для досягнення повної відповідності стандартам Хартії. Розповіла про застосування практики ЄКСП в Україні, як приклад навела висновки щодо України в питанні рівня оплати відпустки по догляду за дитиною.
На її переконання, ситуація з виконанням Україною зобов’язань за Хартією потребує ретельного аналізу та вдосконалення національного трудового і соціального законодавства.
Більше публікацій про практику Європейського комітету з соціальних прав і Європейську соціальну хартію українською мовою та рекомендації для України можна знайти за посиланням: Публікації - Офіс Ради Європи в Україні (https://cutt.ly/cr3aWeHb).
🎥 Детальніше дізнавайтеся в лекції: https://www.youtube.com/watch?v=LKhTDVE2y7g
YouTube
Діяльність Європейського комітету з соціальних прав. Застосування його практики в Україні
Enjoy the videos and music you love, upload original content, and share it all with friends, family, and the world on YouTube.