📚 У День рідної мови хочу поділитися тим, що читаю зараз.

Серед книг, які останній місяць на моєму столі:
▪️ «Мистецтво війни і миру», Девід Кілкаллен і Ґреґ Мілз
▪️ «Іди туди, де страшно. І матимеш те, про що мрієш», Джим Ловлесс
▪️ «Кінець світу – це лише початок. Карта краху глобалізації», Пітер Зейган

Це різні за жанрами книги, але всі вони про розуміння світу, рішень і відповідальності. Про те, як формуються держави, воєнні стратегії, переваги і люди, як приймаються складні рішення і, зокрема, яку роль у цьому відіграють освіта, знання, інформація і критичне мислення.

➡️ Особливо приємно читати ці книги українською, зважаючи на те, який шлях пройшла наша мова. Історики говорять про понад 60 обмежень і заборон – від циркулярів і указів до адміністративних рішень, які системно витісняли українську з освіти, науки та публічного життя. Водночас українська стала одним із небагатьох прикладів у Європі, коли мова змогла вистояти після такого тривалого періоду цілеспрямованих обмежень і зрештою стала офіційною мовою нежалежної країни.

➡️ Особисто я почав читати книжки виключно українською (окрім неперекладної спеціалізованої наукової літератури) приблизно з 2010 року. Думаю, основною причиною стали масові та дуже якісні переклади, а також видання сучасної літератури сучасною українською. Як свого часу сучасний якісний переклад українською змінив і мої уподобання у виборі мови перегляду кінофільмів.
Тому інвестиції в мову важливі і саме позитивні, стимулюючі інвестиції, а не заборони. Як бачимо, заборонами небагато чого можна досягти.

Адже мова не лише передає думки авторів, а й формує наше мислення саме тією мовою, якою ми читаємо. І що більше ми читаємо, говоримо і мислимо українською, то сильнішою вона стає – разом із нами.

#дайджест

Підручники для 4-х і 9-х класів НУШ пройшли апробацію. Маємо надію, що цього року ситуація з їхньою доставкою та підручникотворенням вирівняється, а рекомендації Комітету будуть враховані.

📰 Тож, як ви могли здогадатися, саме час підбити підсумки минулого тижня. Традиційно зібрали для вас найголовніші освітянські новини у нашому дайджесті:

🔵 Мінекономіки оновлює правила закупівлі шкільного обладнання через Prozorro Market у зв’язку зі змінами до умов надання субвенції за програмою «Нова українська школа» на 2026 рік

🔵 розпочалося громадське обговорення проєкту наказу затвердження Положення про міжнародний конкурс «Найкращий учитель української мови за кордоном» – долучайтеся

🔵 в Україні зареєстровано 46 наукових парків, однак лише частина з них здійснює системну діяльність – результати британського дослідження

Більше новин про освіту та науку за тиждень, що минає, читайте за посиланням ➡️surl.li/lckgxq

#інновації

🤖🎓Освіта має взаємодіяти з інноваціями

🎥 Памʼятаєте доволі вірусне відео, коли у 2014 році «помаранчевий робот» KUKA зіграв у настільний теніс проти чемпіона Європи Тімо Болля? Тоді це продемонструвало високий рівень точності та швидкості сучасних промислових роботів.

➡️ Роботи KUKA широко використовуються в автомобільній промисловості, наприклад, побачити їх можна на заводах BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen, Ford. Вони виконують зварювання, фарбування, складання та транспортування деталей.

➡️ Окрім промисловості, компанія розробляє навчальні платформи для університетів і технічних коледжів. Роботи KUKA застосовуються для підготовки інженерів, програмістів та спеціалістів з автоматизації.

⚡️⚡️Саме на таких тепер можна навчатися працювати у пілотної лабораторії робототехніки RoboLab, яку Міністерство цифрової трансформації разом з Асоціацією робототехніки та автоматизованих систем відкрили на базі університету КНУБА.

▪️КНУБА переміг у відкритому відборі та став пілотним майданчиком серед 16 київських університетів. Незалежне журі оцінювало досвід закладу у сфері робототехніки, наявність інфраструктури та готовність команди розвивати цей напрям.

⚡️Окрім роборук побачив у лабораторії професійні набори мехатроніки, 3D-принтери та сканери, роботизовані платформи, софти для 3D-моделювання та проєктування. Загалом лабораторія розрахована більше ніж на 30 обладнаних робочих місць. Дійсно, вражаюча інфраструктура для створення власних роботизованих рішень.

