📊 46,9% батьків не знають, чи формується в їхній громаді освітня мережа

Відбулася презентація результатів соціологічного дослідження «Обізнаність та ставлення батьків учнів до реформи профільної середньої освіти в Україні», який провела дослідницька компанія «Актив-Груп» у співпраці з Освітнім омбудсменом України та нашим освітнім Комітетом.

Дослідження показало кілька важливих речей, які варто чесно та відкрито проговорити.

1️⃣ Перше. Реформа старшої профільної – потрібна і на неї є запит там, де є розуміння її змісту.

🖇 Дослідження підтверджує, що батьки, які знайомі зі змістом і логікою поетапного впровадження реформи, переважно позитивно оцінюють її потенціал та очікують, що вона дасть дітям більше можливостей.

🖇Серед ключових очікуваних переваг батьки найчастіше називали можливість для дитини зосередитися на предметах, необхідних для майбутньої професії (29,6%), а також більш усвідомлений вибір професійного шляху (27,1%). Тобто ті, хто вже проінформований про суть реформи, розуміють її головну мету та усвідомлюють переваги для своїх дітей.

2️⃣ Друге – плавно випливає з першого. Головна проблема сьогодні не в самій реформі, а в комунікації щодо неї.

⭕️ 24,7% батьків говорять про недостатню кількість інформації щодо того, як саме працюватиме старша профільна школа

⭕️ 46,9% не знають, чи формується в їхній громаді освітня мережа

⭕️ 52,6% зазначили, що громадських обговорень щодо цього питання взагалі не проводилося

Очевидно, що це величезна комунікаційна прогалина та проблема МОН, яке не допрацювало з інформуванням усіх етапів реформи, яка вже втілюється 8❗️років.

Крім того, як показує дослідження, тотально провалена робота ОТГ з батьками. Громади мають спілкуватися зі своїми мешканцями. Батьки мають розуміти, як працюватиме система, які будуть можливості для дітей і як ухвалюватимуться рішення щодо освітньої мережі.

📌Головна рекомендація за результатами дослідження для Міністерства освіти – зібрати всі роз’яснювальні матеріали та максимально донести їх до громад, директорів освітніх закладів, вчителів і, головне, батьків.

Бо навіть благі ідеї та правильні зміни можуть закульгати, якщо люди не розуміють, куди і навіщо ми рухаємося.

📰 До вашої ранкової кави актуалізували головні освітянські новини тижня. Читайте у нашому щотижневому дайджесті:

🟡 1,2 млрд грн субвенції «Нова українська школа» буде спрямовано на оновлення освітніх просторів у ліцеях, які пілотують реформу профільної середньої освіти

🟡 тривають громадські обгооврення щодо стандартів інженерної освіти – пропозиції та зауваження подавайте до 1 червня 2026 року

🟡 в Україні проведуть одне з перших масштабних досліджень про використання штучного інтелекту в освіті в умовах війни та гібридного навчання

🟡 розпочалося опитування молоді щодо майбутнього освіти, результати стануть основою для формування глобального порядку денного освіти після 2030 року – долучайтеся

Більше новин про освіту, науку та інновації можна знайти за посиланням ➡️ surl.li/flpymo

❓На яку спеціальність вступати та які професії матимуть попит у найближчі роки, особливо з огляду на війну та майбутню відбудову країни – саме ці питання в період вступної кампанії обговорються найактивніше, особливо серед батьків

Саме тому навіть в умовах воєнного стану ми щороку намагаємося все більше наближати державне замовлення до реальних потреб економіки та ринку праці.

▪️Зараз до другого читання готується законопроєкт №10399 щодо грантів. Насправді він не лише законодавчо врегульовує систему грантів, яка вже працює в експериментальному форматі, а й удосконалює підходи до формування державного замовлення.

▪️Вже діє експериментальний проєкт, у межах якого Міністерство економіки почало розраховувати державне замовлення на основі нової методології оцінки перспектив економіки та реальних потреб у фахівцях.

▪️У результаті ми отримуємо значно якісніші прогнозні показники, яких саме спеціалістів, у яких сферах і в якій кількості потребуватиме економіка, причому з прогнозом на найближчі 5–7 років.

▪️Ми вже в робочому порядку аналізували цю систему разом, і вона суттєво краща за попередню. Надалі з кожним роком державне замовлення все більше наближатиметься до реальних потреб економіки, а отже, і до реальних можливостей працевлаштування для молоді та українців.

