#нмт2025

Додаткова сесія НМТ. Короткі результати.

📊 Додаткова сесія НМТ показала цікаві тенденції, але на загальний результат особливо не вплинула. Цьогоріч її складали 1,83% від загальної кількості учасників, які загалом здавали тест (основна+додаткова сесія).

➡️ На додаткову сесію зареєструвалося 7 363 вступники, з яких взяли участь 5 327 учасників, в тому числі, 1 263 – за кордоном. Всередині України кількість учасників саме на додатковій сесії була суттєво меншою.

І на це є обʼєктивна причина. Спроможність пунктів тестування за кордоном була обмеженою (місць на всіх не вистачало). Тому частина учасників, які здавали тест за кордоном були перезаписані саме на додаткову сесію.

🤝🏻 І тут хочу подякувати українському центру оцінювання якості освіти, який щороку працює над розширенням мережі пунктів проведення НМТ в інших країнах світу. І робить це, до речі, безкоштовно. Насправді, можливість наших дітей здавати НМТ за кордоном – це велика заслуга команди УЦОЯО.

➡️ Двоє вступників отримали 200 балів з двох предметів і 45 – з одного (серед них 9 вступників за кордоном). Найбільша кількість 200-бальників складали англійську мову (27) і математику (14). Переважна більшість з них складали тест в Україні.

#нмт2025

Цим постом завершую тему аналізу цьогорічних результатів НМТ.

🙌🏻 Щороку приділяю багато уваги цьому питанню. Цьогоріч ділився думками та спостереженнями з вами. Не просто так. НМТ – одна з тих подій в Україні, довкола якої миттєво зʼявляються різні міфи, стереотипи та упередження. Впевнений верифіковані дані – найбільш вагомий аргумент, з яким непогано було б ознайомитись. Особливо, перед тим, як робити будь-які висновки.

❓Що показує загальний аналіз НМТ 2025 року: основна та додаткова сесії, які ми з вами детально розібрали

😱 Міф що, мовляв, зацікавленість до навчання в Україні зменшується, і діти прагнуть вступати більше за кордон, ігнорують НМТ – не підтвердився ⬇️

Цьогоріч тест складали 289 612 вступники. Це на 6 242 учасники більше, ніж в 2024 році.

➡️ Абсолютних відмінників, тобто учасників, які всі чотири тести склали на 200 балів, цьогоріч на всю країну – 3 (всі троє писали тест в Україні).
➡️ Всього на 200 балів хоча б один предмет написали 3 068 учасники (1,05%), у тому числі, 184 – за кордоном.
➡️ Два предмети на 200 балів склали – 252 вступники (14 за кордоном).
➡️ Три предмети – 31 учасник (тільки в Україні).

😱 Не повірите: предметом-лідером, за який цьогорічні вступники отримали найбільше 200 балів виявилась… математика.

📊На найвищу, з можливих, оцінку (200 балів) її склали 1 177 учасники. Друге місце, хоч і з відривом, посідає англійська мова – 792 вступники. Третє місце за українською – з цього предмету 200 балів отримали 659 учасники.

📉 Відсоток тих, хто взагалі не склав тест хоча б з одного із обовʼязкових предметів, навіть трохи нижчий, ніж торік. Щоправда в межах статистичної похибки: 14,1% (минулого року було 14,4%).

😕 Не склали:
математику – 11,5% вступників,
фізику – 10 %,
хімію – 6 % (це, до речі, аж на 2% менше, ніж торік), французьку мову – 4 %.

➡️ Загальний рівень, на який склали тест, за рік суттєво не змінився. Якщо розглянути предмети по парам, наприклад, «математика+українська мова», кількість тих, хто здав на «160+ балів» становить 5,26% (в 2024 було 5,63%). В парі «математика + історія України» – 3,71% (торік було 4,24%).
У цій же парі предметів 8,07% вступників отримали результати «150+» (торік було 8,98%). 24,36% отримали «140+» балів (минулоріч було 25,5%).

