⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив низку ухвал
У вівторок, 4 листопада 2025 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Розгляд цієї справи Суд продовжить на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження 25 листопада ц.р.
▪️ Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні постановила 3 ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними поданнями Верховного Суду:
➖ щодо конституційності абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖ щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Велика палата подовжила до 4 грудня 2025 року строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття абро про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями та кон6ституційними скаргами.
У вівторок, 4 листопада 2025 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Розгляд цієї справи Суд продовжить на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження 25 листопада ц.р.
▪️ Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні постановила 3 ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними поданнями Верховного Суду:
➖ щодо конституційності абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖ щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Велика палата подовжила до 4 грудня 2025 року строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття абро про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями та кон6ституційними скаргами.
🔷️ Продовження діалогу між суддями конституційних судів у межах VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя
Четверте засідання VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (далі – ВККП) відбулося 30 жовтня 2025 року і було присвячене питанню незалежності конституційних судів.
Головував на засіданні Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон. Під час засідання судді Конституційного Суду України активно долучилися до обговорення окреслених питань.
▪️Зокрема, суддя Конституційного Суду України Сергій Різник розпочав свій виступ з того, що „лише кілька годин тому росія здійснила одну з найбільших комбінованих атак на Україну. Ворог вчергове використав ударні дрони, балістичні та крилаті ракети, а також авіацію. Знову було пошкоджено об’єкти критичної інфраструктури, зруйновано житлові будинки, постраждали люди. Але я також хочу повідомити ще про одне: з самого ранку ремонтні та рятувальні служби почали ліквідовувати наслідки атаки, громадяни України пішли на свої місця праці, студенти – до університетів, а діти – до шкіл. Судді ж продовжили здійснювати правосуддя. Це ще одне підтвердження того, що Україна не відступить, бо правда на нашому боці“.
▪️З приводу безпосередньої теми засідання «Незалежність конституційних судів», Сергій Різник звернув увагу учасників Конгресу на те, що обговорення етичних правил поведінки суддів конституційних судів є важливою складовою сучасного розуміння судової незалежності, та, окрім іншого, повідомив про ухвалення Конституційним Судом України в липні 2025 року Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
Модератором заключного засідання Конгресу виступила заступниця Голови Конституційного Суду Іспанії Інмакулада Монтальбан. Голова Конституційного Суду Анголи Лаурінда Жасінто Празерес, судді Конституційного Суду Чилі Ектор Мері, Конституційного Суду Південної Кореї Хюнду Кім, Федерального Конституційного Суду Німеччини Міріам Месслінг узагальнили інформацію за результатами усіх засідань.
▪️ Генеральна асамблея ВККП підтвердила важливість співпраці конституційних судів та обговорила подальші кроки для інтеграції судів у міжнародну систему конституційного правосуддя. За результатами засідання Генеральної асамблеї ухвалено Мадридське комюніке, до якого долучили пропозицію делегації Конституційного Суду України.
🔹 Офіційне закриття Конгресу ВККП відбулося за головування Короля Іспанії Філіпа VI. У своєму виступі Король Іспанії процитував слова із книги Мігеля де Сервантеса „Дон Кіхот“: „Свобода – це найцінніша щедрота, подарована небесами людям“. Із заключними словами також виступили Голова Венеційської Комісії Клер Базі-Малорі та Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон.
Шостий Конгрес ВККП підтвердив свій статус глобальної платформи для обміну досвідом, зміцнення співпраці конституційних судів та обговорення найактуальніших викликів сучасного конституційного правосуддя.
🔸️ Українська делегація висловила вдячність за можливість долучитися до цього важливого заходу, оскільки участь у дискусіях із колегами з різних країн надала унікальну можливість обмінятися досвідом, ознайомитися з міжнародними практиками та поглибити співпрацю в сфері конституційного правосуддя. Судді Конституційного Суду України зазначили, що участь у заході стала важливим кроком у зміцненні партнерських зв’язків, сприяла розвитку діалогу та обміну знаннями між конституційними судами світу. Вони також подякували учасникам Конгресу за підтримку та врахування пропозиції Конституційного Суду України до заключного комюніке.
