Розпочинаємо 2022 рік важливим матеріалом.

Це розповідь Мирослави Ґонґадзе про те, як починалась українська незалежна журналістика, хто стояв біля її джерел та яку ціну за неї доводилось і доводиться платити, а також як вона, ця незалежність, часом втрачалась.

Цей матеріал — це конспект лекції Мирослави Ґонґадзе, що відбулась в рамках відеолекторію «Журналістика незалежної України», який створює Премія імені Георгія Ґонґадзе.

Матеріал підготувала Катерина Бортняк: https://medialab.online/news/bez_svobody/

​​🔥«Медіа проти поляризації: історії успіху з того боку Атлантики» — спецпроєкт Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Medialab.

Це чотири матеріали, що базуються на дослідженні поляризації, маніпуляцій та пропаганди, яке Наталя Гуменюк, співзасновниця Лабораторії, проводила у США.

1️⃣ «Хто має зробити інтернет місцем цивілізованої дискусії?» — матеріал-вступ до спецпроєкту, який розповідає про причини, важливість, потрібність та певною мірою про історію цього дослідження.

👉 https://bit.ly/32Cu9Qd

2️⃣ «Зрозуміти, залучити й поєднати» — про медіаінновації у США, які відновлюють довіру до медіа. Матеріал про корисні підходи, які можуть стати в нагоді для українських медіа.

👉 https://bit.ly/3sILXEc

3️⃣ «Крізь новинні пустелі до Чаттануґи» — про зародження та існування новинних пустель у США. А також про те, як дві різні за поглядами редакції вживаються в одній газеті та оживляють новинну пустелю.

👉 https://bit.ly/3za6ClN

4️⃣ «Сфабрикований консенсус» — заключний матеріал спецпроєкту, що розповідає про те, як алгоритми соцмереж створюють ілюзію популярності й чому слід змінити підхід створення алгоритмів, про ботів і складність їхньої ідентифікації, а також про закриті групи у месенджерах й те, чому вони стають розсадниками дезінформації.

👉 https://bit.ly/3Jy29xU

Світлини у публікаціях — це не просто прикраса тексту, а повноцінна частина матеріалу, яка також розповідає історію. Адже один кадр — це одне речення, а десять кадрів — це вже розповідь.

Те, якою буде ця розповідь, залежить від фоторедакторів.

Про роботу більдредакторів, співпрацю з фотографами та світлини ніколи не буде у їхніх медіа розповіли Ірина Громоцька з Columbia Missourian, Данило Павлов з Reporters і Олександр Хоменко з hromadske.

Матеріал підготувала Катерина Москалюк: https://medialab.online/news/photo_time/

​​Зі святами, друзі!✨

Ми підготували добірку з п'яти матеріалів із цікавими історіями, які можна читати поміж переглядом різдвяних фільмів і колядуванням😉

👉 Волонтерка й журналістка Оля Макар розповідає історії тих, кому допомагає: https://medialab.online/news/bilsheliubyty/

👉 Шість історій медійниць, яким робота допомогла знайти кохання:
https://medialab.online/news/robota-kokhannia/

👉 А це дуже важливий матеріал🙂
Про те, чому медійникам і медійницям треба поїсти:
https://medialab.online/news/ne-vtechesh/

👉 Про добрі справи слід пам'ятати завжди, а не лише на свята. Матеріал про те, як і навіщо розповідати про життя безпритульних:
https://medialab.online/news/nemaie-domu/

👉 Матеріал, який можна читати дорогою у село. Про бабину хату в інстаграмі і old khata project:
https://medialab.online/news/old_khata/

👉 А тут добірка фільмів про журналістів у ролі бонусу: https://medialab.online/news/5-films/

Випускниці історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Христина Пікулицька та Анастасія Кілар, а також психологиня-волонтерка Світлана Булка від початку російсько-української війни взяли понад 60 інтерв’ю в українських військових, що служили та служать в ЗСУ і добровольчих батальйонах на Сході України.

Про підготовку до цих розмов, досвід їхнього проведення, а також книжку інтерв'ю з військовими, читайте у матеріалі Марічки Лаврів.

https://medialab.online/news/rozmovy_z_voyakamy/

Залученість читачів до медіаклубу — це прояв довіри до медіа. На це вказує досвід західних медіа. Проте в Україні фінансова підтримка медіа остаточно ще не сформувалася у звичку.

Щоб зафіксувати зародження ринку та виявити його особливості, Андрій Яніцький провів дослідження «Media Membership Models. Огляд найкращих практик та поради з імплементації» в рамках Membership Puzzle Project.

Про результати дослідження та корисні поради для тих медіа, які планують створення власних клубів, читайте у матеріалі Вероніки Нановської:

https://medialab.online/news/mmm_lmi/

📣 За даними IFJ - International Federation of Journalists, протягом 2021 року загинуло 45 медійників та медійниць.

