Почнемо з 2023 року, в 2022-му був секвестр всіх програм розвитку, всі наявні ресурси відправили на війну.
В 2023 році зʼявилась найнеобхідніша (на мою думку під час великої війни) субвенція: на облаштування безпечних умов в закладах загальної середньої освіти, простіше - субвенція на укриття.
Виділили з Державного бюджету 1.5 млрд грн.
МОН затвердило 311 проєктів, на них місцеві бюджети докинули ще майже 640 млн на умовах співфінансування.
Всі бадьоро відрапортували, що це безпрецедентна програма і допомога регіонам, завдяки якій будуть побудовані/реконструйовані/капітально відремонтовані 311 обʼєктів, що за даними Рахункової палати дозволить вивести в офлайн/змішаний формат 93.4 тис дітей і вчителів, бо у них зʼявиться укриття.
Довідково:
Чому так багато укриттів за відносно невеликі кошти? Порівняєте потім з 2024 роком.
Тому що тоді дозволяли облаштовувати будь-які укриття разом з ледь не найпростішими.
Але навряд ви десь знайдете цифри фактичного виконання задачі.
Результат.
Було повністю реалізовано 197 проектів (з них 8 побудовано, 188 реконструйовано/капітально відремонтовано).
8 проектів закінчили рік з результатом готовності 40% і більше і вони були перекинуті на фінансування субвенцією наступного року. (До цих перекидок ми ще повернемось далі).
311-197-8=106 обʼєктів, які були відібрані, можливо профінансовані, але точно не завершені і навіть не перекинуті на наступний рік.
Яка доля 106 проектів? Чи витрачались на них кошти субвенції? Чи їх добудували за інші кошти? Вони зараз є чи їх немає? Міністерство не змогло дати відповідь на засіданні комітету.
З 1.5 млрд грн змогли витратити 73.4%, тобто майже 400 млн грн просто згоріло як невикористані.
Кількість сданих в експлуатацію обʼєктів дозволило вивести в офлайн/змішаний формат за даними Рахункової палати 22.8 тис осіб.
Результат (з іншого ракурсу):
106 обєктів з 311 не завершені і їх доля поки невідома (але це не надовго, ми знайдемо всю інформацію)
400 млн грн з 1 500 млн грн - згоріли
70.6 тис дітей і вчителів залишились без можливості продовжувати освітній процес в очному/змішаному форматі.
Це, нагадаю, 2023 рік.
Ви натрапляли на ці цифри? Навряд, бо це не додасть іміджевих бонусів тому, хто про це скаже вголос.
Може чули про те, що хтось поніс відповідальність, навіть тихо і непублічно?
Теж ні, бо ніхто не поніс.
Комітет про це говорив, Мінфін про це говорив, Рахункова палата написала в офіційному звіті…
Можна, звісно, пояснити тим, що навесні 2023 року змінилась команда МОН і щось десь випало з фокусу уваги, хоча Комітет в перші дні попереджав нову команду про вузькі місця і ризики зриву деяких процесів (як про друк і доставку підручників, памʼятаєте?).
Ну може й це завадило.
Далі розберемо 2024 рік, де вже нічого нікому не повинно було заважати.
В 2023 році зʼявилась найнеобхідніша (на мою думку під час великої війни) субвенція: на облаштування безпечних умов в закладах загальної середньої освіти, простіше - субвенція на укриття.
Виділили з Державного бюджету 1.5 млрд грн.
МОН затвердило 311 проєктів, на них місцеві бюджети докинули ще майже 640 млн на умовах співфінансування.
Всі бадьоро відрапортували, що це безпрецедентна програма і допомога регіонам, завдяки якій будуть побудовані/реконструйовані/капітально відремонтовані 311 обʼєктів, що за даними Рахункової палати дозволить вивести в офлайн/змішаний формат 93.4 тис дітей і вчителів, бо у них зʼявиться укриття.
Довідково:
Чому так багато укриттів за відносно невеликі кошти? Порівняєте потім з 2024 роком.
Тому що тоді дозволяли облаштовувати будь-які укриття разом з ледь не найпростішими.
Але навряд ви десь знайдете цифри фактичного виконання задачі.
Результат.
Було повністю реалізовано 197 проектів (з них 8 побудовано, 188 реконструйовано/капітально відремонтовано).
8 проектів закінчили рік з результатом готовності 40% і більше і вони були перекинуті на фінансування субвенцією наступного року. (До цих перекидок ми ще повернемось далі).
311-197-8=106 обʼєктів, які були відібрані, можливо профінансовані, але точно не завершені і навіть не перекинуті на наступний рік.