Четверте засідання VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (далі – ВККП) відбулося 30 жовтня 2025 року і було присвячене питанню незалежності конституційних судів.
Головував на засіданні Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон. Під час засідання судді Конституційного Суду України активно долучилися до обговорення окреслених питань.
▪️Зокрема, суддя Конституційного Суду України Сергій Різник розпочав свій виступ з того, що „лише кілька годин тому росія здійснила одну з найбільших комбінованих атак на Україну. Ворог вчергове використав ударні дрони, балістичні та крилаті ракети, а також авіацію. Знову було пошкоджено об’єкти критичної інфраструктури, зруйновано житлові будинки, постраждали люди. Але я також хочу повідомити ще про одне: з самого ранку ремонтні та рятувальні служби почали ліквідовувати наслідки атаки, громадяни України пішли на свої місця праці, студенти – до університетів, а діти – до шкіл. Судді ж продовжили здійснювати правосуддя. Це ще одне підтвердження того, що Україна не відступить, бо правда на нашому боці“.
▪️З приводу безпосередньої теми засідання «Незалежність конституційних судів», Сергій Різник звернув увагу учасників Конгресу на те, що обговорення етичних правил поведінки суддів конституційних судів є важливою складовою сучасного розуміння судової незалежності, та, окрім іншого, повідомив про ухвалення Конституційним Судом України в липні 2025 року Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
Модератором заключного засідання Конгресу виступила заступниця Голови Конституційного Суду Іспанії Інмакулада Монтальбан. Голова Конституційного Суду Анголи Лаурінда Жасінто Празерес, судді Конституційного Суду Чилі Ектор Мері, Конституційного Суду Південної Кореї Хюнду Кім, Федерального Конституційного Суду Німеччини Міріам Месслінг узагальнили інформацію за результатами усіх засідань.
▪️ Генеральна асамблея ВККП підтвердила важливість співпраці конституційних судів та обговорила подальші кроки для інтеграції судів у міжнародну систему конституційного правосуддя. За результатами засідання Генеральної асамблеї ухвалено Мадридське комюніке, до якого долучили пропозицію делегації Конституційного Суду України.
🔹 Офіційне закриття Конгресу ВККП відбулося за головування Короля Іспанії Філіпа VI. У своєму виступі Король Іспанії процитував слова із книги Мігеля де Сервантеса „Дон Кіхот“: „Свобода – це найцінніша щедрота, подарована небесами людям“. Із заключними словами також виступили Голова Венеційської Комісії Клер Базі-Малорі та Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон.
Шостий Конгрес ВККП підтвердив свій статус глобальної платформи для обміну досвідом, зміцнення співпраці конституційних судів та обговорення найактуальніших викликів сучасного конституційного правосуддя.
🔸️ Українська делегація висловила вдячність за можливість долучитися до цього важливого заходу, оскільки участь у дискусіях із колегами з різних країн надала унікальну можливість обмінятися досвідом, ознайомитися з міжнародними практиками та поглибити співпрацю в сфері конституційного правосуддя. Судді Конституційного Суду України зазначили, що участь у заході стала важливим кроком у зміцненні партнерських зв’язків, сприяла розвитку діалогу та обміну знаннями між конституційними судами світу. Вони також подякували учасникам Конгресу за підтримку та врахування пропозиції Конституційного Суду України до заключного комюніке.
⚖️Суд розглядав справу за конституційною скаргою ТОВ «Меріста» щодо захисту права власності акціонерів банків
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріста" (далі – Товариство) щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13 травня 2020 року № 590–IX (далі – Закон).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. За його словами, оспорюваними приписами Кодексу та Закону встановлено, зокрема, що:
– „єдиним способом захисту прав осіб, які є (були) учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, є відшкодування завданої шкоди у грошовій формі“ (частина третя);
– „визнання протиправним (незаконним) індивідуального акта/рішення, зазначеного у частині третій цієї статті, не може бути підставою для застосування способів захисту у вигляді визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку“ (частина четверта).
