#премія_молодим_ученим
🎓 Українську науку творять ті, хто щодня робить маленькі кроки до великих відкриттів
👏🏻👏🏻 Сьогодні разом із Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком долучився до урочистої церемонії вручення дипломів лауреатам Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2024 рік.
Щорічний традиційний захід, який викликає у мене лише позитивні емоції.
🔗 Лауреатам вручили дипломи та нагрудні знаки, важливою складовою заходу стало наше неформальне спілкування щодо розвитку науки, підтримки молодих дослідників та перспектив наукової діяльності в Україні.
Неодноразово наголошував і писав, що зараз ми активно працюємо над законодавчими змінами по напрямку науки, тому ця дискусія була особливо корисною.
▪️Серед лауреатів був і професор Київської школи економіки Ігор Сердюк, який нещодавно привернув увагу до проблем академічної доброчесності. Він провів показовий експеримент, у якому за допомогою ChatGPT приблизно за 30 хвилин створив наукову статтю «Продовольча безпека малих острівних держав в умовах постколоніального тиску: досвід Республіки Муріноа та уроки для України».
▪️У ній описувалася вигадана тихоокеанська держава Муріноа, яка нібито до 1946 року перебувала під владою Франції, а після Другої світової війни здобула незалежність і побудувала успішну економіку. Автором статті був вказаний вигаданий історик Василь Сокаленко, а в англомовній анотації прямо зазначалося, що Муріноа є вигаданою країною.
▪️Попри це, вже через сім хвилин після подання журнал схвалив статтю до публікації, а після сплати невеликого внеску її було надруковано. Згодом Ігор Сердюк сам розповів про цей експеримент, щоб привернути увагу до проблем формального рецензування та якості окремих наукових видань.
🔗 Нагадаю, що Премія Верховної Ради України є однією з найвищих державних відзнак для молодих учених.
⚡️⚡️За результатами конкурсу 2024 року переможцями стали автори 49 наукових робіт, а загалом відзначено 91 молодого вченого.
➡️ Представлені дослідження охоплюють 16 галузей знань і 46 спеціальностей.
➡️ Розмір премії становить 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначених станом на 1 січня 2024 року. У грошовому еквіваленті це 181 680 гривень.
Підтримка молодих учених сьогодні є інвестицією в майбутнє України, ми це добре розуміємо, тому важливо, щоб такі церемонії залишалися традиційними. Адже саме дослідження, ідеї та розробки молодих учених формують основу для розвитку науки, економіки та держави загалом.
Найкращий спосіб передбачити майбутнє – створювати його самим.
Дякую нашим молодим ученим! Знову й знову – надихнувся!
🎓 Українську науку творять ті, хто щодня робить маленькі кроки до великих відкриттів
👏🏻👏🏻 Сьогодні разом із Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком долучився до урочистої церемонії вручення дипломів лауреатам Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2024 рік.
Щорічний традиційний захід, який викликає у мене лише позитивні емоції.
🔗 Лауреатам вручили дипломи та нагрудні знаки, важливою складовою заходу стало наше неформальне спілкування щодо розвитку науки, підтримки молодих дослідників та перспектив наукової діяльності в Україні.
Неодноразово наголошував і писав, що зараз ми активно працюємо над законодавчими змінами по напрямку науки, тому ця дискусія була особливо корисною.
▪️Серед лауреатів був і професор Київської школи економіки Ігор Сердюк, який нещодавно привернув увагу до проблем академічної доброчесності. Він провів показовий експеримент, у якому за допомогою ChatGPT приблизно за 30 хвилин створив наукову статтю «Продовольча безпека малих острівних держав в умовах постколоніального тиску: досвід Республіки Муріноа та уроки для України».
▪️У ній описувалася вигадана тихоокеанська держава Муріноа, яка нібито до 1946 року перебувала під владою Франції, а після Другої світової війни здобула незалежність і побудувала успішну економіку. Автором статті був вказаний вигаданий історик Василь Сокаленко, а в англомовній анотації прямо зазначалося, що Муріноа є вигаданою країною.
▪️Попри це, вже через сім хвилин після подання журнал схвалив статтю до публікації, а після сплати невеликого внеску її було надруковано. Згодом Ігор Сердюк сам розповів про цей експеримент, щоб привернути увагу до проблем формального рецензування та якості окремих наукових видань.
🔗 Нагадаю, що Премія Верховної Ради України є однією з найвищих державних відзнак для молодих учених.
⚡️⚡️За результатами конкурсу 2024 року переможцями стали автори 49 наукових робіт, а загалом відзначено 91 молодого вченого.
➡️ Представлені дослідження охоплюють 16 галузей знань і 46 спеціальностей.
➡️ Розмір премії становить 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначених станом на 1 січня 2024 року. У грошовому еквіваленті це 181 680 гривень.
Підтримка молодих учених сьогодні є інвестицією в майбутнє України, ми це добре розуміємо, тому важливо, щоб такі церемонії залишалися традиційними. Адже саме дослідження, ідеї та розробки молодих учених формують основу для розвитку науки, економіки та держави загалом.
Найкращий спосіб передбачити майбутнє – створювати його самим.
Дякую нашим молодим ученим! Знову й знову – надихнувся!
❤9⚡1❤🔥1
#дайджест
Позаду ще один тиждень вступної кампанії. Продовжуємо стежити за її перебігом, а поки підсумовуємо головні новини та рішення у сфері освіти, науки й інновацій.
