#tech360

Які законодавчі рішення вже змінили нашу освіту?

Хороше запитання. Корисне. У законодавстві, як і в архітектурі, має бути системність. Кожне рішення не існує окремо воно або посилює, або послаблює інше. Тому важливо дивитися не на окремі закони, а на логіку змін у цілому.

На мою думку, найбільш фундаментальні законодавчі ініціативи, які вже трансформують освіту:
📌 Закон «Про повну загальну середню освіту» – заклав фундамент для практичних змін у шкільній освіті Нової української школи (НУШ) на роки вперед
📌 Закон «Про дошкільну освіту» – модернізує підходи до дошкілля, ставить у центр інтереси дитини, її розвиток і безпеку
📌 Запровадження кваліфікаційних центрів – важливий крок до визнання результатів навчання, отриманих не лише в межах формальної освіти (школа, університет), а й через самоосвіту (курси, тренінги).

💡📈 Більше про це розповів на форумі «Tech360: Policy, Talents & Growth», організованому за ініціативи Асоціації IT Ukraine. Дивіться.

Внаслідок вчорашнього рашистського удару по Білгород-Дністровському ліцею загинули двоє заступників директора і працівниця їдальні.

Мої щирі співчуття родинам загиблих.

Найбільший ворог стратегічного мислення - нескінченний обсяг поточної роботи

Тож, попри те, що весь день сьогодні був присвячений фіналізаціі законопроекту про професійну освіту та іншим оперативним задачам, з приємністю зустрівся з Олександром Співаковським, ректором Херсонського державного університету, а в попередньому скликанні Верховнлі Ради - в.о голови комітету освіти і науки.

І це дуже цінно, зараз він ректор, який нещодавно був на моєму місці і абсолютно чітко розуміє складність і наслідки рішень, які приймаються на рівні комітету парламенту.

Обговорили стратегічні речі: виклики, які стоять перед системою освіти і науки через війну, проблеми переміщених закладів освіти, питання якості освіти.
Маємо варіанти рішень.

Але найголовніше - під час напрацювання рішень для переміщених закладів освіти чи тих, хто розташований біля зон бойових дій - не нашкодити загальній архітектурі системи, не зруйнувати досягнення останніх 10-15 років, зберегти прозорість і рівність в доступі до освіти і, що важливіше, не втратити, а покращити якість освіти. Від цього залежить майбутнє молодого покоління українців.

#конституція

Стаття №53 – ключова для нас, освітян, у Конституції України.
У ній зазначено: кожен має право на освіту. Коротке формулювання, за яким стоїть величезна відповідальність. І саме так звучить точка відліку, з якої щодня починається наша з вами спільна робота: від розробки законів до практичних змін у школах, коледжах і вишах.

📜 Конституція України – одна з небагатьох у Європі, де вперше на рівні Закону чітко закріплено право на всі рівні освіти: дошкільну, повну загальну середню, професійну та вищу.

Для мене особисто, це не лише ціннісний орієнтир, а спільна відповідальність у реалізації державної політики. Зобов’язання створити на законодавчому рівні всі необхідні умови для навчання кожної дитини, кожного студента попри всі виклики. Особливо, у воєнні часи.

Декілька фактів, які варто згадати сьогодні:
📌 Під час розробки Конституції парламент і експертна група отримали понад 6 тисяч пропозицій від громадян. Значна частина стосувалась саме соціальних прав, зокрема, освіти.
📌 Право на освіту – це не лише право. Це один із ключових інструментів для реалізації інших конституційних прав. Наприклад, права на працю, розвиток особистості та рівність можливостей.
📌 А ще, наша Конституція одна із небагатьох у світі, яку було ухвалено вночі. Сталося це о 5-й ранку, після 15-ти годинного безперервного засідання парламенту. В історії цю ніч так і назвали – «конституційна».

Випадково чи ні (думаю, ні), але саме Конституція України наголошує на важливості доступу зокрема і до професійної освіти. Сьогодні це особливо актуально, бо саме профосвіта здатна дати відповідь на виклики економіки й потреби сучасного ринку праці. Наша задача створити для цього усі необхідні умови. Тому у законопроєкті про професійну освіту, який наш комітет розглядатиме вже цього понеділка, ми заклали ці принципи за основу.
Працюємо далі.

