⚖️ У справі за конституційною скаргою Максима Ковбеля Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання
Перший сенат 29 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ковбеля Максима Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що Максим Ковбель звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України статті 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та статтю 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ (далі – Закон).
▪️ Стаття 290 Кодексу регламентує питання пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а статтею 291 Кодексу передбачено, що „суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів“.
Згідно зі статтею 122-1 Закону „суд, який ухвалив рішення про визнання активів судді або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, негайно повідомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України“ (частина перша); „повноваження судді припиняються з дня набрання таким рішенням законної сили“ (частина друга).
За результатами аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
▪️ Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у січні 2022 року звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з позовом, зокрема до Ковбеля М. М., про визнання необґрунтованими активів (квартири та автомобіля) та стягнення в дохід держави грошових коштів, використаних для придбання зазначених активів. За результатами розгляду цього позову ВАКС ухвалив рішення, у якому позовні вимоги задовольнив частково, визнавши необґрунтованим дохід у вигляді квартири, та стягнув із Ковбеля М. М. у дохід держави частину вартості цього активу в сумі 3 621 326 грн. Рішення ВАКС було залишено без змін після перегляду його в апеляційній та касаційній інстанціях.
▪️ На думку заявника, оспорювані норми Кодексу та Закону не відповідають Конституції України, оскільки суперечать принципу верховенства права, порушують конституційні гарантії незалежності суддів, а їхнє застосування призводить до втручання у приватне життя.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи було надіслано запити до органів державної влади та наукових установ з метою з’ясування наукових позицій та наукових підходів щодо питань, порушених у конституційному провадженні. Про зміст відповідей та наукових позицій буде повідомлено суддів на закритій частині пленарного засідання.
▪️ У пленарному засіданні взяли участь представники суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Яна Крохмальова та Микита Горгіладзе.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
Перший сенат 29 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ковбеля Максима Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що Максим Ковбель звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України статті 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та статтю 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ (далі – Закон).
▪️ Стаття 290 Кодексу регламентує питання пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а статтею 291 Кодексу передбачено, що „суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів“.
Згідно зі статтею 122-1 Закону „суд, який ухвалив рішення про визнання активів судді або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, негайно повідомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України“ (частина перша); „повноваження судді припиняються з дня набрання таким рішенням законної сили“ (частина друга).
За результатами аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
▪️ Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у січні 2022 року звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з позовом, зокрема до Ковбеля М. М., про визнання необґрунтованими активів (квартири та автомобіля) та стягнення в дохід держави грошових коштів, використаних для придбання зазначених активів. За результатами розгляду цього позову ВАКС ухвалив рішення, у якому позовні вимоги задовольнив частково, визнавши необґрунтованим дохід у вигляді квартири, та стягнув із Ковбеля М. М. у дохід держави частину вартості цього активу в сумі 3 621 326 грн. Рішення ВАКС було залишено без змін після перегляду його в апеляційній та касаційній інстанціях.
▪️ На думку заявника, оспорювані норми Кодексу та Закону не відповідають Конституції України, оскільки суперечать принципу верховенства права, порушують конституційні гарантії незалежності суддів, а їхнє застосування призводить до втручання у приватне життя.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи було надіслано запити до органів державної влади та наукових установ з метою з’ясування наукових позицій та наукових підходів щодо питань, порушених у конституційному провадженні. Про зміст відповідей та наукових позицій буде повідомлено суддів на закритій частині пленарного засідання.
▪️ У пленарному засіданні взяли участь представники суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Яна Крохмальова та Микита Горгіладзе.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
📚 АНОНС. IV Маріупольський конституційний форум
12 грудня 2025 року у місті Київ відбудеться IV Маріупольський конституційний форум „Україна – Європа – Світ: конституційні діалоги у добу глобальних викликів“ – науково-практичний захід, що об’єднає суддів Конституційного Суду України, представників державної влади, міжнародних організацій, провідних науковців і молодих правників. До участі у форумі залучаються студенти юридичних вишів, що сприяє формуванню громадянської свідомості та професійної культури майбутніх правників.
Тематика цьогорічного форуму присвячена обговоренню сучасних тенденцій розвитку конституціоналізму, ролі права в умовах глобальних викликів та трансформацій демократичних інститутів.
