⚖️Суд розглядав справи за конституційним поданням і скаргами та постановив ухвали
31 березня 2026 року Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала у одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Дудкевича Едуарда Валентиновича, Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ та справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату Суду. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Віктора Городовенка та Олега Первомайського.
31 березня 2026 року Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала у одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Дудкевича Едуарда Валентиновича, Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ та справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату Суду. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Віктора Городовенка та Олега Первомайського.
Перший сенат 1 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Зварича Андрія Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 62, частині другій статті 63 Конституції України друге речення частини четвертої статті 26, пункт 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваними положеннями Кодексу:
– відмова потерпілого, а у випадках, передбачених Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (друге речення частини четвертої статті 26);
– кримінальне провадження закривається в разі, якщо „потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством“ (пункт 7 частини першої статті 284).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Зварич А.В. був обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України. Під час розгляду справи судом представник потерпілого відмовилася від обвинувачення, у зв’язку з чим ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 284 Кодексу. На зазначену ухвалу захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, e якій просив змінити оскаржувану ухвалу та закрити кримінальне провадження стосовно Зварича А.В. на підставі пункту 1 частини першої статті 284 Кодексу.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника задовольнив частково, виключивши з мотивувальної частини ухвали посилання на встановлення судом обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в решті – залишив її без змін. Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2025 року відмовив Зваричу А.В. у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних положень Кодексу порушено право на повагу до його гідності, презумпцію невинуватості особи, а також право обвинуваченого/підсудного на захист.
Суд дослідив матеріали цієї справи та відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Михайло Самуляк.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 62, частині другій статті 63 Конституції України друге речення частини четвертої статті 26, пункт 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваними положеннями Кодексу:
– відмова потерпілого, а у випадках, передбачених Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (друге речення частини четвертої статті 26);
– кримінальне провадження закривається в разі, якщо „потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством“ (пункт 7 частини першої статті 284).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Зварич А.В. був обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України. Під час розгляду справи судом представник потерпілого відмовилася від обвинувачення, у зв’язку з чим ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 284 Кодексу. На зазначену ухвалу захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, e якій просив змінити оскаржувану ухвалу та закрити кримінальне провадження стосовно Зварича А.В. на підставі пункту 1 частини першої статті 284 Кодексу.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника задовольнив частково, виключивши з мотивувальної частини ухвали посилання на встановлення судом обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в решті – залишив її без змін. Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2025 року відмовив Зваричу А.В. у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних положень Кодексу порушено право на повагу до його гідності, презумпцію невинуватості особи, а також право обвинуваченого/підсудного на захист.
Суд дослідив матеріали цієї справи та відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Михайло Самуляк.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Суд оприлюднив Окрему думку судді Конституційного Суду України Віктора Кичуна до Рішення Суду від 10 березня 2026 року № 2-р/2026 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VІ зі змінами (далі – Закон).
Цим Рішенням Суд визнав неконституційними частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“, постановлені в порядку статей 382,383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підтримавши резолютивну частину Рішення в частині визнання неконституційним підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону, суддя водночас виклав низку принципових застережень щодо використаних у Рішенні методологічних підходів та аргументів для обґрунтування позиції Великої палати Конституційного Суду України, які, на його переконання, могли б суттєво посилити як мотивувальну, так і резолютивну частини Рішення.
Повний текст Окремої думки судді КСУ Віктора Кичуна опубліковано на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://bit.ly/4dpStqN
Цим Рішенням Суд визнав неконституційними частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“, постановлені в порядку статей 382,383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підтримавши резолютивну частину Рішення в частині визнання неконституційним підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону, суддя водночас виклав низку принципових застережень щодо використаних у Рішенні методологічних підходів та аргументів для обґрунтування позиції Великої палати Конституційного Суду України, які, на його переконання, могли б суттєво посилити як мотивувальну, так і резолютивну частини Рішення.
Повний текст Окремої думки судді КСУ Віктора Кичуна опубліковано на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://bit.ly/4dpStqN
📄Суд ухвалив Рішення у справі щодо конституційності законодавчих приписів про продовження тримання під вартою у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання
🔹Другий сенат Конституційного Суду України 1 квітня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026.