Найбільше з них загинуло у країнах Азії, найменше — у країнах Близького Сходу. Найнебезпечнішою країною став Афганістан, в якому загинуло 9 журналістів та журналісток.

Серед 45 випадків 33 вважаються цілеспрямованими чи замовленими.

Більше читайте тут: https://bit.ly/3fjtUMH

Одним із найважливіших елементів художнього репортажу є герої. Репортерам й репортеркам вдається не лише знаходити цікавих людей з цікавими історіями, а й переповідати ці історії так, аби вони захоплювали нашу увагу з перших рядків.

Але яким є репортаж, персонажем якого є... будівля? Як розповісти про будинок так, аби ваша історія була живою та насиченою?

Віра Карпінська оглянула кілька «архітектурних» репортажів і підготувала матеріал на цю тему:

https://medialab.online/news/budynky/

Судова журналістика стає трендом. Особливо у зв'язку з подіями останніх років, місяців та навіть днів.

Однак пости у соцмережах про справу активіста, який захищає своє життя, або справу відомого політика і його звинувачення у держзраді — це не судова журналістика, адже вона опирається лише на факти, навіть якщо вони є для когось незручними.

Про головні принципи судової журналістики, роботу в окупованому Криму та підходи до роботи розповів головний редактор видання «Ґрати» Антон Наумлюк.

Матеріал підготувала Анастасія Шкальова:

https://medialab.online/news/the_catcher_in_the_court/

📣 Ukrainian Academic Accelerator запустили набір на новий академічний акселератор, який об'єднає молодих дослідників і дослідниць журналістики, медіа та комунікацій для нетворкінгу та професійного зростання.

👉 Проєкт розрахований на аспірантів і магістрів, які нещодавно розпочали роботу над своїми дослідницькими проєктами або ж збираються розпочати її не пізніше лютого 2022.

👉 Проєкт також відкритий до заявок від кандидатів, які формально не є частиною академічної системи, але провадять дослідження у сфері медіа та комунікацій (наприклад, члени НГО).

Акселератор пропонує:

🔹 спільноту для презентації ваших проєктів і обміну ідеями;
🔹 регулярний фідбек від менторів і колег;
🔹 лекції від спеціально запрошених спікерів з українських і західних інституцій;
🔹 грошові винагороди для авторів двох найкращих проєктів.

Заявка на участь та деталі про проєкт:

https://forms.gle/Lqx2aupKqxyyGWx76

1 грудня відзначається День боротьби зі СНІДом. З цієї нагоди українські ЗМІ публікують багато матеріалів про це захворювання й тих, хто ним хворіє. Проте в інші дні згадок про ВІЛ/СНІД майже нема.

Олександра Горчинська підготувала матеріал про актуальні тенденції, що стосуються СНІДу, а також те, чому варто писати про нього не лише 1 грудня.

Читайте тут: https://medialab.online/news/poboremo/

Успішність видання — це не лише класні та ексклюзивні матеріали. Часом попри якісний та цікавий контент ваше медіа може бути не таким відвідуваним, як би вам хотілось.

І проблема може бути саме в технічних помилках.

Наталія Судакова із SEOforMedia розповіла про типові помилки, виправлення яких може зробити сайт вашого медіа кращим.

Читайте тут: https://medialab.online/news/5_krokiv/

Уявіть виставу, що відбувається в супермаркеті. Чи у вас вдома. Більше того, ви самі можете обрати зручний час і впливати на те, що саме ви почуєте або побачите. Такий театр називається імерсивним.

Цей вид театру доступний і в Україні завдяки проєкту 211steps.

Про вистави як спосіб трансформації звичного, використання нових технологій для оповіді та наступний крок у нативній рекламі, читайте у матеріалі Анни Сєдих:

https://medialab.online/news/211steps/

Історичний репортаж працює із реальністю, що вже сталась і її більше немає. Це те, що відрізняє його від звичного, художнього репортажу. Однак історичний репортаж скінченний — є межа років, до якої можна дотягнутись.

Так вважає Віра Курико-Агієнко, авторка книжки «Вулиця причетних».
Вона, а також Володимир Молодій з журналу «Локальна історія» та Едуард Андрющенко поділились своїм досвідом роботи з історичним репортажем у розмові з Юлією Бондар.

Читайте тут: https://medialab.online/news/osmyslyty-mynule/

Користуєтесь особистою поштою на роботі, бо звикли? Не хочете ставити подвійну аутентифікацію, бо це незручно, а пароль можна забути? Вітаємо, ваші дані в небезпеці!

Більше того, не лише ваші, а й дані редакції під загрозою. Зловмисники можуть отримати доступ до бази контактів, заблокувати сайт чи поширити дезінформацію від імені видання.

Аби цього уникнути, слід подбати про цифрову безпеку — і власну, і корпоративну.

Вероніка Нановська поговорила із Антоном Кушнірем із Лабораторії цифрової безпеки і дізналась, як редакціям захистити себе від цифрових загроз та створити стратегію безпеки.

