8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
8 травня Україна разом із європейською спільнотою вшановує пам’ять мільйонів людей, життя яких забрала Друга світова війна, та віддає шану всім, хто наближав перемогу над нацизмом.
Цей день є нагадуванням про трагічні наслідки війни, ціну людського життя та важливість збереження історичної пам’яті. Для України, яка сьогодні протистоїть збройній агресії російської федерації, пам’ять про події Другої світової війни має особливе значення. Вона утверджує розуміння того, що мир, свобода, незалежність і людська гідність не є даністю – вони потребують щоденного захисту.
У День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років Україна згадує загиблих, вшановує подвиг поколінь, які боролися проти нацизму, та підтверджує свою відданість цінностям демократії, верховенства права, свободи і людської гідності.
З цієї нагоди у Конституційному Суді України піднято Державний Прапор України – як символ пам’яті, шани та незламності Українського народу.
8 травня Україна разом із європейською спільнотою вшановує пам’ять мільйонів людей, життя яких забрала Друга світова війна, та віддає шану всім, хто наближав перемогу над нацизмом.
Цей день є нагадуванням про трагічні наслідки війни, ціну людського життя та важливість збереження історичної пам’яті. Для України, яка сьогодні протистоїть збройній агресії російської федерації, пам’ять про події Другої світової війни має особливе значення. Вона утверджує розуміння того, що мир, свобода, незалежність і людська гідність не є даністю – вони потребують щоденного захисту.
У День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років Україна згадує загиблих, вшановує подвиг поколінь, які боролися проти нацизму, та підтверджує свою відданість цінностям демократії, верховенства права, свободи і людської гідності.
З цієї нагоди у Конституційному Суді України піднято Державний Прапор України – як символ пам’яті, шани та незламності Українського народу.
📑 Суд продовжив розгляд справ за конституційними поданнями. Колегія суддів постановила ухвали
▪️Велика палата 7️⃣ травня ц.р. на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
✅51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
✅51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата подовжила до 4 червня 2026 року строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Чорноморця С. С., Спільного підприємства „Полтавська газонафтова компанія“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
📃 Панченка Віктора Валентиновича щодо конституційності пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України;
📃 Скаржевського Володимира Олександровича щодо конституційності частини першої у взаємозв’язку з частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
📃 Шостака Радомира-Всеволода Васильовича щодо конституційності частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
▪️Велика палата 7️⃣ травня ц.р. на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
✅51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
✅51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата подовжила до 4 червня 2026 року строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Чорноморця С. С., Спільного підприємства „Полтавська газонафтова компанія“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
📃 Панченка Віктора Валентиновича щодо конституційності пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України;
📃 Скаржевського Володимира Олександровича щодо конституційності частини першої у взаємозв’язку з частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
📃 Шостака Радомира-Всеволода Васильовича щодо конституційності частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
9 травня – День Європи: наш конституційний вибір
🇪🇺День Європи для нашої держави має особливий історичний та юридичний зміст. Україна свідомо обрала європейський шлях розвитку і закріпила цей незворотний курс у Конституції України.
✅Цей вибір – щире прагнення українців стати невід’ємною частиною великої європейської родини, в якій свобода, верховенство права, повага до людської гідності є основою правової держави.
📝Сьогодні ми вкотре стверджуємо: підтримуючи один одного та захищаючи демократію, незалежність і свободу, Україна впевнено торує шлях до успішного європейського майбутнього.
🇪🇺День Європи для нашої держави має особливий історичний та юридичний зміст. Україна свідомо обрала європейський шлях розвитку і закріпила цей незворотний курс у Конституції України.
✅Цей вибір – щире прагнення українців стати невід’ємною частиною великої європейської родини, в якій свобода, верховенство права, повага до людської гідності є основою правової держави.
📝Сьогодні ми вкотре стверджуємо: підтримуючи один одного та захищаючи демократію, незалежність і свободу, Україна впевнено торує шлях до успішного європейського майбутнього.
Українсько-німецький професійний діалог:
фахові зустрічі з питань конституційного права
📎7–8 травня 2026 року відбулися Вісімнадцяті німецько-українські фахові зустрічі з питань конституційного та конституційного процесуального права. Участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська, керівниця проєктного напряму „Україна та В’єтнам“ Німецького фонду міжнародної правничої співпраці IRZ Ангела Шмайнк, менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці IRZ Вольфрам Гертіґ, судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Удо Штайнер та Райнгард Гайєр.