▪️Важливо, що лабораторія відкрита й для студентів інших закладів освіти, які також можуть працювати тут та створювати інноваційні рішення, які вже сьогодні потрібні країні.

Наступним етапом проєкту стане масштабування мережі лабораторій на інші регіони України. Це частина системної роботи Мінцифри з розвитку українського хардверу.

Ще не так давно 3D-принтер у навчальній аудиторії здавався чимось футуристичним і недосяжним. Сьогодні ж студенти працюють із роботизованими маніпуляторами, системами мехатроніки та створюють власні інженерні рішення. Світ змінюється надзвичайно швидко, й освіта має змінюватися разом із ним.

Інновації та навчання більше не можуть існувати окремо. Університети мають ставати місцем народження технологій, які відповідають викликам сучасності і кожного нашого дня. Ми маємо вчитися швидко, адаптуватися ще швидше й готувати фахівців, здатних працювати з сучасним обладнанням уже сьогодні.

У наших умовах це питання не лише розвитку, а й стійкості держави. Технологічна спроможність, інженерна школа та власні hardware-рішення допомагають нашій країні триматися й посилюватися, особливо у час війни.

Дякую Наталі Денікеєвій, заступниці Міністра цифрової трансформації за запрошення та ректору КНУБА, Олексію Дніпрову за екскурсію у світ української мехатроніки.

🎥 А це саме те відео 2014 року, де «помаранчевий робот» KUKA зустрівся за тенісним столом із чемпіоном Європи Тімо Боллем.

Ще кілька років тому це здавалося видовищною демонстрацією майбутнього.

⚡️⚡️Сьогодні ж подібні технології стали частиною українського освітнього процесу та підготовки інженерів нового покоління.

Чотири роки нашого життя.

За цей час дитина, яка пішла в перший клас, уже закінчила початкову школу.
Студент отримав диплом бакалавра й перейшов до магістратури.
Аспірант завершив дослідження і захистив дисертацію.

❤️‍🩹 Чотири роки дорослішання країни. І кожного з нас.

Наші діти подорослішали раніше, ніж мали б.
І кожен диплом, кожен урок, кожен дзвінок на перерву – це наша щоденна маленька перемога в умовах великої війни.

Ми втратили будівлі, але не втратили прагнення до знань.
Навіть в окопах і бліндажах наші військові знаходили час вчитися.
І ми щодня продовжуємо це робити, бо саме це і відрізняє нас від росіян – свідомість та бажання розвитку замість деградації.

🇺🇦 Бо країна, яка вчиться навіть під час війни – сильна.

Дякую нашим військовим, освітянам і кожному з вас – за ці чотири роки. Важкі. Виснажливі, але наші.
Чотири роки життя, за які кожному з нас точно не соромно і варто теж сказати собі – дякую.

#закони

Громади отримали більше можливостей для підтримки позашкільної освіти

⚡️⚡️Щойно Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт № 14323 щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти.

✔️«ЗА» 292 голоси

➡️ Прийняте рішення надає можливість підвищувати заробітні плати працівникам позашкільної освіти. В Україні таких закладів 1151 – мистецьких, науково-технічних, еколого-натуралістичних, фізкультурно-спортивних тощо.

➡️ Наразі питання оплати праці в цих закладах регулюється постановою Кабінету Міністрів України. Очевидно, що на сьогодні це критично низькі цифри.

🙌🏻 Новий Закон дозволяє засновникам закладів позашкільної освіти встановлювати посадові оклади, надбавки та грошові винагороди більші, ніж визначені Кабінетом Міністрів України, а також запроваджувати додаткові доплати й заохочення.

Із 1151 закладів позашкільної освіти 1130 є комунальними. До державної та приватної форм власності належать буквально одиниці.

🚩Отже, 98% цієї інфраструктури утримується коштом місцевих бюджетів, і тепер громади зможуть додатково заохочувати працівників закладів позашкілля.

Подібний механізм ми вже відпрацьовуємо у сфері дошкільної освіти – одразу після ухвалення відповідного Закону. Не всі громади зробили це одразу, але більшість суттєво підвищили заробітні плати працівникам закладів дошкілля. Детальніше розповідав про це тут.

➡️ Тепер цей позитивний досвід використаємо і в напрямі позашкільної освіти, яка так само є важливим елементом усієї освітньої системи.

Відвідуючі різноманітті гуртки та додаткові заняття, наші діти розвивають здібності, які не завжди вкладаються в освітні стандарти. По суті, позашкільна освіта сьогодні – це простір освітньої індивідуалізації та раннього виявлення талантів. Саме тому ми вважаємо її підтримку настільки важливою.