Читайте тут: https://medialab.online/news/za-simoma-zamkamy/

​​📷 У одному з інтерв'ю Анрі Картьє-Брессон, всесвітньовідомий фотограф, співзасновник Magnum Photos, казав, що найважливіша для нього тема у фотографії — це людина.

📸 «Людина. Людина та її життя, таке коротке, таке крихке, таке вразливе. Видатні митці з величезним обдаруванням, як-от мій друг [Едвард] Вестон, або ж Пол Стренд, або [Ансель] Адамс, більше захоплюються природою, геологією, пейзажем, монументами. Мене ж майже винятково цікавить людина. Я звертаюсь до невідкладного. А пейзажі — то вічне».

Схожої думки й український фотограф Олександр Чекменьов:

📸 «Для мене фотографія — це світлопис, людина у центрі кадру, герой. А знімати ліси, дороги і куди йшов мій дід — це нудно».

👉 Ми вирішили підготувати велику добірку інтерв'ю, що виходили на Медіалабі у різний час, аби зібрати в одному пості матеріали, які розкривають погляди українських документальних фотографів на власний досвід і фотографію як таку.

Їхня позиція, як і думки згаданого вище Картьє-Брессона, актуальна незалежно від дати публікації.

1️⃣ Олександр Чекменьов: «Знімати потрібно так, ніби цього вже немає»: https://bit.ly/3oin27n

2️⃣ «Півмільйона фотографій президента»: розмова з Михайлом Палінчаком: https://bit.ly/3LcJDMz

3️⃣ «Shame on you, фотографе!»: розмова із Сашею Масловим: https://bit.ly/32TDV0I

4️⃣ Валерій Мілосердов: «Документальна фотографія — це не інститут краси і не відділення терапії, а лікарня швидкої допомоги»: https://bit.ly/3rhQ6hb

5️⃣ «Груші для інтроверта»: розмова із Валентином Кузаном: https://bit.ly/3rrtVFv

6️⃣ «Наша продукція називається правда»: розмова із Єфремом Лукацьким: https://bit.ly/3GiJ6ok

7️⃣ «Це мій єдиний дім»: розмова із Олександром Глядєловим: https://bit.ly/3ggNzgJ

📷 Додатково:

8️⃣ «Без назви та залежності»: як працює інтернет-видання про українську фотографію Untitled: https://bit.ly/3B38Kg9

9️⃣ «Це квіти, але вони як граната»: розмова із шведським фотографом Полом Гансеном: https://bit.ly/3ofp1sO

🔟 «Як фото олюднює героя»: розмова із американським фотографом Деннісом Чемберліном: https://bit.ly/3geQAOJ

(цитату взято з книжки вибраних інтерв'ю з Анрі Картьє-Брессоном «Бачити — це все»: інтерв'ю та розмови (1951-1998)», що вийшла у видавництві IST Publishing)

📣 Опублікували новий матеріал з циклу «Як працюють медіа»!

Цього разу розповідаємо про Ukr-Ayna — Український портал Туреччини — видання, яке розповідає історії українців, що переїхали в Туреччину, інформує діаспору про головні новини цієї країни та намагається розвінчувати стереотипи.

Ольга Беца поговорила із головною редакторкою видання Катериною Шафак і дізналась, як створювалось це видання, для кого та як воно працює, а також чи отримує підтримку від України.

Читайте тут: https://medialab.online/news/ukr_ayna/

True Story Award — міжнародний журналістський конкурс. У відборі 2020-2021 року взяли участь 1179 репортажів від журналістів та журналісток зі 101 країни, а до фіналу потрапило лише 39 матеріалів.

Серед цих 39 матеріалів був і репортаж «Своє.Рідне» Вікторії Дяченко, яка стала першою українською журналісткою, що потрапила у фінал цього конкурсу.

А матеріал, який підготувала Марічка Лаврів — це історія Вікторії та її репортажу.

Читайте тут: https://medialab.online/news/true_story_award_ua/

Сьогодні для незалежних медіа існує чимало нагод для монетизації. Одна з них — це впровадження клубної моделі.

Серед іншого цей підхід передбачає створення бренду медіа та вибудовування довіри між медіа і читачами.

Про те, що ще потрібно для розбудови та ефективного ведення клубної моделі, розповіла соціологиня та медіадослідниця Марія Крючок ⤵

https://medialab.online/news/klubna_model_lmi_1/

Клубна модель — це насамперед люди. Відтак це постійна робота з інтересами й потребами (болями) ваших лояльних читачів та нескінченні пошуки способів залучення нової аудиторії.

Поради соціологині та медіадослідниці Марії Крючок щодо того, як краще взаємодіяти із аудиторією, читайте у другій частині матеріалу про створення клубної моделі для медіа:

https://medialab.online/news/klubna_model_lmi_2/