Захід покликаний стати простором для обміну досвідом, ідеями і візіями розвитку сучасного конституціоналізму, осмислення нових викликів, які постають перед Україною та світом, пошуку ефективних рішень у межах конституційно-правових підходів, зміцнення співпраці між Україною та європейською спільнотою.
Форум є продовженням традиції, започаткованої у 2021 році в Маріуполі, і став щорічною платформою для відкритого діалогу між національними та міжнародними експертами у сфері конституційного права.
Співорганізаторами заходу виступають Конституційний Суд України, Офіс Ради Європи в Україні, Програма підтримки ОБСЄ для України та провідні освітні й наукові інституції.
Інформаційні матеріали попередніх форумів:
· І Маріупольський конституційний форум „Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій“ ▶️ https://tinyurl.com/3m4hye56
· ІІ Маріупольський конституційний форум „Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції“ ▶️ https://tinyurl.com/y9ss29yt
· ІІІ Маріупольський конституційний форум „Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції“ ▶️ https://tinyurl.com/4akf4x5x
12 грудня 2025 року у місті Київ відбудеться IV Маріупольський конституційний форум „Україна – Європа – Світ: конституційні діалоги у добу глобальних викликів“ – науково-практичний захід, що об’єднає суддів Конституційного Суду України, представників державної влади, міжнародних організацій, провідних науковців і молодих правників. До участі у форумі залучаються студенти юридичних вишів, що сприяє формуванню громадянської свідомості та професійної культури майбутніх правників.
Тематика цьогорічного форуму присвячена обговоренню сучасних тенденцій розвитку конституціоналізму, ролі права в умовах глобальних викликів та трансформацій демократичних інститутів.
Захід покликаний стати простором для обміну досвідом, ідеями і візіями розвитку сучасного конституціоналізму, осмислення нових викликів, які постають перед Україною та світом, пошуку ефективних рішень у межах конституційно-правових підходів, зміцнення співпраці між Україною та європейською спільнотою.
Форум є продовженням традиції, започаткованої у 2021 році в Маріуполі, і став щорічною платформою для відкритого діалогу між національними та міжнародними експертами у сфері конституційного права.
Співорганізаторами заходу виступають Конституційний Суд України, Офіс Ради Європи в Україні, Програма підтримки ОБСЄ для України та провідні освітні й наукові інституції.
Інформаційні матеріали попередніх форумів:
· І Маріупольський конституційний форум „Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій“ ▶️ https://tinyurl.com/3m4hye56
· ІІ Маріупольський конституційний форум „Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції“ ▶️ https://tinyurl.com/y9ss29yt
· ІІІ Маріупольський конституційний форум „Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції“ ▶️ https://tinyurl.com/4akf4x5x
Конституційний Суд України pinned «📚 АНОНС. IV Маріупольський конституційний форум 12 грудня 2025 року у місті Київ відбудеться IV Маріупольський конституційний форум „Україна – Європа – Світ: конституційні діалоги у добу глобальних викликів“ – науково-практичний захід, що об’єднає суддів…»
Конституційний Суд України pinned «📚 Конституційний Суд України оголошує конкурс на кращу наукову статтю Запрошуємо здобувачів вищої освіти, молодих науковців та кожного, хто прагне реалізувати свій науковий потенціал, до участі в конкурсі на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав…»
📋 Суд провів 98 засідань та ухвалив 108 актів: результати роботи Суду за жовтень
У жовтні 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 98 засідань, з них:
➖️ 17 закритих частин пленарних засідань та 15 засідань Великої палати Суду;
➖️ 1 спеціальне пленарне засідання Суду та 6 засідань Суду;
➖️ 3 закриті частини пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 18 засідань Першого сенату Суду;
➖️ 4 відкриті частини пленарних засідань, 4 закритих частин пленарних засідань, 2 пленарних засідання та 10 засідань Другого сенату Суду;
➖️ 17 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 108 актів, з них:
➖️ 5 постанов Суду;
➖️ 40 ухвал Великої палати Суду;
➖️ 19 ухвал Першого сенату Суду;
➖️ 11 ухвал Другого сенату Суду;
➖️ 33 ухвали колегій суддів сенатів Суду.
