🔹КСУ відвідала директорка Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Марія Телаліан
🔸2️⃣7️⃣ березня 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина з директоркою Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ, Бюро) Марією Телаліан.
📑Візит директорки БДІПЛ до України здійснюється в межах поточної роботи Бюро з моніторингу порушень міжнародного гуманітарного права та основоположних прав людини, учинених у ході російської агресії проти України. Результати моніторингу будуть використані при підготовці Дев’ятого проміжного звіту БДІПЛ.
▶️У заході взяли участь судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Галина Юровська, старший політичний радник/керівник служби директора БДІПЛ Таня Фалієру, спеціальний радник БДІПЛ Якопо Леоне, заступник керівника Департаменту виборів БДІПЛ Улві Ахундлу, заступник керівника Департаменту з прав людини БДІПЛ Ендрю Гарднер.
🖇️Вітаючи учасників зустрічі, Олександр Петришин подякував представникам БДІПЛ за візит до Конституційного Суду України та наголосив, що Суд високо цінує послідовну підтримку, яку Бюро надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій і захисту прав людини. Він акцентував, що зустріч відбувається у надзвичайно важливий для України період, коли держава, попри умови повномасштабної війни, послідовно реалізує курс на членство в Європейському Союзі та впроваджує системні реформи у межах Дорожньої карти з питань верховенства права, як одного з ключових елементів переговорного процесу.
▪️У цьому контексті виконувач обов’язків Голови КСУ наголосив на особливій ролі Суду як гаранта верховенства Конституції України та захисту прав і свобод людини. За його словами, у межах реалізації Дорожньої карти Суд активно працює над посиленням власної незалежності та інституційної спроможності, зокрема шляхом удосконалення внутрішніх процедур, оптимізації строків розгляду справ і процесів ухвалення рішень, модернізації електронних сервісів, імплементації міжнародних етичних стандартів і механізмів забезпечення доброчесності.
💬Важливе значення у цьому процесі мають експертні висновки та рекомендації, надані Бюро за запитом Суду, зокрема, щодо правил суддівської етики, процедури відводу (самовідводу) суддів, декларування та моніторингу способу життя судді. Така експертна підтримка є важливою для подальшого вдосконалення внутрішніх механізмів Суду відповідно до міжнародних стандартів незалежності, неупередженості та доброчесності, – зазначив Олександр Петришин.
🖇️Директорка БДІПЛ Марія Телаліан висловила солідарність з Українським народом та наголосила, що Бюро послідовно підтримує Україну, зокрема у прагненнях дотримання високих міжнародних стандартів на шляху до євроінтеграції, що, за її словами, відображається й у рішеннях Конституційного Суду. Вона підкреслила особливу роль Суду як гаранта верховенства Конституції України та важливого елементу демократичного врядування. „Ваша роль є надзвичайно важливою, оскільки ви є «вартовими верховенства права», які захищають Конституцію України, упереджуючи державу від неконституційних дій та рішень, забезпечуючи баланс між гілками влади“ – наголосила Марія Телаліан.
🤝Конституційний Суд України послідовно підтримує відкритий і професійний діалог з міжнародними організаціями та інституціями, діяльність яких спрямована на захист прав людини, зміцнення демократичних інститутів і утвердження принципу верховенства права. В умовах повномасштабної війни така взаємодія має особливу вагу, адже сприяє консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на правову оцінку злочинів агресора, їхнє належне документування та забезпечення невідворотності відповідальності росії за тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
🔸2️⃣7️⃣ березня 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина з директоркою Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ, Бюро) Марією Телаліан.
📑Візит директорки БДІПЛ до України здійснюється в межах поточної роботи Бюро з моніторингу порушень міжнародного гуманітарного права та основоположних прав людини, учинених у ході російської агресії проти України. Результати моніторингу будуть використані при підготовці Дев’ятого проміжного звіту БДІПЛ.
▶️У заході взяли участь судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Галина Юровська, старший політичний радник/керівник служби директора БДІПЛ Таня Фалієру, спеціальний радник БДІПЛ Якопо Леоне, заступник керівника Департаменту виборів БДІПЛ Улві Ахундлу, заступник керівника Департаменту з прав людини БДІПЛ Ендрю Гарднер.