🇩🇪Відкриваючи захід, керівниця проєктного напряму „Україна та В’єтнам“ Німецького фонду міжнародної правничої співпраці IRZ Ангела Шмайнк відзначила, що фахові зустрічі продовжують сталу традицію українсько-німецького професійного діалогу з питань конституційного права, конституційного судочинства та практики органів конституційної юрисдикції. Вона підкреслила особливе значення цього формату для обміну досвідом між українськими та німецькими колегами, та зауважила, що теми, визначені для спільного розгляду, є важливими як для України, так і для Німеччини, оскільки стосуються актуальних викликів у сфері конституційного правосуддя.
🇺🇦Вітаючи учасників заходу виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив, що в умовах складних трансформацій і нових викликів для правових систем особливо цінним є відкритий і довірливий діалог між експертами різних країн. Він підкреслив, що багаторічна співпраця Конституційного Суду України з німецькими партнерами ґрунтується на взаємній довірі, повазі до принципів верховенства права, демократії та захисту прав людини, а напрацьовані партнерські зв’язки дають змогу не лише обмінюватися досвідом, а й спільно шукати відповіді на складні питання сучасного конституційного розвитку.
Модерував захід старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці IRZ Вольфрам Гертіґ.
☑️Перша частина фахових зустрічей була присвячена питанню свободи віросповідання та світогляду в контексті виконання конституційного обов’язку щодо захисту держави. Доповіді представили суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко та суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Удо Штайнер.
Учасники розглянули співвідношення свободи віросповідання, свободи світогляду та конституційного обов’язку громадян щодо захисту держави. Особливу увагу було приділено питанню застосування альтернативної невійськової служби в умовах воєнного стану. Ішлося про пошук належного балансу між індивідуальними переконаннями особи та публічним інтересом держави у забезпеченні обороноздатності. Окремо було порушено питання розмежування релігійних переконань та меж допустимого обмеження прав людини під час воєнного стану, а також значення принципу пропорційності під час оцінки таких обмежень.
📎Учасника обговорили історичні передумови формування підходів до права на відмову від військової служби. Водночас підкреслювалося, що український контекст, зумовлений повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, має власні особливості та потребує самостійного конституційно-правового осмислення.
☑️Друга частина фахових зустрічей стосувалася права на справедливий суд: європейської доктрини у практиці Федерального Конституційного Суду Німеччини. Тематичні доповіді представили виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Райнгард Гайєр.
📎У межах цієї частини було висвітлено роль права на справедливий суд у забезпеченні принципу верховенства права. Йшлося про його значення як одного з ключових процесуальних прав людини. Було розглянуто питання співвідношення права на доступ до суду та права на справедливий судовий розгляд.
фахові зустрічі з питань конституційного права
📎7–8 травня 2026 року відбулися Вісімнадцяті німецько-українські фахові зустрічі з питань конституційного та конституційного процесуального права. Участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська, керівниця проєктного напряму „Україна та В’єтнам“ Німецького фонду міжнародної правничої співпраці IRZ Ангела Шмайнк, менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці IRZ Вольфрам Гертіґ, судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Удо Штайнер та Райнгард Гайєр.
🇩🇪Відкриваючи захід, керівниця проєктного напряму „Україна та В’єтнам“ Німецького фонду міжнародної правничої співпраці IRZ Ангела Шмайнк відзначила, що фахові зустрічі продовжують сталу традицію українсько-німецького професійного діалогу з питань конституційного права, конституційного судочинства та практики органів конституційної юрисдикції. Вона підкреслила особливе значення цього формату для обміну досвідом між українськими та німецькими колегами, та зауважила, що теми, визначені для спільного розгляду, є важливими як для України, так і для Німеччини, оскільки стосуються актуальних викликів у сфері конституційного правосуддя.
🇺🇦Вітаючи учасників заходу виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив, що в умовах складних трансформацій і нових викликів для правових систем особливо цінним є відкритий і довірливий діалог між експертами різних країн. Він підкреслив, що багаторічна співпраця Конституційного Суду України з німецькими партнерами ґрунтується на взаємній довірі, повазі до принципів верховенства права, демократії та захисту прав людини, а напрацьовані партнерські зв’язки дають змогу не лише обмінюватися досвідом, а й спільно шукати відповіді на складні питання сучасного конституційного розвитку.