📃 До Суду за цей період надійшло 40 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 26 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 14 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📃 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 50 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
У жовтні 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 98 засідань, з них:
➖️ 17 закритих частин пленарних засідань та 15 засідань Великої палати Суду;
➖️ 1 спеціальне пленарне засідання Суду та 6 засідань Суду;
➖️ 3 закриті частини пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 18 засідань Першого сенату Суду;
➖️ 4 відкриті частини пленарних засідань, 4 закритих частин пленарних засідань, 2 пленарних засідання та 10 засідань Другого сенату Суду;
➖️ 17 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 108 актів, з них:
➖️ 5 постанов Суду;
➖️ 40 ухвал Великої палати Суду;
➖️ 19 ухвал Першого сенату Суду;
➖️ 11 ухвал Другого сенату Суду;
➖️ 33 ухвали колегій суддів сенатів Суду.
📃 До Суду за цей період надійшло 40 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 26 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 14 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📃 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 50 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
🔸Конституційний Суд України обговорив рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України»
30 жовтня 2025 року у Конституційному Суді України відбувся круглий стіл на тему «Рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України“. Ключові аспекти та висновки для України».
▪️ З вітальним словом до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, наголосивши на важливості співпраці з Європейським судом з прав людини у контексті зміцнення конституційних гарантій верховенства права та права на справедливий суд. Олександр Петришин підкреслив, що в умовах воєнного стану та збройної агресії проти України забезпечення дії конституційних принципів набуває особливої ваги. Він також наголосив, що діалог із Європейським судом з прав людини є важливою частиною інтеграції України до спільного правового простору Європи, а вивчення практики ЄСПЛ допомагає Конституційному Суду України розвивати європейський підхід до тлумачення норм Конституції.
▪️ Модерував захід суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він звернув увагу на питання, який саме має бути баланс між безпековими інтересами України та, водночас, недопущенням використання інструментів захисту прав людини, які можуть завдати шкоду в умовах військової агресії та гібридної війни.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков зазначив, що практика ЄСПЛ у справах, пов’язаних із санкціями, послідовно наголошує на необхідності ефективного ex post судового контролю як ключової гарантії справедливості санкційних рішень. Він звернув увагу, що законодавство України про санкції зазнало суттєвих змін після 2022 року — як у процедурному, так і в інституційному вимірі, — тож юридичні рамки, що стали предметом розгляду у справі М.Л.С. ТОВ проти України, істотно відрізняються від сучасної моделі санкційного регулювання. Це, на думку судді, має враховуватися при подальшому осмисленні практики ЄСПЛ та її застосуванні в українських умовах.
▪️ Заступник керівника Правового департаменту Микола Гриценко поінформував присутніх про досвід застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України. Участь у дискусії взяли також заступниця керівника Правового Департаменту – керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Суду, координатор від Конституційного Суду України в мережі вищих судів при Європейському суді з прав людини Оксана Житник та працівники Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду України.
30 жовтня 2025 року у Конституційному Суді України відбувся круглий стіл на тему «Рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України“. Ключові аспекти та висновки для України».
▪️ З вітальним словом до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, наголосивши на важливості співпраці з Європейським судом з прав людини у контексті зміцнення конституційних гарантій верховенства права та права на справедливий суд. Олександр Петришин підкреслив, що в умовах воєнного стану та збройної агресії проти України забезпечення дії конституційних принципів набуває особливої ваги. Він також наголосив, що діалог із Європейським судом з прав людини є важливою частиною інтеграції України до спільного правового простору Європи, а вивчення практики ЄСПЛ допомагає Конституційному Суду України розвивати європейський підхід до тлумачення норм Конституції.
▪️ Модерував захід суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він звернув увагу на питання, який саме має бути баланс між безпековими інтересами України та, водночас, недопущенням використання інструментів захисту прав людини, які можуть завдати шкоду в умовах військової агресії та гібридної війни.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков зазначив, що практика ЄСПЛ у справах, пов’язаних із санкціями, послідовно наголошує на необхідності ефективного ex post судового контролю як ключової гарантії справедливості санкційних рішень. Він звернув увагу, що законодавство України про санкції зазнало суттєвих змін після 2022 року — як у процедурному, так і в інституційному вимірі, — тож юридичні рамки, що стали предметом розгляду у справі М.Л.С. ТОВ проти України, істотно відрізняються від сучасної моделі санкційного регулювання. Це, на думку судді, має враховуватися при подальшому осмисленні практики ЄСПЛ та її застосуванні в українських умовах.