Яка доля 106 проектів? Чи витрачались на них кошти субвенції? Чи їх добудували за інші кошти? Вони зараз є чи їх немає? Міністерство не змогло дати відповідь на засіданні комітету.
З 1.5 млрд грн змогли витратити 73.4%, тобто майже 400 млн грн просто згоріло як невикористані.
Кількість сданих в експлуатацію обʼєктів дозволило вивести в офлайн/змішаний формат за даними Рахункової палати 22.8 тис осіб.
Результат (з іншого ракурсу):
106 обєктів з 311 не завершені і їх доля поки невідома (але це не надовго, ми знайдемо всю інформацію)
400 млн грн з 1 500 млн грн - згоріли
70.6 тис дітей і вчителів залишились без можливості продовжувати освітній процес в очному/змішаному форматі.
Це, нагадаю, 2023 рік.
Ви натрапляли на ці цифри? Навряд, бо це не додасть іміджевих бонусів тому, хто про це скаже вголос.
Може чули про те, що хтось поніс відповідальність, навіть тихо і непублічно?
Теж ні, бо ніхто не поніс.
Комітет про це говорив, Мінфін про це говорив, Рахункова палата написала в офіційному звіті…
Можна, звісно, пояснити тим, що навесні 2023 року змінилась команда МОН і щось десь випало з фокусу уваги, хоча Комітет в перші дні попереджав нову команду про вузькі місця і ризики зриву деяких процесів (як про друк і доставку підручників, памʼятаєте?).
Ну може й це завадило.
Далі розберемо 2024 рік, де вже нічого нікому не повинно було заважати.
👍10😱4❤1
В 2024 році перестали фінансувати найпростіші укриття і почали виключно будівництво або реконструкцію/капітальний ремонт споруд цивільного захисту.
В 2024 році Комісією МОН було затверджено 62 проекти, з них:
38 - нове будівництво
14 - капітальний ремонт
8 - обʼєкти минулого року (та сама перекидка)
Для цього з Державного бюджету було виділено субвенцію в розмірі 2.5 млрд грн.
Станом на 01.01.2025 завершено 10 проектів…
Тривають роботи у 45 обʼєктах, на 7 обʼєктах роботи впродовж року взагалі не розпочато.
(Дивіться таблицю)
Результат:
Побудовано 10 з 62 обʼєктів, наприкінці року згоріло 1 млрд 84 млн грн як невикористані 🤷♂️
Згідно проектів, мали побудувати 23112 нових місць в укриттях, а по факту побудовано і здано в експлуатацію 4503.
18609 учнів і вчителів залишилися без можливості продовжувати освітній процес в очному форматі.
Додайте сюди ще 70.6 тис. з минулого року.
І тепер трішки про перекидки проектів.
Памʼятаєте з 2023 року перекинуто на 2024 фінансування 8 проектів, які не встигли завершити в попередньому?
Так от з них лише 3 було завершено і введено в експлуатацію, на 2 обʼєктах кажуть завершено будівництво, але вони не введені, 1 буде завершено за гроші місцевої влади, а ще 2, увага!, будуть завершені за кошти субвенції 2025 року. Тобто почали будувати в 2023, а завершать (можливо) в 2025.
З 2024 на 2025 рік також перекинуто проекти, але цього разу вже 27!
Фактично, в 2025 році з нової субвенції будуть фінансуватись 29 обʼєктів з минулих років.
Так, немає нічого поганого в дофінансування обʼєктів, які не встигли завершити в минулих роках.
Але погане в тому, що їх можна було зробити саме в минулих роках (і кошти для цього були), вивести дітей і вчителів безпечно в офлайн і будувати нові, для інших шкіл.
А так інші школи чекатимуть, поки завершать будівництво укриттів там, де могли завершити в минулих роках.
Це все питання менеджменту процесів…
Сухий і сумний результат 2024 року:
Побудовано 10 з 62 укриттів
Використано 1.4 млрд з 2.5 млрд (1 .084 млрд грн згоріло)
Виведено офлайн 4503 з 23112 дітей (19.5%)
Це не єдина субвенція, проблеми з якою ми розглянули на засіданні Комітету. Далі буде.
В 2024 році Комісією МОН було затверджено 62 проекти, з них:
38 - нове будівництво
14 - капітальний ремонт
8 - обʼєкти минулого року (та сама перекидка)
Для цього з Державного бюджету було виділено субвенцію в розмірі 2.5 млрд грн.
Станом на 01.01.2025 завершено 10 проектів…
Тривають роботи у 45 обʼєктах, на 7 обʼєктах роботи впродовж року взагалі не розпочато.
(Дивіться таблицю)
Результат:
Побудовано 10 з 62 обʼєктів, наприкінці року згоріло 1 млрд 84 млн грн як невикористані 🤷♂️
Згідно проектів, мали побудувати 23112 нових місць в укриттях, а по факту побудовано і здано в експлуатацію 4503.