👨⚖️Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
🖇️Стаття 615 Кодексу визначає особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.
🔸На думку автора клопотання, оспорюваний припис Кодексу, зокрема, призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення та ризиків, передбачених Кодексом, дає змогу ухвалювати невмотивовані судові рішення.
‼️Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.
‼️Суд ухвалив, що припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.
‼️Крім того, Суд наголосив на необхідності приведення Верховною Радою України нормативного регулювання, установленого частиною пʼятою статті 615 Кодексу, що визнана неконституційною, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
📎Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 2 квітня ц.р.
🔹Другий сенат Конституційного Суду України 1 квітня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026.
👨⚖️Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
🖇️Стаття 615 Кодексу визначає особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.
🔸На думку автора клопотання, оспорюваний припис Кодексу, зокрема, призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення та ризиків, передбачених Кодексом, дає змогу ухвалювати невмотивовані судові рішення.
‼️Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.
‼️Суд ухвалив, що припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.
‼️Крім того, Суд наголосив на необхідності приведення Верховною Радою України нормативного регулювання, установленого частиною пʼятою статті 615 Кодексу, що визнана неконституційною, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
📎Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 2 квітня ц.р.
⚖️Ухвалено Рішення та постановлено ухвали: відбулися засідання сенатів та колегій суддів Суду
🔹Перший сенат 1 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Зварича Андрія Володимировича щодо конституційності другого речення частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про тимчасове залучення до складу неповноважної колегії суддів Суду судді з іншої колегії суддів цього сенату. До складу Першої колегії суддів Суду залучено суддю Ольгу Совгирю.
🔸Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. У цій справі Суд ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, розглядатимуться на засіданні Другого сенату Суду.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Васильєва Павла Сергійовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Друга колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питань щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“»;
➖Дашевської Наталії Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“ від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, частини п’ятої статті 12, пункту другого частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
🔹Перший сенат 1 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Зварича Андрія Володимировича щодо конституційності другого речення частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про тимчасове залучення до складу неповноважної колегії суддів Суду судді з іншої колегії суддів цього сенату. До складу Першої колегії суддів Суду залучено суддю Ольгу Совгирю.
🔸Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. У цій справі Суд ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, розглядатимуться на засіданні Другого сенату Суду.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Васильєва Павла Сергійовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Друга колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питань щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“»;
➖Дашевської Наталії Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“ від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, частини п’ятої статті 12, пункту другого частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
⚖️Суд ухвалив Рішення у справі щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України про продовження тримання під вартою у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання (резюме Рішення)
🔸Другий сенат Конституційного Суду України 1 квітня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026.
👨⚖️Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
🔹Стаття 615 Кодексу визначає особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.
🔸Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України виходить із того, що право на свободу та особисту недоторканність є беззаперечною конституційною цінністю та належить до основоположних прав людини і громадянина, що перебувають під захистом держави.
🔹Право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але таке обмеження має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту людських прав, тобто воно можливе лише на підставах та в порядку, які визначені в законі, повинно мати правомірну мету, бути домірним та здійснюватися виключно на підставі вмотивованого рішення суду.
🔸У Рішенні наголошено, що запровадження нових юридичних інститутів та спеціальних процесуальних механізмів у ділянці кримінального процесуального права, зумовлених потребами держави у захисті від збройної агресії та забезпеченням її обороноздатності, не повинно мати наслідком визначення в законі заходів кримінального процесуального примусу, що суперечать конституційним цінностям та принципам і нівелюють конституційні гарантії реалізації та захисту людських прав.
🔹На основі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що продовження застосування щодо особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою на підставі частини п’ятої статті 615 Кодексу ґрунтується не на доказах обставин, які є необхідними для продовження застосування цього виняткового запобіжного заходу, а на обставинах, що унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання. Тому подальше тримання особи під вартою має ознаки свавільного обмеження її свободи та особистої недоторканності.