Вищі результати цього року показала пара «математика+біологія»:
▪️«160+» балів отримали 3,09% учасників (минулого року було 2,45%),
▪️6,73% з результатом «150+» (торік було 5,36%) і
▪️18,6% тих, хто набрав «140+»балів (в 2024 їх було 14,66%).

😱 Тож, ще один міф, що НМТ «стає барʼєром» для майбутніх талановитих спеціалістів з літератури, біології, історії, тому що їх змушують складати математику, не підтверджується. Звісно, є кореляція, коли математику не здають вступники, які доволі успішно склали інші предмети. Але їхня кількість не перевищує десяти учасників. Є один унікальний випадок, коли учасник навпаки, історію України не здав, а математику склав в діапазоні 191-200 балів. Але будемо чесними: такий випадок один на всю країну.

Результати учнів у прифронтових областях (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Сумська, Харківська) і більш безпечних (так би мовити «тилових областях») практично не відрізняються між собою ⬇️

😱 Що розвінчує міф, що прифронтові регіони значно гірше здають НМТ.

Різниця між тими, хто отримав найвищі бали, наприклад, з української мови, математики, географії, складає менше 1%.

Серед таких предметів, як історія України, фізика, хімія, англійська мова різниця трішки більша, іноді досягає від 2 до 4 відсотків на користь більш спокійних регіонів.

📍🇺🇦 У регіональному розрізі чітко видна картина лідерів. Все як і писав раніше.

➡️ Перші місця між собою цього року розділили: м.Київ, Львівська область, а також закордоння.

➡️ Вони зазвичай серед лідерів як у категоріях «150+» балів, так і в категорії «170+», тобто абсолютних відмінників.

➡️ Щоправда, результати по історії нехарактерні: кількість тих, хто отримав «150+», вища у Волинській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопольській і Хмельницькій областях, ніж за кордоном. Не кажучи вже про Київ і Львівщину.

➡️ А от англійську знають краще ті, хто виїхав за кордон: 56% отримали бал вищий за 150.

➡️ По результатам з хімії серед лідерів залишається – Волинська область, яка випередила і Київ, і Львів, і закордон. 43,81% там отримали «150+» балів, а 13,33% – «170+».

#вступ2025

🏫🗂 Прийом заяв на вступ до закладів вищої освіти офіційно завершено. Подивився дані на сайті ЄДЕБО, інформацію від Міністерства освіти. Ділюся з Вами думками і спостереженнями.

🔗 Дивлячись на топ-десять вишів, куди цьогоріч вступники найбільше подавали заяви, можна сказати, що немає єдиного «центру тяжіння», куди масово прагнуть вступити всі. Навпаки, бачимо різноманіття. Абітурієнти обирають не лише столичні, а й регіональні університети.
Якщо брати основну категорію вступників (ті, хто вступають на бакалавра після середньої школи) – найпопулярнішим серед них став

1️⃣ Львівський національний університет ім. І.Франка.
Туди було подано 44 тисячі заяв.

Далі місця розподілилися таким чином:
2️⃣ Національний університет «Львівська політехніка» – 41 769 заяв
3️⃣ КНУ ім Т.Шевченка – 34 120 заяв
4️⃣ КПІ ім.І.Сікорського – 28 384
5️⃣ Державний торгівельно-економічний університет – 22 781 заяв

Потім йдуть
6️⃣ Чернівецький ім.Ю.Федьковича і
7️⃣ Прикарпатський ім. В.Стефаника.

Завершують топ-10:
8️⃣ Київський університет ім.В.Гетьмана,
9️⃣ Харківській національний ім.В.Каразіна та
🔟 Волинській ім.Лесі Українки.

🙌 До речі, розмови, що діти масово виїхали за кордон і наші аудиторії на початку року будуть порожніми, як бачимо, виявилися перебільшенням.