📰 Традиційно зібрали їх у нашому щотижневому дайджесті:
⚪️ із 1 вересня цього року всі учні 1–11 (12) класів комунальних закладів загальної середньої освіти, які навчаються в очному або змішаному форматі, отримуватимуть безоплатне гаряче харчування за рахунок коштів державної субвенції
⚪️ у застосунку «Дія» завершилося всеукраїнське голосування: інтерактивні портрети 20 визначних українців, з’являться в закладах загальної середньої освіти по всій країні
⚪️ розпочався конкурс із відбору учасників до складу 32-ї Української антарктичної експедиції для роботи на станції «Академік Вернадський» у 2027-2028 роках
⚪️ оголошено конкурс проєктів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, а також науково-технічних експериментальних розробок, фінансування яких здійснюватиметься з державного бюджету з 2027 року – подавайтеся
Більше новин про освіту та науку читайте за посиланням ➡️ surl.li/oeccsh
Позаду ще один тиждень вступної кампанії. Продовжуємо стежити за її перебігом, а поки підсумовуємо головні новини та рішення у сфері освіти, науки й інновацій.
📰 Традиційно зібрали їх у нашому щотижневому дайджесті:
⚪️ із 1 вересня цього року всі учні 1–11 (12) класів комунальних закладів загальної середньої освіти, які навчаються в очному або змішаному форматі, отримуватимуть безоплатне гаряче харчування за рахунок коштів державної субвенції
⚪️ у застосунку «Дія» завершилося всеукраїнське голосування: інтерактивні портрети 20 визначних українців, з’являться в закладах загальної середньої освіти по всій країні
⚪️ розпочався конкурс із відбору учасників до складу 32-ї Української антарктичної експедиції для роботи на станції «Академік Вернадський» у 2027-2028 роках
⚪️ оголошено конкурс проєктів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, а також науково-технічних експериментальних розробок, фінансування яких здійснюватиметься з державного бюджету з 2027 року – подавайтеся
Більше новин про освіту та науку читайте за посиланням ➡️ surl.li/oeccsh
❤7🔥1
#нмт_2026
📄✔️ Традиційно підбиваю підсумки основної сесії НМТ-2026
Ці результати цікаві не лише цифрами. Вони дозволяють побачити тенденції, які формуються в українській освіті вже четвертий рік повномасштабної війни. Саме тому протягом найближчих днів ділитимуся головними висновками та цифрами цьогорічної вступної кампанії.
📌 Почнемо з найголовнішого – кількості зареєстрованих учасників.
🔗 Цьогоріч на НМТ зареєструвалися 359 975 учасників. Це абсолютний рекорд за всі роки проведення тесту – на 13,5% більше, ніж торік (317 091), і більш ніж на 50% більше, ніж у 2022 році (237 980).
Втім, важливо дивитися не лише на загальну цифру, а й на її структуру.
🔗 Основне зростання забезпечили не лише випускники поточного року.
Кількість випускників закладів загальної середньої освіти також зросла – зі 166 тисяч у 2022 році до 192 тисяч у 2026 році. Але ще більш показовою є динаміка серед випускників минулих років, їхня кількість збільшилася з 36 тисяч до понад 106 тисяч.
Це може свідчити про те, що вища освіта все ще, на жаль, є привабливим способом уникнення від мобілізації.
🔗 Ще одна важлива тенденція – зменшення кількості учасників, які складають НМТ за кордоном.
Якщо у 2022 році таких було майже 28,7 тисячі, то цього року – вже 18,7 тисячі. Водночас скорочується і їхня частка серед усіх учасників тестування (із 12,1% у 2022 році до 5,2% у 2026-му).
Тут вкотре наголошу на провальній роботі МОН в питанні дітей за кордоном. Системна бездіяльність і пошук легких шляхів вирішення складних задач - шлях в нікуди.
🔗 Окремо варто відзначити ще одну позитивну зміну.
📌Цього року НМТ складали 192 194 випускники закладів загальної середньої освіти. Це більше, ніж торік (178 524, або +7,7%), і найбільший показник від початку повномасштабного вторгнення.
Це означає, що дедалі більше випускників українських закладів освіти продовжують обирати шлях здобуття вищої освіти попри всі виклики воєнного часу.
🔗 Цікавою є й структура вступників за попереднім рівнем освіти.
Кількість зареєстрованих на основі документа про професійну (професійно-технічну) освіту вже кілька років залишається практично незмінною – близько 8 тисяч осіб щороку.
Натомість кількість вступників, які реєструються на основі диплома про фахову передвищу освіту – збільшується (із 23,7 тисячі у 2022 році до майже 53 тисяч у 2026-му).
Це також може свідчити про прагнення частини молоді продовжити навчання в закладах вищої освіти, зокрема й з огляду на можливість отримання відстрочки від призову під час навчання.
📄✔️ Традиційно підбиваю підсумки основної сесії НМТ-2026
Ці результати цікаві не лише цифрами. Вони дозволяють побачити тенденції, які формуються в українській освіті вже четвертий рік повномасштабної війни. Саме тому протягом найближчих днів ділитимуся головними висновками та цифрами цьогорічної вступної кампанії.
📌 Почнемо з найголовнішого – кількості зареєстрованих учасників.
🔗 Цьогоріч на НМТ зареєструвалися 359 975 учасників. Це абсолютний рекорд за всі роки проведення тесту – на 13,5% більше, ніж торік (317 091), і більш ніж на 50% більше, ніж у 2022 році (237 980).
Втім, важливо дивитися не лише на загальну цифру, а й на її структуру.
🔗 Основне зростання забезпечили не лише випускники поточного року.
Кількість випускників закладів загальної середньої освіти також зросла – зі 166 тисяч у 2022 році до 192 тисяч у 2026 році. Але ще більш показовою є динаміка серед випускників минулих років, їхня кількість збільшилася з 36 тисяч до понад 106 тисяч.