18609 учнів і вчителів залишилися без можливості продовжувати освітній процес в очному форматі.
Додайте сюди ще 70.6 тис. з минулого року.
І тепер трішки про перекидки проектів.
Памʼятаєте з 2023 року перекинуто на 2024 фінансування 8 проектів, які не встигли завершити в попередньому?
Так от з них лише 3 було завершено і введено в експлуатацію, на 2 обʼєктах кажуть завершено будівництво, але вони не введені, 1 буде завершено за гроші місцевої влади, а ще 2, увага!, будуть завершені за кошти субвенції 2025 року. Тобто почали будувати в 2023, а завершать (можливо) в 2025.
З 2024 на 2025 рік також перекинуто проекти, але цього разу вже 27!
Фактично, в 2025 році з нової субвенції будуть фінансуватись 29 обʼєктів з минулих років.
Так, немає нічого поганого в дофінансування обʼєктів, які не встигли завершити в минулих роках.
Але погане в тому, що їх можна було зробити саме в минулих роках (і кошти для цього були), вивести дітей і вчителів безпечно в офлайн і будувати нові, для інших шкіл.
А так інші школи чекатимуть, поки завершать будівництво укриттів там, де могли завершити в минулих роках.
Це все питання менеджменту процесів…
Сухий і сумний результат 2024 року:
Побудовано 10 з 62 укриттів
Використано 1.4 млрд з 2.5 млрд (1 .084 млрд грн згоріло)
Виведено офлайн 4503 з 23112 дітей (19.5%)
Це не єдина субвенція, проблеми з якою ми розглянули на засіданні Комітету. Далі буде.
😱8🔥2
Субвенція на придбання, обладнання, створення та модернізацію їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти в 2024 році.
Тут механіка аналогічна попередній субвенції. Кошти виділяються з державного бюджету місцевим, вони роблять свій внесок в якості співфінансування і самі будують/модернізують.
Виділено з Державного бюджету 1.5 млрд грн, освоєно 63.3%, згоріло 480.4 млн грн (36.7%).
Використання субвенції в розрізі областей дивіться на графіку нижче.
Було затверджено 173 проекти.
Реалізовано повністю - 51 проект.
75 проектів реалізовано на 40% і більше
24 проекти знаходяться в стані 0-40% готовності
16 навіть не розпочали роботи
7 відмовились від реалізації
(Деталі в таблиці нижче)
Ну і про вже традиційні перекидки проектів.
75 проектів зі станом готовності 40%+ будуть точно дофінансовані з субвенції 2025 року, а інші 47 проектів … можуть брати участь у відборі проектів на загальних умовах. 🤷♂️
Що маємо в результаті:
Реалізовано 51 з 173 проектів.
Згоріло 480.4 млн грн (36,7%)
75 нових проектів в 2025 році не будуть навіть розпочаті, тому що будуть дофінансовуватись щонайменше 75 проектів з минулого року.
А тепер можна поглянути на обидві субвенції разом.
В воєнному бюджеті 2024 року виділили 4 млрд грн, з яких 1.5 млрд грн залишились невикористані. Це кошти, за які МОН і обласні адміністрації повинні були забезпечити наших дітей укриттями і якісним харчуванням. Але не забезпечили.
Тут механіка аналогічна попередній субвенції. Кошти виділяються з державного бюджету місцевим, вони роблять свій внесок в якості співфінансування і самі будують/модернізують.
Виділено з Державного бюджету 1.5 млрд грн, освоєно 63.3%, згоріло 480.4 млн грн (36.7%).
Використання субвенції в розрізі областей дивіться на графіку нижче.
Було затверджено 173 проекти.
Реалізовано повністю - 51 проект.
75 проектів реалізовано на 40% і більше
24 проекти знаходяться в стані 0-40% готовності
16 навіть не розпочали роботи
7 відмовились від реалізації
(Деталі в таблиці нижче)
Ну і про вже традиційні перекидки проектів.
75 проектів зі станом готовності 40%+ будуть точно дофінансовані з субвенції 2025 року, а інші 47 проектів … можуть брати участь у відборі проектів на загальних умовах. 🤷♂️
Що маємо в результаті:
Реалізовано 51 з 173 проектів.
Згоріло 480.4 млн грн (36,7%)
75 нових проектів в 2025 році не будуть навіть розпочаті, тому що будуть дофінансовуватись щонайменше 75 проектів з минулого року.
А тепер можна поглянути на обидві субвенції разом.