Цьогоріч було подано понад 1 мільйон 138 тисяч заяв, з них близько 800 тисяч – на бакалаврат. Це навіть більше, ніж торік. Тобто спаду зацікавленості до навчання в українських ЗВО не бачимо. Навпаки, бачимо вступна кампанія активна.

📍🎓 44,3% заяв було подано на бюджетні місця. Майже третина заяв (29,4%) припадає на Київ. Вдвічі менше – на Львівщині, потім традиційно йдуть Харків, Одеса і Дніпро. Характерно, що по кількості заяв на бюджет ситуація плюс-мінус така сама, але Харківщина і Одещина там міняються місцями. Припускаю, що в Харкові вступники переважно орієнтуються на державні університети та спеціальності, тоді як в Одесі більше тяжіють до приватних закладів освіти.

😕 Оптимізму не додають дві речі: популярність спеціальностей та середній рівень конкурсного балу.

📊 Щодо популярних спеціальностей, тут сюрпризів, на жаль, немає. Картина не змінюється вже кілька років.

👉 На першому місці за популярністю менеджмент.
👉 За ним: психологія, філологія, право, маркетинг.
👉 Друга половина топ-десятки теж передбачувана: економіка, комп'ютерні науки, середня освіта, інженери програмного забезпечення, кібербезпека та захист інформації.
На ці спеціальності надійшло від 21 до 71 тисячі заяв (на здобуття ступеню бакалавра).

😕 Інженерні спеціальності, критично необхідні для відновлення, користуються набагато меншою популярністю.

🔹Заяв на біологію було близько 2 тисяч,
🔹хімію – майже 900,
🔹фізику – 600,
🔹математику – трохи більше тисячі.
Традиційно високий попит на агрономію (більше 9 тис.заяв) та правоохоронну діяльність (13 тис.)

😕 Конкурсний середній бал:

➡️ середній бал по регіонам – 145
➡️ найвищий середній бал на Харківщині – 153,2
➡️ в Києві – 148,4
➡️ позитивно виглядає Сумщина – 150, хоча кількість заяв там менша, ніж, наприклад, в столиці.

⚡️⚡️ Звертаю вашу увагу на важливий момент. Цьогоріч кожен вступник міг подати 15 заяв: 5 на бюджет і 10 на контракт. Або всі 15 – на контракт. Тому кількість поданих заяв не свідчить про кількість вступників.

#дайджест

Про важливі події освіти на науки розповідаємо у нашому щотижневому дайджесті 📰

Читайте, щоб бути в курсі усіх освітянських новин цього тижня
⬇️
bit.ly/40ORoS7

Тихої неділі ✌🏻🇺🇦

#вступ2025

🎓🧑🏼‍🎓🧑🏻‍🎓Цьогоріч 80% вступників на аспірантуру – чоловіки. Приблизно стільки ж складає доля чоловіків серед тих, хто не зʼявився на тестування. В середньому серед всіх спеціальностей таких виявилось 20,4%.
 
Дивлюся результати вступних іспитів в магістратуру та аспірантуру (основна сесія).

Якщо говорити за магістратуру ситуація більш звична. Чоловіків та жінок вступників цього року тут практично порівну (жінок 48,2%), кількість тих, хто не зʼявився на тестування – 16,3%.
 
📚 Нагадаю, у цьому році вступники складали тест на загальну навчальну компетентність, іноземну мову, а також іспит за спеціальністю – кожен своєю.
 
➡️ Що стосується загальної компетентності, тут все доволі позитивно:
▪️6 з 13591 – не подолали поріг в аспірантуру,
▪️79 з 93632 – в магістратуру.

➡️ Більше половини майбутніх аспірантів і магістрів (65,3%) отримали вищий бал (від 150 до 200).
 
🌍 Іноземна мова.

👉🏻 В аспірантуру тут не подолали поріг 298 вступники (2,7%). При чому, абсолютна більшість серед них – чоловіки (212), жінок – 86.

👉🏻 В магістратуру не подолали поріг 4,87%. Тут чоловіків і жінок майже порівну – 50/50%.
 
