📊Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за грудень
⚖️У грудні 2025 року Суд провів 73 засідання, із них:
35 пленарних засідань:
▪️13 закритих частин пленарних засідань Великої палати;
▪️ 4 відкриті частини пленарних засідань Першого сенату;
▪️8 закритих частин пленарних засідань Першого сенату;
▪️7 закритих частин пленарних засідань Другого сенату;
▪️3 пленарні засідання Другого сенату;
38 засідань:
▪️13 засідань Суду;
▪️5 засідань Великої палати;
▪️9 засідань сенатів;
▪️11 засідань колегій суддів.
⚖️Суд ухвалив 58 актів, із них:
3 рішення:
▪️1 рішення Великої палати,
▪️1 рішення Першого сенату,
▪️1 рішення Другого сенату;
13 постанов Суду;
42 ухвали:
▪️15 ухвал Великої палати,
▪️13 ухвал сенатів,
▪️14 ухвал колегій суддів.
📄До Суду за цей період надійшло:
1 конституційне подання;
56 конституційних скарг:
▪️23 – розподілені між суддями Суду;
▪️33 – повернуті суб’єктам права на конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📨Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 58 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events
⚖️У грудні 2025 року Суд провів 73 засідання, із них:
35 пленарних засідань:
▪️13 закритих частин пленарних засідань Великої палати;
▪️ 4 відкриті частини пленарних засідань Першого сенату;
▪️8 закритих частин пленарних засідань Першого сенату;
▪️7 закритих частин пленарних засідань Другого сенату;
▪️3 пленарні засідання Другого сенату;
38 засідань:
▪️13 засідань Суду;
▪️5 засідань Великої палати;
▪️9 засідань сенатів;
▪️11 засідань колегій суддів.
⚖️Суд ухвалив 58 актів, із них:
3 рішення:
▪️1 рішення Великої палати,
▪️1 рішення Першого сенату,
▪️1 рішення Другого сенату;
13 постанов Суду;
42 ухвали:
▪️15 ухвал Великої палати,
▪️13 ухвал сенатів,
▪️14 ухвал колегій суддів.
📄До Суду за цей період надійшло:
1 конституційне подання;
56 конституційних скарг:
▪️23 – розподілені між суддями Суду;
▪️33 – повернуті суб’єктам права на конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📨Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 58 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events
⚖️ Суд провів засідання: розглядав справи та постановив ухвали
У вівторок, 13 січня 2026 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
☑️ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої – п’ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої – четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
☑️ 45 народних депутатів України щодо конституційності положень пункту 1 частини другої статті 37, статті 45, пункту 12 розділу ХII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата подовжила строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами: Андрейчука Т.В. – до 3 березня ц.р., Маліновського Ю.Р., Шеляженка Ю.В., Яременка М.П. – до 12 лютого ц.р.
📑 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Полуянова Валерія Петровича щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 11 Закону України „Про захист персональних даних“;
☑️ Сагайдака Анатолія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 10 частини першої статті 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України“.
У вівторок, 13 січня 2026 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
☑️ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої – п’ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої – четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
☑️ 45 народних депутатів України щодо конституційності положень пункту 1 частини другої статті 37, статті 45, пункту 12 розділу ХII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата подовжила строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами: Андрейчука Т.В. – до 3 березня ц.р., Маліновського Ю.Р., Шеляженка Ю.В., Яременка М.П. – до 12 лютого ц.р.
📑 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Полуянова Валерія Петровича щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 11 Закону України „Про захист персональних даних“;
☑️ Сагайдака Анатолія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 10 частини першої статті 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України“.
⚖️ Індексація пенсійних виплат: Суд розглядав справу за конституційною скаргою Дудкевича Е.В.
Другий сенат 14 січня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
▪️Предметом конституційного контролю у цій справі є пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX (далі – Закон), яким установлено, зокрема, що «у 2023 році частина друга та абзац п’ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ <...> частина друга статті 22, стаття 64 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ <...> застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України».
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дудкевич Е.В. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – Управління) та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
▪️Із березня 2023 року Управління здійснило перерахунок призначеної йому пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році“ від 24 лютого 2023 року № 168 (далі – Постанова № 168) із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 та обмеженням підвищення (індексації) сумою 1500 грн.
