А где налоговая?)

В Україні готується посилення міжвідомчої співпраці та обміну інформацією між державними органами для ведення військового обліку. Міністерство оборони України може отримати доступ до баз даних Державної податкової служби щодо громадян віком від 18 до 60 років для внесення та уточнення відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».

У вересні 2026 року до загального фонду держбюджету України надійшло 192,7 млрд грн, до загального та спеціального фондів — 503,2 млрд грн. Основні джерела доходів: 78,2 млрд грн від Державної податкової служби (зокрема, 36,1 млрд грн — ПДВ, 20 млрд грн — ПДФО), 73,3 млрд грн від Держмитслужби та 34,5 млрд грн — міжнародна допомога (гранти).
Через затримки міжнародної допомоги близько 39 млрд грн капітальних видатків перенесено на грудень 2026 року.

ЗМІНИ В АКЦИЗІ: КМУ ПЕРЕГЛЯНУВ РОЗРАХУНОК ПОТУЖНОСТЕЙ ВИРОБНИЦТВА СПИРТУ
Кабмін зв'язав розрахункову потужність заводу з обчисленням гарантованого податкового зобов'язання з акцизного податку
 
Уряд ухвалив Постанову, яка вносить зміни до Порядку визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового та біоетанолу. Зазначений Порядок був первинно затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року № 350. Прийнятий нормативно-правовий акт підписано Прем'єр-міністром України та офіційно оприлюднено. Постанова набрала чинності та застосовується з 26 вересня 2026 року.
Кабмін вчергове реформував державне регулювання діяльності підприємств, які займаються виготовленням спирту етилового та біоетанолу. Порядок визначення максимальної продуктивності технологічного обладнання встановлює базові методичні засади для обчислення технічних можливостей спиртових заводів та вимірювання потенційних обсягів випуску готової продукції. Цей порядок виступає орієнтиром для правильного нормування виробничих процесів, обліку використання сировини та здійснення належного податкового планування.
Будь-які коригування в методиці розрахунку продуктивності обладнання потенційно впливають на нормативні розрахунки виходу спирту, формування собівартості та заповнення відповідних облікових регістрів.
 

Герой України проти міжнародних експертів: навіщо переписують конкурс до ДПС
 
Президент та уряд закликають депутатів швидко ухвалити необхідні для отримання фінансової допомоги ЄС та МВФ закони. Депутат Сергій Козар запевняє, що парламент готовий працювати, а за потреби буде збиратися між тривогами і цілодобово. Водночас розгляд невигідних для Банкової законопроєктів продовжують затягувати або закладати в альтернативні закони корупційні лазівки. Це свідчить про те, що влада, навіть перед загрозою внутрішнього дефолту, не хоче втрачати корупційні важелі впливу на правоохоронні та контролюючі органи.
 
Останній приклад — конкурс на голову Державної податкової служби. Лише 16 вересня група з 12 народних депутатів зареєструвала законопроєкт №16079, який, серед іншого передбачає проведення конкурсу на посаду Голови державної податкової служби. Для цього має бути створена конкурсна комісія із шести членів: трьох від міжнародних партнерів і трьох від Міністерства фінансів. Це повинно забезпечити прозорість.
 
Через шість днів депутат «Слуги народу» Максим Бужанський та ще понад 80 депутатів зареєстрували альтернативний №16079-1. За оцінкою Ярослава Железняка, відмінність між двома документами лише у правилах конкурсу. В альтернативному варіанті до комісії додають сьомого члена — Героя України, який є або був військовослужбовцем і отримав це звання під час відсічі російській агресії. Його мають визначати жеребкуванням за процедурою, затвердженою Кабміном. Саме ця деталь і змінює баланс голосів і створює можливості для зловживань.
 
Міжнародні експерти залишаються, але їхній голос можна обійти
 
Рішення комісії ухвалюються більшістю від загального складу — тобто достатньо чотирьох голосів із семи. Окремої вимоги, щоб серед цих чотирьох був хоча б один голос міжнародного експерта, немає.
 
Отже, три члени від Мінфіну плюс сьомий член комісії теоретично можуть визначити переможця самостійно.
 
«Три представники Мінфіну плюс сьомий член, визначений за урядовою процедурою жеребкування — ось і новий голова», — так описує механізм Железняк.
 
Він трактує альтернативний законопроєкт як спробу формально залишити міжнародних експертів у конкурсі, але позбавити їх вирішального впливу.
 
Найбільш суперечливо виглядає те, що роль вирішального сьомого голосу прив’язують саме до статусу Героя України. Звання саме по собі не має стосунку до професійної оцінки кандидатів на керівника Податкової, це виглядає цинічною спробою прикритися авторитетом військового.
 
