#профосвіта

📊 Нещодавно запитував вашу думку щодо одного з важливих питань у професійній освіті – виплат коштів за виробничу практику студентів.

Це тема, яка напряму впливає на мотивацію учнів, їхнє відчуття справедливості та престиж навчання у закладах профосвіти.

❓Хто, згідно з чинним законодавством, отримує кошти за виробничу практику студентів?

⤵️ Розповідаю. Як працює це зараз.
Відповідно до чинного Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» та типових договорів про проходження виробничої практики, кошти, які нараховує підприємство за виконану студентами роботу під час практики, спочатку переказуються на рахунок закладу освіти.

Далі ці гроші розподіляються:

💰частина – виплачується студенту
💰частина – залишається у закладу освіти для покриття витрат, пов’язаних з організацією практики

Точні пропорції розподілу коштів визначаються окремою угодою між закладом освіти та підприємством, де проходить практика.

➡️ На практиці це часто означає, що студент отримує лише частину заробленого.

⚡️ 📑 Що ми пропонуємо у нашому новому законопроєкті?
Прямий і прозорий підхід:

💰усі кошти, зароблені студентом під час виробничої практики, повинні надходити безпосередньо йому
💰заклад освіти не буде отримувати частину цих коштів, крім випадків, коли це прямо передбачено окремим письмовим договором зі студентом.

Тобто наша мета сформувати прозорий і чесний підхід, у центрі якого – студент.

➡️ Це не лише підвищує мотивацію, а й робить професійну освіту сучасним, престижним та привабливим шляхом до майбутньої професії.
Не «ПТУ» та «бурсою», як багато років це сприймалося, а професійним коледжем.

Освітні тренди. Ділюся думками.

▪️Сьогодні освіта й ринок праці перебувають у точці, коли швидкість змін диктує нові правила гри. Якщо ще кілька років тому лише диплом вважався головним показником кваліфікації, то зараз так само важливі реальні навички, гнучкість мислення та здатність швидко адаптуватися.

▪️Роботодавці все ще шукають фахівців, які вміють працювати з технологіями штучного інтелекту, аналізувати великі дані, захищати інформаційні системи від кіберзагроз, створювати та управляти цифровими продуктами.

▪️Попит на AI-фахівців, розробників, аналітиків даних, спеціалістів з автоматизації та кібербезпеки залишається стабільно високим. У тренді все ще залишаються професії, пов’язані з дронами, «зеленою»енергетикою, 3D-друком, біотехнологіями та гейміфікацією.

▪️Водночас зберігається великий попит і на «класичні» професії – будівельників, медиків, вчителів, інженерів, логістів. Це, у тому числі, пов’язано з масштабною відбудовою країни та потребою у відновленні соціальної інфраструктури.

▪️Але навіть у цих сферах стандарти змінюються: будівельники працюють з «розумними» матеріалами, медики впроваджують телемедицину й AI-діагностику, а вчителі інтегрують VR, AR і цифрові платформи в уроки.

📲 Все це підштовхує і до цифровізації освіти. Наприклад, мобільний додаток «Мрія». Через нього можна отримати доступ до розкладу, домашніх завдань, електронних підручників, спілкуватися у захищених чатах, переглядати успішність, а також зберігати електронні документи про освіту.

▪️Це робить освітній процес прозорим і доступним у будь-якій точці країни. Об’єднує всіх учасників навчання в єдиному безпечному цифровому просторі.

▪️Освітня система переходить до моделі, у якій у центрі – учень чи студент, а інноваційні технології (від VR-симуляцій до хмарних сервісів і мобільних додатків) стають інструментами, які роблять навчання максимально близьким до реальних умов життя та професійної діяльності.

▪️Дуальна освіта, коли теорія поєднується з практикою на підприємстві, перестає бути винятком і стає стандартом. Це дає випускникам конкурентну перевагу – вони виходять на ринок уже з досвідом, а не лише з дипломом.

▪️Думаю, майбутнє освіти полягає не у виборі між «трендовими» та «класичними» професіями, а в поєднанні інновацій із реальною користю для країни.

