📚 Представництво прокурором інтересів держави в суді в контексті Рішення Конституційного Суду України від 3 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025: онлайн-лекція суддів
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Городовенко і Галина Юровська.
📄 Судді ознайомили зі змістом Рішення № 6-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо представництва прокурором інтересів держави в суді. У цьому контексті судді пояснили обставини справи, навели правові позиції суб’єкта звернення, Президента України, Голови Верховної Ради України, Генерального прокурора та акцентували на юридичних позиціях, викладених у цьому рішенні.
Як зазначалося, предметом конституційного контролю в цій справі були приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“.
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав конституційними абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон), якими визначено порядок та умови здійснення прокурором представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Водночас Суд визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв’язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
▪️Свою увагу судді зосередили на змінах, які відбулися внаслідок конституційної реформи 2016 року, згідно з якими прокуратура втратила відокремлений статус та була інтегрована в українську систему правосуддя, низку функцій прокуратури було скасовано, а низку – суттєво змінено.
За наслідками конституційної реформи 2016 року прокуратурі відведено пріоритетну роль саме у сфері кримінального права. Водночас у Конституції України за прокуратурою збережено окрему функцію поза цією сферою, проте звужено її обсяг, як-от: до змін – на прокуратуру було покладено функцію представництва в суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом, після змін – цю функцію встановлено пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України як представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
▪️Судді навели основні аргументи цього рішення. Ішлося про те, що виключні випадки стосуються представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах. Визначення таких випадків є дискрецією законодавця.
У рішенні Суд окреслив перелік таких випадків, водночас зауважив, що законодавець не позбавлений можливості конкретизувати такий перелік для представництва прокурором інтересів держави в суді. Суд наголосив, що ці випадки мають бути установлені законом задля унеможливлення довільного тлумачення чи розширення меж відповідної функції прокуратури, та бути об’єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприйматися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки. Суд звернув увагу на те, що прокурор не може бути уповноважений законами України самостійно ініціювати пошук або здійснювати збір інформації поза межами визначених законом процедур.
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Городовенко і Галина Юровська.
📄 Судді ознайомили зі змістом Рішення № 6-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо представництва прокурором інтересів держави в суді. У цьому контексті судді пояснили обставини справи, навели правові позиції суб’єкта звернення, Президента України, Голови Верховної Ради України, Генерального прокурора та акцентували на юридичних позиціях, викладених у цьому рішенні.
Як зазначалося, предметом конституційного контролю в цій справі були приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“.
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав конституційними абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон), якими визначено порядок та умови здійснення прокурором представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Водночас Суд визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв’язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
▪️Свою увагу судді зосередили на змінах, які відбулися внаслідок конституційної реформи 2016 року, згідно з якими прокуратура втратила відокремлений статус та була інтегрована в українську систему правосуддя, низку функцій прокуратури було скасовано, а низку – суттєво змінено.
За наслідками конституційної реформи 2016 року прокуратурі відведено пріоритетну роль саме у сфері кримінального права. Водночас у Конституції України за прокуратурою збережено окрему функцію поза цією сферою, проте звужено її обсяг, як-от: до змін – на прокуратуру було покладено функцію представництва в суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом, після змін – цю функцію встановлено пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України як представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
▪️Судді навели основні аргументи цього рішення. Ішлося про те, що виключні випадки стосуються представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах. Визначення таких випадків є дискрецією законодавця.
У рішенні Суд окреслив перелік таких випадків, водночас зауважив, що законодавець не позбавлений можливості конкретизувати такий перелік для представництва прокурором інтересів держави в суді. Суд наголосив, що ці випадки мають бути установлені законом задля унеможливлення довільного тлумачення чи розширення меж відповідної функції прокуратури, та бути об’єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприйматися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки. Суд звернув увагу на те, що прокурор не може бути уповноважений законами України самостійно ініціювати пошук або здійснювати збір інформації поза межами визначених законом процедур.
▪️Доповідачі також акцентували на тому, що вжиті в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону приписи „не здійснює“ та „неналежним чином здійснює“ є оцінними. Суд зауважив, оскільки законодавчо не визначено відповідних випадків та критеріїв/ознак для їх установлення, прокурор отримує дискрецію щодо встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, межі якої чітко і зрозуміло не визначені Законом. Невизначення в Законі меж дискреції для прокурора і суду має наслідком можливість керуватися цим органам фактично лише власним суб’єктивним розумінням того, що означає „не здійснює“ або „неналежним чином здійснює“. Отже, Суд констатував, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону не відповідають вимозі юридичної визначеності як складнику конституційного принципу верховенства права (правовладдя).