Це може свідчити про те, що вища освіта все ще, на жаль, є привабливим способом уникнення від мобілізації.
🔗 Ще одна важлива тенденція – зменшення кількості учасників, які складають НМТ за кордоном.
Якщо у 2022 році таких було майже 28,7 тисячі, то цього року – вже 18,7 тисячі. Водночас скорочується і їхня частка серед усіх учасників тестування (із 12,1% у 2022 році до 5,2% у 2026-му).
Тут вкотре наголошу на провальній роботі МОН в питанні дітей за кордоном. Системна бездіяльність і пошук легких шляхів вирішення складних задач - шлях в нікуди.
🔗 Окремо варто відзначити ще одну позитивну зміну.
📌Цього року НМТ складали 192 194 випускники закладів загальної середньої освіти. Це більше, ніж торік (178 524, або +7,7%), і найбільший показник від початку повномасштабного вторгнення.
Це означає, що дедалі більше випускників українських закладів освіти продовжують обирати шлях здобуття вищої освіти попри всі виклики воєнного часу.
🔗 Цікавою є й структура вступників за попереднім рівнем освіти.
Кількість зареєстрованих на основі документа про професійну (професійно-технічну) освіту вже кілька років залишається практично незмінною – близько 8 тисяч осіб щороку.
Натомість кількість вступників, які реєструються на основі диплома про фахову передвищу освіту – збільшується (із 23,7 тисячі у 2022 році до майже 53 тисяч у 2026-му).
Це також може свідчити про прагнення частини молоді продовжити навчання в закладах вищої освіти, зокрема й з огляду на можливість отримання відстрочки від призову під час навчання.
❤6👍1🔥1🆒1
#нмт_2026
🔄 Продовжимо аналізувати попередні результати основної сесії НМТ-2026
▪️Поки що можемо говорити лише про попередні результати, адже попереду ще додаткова сесія НМТ, яка відбудеться 17–24 липня. Саме після її завершення можна буде підбити остаточні підсумки цьогорічного тестування.
▪️Водночас уже зараз оприлюднені дані дозволяють побачити основні тенденції та порівняти їх із результатами попередніх років.
▪️Водночас варто пам'ятати, що НМТ складають як випускники поточного року, так і випускники минулих років. Саме тому для аналізу якості шкільної освіти нас передусім цікавлять результати саме цьогорічних випускників закладів загальної середньої освіти та їхня динаміка порівняно з попередніми роками.
🔗 Частка випускників, які не подолали поріг «склав/не склав» хоча б з одного предмета, становить 12,96%.
Для порівняння:
📌2025 рік – 12,36%;
📌2024 рік – 13,23%.
Тобто протягом останніх трьох років цей показник залишається відносно стабільним і коливається в межах одного відсоткового пункту.
Якщо ж подивитися на результати окремих предметів, картина є більш неоднорідною. За одними дисциплінами результати дещо погіршилися, тоді як за іншими – навпаки, спостерігається позитивна динаміка.
🔗 Зросла частка тих, хто не подолав поріг, з української мови – 1,65% (у 2025 році цей показник становив 0,36% та у 2024 році – 0,40%).
Аналогічна тенденція спостерігається і з історії України – цьогоріч мова йде про 0,38% ( у 2025 році цей показник становив 0,15% та у 2024 році – 0,10%).
🔗 Щодо математики ситуація дещо інша.
Цього року частка учасників, які не подолали поріг, становить 10,67%. Для порівняння: у 2025 році цей показник становив 10,84%, а у 2024 році – 11,72%.
🚩Тобто результати з математики поступово покращуються, хоча поки що дуже помірними темпами.
▪️Із 2022 року математика стала обов'язковим предметом НМТ. Відповідно й учні, й заклади освіти почали приділяти їй більше уваги, адже без успішного складання цього предмета вступ до закладу вищої освіти неможливий.
▪️Утім, навіть попри позитивну динаміку, системі освіти необхідно й надалі посилювати математичну підготовку школярів, підтримувати вчителів, оновлювати методики викладання та створювати більше можливостей для якісного вивчення математики.
▪️Водночас важливо пам'ятати, що наведені результати ще не є остаточними. За попередніми оцінками, можливістю скласти НМТ під час додаткової сесії зможуть скористатися близько 7 тисяч учасників, тому після її завершення окремі показники ще можуть дещо змінитися.
🔗Щодо предметів на вибір
▪️Серед предметів вибіркового блоку традиційно лідирують англійська мова (31,49%), географія (31,22%) та біологія (21,17%).
▪️Українська література посідає четверте місце (10,88%), далі з великим відривом ідуть фізика (3,16%), німецька мова, хімія, французька та іспанська мови.
Загалом структура вибору предметів майже не змінилася порівняно з попередніми роками. STEM-дисципліни поки що не входять до числа найпопулярніших предметів за вибором, хоча певна позитивна динаміка все ж спостерігається.
Багато в чому це пояснюється правилами вступу. Англійська мова та географія враховуються з вагомими коефіцієнтами для великої кількості популярних спеціальностей, тоді як біологія або хімія є необхідними для вступу на медичні спеціальності.
🔗 Щодо вибору мови складання НМТ
Цього року переклад тестових завдань мовами корінних народів та національних меншин обрали:
📌угорською мовою – 497 учасників,
📌румунською – 18,
📌польською – 3.
Ці цифри демонструють суттєву різницю між мовними групами щодо потреби у використанні перекладу тестових матеріалів.
🔄 Продовжимо аналізувати попередні результати основної сесії НМТ-2026
▪️Поки що можемо говорити лише про попередні результати, адже попереду ще додаткова сесія НМТ, яка відбудеться 17–24 липня. Саме після її завершення можна буде підбити остаточні підсумки цьогорічного тестування.
