Тиждень був насичений новинами і, якщо ви раптом щось пропустили, пропоную ознайомитись з нашим традиційним дайджестом тижневих освітянських і наукових новин:
https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/78068.html
Тихого вечора, відпочиваємо і готуємось до нового робочого тижня.
https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/78068.html
Тихого вечора, відпочиваємо і готуємось до нового робочого тижня.
Верховна Рада України
Тижневі освітянські та наукові новини
Тижневі освітянські та наукові новини
❤10
Сергій Бабак
Сьогодні завершився перший, але дуже важливий, етап роботи з проектом Закону «Про державний бюджет на 2027 рік». На 9-годинному засіданні бюджетного комітету був схвалений проект бюджету до першого читання. Всі ключові правки, які я подавав і за які боровся…
239 голосів за!
Державний бюджет 2027 прийнято в першому читанні.
Державний бюджет 2027 прийнято в першому читанні.
❤11👍3😱1
Разом з тим, всі 91 враховані правки були поставлені на підтвердження. Тобто потрібно було на кожному голосуванні набрати 226 голосів, щоб правка залишилась в бюджеті.
Не всі правки витримали це випробування, але всі подані нами були підтверджені 226 голосами і враховані.
Тепер починається двотижнева підготовка до другого читання.
Працюємо далі.
Все буде Україна! 🇺🇦
Не всі правки витримали це випробування, але всі подані нами були підтверджені 226 голосами і враховані.
Тепер починається двотижнева підготовка до другого читання.
Працюємо далі.
Все буде Україна! 🇺🇦
❤13👍4👏4🔥1
#нмт2027
Вчора на засіданні Комітету було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді Украіни прийняти за основу і в цілому законопроект 15440.
Цей законопроект визначає, що в 2027 році базові параменти НМТ залишаються такими, якими були і в попередніх роках.
Тобто НМТ складатиметься з 4 предметів: 3 обовʼязкові (українська мова, математика, історія України) + предмет на вибір.
Всі інші параметри, як-от кількість днів проведення, тривалість, кількість додаткових сесій і перескладання визначатиме МОН.
Вже бачу, що деякі депутати хочуть затягнути процес і піти в два читання, щоб спробувати правками прибрати математику або щось інше. Шкода, що вони не розуміють а ні закономірностей освіти, а ні того, що діти просять визначеності вже зараз, а не весною. Бо якщо йти в два читання, то рішення може бути прийняте вже наступного року.
Від бажання власного піару деяких депутатів не повинні страждати діти.
Впевнений, Верховна Рада підтримає рішення Комітету і діти, які вже почали готуватись до НМТ в звичайному форматі, позбудуться зайвої невизначеності.
Все буде Україна! 🇺🇦
Вчора на засіданні Комітету було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді Украіни прийняти за основу і в цілому законопроект 15440.
Цей законопроект визначає, що в 2027 році базові параменти НМТ залишаються такими, якими були і в попередніх роках.
Тобто НМТ складатиметься з 4 предметів: 3 обовʼязкові (українська мова, математика, історія України) + предмет на вибір.
Всі інші параметри, як-от кількість днів проведення, тривалість, кількість додаткових сесій і перескладання визначатиме МОН.
Вже бачу, що деякі депутати хочуть затягнути процес і піти в два читання, щоб спробувати правками прибрати математику або щось інше. Шкода, що вони не розуміють а ні закономірностей освіти, а ні того, що діти просять визначеності вже зараз, а не весною. Бо якщо йти в два читання, то рішення може бути прийняте вже наступного року.
Від бажання власного піару деяких депутатів не повинні страждати діти.
Впевнений, Верховна Рада підтримає рішення Комітету і діти, які вже почали готуватись до НМТ в звичайному форматі, позбудуться зайвої невизначеності.
Все буде Україна! 🇺🇦
❤34👍7
Верховна Рада України щойно прийняла за основу і в цілому законопроект 15082-д! 265 - за!
