⚖️ КСУ розглядає справу про справляння судового збору за звернення до суду щодо забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили
Велика палата Конституційного Суду України 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційного подання та обґрунтування автора клопотання. Суддя повідомила, що Верховний Суд просить перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI (далі – Закон).
📑 У частині другій статті 3 Закону визначено перелік позовних заяв, інших заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, за подання яких судовий збір не справляють.
📑 У підпунктах 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону встановлено ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
📝 Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що за подання позову в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) та за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатами розгляду такого позову, справляється судовий збір відповідно до Закону.
Частина перша статті 287 КАС встановлює право, зокрема, учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду з позовною заявою щодо неправомірних дій або бездіяльності державного або приватного виконавця.
💬 Суддя поінформувала, що висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду став підставою для внесення Верховним Судом конституційного подання. Предметом касаційного оскарження була ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв’язку з несплатою судового збору з приводу оскарження рішення органу державної виконавчої служби, порядок розгляду якої визначено статтею 287 КАС.
У контексті цієї справи спірним було питання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою повернено позовну заяву з підстав несплати судового збору за подання позовної заяви в порядку статті 287 КАС.
Верховний Суд зазначає, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 за оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних/приватних виконавців у цивільному судочинстві збір не справляється. Натомість за звернення до суду з позовом у порядку статті 287 КАС та за апеляційне й касаційне оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду такого позову, судовий збір справляється в загальному порядку в розмірах, встановлених у статті 4 Закону, що ставить у нерівне становище позивача/стягувача у виконавчому провадженні, на користь якого ухвалено рішення суду в порядку адміністративного судочинства, порівняно з позивачем/стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду, прийнятого за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Також Верховний Суд звернув увагу на розмір ставок судового збору, а саме, у підпункті 1 пункту 3 частини другої статті Закону йдеться про позов взагалі і не уточнюється предмет спору.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що у підпункті 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону словосполучення „на ухвалу суду“ має узагальнюючий характер і не розрізняє ухвал (не містить винятків та застережень), за оскарження яких не підлягає сплаті судовий збір.
Велика палата Конституційного Суду України 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційного подання та обґрунтування автора клопотання. Суддя повідомила, що Верховний Суд просить перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI (далі – Закон).
📑 У частині другій статті 3 Закону визначено перелік позовних заяв, інших заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, за подання яких судовий збір не справляють.
📑 У підпунктах 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону встановлено ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
📝 Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що за подання позову в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) та за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатами розгляду такого позову, справляється судовий збір відповідно до Закону.
Частина перша статті 287 КАС встановлює право, зокрема, учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду з позовною заявою щодо неправомірних дій або бездіяльності державного або приватного виконавця.
💬 Суддя поінформувала, що висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду став підставою для внесення Верховним Судом конституційного подання. Предметом касаційного оскарження була ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв’язку з несплатою судового збору з приводу оскарження рішення органу державної виконавчої служби, порядок розгляду якої визначено статтею 287 КАС.
У контексті цієї справи спірним було питання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою повернено позовну заяву з підстав несплати судового збору за подання позовної заяви в порядку статті 287 КАС.
Верховний Суд зазначає, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 за оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних/приватних виконавців у цивільному судочинстві збір не справляється. Натомість за звернення до суду з позовом у порядку статті 287 КАС та за апеляційне й касаційне оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду такого позову, судовий збір справляється в загальному порядку в розмірах, встановлених у статті 4 Закону, що ставить у нерівне становище позивача/стягувача у виконавчому провадженні, на користь якого ухвалено рішення суду в порядку адміністративного судочинства, порівняно з позивачем/стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду, прийнятого за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Також Верховний Суд звернув увагу на розмір ставок судового збору, а саме, у підпункті 1 пункту 3 частини другої статті Закону йдеться про позов взагалі і не уточнюється предмет спору.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що у підпункті 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону словосполучення „на ухвалу суду“ має узагальнюючий характер і не розрізняє ухвал (не містить винятків та застережень), за оскарження яких не підлягає сплаті судовий збір.
Посилаючись на норми Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність ознак невідповідності оспорюваних приписів Закону, що уможливлюють справляння стягувачем у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, прийнятого на його користь, судового збору за подання адміністративного позову, апеляційної/касаційної скарги у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в порядку статті 287 КАС, частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, оскільки обмежують право на справедливий суд.
📝 „Враховуючи конституційний принцип обов’язковості судового рішення, закріплений у пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, особа, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинна сплачувати судовий збір за звернення до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення (встановлення судового контролю), яке набрало законної сили“, – зазначає Верховний Суд.