👉🏻 Вищий бал отримали в аспірантуру 39,8% вступників,
в магістратуру – 29,3%.

Загалом, основна сесія показала хороші результати серед вступників, як в аспірантуру, так і магістратуру. Окремо розкажу про результати цьогорічних вступників-магістрів за спеціальностями.

#вступ2025

🎓👩🏼‍🎓👩🏻‍🎓 Серед вступників, які складали іспит до магістратури з права, політології та економіки, понад 50% – жінки

Продовжую аналізувати цьогорічні результати вступних іспитів магістрів (основна сесія) та результати за спеціальностями.

📊 Учора говорили про ґендерні аспекти вступу до аспірантури. Сьогодні вирішив поглянути і на магістратуру: як виглядає вступна кампанія у ґендерному розрізі.

🖇️ 50,6% жінок складали економіку
🖇️ 54,3% – політологію
🖇️ 52,7% – управління та адміністрування
🖇️ 57,9% – право
🖇️ 59,4% – облік та фінанси
🖇️ 61,1% – історія мистецтв
🖇️ 71,3% – педагогіка та психологія
🖇️ 73,6% – психологія
🖇️ 80,7% – мовознавство

А ось інформаційні технології жінки для вступу обрали найменше – 16,6%.

🙌 Далі подивився загальну інформацію по кожній спеціальності.

▪️Економіка
Склали іспит – 3 618 вступників (66,2%)
Не зʼявилися на тестування – 31,2%
Не подолали вступний поріг – 140 учасники (2,5%)

▪️Політологія
Склали іспит – 2053 вступники (82,7%)
Не зʼявилися на тестування – 16,8%
Не подолали вступний поріг – 10 учасники (0,4%)

▪️Психологія
Склали іспит – 7 357 вступники (77,9%)
Не зʼявилися на тестування – 21,3%
Не подолали вступний поріг – 63 учасники (0,66%)

▪️Інформаційні технології
Склали іспит – 9 582 вступники (78,8%)
Не зʼявилися на тестування – 19,8%
Не подолали вступний поріг – 158 учасники (1,3%)

▪️Педагогіка
Склали іспит – 12 802 вступники (76,6%)
Не зʼявилися на тестування – 22,9%
Не подолали вступний поріг – 79 учасники (0,47%)

▪️Облік та фінанси
Склали іспит – 3 406 вступники 67,4%
Не зʼявилися на тестування – 25,12%
Не подолали вступний поріг – 372 учасники (7,4%)
 
▪️Управління та адміністрування
Склали іспит – 12 024 вступники (73,1%)
Не зʼявилися на тестування – 26,1%
Не подолали вступний поріг – 108 учасники (0,65%)
 
▪️Право
Склали іспит – 9 036 вступники (84,4%)
Не зʼявилися на тестування – 13,8%
Не подолали вступний поріг – 160 учасники (1,49%)
 
➡️ Приблизно однотипна ситуація по результатам з історії мистецтв та мовознавства. Тут на тестування не зʼявився майже кожен пʼятий. Лише 4 та 10 вступників відповідно не подолали вступний поріг. Склали іспит більше 69% вступників.

❓Сьогодні журналісти запитували, чому зростає кількість чоловіків серед вступників до аспірантури. Пояснив, які запобіжники запровадила держава, щоб уникнути зловживань із навчанням виключно заради відстрочки від мобілізації.
💬 Всі місця для навчання в аспірантурі – бюджетні. Їх вистачає, щоб забезпечити відновлення молодих наукових кадрів.

❓Також говорили про вступ абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ)
💬 Держава гарантує дітям з тимчасово окупованих територій або з зони активних бойових дій право продовжувати навчання в українських університетах. Ми завжди цьому раді і боремося за кожного такого абітурієнта.

#вступ2025

🔄 Цьогорічні дані реєстрації на вступ до магістратури транслюють зміну трендів

Інформаційні технології, які ще нещодавно впевнено очолювали рейтинги, цього разу опинилися лише на третьому місці, поступившись педагогіці та управлінню й адмініструванню.