❤11👍2🙏2
Нагадаю, що цей законопроект дозволяє учням 10-х і 11-х класів завершити навчання в тому закладі освітім, в якому вони його розпочали. І отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту.
Ліцензія для цього, навіть якщо тип закладу змінено, буде надана фактично в автоматичному режимі.
Ліцензія для цього, навіть якщо тип закладу змінено, буде надана фактично в автоматичному режимі.
❤17👍11
#євроінтеграція
Декілька тижнів тому ми відкрили кластери 2 і 3 в перемовинах з Європейським Союзом.
Цього тижня Європейською комісією був оприлюднений звіт щодо України за 2026 рік в межах пакету розширення ЄС.
Нас в цьому звіті найбільше цікавлять розділи:
25 Наука і дослідження
26 Освіта і культура
Звіт охоплює період з 1 вересня 2025 року по 1 вересня 2026 року і оцінює прогрес України у відповідних сферах на шляху гармонізації законодавства і адаптації сфер до вимог ЄС.
Далі наведу те, що було зазначено в цьогорічному звіті
Декілька тижнів тому ми відкрили кластери 2 і 3 в перемовинах з Європейським Союзом.
Цього тижня Європейською комісією був оприлюднений звіт щодо України за 2026 рік в межах пакету розширення ЄС.
Нас в цьому звіті найбільше цікавлять розділи:
25 Наука і дослідження
26 Освіта і культура
Звіт охоплює період з 1 вересня 2025 року по 1 вересня 2026 року і оцінює прогрес України у відповідних сферах на шляху гармонізації законодавства і адаптації сфер до вимог ЄС.
Далі наведу те, що було зазначено в цьогорічному звіті
❤11👍3
Наука і дослідження - основні висновки та рекомендації
Україна має помірний рівень підготовки у сфері науки і досліджень та досягла доброго прогресу.
Цьому сприяли активна участь у програмі «Горизонт Європа», ухвалення нового законодавства для поліпшення підтримки дослідників і розвитку інноваційної діяльності.
Також було ухвалено дорожню карту інтеграції до Європейського дослідницького простору на 2025-2027 роки, створено регіональні команди та проведено підготовку до процесів підприємницького відкриття для розроблення стратегій смартспеціалізації.
Рекомендації Комісії за попередній рік переважно виконано. Упродовж наступного року Україні слід:
• Посилити конкурсне фінансування досліджень відповідно до найкращих практик програми «Горизонт Європа», зокрема зміцнивши роль і незалежне фінансування Національного фонду досліджень.
• Вжити заходів для виконання дорожньої карти інтеграції до Європейського дослідницького простору на 2025-2027 роки.
• Підбити підсумки процесу підприємницького відкриття, проведеного в окремих регіонах, і просунутися до розроблення та затвердження регіональних стратегій смартспеціалізації.
Розділ 25 «Наука і дослідження»
ЄС надає значну підтримку екосистемі досліджень та інновацій. Усі держави-члени можуть брати участь у дослідницьких та інноваційних програмах ЄС і отримувати від них користь, особливо за наявності високого рівня наукової діяльності та значних інвестицій у дослідження й інновації.
У сфері досліджень та інновацій Україна залишається «інноватором-початківцем»: за Європейським інноваційним табло 2025 року її результат становить 29% середнього показника ЄС. Відставання від ЄС продовжує збільшуватися.
Витрати на дослідження і розробки залишаються низькими: 0,39% ВВП у 2025 році.
У березні 2026 року ухвалено зміни до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених, спрямовані на поліпшення державної підтримки.
У лютому 2026 року в першому читанні розглянуто законопроєкт про підтримку та розвиток інноваційної діяльності. Він спрямований на вдосконалення регуляторної бази, сприяння співпраці між академічним середовищем, дослідницькими організаціями та бізнесом, а також комерціалізації результатів досліджень.
Розроблено план заходів на 2026–2028 роки з реалізації стратегії розвитку інноваційної діяльності до 2030 року.