Суддя-доповідач поінформувала, що для забезпечення повноти розгляду справи було надіслано запити до органів державної влади, наукових установ, членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України з проханням надати юридичний аналіз питань, порушених у конституційному поданні.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання – т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
📝 „Враховуючи конституційний принцип обов’язковості судового рішення, закріплений у пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, особа, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинна сплачувати судовий збір за звернення до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення (встановлення судового контролю), яке набрало законної сили“, – зазначає Верховний Суд.
Суддя-доповідач поінформувала, що для забезпечення повноти розгляду справи було надіслано запити до органів державної влади, наукових установ, членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України з проханням надати юридичний аналіз питань, порушених у конституційному поданні.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання – т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
⚖️ Велика палата КСУ розпочала розгляд справи щодо конституційності окремих положень законів про Держбюджет на 2022–2025 роки
Велика палата #КСУ 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
💬 Як зазначив суддя-доповідач, предметом конституційного контролю у цій справі є норми законів про Державний бюджет України щодо встановлення у 2022–2025 роках прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.
За результатами аналізу конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається таке.
▪️Суб’єкт права на конституційне подання вказує, що з 2021 року та до теперішнього часу законами про Державний бюджет України на відповідні роки одночасно із встановленням прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб, законодавець запровадив новий вид прожиткового мінімуму – прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Зокрема, з 1 січня 2025 року діють два види прожиткового мінімуму для працездатних осіб – загальний у розмірі 3028 грн та спеціальний – 2102 грн, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
📝 Верховний Суд зазначає, що відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно, застосування іншої розрахункової величини при визначенні розміру посадового окладу судді, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом, не допускається.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що всупереч нормам статей 6, 8, частини першої статті 126, статті 130 Конституції України, оспорювані положення законів про Державний бюджет України на 2022–2025 роки, якими встановлено з 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні, фактично змінюють правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“.
▪️Суддя також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи будуть підготовлені аналітичні, довідково-інформаційні матеріали з питань конституційного провадження та вжито заходів, спрямованих на з’ясування наукових підходів щодо питань, які виникають у цьому конституційному провадженні.
Велика палата КСУ дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання – т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Велика палата #КСУ 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
💬 Як зазначив суддя-доповідач, предметом конституційного контролю у цій справі є норми законів про Державний бюджет України щодо встановлення у 2022–2025 роках прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.
За результатами аналізу конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається таке.
▪️Суб’єкт права на конституційне подання вказує, що з 2021 року та до теперішнього часу законами про Державний бюджет України на відповідні роки одночасно із встановленням прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб, законодавець запровадив новий вид прожиткового мінімуму – прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Зокрема, з 1 січня 2025 року діють два види прожиткового мінімуму для працездатних осіб – загальний у розмірі 3028 грн та спеціальний – 2102 грн, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
📝 Верховний Суд зазначає, що відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно, застосування іншої розрахункової величини при визначенні розміру посадового окладу судді, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом, не допускається.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що всупереч нормам статей 6, 8, частини першої статті 126, статті 130 Конституції України, оспорювані положення законів про Державний бюджет України на 2022–2025 роки, якими встановлено з 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні, фактично змінюють правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“.
▪️Суддя також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи будуть підготовлені аналітичні, довідково-інформаційні матеріали з питань конституційного провадження та вжито заходів, спрямованих на з’ясування наукових підходів щодо питань, які виникають у цьому конституційному провадженні.
Велика палата КСУ дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання – т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
⚖️ Порядок виплати пенсій окремим категоріям осіб у 2025 році: Велика палата КСУ розглядає справу за поданням Верховного Суду
Велика палата #КСУ 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 19, 46, 92 Конституції України статтю 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ, а також постанову Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1 зі змінами (далі – Постанова Кабінету Міністрів України) у частині обмеження розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена (перерахована) відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами.
📑 Згідно зі статтею 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно, зокрема, до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
📜 Постановою Кабінету Міністрів України установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначено (перераховані) відповідно, зокрема, до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення (абзаци перший – шостий пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України). Крім того, визначено особливості застосування коефіцієнтів для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких розмір пенсії обчислено відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (абзац сьомий пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України). Крім того, установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України, до пенсій (пенсійних виплат) у передбачених випадках не застосовуються (пункт 2).
Велика палата #КСУ 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 19, 46, 92 Конституції України статтю 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ, а також постанову Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1 зі змінами (далі – Постанова Кабінету Міністрів України) у частині обмеження розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена (перерахована) відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами.
📑 Згідно зі статтею 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно, зокрема, до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
📜 Постановою Кабінету Міністрів України установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначено (перераховані) відповідно, зокрема, до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення (абзаци перший – шостий пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України). Крім того, визначено особливості застосування коефіцієнтів для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких розмір пенсії обчислено відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (абзац сьомий пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України). Крім того, установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України, до пенсій (пенсійних виплат) у передбачених випадках не застосовуються (пункт 2).