– „судові провадження в господарських справах за позовом учасника та/або колишнього учасника банку про захист прав або інтересів, які були порушені внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом ухвалення рішення (ухвали, постанови), у разі невідповідності обраних позивачем способів захисту вимогам частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу“ (пункт 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону).
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріста" (далі – Товариство) щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13 травня 2020 року № 590–IX (далі – Закон).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. За його словами, оспорюваними приписами Кодексу та Закону встановлено, зокрема, що:
– „єдиним способом захисту прав осіб, які є (були) учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, є відшкодування завданої шкоди у грошовій формі“ (частина третя);
– „визнання протиправним (незаконним) індивідуального акта/рішення, зазначеного у частині третій цієї статті, не може бути підставою для застосування способів захисту у вигляді визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку“ (частина четверта).
– „судові провадження в господарських справах за позовом учасника та/або колишнього учасника банку про захист прав або інтересів, які були порушені внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом ухвалення рішення (ухвали, постанови), у разі невідповідності обраних позивачем способів захисту вимогам частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу“ (пункт 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону).
📝 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк“ (далі – Банк) та Міністерства фінансів України про визнання недійсними договорів і актів, пов’язаних із придбанням акцій Банку. Господарський суд міста Києва ухвалою від 23 травня 2024 року закрив провадження у справі. Північний апеляційний господарський суд постановою від 9 грудня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без зміни. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 18 березня 2025 року касаційну скаргу Товариства залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
📝 Автор клопотання вважає, що оспорювані приписи Кодексу та Закону суперечать конституційному принципу непорушності права власності, унеможливлюють реалізацію вказаного права та його відновлення, обмежують право особи на ефективний судовий захист, оскільки істотно обмежують способи захисту права власності акціонерів банку, порушують такі основні засади здійснення правосуддя, як рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін, а також низку конституційних принципів, передусім верховенства права.
Окрім цього, суддя-доповідач Олег Первомайський повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📝 Автор клопотання вважає, що оспорювані приписи Кодексу та Закону суперечать конституційному принципу непорушності права власності, унеможливлюють реалізацію вказаного права та його відновлення, обмежують право особи на ефективний судовий захист, оскільки істотно обмежують способи захисту права власності акціонерів банку, порушують такі основні засади здійснення правосуддя, як рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін, а також низку конституційних принципів, передусім верховенства права.
Окрім цього, суддя-доповідач Олег Первомайський повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
⚖️ Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів
У середу, 5️⃣ листопада 2025 року, Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Перший сенат відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📑Водночас відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кравчука Олександра Васильовича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ Перший сенат продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
▪️ Також Перший сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
У середу, 5️⃣ листопада 2025 року, Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Перший сенат відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📑Водночас відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кравчука Олександра Васильовича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ Перший сенат продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
▪️ Також Перший сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
🗓 Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
☑️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
☑️ Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
☑️ Масюка Петра Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 117 Кодексу законів про працю України.
📑Суд дослідив матеріали справ на відкритих частинах і перейшов до закритих частин пленарних засідань для ухвалення рішень.
🗓 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше про результати засідань колегій суддів за посиланням:
https://cutt.ly/Ptqy5t0X
☑️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
☑️ Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
☑️ Масюка Петра Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 117 Кодексу законів про працю України.
📑Суд дослідив матеріали справ на відкритих частинах і перейшов до закритих частин пленарних засідань для ухвалення рішень.
🗓 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше про результати засідань колегій суддів за посиланням:
https://cutt.ly/Ptqy5t0X
⚖️ Суд розглядає справу за конституційною скаргою Самборської Т.Л. щодо положень Кримінального процесуального кодексу України
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Частинами першою, другою статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
📑 Згідно з пунктом 2 частини другої статті 428 Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо „з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає“.
Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд справи у зв’язку з неявкою учасників конституційного провадження.
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Вадим Костенко, громадяни України, які виявили бажання бути присутніми на відкритій частині пленарного засідання Суду.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Частинами першою, другою статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
📑 Згідно з пунктом 2 частини другої статті 428 Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо „з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає“.
Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд справи у зв’язку з неявкою учасників конституційного провадження.