Дякую колегам-депутатам за підтримку важливої ініціативи у залі ✊🏻

#закони

Україна посилить співпрацю в межах науково-дослідницької програми ЄС «Горизонт Європа»

⚡️⚡️ Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10218 «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених.

✔️«ЗА» 258 голосів

Раніше цей законопроєкт уже розглядали, але голосів для ухвалення тоді не вистачило. Його направили на повторне друге читання.

🚩На зараз, ключова зміна стосується скасування норми, яка дозволяла академіям наук не проводити вибори керівників. Після ухвалення Закону вибори відбуватимуться у всіх наукових установах без винятку.

Які ще зміни передбачає Закон:

▪️ українське законодавство адаптується до норм ЄС у частині діяльності суб’єктів дослідницької інфраструктури,
▪️виокремлюються об’єкти дослідницької інфраструктури країни,
▪️ оновлюються норми щодо способів об’єднання лабораторій і наукових центрів, щоб кошти на дослідження й розробки використовувалися оптимально. Адже утримання сучасної наукової інфраструктури часто не під силу одній установі чи університету. Тому замість працювати окремо, практивніше й результативніше об’єднувати зусилля, координувати роботу та спільно користуватися, наприклад, обладнанням.

🚩Окремо звертаю вашу увагу на частину Закону, яка присвячена підтримці молодих учених, що особливо актуально в роки війни:

▪️ уточнюється статус і повноваження Рад молодих учених,
▪️ розширюються напрями грантової підтримки молодих учених Національним фондом досліджень України,
▪️ закріплюються поняття «постдокторант», що створює додатковий механізм підтримки молодих науковців.

Ми розраховуємо, що цей Закон стане логічним наступним кроком до повноцінної інтеграції України в європейський науковий простір. Він посилить нашу участь у програмі «Горизонт Європа» та інших форматах міжнародного науково-технічного партнерства, розширить підтримку молодих учених і допоможе зберегти та відновити кадровий потенціал української науки.

Особливо зараз, у часи війни, ми бачимо, що наука невідʼємна частина розвитку конкурентоспроможності та безпеки нашої країни. Саме через ефективне використання ресурсів дослідницької інфраструктури ми зможемо підвищити рівень фундаментальних і прикладних досліджень, створювати нові практичні рішення, які працюватимуть на майбутнє країни.

Тепер і законодавчо ми до цього готові ✊🏻

📢 Сьогодні о 15:00 розпочинаємо засідання Комітету

На порядку денному 6️⃣ питань

1️⃣ Контрольним розглянемо питання про стан та проблеми використання у 2025 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за напрямами

2️⃣ Про результати розгляду електронної петиції щодо недопущення звуження прав та гарантій освітян

3️⃣ Законопроєкт №14318 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» та зміною адміністративно-територіального устрою України»

4️⃣ Законопроєкт №0358 «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про технічне та фінансове співробітництво»

5️⃣ Законопроєкт №14276 «Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері культури»

6️⃣ Різне

🎥 Долучитися до перегляду засідання в режимі онлайн можна на YouTube-каналі Комітету за посиланням ➡️ surl.li/tlgy

#комітет

▪️Після підвищення окладів вчителів на 30% профспілка констатує факт, що фактична зарплата молодого вчителя суттєво не збільшилась

📑 Сьогодні на засіданні Комітету розглянули петицію, яку зареєстрували на офіційному веб-сайті Верховної Ради 19 листопада 2025 року щодо недопущення звуження прав та гарантій освітян. Петиція набрала 25 015 підписів.

Головні питання, які було у ній порушено, стосувалися:

▪️ недопущення підвищення норми педагогічного навантаження до 22 годин на тиждень на одну тарифну ставку,
▪️ збереження безстрокових трудових договорів,
▪️ недопущення вилучення доплат і підвищень за педагогічні звання,
▪️ збереження гарантованих доплат за класне керівництво, перевірку письмових робіт, завідування кабінетами,
▪️ недопущення запровадження 36-годинного робочого тижня для вчителів,
▪️ запобігання іншим рішенням, що можуть звузити права освітян.

📌Позиція Комітету щодо необхідності реалізації положень частини другої статті 61 Закону України «Про освіту» залишається незмінною.

➡️ Комітет послідовно відстоює інтереси освітян і надалі наполягатиме на забезпеченні належного та справедливого рівня оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.