▪️Якщо ми зможемо швидко впровадити ці зміни, це стане однією з найцінніших інвестицій у наше майбутнє. І роль освітян у цьому буде однією із провідних.

Олдскульна аналітика 🧐
Готуюся до засідання комітету.

Розпочинаємо сьогодні об 11:00 ✔️

#комітет
Сьогодні засідання Комітету почали з питання по науці.

📑 Розглянули законопроєкт №10218 «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених.

➡️Цей законопроєкт уже розглядався у Верховній Раді, однак тоді голосів для його ухвалення не вистачило, тож його направили на повторне друге читання. Основна зміна (яка з’явилася зараз) – скасування норми, що дозволяла академіям наук не проводити вибори керівників. Після прийняття законопроєкту вибори відбуватимуться у всіх наукових установах без винятку.

➡️Комітет затвердив порівняльну таблицю та рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт у повторному другому читанні та в цілому (в редакції Комітету).

Інтеграція мобільного додатку «Мрія» в законодавство.
📑 Комітет також рекомендував парламенту розглянути та ухвалити в першому читанні, а потім доопрацювати у другому законопроєкт №13465 про використання в освітньому процесі додатку «Мрія».

➡️Як автор законопроєкту, мав просту мету – офіційно впровадити в українську освіту мобільний додаток «Мрія» та зробити електронні документи про освіту звичним і законним інструментом для учнів, студентів і викладачів.

☝🏻Особливо хочу зробити акцент на захисті персональних даних. Впровадження додатку «Мрія» в освіті має відбуватися виключно в межах Закону «Про захист персональних даних». Будь-яка інформація, яку обробляє застосунок, може використовуватися лише у чітко визначених Законом випадках і виключно для освітніх цілей. Наприклад, для організації навчання чи управління системою освіти.

➡️Жодних додаткових або сторонніх обробок даних без згоди користувача чи законних підстав бути не може. Усі процеси мають бути прозорими, контрольованими та відповідати українським і європейським стандартам захисту даних.

📑Наступне питання було доволі дискутивне. Стосувалося воно постанови №13506 «Про забезпечення доступу до освіти».

➡️Її зареєстрували понад 80 народних депутатів. Автори пропонують звернутися до Уряду з вимогою змінити Порядок і умови надання освітньої субвенції, щоб скасувати норму, яка з 1 вересня 2025 року відміняє фінансування шкіл (крім початкових, спеціальних та навчально-реабілітаційних центрів) з кількістю учнів менше 45, а з наступного року – менше 60 учнів.

➡️Це рішення ухвалили півтора року тому. За останніми оперативними даними МОН, таких шкіл зараз 56 по всій країні. Але кожна школа важлива, особливо у гірських та прифронтових районах, де гостро стоїть проблема підвезення учнів.

➡️Питання не стосується автоматичного закриття шкіл, адже рішення про ліквідацію ухвалюють громади. Якщо ж заклад втрачає фінансування з державної субвенції, його мають утримувати коштом місцевого бюджету або реорганізувати (наприклад, приєднати як філію до опорної школи).

📌Питання важливе та потребує ретельного вивчення, щоб прийняти зважене та правильне рішення. Тому Комітет доручив МОН:

▪️до п’ятниці зібрати повну та актуальну інформацію по всіх школах, які підпадають під критерій «менше 45 учнів» (а з наступного року – «менше 60»), а також дані про наявні та заплановані шкільні автобуси й залишки освітньої субвенції в громадах та областях, де ці школи розташовані

▪️провести переговори зі Світовим банком щодо можливості коригування індикаторів програми LEARN, щоб уникнути фінансових втрат і зберегти доступ дітей до освіти

▪️підготувати пропозиції та погодити їх з Мінфіном щодо використання вивільнених коштів освітньої субвенції (після реорганізації шкіл) на закупівлю автобусів, підтримку шкільної мережі або інші освітні програми.