Не погоджуючись із цим, він звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління, в якому, зокрема, просив нарахувати та виплатити підвищення (індексацію) до пенсії відповідно до пункту 2 Постанови № 168 із врахуванням доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України „Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб“ від 14 липня 2021 року № 713 із застосуванням коефіцієнта збільшення в розмірі 1,197 „у розмірі її фактичного нарахування у повному обсязі без обмеження 1500 грн та без обмеження максимальним розміром пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум“.
Чернівецький окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив; апеляційний суд скаргу заявника залишив без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін; Верховний Суд відмовив Дудкевичу Е.В. у відкритті касаційного провадження.
▪️На думку заявника, оспорювані приписи Закону порушують його право на соціальний захист, оскільки звужують можливість належного перерахунку та індексації пенсії, призначеної йому як військовослужбовцю.
📃 Суддя-доповідач також повідомив, що ним направлено низку запитів для з’ясування юридичних позицій або наукової думки з питань, що є предметом розгляду. Зокрема, листи-запити направлені до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Київського інституту права НАН України, Національного університету „Одеська юридична академія“ та органів державної влади.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в розділі „Архів відеотрансляцій засідань“.
Другий сенат 14 січня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
▪️Предметом конституційного контролю у цій справі є пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX (далі – Закон), яким установлено, зокрема, що «у 2023 році частина друга та абзац п’ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ <...> частина друга статті 22, стаття 64 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ <...> застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України».
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дудкевич Е.В. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – Управління) та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
▪️Із березня 2023 року Управління здійснило перерахунок призначеної йому пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році“ від 24 лютого 2023 року № 168 (далі – Постанова № 168) із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 та обмеженням підвищення (індексації) сумою 1500 грн.
Не погоджуючись із цим, він звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління, в якому, зокрема, просив нарахувати та виплатити підвищення (індексацію) до пенсії відповідно до пункту 2 Постанови № 168 із врахуванням доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України „Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб“ від 14 липня 2021 року № 713 із застосуванням коефіцієнта збільшення в розмірі 1,197 „у розмірі її фактичного нарахування у повному обсязі без обмеження 1500 грн та без обмеження максимальним розміром пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум“.
Чернівецький окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив; апеляційний суд скаргу заявника залишив без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін; Верховний Суд відмовив Дудкевичу Е.В. у відкритті касаційного провадження.
▪️На думку заявника, оспорювані приписи Закону порушують його право на соціальний захист, оскільки звужують можливість належного перерахунку та індексації пенсії, призначеної йому як військовослужбовцю.
📃 Суддя-доповідач також повідомив, що ним направлено низку запитів для з’ясування юридичних позицій або наукової думки з питань, що є предметом розгляду. Зокрема, листи-запити направлені до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Київського інституту права НАН України, Національного університету „Одеська юридична академія“ та органів державної влади.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в розділі „Архів відеотрансляцій засідань“.
📑 Суд розглядав справу щодо умов звільнення від відповідальності для платників єдиного податку третьої групи за несвоєчасне виконання податкових зобов’язань
Другий сенат 14 січня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський м’ясокомбінат“.
💬 Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8 Конституції України абзац п’ятий підпункту 69.1, абзац сімнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану“ від 12 травня 2022 року № 2260–ІХ.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваними приписами Кодексу було передбачено визначення та надання пільг окремій категорії платників податків на додану вартість, без визначення звільнення від відповідальності або надання пільг усім іншим платникам податку на додану вартість, що порушило їх легітимні очікування та зумовило дискримінацію.
На їх переконання, оспорювані приписи Кодексу порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
💬 Суддя також повідомила, що з метою повного й об’єктивного розгляду справи було направлено запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державної податкової служби України, Державного податкового університету, Київського національного торговельно-економічного університету, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичний університет імені Ярослава Мудрого щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Вікторія Семенюк та інші громадяни України.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Другий сенат 14 січня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський м’ясокомбінат“.
💬 Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8 Конституції України абзац п’ятий підпункту 69.1, абзац сімнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану“ від 12 травня 2022 року № 2260–ІХ.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваними приписами Кодексу було передбачено визначення та надання пільг окремій категорії платників податків на додану вартість, без визначення звільнення від відповідальності або надання пільг усім іншим платникам податку на додану вартість, що порушило їх легітимні очікування та зумовило дискримінацію.
