​​#SaveGeekJournalьне

Нам боляче, що юристам доводиться придумувати якусь хуйню, щоб прикривати чужі тупі дії.
Це реально принужує професію... 🤦‍♂️

З публічної заяви 1+1 👇
«Принцип fair use...не можна застосувати до каналів з монетизацією...»

Кому не можна? Чому не можна? Хто це сказав? Де це написано?!
Роблять вони, а соромно нам 🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

Щоб підтримати Ефект Стрейзанд-Медведчука, ви можете підписатися на новий канал Geek Journal або подивитися те відео про 1+1.

Питання до авдиторії. Ви б таке робили заради роботи/грошей?

​​Юристи вигорають частіше, ніж нормальні люди.

Чому?
Багато причин. Понаднормова робота, юрня, стрес...ще парламент навалює. Не нам вам розказувати.

Що з цим робити?
Ми ХЗ, тому організовуємо лекцію з психологинею про вигорання.

Вона розкаже:
1. Що це таке
2. Як розпізнати емоційне вигорання у себе
3. Як розпізнати його у інших людей
4. Що з цим усім робити

Вартість лекції — 10$
Реєстрація у чатботі 👉 @LegalLabBot

​​Стандартно перший розділ в будь-якому договорі називається Предмет договору.

Чому можна відійти від цих канонів?
1. Предмет — це змістовна вимога, а не формальна (ч. 1 ст. 638 ЦКУ). Якщо у розділі Предмет ви нічого не сказали про суть...то її немає (ваш кеп!) Навіть якщо ви прямо передбачити, що предмет там є ☺️
2. Законодавство взагалі не встановлює жодних вимог до назв заголовків. Вони існують для зручності читання документа.
3. Часто у цьому розділі пишуть все підряд: і предмет, і строки, і оплату, обов'язки. Не треба так...це ускладнює сприйняття інформації!

Називайте розділи, як вам зручно і пам'ятайте, що зміст важливіший за форму.

Предмет — умова, а не розділ! ✊

P.S. KLH запускає гакатон. Юридичні проблеми + сервіс дизайн + 1000$ призового фонду. ЮрняFree івент!

​​Розберімося з цим положенням.
Є два варіанти розвитку подій:

1. Заголовки не впливають на тлумачення. Отже, все добре і цей пункт можна не вставляти.
2. Заголовки впливають на тлумачення. Тоді це поганий договір, який породжує двозначність і краще прибрати причину подвійного тлумачення!

Однак, ми проаналізували купу договорів та весь судовий реєстр, щоб знайти випадки, коли заголовки впливають на тлумачення договорів. Їх нема 🤷‍♂️

Так, звісно, ми можемо придумати такий приклад. Але ж ми не записуємо в договір положення від будь-яких ситуацій, які ми можемо уявити?! Потрібно зважати на ризик та вплив такого ризику...

Пишіть заголовки зрозуміло і не робіть юрні! ✊

P.S. Про «захист від дурня» буде окремий пост.
P.P.S Тут нові вакансії від ВКП та ОМР під'їхали 👉 @LoyerHuntBot

Ну шо, юристи, вже привітали усіх з Днем закоханих зі своїх корпоративних сторінок?

​​Починаємо дослідження дизайну українських договорів!

Наша мета — з'ясувати, як юрня, погана верстка і складні речення впливають на KPI бізнесу. Як вони затримують угоди, додають дурної роботи і чи вважає вас контрагент мудаком за пів сторінки тексту капсом.

Тому ми шукаємо людей, які працюють з договорами (як юристів, так і не дуже).

Усі результати дослідження та методологію ми викладемо у паблік для вільного використання.

Якщо ви готові приділити трохи часу на дослідження — напишіть👇
@PidgainiyMykyta

Підключення до API Електронного суду буде коштувати 100 000 гривень разово + щомісячна абонентська плата.

Доступу для юристів, адвокатів чи сервісів поки немає...

Заплатили б?

​​Нас 3000 ✊

«Юрня, дно і нелогічність» — це культурний проєкт і він неможливий без вас!
Без ваших ідей, фактчеків, скріншотів з юрнею, донатів, і просто уваги...
Дякуємо вам, що робите юриспруденцію кращою!

Наші наступні плани:
1. Запустити сторінку у фб. Це збільшить нашу аудиторію. Але...для цього нам потрібні адміни, які готові допомагати з відповідями на коментарі. Якщо ви готові — напишіть @PidgainiyMykyta
2. Мікрокурс в чатботі. Зараз ми публікуємо всі дослідження тут. Але люди не бачать попередніх постів. Зберемо всі дослідження в курс!
3. Сайт. Таааак...з дослідженнями і крутим дизайном. Вже в роботі 🙏
4. Два нових формати постів. Дослідження — це добре, але вже трішки піднабридли ☺️

Якось так!
Make love, not jurnia 🦾❤️

​​Не юрня, а дизайн...

Чи потрібний окремий розділ з визначеннями понять?
Ось, що ми з цього приводу думаємо:

1. В цілому, визначення понять потрібні для того, щоб сторони їх однаково розуміли. Звісно що непотрібно давати визначення очевидним речам (стіл, стілець, фізична особа) та поняттям, які вже закріплені в законодавстві.

