❕ Діти мають право бути захищеними від війни.
📜 Так сказано в статті 38 Конвенції ООН про права дитини – документа, який з-поміж усіх міжнародних договорів про права людини підписали найбільше країн в історії. Підписали, а отже, взяли зобов’язання дотримуватися. Росія за іронією – теж.
Інклюзивні адаптації Конвенції напередодні презентували на заході, організованому ЮНІСЕФ із нагоди Всесвітнього дня дитини. І це надзвичайно важливо, бо знання своїх прав потрібне кожній дитині, тим більше дітям із порушеннями зору, слуху чи з дислексією, яка заважає читанню.
📊 Актуальна статистика ЮНІСЕФ щодо цього свідчить:
Держава має поширювати серед дітей і дорослих інформацію про цю Конвенцію, щоб усі знали про права дитини, – і це теж, до речі, записано в документі.
📖 Тож хочу закликати вас: покажіть її своїм дітям, прочитайте разом увечері як цікаву книжку (тут є спеціальний, спрощений варіант для найменших), за потреби подивіться відеоверсію жестовою мовою.
👨👩👧👦 І обов’язково обговоріть прочитане чи побачене, щоб ваша дитина знала, що Конвенція не порожні слова, що ви поважаєте права дитини й усіляко їх захищатимете, зокрема й право ніколи не відчувати на собі війни. Принаймні кожен українець та українка нині це роблять.
Текст та інклюзивні версії Конвенції ООН про права дитини доступні за посиланням.
📜 Так сказано в статті 38 Конвенції ООН про права дитини – документа, який з-поміж усіх міжнародних договорів про права людини підписали найбільше країн в історії. Підписали, а отже, взяли зобов’язання дотримуватися. Росія за іронією – теж.
Інклюзивні адаптації Конвенції напередодні презентували на заході, організованому ЮНІСЕФ із нагоди Всесвітнього дня дитини. І це надзвичайно важливо, бо знання своїх прав потрібне кожній дитині, тим більше дітям із порушеннями зору, слуху чи з дислексією, яка заважає читанню.
📊 Актуальна статистика ЮНІСЕФ щодо цього свідчить:
понад 35 % дітей віком до 18 років не ознайомлені з Конвенцією про права дитини, понад 50 % зауважили, що відчувають потребу дізнатися про свої права більше, а 45,4 % відзначити негативний вплив війни на дотримання своїх прав.
Держава має поширювати серед дітей і дорослих інформацію про цю Конвенцію, щоб усі знали про права дитини, – і це теж, до речі, записано в документі.
📖 Тож хочу закликати вас: покажіть її своїм дітям, прочитайте разом увечері як цікаву книжку (тут є спеціальний, спрощений варіант для найменших), за потреби подивіться відеоверсію жестовою мовою.
👨👩👧👦 І обов’язково обговоріть прочитане чи побачене, щоб ваша дитина знала, що Конвенція не порожні слова, що ви поважаєте права дитини й усіляко їх захищатимете, зокрема й право ніколи не відчувати на собі війни. Принаймні кожен українець та українка нині це роблять.
Текст та інклюзивні версії Конвенції ООН про права дитини доступні за посиланням.
❤223👍18
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
Усі ми живемо нині новинами з фронту, повідомленнями про обстріли, про постраждалих від російської агресії. І часто поза увагою залишаються інші повідомлення, за якими теж трагедії.
📰 Новина про те, що переяславець побив 73-річного батька. Чи про те, що 27-літня матір на Франківщині побила 6-річного сина так, що його ушпиталили. Або що в Одесі посеред вулиці чоловік побив дружину на очах у маленького сина під час прогулянки. Жінка – її звуть Анастасія – знайшла в собі сили розповісти цю історію в інстаграмі, викласти фото побоїв.
Тож, поки країна бореться зі спільним агресором, багато внутрішніх, родинних агресорів продовжують напади. Не лише фізичні. Бо насилля буває психологічне – коли не побили, але принизили, довели до сліз, до самогубства. Або економічне – коли жертва не може піти від аб’юзера, бо залежить у коштах, у їжі, у житлі.
Коли я зайшла на сторінку одеситки Анастасії, під дописом побачила, на жаль, не лише підтримку. Були, уявіть собі, й докори. Нечисленні, на щастя, але були. На кшталт «Сама, мабуть, винна». Ось це вважаю проблемою не меншою, ніж насильство. Віктімблеймінг. Звинувачення жертви.
