⚖️ Суд у Запоріжжі виправдав ексінспектора митниці у справі про збитки на 48 мільйонів гривень

Про це повідомляється в реєстрі судових рішень.

Інцидент стосується подій 2019 року, коли митниця розслідувала порушення під час експорту соєвого шроту. За даними слідства, після запиту до Азербайджану з'ясувалося, що вказані в документах компанії-одержувачі фактично не мали договорів з українськими підприємствами та не отримували товар.

Дніпровський районний суд Запоріжжя виправдав колишнього головного державного інспектора митниці Матченка Сергія Борисовича, якого обвинувачували у службовій недбалості із тяжкими наслідками.

Митники склали протоколи про порушення митних правил. Одна з найбільших справ стосувалася товару вартістю близько 21 млн гривень.

За версією обвинувачення, інспектор, якому передали матеріали для подальшого провадження, не встиг своєчасно направити їх до суду. Зокрема, одну зі справ він отримав 1 липня 2019 року, а до суду вона була направлена лише у серпні, коли строк для накладення адміністративного стягнення вже сплив. У результаті провадження щодо директора підприємства закрили через закінчення строків, хоча в тій адміністративній справі суд вважав порушення митних правил доведеним.

Слідство оцінювало можливі втрати бюджету лише за цією справою майже у 42 млн гривень - приблизно 21 млн вартості товару та стільки ж штрафу. Ще у двох епізодах йшлося приблизно про 3 млн гривень кожен. Загалом заявлені державою цивільні позови становили близько 48 млн гривень.

Однак суд звернув увагу, що експертні висновки говорили саме про можливі, а не фактично встановлені збитки. Вони розраховувалися за умови, що фігурантів митних справ притягнули б до адміністративної відповідальності. На думку суду, таких розрахунків недостатньо, щоб довести тяжкі наслідки.

У підсумку суд визнав колишнього митного інспектора невинуватим та виправдав через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення. Три цивільні позови про стягнення близько 48 млн гривень залишили без розгляду. Також суд скасував арешт земельної ділянки обвинуваченого.

Наразі вирок прокуратура оскаржує - справу направлено на розгляд до Запорізького апеляційного суду.

Найпопулярніші імпортовані вживані авто віком до 5 років
 
У серпні українці придбали 6,5 тис ввезених з-за кордону вживаних легковиків віком до 5 років, повідомляє Укравтопром.
 
Нагадаємо, що впродовж минулого місяця український автопарк поповнили 20,7 тис. легковиків з пробігом. Отже, 31% автомобілів із цієї кількості були віком до 5 років.

⛽️ Найбільшу частку в цьому сегменті імпортованих легковиків охопили бензинові авто – 40%.
 
Далі йдуть:
 
▫️Електромобілі – 36%
▫️Гібридні – 19%;
▫️Дизельні – 4%;
▫️Авто з ГБО – 1%.
 
🚘 Найбільшим попитом серед вживаних авто віком до 5 років, користувались:
 
1️⃣ TESLA Model Y - 473 од.;
 
2️⃣ TESLA Model 3 - 362 од.;
 
3️⃣ NISSAN Rogue - 265 од.;
 
4️⃣ VOLKSWAGEN Tiguan - 261 од.;
 
5️⃣ MAZDA CX5 - 211 од.;
 
6️⃣ FORD Escape - 189 од.;
 
7️⃣ AUDI Q5 - 169 од.;
 
8️⃣ KIA Niro - 161 од.;
 
9️⃣ HYUNDAI Ioniq 5 - 160 од.;
 
🔟 CHEVROLET Bolt - 124 од.

На митниці назріває велика проблема.

Отримую повідомлення від імпортерів та митників про великі черги на внутрішніх митницях країни та кратне уповільнення оформлення вантажів.

На деяких митних постах маємо зараз кілометрові черги, що є неприпустимим в умовах реалій війни та залежності постачань товарів буквально «з коліс». І це не на кордоні, де можна списати на повільну роботу суміжників, це всередині країни.

Головною причиною уповільнення називають продовження практики ретельного догляду вантажівок та вивантаження товарів через масове спрацювання АСАУР, яке ускладнюється постійними тривогами, під час яких догляди не проводяться. Тобто фуру не оформлюють та відпускають, а тримають, вивантажують, рахують, зважують. І триває це днями.

При цьому вже самі митники на місцях скаржаться, що їхні звернення до ЦА щодо вирішення цього питань натрапляють на мовчання. Скасовувати таку щільність перевірок Київ не наважується, тому митники продовжують дурні процедури через які ми заходимо в якийсь колапс.

І тут про ефективність цих доглядів. Нещодавно Макс Нефьодов публікував статистику, що 96% таких перевірок після спрацювання АСАУР не виявляють порушень.
Тобто це банальне затягування часу, класичний тиск на імпортера з пропозиціями «комерційного виходу» зі спрацювання АСАУР. Штучна та неефективна перепона. В більшості. Але її не відміняють.

Ситуація потребує вже розголосу та негайного вирішення.

Оновлена команда Ореста Мандзія має нарешті взяти на себе відповідальність та знайти вихід. Накопичення сотень фур на митницях може призвести до трагедії.

У частині євроінтеграції митниці ми вже пройшли великий шлях: виконали близько 90% зобов’язань за Угодою про асоціацію, запровадили механізм авторизованих економічних операторів і процедуру спільного транзиту, ухвалили 11 великих євроінтеграційних законів.

Попереду – не менш складна робота. Працюємо над новим Митним кодексом України, який має максимально наблизити наше митне законодавство до законодавства ЄС. Окремий важливий напрям – оновлення і перезавантаження самої митної служби. Чекаємо на переатестацію та, головне, на її конкретні результати – припинення загальновідомих схем, контрабанди й ухилення від оподаткування.

Саме про вже пройдений шлях, подальшу євроінтеграцію та виклики, які стоять перед українською митницею, говорили під час Митної платформи «Новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС: від розробки до впровадження».

Дякую організаторам за запрошення та можливість долучитися до цієї важливої дискусії.

Слушний #Коментар_читача до допису журналіста Євгена Плінського

«Описана ситуація демонструє класичну управлінську пастку. Можливо, новий очільник Держмитслужби, спираючись на свій антикорупційний досвід, дійсно намагається перекрити схеми. Але середня ланка системи вміло перетворює цей намір на колапс для "білого" бізнесу, щоб дискредитувати саму ідею змін.

Коли 96% перевірок через АСАУР мають нульовий результат, це не фіскальний контроль, а штучний тиск. І шлях до очищення системи — це не кілометрові черги на терміналах під загрозою обстрілів, а розумні кроки:

*Аналіз цифрового сліду.*
Шукати аномалії в базах даних: чому "білі" стоять днями, а "сірі" фірми-одноденки пролітають митницю за 15 хвилин.

*Шукати "архітекторів", а не "виконавців".*
Штучні профілі ризиків прописуються в кабінетах Центрального апарату Держмитслужби, а не рядовими інспекторами на постах.

*Повернення процедури ІМ40ЕА.* На період воєнного стану дозволити електронне розмитнення напряму на складах імпортерів, що миттєво зруйнує корупційну схему затягування часу.

*Максимальна автоматизація.* Повністю прибрати людський фактор через європейську практику пост-аудиту — перевіряти документи вже після швидкого пропуску вантажу.

Оновлена команда Ореста Мандзія та Мінфін мають діяти на випередження, доки ця паперова бюрократія не призвела до трагедії у національній логістиці та зриву життєво важливих постачань в умовах війни!».