Українці в одному з найвеличніших палаців Австрії – Шенбрунні. По відеозв’язку привітала наших вимушених переселенців із Днем Незалежності, який Україна відзначила попри масовані російські обстріли. Також подякувала Австрії за безпеку й прихисток для найціннішого, що ми маємо, – наших людей.

Ми ж робимо так, щоб нові й нові країни говорили з українцями рідною мовою.

Сьогодні приєдналася до запуску українського аудіогіда в Шенбрунні. Таких у межах мого ще довоєнного проєкту – вже понад 40 у світі. Але в ці пів року, що агресор веде проти нас повномасштабну загарбницьку війну, аудіогіди – не просто туристична опція, а цивілізаційний фронт, де перемагають мова та культура.

Цими днями аудіоекскурсії з’явились і в інших країнах:

✅ Українською заговорив Національний музей у Чехії. Особливо цінним для мене є те, що цей гід підготували з допомогою музею імені Дмитра Яворницького в Дніпрі.

✅ Наша мова звучатиме в Единбурзькому замку в Шотландії (Велика Британія). Це середньовічна фортеця, оспівана в місцевому фольклорі.

✅ Екскурсію українською можна послухати і в Музеї імміграції в бразильському Сан-Паулу. Він розповідає історію представників 60 національностей (серед яких і українці), котрі у XIX та XX століттях прибували в цю країну, зокрема рятуючись від тодішніх воєн…

Дякую всім причетним, українським посольствам у Австрії, Великій Британії, Чехії, Бразилії та їхнім урядам за те, що це стало можливим.

У культури багато мов. В агресії лише одна – руйнування. Тому я вірю, що культура та її розмаїття переможуть! 🇺🇦

📷 Museu da Imigração
📷 Schloß Schönbrunn Kultur- und Betriebsges.m.b.H., Severin Wurnig

🫂Заспокоїти налякану дитину: на жаль, батькам нерідко доводиться це робити через війну.

Однак раптовий приступ сильного страху може виникнути і без видимої причини – хоча б тому, що стрес від війни накопичується в нас вже півроку. Це панічна атака, і вона потребує особливого реагування.

❓У МОЗі разом з дитячою і сімейною психологинею Світланою Ройз підготували поради, як допомогти дитині під час панічної атаки.

📍Найперше – не просіть дитину заспокоїтися і не боятися — вона вас просто не почує або не зрозуміє. Також не варто казати щось на кшталт «Нічого страшного не сталося», «Не варто так переживати». Краще скажіть: «Я бачу, що ти наляканий/а, але я поруч і допоможу тобі з цим впоратися».

📍Говоріть з дитиною спокійно і впевнено, звертайтеся на ім’я, використовуйте максимально короткі та чіткі фрази.

📍Попросіть зробити кілька глибоких вдихів і видихів, а далі дихати повільно, з довгим видихом, наче задуваємо свічки на торті.

📍Переведіть її увагу на щось реальне, конкретне. Зробіть «заземлення»: попросіть подивитися на свої ноги, зробити перекати стопою, зігнути та розігнути пальці стоп.

Більше порад, як діяти, у матеріалі.

Поради підготовлені в рамках інформаційної кампанії, яка є складовою впровадження Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.