З Днем Конституції України! 🇺🇦

Починаємо робочий тиждень із засідання комітету.

📢 Сьогодні, об 11:00

Ключове питання порядку денного – законопроєкт про професійну освіту.

Як писав раніше, завершили роботу над правками до другого читання. За кілька годин комітет прийматиме рішення щодо винесення законопроєкту на голосування до зали Верховної Ради.

✅ Долучайтеся до обговорення за посиланням: bit.ly/40c5aOj

#комітет

Почну з найбільш приємного.

🔸 Комітет одноголосно підтримав проєкт Закону №13107-д «Про професійну освіту» та рекомендував Верховній Раді ухвалити його у другому читанні 👏🏻👏🏻👏🏻

Ми заклали в основу сучасну модель профосвіти, яка спрямована на модернізацію системи та партнерство з бізнесом, нові підходи до фінансування та управління. Цим ми хочемо змінити сприйняття суспільством та підхід до професійної освіти, загалом. Щоб вчитися у профтесі стало модно. Щоб це навчання відкривало нові можливості для студентів та у подальшому мало практичне підґрунття для реалізації себе у професії (детальніше про зміст самого законопроєкту розкажу додатково).

А зараз дякую за титанічну роботу, яку провів профільний підкомітет та команда секретаріату комітету та усім дотичним до цього процесу. Можу сказати, що це був крайній законопроєкт в рамках реформування освітньої системи, який ми планували розробити за час нашої каденції. Далі, фінальний крок – голосування Верховної Ради.

🔹 Також, комітет підтримав до голосування у першому читанні законопроєкт №13320 «Про запровадження щомісячних доплат для інструкторсько-викладацького складу вищих військових навчальних закладів та їх підрозділів». У ньому запропоновано встановити додаткову винагороду від 15 до 30 тисяч гривень, залежно від рівня підготовки та кваліфікації. Порядок і розміри визначатиме КабМін.

🔸Ще одне питання засідання стосувалося законопроєкту №13181 «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Рекомендували комітетом ухвалити його в першому читанні за основу.
Мета законопроєкту: оновити правовий статус Уповноваженого, уточнити перелік його повноважень, механізмів контролю й захисту прав людини, зокрема в контексті освіти.

Вважаю, тиждень почали продуктивно.
Рухаємося далі ✌🏻🇺🇦

#вступ2025

У продовження теми професійної освіти.

Від сьогодні в Україні стартувала вступна кампанія до профтехів.

З 1 липня заклади професійної освіти почали приймати документи від випускників 9 та 11 класів. Подати заяву можна особисто або онлайн (через ЄДЕБО, якщо заклад підтримує таку форму).

🗓️ Основні дати:
з 1 липня - старт прийому документів
до 1 жовтня - зарахування (у кілька хвиль)

У минулому (2024) році понад 94 800 абітурієнтів обрали для себе професійну освіту, а загалом навчання в профтехах почали 219 438 осіб.

Найпопулярнішими професіями тоді стали: кухар, автослюсар, електрогазозварник, кондитер, водій і тракторист. Цікаво буде побачити, наскільки змінилися вподобання цьогорічних вступників. Та на скільки це відповідає викликам сьогодення. Запитам роботодавців.

Коли ми працювали над новим законопроєктом «Про професійну освіту», важливим для мене було, щоб він змінив саме сприйняття профтеху. Це не план «Б», а повноцінна, сучасна освіта, яка дає людині фах, справу в руках, стабільну роботу і можливість обирати свій шлях.

Вступайте до закладів професійної освіти.
Це сучасно. Практично. Це відповідь на виклики сьогодення і професія на майбутнє.
Бажаю успіху цьогорічним вступникам ✌️🇺🇦

#субвенція

Сьогодні провели чергове засідання комісії по розподілу коштів субвенції на створення сучасних освітніх просторів (з хімії, фізики, біології, математики та STEM-класів) у старшій профільній школі.

До всіх засідань долучаюся особисто. На жаль, усі ми добре памʼятаємо нещодавній невдалий досвід по розподілу субвенцій на укриття (й не тільки). Тому комітет тримає це питання у фокусі та активно залучений до роботи комісії.

💡Якщо ми хочемо, щоб у майбутньому в нашій країні були інженери, технологи, науковці –для цього у класах з хімії та фізики, як мінімум, має бути відповідне технічне обладнання. Крім того, це додаткова можливість для вчителів зацікавити учнів природничим предметом та дати їм більше практичних навичок. Сам у школі любив хімію за експерименти.