📊 Найпопулярніші спеціальності для вступу до магістратури у 2025 році:

👉 педагогіка – 16 709 вступників (зареєструвались на іспит)
👉 управління та адміністрування – 16 437
👉 інформаційні технології – 13 152
👉 право – 10 695
👉 психологія – 9 435

📉 Розрив між другим і третім місцями (управління та ІТ) становить понад 19%.

За три роки бачимо зміну пріоритетів:
▪️2023 рік: серед лідерів – право, ІТ та психологія
▪️2024 рік: зростає попит на менеджмент, а ІТ починає здавати позиції
▪️2025 рік: педагогіка вперше очолює рейтинг, ІТ лише третє, а управлінські спеціальності продовжують бути серед пріоритетних напрямів.

➡️ Новий Закон «Про дошкільну освіту» надав громадам право самостійно встановлювати розмір оплати праці для працівників дошкільної освіти, включаючи доплати та премії.

💬 Тобто ми повністю дозволили відмовитися від тарифної сітки у формуванні посадових окладів. Тепер більше ніщо не є дороговказом, окрім бажання громади платити своїм вихователям.

#профосвіта

📑 Коли працював над законопроєктом «Про професійну освіту», для мене було важливо, щоб новий Закон повністю оновив цю сферу: зробив її сучасною, закрив застарілі прогалини та працював на користь студентів і освітян.

➡️ Хочу, щоб навчання у професійних коледжах стало престижним, цікавим і давало більше можливостей для розвитку та кар’єри.

➡️ У суспільстві ми рідко говоримо про професійну освіту, зазвичай згадуючи її крізь призму застарілих кліше на кшталт «бурса» чи «ПТУ». На жаль.

Тому пропоную трішки заглибитися в тему. Цікава ваша думка – голосуйте в опитуванні ✔️

Своїми коментарями, історіями та досвідом з цього питання діліться на пошту:
📬 babak.day.info@gmail.com

читаю все особисто 📩

Наука – важлива 🇺🇦

⚡️⚡️Учора на горі Піп Іван, в обсерваторії «Білий Слон», ми провели нараду з академіком Ярославом Степановичем Яцковим – директором Головної астрономічної обсерваторії НАН України.

Подивилися, як іде підготовка до встановлення сучасного телескопа. До речі, розробленого в Україні з використанням українських компонентів 🔥

🔭 Нагадаю, два роки тому ми провели тут найвисокогірніше засідання парламентського комітету в історії України. Тоді, за рішенням комітету, ми звернулися до Кабміну з проханням виділити кошти на добудову обсерваторії та встановлення сучасного телескопа. І нещодавно було виділено 50 мільйонів гривень.

Впевнений, наука в нашій країні повинна не просто існувати, а розвиватися, мати сучасну інфраструктуру для досліджень. А наше завдання – моє та комітету – створювати для цього необхідний фундамент.

Дякую усім причетним. Наука – важлива! 🇺🇦

#дайджест

🇺🇦🤩 Українські школярі знову серед кращих у світі!

У Болівії відбулася Міжнародна олімпіада з інформатики, де змагалися учасники з 84 країн. Наші юні інформатики привезли додому 1 срібну та 3 бронзові медалі 👏🏻

Щиро вітаю призерів, їхніх учителів і батьків!

📰 Більше освітянських новин читайте у нашому щотижневому дайджесті

➡️ bit.ly/47q3R2H

#деньБабака

Іноді потрібно перезавантажуватись. Щоб стягувати все, що відбувається навколо і тримати себе в балансі.

Для цього я іноді випробовую себе.

Цього разу обрав гірський маршрут на 25+ км з двома високогірними озерами і підйомами на два двохтисячники.

Найкращий спосіб побути наодинці з собою і відчути межу фізичних можливостей.

Мету досягнув, корисне з приємним поєднав, енергією з горами обмінявся)

А вам залишаю неймовірної краси природу Карпат 📸