🎥 Повне інтервʼю про вступну кампанію 2026 дивіться за посиланням ➡️ surl.li/kgxntu

#вступ2027

📢 Правила вступу мають бути прогнозованими, а не ухвалюватися в останній момент

Відповідний законопоєкт №15254 щодо змін правил вступної кампанії та скасування ДПА у 2027 році вже зареєстровано у Верховній Раді

❓Чому це рішення потрібно ухвалювати вже зараз, коли ще триває вступна кампанія 2026 року

▪️Моя позиція залишається незмінною, як і в попередні роки: в освіті потрібно мислити стратегічно та на кілька кроків уперед. У Верховній Раді є визначені процедурні етапи. Навіть якщо законопроєкт буде підтриманий і проголосований одразу за основу та в цілому, від моменту реєстрації до ухвалення все одно мине щонайменше місяць. Якщо ж документ розглядатиметься у двох читаннях, це щонайменше два місяці. Саме тому важливо було подати його зараз.

▪️Ідея проста. Щоб уже влітку 11-класники знали, що їх очікує під час наступної вступної кампанії, і щоб ми попереджали про правила всіх не під Новий рік, а завчасно, за рік.

▪️Цим законопроєктом ми фактично надамо Міністерству освіти і науки та Кабінету Міністрів можливість визначити інструменти й правила вступної кампанії з урахуванням воєнних реалій, зокрема без обов’язкового застосування всіх процедур, передбачених для класичного ЗНО. Адже в Законі України «Про вищу освіту» чітко прописано модель вступу через зовнішнє незалежне оцінювання.

➡️ Також прийнятий Закон врегулює питання державної підсумкової атестації, а саме скасує її проведення. Нагадаю, за чинним законодавством ДПА має проводитися саме у форматі ЗНО.

#зарплати_вчителів

💬 Незважаючи на те, що в країні діє воєнний стан і значна частина бюджетних потреб спрямовується на підтримку наших Сил оборони та закупівлю озброєння, вже відбувся перший етап підвищення заробітних плат вчителів на 30%. Водночас, на жаль, це підвищення не вирішує один із ключових викликів у сфері освіти – рівень заробітної плати молодих учителів

▪️Коли мова йде про підвищення зарплат, наприклад, на 50% до заробітної плати у 20 тисяч гривень – це відчутно. Умовно було 20 тисяч, а стало 30. Але коли це підвищення застосовується до зарплати у 8 тисяч гривень, то стає 12 і якщо у відсотках це виглядає суттєво, у реальному вимірі це все одно не створює достатньої мотивації для молодих спеціалістів іти працювати до закладів загальної середньої освіти.

▪️І саме це сьогодні є для нас найбільшою проблемою. Останні п’ять років ми постійно звертаємо увагу Кабінету Міністрів на необхідність системно вирішити питання достатньої кількості молодих учителів в освітніх закладах.

▪️Справді, виглядає парадоксально. Держава через механізм державного замовлення щороку готує близько 10–12 тисяч молодих педагогів, однак до закладів освіти в результаті доходять лише близько 2 тисяч. Ми, як держава, інвестуємо щонайменше п’ять років у підготовку фахівця, який потім через низький рівень оплати праці просто не хоче працювати в школі.

▪️І поки ми не вирішимо цю проблему, говорити про повноцінне закриття кадрового дефіциту та заповнення вакансій у школах, на жаль, буде нереалістично.

🎥 Повне інтервʼю про вступну кампанію 2026 дивіться за посиланням ➡️ surl.li/kgxntu

📌Освіта після війни: кого ми будемо навчати?

Останні роки ми багато говоримо про відновлення України. Про дороги, мости, житло, інфраструктуру, економіку. Але дедалі частіше ловлю себе на думці, що ми недостатньо говоримо про інше фундаментальне питання – кого і як ми будемо навчати після війни.

▪️І тут, можливо, найбільший виклик для освіти ще попереду.
Бо після війни українська система освіти працюватиме вже з іншою демографією, іншими потребами суспільства й абсолютно іншою структурою запиту на знання.

▪️Ми звикли думати про освіту передусім як про школу чи університет. Про дітей і молодь. Але якщо мислити стратегічно, то треба чесно сказати, що після війни освіта стане політикою відновлення країни. І в тому числі – політикою для дорослих.