Водночас інноваційна екосистема потребує зміцнення, зокрема у сферах трансферу технологій, доступу до ризикового фінансування, підтримки стартапів у сфері глибинних технологій та посилення зв’язків між наукою і промисловістю.
Українські установи й організації беруть участь у 343 проєктах програми «Горизонт Європа». Із вересня 2025 року підписано 110 проєктів; за цей самий період Україні надано 33,45 млн євро чистого внеску ЄС.
Дедалі ширше використання конкурсних схем фінансування, якими Міністерство освіти і науки безпосередньо управляє для підпорядкованих йому установ, порушує питання прозорості, об’єктивності та потенційних конфліктів інтересів. Водночас роль Національного фонду досліджень України як незалежного органу фінансування залишається обмеженою через недостатнє фінансування та неузгодженість застосовної до нього правової бази. Для збереження спроможності реалізовувати програму «Горизонт Європа» Україні необхідно посилити прозорість та управління конкурсним фінансуванням досліджень.
У грудні 2025 року Україна ухвалила дорожню карту інтеграції до Європейського дослідницького простору на 2025–2027 роки.
У березні 2026 року поновлено рамкову угоду між Україною та ЄС про науково-технологічне співробітництво.
У сфері смартспеціалізації дев’ять регіонів створили та підготували регіональні команди. У 2026 році в окремих регіонах проведено процес підприємницького відкриття. Очікується завершення стратегій смартспеціалізації в цих регіонах і перехід до їх реалізації.
Україна має помірний рівень підготовки у сфері науки і досліджень та досягла доброго прогресу.
Цьому сприяли активна участь у програмі «Горизонт Європа», ухвалення нового законодавства для поліпшення підтримки дослідників і розвитку інноваційної діяльності.
Також було ухвалено дорожню карту інтеграції до Європейського дослідницького простору на 2025-2027 роки, створено регіональні команди та проведено підготовку до процесів підприємницького відкриття для розроблення стратегій смартспеціалізації.
Рекомендації Комісії за попередній рік переважно виконано. Упродовж наступного року Україні слід:
• Посилити конкурсне фінансування досліджень відповідно до найкращих практик програми «Горизонт Європа», зокрема зміцнивши роль і незалежне фінансування Національного фонду досліджень.
• Вжити заходів для виконання дорожньої карти інтеграції до Європейського дослідницького простору на 2025-2027 роки.
• Підбити підсумки процесу підприємницького відкриття, проведеного в окремих регіонах, і просунутися до розроблення та затвердження регіональних стратегій смартспеціалізації.
Розділ 25 «Наука і дослідження»
ЄС надає значну підтримку екосистемі досліджень та інновацій. Усі держави-члени можуть брати участь у дослідницьких та інноваційних програмах ЄС і отримувати від них користь, особливо за наявності високого рівня наукової діяльності та значних інвестицій у дослідження й інновації.
У сфері досліджень та інновацій Україна залишається «інноватором-початківцем»: за Європейським інноваційним табло 2025 року її результат становить 29% середнього показника ЄС. Відставання від ЄС продовжує збільшуватися.
Витрати на дослідження і розробки залишаються низькими: 0,39% ВВП у 2025 році.
У березні 2026 року ухвалено зміни до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених, спрямовані на поліпшення державної підтримки.
У лютому 2026 року в першому читанні розглянуто законопроєкт про підтримку та розвиток інноваційної діяльності. Він спрямований на вдосконалення регуляторної бази, сприяння співпраці між академічним середовищем, дослідницькими організаціями та бізнесом, а також комерціалізації результатів досліджень.
Розроблено план заходів на 2026–2028 роки з реалізації стратегії розвитку інноваційної діяльності до 2030 року.
Водночас інноваційна екосистема потребує зміцнення, зокрема у сферах трансферу технологій, доступу до ризикового фінансування, підтримки стартапів у сфері глибинних технологій та посилення зв’язків між наукою і промисловістю.