Чому ця історія важлива саме зараз
 
Суперечка за правила конкурсу відбувається в момент, коли Євросоюз прямо пов’язує подальшу бюджетну підтримку України з виконанням реформ.
 
Податкова реформа також давно є частиною міжнародних домовленостей України. ДПС працює з МВФ над реформою адміністрування податків, а сама служба у своїй стратегії називає виконання міжнародних зобов’язань, прозорість управлінських процедур та посилення доброчесності серед ключових цілей.
 
Конфлікт навколо нього виникає в тій самій площині, що й реформи ДБР, прокуратури та інших органів: партнери наполягають не просто на зміні назв чи процедур, а на конкурсах, у яких зовнішні члени мають реальний вплив на результат.
 
За кілька тижнів до появи альтернативного законопроєкту правоохоронний комітет Ради вже рекомендував не включати до порядку денного п’ять проєктів, пов’язаних із реформами ДБР, прокуратури та антикорупційної системи. Тепер боротьба переходить до самої конструкції конкурсів.
 
Ручний контроль над Податковою — давня проблема
 
ДПС довгий час працювала без керівника, обраного через незалежний конкурс, а її очільники змінювалися кадровими рішеннями уряду.
 
Наприкінці 2024 року Руслан Кравченко, коли ще був зручним виконавцем, очолив ДПС. У 2025-му він перейшов на посаду генерального прокурора, а Податкову як в. о. очолила Леся Карнаух — людина з його попередньої команди.
 
Карнаух працювала із Кравченком ще в Київській ОВА, а потім перейшла за ним у ДПС: спочатку заступницею, згодом першою заступницею. Після переходу Кравченка до Офісу генпрокурора вона фактично успадкувала керівництво службою.
 

У вересні цей кадровий ланцюжок обірвався. На тлі операції НАБУ і САП «Карфаген» Кравченко залишив посаду генпрокурора.
 
14 вересня уряд припинив повноваження Карнаух як в. о. голови ДПС, а 17 вересня вона подала заяву і про звільнення з посади першої заступниці.
 
29 вересня Кабмін призначив першим заступником голови ДПС Юрія Конюшенка і тимчасово поклав на нього обов’язки керівника служби. До цього він очолював департамент Мінфіну.
 
Тобто постійного голови Податкової досі немає. І саме зараз парламент вирішує, чи буде наступний керівник обраний за моделлю, де міжнародні експерти справді впливають на результат, чи за альтернативною схемою, де їх можна залишити в комісії — і водночас сформувати більшість без їхнього голосу.
 
У цьому сенсі №16079-1 — не просто технічна поправка до процедури конкурсу. Це ще один тест того, чи означатиме виконання міжнародних зобов’язань реальну втрату політичного контролю над ключовими державними органами, чи незалежність залишиться формальною конструкцією.

Что думаете? Пишите.

На засіданні ТСК щодо проблем у митній сфері озвучили приклади, які демонструють можливі масштаби заниження митної вартості товарів.

🔴 Ремінь Brioni завозили за 36 грн, а продавали за 23 360 грн (тобто у 799 разів дорожче)

🔴 Брюки Dolce & Gabbana — 184 грн при ввезенні та 114 567 грн у продажу (у 622 рази дорожче)

🔴 Пальто Hugo Boss — 53 грн на митниці та близько 21,5 тис. грн під час реалізації (у 406 разів дорожче)

📦 Карго-компанії можуть використовуватися як інструмент для ввезення товарів із заниженою митною вартістю, а документи про нібито легальне походження товару — для його подальшого продажу або податкових схем.

🛑 Окремий ризик — оформлення комерційних вантажів як гуманітарної допомоги. На ТСК представники бізнесу прямо говорять про випадки, коли під виглядом гуманітарної допомоги можуть проходити великі обсяги комерційних товарів — від вина до французьких сирів, які потім потрапляють у продаж.

👉 Саме БЕБ має розслідувати схеми карго. Нагадаємо, що у 2026 році держава очікує отримати 60 млрд грн додаткових надходжень завдяки детінізації економіки та ефективнішій митниці. Детинізація є одним із системних пріоритетів Національної стратегії доходів до 2030 року. Фактично значна частина цього завдання покладається на БЕБ.

Проте БЕБ досі не має доступу до необхідної інформації. Зокрема, на ТСК представники Бюро повідомили, що досі не мають доступу до кабінету податкової.