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Вадим Костенко, громадяни України, які виявили бажання бути присутніми на відкритій частині пленарного засідання Суду.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
⚖️ Недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні: розгляд справи за конституційною скаргою Горобця А.В.
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Як зазначив суддя-доповідач, оспорюваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Слідче управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснювало досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
У межах цього кримінального провадження у червні 2024 року Горобцю А.В. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ухвалою застосував до підозрюваного Горобця А.В. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а згодом неодноразово ухвалами продовжував строк тримання його під вартою.
Запорізький апеляційний суд своїми ухвалами апеляційні скарги захисника Горобця А.В. залишав без задоволення, а ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя про продовження строку тримання під вартою – без змін.
У листопаді 2024 року досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадження закінчилося у зв’язку з направленням до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя обвинувального акта.
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя на стадії судового розгляду справи ухвалою продовжив строк тримання під вартою обвинуваченого Горобця А.В. та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімум для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, заперечуючи визначення Горобцю А.В. альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
До складу колегії суддів Запорізького апеляційного суду, що мала на стадії судового розгляду зазначеного кримінального провадження розглядати апеляційну скаргу сторони обвинувачення, входили двоє суддів, які під час досудового розслідування ухвалювали судові рішення за наслідками перегляду ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя щодо обрання Горобцю А.В. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неодноразового продовження строку цього запобіжного заходу.
У зв’язку з цим до початку розгляду апеляційної скарги захисник обвинуваченого Горобця А.В. подав до Запорізького апеляційного суду заяву про відвід зазначеним суддям.
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Як зазначив суддя-доповідач, оспорюваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Слідче управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснювало досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
У межах цього кримінального провадження у червні 2024 року Горобцю А.В. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ухвалою застосував до підозрюваного Горобця А.В. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а згодом неодноразово ухвалами продовжував строк тримання його під вартою.
Запорізький апеляційний суд своїми ухвалами апеляційні скарги захисника Горобця А.В. залишав без задоволення, а ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя про продовження строку тримання під вартою – без змін.
У листопаді 2024 року досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадження закінчилося у зв’язку з направленням до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя обвинувального акта.
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя на стадії судового розгляду справи ухвалою продовжив строк тримання під вартою обвинуваченого Горобця А.В. та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімум для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, заперечуючи визначення Горобцю А.В. альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
До складу колегії суддів Запорізького апеляційного суду, що мала на стадії судового розгляду зазначеного кримінального провадження розглядати апеляційну скаргу сторони обвинувачення, входили двоє суддів, які під час досудового розслідування ухвалювали судові рішення за наслідками перегляду ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя щодо обрання Горобцю А.В. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неодноразового продовження строку цього запобіжного заходу.
У зв’язку з цим до початку розгляду апеляційної скарги захисник обвинуваченого Горобця А.В. подав до Запорізького апеляційного суду заяву про відвід зазначеним суддям.
📝 Запорізький апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви про відвід. Суд в ухвалі зазначив, що за змістом частини першої статті 76 Кодексу суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, має право брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції під час перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою.
📝 Заявник, обґрунтовуючи неконституційність частини першої статті 76 Кодексу, твердить, що „положення ч. 1 ст. 76 КПК України в частині можливості повторної участі судді прямо суперечать принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а отже і положенню ч. 1 ст. 55 Конституції України“. Він звертає увагу на те, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“.
📝 На переконання Горобця А.В., за таких обставин законодавець допустив істотне та очевидне порушення рівності учасників кримінального провадження перед судом та законом, оскільки за одних і тих самих обставин, до одного обвинуваченого застосовуються гарантії недопустимості повторної участі в суді, а для іншого ні. Такий правовий механізм, на його думку, є дискримінаційним та застосовується виключно до осіб, щодо яких обрано найтяжчий запобіжний захід, тобто осіб які зазнали найагресивніших обмежень прав, свобод та інтересів.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
📝 Заявник, обґрунтовуючи неконституційність частини першої статті 76 Кодексу, твердить, що „положення ч. 1 ст. 76 КПК України в частині можливості повторної участі судді прямо суперечать принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а отже і положенню ч. 1 ст. 55 Конституції України“. Він звертає увагу на те, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“.
