⚖️ Гарантії для працівників призваних або прийнятих на військову службу на особливий період: Суд розглядає справу за конституційними скаргами громадян
Велика палата 4 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни.
📄 Заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ (далі – Закон).
Судді-доповідачі у цій справі Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, Галина Юровська.
Як зазначив Голова пленарного засідання Олександр Петришин, Велика палата за вказаними конституційними скаргами об’єднала справи в одне конституційне провадження та постановила Ухвалу про зміну форми розгляду справи з письмової на усне провадження, а також поновлення її розгляду на відкритій частині пленарного засідання за участю представників суб’єктів права на конституційні скарги, Верховної Ради України, Президента України та залучених учасників – Міністра у справах ветеранів України, Міністра оборони України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Уповноваженого Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей.
📄 Під час пленарного засідання зазначалося, що підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
📄 Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
🔹 На думку заявників, оспорюваний припис Закону є неконституційним, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав на нарахування і виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, через набрання чинності підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону, порушує принцип верховенства права та гарантії, передбачені для громадян, які перебувають на військовій службі.
Велика палата 4 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни.
📄 Заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ (далі – Закон).
Судді-доповідачі у цій справі Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, Галина Юровська.
Як зазначив Голова пленарного засідання Олександр Петришин, Велика палата за вказаними конституційними скаргами об’єднала справи в одне конституційне провадження та постановила Ухвалу про зміну форми розгляду справи з письмової на усне провадження, а також поновлення її розгляду на відкритій частині пленарного засідання за участю представників суб’єктів права на конституційні скарги, Верховної Ради України, Президента України та залучених учасників – Міністра у справах ветеранів України, Міністра оборони України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Уповноваженого Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей.
📄 Під час пленарного засідання зазначалося, що підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
📄 Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
🔹 На думку заявників, оспорюваний припис Закону є неконституційним, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав на нарахування і виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, через набрання чинності підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону, порушує принцип верховенства права та гарантії, передбачені для громадян, які перебувають на військовій службі.
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення суб’єктів права на конституційну скаргу Віктора Сороки, Юрія Прокопенка, Олени Ільюшонок, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова, Військовий омбудсман Ольга Кобилинська.
🔹 Суд також задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про залучення у розгляді справи інших учасників конституційного провадження, а саме: представників Міністерства фінансів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Федерації роботодавців України.
У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву.
🔹 Суд продовжить розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження 25 листопада ц.р.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова, Військовий омбудсман Ольга Кобилинська.
🔹 Суд також задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про залучення у розгляді справи інших учасників конституційного провадження, а саме: представників Міністерства фінансів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Федерації роботодавців України.
У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву.
🔹 Суд продовжить розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження 25 листопада ц.р.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
🔸 Суддя Конституційного Суду Ольга Совгиря модерувала сесію VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя
29 жовтня 2025 року відбулося відкриття та проведення трьох сесій VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя.
Відкриття Конгресу супроводжувалося відеозверненнями провідних міжнародних юристів: Голови Суду Справедливості Європейського Союзу Куна Ленартса, Голови Африканського суду з прав людини та народів Сако Модібо, Голови Міжамериканського суду з прав людини Ненсі Ернандес Лопес, а також Голови Європейського суду з прав людини Маттіаса Гійомара. Учасників заходу привітали Міністр у справах президентства, юстиції та парламентських відносин Іспанії Фелікс Боланьос Гарсія, Почесний Президент Венеційської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо та Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон.
▪️ На засіданні першої сесії, присвяченої тематиці збереження природних ресурсів та довкілля, модерувала суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря.
Відкриваючи захід, Ольга Совгиря наголосила, що Конгрес є знаковою подією у світовому конституціоналізмі, яка має важливе значення для посилення міжнародної співпраці та надає імпульс для досягнення екологічної справедливості не лише між різними державами, але й між теперішнім і майбутніми поколіннями: „Якщо державна політика може керуватися міркуваннями економічних вигід саме сьогодні, то для конституційних судів права людини звучать сильніше, ніж голос електорату. Адже екологічні права – це стратегія всього людства, а не тактика окремих держав“.