▪️Водночас уже зараз оприлюднені дані дозволяють побачити основні тенденції та порівняти їх із результатами попередніх років.
▪️Водночас варто пам'ятати, що НМТ складають як випускники поточного року, так і випускники минулих років. Саме тому для аналізу якості шкільної освіти нас передусім цікавлять результати саме цьогорічних випускників закладів загальної середньої освіти та їхня динаміка порівняно з попередніми роками.
🔗 Частка випускників, які не подолали поріг «склав/не склав» хоча б з одного предмета, становить 12,96%.
Для порівняння:
📌2025 рік – 12,36%;
📌2024 рік – 13,23%.
Тобто протягом останніх трьох років цей показник залишається відносно стабільним і коливається в межах одного відсоткового пункту.
Якщо ж подивитися на результати окремих предметів, картина є більш неоднорідною. За одними дисциплінами результати дещо погіршилися, тоді як за іншими – навпаки, спостерігається позитивна динаміка.
🔗 Зросла частка тих, хто не подолав поріг, з української мови – 1,65% (у 2025 році цей показник становив 0,36% та у 2024 році – 0,40%).
Аналогічна тенденція спостерігається і з історії України – цьогоріч мова йде про 0,38% ( у 2025 році цей показник становив 0,15% та у 2024 році – 0,10%).
🔗 Щодо математики ситуація дещо інша.
Цього року частка учасників, які не подолали поріг, становить 10,67%. Для порівняння: у 2025 році цей показник становив 10,84%, а у 2024 році – 11,72%.
🚩Тобто результати з математики поступово покращуються, хоча поки що дуже помірними темпами.
▪️Із 2022 року математика стала обов'язковим предметом НМТ. Відповідно й учні, й заклади освіти почали приділяти їй більше уваги, адже без успішного складання цього предмета вступ до закладу вищої освіти неможливий.
▪️Утім, навіть попри позитивну динаміку, системі освіти необхідно й надалі посилювати математичну підготовку школярів, підтримувати вчителів, оновлювати методики викладання та створювати більше можливостей для якісного вивчення математики.
▪️Водночас важливо пам'ятати, що наведені результати ще не є остаточними. За попередніми оцінками, можливістю скласти НМТ під час додаткової сесії зможуть скористатися близько 7 тисяч учасників, тому після її завершення окремі показники ще можуть дещо змінитися.
🔗Щодо предметів на вибір
▪️Серед предметів вибіркового блоку традиційно лідирують англійська мова (31,49%), географія (31,22%) та біологія (21,17%).
▪️Українська література посідає четверте місце (10,88%), далі з великим відривом ідуть фізика (3,16%), німецька мова, хімія, французька та іспанська мови.
Загалом структура вибору предметів майже не змінилася порівняно з попередніми роками. STEM-дисципліни поки що не входять до числа найпопулярніших предметів за вибором, хоча певна позитивна динаміка все ж спостерігається.
Багато в чому це пояснюється правилами вступу. Англійська мова та географія враховуються з вагомими коефіцієнтами для великої кількості популярних спеціальностей, тоді як біологія або хімія є необхідними для вступу на медичні спеціальності.
🔗 Щодо вибору мови складання НМТ
Цього року переклад тестових завдань мовами корінних народів та національних меншин обрали:
📌угорською мовою – 497 учасників,
📌румунською – 18,
📌польською – 3.
Ці цифри демонструють суттєву різницю між мовними групами щодо потреби у використанні перекладу тестових матеріалів.
❤10❤🔥1🔥1🆒1
Сергій Бабак
Photo
📢 Сьогодні одразу після засідання ВРУ розпочинаємо засідання Комітету
На порядку денному 5️⃣ питань
1️⃣ Про стан виконання Прикінцевих положень Закону № 3482-ІХ
(від 21.11.2023) щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України
2️⃣ Законопроєкт №10424 (друге читання) щодо внесення додаткових пропозицій до порівняльної таблиці до другого читання законопроєкту про встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів їх діяльності
3️⃣ Законопроєкт №10424 (друге читання) щодо встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів діяльності наукових установ
4️⃣ Законопроєкт №13712 щодо визначення особливостей застосування антикорупційних обмежень та врегулювання конфлікту інтересів в умовах проходження військової служби
5️⃣ Різне
🎥 Долучитися до перегляду засідання в режимі онлайн можна на YouTube-каналі Комітету за посиланням ➡️ surl.lt/qwqxjt
На порядку денному 5️⃣ питань
1️⃣ Про стан виконання Прикінцевих положень Закону № 3482-ІХ
(від 21.11.2023) щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України
2️⃣ Законопроєкт №10424 (друге читання) щодо внесення додаткових пропозицій до порівняльної таблиці до другого читання законопроєкту про встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів їх діяльності
3️⃣ Законопроєкт №10424 (друге читання) щодо встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів діяльності наукових установ
4️⃣ Законопроєкт №13712 щодо визначення особливостей застосування антикорупційних обмежень та врегулювання конфлікту інтересів в умовах проходження військової служби
5️⃣ Різне
🎥 Долучитися до перегляду засідання в режимі онлайн можна на YouTube-каналі Комітету за посиланням ➡️ surl.lt/qwqxjt
❤6🔥1
Сергій Бабак
📢 Сьогодні одразу після засідання ВРУ розпочинаємо засідання Комітету На порядку денному 5️⃣ питань 1️⃣ Про стан виконання Прикінцевих положень Закону № 3482-ІХ (від 21.11.2023) щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій…
#комітет
📄 Сьогодні на засіданні Комітету повторно розглянули стан виконання Закону щодо визнання результатів навчання громадян України, які проживають або проживали на тимчасово окупованих територіях.