Модерував захід старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці IRZ Вольфрам Гертіґ.
☑️Перша частина фахових зустрічей була присвячена питанню свободи віросповідання та світогляду в контексті виконання конституційного обов’язку щодо захисту держави. Доповіді представили суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко та суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Удо Штайнер.
Учасники розглянули співвідношення свободи віросповідання, свободи світогляду та конституційного обов’язку громадян щодо захисту держави. Особливу увагу було приділено питанню застосування альтернативної невійськової служби в умовах воєнного стану. Ішлося про пошук належного балансу між індивідуальними переконаннями особи та публічним інтересом держави у забезпеченні обороноздатності. Окремо було порушено питання розмежування релігійних переконань та меж допустимого обмеження прав людини під час воєнного стану, а також значення принципу пропорційності під час оцінки таких обмежень.
📎Учасника обговорили історичні передумови формування підходів до права на відмову від військової служби. Водночас підкреслювалося, що український контекст, зумовлений повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, має власні особливості та потребує самостійного конституційно-правового осмислення.
☑️Друга частина фахових зустрічей стосувалася права на справедливий суд: європейської доктрини у практиці Федерального Конституційного Суду Німеччини. Тематичні доповіді представили виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Райнгард Гайєр.
📎У межах цієї частини було висвітлено роль права на справедливий суд у забезпеченні принципу верховенства права. Йшлося про його значення як одного з ключових процесуальних прав людини. Було розглянуто питання співвідношення права на доступ до суду та права на справедливий судовий розгляд.
Зазначалося, що ці гарантії мають різну правову природу, однак у взаємозв’язку формують цілісну систему судового захисту.
📝Окрему увагу було приділено основним складовим справедливого судового розгляду, серед яких, зокрема рівність учасників судового процесу, змагальність сторін, презумпція невинуватості, відкритість і прозорість судового процесу. У цьому контексті було обговорено недопустимість процесуальних переваг однієї зі сторін, зокрема держави чи сторони обвинувачення.
Під час дискусії також було порушено питання дисциплінарної відповідальності суддів конституційного суду як елементу інституційної відповідальності та довіри до органу конституційної юрисдикції.
☑️Другий день фахових зустрічей було присвячено, зокрема, питанням відновлювального характеру рішень конституційного суду. Суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун та суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Удо Штайнер представили доповіді на цю тему.
📝У межах цієї сесії йшлося про правові наслідки рішень конституційного суду та їхній вплив на правову систему. Зокрема, було порушено питання можливості відновлення дії попередньої редакції норми у разі визнання її неконституційною. Розглядалися підходи до визначення моменту втрати чинності нормою, визнаною неконституційною, а також можливі моделі дії правового регулювання у перехідний період. У цьому контексті йшлося про необхідність забезпечення балансу між усуненням неконституційного регулювання, правовою визначеністю та недопущенням прогалин.
📎Також було порушено питання ролі загальних судів у ситуаціях, коли конституційний суд уже висловив правову позицію щодо неконституційності норми, однак її дія зберігається на певний строк. Окремо було розглянуто німецький досвід застосування підходів, за яких норма може бути визнана несумісною з Конституцією, але її остаточне припинення або заміна потребують часу для належного реагування законодавця.
☑️У межах четвертої частини заходу на тему „Конституційний суд і законодавець“ доповіді представили суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков та суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Райнгард Гайєр.
📝Було окреслено загальний конституційний контекст взаємодії між органом конституційного контролю та парламентом. Йшлося про те, що конституційний суд і законодавець займають різні позиції в конституційній архітектурі, але діють у спільному нормативному просторі. Зазначалося, що рішення конституційного суду неминуче мають нормативні наслідки, тоді як законодавець є демократично легітимованим органом, однак його законодавчі рішення підлягають конституційному контролю.
📎У межах цієї частини було розглянуто, зокрема, інститут відкладеної неконституційності як інструмент темпорального балансування конституційних цінностей, який дає змогу управляти конституційними наслідками у часі, дозволяючи суду зважувати між негайним усуненням норми та збереженням правової стабільності.