▪️ Заступник керівника Правового департаменту Микола Гриценко поінформував присутніх про досвід застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України. Участь у дискусії взяли також заступниця керівника Правового Департаменту – керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Суду, координатор від Конституційного Суду України в мережі вищих судів при Європейському суді з прав людини Оксана Житник та працівники Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду України.
▪️ Основну доповідь виголосив суддя Європейського суду з прав людини від Португалії (2011-2020), доктор права, професор католицького університету міста Лісабон, візит-професор університету Пантеон-Ассас Париж-ІІ, почесний доктор права в університеті Едж Хілл у Ліверпулі (Великобританія), почесний доктор Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого Пауло Пінто де Альбукерке. Він проаналізував ключові положення та наслідки рішення ЄСПЛ у справі „М.С.Л., ТОВ проти України“, звернувши увагу на його значення для вдосконалення конституційних механізмів захисту прав людини, зокрема права на ефективне виконання судових рішень. Доповідач підкреслив, що це рішення має важливі наслідки для практики тлумачення положень Конституції України у сфері доступу до правосуддя. За його словами рішення у справі „М.С.Л., ТОВ проти України“ є важливим щодо дотримання конституційних гарантій як складника верховенства права, права власності та ефективного судового захисту в Україні.
„Конституційний Суд України у своїх рішеннях дотримує позиції, що виконання судових рішень є частиною права на судовий захист. У світлі практики ЄСПЛ між безпекою держави та захистом прав людини має бути забезпечено баланс“, – зазначив доповідач.
У межах круглого столу відбулася фахова дискусія, під час якої було обговорено низку питань, що мають важливе значення для розвитку конституційного правосуддя та утвердження принципу верховенства права в Україні.
Зокрема, учасники зосередили увагу на тому, як рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України” може вплинути на тлумачення положень Конституції України щодо права на судовий захист та виконання судових рішень.
Обговорювалася також необхідність посилення конституційних гарантій виконання судових рішень як ключового елементу верховенства права.
Під час обговорення також наголошувалося, що правові позиції ЄСПЛ мають бути важливим орієнтиром для Конституційного Суду України, який, здійснюючи тлумачення Конституції, враховує європейські стандарти судочинства, принцип пропорційності та обов’язковість виконання судових рішень як фундаменту держави, що її базовано на верховенстві права.
„Конституційний Суд України у своїх рішеннях дотримує позиції, що виконання судових рішень є частиною права на судовий захист. У світлі практики ЄСПЛ між безпекою держави та захистом прав людини має бути забезпечено баланс“, – зазначив доповідач.
У межах круглого столу відбулася фахова дискусія, під час якої було обговорено низку питань, що мають важливе значення для розвитку конституційного правосуддя та утвердження принципу верховенства права в Україні.
Зокрема, учасники зосередили увагу на тому, як рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України” може вплинути на тлумачення положень Конституції України щодо права на судовий захист та виконання судових рішень.
Обговорювалася також необхідність посилення конституційних гарантій виконання судових рішень як ключового елементу верховенства права.
Під час обговорення також наголошувалося, що правові позиції ЄСПЛ мають бути важливим орієнтиром для Конституційного Суду України, який, здійснюючи тлумачення Конституції, враховує європейські стандарти судочинства, принцип пропорційності та обов’язковість виконання судових рішень як фундаменту держави, що її базовано на верховенстві права.
🔹Судді Конституційного Суду України взяли участь у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя
Судді Конституційного Суду України взяли участь у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (ВККП) на запрошення Голови Конституційного Суду Королівства Іспанія Кандідо Конде-Пумпідо Тоурона та Венеційської Комісії, який відбувся 28–31 жовтня 2025 року. Цьогорічна тема Конгресу – „Права людини майбутніх поколінь“. Захід об’єднав представників 88 органів конституційної юстиції з усіх континентів світу.
🔸 До складу делегації увійшли судді Конституційного Суду України Сергій Різник, Ольга Совгиря та Галина Юровська (голова делегації).