➡️ Перш за все, цей Закон важливий, щоб наші громадяни не втрачали право на освіту через тимчасову окупацію. Він запровадив механізм офіційного визнання результатів навчання, отриманих на тимчасово окупованих територіях, і дав можливість продовжити навчання в українських закладах освіти.
За цей час маємо певні результати на виконання Закону, зокрема вже було розроблено ряд нормативно-правових актів, проте робота ще не завершена.
🚩 На сьогодні залишаються неухваленими два важливі документи:
📌 порядок відшкодування витрат уповноваженим закладам та
📌 типова форма договору про надання послуг із проведення процедури визнання результатів навчання.
🔗Саме тому Комітет рекомендував Міністерству освіти і науки невідкладно завершити цю роботу.
🔗Також ми звернули увагу на необхідність надати чітку позицію щодо перегляду окремих наказів МОН, які були ухвалені ще у 2013–2014 роках і стосуються освіти громадян з тимчасово окупованих територій.
Закон працює лише тоді, коли запрацювали всі механізми, які він передбачає. Саме тому Комітет системно здійснює парламентський контроль за виконанням ухвалених законодавчих рішень, виконуючи одну зі своїх основних функцій.
📄 Сьогодні на засіданні Комітету повторно розглянули стан виконання Закону щодо визнання результатів навчання громадян України, які проживають або проживали на тимчасово окупованих територіях.
➡️ Перш за все, цей Закон важливий, щоб наші громадяни не втрачали право на освіту через тимчасову окупацію. Він запровадив механізм офіційного визнання результатів навчання, отриманих на тимчасово окупованих територіях, і дав можливість продовжити навчання в українських закладах освіти.
За цей час маємо певні результати на виконання Закону, зокрема вже було розроблено ряд нормативно-правових актів, проте робота ще не завершена.
🚩 На сьогодні залишаються неухваленими два важливі документи:
📌 порядок відшкодування витрат уповноваженим закладам та
📌 типова форма договору про надання послуг із проведення процедури визнання результатів навчання.
🔗Саме тому Комітет рекомендував Міністерству освіти і науки невідкладно завершити цю роботу.
🔗Також ми звернули увагу на необхідність надати чітку позицію щодо перегляду окремих наказів МОН, які були ухвалені ще у 2013–2014 роках і стосуються освіти громадян з тимчасово окупованих територій.
Закон працює лише тоді, коли запрацювали всі механізми, які він передбачає. Саме тому Комітет системно здійснює парламентський контроль за виконанням ухвалених законодавчих рішень, виконуючи одну зі своїх основних функцій.
💯5❤2🔥1
📌 Новим Міністром освіти і науки України призначено Андрія Бутенка. Щойно Верховна Рада України підтримала відповідне кадрове рішення.
Комітет не надає оцінки роботі попередніх керівників міністерства. Найкраще за нас це зробить час і суспільство.
Щодо очікувань від нового Міністра та його команди – вони залишаються незмінними. Про них ми неодноразово говорили, та зазначали у рішеннях Комітету. І важливо, щоб цим напрямам була приділена відповідна увага.
Насамперед це:
▪️реформа і справедливе підвищення оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників
▪️своєчасний друк і доставка підручників до закладів освіти та системне осучаснення змісту і форми
▪️налагодження роботи з українськими дітьми за кордоном, залучення їх до української системи освіти
▪️ефективне й своєчасне використання освітніх субвенцій, щоб кошти державної підтримки працювала на якість освіти, а не поверталися до бюджету в кінці року
▪️повна передача закладів професійної освіти з державної в комунальну власність
▪️якісна та ефективна комунікація щодо основних реформ, змін, впроваджень. Щоб у кожній громаді розуміли, куди ми рухаємося, і що маємо отримати в результаті
▪️якісне продовження реформи «Нова українська школа», зокрема на рівні старшої профільної
▪️подальша підтримка закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, модернізація їхньої мережі та підвищення якості освіти
▪️особливо очікуємо забезпечення високої якості освіти в університетах, модернізацію мережі, посилення менеджменту і підготовку системи вищої освіти до вступу в Європейський Союз
▪️посилення підтримки української науки, розвиток інновацій, конкурсного грантового фінансування та інтеграції до Європейського дослідницького простору
▪️виконання зобов'язань України у сфері освіти і науки в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу та відновлення довіри міжнародних партнерів
З нашого боку Комітет, як і раніше, готовий до конструктивної співпраці задля розвитку української освіти, науки та інновацій.
Комітет не надає оцінки роботі попередніх керівників міністерства. Найкраще за нас це зробить час і суспільство.
Щодо очікувань від нового Міністра та його команди – вони залишаються незмінними. Про них ми неодноразово говорили, та зазначали у рішеннях Комітету. І важливо, щоб цим напрямам була приділена відповідна увага.