В воєнному бюджеті 2024 року виділили 4 млрд грн, з яких 1.5 млрд грн залишились невикористані. Це кошти, за які МОН і обласні адміністрації повинні були забезпечити наших дітей укриттями і якісним харчуванням. Але не забезпечили.
❤4🔥1
Ну і щоб завершити тему з субвенціями минулого року трішки торкнемось ще двох.
Субвенція на Нову українську школу (НУШ).
Субвенція не нова, в цілому засвоюється нормально. В 2024 році на 96.4%.
Вона складається з двох частин:
- закупівля обладнання для кабінетів НУШ
- підвищення кваліфікації вчителів.
З першою частиною проблем наче немає, хоча треба окремо дослідити (плануємо) що саме закуповується за кошти субвенції.
А от з другою є.
На підвищення кваліфікації було закладено 100 млн грн, освоєно 52.7%.
Тобто ми не змогли витратити навіть цю суму, яку комітет вже 6-й рік каденції вважає замалою.
І це на найголовнішу частину реформи НУШ, на підвищення кваліфікації і перепідготовку вчителів, які і мають бути провідниками реформи.
(Дані по областям додаються)
Разом з тим, МОН дає дані, що за рахунок цих коштів пройшли підвищення кваліфікації:
7150 директорів
9907 заступників
133261 вчитель
2042 педагоги пілотних класів
588 інших педагогічних працівників
Тобто 152 948 осіб підвищили кваліфікацію за 52.7 млн грн.
Іншими словами вартість підвищення кваліфікації одного педагога за рік склала 344.8 грн.
Тільки мені це здається глобальною профанацією?
«МОН зазначило, що основною проблемою низького відсотка освоєння коштів … є довгий процес розподілу коштів від області до обласних інститутів підвищення педагогічної освіти (ІППО), які є розпорядниками коштів».
Насправді, МОН розподілив кошти в серпні, а області в жовтні. Хоча МОН мав всі можливості зробити це на півроку раніше 🤷♂️
Але не про це зараз.
Нічого не зроблено в трансформації системи підвищення кваліфікації.
Ми дозволили Законом вчителям самостійно обирати де проходити підвищення кваліфікації, в Постанові КМУ також передбачено, що педагоги можуть самостійно обирати субʼєкта підвищення кваліфікації.
А МОН досі нічого не зробив для того, щоб вчителі отримали реальну автономію в питанні підвищення кваліфікації і досі всі кошти субвенції розподіляються між обласними ІППО, да ще й з ефективністю 50%.
Субвенція на Нову українську школу (НУШ).
Субвенція не нова, в цілому засвоюється нормально. В 2024 році на 96.4%.
Вона складається з двох частин:
- закупівля обладнання для кабінетів НУШ
- підвищення кваліфікації вчителів.
З першою частиною проблем наче немає, хоча треба окремо дослідити (плануємо) що саме закуповується за кошти субвенції.
А от з другою є.
На підвищення кваліфікації було закладено 100 млн грн, освоєно 52.7%.
Тобто ми не змогли витратити навіть цю суму, яку комітет вже 6-й рік каденції вважає замалою.
І це на найголовнішу частину реформи НУШ, на підвищення кваліфікації і перепідготовку вчителів, які і мають бути провідниками реформи.
(Дані по областям додаються)
Разом з тим, МОН дає дані, що за рахунок цих коштів пройшли підвищення кваліфікації:
7150 директорів
9907 заступників
133261 вчитель
2042 педагоги пілотних класів
588 інших педагогічних працівників
Тобто 152 948 осіб підвищили кваліфікацію за 52.7 млн грн.
Іншими словами вартість підвищення кваліфікації одного педагога за рік склала 344.8 грн.
Тільки мені це здається глобальною профанацією?
«МОН зазначило, що основною проблемою низького відсотка освоєння коштів … є довгий процес розподілу коштів від області до обласних інститутів підвищення педагогічної освіти (ІППО), які є розпорядниками коштів».
Насправді, МОН розподілив кошти в серпні, а області в жовтні. Хоча МОН мав всі можливості зробити це на півроку раніше 🤷♂️
Але не про це зараз.
Нічого не зроблено в трансформації системи підвищення кваліфікації.
Ми дозволили Законом вчителям самостійно обирати де проходити підвищення кваліфікації, в Постанові КМУ також передбачено, що педагоги можуть самостійно обирати субʼєкта підвищення кваліфікації.
А МОН досі нічого не зробив для того, щоб вчителі отримали реальну автономію в питанні підвищення кваліфікації і досі всі кошти субвенції розподіляються між обласними ІППО, да ще й з ефективністю 50%.
👍11😱6❤4
Ну і остання субвенція, яку варто згадати - субвенція на здійснення заходів із забезпечення викладання навчального предмету «Захист України» в 2024 році.