💬 Суддя підкреслила, що тематика сесії Конгресу особливо гостро пов’язана з негативними наслідками для довкілля, спричиненими збройними конфліктами: „Війна за Незалежність України не лише знищує міста та забирає величезну кількість людських життів, але і є катастрофічною для довкілля: спалені ліси та поля, деякі види тварин і рослин опинилися на межі зникнення, ґрунт і вода забруднені“. Загроза радіаційної небезпеки, пов’язана із захопленням російською федерацією Запорізької атомної електростанції, замінування близько 150 тисяч квадратних кілометрів суші та акваторії України, екоцид, спричинений руйнуванням росією Каховської гідроелектростанції – тягар негативних наслідків для довкілля у зв’язку з війною, що виходить далеко за межі державних кордонів України та матиме значний вплив на екологічну ситуацію у світі в майбутньому.
💬 У своїй доповіді Ольга Совгиря проаналізувала міжнародно-правове регулювання у сфері охорони довкілля, детально зупинилася на новітньому досвіді конституційних судів, зокрема, Німеччини, Кореї, Мексики, Італії, Іспанії, Франції та наголосила, що практика забезпечення і захисту права на здорове довкілля в конституційному судочинстві має позитивну динаміку в усьому світі: „Компаративний аналіз підтверджує, що відповідальність між поколіннями, залежність прав людини від стану довкілля, а також необхідність урахування негативних наслідків для навколишнього середовища під час планування економічного зростання – це ті аргументи, які є дороговказом у конституційному судочинстві під час розгляду екологічних справ“.
Насамкінець суддя підкреслила, що проблема збереження природних ресурсів та довкілля однаковою мірою важлива для кожного з нас: „Як представники конституційних судів ми пов’язані не лише моральним, але й суддівським обов’язком залишити після себе світ, у якому можуть гідно та вільно жити майбутні покоління. І тому сьогодні роль конституційних судів фактично полягає у забезпеченні права майбутніх поколінь бути почутими. Від того, наскільки дієвими та ефективними будуть конституційні суди зараз, залежить збереження довкілля та екологічно стале майбутнє всього людства“.
29 жовтня 2025 року відбулося відкриття та проведення трьох сесій VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя.
Відкриття Конгресу супроводжувалося відеозверненнями провідних міжнародних юристів: Голови Суду Справедливості Європейського Союзу Куна Ленартса, Голови Африканського суду з прав людини та народів Сако Модібо, Голови Міжамериканського суду з прав людини Ненсі Ернандес Лопес, а також Голови Європейського суду з прав людини Маттіаса Гійомара. Учасників заходу привітали Міністр у справах президентства, юстиції та парламентських відносин Іспанії Фелікс Боланьос Гарсія, Почесний Президент Венеційської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо та Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон.
▪️ На засіданні першої сесії, присвяченої тематиці збереження природних ресурсів та довкілля, модерувала суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря.
Відкриваючи захід, Ольга Совгиря наголосила, що Конгрес є знаковою подією у світовому конституціоналізмі, яка має важливе значення для посилення міжнародної співпраці та надає імпульс для досягнення екологічної справедливості не лише між різними державами, але й між теперішнім і майбутніми поколіннями: „Якщо державна політика може керуватися міркуваннями економічних вигід саме сьогодні, то для конституційних судів права людини звучать сильніше, ніж голос електорату. Адже екологічні права – це стратегія всього людства, а не тактика окремих держав“.
💬 Суддя підкреслила, що тематика сесії Конгресу особливо гостро пов’язана з негативними наслідками для довкілля, спричиненими збройними конфліктами: „Війна за Незалежність України не лише знищує міста та забирає величезну кількість людських життів, але і є катастрофічною для довкілля: спалені ліси та поля, деякі види тварин і рослин опинилися на межі зникнення, ґрунт і вода забруднені“. Загроза радіаційної небезпеки, пов’язана із захопленням російською федерацією Запорізької атомної електростанції, замінування близько 150 тисяч квадратних кілометрів суші та акваторії України, екоцид, спричинений руйнуванням росією Каховської гідроелектростанції – тягар негативних наслідків для довкілля у зв’язку з війною, що виходить далеко за межі державних кордонів України та матиме значний вплив на екологічну ситуацію у світі в майбутньому.