Насамперед це:
▪️реформа і справедливе підвищення оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників
▪️своєчасний друк і доставка підручників до закладів освіти та системне осучаснення змісту і форми
▪️налагодження роботи з українськими дітьми за кордоном, залучення їх до української системи освіти
▪️ефективне й своєчасне використання освітніх субвенцій, щоб кошти державної підтримки працювала на якість освіти, а не поверталися до бюджету в кінці року
▪️повна передача закладів професійної освіти з державної в комунальну власність
▪️якісна та ефективна комунікація щодо основних реформ, змін, впроваджень. Щоб у кожній громаді розуміли, куди ми рухаємося, і що маємо отримати в результаті
▪️якісне продовження реформи «Нова українська школа», зокрема на рівні старшої профільної
▪️подальша підтримка закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, модернізація їхньої мережі та підвищення якості освіти
▪️особливо очікуємо забезпечення високої якості освіти в університетах, модернізацію мережі, посилення менеджменту і підготовку системи вищої освіти до вступу в Європейський Союз
▪️посилення підтримки української науки, розвиток інновацій, конкурсного грантового фінансування та інтеграції до Європейського дослідницького простору
▪️виконання зобов'язань України у сфері освіти і науки в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу та відновлення довіри міжнародних партнерів
З нашого боку Комітет, як і раніше, готовий до конструктивної співпраці задля розвитку української освіти, науки та інновацій.
❤18💯6👍4❤🔥1⚡1
#дайджест
📌 Продовжуємо тримати вас у курсі не лише кадрових освітніх змін, а важливих рішень та подій у нашій сфері
📰 Актуальні новини за тиждень, що минає, зібрали у нашому освітянському дайджесті:
⚪️ ухвалено рішення щодо перерозподілу бюджетних коштів для закупівлі навчальної літератури, електронних додатків та доставлення підручників і посібників до закладів освіти
⚪️ затверджено Положення про асистента здобувача професійної освіти з особливими освітніми потребами
⚪️ в ЄДЕБО запрацювала автоматична перевірка військово-облікових документів вступників
⚪️ гідробіологи НАНУ здійснили польові дослідження у нижній течії Дунаю та прилеглій акваторії Чорного моря в межах міжнародного проєкту SWIM
⚪️ кожен третій заклад загальної середньої освіти приєднався до освітньої екосистеми «Мрія»
Більше новин про освіту та науку читайте за посиланням ➡️ surli.cc/wapmfg
📌 Продовжуємо тримати вас у курсі не лише кадрових освітніх змін, а важливих рішень та подій у нашій сфері
📰 Актуальні новини за тиждень, що минає, зібрали у нашому освітянському дайджесті:
⚪️ ухвалено рішення щодо перерозподілу бюджетних коштів для закупівлі навчальної літератури, електронних додатків та доставлення підручників і посібників до закладів освіти
⚪️ затверджено Положення про асистента здобувача професійної освіти з особливими освітніми потребами
⚪️ в ЄДЕБО запрацювала автоматична перевірка військово-облікових документів вступників
⚪️ гідробіологи НАНУ здійснили польові дослідження у нижній течії Дунаю та прилеглій акваторії Чорного моря в межах міжнародного проєкту SWIM
⚪️ кожен третій заклад загальної середньої освіти приєднався до освітньої екосистеми «Мрія»
Більше новин про освіту та науку читайте за посиланням ➡️ surli.cc/wapmfg
❤5👍1🔥1
😔 Цієї ночі росія здійснила одну з наймасштабніших ракетних атак на Київ за весь час повномасштабної війни.
▪️Знову під ударом опинилися мирні люди, житлові будинки та цивільна інфраструктура.
Щирі співчуття родинам загиблих. Бажаю якнайшвидшого одужання всім постраждалим.
▪️Зло вкотре демонструє своє обличчя, імʼя якому – росія.
▪️Але попри все зло, Україна щоразу обирає майбутнє.
🏫🎓 Сьогодні розпочинається основний етап вступної кампанії до закладів вищої освіти. Тисячі молодих людей подають заяви, обирають професію, університет і своє майбутнє. І саме це найкраща відповідь на спроби ворога зруйнувати наше сьогодення.
Коротко про найважливіше, що варто пам'ятати вступникам:
➡️ подати заяви на бакалаврат через електронний кабінет вступника можна до 18:00 1 серпня
➡️ можна подати до 10 заяв, з яких до 5 – на бюджет. Для кожної заяви необхідно визначити пріоритетність. Саме вона визначатиме, за якою заявою вступник отримає рекомендацію до зарахування
➡️ не варто механічно розставляти пріоритети. Якщо поставити менш бажаний бюджет вище за омріяний контракт, отримана рекомендація за вищим пріоритетом заблокує можливість вступу за нижчим
📌до 6 серпня будуть оприлюднені рекомендації до зарахування
📌до 11 серпня потрібно підтвердити вибір місця навчання
📌до 13 серпня відбудеться зарахування на бюджет і контракт за заявами з пріоритетами.
➡️ Окремо нагадаю про конкурсний бал.
Він визначається не лише результатами НМТ, а й предметними коефіцієнтами залежно від обраної спеціальності. Саме тому однакові результати тестування можуть давати різний конкурсний бал для різних напрямів підготовки. Для спеціальностей, які сьогодні є особливо важливими для держави, наприклад, інженерія, природничі науки – застосовується галузевий коефіцієнт.
➡️ Також цього року маємо важливе рішення для вступників до закладів вищої освіти, розташованих у прифронтових регіонах. Минулого літа ми зустрічалися з ректорами цих університетів і шукали рішення, як підтримати їх у цих складних воєнних умовах. І на зараз ці рішення вже вдалося втілити:
▪️ для окремих категорій вступників передбачено спеціальний коефіцієнт, який враховує особливі умови при вступі до таких закладів. Це один із кроків для підтримки університетів, які, попри постійні обстріли, продовжують навчати студентів, працювати й залишатися центрами розвитку своїх регіонів.
Можливість навчатися завжди дає надію і віру в наше переможне майбутнє. І допоки українські випускники обирають та вступають в наші українські університети, країна продовжує жити, розвиватися і будувати своє завтра.
Пересилимо! Все буде Україна! 🇺🇦
▪️Знову під ударом опинилися мирні люди, житлові будинки та цивільна інфраструктура.