Чудова ідея, правильна, давно на часі.
Передісторія.
Наприкінці 2022 року ми з колегами з комітету внесли правку в законопроект «Про державний бюджет 2023», якою з 1 січня 2023 року піднімались невикористані залишки освітньої субвенції з місцевих бюджетів в державний бюджет.
Таким чином, 1 січня 2023 вдалось мобілізувати 3.2 (якщо не помиляюсь по памʼяті) млрд грн на спец фонд МОН. Основною метою було повернення субвенції НУШ, яка в 2022 попала під секвестр, як і інші програми і в 2023 теж не передбачалась. По суті, ідея була 3 млрд грн направити на НУШ для про продовження реформи, а залишок і 150 млн з окремої програми використати на створення державної дистанційної платформи для всіх шкіл країни і для дітей за кордоном (якось окремо розкажу про цей проект) та на інші нагальні потреби, в т ч на покриття дефіциту підручників.
Попередня команда МОН повністю підтримувала ці ідеї. Але навесні команди змінились.
Довгий процес адаптації нової команди призвів до наступного.
Від створення державної дистанційної платформи відмовились.
Приблизно 300 млн направили, якщо не помиляюсь, на стипендії.
З необхідністю повернення НУШ погодились, але розподілили кошти в грудні (!!!) 2023 року.
В вересні ми з колегами з комітету запропонували швидкий проект на створення до кінця року 2023 приблизно 100 «Шкіл дронів» по всій Україні на базі шкіл, позашкілля та профтехів. І цей проект, хоч і був підтриманий формально, по факту був просаботований.
Але через те, що ці кошти мали іншу природу і були перехідними (не згорали наприкінці року), врешті МОН прийняв рішення комплексно модернізувати предмет «Захист України».
Незважаючи на провалені попередні дії, ідея все ж правильна і навіть давно перезріла в умовах воєнного стану, тож була підтримана.
І в грудні (!!!) 2023 була створена субвенція, яку ми зараз розглядаємо.
Загальна субвенція 1.745 млрд грн, з них:
- на закупівлю обладнання 1.645 млрд
- на навчання вчителів 100 млн
За весь 2024 рік використано:
- на закупівлю обладнання 953.7 млн (58%), залишилось 691.6 млн
- на навчання вчителів 9.1 млн (9.1%), залишилось 90.9 млн.
Добре, що природа цих грошей інша і залишки не згоріли. Але ефективність використання жахлива.
А тепер що МОН зазначив як причини низького рівня використання коштів:
- виділений обсяг коштів на навчання вчителів виявився значно більшим ніж потреба. (Просто неправильно порахували)
- відсутність відповідного обладнання та засобів навчання на ринку України. (Просто не поговорили з ринком перед запуском субвенції)
Не впевнений, що варто тут ще щось додавати. Робіть висновки самі.
Чудова ідея, правильна, давно на часі.
Передісторія.
Наприкінці 2022 року ми з колегами з комітету внесли правку в законопроект «Про державний бюджет 2023», якою з 1 січня 2023 року піднімались невикористані залишки освітньої субвенції з місцевих бюджетів в державний бюджет.
Таким чином, 1 січня 2023 вдалось мобілізувати 3.2 (якщо не помиляюсь по памʼяті) млрд грн на спец фонд МОН. Основною метою було повернення субвенції НУШ, яка в 2022 попала під секвестр, як і інші програми і в 2023 теж не передбачалась. По суті, ідея була 3 млрд грн направити на НУШ для про продовження реформи, а залишок і 150 млн з окремої програми використати на створення державної дистанційної платформи для всіх шкіл країни і для дітей за кордоном (якось окремо розкажу про цей проект) та на інші нагальні потреби, в т ч на покриття дефіциту підручників.
Попередня команда МОН повністю підтримувала ці ідеї. Але навесні команди змінились.
Довгий процес адаптації нової команди призвів до наступного.
Від створення державної дистанційної платформи відмовились.
Приблизно 300 млн направили, якщо не помиляюсь, на стипендії.
З необхідністю повернення НУШ погодились, але розподілили кошти в грудні (!!!) 2023 року.
В вересні ми з колегами з комітету запропонували швидкий проект на створення до кінця року 2023 приблизно 100 «Шкіл дронів» по всій Україні на базі шкіл, позашкілля та профтехів. І цей проект, хоч і був підтриманий формально, по факту був просаботований.
Але через те, що ці кошти мали іншу природу і були перехідними (не згорали наприкінці року), врешті МОН прийняв рішення комплексно модернізувати предмет «Захист України».
Незважаючи на провалені попередні дії, ідея все ж правильна і навіть давно перезріла в умовах воєнного стану, тож була підтримана.