Українські установи й організації беруть участь у 343 проєктах програми «Горизонт Європа». Із вересня 2025 року підписано 110 проєктів; за цей самий період Україні надано 33,45 млн євро чистого внеску ЄС.
Дедалі ширше використання конкурсних схем фінансування, якими Міністерство освіти і науки безпосередньо управляє для підпорядкованих йому установ, порушує питання прозорості, об’єктивності та потенційних конфліктів інтересів. Водночас роль Національного фонду досліджень України як незалежного органу фінансування залишається обмеженою через недостатнє фінансування та неузгодженість застосовної до нього правової бази. Для збереження спроможності реалізовувати програму «Горизонт Європа» Україні необхідно посилити прозорість та управління конкурсним фінансуванням досліджень.
У грудні 2025 року Україна ухвалила дорожню карту інтеграції до Європейського дослідницького простору на 2025–2027 роки.
У березні 2026 року поновлено рамкову угоду між Україною та ЄС про науково-технологічне співробітництво.
У сфері смартспеціалізації дев’ять регіонів створили та підготували регіональні команди. У 2026 році в окремих регіонах проведено процес підприємницького відкриття. Очікується завершення стратегій смартспеціалізації в цих регіонах і перехід до їх реалізації.
❤10❤🔥1
Україні слід продовжувати створення та розвиток решти регіональних команд для поширення процесу смартспеціалізації з урахуванням особливостей країни, її викликів, потреб відновлення та інтеграції в економічні й інноваційні екосистеми ЄС.
❤8❤🔥1
Освіта - основні висновки та рекомендації
Україна має помірний рівень підготовки у сфері освіти і культури. Доброго прогресу досягнуто завдяки затвердженню:
• Нового державного стандарту дошкільної освіти.
• Оновленого порядку організації інклюзивного навчання у школах.
• Оновлених стандартів і навчальних програм початкової освіти.
• Типових положень щодо наглядових рад закладів професійної освіти.
• Рекомендацій щодо мережі закладів професійної та фахової передвищої освіти.
• Державної цільової соціальної програми «Молодь України: покоління стійкості — 2030».
• Закону про академічну доброчесність.
Також тривала реалізація Стратегії розвитку української культури на 2025–2030 роки.
Рекомендації Комісії за попередній рік переважно виконано. Упродовж наступного року Україні слід, зокрема:
• Ухвалити закон про освіту дорослих.
• Завершити підготовку до загальнонаціонального запровадження профільної старшої середньої освіти.
• Ухвалити підзаконні акти, передбачені законом про професійну освіту.
Освітні положення розділу 26 «Освіта і культура»
ЄС підтримує співпрацю у сфері освіти та культури через програми фінансування та координацію політики держав-членів за допомогою «відкритого методу координації». ЄС та держави-
члени також мають запобігати дискримінації й забезпечувати якісну освіту дітям працівників-мігрантів, зокрема дітям із несприятливих соціальних середовищ.
Україна продовжувала освітні реформи, зосереджені на стійкості системи, відновленні та наближенні до найкращих практик ЄС. Безпечний і рівний доступ до якісної освіти залишається проблемою. Інформаційні системи управління освітою розвивалися, проте зберігаються прогалини в наявності, якості та використанні деталізованих освітніх даних.
Дошкільна освіта. Тривало впровадження Закону «Про дошкільну освіту». У грудні 2025 року ухвалено новий державний стандарт, побудований на компетентнісному підході.
Шкільна освіта. Україна продовжувала реформу «Нова українська школа». У грудні 2025 року ухвалено оновлений Державний стандарт початкової освіти. Оновлено також механізми інклюзивного навчання для посилення індивідуальної підтримки.
Просунулася реформа профільної старшої середньої освіти: відібрано 150 академічних ліцеїв для пілотування нової моделі з вересня 2026 року перед її загальнонаціональним запровадженням у 2027 році.
Україна взяла участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA 2025 та готувалася до міжнародного дослідження викладання і навчання TALIS+ 2026.