На їх переконання, оспорювані приписи Кодексу порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
💬 Суддя також повідомила, що з метою повного й об’єктивного розгляду справи було направлено запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державної податкової служби України, Державного податкового університету, Київського національного торговельно-економічного університету, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичний університет імені Ярослава Мудрого щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Вікторія Семенюк та інші громадяни України.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Відбулися засідання Першого і Другого сенатів
Перший сенат 14 січня 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОІМПЕРІЯ-М“ щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року №1697˗VII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розпочав розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський м’ясокомбінат“ щодо конституційності абзацу п’ятого підпункту 69.1, абзацу сімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану“ від 12 травня 2022 року № 2260–ІХ.
✅ Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“.
📎 Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
✅ Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат 14 січня 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОІМПЕРІЯ-М“ щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року №1697˗VII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розпочав розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський м’ясокомбінат“ щодо конституційності абзацу п’ятого підпункту 69.1, абзацу сімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану“ від 12 травня 2022 року № 2260–ІХ.
✅ Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“.
📎 Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
✅ Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
14 cічня 2026 року відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кириченка Сергія Івановича щодо конституційності частин першої, другої статті 55, пункту 1 частини першої статті 56, частини першої статті 130, пункту 2 частини першої статті 284, частин першої, другої статті 409, статті 410, частини першої статті 411 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „КІНТО“ в частині щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII зі змінами, водночас відмовила в іншій частині щодо конституційності абзацу двадцятого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ зазначеного закону. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Толокової Тетяни Іванівни щодо конституційності частини п’ятої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України;
✅ Євдокимова Євгена Миколайовича щодо конституційності окремого припису пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–ІХ.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою 📃Полуянова Валерія Петровича щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ від 09 липня 2003 року № 1058–IV, частини третьої статті 20 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“ від 08 липня 2010 року № 2464–VI.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і постановив низку ухвал
Велика палата 15 січня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата подовжила строк постановлення Другою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пасхіної Олени Євгенівни щодо конституційності окремих положень пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 Кодексу У країни з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597–VIII до 24 лютого 2026 року.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Дзюбка Івана Порфировича та Дзюбко Раїси Павлівни щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389, частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Яременка Михайла Павловича щодо конституційності пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини першої статті 274, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Сухоненка Вадима Володимировича щодо конституційності пункту 3-1 Розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про житлово-комунальні послуги“, частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Велика палата 15 січня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата подовжила строк постановлення Другою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пасхіної Олени Євгенівни щодо конституційності окремих положень пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 Кодексу У країни з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597–VIII до 24 лютого 2026 року.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Дзюбка Івана Порфировича та Дзюбко Раїси Павлівни щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389, частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Яременка Михайла Павловича щодо конституційності пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини першої статті 274, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Сухоненка Вадима Володимировича щодо конституційності пункту 3-1 Розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про житлово-комунальні послуги“, частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
„Удосконалення правосуддя, підзвітності та захисту прав людини в Україні: робота Директорату з прав людини Ради Європи“ - тематична онлайн-лекція |15.01.2026
Рада Європи впродовж трьох чвертей століття є потужною ключовою міжнародною організацією, основні цінності якої покладено і в основу конституційного ладу України: правдива демократія, повага до людських прав, верховенство права. На цьому наголосили судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська під час лекції, основною доповідачкою якої виступила директорка з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DGI) Клер Овей. Судді КСУ відзначили успішну і тривалу співпрацю Конституційного Суду України з Радою Європи та висловили вдячність за безперервну і послідовну підтримку, яка набула особливого значення сьогодні – у надскладний для України та українців час.
Участь у заході взяли представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук України.
Під час лекції Клер Овей зосередила увагу на діяльності Ради Європи, до якої Україна приєдналася 30 років тому. Вона зазначила, що діяльність Ради Європи базується на стратегічному трикутнику (стандарти – моніторинг – технічна підтримка), практичну реалізацію якого забезпечує Генеральний директорат з прав людини та верховенства права через свої спеціалізовані департаменти та проєктні офіси.