⚡️Цьогоріч з бюджету країни на цю субвенцію виділено 500 млн грн. Минулої осені звернувся з цією ініціативою до Міністерства фінансів і вдячний за підтримку. Вже цього місяця більше 100 закладів освіти по всій країні отримають кошти на реалізацію субвенції. Для нас це буде експериментальній рік. Для учнів – можливість краще подружитися з точними науками, можливо.

Пізніше розкажу детальніше про саму субвенцію та історію її виникнення.

#освіта_за_кордоном

Ще одне питання, яке зараз тримаю у фокусі уваги – створення механізму для визнання результатів навчання наших дітей за кордоном і визнання освітніх осередків за кордоном. Нещодавно писав, що відповідний закон №4265-IX (12375) у середині червня набув чинності. Розкажу передісторію.

🏫 Ще у кінці 2022-го року, коли під час міжнародних відряджень ми зустрічались із парламентами інших країн, також проводили зустрічі і з українцями, які вимушені через війну були виїхати за кордон. Наші вчителі і активні батьки вже тоді намагалися створювати недільні та суботні школи/осередки/хаби у країнах свого тимчасового перебування. Шукали підтримку, гранти, підручники. На перший погляд, це виглядало абсолютно правильною та потрібною історією. З іншого – ми побачили, як стрімко розвивається мережа альтернативних освітніх осередків.

Це питання ми неодноразово піднімали на засіданні нашого комітету. Говорили про важливість визнання результатів навчання наших дітей за кордоном. Вже тоді було зрозуміло, що війна триватиме, і нам потрібне системне рішення.

Тоді, вперше, у мене виникла ідея розробити відповідний законопроєкт, який надасть Кабінету міністрів України правові підстави для створення необхідних постанов про визнання цих результатів.

В результаті, за активної підтримки Ірини Верещук, ми зареєстрували і прийняли необхідний закон. А тепер на його виконання розроблена перший нормативний документ (додається).

🇺🇦 Так, вперше, в історії України, з’явився офіційний «Порядок визнання результатів навчання, здобутих за кордоном» та можливість визнання освітніх центрів за межами України.

Хочу, щоб ви розуміли, не стоїть задача прямо їх регулювати. Але стоїть задача забезпечити їх усім необхідним. Допомагати їм системно. І не тільки українськими підручниками. Зрештою ці освітні центри стануть нашим національним надбанням. Над чим Британія та Франція, наприклад, працювали десятки років. Зараз у нас є для цього усі можливості. Шкода, що за таких обставин. Але іншого шансу у нас може і не бути.

📑 Закон живе, коли для цього створена уся необхідна нормативно-правова база. Тому чекаємо на постанову і нормативний документ по створенню реєстру, які допоможуть зареєструвати і інтегрувати освітні центри за кордоном в українську систему освіти. Очікуємо до кінця липня.

#субвенція

⚡️💰 Ділюся з вами результатами розподілу субвенції на природничі класи (актуальні на зараз).

Сумщину зазначив із зірочкою. По ним виникло питання щодо можливості дофінансування з місцевого бюджету (кошти звідти, зі зрозумілих причин, перенаправляються на оборонку). Тому наступного засідання, можливо, проведемо перерозподіл між іншими областями. І на цьому плануємо завершити роботу комісії.

#природничі_кабінети

Після учорашнього посту про субвенцію, отримую багато повідомлень із проханням розказати деталі.
Тож, як зʼявилася субвенція на природничі кабінети? Спробую переключити вас після складної ночі.
Буде лонгрід.

У жовтні минулого року, під час однієї з робочих нарад, говорили про нестачу технічних фахівців на ринку праці та наслідки від цього для майбутньої відбудови країни. Тоді я поставив собі й колегам прості, але логічні запитання: чому дедалі менше дітей в Україні обирають фізику, хімію, математику, інженерію як свою майбутню професію? При тому, що зарплати на ринку на рівні хорошого ІТ. Чому все менше випускників хочуть складати НМТ із цих предметів?