2. Перша сторінка договору найважливіша, тому захаращувати її купою визначень непотрібно. Тим паче, коли людина дочитає до другої сторінки, вона їх може і забути.

3. Розміщувати терміни в окремому розділі — не дуже зручно, бо доводиться постійно стрибати очима між сторінками.

Для невеликих договорів гарним варіантом буде визначення понять при першому його використанні. Наприклад: «Виконавець розробляє чатбот. Чатбот — це...»

Вийнятком можуть бути величезні угоди, які читають не люди, а юристи. Наприклад, угоди M&A.

​​Нічого незвичного. Ще одна копіпаста з цивільного кодексу.
Що станеться, якщо ви не напишите це положення?

...🥁🥁🥁
...Нічого.

Правонаступники отримають права і обов'язки незалежно від того, пропишуть це сторони в договорі чи ні 🤷‍♀️
Бо це передбачено в ч. 1 ст. 104 ЦК!

​​Ми запустили Facebook сторінку юрні ✊

Для того, щоб потрапляти в більшу кількість людей, нам потрібен ваш лайк 🙌

https://www.facebook.com/jurnia.dno.nelohichnist

Як вам таке положення в договорі поставки між українськими ТОВками на території України? 😂

#Юрня #ВідПідписниківЮрні

Почули тут неймовірну історію юрні.
Ще нещодавно компанії мали видавати господарське мило деяким працівникам.

Тобто...реальне...господарське... мило...брусками...для використання вдома 🤯

А це мило треба було закупити, десь зберігати, видавати (звісно, під розпис)...а працівникам — ходити і отримувати їх 🤯🤯

Чому?
Бо була чинна постанова 1923 року! 🤯🤯🤯

Постанову скасували. За боротьбу з цією юрнею респект команді BRDO. Послухати про це можна в подкасті (таймкод — 05:30)

​​Юрнеборці, ми тут робимо дослідження. Шукаємо контексти, коли це положення потрібне.

Є ідеї?

​​Еволюція одного слова, яке потрапило в юридичний світ:
- зокрема
- зокрема, але не виключно
- зокрема, але не виключно (прямо або опосередковано)
- зокрема, але не виключно (прямо або опосередковано), якщо інше не передбачено договором
- зокрема, але не виключно (прямо або опосередковано), якщо інше не передбачено даним Договором
- зокрема, але не виключно (прямо або опосередковано), якщо інше не передбачено даним Договором та/або чинним законодавством України
- зокрема, але не виключно (прямо або опосередковано), якщо інше не передбачено даним Договором та/або чинним законодавством України та міжнародними договорами.

P.S. «зокрема» саме по собі означає «не виключно» та передбачає, що є й інші складові переліку!
Пруф 👉 https://t.me/LegalWrite/86

Спільното, як думаєте, це ок, що АМКУ займається питанням цін на таксі в перший день карантину?

Ну...тепер все зрозуміло 😂

У договорі на розробку чат - бота вашого треба дати визначення, бо не зрозуміло, що таке чатбот!
Пропоную додати в даний договір наступне визначення чат-бота: ««чат - бот — це комп'ютерна програма для ЄОМ з користувацьким інтерфейсом для спілкування з користувачами Клієнта»»

​​Чи писати про ПДВ в договорах/рахунках/актах?

Все залежить від контекстів!
Для неплатників ПДВ будь-яка згадка про ПДВ — 100% юрня 🧟‍♀️ (тут все логічно).

Для платників ПДВ правило таке:
- 100 грн з ПДВ — не юрня 🥃🧡
- 100 грн без ПДВ — юрня.

За замовчуванням для податкової 🧛‍♂️ ціна в договорі вказана без ПДВ. Це означає, що вам нарахують ще 20% до вартості, якщо ви не уточните, що вже включили ПДВ.

Експерти нам підказали, що юристи можуть відразу розрахувати суму ПДВ. Це зменшує ризик помилки бухгалтера, бо 👩‍💻👨‍💼 краще, ніж 👨‍💼 або 👩‍💻.

P.S. Виняток — проєкти з міжнародною технічною допомогою!
P.P.S. Так, так...ми знаємо, що бухгалтери...але час почати про це говорити! ✊
P.P.P.S. Посперечатися можна в нашому чатику.

​​Публікуючи цей пост, ми підтверджуємо, що під час його написання перебували при здоровому розумі та ясній пам'яті, а також розуміли значення своїх дій...але це не точно, бо ви цього не перевіряли і перевірити не могли 😈

Але ж не можна вірити своїм контрагентам на слово. Бачите таку умову в звичайному договорі (а не нотаріальному), одразу вимагайте довідку від психіатра або...не робіть юрні, бо ця умова 100% відбірна юрня.

Припускаємо, що автори інтернетних шаблонів запозичили її в нотаріусів, але вирішили не перейматися доказами.

Під час вчинення нотаріальних дій нотаріус зобов'язаний визначити обсяг цивільної дієздатності особи. Для цього нотаріус перевіряє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, за потреби просить людину принести довідку про відсутність психічних розладів, звертається до органів опіки та піклування (ст. 44 ЗУ «Про нотаріат»).

✉️ P.S. Без довідок від психіатра навіть не пишіть нам. Бережіть свій глузд та не робіть юрні ✊
P.P.S. Вітаємо психологів з днем психолога ☺️