▪️Окрему увагу було зосереджено на ключових досягненнях України за 30 років членства в Раді Європи. Промовиця зазначила, що за цей період Україна виконала рішення у 1518 справах, із яких 145 є провідними. Серед здобутків – конституційні та законодавчі реформи для забезпечення незалежності судової влади, приведення системи судової дисципліни та кар’єри у відповідність до стандартів Ради Європи (справа „Олександр Волков проти України“), посилення гарантій прав людини. Також було реформовано кримінальне процесуальне законодавство, створено систему безоплатної правової допомоги та обліку ув’язнених, запроваджено механізм перегляду довічних узв’язнень тощо.
▪️Спікерка також підкреслила важливу роль Конституційного Суду України у цьому процесі, наголосивши на його значній роботі щодо популяризації знань про конвенційну систему (стандартів Європейської конвенції з прав людини) серед суддівської спільноти і громадян, зниження навантаження на ЄСПЛ. У цьому контексті навела приклади рішень, якими КСУ визнав неконституційними окремі законодавчі норми. Зокрема, щодо скасування автоматичного продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та запровадження механізму перегляду довічного ув’язнення.
Промовиця зазначила, що ефективність виконання рішень ЄСПЛ безпосередньо залежить від наявності дієвих національних механізмів, надійної інституційної бази та злагодженої взаємодії всіх гілок влади, які забезпечують дотримання стандартів у сфері прав людини.
Також було наголошено, що всі проєкти співпраці реалізують у межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та реконструкція“ (2023–2026).
Рада Європи впродовж трьох чвертей століття є потужною ключовою міжнародною організацією, основні цінності якої покладено і в основу конституційного ладу України: правдива демократія, повага до людських прав, верховенство права. На цьому наголосили судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська під час лекції, основною доповідачкою якої виступила директорка з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DGI) Клер Овей. Судді КСУ відзначили успішну і тривалу співпрацю Конституційного Суду України з Радою Європи та висловили вдячність за безперервну і послідовну підтримку, яка набула особливого значення сьогодні – у надскладний для України та українців час.
Участь у заході взяли представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук України.
Під час лекції Клер Овей зосередила увагу на діяльності Ради Європи, до якої Україна приєдналася 30 років тому. Вона зазначила, що діяльність Ради Європи базується на стратегічному трикутнику (стандарти – моніторинг – технічна підтримка), практичну реалізацію якого забезпечує Генеральний директорат з прав людини та верховенства права через свої спеціалізовані департаменти та проєктні офіси.
▪️Окрему увагу було зосереджено на ключових досягненнях України за 30 років членства в Раді Європи. Промовиця зазначила, що за цей період Україна виконала рішення у 1518 справах, із яких 145 є провідними. Серед здобутків – конституційні та законодавчі реформи для забезпечення незалежності судової влади, приведення системи судової дисципліни та кар’єри у відповідність до стандартів Ради Європи (справа „Олександр Волков проти України“), посилення гарантій прав людини. Також було реформовано кримінальне процесуальне законодавство, створено систему безоплатної правової допомоги та обліку ув’язнених, запроваджено механізм перегляду довічних узв’язнень тощо.
▪️Спікерка також підкреслила важливу роль Конституційного Суду України у цьому процесі, наголосивши на його значній роботі щодо популяризації знань про конвенційну систему (стандартів Європейської конвенції з прав людини) серед суддівської спільноти і громадян, зниження навантаження на ЄСПЛ. У цьому контексті навела приклади рішень, якими КСУ визнав неконституційними окремі законодавчі норми. Зокрема, щодо скасування автоматичного продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та запровадження механізму перегляду довічного ув’язнення.
Промовиця зазначила, що ефективність виконання рішень ЄСПЛ безпосередньо залежить від наявності дієвих національних механізмів, надійної інституційної бази та злагодженої взаємодії всіх гілок влади, які забезпечують дотримання стандартів у сфері прав людини.
Також було наголошено, що всі проєкти співпраці реалізують у межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та реконструкція“ (2023–2026).
▪️Клер Овей відзначила, що зміцнення конституційної юстиції є ключовим напрямком підтримки верховенства права в Україні з боку Ради Європи. Ця підтримка зосереджена на зміцненні спроможності Конституційного Суду України послідовно застосовувати європейські стандарти прав людини, спираючись на практику та методологію ЄСПЛ та, у відповідних випадках, Суду Європейського Союзу. Окремо вона наголосила на встановленні інституційного партнерства між конституційними судами України і Латвії, що дозволило налагодити прямий обмін досвідом та постійний судовий діалог. Крім того, Рада Європи підтримує судову доброчесність, зокрема шляхом надання допомоги у розробці, ухваленні та практичному впровадженні Правил професійної етики судді КСУ.