🤔 Причин, звісно, багато, але одна з них, як на мене, достатньо очевидна.
Відсутність у школах сучасного лабораторного обладнання. Погодьтеся, складно пояснити дитині, як відбувається хімічна реакція або індикатор змінює колір під час реакції – на словах або на дошці. Досліди не можуть існувати лише в підручниках. Зрештою, як зацікавити дитину наукою, якщо вона не бачила, як горить магній або як працює електромагніт?

Питання риторичні. Але потребують рішення. Якщо хочемо, щоб у майбутньому в нас були інженери, технологи, науковці — потрібно починати зі школи. І створювати там відповідні умови для якісного та ефективного навчання. Зараз.

🏫🧪 Так у нас з Сергієм Колебошиним виникла ідея облаштувати сучасні кабінети фізики, хімії, математики, біології та STEM-класи необхідним обладнанням і технічною базою. Але, як ми добре розуміємо, будь-яка хороша ідея живе, коли на це є гроші.

Тож, далі почалася важка технічна робота. Найперше, «заразили» цією ідеєю віце-спікера Олександра Корнієнка, якому болять питання технічної освіти, звернувся до Мінфіну з ініціативою підтримати цей проєкт, разом знайшли до другого читання бюджету необхідний обсяг фінансування. Після відносно недовгих перемовин (бо важливість проєкту довго пояснювати не довелося, усі погодилися, що справа потрібна) в бюджет країни вдалося закласти 500 млн грн на окрему державну субвенцію. Між собою, у комітеті, ми її так і називаємо «субвенція на природничі кабінети».

🤝🏻 Далі регіональна робота. Залучилися підтримкою місцевого самоврядування у форматі співфінансування. За кошти місцевих бюджетів у класах будуть робити ремонт. Для дитини і вчителя важливо знаходитися у сучасному приміщенні під час навчання, так само, як і мати необхідні матеріали для наукових експериментів. Для цього МОН розробило брендбук, у якому є рекомендації не просто відремонтувати кабінет, а й потенційні дизайнерські рішення, з рекомендаціями одразу обладнати його витяжками, врегулювати питання з вентиляцією та водою. Тобто зробити еталонний клас, куди хочеться приходити за знаннями. Місце, яке надихає.

Окремо розкажу про комісію.

🔍 Найперше, що було важливим, розробити типовий рекомендований перелік обладнання, який має бути у кожній з цих лабараторій та класів. Для цього МОН не створювало проєктний офіс, а зібрали фахівців, вчителів-практиків та експертів з цих галузей разом. Поставили просте та зрозуміле запитання: що реально потрібно, щоб ці уроки проходили на високому рівні? За їх рекомендаціями зʼявився типовий перелік, який отримають навчальні заклади. Перелік, з якого самостійно зможуть обрати необхідні для себе пункти (комусь, наприклад, не потрібні пробірки, бо вже є, а комусь не вистачає лінз для вивчення оптики. Все індивідуально).

Провели конкурс серед громад, вони подали проекти на фінансування своїх закладів освіти з акцентом на майбутні академічні ліцеї. Комісія обрала тих, які зроблять найбільші зміни в своїх закладах.

Цей рік буде експерементальним. Вже давно переконався, щоб зрозуміти, чи працює та чи інша ідея, треба почати її втілювати. Брати і робити. Можна скільки завгодно писати концепції, чи готувати аналітику. Але реальні зміни починаються з дії. З першої школи, яка отримає обладнання. З першого учня, якому буде цікаво. З першого вчителя, який повірить, що нова програма - не ще одна «реформа», а реальний інструмент для уроку. Щоб масштабувати те, що справді працює.

⚡️І ще одне, умовою задачі було запустити вже в вересні цього року більшу частину проектів повноцінно, а не тягнути до кінця року, як часто буває з державними субвенціями.

Проєкти відібрані, гроші розподілені, тепер справа за громадами. Будемо їм допомагати протягом літа.

У вересні прозвітуємо про результати✌️🇺🇦

🔥 💪 Доопрацювали порівняльню таблицю до законопроєкту «Про професійну освіту».

📄 775 сторінок
📊5 колонок
🔠10 шрифт


Команда секретаріату комітету працює як бджілки ⚡️🐝

#дайджест

📚🤔 Чим освітяни жили впродовж минулого тижня?

Читайте у нашому традиційному дайджесті 👉 bit.ly/4lKdmhj

Як завжди, зібрали для вас усі актуальні й корисні новини про освіту та науку ✌🏻🇺🇦