❗ Тобто держава очікує від детінізації 60 млрд грн, а орган, який має значною мірою працювати з тіньовими схемами, досі говорить про нестачу доступу до даних, повноважень, людей та ресурсів!!!

Напомните нам , когда БЭБ создали?
И за все эти годы они не получили доступа к данным??!! Абсурд!

Допустим, из-за отсутствия доступа к «кабинету налоговой» БЭБ не видит занижения таможенной стоимости, но ведь доступ к реестра в возмещенного НДС они имеют?!

Не видно ни одного сообщения о расследовании фиктивно заявленного к возмещению НДС. А там непаханое поле!

Сложно с аналитикой? Обращайтесь, мы поможем).

Понад 630 млн грн у різній валюті - рекордна сума вилученої БЕБ готівки.
Це результат обшуків у справі про масштабну мережу нелегальних обмінників.

БЕБ спільно з ОГП викрило мережу, яка роками працювала в тіні.
Щороку через неї «прокручували» десятки мільярдів гривень.

Готівка, телефони, техніка, чорнова бухгалтерія – лише те, що видно в кадрі.
За цим – місяці аналітики, встановлення зв’язків і роботи детективів.

Паралельно з атестацією, складним добором персоналу та критичним кадровим дефіцитом.

Схем багато. Ресурс обмежений. Фокусуємося на тих, що створюють найкритичніші ризики для бюджету.

@Oleksandr_Tsyvinskyi

Где конкретика? Фирмы, люди? Кто организатор?

Изъять 630 млн- это еще не отправить их в казну. Завтра будет решение суда-и деньги вернутся в натруженные руки.

Список контор и их контрагентов, пожалуйста!

План із доходів провалено. Недонадходження до держбюджету України наближаються до 50 млрд грн.

За підсумками 9 місяців 2026 року загальний фонд державного бюджету України недоотримав порівняно з планом на звітний період 49,5 млрд грн, з яких майже дві третини (32 млрд грн) не надійшли у серпні–вересні 2026 року.

"Є зобов’язання перед МВФ": Мінфін відкинув пропозиції бізнесу щодо податкових послаблень після обстрілів 
Міністерство фінансів не підтримало пропозиції щодо податкових послаблень для бізнесу, який постраждав від російських обстрілів.
Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк з посиланням на лист відомства до податкового комітету Ради.
Перенесення строків сплати податків
Компанії пропонували дозволити сплачувати податки пізніше без відсотків і застави. У Мінфіні пояснюють, що відсотки компенсують бюджету затримку надходжень, а застава гарантує державі сплату податків.
Підприємства, які мають мережу по Україні або працюють в онлайн-торгівлі, можуть отримувати доходи та мати майно в інших регіонах, навіть якщо частина їхнього бізнесу була зруйнована. Якщо підприємство через війну не може виконувати податкові зобов’язання, воно може підтвердити це та уникнути відповідальності за прострочення.
Водночас самі податкові зобов’язання не скасовуються ‒ їх необхідно виконати протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Скасування перевірок для постраждалого бізнесу
Також бізнес просив не проводити планові податкові перевірки постраждалих підприємств незалежно від місця їхнього розташування.
Мінфін не підтримав цю пропозицію, пославшись на чинні обмеження щодо перевірок, ризики несплати податків та зобов’язання України перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ.
Спецправила для втрачених документів
Щодо пропозиції поширити спеціальні правила підтвердження податкової звітності без документів на підприємства, які втратили їх через обстріли за межами територій активних бойових дій та окупації, Мінфін також виступає проти цього.
У міністерстві зазначають, що знищення офісу чи складу не обов’язково означає втрату документів, а їхня втрата не свідчить про неможливість відновлення. Водночас у Мінфіні визнають, що такі випадки потребують окремого підходу. 
Як повідомлялося, у вересні підприємства стримано оцінювали результати своєї економічної діяльності. На ділову активність негативно впливали погіршення безпекової ситуації, пошкодження інфраструктури та нестача кваліфікованих працівників.

Перевірки продавців нових iPhone 18: Податкова виписала штрафи на понад 500 тисяч за невидачу чеків 
 
Після початку офіційних продажів в Україні гаджетів Apple 18-ї серії Державна податкова служба посилила контроль за дотриманням законодавства під час реалізації мобільних телефонів та аксесуарів. Про це повідомляє пресслужба відомства.
 
Упродовж вересня 2026 року податківці оформили 137 попередніх замовлень на нові моделі смартфонів, смартгодинників та інші товари бренду Apple.
 
Під час 18 контрольних закупівель було виявлено 5 випадків проведення розрахунків без використання РРО/ПРРО та невидачі покупцям фіскальних чеків при придбанні iPhone 18.
Загальна сума фінансових санкцій за виявлені порушення перевищує 500 тис. грн.