🖇️Вітаючи учасників зустрічі, Олександр Петришин подякував представникам БДІПЛ за візит до Конституційного Суду України та наголосив, що Суд високо цінує послідовну підтримку, яку Бюро надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій і захисту прав людини. Він акцентував, що зустріч відбувається у надзвичайно важливий для України період, коли держава, попри умови повномасштабної війни, послідовно реалізує курс на членство в Європейському Союзі та впроваджує системні реформи у межах Дорожньої карти з питань верховенства права, як одного з ключових елементів переговорного процесу.
▪️У цьому контексті виконувач обов’язків Голови КСУ наголосив на особливій ролі Суду як гаранта верховенства Конституції України та захисту прав і свобод людини. За його словами, у межах реалізації Дорожньої карти Суд активно працює над посиленням власної незалежності та інституційної спроможності, зокрема шляхом удосконалення внутрішніх процедур, оптимізації строків розгляду справ і процесів ухвалення рішень, модернізації електронних сервісів, імплементації міжнародних етичних стандартів і механізмів забезпечення доброчесності.
💬Важливе значення у цьому процесі мають експертні висновки та рекомендації, надані Бюро за запитом Суду, зокрема, щодо правил суддівської етики, процедури відводу (самовідводу) суддів, декларування та моніторингу способу життя судді. Така експертна підтримка є важливою для подальшого вдосконалення внутрішніх механізмів Суду відповідно до міжнародних стандартів незалежності, неупередженості та доброчесності, – зазначив Олександр Петришин.
🖇️Директорка БДІПЛ Марія Телаліан висловила солідарність з Українським народом та наголосила, що Бюро послідовно підтримує Україну, зокрема у прагненнях дотримання високих міжнародних стандартів на шляху до євроінтеграції, що, за її словами, відображається й у рішеннях Конституційного Суду. Вона підкреслила особливу роль Суду як гаранта верховенства Конституції України та важливого елементу демократичного врядування. „Ваша роль є надзвичайно важливою, оскільки ви є «вартовими верховенства права», які захищають Конституцію України, упереджуючи державу від неконституційних дій та рішень, забезпечуючи баланс між гілками влади“ – наголосила Марія Телаліан.
🤝Конституційний Суд України послідовно підтримує відкритий і професійний діалог з міжнародними організаціями та інституціями, діяльність яких спрямована на захист прав людини, зміцнення демократичних інститутів і утвердження принципу верховенства права. В умовах повномасштабної війни така взаємодія має особливу вагу, адже сприяє консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на правову оцінку злочинів агресора, їхнє належне документування та забезпечення невідворотності відповідальності росії за тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
⚖️Відбулися засідання Другого сенату Конституційного Суду України
Другий сенат #КСУ 30 березня 2026 на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Лопушанського Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“;
– Келеберди Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“;
– Цвіркуна Юрія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.
📄Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат #КСУ 30 березня 2026 на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Лопушанського Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“;
– Келеберди Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“;
– Цвіркуна Юрія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.
📄Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️Суд розглядав справи за конституційним поданням і скаргами та постановив ухвали
31 березня 2026 року Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала у одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Дудкевича Едуарда Валентиновича, Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ та справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату Суду. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Віктора Городовенка та Олега Первомайського.
31 березня 2026 року Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала у одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Дудкевича Едуарда Валентиновича, Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ та справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату Суду. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Віктора Городовенка та Олега Первомайського.
Перший сенат 1 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Зварича Андрія Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 62, частині другій статті 63 Конституції України друге речення частини четвертої статті 26, пункт 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваними положеннями Кодексу:
– відмова потерпілого, а у випадках, передбачених Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (друге речення частини четвертої статті 26);
– кримінальне провадження закривається в разі, якщо „потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством“ (пункт 7 частини першої статті 284).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Зварич А.В. був обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України. Під час розгляду справи судом представник потерпілого відмовилася від обвинувачення, у зв’язку з чим ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 284 Кодексу. На зазначену ухвалу захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, e якій просив змінити оскаржувану ухвалу та закрити кримінальне провадження стосовно Зварича А.В. на підставі пункту 1 частини першої статті 284 Кодексу.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника задовольнив частково, виключивши з мотивувальної частини ухвали посилання на встановлення судом обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в решті – залишив її без змін. Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2025 року відмовив Зваричу А.В. у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних положень Кодексу порушено право на повагу до його гідності, презумпцію невинуватості особи, а також право обвинуваченого/підсудного на захист.