🔸Суд також вказав, що припис „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“ частини пʼятої статті 615 Кодексу є нечітким та незрозумілим за своїм змістом, непередбачним за юридичними наслідками застосування, оскільки у цьому приписі Кодексу відсутні вказівки на обставини, що обʼєктивно унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання, або на критерії за наявності яких суд встановить факт неможливості проведення підготовчого судового засідання у конкретному випадку.
🔹Суд підкреслив, що законодавче врегулювання продовження строку тримання особи під вартою через обʼєктивну неможливість здійснення відповідного судового розгляду можливе у виняткових випадках, безпосередньо спричинених умовами воєнного стану. Водночас законодавець, установлюючи таке нормативне регулювання, не має широкого простору обдумування і повинен запровадити таке законодавче регулювання, щоб забезпечити належний судовий розгляд питання щодо тримання особи під вартою невідкладно з моменту усунення обставин, які його унеможливлювали, але в будь-якому разі в строк, що не перевищує 72 години.
‼️Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.
🔸Другий сенат Конституційного Суду України 1 квітня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026.
👨⚖️Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
🔹Стаття 615 Кодексу визначає особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.
🔸Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України виходить із того, що право на свободу та особисту недоторканність є беззаперечною конституційною цінністю та належить до основоположних прав людини і громадянина, що перебувають під захистом держави.
🔹Право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але таке обмеження має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту людських прав, тобто воно можливе лише на підставах та в порядку, які визначені в законі, повинно мати правомірну мету, бути домірним та здійснюватися виключно на підставі вмотивованого рішення суду.
🔸У Рішенні наголошено, що запровадження нових юридичних інститутів та спеціальних процесуальних механізмів у ділянці кримінального процесуального права, зумовлених потребами держави у захисті від збройної агресії та забезпеченням її обороноздатності, не повинно мати наслідком визначення в законі заходів кримінального процесуального примусу, що суперечать конституційним цінностям та принципам і нівелюють конституційні гарантії реалізації та захисту людських прав.
🔹На основі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що продовження застосування щодо особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою на підставі частини п’ятої статті 615 Кодексу ґрунтується не на доказах обставин, які є необхідними для продовження застосування цього виняткового запобіжного заходу, а на обставинах, що унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання. Тому подальше тримання особи під вартою має ознаки свавільного обмеження її свободи та особистої недоторканності.
🔸Суд також вказав, що припис „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“ частини пʼятої статті 615 Кодексу є нечітким та незрозумілим за своїм змістом, непередбачним за юридичними наслідками застосування, оскільки у цьому приписі Кодексу відсутні вказівки на обставини, що обʼєктивно унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання, або на критерії за наявності яких суд встановить факт неможливості проведення підготовчого судового засідання у конкретному випадку.
🔹Суд підкреслив, що законодавче врегулювання продовження строку тримання особи під вартою через обʼєктивну неможливість здійснення відповідного судового розгляду можливе у виняткових випадках, безпосередньо спричинених умовами воєнного стану. Водночас законодавець, установлюючи таке нормативне регулювання, не має широкого простору обдумування і повинен запровадити таке законодавче регулювання, щоб забезпечити належний судовий розгляд питання щодо тримання особи під вартою невідкладно з моменту усунення обставин, які його унеможливлювали, але в будь-якому разі в строк, що не перевищує 72 години.
‼️Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.
Для забезпечення юридичної визначеності у внормуванні кримінальних процесуальних відносин та надання Верховній Раді України строку для внесення змін до Кодексу, Суд вказав, що припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.
Повний текст Рішення доступний за посиланням: https://ccu.gov.ua/dokument/3-rii2026
Повний текст Рішення доступний за посиланням: https://ccu.gov.ua/dokument/3-rii2026
⚖️Суд розглядав справи за конституційними поданнями та постановив ухвали за конституційними скаргами
🖇️2 квітня 2026 року Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇️Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1.
🖇️Велика палата визначила письмову форму розгляду справ за:
➖конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України.
Велика палата подовжила до 30 квітня ц.р. строк постановлення Першою колегією суддів Першого сенату Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадженя у справі за конституційною скаргою Гуменюка Віталія Васильовича.