Ну все, по-поводу дыры в бюджете можно больше переживать!

Залетели к КИТ груп. Вынесли обменники. Подвисли клиентские деньги.
Перестановки по этому каналу тормознули.
Ждем развития ситуации.

Кабмін скасував дедлайни для заявок на акцизні марки: що змінило для бізнесу
Виробники та імпортери підакцизної продукції отримали більше часу для замовлення акцизних марок. Кабмін постановою від 30.09.2026 № 1195 прибрав конкретні граничні дати 8 та 18 число місяця - для подання заявки-розрахунку та її коригування. Тепер зробити це можна протягом відповідного місяця.
Зміни внесено до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1251.
 
Як було раніше
Правила стосуються покупців акцизних марок, зокрема підприємств - виробників та імпортерів: - алкогольних напоїв;
- тютюнових виробів;
- тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН);
- рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
 
Раніше такі підприємства мали щомісяця до 8 числа подавати продавцю марок інформацію для забезпечення через два місяці потреби в акцизних марках. Йшлося про попередню заявку-розрахунок щодо потреби в марках за їх видами, реквізити платіжних документів про перерахування плати за виготовлення марок, а також звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.
Крім того, до 18 числа місяця, в якому було подано попередню заявку- розрахунок, покупець міг подати додаткову заявку-розрахунок для збільшення необхідної кількості марок.
Що змінив Кабмін
Постановою КМУ від 30.09.2026 № 1195 із Положення № 1251 виключили конкретні строки — до 8 та до 18 числа місяця.
Таким чином, бізнес більше не прив'язаний до цих дат. Подати відповідну заявку-розрахунок, а також скоригувати потребу в акцизних марках можна протягом усього відповідного місяця.
Фактично зміни дають виробникам та імпортерам більше часу для планування необхідної кількості акцизних марок та коригування раніше заявленої потреби.

Клуб білого бізнесу оновив рекордну кількість учасників: хто увійшов до списку
«Аврора», WOG та «Закарпаттяенергозбут» увійшли до Клубу білого бізнесу.
 
Кількість учасників Клубу білого бізнесу зросла до 9706. За квартал перелік збільшився на 455 бізнесів, або на 5%. Такі дані наводить Опендатабот.
Водночас оновлення переліку було значно масштабнішим за загальний приріст. За останній квартал до Клубу додалися 1656 компаній, а 1206 компаній вибули.
Із тих, хто приєднався, 982 компанії, або 59%, потрапили до Клубу білого бізнесу вперше. Ще 674 компанії, або 40%, вже були учасниками раніше, однак не входили до переліку під час попереднього оновлення. Ще щодо 20 компаній дані приховані, тому перевірити історію їхньої участі неможливо.
 
Хто входить до Клубу білого бізнесу
Переважна більшість учасників Клубу — компанії. Їх налічується 9132, що становить 94% переліку. Ще 574 учасники, або 6%, — фізичні особи-підприємці.
Серед компаній 9088 є чинними, ще чотири перебувають у стані припинення. Для 40 компаній дані приховані, тому визначити їхній актуальний статус неможливо.
Серед компаній, які вперше потрапили до переліку, найбільший дохід за підсумками другого кварталу 2026 року мала «Вигідна покупка» — мережа магазинів «Аврора». Її дохід становив 28,3 млрд грн.
Також уперше до Клубу увійшли «Петрол Контракт» — мережа АЗК WOG — із доходом 16,4 млрд грн та «Закарпаттяенергозбут» із доходом 8,5 млрд грн.
«МакДональдз Юкрейн ЛТД» із доходом 11,9 млрд грн повернувся до переліку після відсутності протягом кварталу. Серед найбільших компаній, які додалися, також «Сандора» з доходом 7,5 млрд грн.
Водночас перелік залишили й великі підприємства. Найбільший дохід серед них за другий квартал 2026 року мала «Смарт Інтелліджент Сістем» — 12,9 млрд грн.
Також із переліку вибули «Дружба-Нова», яка належить до ФПГ «Кернел», із доходом 5,7 млрд грн, «Авантаж-7» — мережа АЗК Avantage7 — із доходом 5,3 млрд грн, «Ніжинський жиркомбінат» — 5,1 млрд грн та «Дніпросталь-Енерго» — 4,6 млрд грн.
 
Фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба вважає, що кількість учасників Клубу зростає, зокрема, через оновлені критерії добору та прагнення бізнесу отримати переваги під час перевірок, відшкодування ПДВ і отримання податкових консультацій.
Водночас він звернув увагу на ризики, пов’язані з публічністю такого переліку під час війни, оскільки він фактично об’єднує інформацію про компанії, які стабільно працюють і наповнюють державний бюджет.
«На мою думку, передбачені законодавством переваги учасника Клубу білого бізнесу мають поширюватися значно ширше — на всі бізнеси, які сьогодні продовжують працювати, виробляти українську продукцію, експортерів, які створюють робочі місця та сплачують податки в Україні», — зазначив Лаба.
 
Яка система оподаткування переважає
Серед компаній Клубу 55% працюють на загальній системі оподаткування.
Ще 21% використовують спрощену систему четвертої групи, 19% — третьої групи, а 5% є резидентами «Дія.City».
Серед ФОПів 87% працюють на третій групі спрощеної системи, а 13% перебувають на загальній системі оподаткування.
 
Які галузі представлені найбільше
Найбільша кількість компаній Клубу працює у сільському, лісовому та рибному господарстві — 1974 підприємства.
В оптовій і роздрібній торгівлі та ремонті автотранспортних засобів працюють 1856 компаній. Ще 1551 підприємство припадає на переробну промисловість.
До п’ятірки найбільших за кількістю компаній галузей також увійшли будівництво — 670 підприємств та операції з нерухомим майном — 594.
Серед ФОПів найбільше представників торгівлі та ремонту автотранспортних засобів — 217 підприємців.
Далі йдуть адміністративне та допоміжне обслуговування — 58 ФОПів, транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність — 56, тимчасове розміщування й організація харчування — 50, а також переробна промисловість — 47.
 
Великі компанії та фінансово-промислові групи
До Клубу білого бізнесу наразі входять 37 компаній з Індексу Опендатаботу 2026 року. Кварталом раніше їх було 33.

Найбільшою за доходом серед них є «АТБ-Маркет» — 136 млрд грн за другий квартал 2026 року. Далі йдуть «Вигідна покупка» («Аврора») — 28,3 млрд грн, «Київстар» — 25 млрд грн, «Київська обласна ЕК» — 22,6 млрд грн та «Петрол Контракт» (WOG) — 16,4 млрд грн.
Ще 205 компаній із переліку є учасниками фінансово-промислових груп.
Найбільше таких підприємств припадає на «Агропросперіс» — 34 компанії. У складі «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) — 14 компаній, у групи родини Пінчуків та «АТБ» — по 12, а в OKKO Group — 10.
При цьому одна компанія може бути учасником одразу кількох фінансово-промислових груп.
 
У яких регіонах найбільше учасників
Найбільше компаній із Клубу білого бізнесу зареєстровано в Києві — 1941.
На Дніпропетровщині налічується 841 компанія, на Львівщині та Київщині — по 689, на Харківщині — 497.
Найменше таких компаній зареєстровано на Луганщині — 2, Херсонщині — 13 та Донеччині — 29.
Серед ФОПів найбільше учасників Клубу зареєстровано на Дніпропетровщині та в Києві — по 73 у кожному регіоні. Далі йдуть Львівщина — 55 підприємців, Київщина — 46 та Харківщина — 44.

Національна поліція спільно з Управлінням внутрішнього контролю НАБУ викрила чоловіка, який видавав себе за працівника Бюро та за гроші обіцяв підприємцю допомогти з податковими перевірками, судовими питаннями та кримінальним переслідуванням. Про це інформуєпресцентр НАБУ.
За даними правоохоронців, 29-річний чоловік отримав від батька інформацію про податкові перевірки підприємця та його дружини на загальну суму близько 32 млн грн. Після цього батько запевнив підприємця, що його син нібито займає високу посаду в НАБУ і може посприяти у вирішенні проблем.
Щоб переконати потерпілого у своїх можливостях, чоловік використовував юридичну термінологію та вигадував додаткові підстави для передачі коштів. Зокрема, він розповідав про нібито «замовлення» з боку впливових осіб та кримінальне провадження в Бюро економічної безпеки, якого насправді не існувало.
У період із вересня 2025 року до березня 2026 року підприємець передав чоловікові 280 тис. доларів США. Згодом псевдопрацівник НАБУ зажадав ще 200 тис. доларів, пообіцявши за ці кошти організувати штучне банкрутство, скасувати штрафи та домогтися зняття арешту з активів.
Після цього підприємець звернувся із заявою до Управління внутрішнього контролю НАБУ.
Під час домовленої зустрічі чоловік приніс підроблений судовий документ, який нібито підтверджував закриття справи. Його затримали безпосередньо під час отримання грошей.