❓Чому

Сотням тисяч, а можливо, й мільйонам людей потрібні будуть нові навички, перекваліфікація або повернення до навчання.

▪️Хтось повернеться з фронту й шукатиме нову професію. Хтось через поранення більше не зможе працювати у сфері, де працював раніше. Хтось втратить роботу через структурні зміни економіки. Хтось захоче почати нову кар’єру після вимушеного переміщення чи років життя за кордоном.

▪️І це абсолютно нормальний процес для країни, яка проходить через масштабну війну. Саме тому питання освіти дорослих актуальне не колись «у майбутньому». А вже зараз.

▪️Останні роки я багато вивчаю європейський досвід освіти дорослих. Ми працювали з партнерами у Швеції, Німеччині, Швейцарії та інших країнах. І всюди побачив один спільний момент: сильні держави давно перестали сприймати освіту як історію «до 22 років».

🇩🇪У Німеччині мережа Volkshochschule (VHS) – це сотні центрів освіти дорослих, де люди навчаються у будь-якому віці: від базової грамотності й мов до цифрових компетентностей, професійних навичок чи громадянської освіти.

🇸🇪У Швеції освіта дорослих є частиною державної політики зайнятості та соціальної стійкості. Там діє система Komvux – муніципальна освіта дорослих, яка дозволяє завершити середню освіту, здобути професію, перекваліфікуватися чи адаптуватися до нових умов ринку праці. Лише у 2024 році в ній навчалося близько 368 тисяч людей.

▪️Окремо існує феномен folkbildning – народної освіти, яка об’єднує навчання, соціалізацію, культуру й розвиток громад. Щороку сотні тисяч людей беруть участь у навчальних програмах, а мільйони – у культурних та освітніх заходах.

🇨🇭У Швейцарії гарно розвинена система професійної освіти й освіти дорослих, яка тісно пов’язана з ринком праці. Після великих суспільних криз саме гнучка професійна освіта й швидка перекваліфікація дорослих стають одним із ключових факторів економічного відновлення.

Для України це матиме ще більше значення.

▪️Ми повинні вже зараз думати, як система освіти працюватиме з ветеранами, людьми з інвалідністю внаслідок війни, внутрішньо переміщеними особами, людьми, які змінюватимуть професію в 35, 45 чи 55 років.

🚩За прогнозами Міністерства у справах ветеранів, кількість громадян зі статусом ветерана після закінчення війни сягне 4–5 мільйонів осіб (разом із родинами загиблих і пораненими). Це близько 10% населення країни. 70% ветеранів мали офіційне працевлаштування до мобілізації, і більше половини матиме потребу в новому працевлаштуванні після повернення до цивільного життя.

Хто їх навчатиме? Як? Де? Коли? Відповіді на ці запитання треба давати зараз. Не після перемоги. Зараз.

▪️Я свідомо уникаю патерналістської лексики, коли говорю про ветеранів. Це не люди, яких треба «підтримати» і «допомогти». Це – сформовані, загартовані, вмотивовані дорослі, які прийшли з величезним досвідом: управління в умовах невизначеності, навичками командної робота під тиском, технічними компетентністями, психологічною витривалістю. Такі «м'які навички» не отримати в жодному класичному університеті. Але нашим ветеранам буде потрібен місток до цивільного ринку праці.

І цей місток будується через освіту.

📌 Вже у 2025 році до українських закладів вищої освіти вступили 19 259 ветеранів (на 4,5 тисячі більше, ніж минулого року)

І тут нам потрібно чесно відповісти собі на кілька складних питань.

❓Чи готові наші заклади освіти працювати не лише зі студентом після школи, а й з дорослою людиною, яка має сім’ю, роботу, досвід війни та зовсім інші потреби

❓Чи готові ми до коротких гнучких програм навчання

❓Чи готові роботодавці, держава й освітня система працювати разом

❓І головне: чи готові ми нарешті перейти від логіки «одна освіта на все життя» до логіки «освіта впродовж життя»

Насправді, в Україні вже є речі, якими ми можемо пишатися.

🟢 Ми створили систему кваліфікаційних центрів, яку сьогодні у приклад ставлять і наші європейські партнери. Це інструмент, який дозволяє українцям у будь-якому віці підтвердити свої професійні компетентності, навіть якщо вони були здобуті неформально.
Для ветерана, людини, яка змінює професію, це може стати дуже важливим механізмом швидкої інтеграції на ринок праці.