Професійна освіта. Просунулися реформи управління завдяки затвердженню типового положення та порядку створення наглядових рад у закладах професійної освіти, що посилює управління та зв’язок із потребами ринку праці.
Зміцнювалася система кваліфікацій, зокрема зроблено подальші кроки зі співвіднесення Національної рамки кваліфікацій із Європейською рамкою кваліфікацій. Продовжувалося розширення навчання на робочому місці, включно з дуальною освітою.
Україна продовжувала участь у Європейському альянсі учнівства після взятого у 2025 році національного зобов’язання. Слід заохочувати більше місцевих зацікавлених сторін приєднуватися до Альянсу через відповідні зобов’язання для обміну належними практиками та зміцнення якісного учнівства.
Вища освіта. Уряд оновив Стратегію розвитку вищої освіти на 2022–2032 роки та у грудні 2025 року ухвалив операційний план її реалізації на 2025–2028 роки. У серпні 2026 року парламент ухвалив законодавство, яке реформує модель державної фінансової підтримки вищої освіти.
Україна продовжувала впроваджувати інструменти Болонського процесу та Національний план дій із зовнішнього забезпечення якості на 2024–2026 роки.
У грудні 2025 року ухвалено Закон про академічну доброчесність. Проведено аудит учених рад із присудження наукових ступенів; застосовано санкції за 76 порушень академічної доброчесності.
Україна продовжувала користуватися міжнародним напрямом програми Erasmus+. Розпочато підготовку до створення окремого національного агентства Erasmus+ для участі в наступному програмному періоді.
Зменшення корупційних ризиків в освіті.
Україна має помірний рівень підготовки у сфері освіти і культури. Доброго прогресу досягнуто завдяки затвердженню:
• Нового державного стандарту дошкільної освіти.
• Оновленого порядку організації інклюзивного навчання у школах.
• Оновлених стандартів і навчальних програм початкової освіти.
• Типових положень щодо наглядових рад закладів професійної освіти.
• Рекомендацій щодо мережі закладів професійної та фахової передвищої освіти.
• Державної цільової соціальної програми «Молодь України: покоління стійкості — 2030».
• Закону про академічну доброчесність.
Також тривала реалізація Стратегії розвитку української культури на 2025–2030 роки.
Рекомендації Комісії за попередній рік переважно виконано. Упродовж наступного року Україні слід, зокрема:
• Ухвалити закон про освіту дорослих.
• Завершити підготовку до загальнонаціонального запровадження профільної старшої середньої освіти.
• Ухвалити підзаконні акти, передбачені законом про професійну освіту.
Освітні положення розділу 26 «Освіта і культура»
ЄС підтримує співпрацю у сфері освіти та культури через програми фінансування та координацію політики держав-членів за допомогою «відкритого методу координації». ЄС та держави-
члени також мають запобігати дискримінації й забезпечувати якісну освіту дітям працівників-мігрантів, зокрема дітям із несприятливих соціальних середовищ.
Україна продовжувала освітні реформи, зосереджені на стійкості системи, відновленні та наближенні до найкращих практик ЄС. Безпечний і рівний доступ до якісної освіти залишається проблемою. Інформаційні системи управління освітою розвивалися, проте зберігаються прогалини в наявності, якості та використанні деталізованих освітніх даних.
Дошкільна освіта. Тривало впровадження Закону «Про дошкільну освіту». У грудні 2025 року ухвалено новий державний стандарт, побудований на компетентнісному підході.
Шкільна освіта. Україна продовжувала реформу «Нова українська школа». У грудні 2025 року ухвалено оновлений Державний стандарт початкової освіти. Оновлено також механізми інклюзивного навчання для посилення індивідуальної підтримки.
Просунулася реформа профільної старшої середньої освіти: відібрано 150 академічних ліцеїв для пілотування нової моделі з вересня 2026 року перед її загальнонаціональним запровадженням у 2027 році.
Україна взяла участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA 2025 та готувалася до міжнародного дослідження викладання і навчання TALIS+ 2026.