І в грудні (!!!) 2023 була створена субвенція, яку ми зараз розглядаємо.
Загальна субвенція 1.745 млрд грн, з них:
- на закупівлю обладнання 1.645 млрд
- на навчання вчителів 100 млн
За весь 2024 рік використано:
- на закупівлю обладнання 953.7 млн (58%), залишилось 691.6 млн
- на навчання вчителів 9.1 млн (9.1%), залишилось 90.9 млн.
Добре, що природа цих грошей інша і залишки не згоріли. Але ефективність використання жахлива.
А тепер що МОН зазначив як причини низького рівня використання коштів:
- виділений обсяг коштів на навчання вчителів виявився значно більшим ніж потреба. (Просто неправильно порахували)
- відсутність відповідного обладнання та засобів навчання на ринку України. (Просто не поговорили з ринком перед запуском субвенції)
Не впевнений, що варто тут ще щось додавати. Робіть висновки самі.
😱13👍7❤4💯1
Ну і щоб вже більше не повертатись до субвенцій.
Комітет, в межах контрольної функції, не тільки критично розглядає контрольне питання, а й проводить аналіз причин негативних результатів і пропонує рішення.
В частині субвенцій є 4 основні причини того, що відбулося в 2024 році.
1. Потрібно вчасно затверджувати порядки використання коштів. Минулого року, по більшості вищезазначених субвенцій, порядки були затверджені в другій половині року.
Після нашої розмови з Премʼєр-міністром, МОН отримав доручення затвердити всі порядки до 1 січня 2025 року.
Не так все ідеально вийшло, але більшість порядків цього року затверджені вчасно, в січні.
2. Переліки обладнання. Перед запуском субвенції варто промоніторити ринки обладнання, що є в Україні, що імпортується, взагалі розуміти як працює ринок і чи встигне він завезти необхідне обладнання і устаткування для того, щоб було що закуповувати за кошти субвенції.
І переліки важливо оновлювати, щоб ми з року в рік не закуповували одне й те саме, як з субвенцію НУШ часто відбувається. А для цього потрібно виконувати пункт 3.
3. На превеликий жаль, не проводиться аналіз того, що зроблено в минулих періодах і чи досягнуто мети. Це стосується не тільки субвенцій.
Інакше незрозуміло, чому з року в рік має однакові проблеми.
З цим проблема, намагаємось це робити комітетом замість міністерства.
4. Відсутність ефективного управління субвенціями. Проста менеджерська функція. Але не виходить.
Вийшло тільки в одного заступника по одній субвенції, хоч і субвенція була не перший рік та й всі інші напрямки він відверто провалив. Але по субвенції вийшло.
Про причини і рішення комітет постійно інформує премʼєр-міністра і, до його честі, він завжди включається і реагує.
І наостанок, всі інфраструктурні субвенції в освіті повинні бути 100% використані до кінця літніх канікул, щоб ні діти, ні вчителі не відчували дискомфорту, а 1 вересня приходили в оновлений освітній простір.
1 вересня - це завжди маркер для міністерства освіти і науки. В нашій сфері умовний відлік року збігається з початком нового навчального року.
І підручники, і субвенції, і підвищення кваліфікації повинні бути реалізовані до 1 вересня.
Комітет, в межах контрольної функції, не тільки критично розглядає контрольне питання, а й проводить аналіз причин негативних результатів і пропонує рішення.
В частині субвенцій є 4 основні причини того, що відбулося в 2024 році.
1. Потрібно вчасно затверджувати порядки використання коштів. Минулого року, по більшості вищезазначених субвенцій, порядки були затверджені в другій половині року.
Після нашої розмови з Премʼєр-міністром, МОН отримав доручення затвердити всі порядки до 1 січня 2025 року.
Не так все ідеально вийшло, але більшість порядків цього року затверджені вчасно, в січні.
2. Переліки обладнання. Перед запуском субвенції варто промоніторити ринки обладнання, що є в Україні, що імпортується, взагалі розуміти як працює ринок і чи встигне він завезти необхідне обладнання і устаткування для того, щоб було що закуповувати за кошти субвенції.
І переліки важливо оновлювати, щоб ми з року в рік не закуповували одне й те саме, як з субвенцію НУШ часто відбувається. А для цього потрібно виконувати пункт 3.
3. На превеликий жаль, не проводиться аналіз того, що зроблено в минулих періодах і чи досягнуто мети. Це стосується не тільки субвенцій.
Інакше незрозуміло, чому з року в рік має однакові проблеми.
З цим проблема, намагаємось це робити комітетом замість міністерства.
4. Відсутність ефективного управління субвенціями. Проста менеджерська функція. Але не виходить.