▪️Судді також поінформували, що кількість розпочатих справ щодо представництва прокуратурою інтересів держави в суді, не пов’язаних із кримінальним провадженням, щороку зростає. Пояснили, чому Суд відтермінував утрату чинності визнаних неконституційними приписів Закону. Ознайомили з рішеннями ЄСПЛ, висновками Консультативної Ради європейських прокурорів („Роль прокуратури поза сферою кримінального права“), Венеційської Комісії щодо повноважень прокурорів, рекомендаціями до держав-членів Ради Європи тощо.
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/CFwxDypKsRY
▪️Судді також поінформували, що кількість розпочатих справ щодо представництва прокуратурою інтересів держави в суді, не пов’язаних із кримінальним провадженням, щороку зростає. Пояснили, чому Суд відтермінував утрату чинності визнаних неконституційними приписів Закону. Ознайомили з рішеннями ЄСПЛ, висновками Консультативної Ради європейських прокурорів („Роль прокуратури поза сферою кримінального права“), Венеційської Комісії щодо повноважень прокурорів, рекомендаціями до держав-членів Ради Європи тощо.
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/CFwxDypKsRY
YouTube
Представництво прокурором інтересів держави в суді у контексті Рішення Конституційного Суду України
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Городовенко і Галина Юровська.
Судді ознайомили зі змістом Рішення № 6-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю…
Судді ознайомили зі змістом Рішення № 6-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю…
⚖️ Перший сенат та колегія суддів провели засідання: постановлено низку ухвал
Перший сенат 22 грудня 2025 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 У зв'язку з наявністю Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025 щодо того самого предмета конституційної скарги Перший сенат постановив Ухвалу про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (пункт 6 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“).
📑 Перший сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності приписів пункту 1 частини першої статті 19 Закону України „Про громадянство України“.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Притули Олега Григоровича щодо конституційності статті 1, абзацу другого частини першої статті 9, пунктів 2, 5 частини третьої статті 13 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ від 12 листопада 2015 року № 794−VIII зі змінами, другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889−VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440−ІХ.
Перший сенат 22 грудня 2025 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 У зв'язку з наявністю Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025 щодо того самого предмета конституційної скарги Перший сенат постановив Ухвалу про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (пункт 6 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“).
📑 Перший сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності приписів пункту 1 частини першої статті 19 Закону України „Про громадянство України“.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Притули Олега Григоровича щодо конституційності статті 1, абзацу другого частини першої статті 9, пунктів 2, 5 частини третьої статті 13 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ від 12 листопада 2015 року № 794−VIII зі змінами, другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889−VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440−ІХ.
🔹 Конституційний контроль за дотриманням прав людини: конституційні суди України та Латвії обговорили здобутки та виклики
16-17 грудня 2025 року відбувся круглий стіл „Публічний інтерес як підстава для здійснення конституційного контролю“ між Конституційним Судом України та Конституційним Судом Латвійської Республіки.
У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Олег Первомайський (глава делегації),Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Алла Олійник, Василь Лемак, Галина Юровська, Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина, заступник Голови Суду Аніта Родіня, судді Суду Яутріте Брієде, Юріс Юрісс, Мартіньш Мітс, Вероніка Крумня, керівниця проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Сюзанна Мнацаканян, представники Ради Європи, експерти.
🔸 Основними доповідачами від Конституційного Суду України виступили судді Алла Олійник та Олександр Водянніков. Під час дискусій учасники зосередилися на питаннях публічного та приватного інтересів у конституційному праві, особливостях порушення провадження та здійснення конституційного контролю, а також практичних аспектах захисту конституційних прав і свобод людини. Окрему увагу було приділено роботі органу конституційної юстиції в Україні в умовах воєнного стану та впровадженню європейських стандартів у його діяльності.
Судді Конституційного Суду України взяли участь у зустрічі з Президентом Латвійської Республіки Едгарсом Рінкевичем, під час якої було обговорено питання інтеграції української правової системи до спільного європейського правового простору та роль конституційної юстиції у забезпеченні верховенства права та зміцнення демократії.
🔸 Також було проведено 4-те засідання Технічного комітету Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах третьої фази спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, під час якого відбулося обговорення досягнутих результатів, стратегічних потреб розвитку Конституційного Суду України та напрямів подальшої співпраці.
🔸 З нагоди 29-ї річниці Конституційного Суду Латвійської Республіки відбулися церемоніальні заходи. Конституційний Суд України було відзначено Почесною грамотою за вагомий внесок у зміцнення демократії та верховенства права, розвиток судового діалогу й захист конституційних цінностей, а також за самовіддане служіння своїй державі та народові.
16-17 грудня 2025 року відбувся круглий стіл „Публічний інтерес як підстава для здійснення конституційного контролю“ між Конституційним Судом України та Конституційним Судом Латвійської Республіки.