💬 У своїй доповіді Ольга Совгиря проаналізувала міжнародно-правове регулювання у сфері охорони довкілля, детально зупинилася на новітньому досвіді конституційних судів, зокрема, Німеччини, Кореї, Мексики, Італії, Іспанії, Франції та наголосила, що практика забезпечення і захисту права на здорове довкілля в конституційному судочинстві має позитивну динаміку в усьому світі: „Компаративний аналіз підтверджує, що відповідальність між поколіннями, залежність прав людини від стану довкілля, а також необхідність урахування негативних наслідків для навколишнього середовища під час планування економічного зростання – це ті аргументи, які є дороговказом у конституційному судочинстві під час розгляду екологічних справ“.
Насамкінець суддя підкреслила, що проблема збереження природних ресурсів та довкілля однаковою мірою важлива для кожного з нас: „Як представники конституційних судів ми пов’язані не лише моральним, але й суддівським обов’язком залишити після себе світ, у якому можуть гідно та вільно жити майбутні покоління. І тому сьогодні роль конституційних судів фактично полягає у забезпеченні права майбутніх поколінь бути почутими. Від того, наскільки дієвими та ефективними будуть конституційні суди зараз, залежить збереження довкілля та екологічно стале майбутнє всього людства“.
▪️ Разом із суддею від Конституційного Суду України на першій сесії Конгресу виступили: суддя Конституційного Суду Італії Марко Д’Альберті, суддя Конституційного Суду Іспанії Сезар Толоса Трібіньйо, Голова Верховного Суду Південно-Африканської Республіки Мандіса Майя та Голова Конституційного Суду Анголи Лаурінда Хасінто Празерес.
💬 Закриваючи сесію, Ольга Совгиря наголосила на ролі конституційних судів у підтриманні справедливого міжнародного правопорядку, захисті цінностей демократичного світу, утвердженні миру та забезпеченні сталого розвитку всіх держав, а також нагадала всьому світові про мужній український народ, який щодня протистоїть збройній агресії російської федерації: „Завдяки тим героям, які віддали свої життя у війні за Незалежність України, а також тим, які продовжують цю боротьбу на полі бою, Україна має шанс на світле майбутнє“. Окремо суддя висловила подяку делегатам держав за підтримку України та привітала Конституційний Суд Іспанії з 45-ю річницею його створення.
🔸 Друге засідання було присвячене питанням, які пов’язані із проблематикою збереження культурної спадщини людства. Модератором цього засідання виступила суддя Конституційного Суду Іспанії Марія Луїса Сеговіано Астабуруага. Спікери – Голова Конституційного Суду Туреччини Кадір Озкая та суддя Конституційного Суду Домініканської Республіки Армі Феррейра. У дискусії взяла участь суддя Конституційного Суду Алжиру Абдельхафід Усукін.
Під час цієї сесії суддя Конституційного Суду України Галина Юровська долучилася до обговорення окреслених питань, зокрема зазначила таке:
💬 „Це питання є надзвичайно болючим для України, адже збройні сили російської федерації навмисно знищують нашу національну культурну спадщини.
За даними урядового порталу, з лютого 2022 року до грудня 2023 року в Україні було знищено або пошкоджено 872 об’єкти культурної спадщини: 120 пам’яток національного значення, 682 пам’ятки місцевого значення та 70 нововиявлених об’єктів культурної спадщини. Ці руйнування завдають удару національній ідентичності та колективній пам’яті.
Захист культурних цінностей, навіть у воєнний час, визначений низкою конвенцій. Однак окупаційні сили постійно ігнорують ці зобов’язання.
Було знищено понад 700 релігійних споруд та культових місць (православних, католицьких, мусульманських, іудаїстських, протестантських). Досвід України співзвучний з досвідом багатьох країн, які беруть участь у цьому заході.
Сьогодні Україна стоїть на передовій цієї боротьби, захищаючи не тільки свою територію, а й універсальний принцип, що культурна спадщина належить усьому людству. У цьому контексті конституційна справедливість відіграє вирішальну роль у забезпеченні того, щоб захист спадщини залишався закріпленим у законі навіть за умов загрози її існуванню.
Підтверджуючи конституційну цінність культури, захищаючи права власності з урахуванням громадських інтересів та дотримуючись міжнародних стандартів, суди можуть перетворити захист культурної спадщини з морального заклику на обов’язковий конституційний обов’язок.
Цей підхід, що ґрунтується на болісному досвіді України, може слугувати зразком того, як конституційна справедливість сприяє збереженню людської цивілізації в часи війни“.