Професійна освіта. Просунулися реформи управління завдяки затвердженню типового положення та порядку створення наглядових рад у закладах професійної освіти, що посилює управління та зв’язок із потребами ринку праці.
Зміцнювалася система кваліфікацій, зокрема зроблено подальші кроки зі співвіднесення Національної рамки кваліфікацій із Європейською рамкою кваліфікацій. Продовжувалося розширення навчання на робочому місці, включно з дуальною освітою.
Україна продовжувала участь у Європейському альянсі учнівства після взятого у 2025 році національного зобов’язання. Слід заохочувати більше місцевих зацікавлених сторін приєднуватися до Альянсу через відповідні зобов’язання для обміну належними практиками та зміцнення якісного учнівства.
Вища освіта. Уряд оновив Стратегію розвитку вищої освіти на 2022–2032 роки та у грудні 2025 року ухвалив операційний план її реалізації на 2025–2028 роки. У серпні 2026 року парламент ухвалив законодавство, яке реформує модель державної фінансової підтримки вищої освіти.
Україна продовжувала впроваджувати інструменти Болонського процесу та Національний план дій із зовнішнього забезпечення якості на 2024–2026 роки.
У грудні 2025 року ухвалено Закон про академічну доброчесність. Проведено аудит учених рад із присудження наукових ступенів; застосовано санкції за 76 порушень академічної доброчесності.
Україна продовжувала користуватися міжнародним напрямом програми Erasmus+. Розпочато підготовку до створення окремого національного агентства Erasmus+ для участі в наступному програмному періоді.
Зменшення корупційних ризиків в освіті.
❤10
Україна досягла прогресу, зокрема завдяки впорядкуванню правил оренди майна публічних закладів освіти, запровадженню обов’язкових перевірок конфлікту інтересів під час експертизи навчальної літератури, проведенню інституційних аудитів і ширшому використанню цифрових інструментів, таких як DREAM, для фінансування та інфраструктурних інвестицій.
❤10
А раптом ви щось пропустили за минулий тиждень, то для вас ми маємо дайджест новин:
https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/78104.html
https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/78104.html
Верховна Рада України
Тижневі освітянські та наукові новини
Тижневі освітянські та наукові новини
❤7
#вартодочитатидокінця
36 педагогів отримають Премію Верховної Ради імені Василя Сухомлинського у 2026 році і 199680 гривень!
Визнання педагога - це визнання цінності освіти. І ми маємо робити все, щоб ця цінність була відчутною не лише на словах.
Сьогодні на засіданні Комітету розглянули проєкт Постанови Верховної Ради України про присудження Премії Верховної Ради імені Василя Сухомлинського у 2026 році.
Це щорічна парламентська відзнака для педагогічних працівників, які роблять вагомий внесок у розвиток української освіти, демонструють професійну майстерність, творчий підхід та результативну роботу.
Цього року пропонується присудити 36 премій.
Чому саме 36? За чинним Положенням передбачено 54 премії щороку: 27 - педагогам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, та ще 27 педагогічним працівникам, які працюють на інших ланках освіти. У 2026 році ці 27 премій передбачені для педагогів дошкільної освіти.
До Комітету надійшли клопотання від 20 обласних рад. Під час опрацювання кандидатур також враховано вимогу Положення, відповідно до якої одна людина може отримати цю премію лише один раз. Саме тому кількість запропонованих до нагородження педагогів становить 36.
Розмір кожної премії - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
До кінця року ВРУ має ухвалити цю Постанову. Для нас важливо, щоб професійні досягнення педагогів були не лише помітними у своїх громадах і закладах освіти, а й отримували належне визнання на державному рівні.
Але цьогорічна премія, на мій жаль, має також і негативний аспект.
Кожна область і м.Киів мали право обрати і подати 2 кандидатури педагогічних представників для відзначення на державному рівні і для того, щоб ці педагоги отримали 199 680 грн кожен/кожна.
І тут починається неприємне.
Не подали клопотання Луганська, Сумська, Тернопільська, Чернігівська обласні ради і Київська міська рада.