Вийшло тільки в одного заступника по одній субвенції, хоч і субвенція була не перший рік та й всі інші напрямки він відверто провалив. Але по субвенції вийшло.
Про причини і рішення комітет постійно інформує премʼєр-міністра і, до його честі, він завжди включається і реагує.
І наостанок, всі інфраструктурні субвенції в освіті повинні бути 100% використані до кінця літніх канікул, щоб ні діти, ні вчителі не відчували дискомфорту, а 1 вересня приходили в оновлений освітній простір.
1 вересня - це завжди маркер для міністерства освіти і науки. В нашій сфері умовний відлік року збігається з початком нового навчального року.
І підручники, і субвенції, і підвищення кваліфікації повинні бути реалізовані до 1 вересня.
❤11👍4🙏2
Ну і про Закон «Про дошкільну освіту».
Вже 41 день, як закон вступив в силу.
КМУ, згідно свого плану, повинен:
- підготувати і затвердити або
- привести у відповідність з Законом або
- визнати такими, що не потребують змін
49 нормативно-правових актів, з яких більшість має підготувати МОН.
Завдання вважається виконаним (зняте з контролю Секретаріатом КМУ), якщо акт прийнятий і набрав чинності.
Станом на зараз виконано 1 пункт з 49.
В додатку табличка, в якій показані всі акти, граничні терміни прийняття, хто відповідальний в країні за кожен акт і стан виконання.
Вже двічі за два останні місяці робота МОН в цьому питанні була визнана незадовільною.
Кожні два тижні будемо контролювати комітетом прогрес і будемо вас інформувати про динаміку.
Вже 41 день, як закон вступив в силу.
КМУ, згідно свого плану, повинен:
- підготувати і затвердити або
- привести у відповідність з Законом або
- визнати такими, що не потребують змін
49 нормативно-правових актів, з яких більшість має підготувати МОН.
Завдання вважається виконаним (зняте з контролю Секретаріатом КМУ), якщо акт прийнятий і набрав чинності.
Станом на зараз виконано 1 пункт з 49.
В додатку табличка, в якій показані всі акти, граничні терміни прийняття, хто відповідальний в країні за кожен акт і стан виконання.
Вже двічі за два останні місяці робота МОН в цьому питанні була визнана незадовільною.
Кожні два тижні будемо контролювати комітетом прогрес і будемо вас інформувати про динаміку.
👍8😱4❤2🙏2
Ну і незадовільна робота МОН по імплементації Закону «Про дошкільну освіту» стала однією з причин виклику міністра освіти і науки в Верховну Раду на годину запитань до Уряду найближчої пʼятниці.
👍19🆒3❤1💯1
Будемо повертатись до підзабутих традицій.
Головні освітянські новини тижня в одному місці:
https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/76882.html
Головні освітянські новини тижня в одному місці:
https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/76882.html
👍9❤5👏1
Трішки про обʼєднання університетів.
Ніколи не торкався цієї теми публічно, окрім того, що з самого початку каденції наголошую на необхідності укрупнення і зміцнення університетів для конкуренції в найближчому майбутньому з європейськими університетськими центрами.
Минулого року було проведено 9 обʼєднань. Такого ще не робила жодна команда МОН. Трек правильний і давно на часі.
Цього року вже одне обʼєднання розпочалося. Попереду ще 7-8, як мінімум.
Днями були в Умані з Михайлом Винницьким.
Два державних університети, співставні за розміром, один має аграрне спрямування, інший - педагогічне.
При цьому близько 40% освітніх програм в них, по суті, однакові і вони конкурують між собою в місті з населенням менше 100 тисяч за одних і тих самих абітурієнтів.
Керівництво обох університетів розуміє, сприймає і поділяє державну політику у сфері вищої освіти.
Тому дуже схоже, що рівноправне обʼєднання двох середніх за розміром університетів може стати фундаментом для створення потужного регіонального університету.
Не втручаємось, але тримаємо руку на пульсі.
Ніколи не торкався цієї теми публічно, окрім того, що з самого початку каденції наголошую на необхідності укрупнення і зміцнення університетів для конкуренції в найближчому майбутньому з європейськими університетськими центрами.
Минулого року було проведено 9 обʼєднань. Такого ще не робила жодна команда МОН. Трек правильний і давно на часі.
Цього року вже одне обʼєднання розпочалося. Попереду ще 7-8, як мінімум.
Днями були в Умані з Михайлом Винницьким.
Два державних університети, співставні за розміром, один має аграрне спрямування, інший - педагогічне.
При цьому близько 40% освітніх програм в них, по суті, однакові і вони конкурують між собою в місті з населенням менше 100 тисяч за одних і тих самих абітурієнтів.