📝Учасники заходу зосередили увагу на питанні контролю законодавчої бездіяльності. Підкреслювалося, що в умовах воєнного стану та конституційних надзвичайних ситуацій це питання набуває особливої гостроти. Було зазначено, що законодавче упущення є одним із найбільш проблематичних видів конституційного порушення, оскільки воно є „невидимим“: у справі немає норми, яку можна скасувати та немає дії, яку можна заборонити. Обговорювалися критерії такого упущення, його відмежування від свідомого законодавчого вибору, обсяг повноважень суду у разі встановлення бездіяльності та виконання рішень, якими законодавця зобов’язано діяти.
Фахові зустрічі стали майданчиком для професійного українсько-німецького обміну досвідом щодо актуальних питань конституційного права, конституційного судочинства, а також практики Конституційного Суду України та Федерального Конституційного Суду Німеччини.
Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Німецьким фондом міжнародної правничої співпраці – IRZ.
📝Окрему увагу було приділено основним складовим справедливого судового розгляду, серед яких, зокрема рівність учасників судового процесу, змагальність сторін, презумпція невинуватості, відкритість і прозорість судового процесу. У цьому контексті було обговорено недопустимість процесуальних переваг однієї зі сторін, зокрема держави чи сторони обвинувачення.
Під час дискусії також було порушено питання дисциплінарної відповідальності суддів конституційного суду як елементу інституційної відповідальності та довіри до органу конституційної юрисдикції.
☑️Другий день фахових зустрічей було присвячено, зокрема, питанням відновлювального характеру рішень конституційного суду. Суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун та суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Удо Штайнер представили доповіді на цю тему.
📝У межах цієї сесії йшлося про правові наслідки рішень конституційного суду та їхній вплив на правову систему. Зокрема, було порушено питання можливості відновлення дії попередньої редакції норми у разі визнання її неконституційною. Розглядалися підходи до визначення моменту втрати чинності нормою, визнаною неконституційною, а також можливі моделі дії правового регулювання у перехідний період. У цьому контексті йшлося про необхідність забезпечення балансу між усуненням неконституційного регулювання, правовою визначеністю та недопущенням прогалин.
📎Також було порушено питання ролі загальних судів у ситуаціях, коли конституційний суд уже висловив правову позицію щодо неконституційності норми, однак її дія зберігається на певний строк. Окремо було розглянуто німецький досвід застосування підходів, за яких норма може бути визнана несумісною з Конституцією, але її остаточне припинення або заміна потребують часу для належного реагування законодавця.
☑️У межах четвертої частини заходу на тему „Конституційний суд і законодавець“ доповіді представили суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков та суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Райнгард Гайєр.
📝Було окреслено загальний конституційний контекст взаємодії між органом конституційного контролю та парламентом. Йшлося про те, що конституційний суд і законодавець займають різні позиції в конституційній архітектурі, але діють у спільному нормативному просторі. Зазначалося, що рішення конституційного суду неминуче мають нормативні наслідки, тоді як законодавець є демократично легітимованим органом, однак його законодавчі рішення підлягають конституційному контролю.
📎У межах цієї частини було розглянуто, зокрема, інститут відкладеної неконституційності як інструмент темпорального балансування конституційних цінностей, який дає змогу управляти конституційними наслідками у часі, дозволяючи суду зважувати між негайним усуненням норми та збереженням правової стабільності.
📝Учасники заходу зосередили увагу на питанні контролю законодавчої бездіяльності. Підкреслювалося, що в умовах воєнного стану та конституційних надзвичайних ситуацій це питання набуває особливої гостроти. Було зазначено, що законодавче упущення є одним із найбільш проблематичних видів конституційного порушення, оскільки воно є „невидимим“: у справі немає норми, яку можна скасувати та немає дії, яку можна заборонити. Обговорювалися критерії такого упущення, його відмежування від свідомого законодавчого вибору, обсяг повноважень суду у разі встановлення бездіяльності та виконання рішень, якими законодавця зобов’язано діяти.
Фахові зустрічі стали майданчиком для професійного українсько-німецького обміну досвідом щодо актуальних питань конституційного права, конституційного судочинства, а також практики Конституційного Суду України та Федерального Конституційного Суду Німеччини.
Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Німецьким фондом міжнародної правничої співпраці – IRZ.