Лише по одному кандидату запропонували Донецька, Івано-Франківська та Харківська обласні ради.
Додає неприємних відчуттів те, що половина педагогів мали бути відзначені в сфері дошкільної освіти. Для працівників дошкілля сума в майже 200 тисяч гривень співставна з річним заробітком.
І обласні ради не змогли подати таких працівників для отримання премії. При тому, що гроші виділяються не з місцевих бюджетів, а з бюджету Верховної Ради України.
Шановні педагоги, особливо з дошкілля, ви багато звертаєтесь до Верховної Ради і до мене особисто з проханням якимось чином повпливати на збільшення ваших заробітних плат, навіть якщо вони платяться з місцевих бюджетів. Наступного разу запитайте у своєї обласної ради, яку ви обираєте, чому вони не можуть навіть гроші Верховної Ради вам віддати.
Сумно за педагогів і соромно за деякі обласні ради.
36 педагогів отримають Премію Верховної Ради імені Василя Сухомлинського у 2026 році і 199680 гривень!
Визнання педагога - це визнання цінності освіти. І ми маємо робити все, щоб ця цінність була відчутною не лише на словах.
Сьогодні на засіданні Комітету розглянули проєкт Постанови Верховної Ради України про присудження Премії Верховної Ради імені Василя Сухомлинського у 2026 році.
Це щорічна парламентська відзнака для педагогічних працівників, які роблять вагомий внесок у розвиток української освіти, демонструють професійну майстерність, творчий підхід та результативну роботу.
Цього року пропонується присудити 36 премій.
Чому саме 36? За чинним Положенням передбачено 54 премії щороку: 27 - педагогам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, та ще 27 педагогічним працівникам, які працюють на інших ланках освіти. У 2026 році ці 27 премій передбачені для педагогів дошкільної освіти.
До Комітету надійшли клопотання від 20 обласних рад. Під час опрацювання кандидатур також враховано вимогу Положення, відповідно до якої одна людина може отримати цю премію лише один раз. Саме тому кількість запропонованих до нагородження педагогів становить 36.
Розмір кожної премії - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
До кінця року ВРУ має ухвалити цю Постанову. Для нас важливо, щоб професійні досягнення педагогів були не лише помітними у своїх громадах і закладах освіти, а й отримували належне визнання на державному рівні.
Але цьогорічна премія, на мій жаль, має також і негативний аспект.
Кожна область і м.Киів мали право обрати і подати 2 кандидатури педагогічних представників для відзначення на державному рівні і для того, щоб ці педагоги отримали 199 680 грн кожен/кожна.
І тут починається неприємне.
Не подали клопотання Луганська, Сумська, Тернопільська, Чернігівська обласні ради і Київська міська рада.
Лише по одному кандидату запропонували Донецька, Івано-Франківська та Харківська обласні ради.
Додає неприємних відчуттів те, що половина педагогів мали бути відзначені в сфері дошкільної освіти. Для працівників дошкілля сума в майже 200 тисяч гривень співставна з річним заробітком.
І обласні ради не змогли подати таких працівників для отримання премії. При тому, що гроші виділяються не з місцевих бюджетів, а з бюджету Верховної Ради України.
Шановні педагоги, особливо з дошкілля, ви багато звертаєтесь до Верховної Ради і до мене особисто з проханням якимось чином повпливати на збільшення ваших заробітних плат, навіть якщо вони платяться з місцевих бюджетів. Наступного разу запитайте у своєї обласної ради, яку ви обираєте, чому вони не можуть навіть гроші Верховної Ради вам віддати.
Сумно за педагогів і соромно за деякі обласні ради.
👍11❤4👏3
Forwarded from
Вчителі досі не отримують того, що їм гарантує закон. І бюджет-2027 поки не виправляє цієї несправедливості.