У перший день Конгресу (28 жовтня 2025 року) делегати взяли участь у роботі регіональних і лінгвістичних груп, зокрема у засіданні Конференції європейських конституційних судів (КЄКС). Під час цього засідання учасники обговорили питання щодо внесення змін до Статуту ВККП, порядку обрання нового члена Бюро ВККП від Європи, внеску організації в роботу VI Конгресу ВККП, а також проєкту опитувальника до XX Конгресу на тему: „Свобода вираження поглядів – фейкові новини як загроза демократії“, який відбудеться у травні 2027 року у місті Тирана, Республіка Албанія.
Під час цього засідання учасники погодили пропозицію делегації Конституційного Суду України щодо включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу ВККП положення про підтримання мирного співробітництва держав на основі загальновизнаних конституційних цінностей, поваги до суверенітету та територіальної цілісності.
🔸 Обґрунтовуючи потребу включення цієї пропозиції, голова української делегації суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила: „Ці пропозиції повністю відповідають загальним цілям Конгресу, а їх включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу ВККП покращить результат і забезпечить повне представлення точок зору судів-членів ВККП “.
Під час дискусії щодо пропозицій української делегації судді Конституційного Суду України Сергій Різник та Галина Юровська, зокрема, наголосили, що:
🔸 „Наслідки Чорнобильської трагедії 1986 року досі впливають на здоров’я населення, екологію, та економіку України. Сьогодні наша країна знову зіштовхується з екологічною катастрофою планетарного масштабу, але вже спричиненою війною.
З початку повномасштабного вторгнення росії наша земля зазнала масштабної екологічної шкоди. Так, руйнування Каховської ГЕС стало одним із найбільших екологічних злочинів цього століття. Це не просто злочини проти природи, це злочини проти людства, які порушують засадничі права людини – право на життя, на здоров’я та на безпечне довкілля.
І все ж, незважаючи на руйнування, Україна залишається сильною. Ми захищаємо не тільки наш суверенітет і нашу територію, ми захищаємо ті ж самі принципи, на яких побудований цей Конгрес: верховенство права, демократію та людську гідність“.
🔸 Після обговорення і доопрацювання створеною КЄКС робочою групою в остаточний проєкт Комюніке були внесені зміни, згідно з якими учасники Конгресу закликали членів Всесвітньої конференції конституційного правосуддя „вжити в рамках своїх конституційних повноважень усіх заходів, потрібних для забезпечення мирної співпраці між державами на основі загальновизнаних конституційних цінностей. До цих цінностей належать суверенітет і територіальна цілісність держав, ефективний захист навколишнього середовища, збереження культурної спадщини, науковий розвиток в інтересах усього людства, а також зміцнення незалежності інститутів конституційного контролю“.
Судді Конституційного Суду України взяли участь у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (ВККП) на запрошення Голови Конституційного Суду Королівства Іспанія Кандідо Конде-Пумпідо Тоурона та Венеційської Комісії, який відбувся 28–31 жовтня 2025 року. Цьогорічна тема Конгресу – „Права людини майбутніх поколінь“. Захід об’єднав представників 88 органів конституційної юстиції з усіх континентів світу.
🔸 До складу делегації увійшли судді Конституційного Суду України Сергій Різник, Ольга Совгиря та Галина Юровська (голова делегації).
У перший день Конгресу (28 жовтня 2025 року) делегати взяли участь у роботі регіональних і лінгвістичних груп, зокрема у засіданні Конференції європейських конституційних судів (КЄКС). Під час цього засідання учасники обговорили питання щодо внесення змін до Статуту ВККП, порядку обрання нового члена Бюро ВККП від Європи, внеску організації в роботу VI Конгресу ВККП, а також проєкту опитувальника до XX Конгресу на тему: „Свобода вираження поглядів – фейкові новини як загроза демократії“, який відбудеться у травні 2027 року у місті Тирана, Республіка Албанія.
Під час цього засідання учасники погодили пропозицію делегації Конституційного Суду України щодо включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу ВККП положення про підтримання мирного співробітництва держав на основі загальновизнаних конституційних цінностей, поваги до суверенітету та територіальної цілісності.
🔸 Обґрунтовуючи потребу включення цієї пропозиції, голова української делегації суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила: „Ці пропозиції повністю відповідають загальним цілям Конгресу, а їх включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу ВККП покращить результат і забезпечить повне представлення точок зору судів-членів ВККП “.