Щирі співчуття родинам загиблих. Бажаю якнайшвидшого одужання всім постраждалим.
▪️Зло вкотре демонструє своє обличчя, імʼя якому – росія.
▪️Але попри все зло, Україна щоразу обирає майбутнє.
🏫🎓 Сьогодні розпочинається основний етап вступної кампанії до закладів вищої освіти. Тисячі молодих людей подають заяви, обирають професію, університет і своє майбутнє. І саме це найкраща відповідь на спроби ворога зруйнувати наше сьогодення.
Коротко про найважливіше, що варто пам'ятати вступникам:
➡️ подати заяви на бакалаврат через електронний кабінет вступника можна до 18:00 1 серпня
➡️ можна подати до 10 заяв, з яких до 5 – на бюджет. Для кожної заяви необхідно визначити пріоритетність. Саме вона визначатиме, за якою заявою вступник отримає рекомендацію до зарахування
➡️ не варто механічно розставляти пріоритети. Якщо поставити менш бажаний бюджет вище за омріяний контракт, отримана рекомендація за вищим пріоритетом заблокує можливість вступу за нижчим
📌до 6 серпня будуть оприлюднені рекомендації до зарахування
📌до 11 серпня потрібно підтвердити вибір місця навчання
📌до 13 серпня відбудеться зарахування на бюджет і контракт за заявами з пріоритетами.
➡️ Окремо нагадаю про конкурсний бал.
Він визначається не лише результатами НМТ, а й предметними коефіцієнтами залежно від обраної спеціальності. Саме тому однакові результати тестування можуть давати різний конкурсний бал для різних напрямів підготовки. Для спеціальностей, які сьогодні є особливо важливими для держави, наприклад, інженерія, природничі науки – застосовується галузевий коефіцієнт.
➡️ Також цього року маємо важливе рішення для вступників до закладів вищої освіти, розташованих у прифронтових регіонах. Минулого літа ми зустрічалися з ректорами цих університетів і шукали рішення, як підтримати їх у цих складних воєнних умовах. І на зараз ці рішення вже вдалося втілити:
▪️ для окремих категорій вступників передбачено спеціальний коефіцієнт, який враховує особливі умови при вступі до таких закладів. Це один із кроків для підтримки університетів, які, попри постійні обстріли, продовжують навчати студентів, працювати й залишатися центрами розвитку своїх регіонів.
Можливість навчатися завжди дає надію і віру в наше переможне майбутнє. І допоки українські випускники обирають та вступають в наші українські університети, країна продовжує жити, розвиватися і будувати своє завтра.
Пересилимо! Все буде Україна! 🇺🇦
🙏10❤7🕊3💯1
Підготував для вас лонгрід про реформу держзамовлення (частина 1/3)
📌 Ми змінюємо фундамент. Нарешті починаємо планувати підготовку фахівців, виходячи з реальних потреб країни, а не лише з кількості фахівців, яких хочуть готувати заклади вищої освіти. І саме час це зробити
Цю концепцію ми розробляли майже два роки. Вона закладена в законопроєкт №10399 про гранти, який уже доопрацьований та чекає на друге читання. Щоб не відкладати зміни, Уряд запустив їх через експериментальну постанову, яка мала бути на виконання нашого Закону. Тепер держава визначатиме, скільки фахівців готувати, спираючись на реальні потреби ринку праці, а не лише з кількості, яку хочуть готувати університети.
▪️Зараз ми як країна проходимо період масштабної економічної трансформації. Підготовка до майбутньої відбудови країни, інтеграція до Європейського Союзу, демографічні зміни, розвиток технологій і структурні зміни в економіці формують нові вимоги до ринку праці.
▪️За таких умов державна політика у сфері освіти та розвитку людського капіталу має спиратися не лише на поточний попит роботодавців, а й на оцінку майбутніх потреб економіки.
▪️Саме для цього проведено оцінку майбутньої потреби у фахівцях і робітничих кадрах. Вона дає змогу визначити довгострокові тенденції розвитку ринку праці та використовується як одна з основ для формування державного замовлення.
▪️Важливо правильно розуміти результати цієї оцінки. Йдеться не про поділ професій на «потрібні» і «непотрібні», не про обмеження вибору спеціальності та не про визначення державою професійного шляху людини. Це інструмент стратегічного планування державної політики у сфері людського капіталу, освіти та зайнятості.
▪️Оцінка базується на економічному моделюванні та аналізі даних. Вона відображає довгострокові тенденції, а не короткострокові коливання ринку праці. Її ключовим об’єктом є компетентності, яких потребуватиме економіка.
💡Нарешті державне замовлення формуватиметься з урахуванням результатів оцінки, але не виключно на їх основі.
➡️ Економіці знадобиться більше працівників
За результатами моделювання загальна потреба економіки у зайнятих зростатиме:
▫️із 12,9 млн осіб у 2025 році, включно з неформальною зайнятістю
▫️до 13,6 млн осіб у 2030 році
▫️до 14,6 млн осіб у 2036 році
Отже, до 2036 року українській економіці знадобиться приблизно на 1,7 млн зайнятих більше, ніж у 2025 році.
Водночас змінюватиметься не лише кількість зайнятих, а й структура попиту. Економіка дедалі більше потребуватиме технічних, інженерних, виробничих, будівельних, медичних, наукових та інших прикладних знань і навичок.
Найбільший попит формуватиметься на стику відбудови, виробництва, інженерії та управління складними процесами.
➡️ Відбудова стане найбільшим драйвером створення робочих місць
Однією з найпомітніших тенденцій стане зростання потреби у працівниках, пов’язаних із відновленням і модернізацією країни.