📝 На переконання Горобця А.В., за таких обставин законодавець допустив істотне та очевидне порушення рівності учасників кримінального провадження перед судом та законом, оскільки за одних і тих самих обставин, до одного обвинуваченого застосовуються гарантії недопустимості повторної участі в суді, а для іншого ні. Такий правовий механізм, на його думку, є дискримінаційним та застосовується виключно до осіб, щодо яких обрано найтяжчий запобіжний захід, тобто осіб які зазнали найагресивніших обмежень прав, свобод та інтересів.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями та постановив низку ухвал
У четвер, 6 листопада 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні постановила ухвали про подовження до 4 грудня 2025 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень за конституційними скаргами.
▪️ Конституційний Суд України на засіданнях заслухав інформацію суддів Віктора Городовенка та Галини Юровської щодо участі у міжнародних заходах та розглянув інші організаційні питання.
У четвер, 6 листопада 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні постановила ухвали про подовження до 4 грудня 2025 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень за конституційними скаргами.
▪️ Конституційний Суд України на засіданнях заслухав інформацію суддів Віктора Городовенка та Галини Юровської щодо участі у міжнародних заходах та розглянув інші організаційні питання.
⚖️У справі за конституційною скаргою Масюка П.М. Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач зазначив, що Друга колегія суддів Другого сенату Ухвалою від 4 вересня 2025 року відкрила конституційне провадження у цій справі, визначивши, що предметом конституційного контролю у цій справі є окремий припис частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) щодо обмеження строку відповідальності за затримку розрахунку під час звільнення працівника, а саме: „але не більш як за шість місяців“, а також окремий припис частини другої статті 117 Кодексу, а саме: „але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
▪️ Масюк П.М. проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом командувача його звільнено з військової служби в запас за станом здоров’я.
Він звернувся до суду з адміністративним позовом до військових частин, в якому просив визнати протиправною їхню бездіяльність щодо непроведення з ним своєчасного повного розрахунку під час звільнення з військової служби, а також просив стягнути з військової частини на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку під час звільнення.
Суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні позову, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Масюк П.М. оскаржив їх у касаційному порядку. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
▪️ На думку автора клопотання, оспорювані законодавчі приписи суперечать вимогам низки норм Конституції України, зокрема, принципам верховенства права (частина перша статті 8 ), забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п’ята статті 17), рівності перед законом (стаття 21), захисту законом права своєчасного одержання винагороди за працю (частина сьома статті 43), забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини (стаття 48), а також щодо гарантованого права на судовий захист (частина перша статті 55).
Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та прийняттям Судом обґрунтованого рішення були направлені запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, низки міністерств, а також до наукових установ та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_5.mp4
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач зазначив, що Друга колегія суддів Другого сенату Ухвалою від 4 вересня 2025 року відкрила конституційне провадження у цій справі, визначивши, що предметом конституційного контролю у цій справі є окремий припис частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) щодо обмеження строку відповідальності за затримку розрахунку під час звільнення працівника, а саме: „але не більш як за шість місяців“, а також окремий припис частини другої статті 117 Кодексу, а саме: „але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
▪️ Масюк П.М. проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом командувача його звільнено з військової служби в запас за станом здоров’я.
Він звернувся до суду з адміністративним позовом до військових частин, в якому просив визнати протиправною їхню бездіяльність щодо непроведення з ним своєчасного повного розрахунку під час звільнення з військової служби, а також просив стягнути з військової частини на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку під час звільнення.
Суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні позову, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Масюк П.М. оскаржив їх у касаційному порядку. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
▪️ На думку автора клопотання, оспорювані законодавчі приписи суперечать вимогам низки норм Конституції України, зокрема, принципам верховенства права (частина перша статті 8 ), забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п’ята статті 17), рівності перед законом (стаття 21), захисту законом права своєчасного одержання винагороди за працю (частина сьома статті 43), забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини (стаття 48), а також щодо гарантованого права на судовий захист (частина перша статті 55).
Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та прийняттям Судом обґрунтованого рішення були направлені запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, низки міністерств, а також до наукових установ та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_5.mp4