Під час дискусії щодо пропозицій української делегації судді Конституційного Суду України Сергій Різник та Галина Юровська, зокрема, наголосили, що:
🔸 „Наслідки Чорнобильської трагедії 1986 року досі впливають на здоров’я населення, екологію, та економіку України. Сьогодні наша країна знову зіштовхується з екологічною катастрофою планетарного масштабу, але вже спричиненою війною.
З початку повномасштабного вторгнення росії наша земля зазнала масштабної екологічної шкоди. Так, руйнування Каховської ГЕС стало одним із найбільших екологічних злочинів цього століття. Це не просто злочини проти природи, це злочини проти людства, які порушують засадничі права людини – право на життя, на здоров’я та на безпечне довкілля.
І все ж, незважаючи на руйнування, Україна залишається сильною. Ми захищаємо не тільки наш суверенітет і нашу територію, ми захищаємо ті ж самі принципи, на яких побудований цей Конгрес: верховенство права, демократію та людську гідність“.
🔸 Після обговорення і доопрацювання створеною КЄКС робочою групою в остаточний проєкт Комюніке були внесені зміни, згідно з якими учасники Конгресу закликали членів Всесвітньої конференції конституційного правосуддя „вжити в рамках своїх конституційних повноважень усіх заходів, потрібних для забезпечення мирної співпраці між державами на основі загальновизнаних конституційних цінностей. До цих цінностей належать суверенітет і територіальна цілісність держав, ефективний захист навколишнього середовища, збереження культурної спадщини, науковий розвиток в інтересах усього людства, а також зміцнення незалежності інститутів конституційного контролю“.
Цього ж дня делегація Конституційного Суду України провела низку двосторонніх зустрічей з делегаціями конституційних судів та інших органів конституційного контролю, з представниками міжнародних установ та об’єднань. Зокрема, зустрічі проведено з Головою Конституційного Суду Австрії Крістофом Грабенвартером, Головою Конституційного Суду Албанії Холтою Зачай, Головою Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоуроном, заступницею Голови Конституційного Суду Іспанії Іммакуладою Монтальбан та суддями Конституційного Суду Іспанії, Головою Конституційного Суду Латвії Іреною Куциною і заступницею Голови Конституційного Суду Латвії Анітою Родінею, Головою Конституційного Суду Молдови Домнікою Маноле, Головою Конституційного Суду Португалії Хосе Жоао Абрантесом та заступником Голови Конституційного Суду Португалії Жоао Карлосом Сімоеш Гонсалвешем Лоурейро, Головою Конституційного Суду Румунії Еленою Сіміною Тенесеску і суддями Конституційного Суду Румунії, Головою Конституційного Суду Словаччини Іваном Фіачаном і суддею Конституційного Суду Словаччини Яною Баріковою, Головою Верховного Суду Канади Річардом Вагнером.
Суддя Ольга Совгиря провела робочу зустріч із Головою Іберо-американської конференції конституційного правосуддя, суддею Конституційного Суду Іспанії Енріке Арнальдо Алкубілья та Генеральним секретарем Іберо-американської конференції конституційного правосуддя Андресом Гутіерресом Гілєм.
🔹 Під час цих зустрічей обговорювалися питання розвитку конституційного правосуддя, зміцнення верховенства права, захисту прав людини та розширення міжнародного співробітництва. Сторони також висловили солідарність і підтримку Україні в умовах триваючої збройної агресії, підкресливши важливість дотримання принципів міжнародного права та незалежності органів конституційної юрисдикції.
https://tinyurl.com/adsf2dw8
Суддя Ольга Совгиря провела робочу зустріч із Головою Іберо-американської конференції конституційного правосуддя, суддею Конституційного Суду Іспанії Енріке Арнальдо Алкубілья та Генеральним секретарем Іберо-американської конференції конституційного правосуддя Андресом Гутіерресом Гілєм.
🔹 Під час цих зустрічей обговорювалися питання розвитку конституційного правосуддя, зміцнення верховенства права, захисту прав людини та розширення міжнародного співробітництва. Сторони також висловили солідарність і підтримку Україні в умовах триваючої збройної агресії, підкресливши важливість дотримання принципів міжнародного права та незалежності органів конституційної юрисдикції.
https://tinyurl.com/adsf2dw8