➡️ Комітет також отримав лист від Комітету ВРУ з питань бюджету щодо опрацювання зазначеної електронної петиції. У листі зазначено, що під час підготовки проекту ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» до другого читання проводилися консультації з приводу пропозицій, поданих Комітетом, однак за результатами обговорення відповідні пропозиції не були враховані.

➡️ Водночас, Комітет з питань бюджету підтримав мою пропозицію щодо забезпечення у 2026 році можливості стабільного зростання заробітної плати педагогічних та науково-педагогічних працівників.

🚩Таким чином, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» видатки для Міністерства освіти і науки України на реалізацію заходів із підвищення престижності праці у сфері освіти було збільшено на 4,8 млрд грн та встановлено у обсязі 64,6 млрд гривень.

Під час засідання автор петиції Яцунь О.М. зазначив, що на сьогодні у профспілок відсутні будь-які питання до Комітету, ми всі на одному боці. Водночас вони очікують на презентацію моделі оплати праці педагогічним працівникам, яку за дорученням ВРУ має розробити Кабінет Міністрів та внести відповідний законопроєкт до кінця першого кварталу. Також колеги-народні депутати зауважили, що досі не працює робоча група з цього питання.

Продовжуємо позитивну хвилю ухвалених науково-інноваційних Законів та рішень цього місяця

⚡️⚡️Щойно Верховна Рада ратифікувала Угоду між Україною та ЄС про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво.
Законопроєкт № 0361, що ратифікує міжнародний договір, ухвалено в цілому

ЗА ✔️241 голос

Ця Угода вперше набула чинності у 2003 році й відтоді періодично поновлювалася.

➡️ Чому прийняте рішення важливе для нашої сфери.

За даними останнього звіту Європейської комісії, Україна належить до групи країн, що розвиваються в інноваційній сфері, демонструючи показник на рівні 29% від середнього по Європейському Союзу. Водночас витрати на дослідження і розробки залишаються низькими – у 2024 році вони становили 0,37% ВВП.

З огляду на такі показники, для розвитку науки критично важливо розширювати доступ до європейських інструментів підтримки. Саме тому співробітництво з Євросоюзом у цьому напрямку значно пожвавить сферу інновацій і досліджень. Достатньо згадати лише співпрацю України та ЄС у межах програми Horizon Europe.

Україну було звільнено від сплати фінансових внесків до програм Horizon Europe та Euratom Research and Training Programme за 2021–2022 роки (це близько 20 млн євро).

⚡️За час участі в програмі подано 1 722 заявки та підписано 180 грантових угод із загальним обсягом фінансування 48 млн євро.

Майже половину цих коштів отримали заклади вищої освіти та наукові установи, що здійснюють наукові дослідження. Крім того, у грудні 2023 року Європейська комісія відкрила в Києві офіс Horizon Europe для інформування про можливості фінансування ЄС, надання технічної підтримки та зміцнення співпраці між українськими й європейськими інституціями.

Тобто ми вже побачили практичну складову ефективності такої співпраці. Таким чином Угода про наукове і технологічне співробітництво створює всі правові підстави не лише для співпраці з ЄС у сфері науки, технологій, досліджень та інновацій, а й сприятиме подальшій інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Співробітництво здійснюватиметься уповноваженими органами в межах спільного комітету та передбачатиме:

▪️участь українських організацій у проєктах ЄС,
▪️вільний доступ і вільне використання наукового обладнання,
▪️участь у семінарах, симпозіумах і робочих нарадах,
▪️обмін інформацією про практику, законодавство і програми подальшого співробітництва.

🎥 Поспілкувався з регіональними медіа щодо нещодавно прийнятого Закону про оплату праці працівників закладів позашкільної освіти

Наше основне очікування від ухвалення Закону, що заробітні плати працівників закладів позашкільної освіти – зростуть.

💬 На рахунках громад залишаються кошти на кінець року, і ми це бачимо. Ми бачимо, що вони частково не використовуються. Водночас виходила дивна ситуація, коли громада платить заробітну плату, але її розмір визначається Кабінетом Міністрів. Тобто Кабмін регулював те, що фактично не потрібно було регулювати.

Наша задача була дозволити громадам платити більше. Ми отримували чимало звернень, громади зазначали, що мають ресурс для підвищення заробітних плат, але були змушені дотримуватися обмежень, встановлених урядовою постановою. До того ж, спроби платити більше нерідко призводили до проблем із перевіряючими та контролюючими органами.

Саме тому це був запит самих громад. Подивимося на результат через пів року.