У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Олег Первомайський (глава делегації),Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Алла Олійник, Василь Лемак, Галина Юровська, Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина, заступник Голови Суду Аніта Родіня, судді Суду Яутріте Брієде, Юріс Юрісс, Мартіньш Мітс, Вероніка Крумня, керівниця проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Сюзанна Мнацаканян, представники Ради Європи, експерти.
🔸 Основними доповідачами від Конституційного Суду України виступили судді Алла Олійник та Олександр Водянніков. Під час дискусій учасники зосередилися на питаннях публічного та приватного інтересів у конституційному праві, особливостях порушення провадження та здійснення конституційного контролю, а також практичних аспектах захисту конституційних прав і свобод людини. Окрему увагу було приділено роботі органу конституційної юстиції в Україні в умовах воєнного стану та впровадженню європейських стандартів у його діяльності.
Судді Конституційного Суду України взяли участь у зустрічі з Президентом Латвійської Республіки Едгарсом Рінкевичем, під час якої було обговорено питання інтеграції української правової системи до спільного європейського правового простору та роль конституційної юстиції у забезпеченні верховенства права та зміцнення демократії.
🔸 Також було проведено 4-те засідання Технічного комітету Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах третьої фази спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, під час якого відбулося обговорення досягнутих результатів, стратегічних потреб розвитку Конституційного Суду України та напрямів подальшої співпраці.
🔸 З нагоди 29-ї річниці Конституційного Суду Латвійської Республіки відбулися церемоніальні заходи. Конституційний Суд України було відзначено Почесною грамотою за вагомий внесок у зміцнення демократії та верховенства права, розвиток судового діалогу й захист конституційних цінностей, а також за самовіддане служіння своїй державі та народові.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями та ухвалив низку актів
Велика палата 23 грудня 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✔️ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
✔️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідуваньˮ.
📋 Велика палата на засіданні подовжила строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Дзюбка І.П., Дзюбко Р.П., Кириченка С.І., Ковбеля М.М., Місюкевіча А.С., Сагайдака А.В., Сидоренка Д.В., Сукала С.А., Хабібулліна В.М., ПАТ «Львівський електроламповий завод „Іскра“» до 22 січня 2026 року.
📑 Конституційний Суд України ухвалив постанови:
➖ про припинення членства кандидата юридичних наук, доцента Дмитра Терлецького у Науково-консультативній раді Конституційного Суду України;
➖ про включення до персонального складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України проректора з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук, професора Миколи Погорецького, радника ректора Київського університету права НАН України, доктора юридичних наук, професора Ірини Сопілко та професора кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ України, віцепрезидента Академії наук вищої освіти України, члена Дорадчої групи експертів, академіка НАПрН України Василя Шакуна.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лютенко Ірини Петрівни щодо конституційності пункту 5 частини першої, частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Помірко Тетяни Іванівни в частині щодо конституційності частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України та відмовила в іншій частині – щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини п’ятої статті 534, частини четвертої статті 535 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Також колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Данильчука Івана Дмитровича щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини третьої статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“.
Розгляд питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
Велика палата 23 грудня 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✔️ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
✔️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідуваньˮ.
📋 Велика палата на засіданні подовжила строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Дзюбка І.П., Дзюбко Р.П., Кириченка С.І., Ковбеля М.М., Місюкевіча А.С., Сагайдака А.В., Сидоренка Д.В., Сукала С.А., Хабібулліна В.М., ПАТ «Львівський електроламповий завод „Іскра“» до 22 січня 2026 року.
📑 Конституційний Суд України ухвалив постанови:
➖ про припинення членства кандидата юридичних наук, доцента Дмитра Терлецького у Науково-консультативній раді Конституційного Суду України;
➖ про включення до персонального складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України проректора з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук, професора Миколи Погорецького, радника ректора Київського університету права НАН України, доктора юридичних наук, професора Ірини Сопілко та професора кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ України, віцепрезидента Академії наук вищої освіти України, члена Дорадчої групи експертів, академіка НАПрН України Василя Шакуна.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лютенко Ірини Петрівни щодо конституційності пункту 5 частини першої, частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Помірко Тетяни Іванівни в частині щодо конституційності частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України та відмовила в іншій частині – щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини п’ятої статті 534, частини четвертої статті 535 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Також колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Данильчука Івана Дмитровича щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини третьої статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“.
Розгляд питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
Дорогі друзі!
✨ Щиро вітаємо вас і ваші родини з Різдвом Христовим!
Зичимо здоров’я, родинного затишку та добробуту.
Миру та Божого благословення кожному з вас і всій нашій Україні!
🌟 Цьогоріч у Конституційному Суді України започатковано добру традицію – спільне прикрашання ялинки іграшками, які працівники Суду та їхні діти виготовили власноруч, вкладаючи частинку свого тепла. Адже саме єдність і творчість дарують світло навіть у найтемніші часи.