Керівництво обох університетів розуміє, сприймає і поділяє державну політику у сфері вищої освіти.
Тому дуже схоже, що рівноправне обʼєднання двох середніх за розміром університетів може стати фундаментом для створення потужного регіонального університету.
Не втручаємось, але тримаємо руку на пульсі.
❤29😱16👍7
👍11🆒1
Сьогодні Верховна Рада України одноголосно (304 голоси) ухвалила в цілому законопроект 10160, який надає право спеціальним закладам освіти надавати реабілітаційні послуги військовослужбовцям та ветеранам.
Багато наших героїв повертаються з фронту з травмами, які призводять, зокрема, до повної або часткової втрати зору або слуху.
Разом з тим, в Україні є мережа спеціальних закладів освіти, які мають методики, обладнання і, найголовніше, фахівців, які вміють працювати з подібними наслідками травм. Але до сьогодні вони могли працювати виключно з учнями своїх закладів.
Тепер спеціальні заклади освіти зможуть надавати реабілітаційні послуги та вчити військовослужбовців та ветеранів орієнтуватись в просторі, читати і писати шрифтом Брайля, просто бути самозарадними.
Це найменше, що може дати система освіти для підтримки наших військовослужбовців і ветеранів.
Багато наших героїв повертаються з фронту з травмами, які призводять, зокрема, до повної або часткової втрати зору або слуху.
Разом з тим, в Україні є мережа спеціальних закладів освіти, які мають методики, обладнання і, найголовніше, фахівців, які вміють працювати з подібними наслідками травм. Але до сьогодні вони могли працювати виключно з учнями своїх закладів.
Тепер спеціальні заклади освіти зможуть надавати реабілітаційні послуги та вчити військовослужбовців та ветеранів орієнтуватись в просторі, читати і писати шрифтом Брайля, просто бути самозарадними.
Це найменше, що може дати система освіти для підтримки наших військовослужбовців і ветеранів.
❤19🆒2
Сьогодні Верховна Рада України знову одноголосно (280+ голосів) прийняла в цілому законопроект 12375.
Він вирішує два важливих питання і дає правові підстави Кабінету міністрів для:
1. Визнання результатів навчання наших дітей за кордоном.
2. Визнання освітніх осередків, створених за кордоном у вигляді шкіл, суботніх/недільних шкіл, громадських організацій, які надають освітні послуги нашим дітям за кордоном тощо.
Якщо з першим питанням все ясно, то друге варто трішки розкрити.
Після початку вторгнення, з України виїхало декілька мільйонів наших громадян, серед них і діти шкільного віку і вчителі.
В багатьох країнах наші вчителі і активні батьки одразу почали створювати центри/хаби/простори, де навчали/соціалізували/підтримували наших дітей. Багато з них і досі працюють, хоч і були створені за власні/грантові кошти за сприяння країн перебування.
Але вони не визнаються нашою системою освіти, яка доволі зарегульована (і не просто так), так само, як, по суті, не визнаються і вчителі, які там працюють.
Але для нас як для країни зараз це можливість швидко отримати мережу освітніх/культурних центрів за кордоном. Потрібно створити для цього правові підстави.
Що, власне, і робить цей закон!
Він вирішує два важливих питання і дає правові підстави Кабінету міністрів для:
1. Визнання результатів навчання наших дітей за кордоном.
2. Визнання освітніх осередків, створених за кордоном у вигляді шкіл, суботніх/недільних шкіл, громадських організацій, які надають освітні послуги нашим дітям за кордоном тощо.
Якщо з першим питанням все ясно, то друге варто трішки розкрити.
Після початку вторгнення, з України виїхало декілька мільйонів наших громадян, серед них і діти шкільного віку і вчителі.
В багатьох країнах наші вчителі і активні батьки одразу почали створювати центри/хаби/простори, де навчали/соціалізували/підтримували наших дітей. Багато з них і досі працюють, хоч і були створені за власні/грантові кошти за сприяння країн перебування.
Але вони не визнаються нашою системою освіти, яка доволі зарегульована (і не просто так), так само, як, по суті, не визнаються і вчителі, які там працюють.
Але для нас як для країни зараз це можливість швидко отримати мережу освітніх/культурних центрів за кордоном. Потрібно створити для цього правові підстави.
Що, власне, і робить цей закон!
❤21👍6👏1
Пишаюсь, що я українець!
Пишаюсь ЗСУ, нашим народом і нашим Президентом!
Боремось і поборемо.
Все буде Україна! 🇺🇦
Пишаюсь ЗСУ, нашим народом і нашим Президентом!
Боремось і поборемо.
Все буде Україна! 🇺🇦
❤94👍20❤🔥7😱3🔥1