Суд дослідив матеріали цієї справи та відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Михайло Самуляк.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 62, частині другій статті 63 Конституції України друге речення частини четвертої статті 26, пункт 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваними положеннями Кодексу:
– відмова потерпілого, а у випадках, передбачених Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (друге речення частини четвертої статті 26);
– кримінальне провадження закривається в разі, якщо „потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством“ (пункт 7 частини першої статті 284).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Зварич А.В. був обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України. Під час розгляду справи судом представник потерпілого відмовилася від обвинувачення, у зв’язку з чим ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 284 Кодексу. На зазначену ухвалу захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, e якій просив змінити оскаржувану ухвалу та закрити кримінальне провадження стосовно Зварича А.В. на підставі пункту 1 частини першої статті 284 Кодексу.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника задовольнив частково, виключивши з мотивувальної частини ухвали посилання на встановлення судом обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в решті – залишив її без змін. Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2025 року відмовив Зваричу А.В. у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних положень Кодексу порушено право на повагу до його гідності, презумпцію невинуватості особи, а також право обвинуваченого/підсудного на захист.
Суд дослідив матеріали цієї справи та відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Михайло Самуляк.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Суд оприлюднив Окрему думку судді Конституційного Суду України Віктора Кичуна до Рішення Суду від 10 березня 2026 року № 2-р/2026 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VІ зі змінами (далі – Закон).
Цим Рішенням Суд визнав неконституційними частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“, постановлені в порядку статей 382,383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підтримавши резолютивну частину Рішення в частині визнання неконституційним підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону, суддя водночас виклав низку принципових застережень щодо використаних у Рішенні методологічних підходів та аргументів для обґрунтування позиції Великої палати Конституційного Суду України, які, на його переконання, могли б суттєво посилити як мотивувальну, так і резолютивну частини Рішення.
Повний текст Окремої думки судді КСУ Віктора Кичуна опубліковано на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://bit.ly/4dpStqN
Цим Рішенням Суд визнав неконституційними частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“, постановлені в порядку статей 382,383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підтримавши резолютивну частину Рішення в частині визнання неконституційним підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону, суддя водночас виклав низку принципових застережень щодо використаних у Рішенні методологічних підходів та аргументів для обґрунтування позиції Великої палати Конституційного Суду України, які, на його переконання, могли б суттєво посилити як мотивувальну, так і резолютивну частини Рішення.
Повний текст Окремої думки судді КСУ Віктора Кичуна опубліковано на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://bit.ly/4dpStqN
📄Суд ухвалив Рішення у справі щодо конституційності законодавчих приписів про продовження тримання під вартою у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання
🔹Другий сенат Конституційного Суду України 1 квітня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026.
👨⚖️Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
🖇️Стаття 615 Кодексу визначає особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.
🔸На думку автора клопотання, оспорюваний припис Кодексу, зокрема, призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення та ризиків, передбачених Кодексом, дає змогу ухвалювати невмотивовані судові рішення.
‼️Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.
‼️Суд ухвалив, що припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.
‼️Крім того, Суд наголосив на необхідності приведення Верховною Радою України нормативного регулювання, установленого частиною пʼятою статті 615 Кодексу, що визнана неконституційною, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
📎Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 2 квітня ц.р.
🔹Другий сенат Конституційного Суду України 1 квітня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026.
👨⚖️Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
🖇️Стаття 615 Кодексу визначає особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.
🔸На думку автора клопотання, оспорюваний припис Кодексу, зокрема, призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення та ризиків, передбачених Кодексом, дає змогу ухвалювати невмотивовані судові рішення.
‼️Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.
‼️Суд ухвалив, що припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.
‼️Крім того, Суд наголосив на необхідності приведення Верховною Радою України нормативного регулювання, установленого частиною пʼятою статті 615 Кодексу, що визнана неконституційною, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
📎Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 2 квітня ц.р.