🖇️Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“»;
🖇️Водночас, колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Дашевської Наталії Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“ від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, частини п’ятої статті 12, пункту другого частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, розглядатимуться на засіданні Другого сенату Суду.
🖇️ Третя колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Долинівське“ щодо конституційності частини третьої статті 51 Закону України „Про третейські суди“, частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України;
➖ Пархоменка Артема Олексійовича щодо конституційності частини другої статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“;
➖ Шостака Морріса-Всеслава Васильовича щодо конституційності частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України.
🖇️2 квітня 2026 року Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇️Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1.
🖇️Велика палата визначила письмову форму розгляду справ за:
➖конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України.
Велика палата подовжила до 30 квітня ц.р. строк постановлення Першою колегією суддів Першого сенату Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадженя у справі за конституційною скаргою Гуменюка Віталія Васильовича.
🖇️Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“»;
🖇️Водночас, колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Дашевської Наталії Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“ від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, частини п’ятої статті 12, пункту другого частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, розглядатимуться на засіданні Другого сенату Суду.
🖇️ Третя колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Долинівське“ щодо конституційності частини третьої статті 51 Закону України „Про третейські суди“, частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України;
➖ Пархоменка Артема Олексійовича щодо конституційності частини другої статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“;
➖ Шостака Морріса-Всеслава Васильовича щодо конституційності частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України.
✍️Триває прийом заявок до участі у Конкурсі на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина
❗️Конституційний Суд України нагадує про проведення Конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина.
📩Для участі в Конкурсі необхідно до 1 червня 2026 року надіслати на електронну пошту inbox@ccu.gov.ua (із позначкою «На конкурс») неопубліковану раніше наукову статтю, заявку та рецензію.
🖇️Зразок заявки для участі можна завантажити за посиланням:
https://cutt.ly/ceH1YCMH
📝Наукові праці будуть оцінювати за такими критеріями: актуальність, наукова новизна, обґрунтованість і незалежність висновків та пропозицій автора, послідовність та логічність викладу.
❗️Підсумки Конкурсу буде оголошено під час урочистих заходів з нагоди 30-ї річниці Конституції України.
🖇️Детальніше про умови конкурсу, порядок його проведення та вимоги до наукових статей можна дізнатися в Положенні про конкурс за посиланням:
https://cutt.ly/Htd0NN6y
❗️Конституційний Суд України нагадує про проведення Конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина.
📩Для участі в Конкурсі необхідно до 1 червня 2026 року надіслати на електронну пошту inbox@ccu.gov.ua (із позначкою «На конкурс») неопубліковану раніше наукову статтю, заявку та рецензію.
🖇️Зразок заявки для участі можна завантажити за посиланням:
https://cutt.ly/ceH1YCMH
📝Наукові праці будуть оцінювати за такими критеріями: актуальність, наукова новизна, обґрунтованість і незалежність висновків та пропозицій автора, послідовність та логічність викладу.
❗️Підсумки Конкурсу буде оголошено під час урочистих заходів з нагоди 30-ї річниці Конституції України.
🖇️Детальніше про умови конкурсу, порядок його проведення та вимоги до наукових статей можна дізнатися в Положенні про конкурс за посиланням:
https://cutt.ly/Htd0NN6y
🔸 Участь суддів КСУ у круглому столі щодо захисту прав військовослужбовців та ветеранів
1 квітня 2026 року в Києві відбувся круглий стіл на тему: „Правовий та соціальний захист військовослужбовців та ветеранів: конституційні засади“, організований Конституційним Судом України спільно з проєктами Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, „Посилення соціального виміру в Україні“ та „Права ветеранів та особового складу Збройних сил в Україні“, що впроваджуються в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський та Галина Юровська, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, заступник Міністра у справах ветеранів України Фархад Фархадов, заступник директора департаменту – начальник управління соціальної політики Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Сергій Кучеренко, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Юрій Ковбаса, перший заступник Військового омбудсмана України Руслан Циганков, голова правління ГО „Ветеран ХАБ“ Івона Костина, юристка напрямку захисту прав військовослужбовців ГО „Юридична сотня“ Юлія Засоба, військовослужбовці Збройних Сил України Василь Білоус, Петро Фівкін та Олександр Тацій, ветеран, засновник ГО „Мрія“ Юрій Гудименко, ветеран, юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков, заступник Голови Ради Федерації роботодавців України Сергій Біленький.