🟢 Ми також ухвалили новий Закон «Про професійну освіту», який надав закладам професійної освіти більшу автономію, тісніший зв’язок із роботодавцями, нові підходи до фінансування та гнучкі освітні траєкторії.

🚩Але прийняти Закон недостатньо. Важлива його імплементація, наприклад, у вигляді розробки та створення підзаконних актів. І тут, на жаль, питання ще залишаються. І дуже багато.

🟢 Крім того, у законопроєкті «Про освітні гранти» ми передбачаємо розширення переліку дорослих, які зможуть отримувати державну підтримку для навчання, перекваліфікації чи здобуття нових компетентностей.

🟢 Не менш важливою частиною цієї екосистеми мають стати й центри зайнятості. По суті, вони вже давно перестають бути лише місцем реєстрації безробітних і дедалі більше стають інструментом професійної адаптації, перенавчання та швидкого повернення людини на ринок праці.

📌 Тому професійна освіта, освіта дорослих, кваліфікаційні центри, університети, роботодавці та служба зайнятості мають працювати як одна система.

▪️Бо правда проста, у повоєнній Україні навчатися заново доведеться усім нам, і ринок праці буде змінюватися дуже швидко. Нові технології, цифровізація, зміна економіки, відбудова країни – для всього цього будуть потрібні люди із новими компетентностями.

І, можливо, головне завдання повоєнної освіти – не лише визначити, кого ми будемо навчати, а й продовжити створювати можливості для людей, яким доведеться змінювати професію, починаючи все спочатку. У будь-якому віці.

📌Більше тижня тому писав про необхідність повернення обов’язкових конкурсів для керівників закладів загальної середньої освіти

➡️ Учора Київрада під час пленарного засідання підтримала відновлення конкурсного відбору на вакантні посади керівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти комунальної власності столиці.

Це гарний приклад і для інших громад.

🔳 Ми всі добре знаємо, що від керівника залежить багато. І кадрова політика, і здатність втримати сильних учителів, й організація безпечного освітнього середовища, й робота з освітніми втратами, якість комунікації з батьками та здатність школи адаптуватися до нових викликів. Перелік можна продовжувати.

⭕️ Вже розповідав вам, що результати інституційних аудитів Державної служби якості освіти показали серйозну проблему, що у 77% перевірених освітніх закладів виявлено порушення у частині виконання керівниками обов’язків, передбачених законодавством. І це тривожний дзвіночок.

🔳 Особливо зараз, коли система освіти працює в умовах війни та готується до повоєнного відновлення. До освітніх зкладів і надалі повертатимуться діти діти з тимчасово окупованих територій, дедалі більше буде родин військових і ветеранів, будуть повертатися діти з-за кордону, .

Закладам освіти доведеться ще інтенсивніше працювати з адаптацією, освітніми втратами, психологічною підтримкою та новими соціальними викликами.

🔳 До того ж, відкриті конкурси – це також можливість залучити нових управлінців у систему освіти. У тому числі людей, які пройшли перекваліфікацію, мають сильний управлінський досвід в інших сферах, зокрема ветеранів, які після повернення до цивільного життя шукатимуть нову професійну траєкторію.

🔳 Система освіти після війни потребуватиме сильних керівників із навичками управління, відповідальності, кризового менеджменту та роботи з людьми.

Ефективний освітній заклад починається з ефективного управління. А в умовах війни та повоєнного відновлення ціна неефективних управлінських рішень буде занадто високою.

#наука

⚡️Цьогоріч фокус освітньої законодавчої роботи Верховної Ради значною мірою змістився на науковий напрям. Йдеться про Закони «Про пріоритети наукової діяльності» , «Про інноваційну діяльність» та «Про дослідницьку інфраструктуру». Саме вони мають сформувати нову логіку розвитку науки в Україні

➡️ Зробити університети та наукові установи центрами створення наукових результатів інновацій, зняти законодавчі обмеження, які сьогодні заважають започатковувати стартапи, комерціалізувати розробки та комфортно працювати з бізнесом.

➡️ І надалі працюватимемо, щоб наука й економіка перестали існувати як окремі напрямки, а були пов'язані через сучасні інноваційні інструменти. Війна показала, що така модель не лише можлива, а й дуже ефективна. На прикладі розробок наших українських вчених та інженерів для потреб Сил оборони України.