📑 У конституційному поданні Верховний Суд обґрунтовує неконституційність окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ та Постанови Кабінету Міністрів України з огляду, зокрема, на: особливий соціальний захист військовослужбовців, у тому числі пенсіонерів; особливий, чітко визначений у Конституції України, предмет регулювання законом про Державний бюджет України, що унеможливлює внесення ним змін, зупинення дії чи скасування інших законів (скасування, зміна обсягу прав, пільг, компенсацій, гарантій тощо, передбачених іншими законами); допустимість делегування Верховною Радою України Кабінету Міністрів України повноважень унормовувати відносини у сфері соціального захисту виключно в межах, визначених Конституцією України.
▪️Суддя-доповідач також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Великою палатою Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, Національного юридичний університет імені Ярослава Мудрого, інших наукових та навчальних закладів. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи Велика палата КСУ перейшла до закритої частини пленарного засідання.
👥 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров, представник суб’єкта права на конституційне подання, т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, учасник конституційного провадження, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
▪️Суддя-доповідач також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Великою палатою Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, Національного юридичний університет імені Ярослава Мудрого, інших наукових та навчальних закладів. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи Велика палата КСУ перейшла до закритої частини пленарного засідання.
👥 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров, представник суб’єкта права на конституційне подання, т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, учасник конституційного провадження, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами та постановив ухвалу
▪️Велика палата 9 червня 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядала справи за конституційними поданнями Верховного Суду:
✅ щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
✅ щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
☑️ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
☑️за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Велика палата 9 червня 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядала справи за конституційними поданнями Верховного Суду:
✅ щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
✅ щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
☑️ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
☑️за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ Перший сенат КСУ перевірить на конституційність законодавче положення щодо розміру разової грошової виплати учасникам бойових дій
📝 Перший сенат 10 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Клімчука Василя Антоновича.
Заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 17, 22, 46 Конституції України підпункт 1 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
🔹Як зазначила суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря, Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження та визначила, що предметом конституційного контролю в цій справі є частина п’ята статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, згідно з якою: „Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
Суддя-доповідач поінформувала про зміст конституційної скарги та перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
💬 Зокрема, йшлося про те, що Клімчук В. А. є учасником бойових дій, якому у 2023 році виплатили разову грошову виплату до Дня Незалежності України у розмірі 1 000 грн. Вважаючи, що зазначену виплату здійснено не в повному обсязі, він звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової виплати.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили заявникові у задоволенні позову, а Верховний Суд – у відкритті касаційного провадження.
🔹Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваного положення Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ порушено його конституційні права на належний соціальний захист як захисника Вітчизни, на достатній життєвий рівень, зменшено його соціальні гарантії як учасника бойових дій, а саме розмір щорічної разової грошової виплати.
📎 Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням.
📝 Перший сенат 10 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Клімчука Василя Антоновича.
Заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 17, 22, 46 Конституції України підпункт 1 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
🔹Як зазначила суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря, Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження та визначила, що предметом конституційного контролю в цій справі є частина п’ята статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, згідно з якою: „Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
Суддя-доповідач поінформувала про зміст конституційної скарги та перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
💬 Зокрема, йшлося про те, що Клімчук В. А. є учасником бойових дій, якому у 2023 році виплатили разову грошову виплату до Дня Незалежності України у розмірі 1 000 грн. Вважаючи, що зазначену виплату здійснено не в повному обсязі, він звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової виплати.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили заявникові у задоволенні позову, а Верховний Суд – у відкритті касаційного провадження.
🔹Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваного положення Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ порушено його конституційні права на належний соціальний захист як захисника Вітчизни, на достатній життєвий рівень, зменшено його соціальні гарантії як учасника бойових дій, а саме розмір щорічної разової грошової виплати.
📎 Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням.
🔸У КСУ відбулася зустріч із Матіасом Штайнебахом
9️⃣ червня 2026 року виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та судді Суду Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський та Петро Філюк провели зустріч із директором Програми „Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права“, що упроваджується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) Матіасом Штайнебахом. У заході також взяв участь керівник компоненту верховенства права Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) Йоханнес Уль.
▪️У центрі обговорення – реалізація Дорожньої карти з питань верховенства права, що визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі, а також інституційна підтримка Конституційного Суду України з боку міжнародних партнерів.