▪️Круглий стіл став фаховим майданчиком для обговорення дієвості конституційних гарантій правового та соціального захисту військовослужбовців і ветеранів під час воєнного стану та в повоєнний період, а також ролі Конституційного Суду України у формуванні конституційно-правових орієнтирів захисту прав цих категорій осіб.
💬 Під час першої сесії суддя Конституційного Суду України Юрій Барабаш окреслив конституційні приписи та юридичні позиції Конституційного Суду України щодо захисту прав військовослужбовців і ветеранів. Він наголосив, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України питання соціального захисту військовослужбовців набувають особливої конституційної ваги. „Від належного виконання державою своїх зобов’язань у цій сфері залежить не лише реальний захист прав захисників і захисниць України та членів їхніх сімей, а й ефективність заходів у сфері оборони, які мають бути своєчасними, послідовними й комплексними“, – зазначив він.
▪️Учасники круглого столу наголосили на важливості подальшого фахового діалогу між органом конституційної юрисдикції, органами державної влади та громадянським суспільством задля пошуку ефективних правових механізмів захисту прав військовослужбовців та ветеранів. Було підкреслено, що належне забезпечення правового та соціального захисту військовослужбовців і ветеранів є не лише питанням виконання державою своїх конституційних обов’язків, а й важливою передумовою зміцнення суспільної довіри, національної стійкості та утвердження принципу справедливості в умовах війни та повоєнного відновлення України.
1 квітня 2026 року в Києві відбувся круглий стіл на тему: „Правовий та соціальний захист військовослужбовців та ветеранів: конституційні засади“, організований Конституційним Судом України спільно з проєктами Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, „Посилення соціального виміру в Україні“ та „Права ветеранів та особового складу Збройних сил в Україні“, що впроваджуються в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський та Галина Юровська, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, заступник Міністра у справах ветеранів України Фархад Фархадов, заступник директора департаменту – начальник управління соціальної політики Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Сергій Кучеренко, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Юрій Ковбаса, перший заступник Військового омбудсмана України Руслан Циганков, голова правління ГО „Ветеран ХАБ“ Івона Костина, юристка напрямку захисту прав військовослужбовців ГО „Юридична сотня“ Юлія Засоба, військовослужбовці Збройних Сил України Василь Білоус, Петро Фівкін та Олександр Тацій, ветеран, засновник ГО „Мрія“ Юрій Гудименко, ветеран, юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков, заступник Голови Ради Федерації роботодавців України Сергій Біленький.
▪️Круглий стіл став фаховим майданчиком для обговорення дієвості конституційних гарантій правового та соціального захисту військовослужбовців і ветеранів під час воєнного стану та в повоєнний період, а також ролі Конституційного Суду України у формуванні конституційно-правових орієнтирів захисту прав цих категорій осіб.
💬 Під час першої сесії суддя Конституційного Суду України Юрій Барабаш окреслив конституційні приписи та юридичні позиції Конституційного Суду України щодо захисту прав військовослужбовців і ветеранів. Він наголосив, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України питання соціального захисту військовослужбовців набувають особливої конституційної ваги. „Від належного виконання державою своїх зобов’язань у цій сфері залежить не лише реальний захист прав захисників і захисниць України та членів їхніх сімей, а й ефективність заходів у сфері оборони, які мають бути своєчасними, послідовними й комплексними“, – зазначив він.
▪️Учасники круглого столу наголосили на важливості подальшого фахового діалогу між органом конституційної юрисдикції, органами державної влади та громадянським суспільством задля пошуку ефективних правових механізмів захисту прав військовослужбовців та ветеранів. Було підкреслено, що належне забезпечення правового та соціального захисту військовослужбовців і ветеранів є не лише питанням виконання державою своїх конституційних обов’язків, а й важливою передумовою зміцнення суспільної довіри, національної стійкості та утвердження принципу справедливості в умовах війни та повоєнного відновлення України.