Найшвидше зростатиме потреба в секторах, пов’язаних із виробництвом та інфраструктурою.
💡У будівничій сфері потреба у працівниках може зрости більш ніж удвічі:
▫️із приблизно 520 тис. зайнятих у 2025 році
▫️до 1,24 млн працівників у 2036 році
Це пов’язано не лише безпосередньо з відбудовою, а й із модернізацією житлової, транспортної, енергетичної та соціальної інфраструктури.
Відповідно, зростатиме попит на:
▫️будівельні професії
▫️інженерів
▫️архітекторів
▫️проєктувальників
▫️фахівців із технічного нагляду
▫️менеджерів інфраструктурних проєктів
➡️ Зростатиме роль переробної промисловості
Розрахунки демонструють суттєве зростання потреби у працівниках переробної промисловості:
▫️із приблизно 1,3 млн осіб у 2025 році
▫️до 1,6 млн осіб у 2030 році
▫️до понад 1,7 млн осіб у 2036 році
💡Загалом потреба у працівниках переробної промисловості зросте майже на 400 тис. осіб.
Це відображає стратегічну трансформацію української економіки. Якщо раніше значна частина експорту формувалася за рахунок сировинної продукції, то в майбутньому дедалі більшу роль відіграватимуть виробництво, переробка та створення доданої вартості всередині країни.
📌 Ми змінюємо фундамент. Нарешті починаємо планувати підготовку фахівців, виходячи з реальних потреб країни, а не лише з кількості фахівців, яких хочуть готувати заклади вищої освіти. І саме час це зробити
Цю концепцію ми розробляли майже два роки. Вона закладена в законопроєкт №10399 про гранти, який уже доопрацьований та чекає на друге читання. Щоб не відкладати зміни, Уряд запустив їх через експериментальну постанову, яка мала бути на виконання нашого Закону. Тепер держава визначатиме, скільки фахівців готувати, спираючись на реальні потреби ринку праці, а не лише з кількості, яку хочуть готувати університети.
▪️Зараз ми як країна проходимо період масштабної економічної трансформації. Підготовка до майбутньої відбудови країни, інтеграція до Європейського Союзу, демографічні зміни, розвиток технологій і структурні зміни в економіці формують нові вимоги до ринку праці.
▪️За таких умов державна політика у сфері освіти та розвитку людського капіталу має спиратися не лише на поточний попит роботодавців, а й на оцінку майбутніх потреб економіки.
▪️Саме для цього проведено оцінку майбутньої потреби у фахівцях і робітничих кадрах. Вона дає змогу визначити довгострокові тенденції розвитку ринку праці та використовується як одна з основ для формування державного замовлення.
▪️Важливо правильно розуміти результати цієї оцінки. Йдеться не про поділ професій на «потрібні» і «непотрібні», не про обмеження вибору спеціальності та не про визначення державою професійного шляху людини. Це інструмент стратегічного планування державної політики у сфері людського капіталу, освіти та зайнятості.
▪️Оцінка базується на економічному моделюванні та аналізі даних. Вона відображає довгострокові тенденції, а не короткострокові коливання ринку праці. Її ключовим об’єктом є компетентності, яких потребуватиме економіка.
💡Нарешті державне замовлення формуватиметься з урахуванням результатів оцінки, але не виключно на їх основі.
➡️ Економіці знадобиться більше працівників
За результатами моделювання загальна потреба економіки у зайнятих зростатиме:
▫️із 12,9 млн осіб у 2025 році, включно з неформальною зайнятістю
▫️до 13,6 млн осіб у 2030 році
▫️до 14,6 млн осіб у 2036 році
Отже, до 2036 року українській економіці знадобиться приблизно на 1,7 млн зайнятих більше, ніж у 2025 році.
Водночас змінюватиметься не лише кількість зайнятих, а й структура попиту. Економіка дедалі більше потребуватиме технічних, інженерних, виробничих, будівельних, медичних, наукових та інших прикладних знань і навичок.
Найбільший попит формуватиметься на стику відбудови, виробництва, інженерії та управління складними процесами.
➡️ Відбудова стане найбільшим драйвером створення робочих місць
Однією з найпомітніших тенденцій стане зростання потреби у працівниках, пов’язаних із відновленням і модернізацією країни.
Найшвидше зростатиме потреба в секторах, пов’язаних із виробництвом та інфраструктурою.
💡У будівничій сфері потреба у працівниках може зрости більш ніж удвічі:
▫️із приблизно 520 тис. зайнятих у 2025 році
▫️до 1,24 млн працівників у 2036 році
Це пов’язано не лише безпосередньо з відбудовою, а й із модернізацією житлової, транспортної, енергетичної та соціальної інфраструктури.
Відповідно, зростатиме попит на:
▫️будівельні професії
▫️інженерів
▫️архітекторів
▫️проєктувальників
▫️фахівців із технічного нагляду
▫️менеджерів інфраструктурних проєктів
➡️ Зростатиме роль переробної промисловості
Розрахунки демонструють суттєве зростання потреби у працівниках переробної промисловості:
▫️із приблизно 1,3 млн осіб у 2025 році
▫️до 1,6 млн осіб у 2030 році
▫️до понад 1,7 млн осіб у 2036 році
💡Загалом потреба у працівниках переробної промисловості зросте майже на 400 тис. осіб.
Це відображає стратегічну трансформацію української економіки. Якщо раніше значна частина експорту формувалася за рахунок сировинної продукції, то в майбутньому дедалі більшу роль відіграватимуть виробництво, переробка та створення доданої вартості всередині країни.
❤9👍1🔥1