Вона також підкреслила, що триває робота з підвищення прозорості та доступу до конституційного правосуддя, зокрема задля кращого розуміння механізму конституційної скарги вразливими групами населення. Важливим аспектом є впровадження інструментів моніторингу виконання рішень КСУ. Особлива увага приділяється практичному застосуванню етичних стандартів, наданню рекомендацій щодо запобігання конфлікту інтересів та забезпеченню гарантій доброчесності. Цей проєкт, зазначила промовиця, спрямований на підтримку КСУ в удосконаленні його роботи, комунікації та взаємодії з громадськістю.
▪️Спікерка також наголосила, що Рада Європи підтримує програму реформування правосуддя в Україні через низку проєктів у судовій, кримінальній та правоохоронній сферах. Вона підкреслила, що Організація залишається стратегічним і надійним партнером України у створенні та зміцненні національних систем захисту і підтримки осіб, які постраждали від війни.
🎥 Переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=tgq8sDciun0
Вона також підкреслила, що триває робота з підвищення прозорості та доступу до конституційного правосуддя, зокрема задля кращого розуміння механізму конституційної скарги вразливими групами населення. Важливим аспектом є впровадження інструментів моніторингу виконання рішень КСУ. Особлива увага приділяється практичному застосуванню етичних стандартів, наданню рекомендацій щодо запобігання конфлікту інтересів та забезпеченню гарантій доброчесності. Цей проєкт, зазначила промовиця, спрямований на підтримку КСУ в удосконаленні його роботи, комунікації та взаємодії з громадськістю.
▪️Спікерка також наголосила, що Рада Європи підтримує програму реформування правосуддя в Україні через низку проєктів у судовій, кримінальній та правоохоронній сферах. Вона підкреслила, що Організація залишається стратегічним і надійним партнером України у створенні та зміцненні національних систем захисту і підтримки осіб, які постраждали від війни.
🎥 Переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=tgq8sDciun0
YouTube
Удосконалення правосуддя, підзвітності та захисту прав людини в Україні
Тематична онлайн-лекція „Удосконалення правосуддя, підзвітності та захисту прав людини в Україні: робота Директорату з прав людини
Ради Європи“ (15.01.2026)
Рада Європи впродовж трьох чвертей століття є потужною ключовою міжнародною організацією, основні…
Ради Європи“ (15.01.2026)
Рада Європи впродовж трьох чвертей століття є потужною ключовою міжнародною організацією, основні…
⚖️ Суд ухвалив Рішення у справі щодо умов пенсійного забезпечення державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування
Велика палата 20 січня 2026 року розглянула справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ (далі – Закон № 889), частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“ від 7 червня 2001 року № 2493–ІІІ зі змінами (далі – Закон № 2493).
Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що стаття 90 Закону № 889, частина сьома статті 21 Закону № 2493 є конституційними.
Суд також постановив закрити конституційне провадження у цій справі в частині щодо конституційності підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону 889 у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, у зв’язку з наявністю Рішення щодо того самого предмета (https://ccu.gov.ua/dokument/3-r2022).
Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 21 січня 2026 року.
Велика палата 20 січня 2026 року розглянула справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ (далі – Закон № 889), частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“ від 7 червня 2001 року № 2493–ІІІ зі змінами (далі – Закон № 2493).
Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що стаття 90 Закону № 889, частина сьома статті 21 Закону № 2493 є конституційними.
❗Водночас Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України, підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону 889 у тім, що у ньому не встановлено перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період з 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом № 889 (30 квітня 2016 року) обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, однак станом на 1 травня 2016 року не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723.
Суд також постановив закрити конституційне провадження у цій справі в частині щодо конституційності підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону 889 у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, у зв’язку з наявністю Рішення щодо того самого предмета (https://ccu.gov.ua/dokument/3-r2022).
‼️ Суд наголосив, що виконання цього Рішення неможливе без належного законодавчого врегулювання. Визнання підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 неконституційним через відсутність перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період з 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом № 889 (30 квітня 2016 року) обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, однак станом на 1 травня 2016 року не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, покладає на державу позитивний обов’язок щодо унормування цих питань із урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення у розумний строк.
Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 21 січня 2026 року.