✨ Щиро вітаємо вас і ваші родини з Різдвом Христовим!
Зичимо здоров’я, родинного затишку та добробуту.
Миру та Божого благословення кожному з вас і всій нашій Україні!
🌟 Цьогоріч у Конституційному Суді України започатковано добру традицію – спільне прикрашання ялинки іграшками, які працівники Суду та їхні діти виготовили власноруч, вкладаючи частинку свого тепла. Адже саме єдність і творчість дарують світло навіть у найтемніші часи.
Від ідеї до перемоги: конкурс на кращу наукову статтю триває
Ви молодий науковець, аспірант чи студент, який цікавиться захистом прав людини? Це Ваш шанс заявити про себе, реалізувати свій потенціал, поділитися науковими поглядами та зробити внесок у розвиток правової думки України!
▪️ Щороку до Дня Конституції України Конституційний Суд України проводить конкурс на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина.
Хто може взяти участь?
✅ Студенти, аспіранти та ад’юнкти.
✅ Здобувачі вищої освіти та молоді вчені.
Що потрібно для участі?
1. Підготувати статтю (яка раніше не публікувалася).
2. Додати заявку на участь (https://cutt.ly/ceH1YCMH) та рецензію.
3. Надіслати матеріали на адресу: inbox@ccu.gov.ua (з позначкою „На конкурс“).
Дедлайн: до 1 червня 2026 року.
Детальні умови та вимоги в Положенні про конкурс: https://cutt.ly/Htd0NN6y
▪️ Не відкладайте на останній момент – Ваші ідеї та дослідження можуть стати справжнім відкриттям! Зробіть свій крок до успіху вже сьогодні!
📞 Додаткова інформація за тел.: (044) 238-13-50.
Ви молодий науковець, аспірант чи студент, який цікавиться захистом прав людини? Це Ваш шанс заявити про себе, реалізувати свій потенціал, поділитися науковими поглядами та зробити внесок у розвиток правової думки України!
▪️ Щороку до Дня Конституції України Конституційний Суд України проводить конкурс на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина.
Хто може взяти участь?
✅ Студенти, аспіранти та ад’юнкти.
✅ Здобувачі вищої освіти та молоді вчені.
Що потрібно для участі?
1. Підготувати статтю (яка раніше не публікувалася).
2. Додати заявку на участь (https://cutt.ly/ceH1YCMH) та рецензію.
3. Надіслати матеріали на адресу: inbox@ccu.gov.ua (з позначкою „На конкурс“).
Дедлайн: до 1 червня 2026 року.
Детальні умови та вимоги в Положенні про конкурс: https://cutt.ly/Htd0NN6y
▪️ Не відкладайте на останній момент – Ваші ідеї та дослідження можуть стати справжнім відкриттям! Зробіть свій крок до успіху вже сьогодні!
📞 Додаткова інформація за тел.: (044) 238-13-50.
⚖️КСУ перевірить конституційність окремих приписів Закону України
„ Про виконавче провадження“
📄Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 30 грудня 2025 року звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням, у якому просить перевірити на відповідність Конституції України положення абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 02.06.2016 № 1404-VIII.
🖇️Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1404-VIII не відповідає статті 8, частині третій статті 22, частинам першій – другій статті 55, статті 64, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України та статті 129-1 Конституції України, в тім, що він унеможливлює примусове виконання судових рішень немайнового характеру, боржниками за якими є підприємства обороннопромислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України.
🔹Конституційне подання наразі розподілене судді-доповідачу.
↗️З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
„ Про виконавче провадження“
📄Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 30 грудня 2025 року звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням, у якому просить перевірити на відповідність Конституції України положення абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 02.06.2016 № 1404-VIII.
🖇️Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1404-VIII не відповідає статті 8, частині третій статті 22, частинам першій – другій статті 55, статті 64, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України та статті 129-1 Конституції України, в тім, що він унеможливлює примусове виконання судових рішень немайнового характеру, боржниками за якими є підприємства обороннопромислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України.
🔹Конституційне подання наразі розподілене судді-доповідачу.
↗️З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
✨Завершується 2025 рік – рік випробувань, рішучості та незламності України. Попри всі труднощі, ми продовжували спільно працювати задля утвердження верховенства права, захисту конституційних прав і свобод людини та зміцнення демократії.
🎄Щиро вітаємо з прийдешнім Новим 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ роком!
🌟Нехай він принесе Україні мир, безпеку, стабільність та відновлення, а кожній родині – здоров’я, злагоду, тепло й впевненість у завтрашньому дні!
🎄Щиро вітаємо з прийдешнім Новим 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ роком!
🌟Нехай він принесе Україні мир, безпеку, стабільність та відновлення, а кожній родині – здоров’я, злагоду, тепло й впевненість у завтрашньому дні!