Ми як суспільство розуміємо: немає виправдань збройній агресії щодо країни. Але коли ж кожен у нашій країні зрозуміє, що так само не може бути виправдання чоловікові, який побив дружину, батькам, які калічать дитину, дітям, які знущаються з немічних родичів?
Треба засвоїти, закарбувати у свідомості своїй і суспільній: потерпілий ніколи не винен – винен завжди агресор.
🗓 Сьогодні, 27 листопада, ми з віцепрем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною за підтримки UNFPA запустили кампанію «Зроби крок. Чуйність перемагає насильство». Її старт приурочений до міжнародної акції «16 днів активізму проти насильства», що триває щороку з 25 листопада до 10 грудня.
Головна ідея в тому, що з насильством допомагають боротися навіть маленькі кроки. Небайдужість врятує чиєсь життя, якщо не мовчати, не відвертатись.
🫂 Говорити про насильство щодо себе чи щодо близьких не соромно, – це відповідально. Боротися з домашнім агресором – те саме, що боротися з тим, хто напав на твою країну, твій дім.
📰 Новина про те, що переяславець побив 73-річного батька. Чи про те, що 27-літня матір на Франківщині побила 6-річного сина так, що його ушпиталили. Або що в Одесі посеред вулиці чоловік побив дружину на очах у маленького сина під час прогулянки. Жінка – її звуть Анастасія – знайшла в собі сили розповісти цю історію в інстаграмі, викласти фото побоїв.
Тож, поки країна бореться зі спільним агресором, багато внутрішніх, родинних агресорів продовжують напади. Не лише фізичні. Бо насилля буває психологічне – коли не побили, але принизили, довели до сліз, до самогубства. Або економічне – коли жертва не може піти від аб’юзера, бо залежить у коштах, у їжі, у житлі.
Коли я зайшла на сторінку одеситки Анастасії, під дописом побачила, на жаль, не лише підтримку. Були, уявіть собі, й докори. Нечисленні, на щастя, але були. На кшталт «Сама, мабуть, винна». Ось це вважаю проблемою не меншою, ніж насильство. Віктімблеймінг. Звинувачення жертви.
Ми як суспільство розуміємо: немає виправдань збройній агресії щодо країни. Але коли ж кожен у нашій країні зрозуміє, що так само не може бути виправдання чоловікові, який побив дружину, батькам, які калічать дитину, дітям, які знущаються з немічних родичів?
Треба засвоїти, закарбувати у свідомості своїй і суспільній: потерпілий ніколи не винен – винен завжди агресор.
🗓 Сьогодні, 27 листопада, ми з віцепрем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною за підтримки UNFPA запустили кампанію «Зроби крок. Чуйність перемагає насильство». Її старт приурочений до міжнародної акції «16 днів активізму проти насильства», що триває щороку з 25 листопада до 10 грудня.
Головна ідея в тому, що з насильством допомагають боротися навіть маленькі кроки. Небайдужість врятує чиєсь життя, якщо не мовчати, не відвертатись.
🫂 Говорити про насильство щодо себе чи щодо близьких не соромно, – це відповідально. Боротися з домашнім агресором – те саме, що боротися з тим, хто напав на твою країну, твій дім.
❤230👍15😢3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
📍Відвідала сьогодні церемонію відкриття інтерактивної інсталяції та панельну дискусію, приурочені до старту кампанії «Зроби крок. Чуйність перемагає насильство».
Запустили її за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), щоб, як і щороку в ці дні, привернути увагу суспільства до проблеми домашнього насильства, випадків якого, на жаль, не меншає в нашій країні, а, навпаки, більшає в перерахунку на кількість жителів, адже мільйони людей вимушено виїхали з країни.
🧩 Інсталяція містить головоломку, у якій приховано певні повідомлення – підказки, як діяти в разі насильства. Запрошую прилучатися до кампанії. Інсталяцію можна побачити в ТЦ «Гулівер» у Києві з 28 листопада до 2 грудня. 4 грудня відбудеться відкриття в Дніпрі, а 8 грудня – у Львові.
Запустили її за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), щоб, як і щороку в ці дні, привернути увагу суспільства до проблеми домашнього насильства, випадків якого, на жаль, не меншає в нашій країні, а, навпаки, більшає в перерахунку на кількість жителів, адже мільйони людей вимушено виїхали з країни.
🧩 Інсталяція містить головоломку, у якій приховано певні повідомлення – підказки, як діяти в разі насильства. Запрошую прилучатися до кампанії. Інсталяцію можна побачити в ТЦ «Гулівер» у Києві з 28 листопада до 2 грудня. 4 грудня відбудеться відкриття в Дніпрі, а 8 грудня – у Львові.
❤241👍23