Уряд обіцяє підвищення зарплат освітян на 65% порівняно з 2025 роком, однак якщо порівнювати з кінцем 2026-го, картина інша. Середня зарплата досвідченого вчителя, за розрахунками уряду, зросте з 24,8 до 27,3 тис. грн. Різниця – лише 2,5 тис. грн, або 10%. З урахуванням інфляції реальне підвищення буде мінімальним. До того ж 27,3 тис. грн – це прогноз, а не гарантований оклад.
Саме тому я постійно наполягаю на виконанні статті 61 Закону «Про освіту», яка передбачає посадовий оклад педагога найнижчої кваліфікаційної категорії на рівні трьох мінімальних зарплат. У 2027 році це понад 28,6 тис. грн.
Натомість сьогодні базовий оклад учителя без категорії становить 13 865 грн. А проєкт бюджету знову пропонує призупинити дію цієї законодавчої гарантії.
Не краща ситуація й у вищій освіті. Оклад професора – 21,7 тис. грн, асистента – 18,2 тис. грн. Різниця лише 19%, хоча рівень кваліфікації та відповідальності суттєво відрізняється.
Безумовно, під час війни головний пріоритет бюджету – армія. Але скільки ще років уряд відкладатиме виконання законодавчих гарантій перед освітянами?
Переконаний, до другого читання бюджету необхідно передбачити щонайменше 4,6 млрд грн на реформу оплати праці, як пропонує освітній комітет, і визначити чіткий графік переходу до встановлених законом окладів. Уряд і Міносвіти мають нарешті забезпечити виконання того, що держава давно гарантувала освітянам законом.
Уряд обіцяє підвищення зарплат освітян на 65% порівняно з 2025 роком, однак якщо порівнювати з кінцем 2026-го, картина інша. Середня зарплата досвідченого вчителя, за розрахунками уряду, зросте з 24,8 до 27,3 тис. грн. Різниця – лише 2,5 тис. грн, або 10%. З урахуванням інфляції реальне підвищення буде мінімальним. До того ж 27,3 тис. грн – це прогноз, а не гарантований оклад.
Саме тому я постійно наполягаю на виконанні статті 61 Закону «Про освіту», яка передбачає посадовий оклад педагога найнижчої кваліфікаційної категорії на рівні трьох мінімальних зарплат. У 2027 році це понад 28,6 тис. грн.
Натомість сьогодні базовий оклад учителя без категорії становить 13 865 грн. А проєкт бюджету знову пропонує призупинити дію цієї законодавчої гарантії.
Не краща ситуація й у вищій освіті. Оклад професора – 21,7 тис. грн, асистента – 18,2 тис. грн. Різниця лише 19%, хоча рівень кваліфікації та відповідальності суттєво відрізняється.
Безумовно, під час війни головний пріоритет бюджету – армія. Але скільки ще років уряд відкладатиме виконання законодавчих гарантій перед освітянами?
Переконаний, до другого читання бюджету необхідно передбачити щонайменше 4,6 млрд грн на реформу оплати праці, як пропонує освітній комітет, і визначити чіткий графік переходу до встановлених законом окладів. Уряд і Міносвіти мають нарешті забезпечити виконання того, що держава давно гарантувала освітянам законом.
❤13
Навіть у вихідні, в самих неочікуваних місцях по дорозі у відрядження продовжуємо переконувати Уряд щодо необхідності збільшити видатки на оплату праці освітян в Державному бюджеті 2027 року.
Провели черговий раунд переговорів з Урядом, продовжуємо переконувати і наполягати на врахуванні наших правок.
Все буде Україна! 🇺🇦
Провели черговий раунд переговорів з Урядом, продовжуємо переконувати і наполягати на врахуванні наших правок.
Все буде Україна! 🇺🇦
❤21👍6😱2🔥1🥰1😍1
Перед початком робочого тижня завжди корисно швидко освіжити в голові основні події минулого тижня в освіті і науці для того, щоб тримати фокус і динаміку:
https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/78120.html
https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/78120.html
Верховна Рада України
Тижневі освітянські та наукові новини
Тижневі освітянські та наукові новини
❤12