📰 Про ключові зміни у сфері науки та законодавчі ініціативи, які визначатимуть майбутнє української науки на десятиліття вперед, розповів у своїй колонці для «Української правди»:

▪️що приходить на зміну «інноваційному» законодавству зразка 2002 року
▪️постдокторантура: термін, якого в Україні офіційно не існувало
▪️про наші кроки інтеграції до європейського наукового простору
▪️стратегічне управління: нові правила для наукових установ
▪️про наукову політику воєнного часу як інвестицію в майбутнє України

Повний текст читайте за посиланням ➡️ surl.li/jdalng

#дайджест

📰 Крайній дайджест цієї весни. Попереду – літо, вступна кампанія та, попри все, шкільні канікули. Киян вітаю із Днем Києва – святом нашої столиці!

А поки традиційно зібрали для вас найважливіші освітянські новини за цей тиждень:

🟡 затверджено Типове положення про конкурс на посаду керівника закладу професійної освіти: однією з ключових змін стане посилення ролі наглядових рад, передбачене комітетським Законом «Про професійну освіту»

🟡 заклади загальної середньої освіти зможуть закуповувати електронні освітні ресурси, ліцензії та доступ до навчальних платформ за кошти субвенції «Нова українська школа»

🟡 для прифронтових регіонів зменшено частку співфінансування проєктів із побудови укриттів та харчоблоків: частка державного фінансування окремих проєктів може зрости до 80-90% залежно від фінансової спроможності місцевих бюджетів

🟡 затверджено рейтинговий список із 39 претендентів на призначення Стипендії Верховної Ради імені Бориса Патона у 2026 році

🟡 оновлено перелік освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які допомагають абітурієнтам із ТОТ вступати до українських закладів вищої освіти за спрощеною процедурою

🟡 український науково-дослідницький криголам «Ноосфера» завершив п’ятий антарктичний сезон, що став рекордним за тривалістю роботи та обсягом наукових досліджень

Більше новин про освіту та науку читайте за посиланням ➡️ surl.li/zrpkve

✅ 📑 Нарешті на виконання прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про професійну освіту» затверджено Типове положення про конкурс на посаду керівника закладу професійної освіти

Це пряме виконання Закону, який ми ухвалювали з переконанням, що система потребує нових підходів до управління.

❓Що змінюється
▪️Відтепер ключову роль у проведенні конкурсів отримують наглядові ради. Саме вони проводитимуть конкурси та визначатимуть переможців у більшості закладів професійної освіти.

На цьому хочу зупинитися окремо. Ми закладали в Законі інститут наглядових рад, щоб заклади професійної освіти мали реальних стейкхолдерів – роботодавців, громаду, партнерів, але передусім, звичайно, і представників бізнесу, які є замовниками робочих кадрів у своїх громадах.

➡️ Це положення нарешті відкриває для наглядових рад цю можливість:

🔳 саме вони оцінюватимуть кандидатів,
🔳 саме вони визначатимуть переможця,
🔳 саме вони рекомендуватимуть керівника на посаду.

▪️Крім того, конкурсні процедури стають більш відкритими та прогнозованими. Чітко визначено строки проведення конкурсу, перелік документів, порядок допуску кандидатів та етапи відбору.

▪️Переможці визначатимуться не лише за резюме чи стажем роботи. Одним із головних етапів стане презентація програми розвитку закладу та співбесіда щодо бачення його майбутнього.

▪️Передбачено відеофіксацію конкурсного відбору та, за можливості, онлайн-трансляцію. Це додатковий механізм прозорості та довіри до результатів конкурсу.

▪️До формування конкурсних комісій залучатимуться представники засновника, трудового колективу та роботодавців. Таким чином посилюється зв’язок професійної освіти з ринком праці та потребами економіки.

▪️Для участі у конкурсі встановлено єдині кваліфікаційні вимоги та зрозумілі критерії допуску кандидатів.

Фактично ми переходимо від моделі призначення керівника як адміністративного рішення до моделі відкритого конкурсу, де вирішальними є професійність, управлінська компетентність і бачення розвитку закладу.

Саме таку логіку ми закладали в Закон «Про професійну освіту». І важливо, що його норми поступово втілюються.

➡️ Із 12 вересня 2026 року нова процедура має запрацювати повноцінно.