💬 Закриваючи сесію, Ольга Совгиря наголосила на ролі конституційних судів у підтриманні справедливого міжнародного правопорядку, захисті цінностей демократичного світу, утвердженні миру та забезпеченні сталого розвитку всіх держав, а також нагадала всьому світові про мужній український народ, який щодня протистоїть збройній агресії російської федерації: „Завдяки тим героям, які віддали свої життя у війні за Незалежність України, а також тим, які продовжують цю боротьбу на полі бою, Україна має шанс на світле майбутнє“. Окремо суддя висловила подяку делегатам держав за підтримку України та привітала Конституційний Суд Іспанії з 45-ю річницею його створення.
🔸 Друге засідання було присвячене питанням, які пов’язані із проблематикою збереження культурної спадщини людства. Модератором цього засідання виступила суддя Конституційного Суду Іспанії Марія Луїса Сеговіано Астабуруага. Спікери – Голова Конституційного Суду Туреччини Кадір Озкая та суддя Конституційного Суду Домініканської Республіки Армі Феррейра. У дискусії взяла участь суддя Конституційного Суду Алжиру Абдельхафід Усукін.
Під час цієї сесії суддя Конституційного Суду України Галина Юровська долучилася до обговорення окреслених питань, зокрема зазначила таке:
💬 „Це питання є надзвичайно болючим для України, адже збройні сили російської федерації навмисно знищують нашу національну культурну спадщини.
За даними урядового порталу, з лютого 2022 року до грудня 2023 року в Україні було знищено або пошкоджено 872 об’єкти культурної спадщини: 120 пам’яток національного значення, 682 пам’ятки місцевого значення та 70 нововиявлених об’єктів культурної спадщини. Ці руйнування завдають удару національній ідентичності та колективній пам’яті.
Захист культурних цінностей, навіть у воєнний час, визначений низкою конвенцій. Однак окупаційні сили постійно ігнорують ці зобов’язання.
Було знищено понад 700 релігійних споруд та культових місць (православних, католицьких, мусульманських, іудаїстських, протестантських). Досвід України співзвучний з досвідом багатьох країн, які беруть участь у цьому заході.
Сьогодні Україна стоїть на передовій цієї боротьби, захищаючи не тільки свою територію, а й універсальний принцип, що культурна спадщина належить усьому людству. У цьому контексті конституційна справедливість відіграє вирішальну роль у забезпеченні того, щоб захист спадщини залишався закріпленим у законі навіть за умов загрози її існуванню.
Підтверджуючи конституційну цінність культури, захищаючи права власності з урахуванням громадських інтересів та дотримуючись міжнародних стандартів, суди можуть перетворити захист культурної спадщини з морального заклику на обов’язковий конституційний обов’язок.
Цей підхід, що ґрунтується на болісному досвіді України, може слугувати зразком того, як конституційна справедливість сприяє збереженню людської цивілізації в часи війни“.
🔸 Про доступ до наукових знань і новітніх технологій ішлося під час третього засідання, модератором якого виступив Голова Конституційного Суду Колумбії Хорхе Енріке Ібаньєс Нахар. Спікерами були Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина, Голова Конституційного Суду Мозамбіку Люсія Рібейро. У дискусії взяла участь Голова Конституційного Суду Румунії Елена Сіміна Тенеску.
▪️ Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина наголосила, що цифрове майбутнє, яке тільки передбачалося, вже формує наше сьогодення. Тому зараз потрібна юридична конкретизація доступу до інтернету, що безпосередньо впливає на реалізацію низки фундаментальних прав – права власності, освіти, свободи зайнятості та інших.
Також цього дня були проведені робочі зустрічі делегації Конституційного Суду України з Головою Верховного (Державного) Суду Естонії Віллу Кьове, з Президентом Венеційської комісії Клер Базі-Малорі та секретарем Венеційської комісії Сімоною Ґранатою-Менґіні.
▪️ Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина наголосила, що цифрове майбутнє, яке тільки передбачалося, вже формує наше сьогодення. Тому зараз потрібна юридична конкретизація доступу до інтернету, що безпосередньо впливає на реалізацію низки фундаментальних прав – права власності, освіти, свободи зайнятості та інших.
Також цього дня були проведені робочі зустрічі делегації Конституційного Суду України з Головою Верховного (Державного) Суду Естонії Віллу Кьове, з Президентом Венеційської комісії Клер Базі-Малорі та секретарем Венеційської комісії Сімоною Ґранатою-Менґіні.