▫️Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин відзначив багаторічну плідну співпрацю з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), ознайомив гостей із ключовими засадами діяльності Конституційного Суду України, його структурою та повноваженнями. Він зазначив, що Суд у межах реалізації Дорожньої карти з питань верховенства права зосереджений на посиленні своєї незалежності та інституційної спроможності. Питання зміцнення верховенства права, забезпечення незалежності судової влади та розвитку демократичних інституцій є не лише складовою європейської інтеграції, а й важливим елементом стійкості нашої держави в умовах триваючої збройної агресії проти України, – наголосив Олександр Петришин.
▪️На важливості координації спільних зусиль та практичних заходів задля ефективної імплементації Дорожньої карти з питань верховенства права зупинився директор Програми „Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права“ Матіас Штайнебах. Він зауважив, що Україні доводиться проходити непростий шлях для вступу до Європейського Союзу і запевнив у готовності підтримати нашу країну на цьому шляху.
▫️Під час зустрічі сторони обмінялися думками щодо актуальних викликів, пов’язаних із забезпеченням верховенства права в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, а також обговорили роль органу конституційного контролю у захисті основоположних прав громадян, зміцненні верховенства права та забезпеченні балансу між гілками влади.
Судді наголосили на пріоритетності обміну досвідом між органами конституційної юрисдикції не лише в контексті запровадження міжнародного досвіду в Україні, а й чіткого розуміння міжнародною спільнотою тих викликів, з якими стикається наша країна на шляху до Європейського Союзу. Наразі в Україні формується конституційне право періоду війни і цей досвід є унікальним для країн Європи.
Окрему увагу було приділено питанням подальшої співпраці, пріоритетними напрямами якої є зміцнення інституційної спроможності Суду, розвиток професійного потенціалу працівників Секретаріату, удосконалення методології обґрунтованості рішень, посилення експертної складової під час проведення спільних заходів, розширення професійних контактів і розроблення нових форматів обміну досвідом. Акцентовано на важливості формування довгострокових механізмів партнерства.
▪️На завершення сторони відзначили важливість продовження конструктивного діалогу та висловили готовність до подальшої співпраці з метою підтримки розвитку конституційної юстиції в Україні та реалізації реформ у сфері верховенства права.
9️⃣ червня 2026 року виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та судді Суду Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський та Петро Філюк провели зустріч із директором Програми „Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права“, що упроваджується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) Матіасом Штайнебахом. У заході також взяв участь керівник компоненту верховенства права Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) Йоханнес Уль.
▪️У центрі обговорення – реалізація Дорожньої карти з питань верховенства права, що визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі, а також інституційна підтримка Конституційного Суду України з боку міжнародних партнерів.
▫️Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин відзначив багаторічну плідну співпрацю з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), ознайомив гостей із ключовими засадами діяльності Конституційного Суду України, його структурою та повноваженнями. Він зазначив, що Суд у межах реалізації Дорожньої карти з питань верховенства права зосереджений на посиленні своєї незалежності та інституційної спроможності. Питання зміцнення верховенства права, забезпечення незалежності судової влади та розвитку демократичних інституцій є не лише складовою європейської інтеграції, а й важливим елементом стійкості нашої держави в умовах триваючої збройної агресії проти України, – наголосив Олександр Петришин.
▪️На важливості координації спільних зусиль та практичних заходів задля ефективної імплементації Дорожньої карти з питань верховенства права зупинився директор Програми „Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права“ Матіас Штайнебах. Він зауважив, що Україні доводиться проходити непростий шлях для вступу до Європейського Союзу і запевнив у готовності підтримати нашу країну на цьому шляху.
▫️Під час зустрічі сторони обмінялися думками щодо актуальних викликів, пов’язаних із забезпеченням верховенства права в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, а також обговорили роль органу конституційного контролю у захисті основоположних прав громадян, зміцненні верховенства права та забезпеченні балансу між гілками влади.
Судді наголосили на пріоритетності обміну досвідом між органами конституційної юрисдикції не лише в контексті запровадження міжнародного досвіду в Україні, а й чіткого розуміння міжнародною спільнотою тих викликів, з якими стикається наша країна на шляху до Європейського Союзу. Наразі в Україні формується конституційне право періоду війни і цей досвід є унікальним для країн Європи.
Окрему увагу було приділено питанням подальшої співпраці, пріоритетними напрямами якої є зміцнення інституційної спроможності Суду, розвиток професійного потенціалу працівників Секретаріату, удосконалення методології обґрунтованості рішень, посилення експертної складової під час проведення спільних заходів, розширення професійних контактів і розроблення нових форматів обміну досвідом. Акцентовано на важливості формування довгострокових механізмів партнерства.
▪️На завершення сторони відзначили важливість продовження конструктивного діалогу та висловили готовність до подальшої співпраці з метою підтримки розвитку конституційної юстиції в Україні та реалізації реформ у сфері верховенства права.