▪️врахувати у подальшій роботі пріоритетне забезпечення транспортом громад, які після оптимізації мережі потребуватимуть підвезення дітей, а також окремо проаналізувати ситуацію у прифронтових і гірських районах, де може бути доцільним продовжити державне фінансування таких шкіл

➡️Від себе також попросив проаналізувати цьогорічні результати НМТ у цих 56 школах, щоб зрозуміти рівень їхньої успішності.
➡️Повторне засідання Комітету з цього питання плануємо наступного понеділка. Вже з урахуванням зібраних даних та напрацьованих рішень.

📑Також сьогодні затвердили план роботи Комітету на 14-ту сесію IX скликання з урахуванням пропозицій депутатів. Далі направляємо його до Апарату ВРУ для узагальнення.

⚡️⚡️До кінця цієї осені планують добудувати обсерваторію на горі Піп Іван. Там встановлять сучасний телескоп із новітнім куполом, який відкриватиметься для спостережень та дослідження зірок. Це стане місцем сили не лише для українських науковців, а й іноземних.

💬 Наші астрономи отримають сучасне обладнання, зможуть проводити дослідження світового рівня. Сподіваюся, це стане можливістю зробити вагомий внесок у розвиток науки не лише в Україні, а й у світі. Принаймні у мене була саме така мета, коли два роки тому виніс це питання на засідання Комітету.

Наука – важлива 🇺🇦

#профосвіта

Сьогодні хочу розповісти про можливості і для дорослих в освіті.

❓Чи знали ви, що можна пройти короткий курс навчання, скласти іспит і отримати сертифікат без вступу на багаторічне навчання в коледж чи ліцей

🖇️Технічно в Україні вже існує така можливість. Пройти оцінювання у кваліфікаційному центрі й отримати сертифікат без повної освітньої програми. На сьогодні в Україні існує 176 таких центрів. Перелік професій поступово збільшується. За що дякую команді Національного агенства кваліфікацій.

🖇️Для того, щоб ще більше розширити ці можливості, Комітет запропонував певні зміни в законодавстві.

⚡️📑 Новий законопроєкт «Про професійну освіту» юридично закріпить право кожної людини пройти оцінювання у кваліфікаційному центрі та отримати сертифікат незалежно від того, де і як ви опанували нову професію: в закладах професійної освіти, на робочому місці чи на коротких курсах.

🖇️Правила будуть єдиними для всіх, перелік кваліфікацій ще більше розшириться, що зробить шлях до офіційного підтвердження професії доступним і швидким для будь-кого, незалежно від віку чи місця проживання.

📌Кваліфікаційний центр – це офіційна установа, якій Національне агентство кваліфікацій надало право перевіряти та визнавати знання й навички, здобуті у формальній (наприклад, у навчальному закладі), неформальній (на курсах) або інформальній освіті (самостійно чи на роботі). Центр може присвоювати або підтверджувати професійну кваліфікацію, а також визнавати кваліфікації, отримані за кордоном.

🖇Тобто Ви складаєте теоретичні та практичні завдання, наприклад, для кухаря це може бути приготування кількох страв, для бухгалтера – підготовка звіту чи проведення розрахунків. Якщо ви успішно виконаєте всі завдання, отримаєте сертифікат, який визнають держава і роботодавці в Україні.

🖇️Це важлива зміна, адже є люди, які роками працюють у своїй сфері, але не мають офіційного документа про кваліфікацію. Це обмежує їхні можливості (наприклад, вищої зарплати).

⚡️📑 Законопроєкт надасть можливість швидко підтвердити свої вміння і конкурувати на ринку праці без зайвих років навчання.

🖇️ Наша ідея, щоб після ухвалення Закону така можливість стала популярною, доступною і зрозумілою для всіх. Стала справді дієвим інструментом розвитку кар’єри у будь-якому віці.

Бачу, вас зацікавила вчорашня інформація про короткі навчальні курси і визнання кваліфікацій.

📍Тут ви можете знайти інформацію про кваліфікаційні центри у своїй області.

Так крок за кроком розвивається національна система кваліфікацій. За три роки повномасштабного вторгнення нам вдалося зробити те, до чого Європа лише робить перші кроки ✊🏻🇺🇦

Підтримуємо освіту Миколаївщини та прифронтових регіонів

Продовжуємо ініційовану Президентом України програму підтримки прифронтових закладів вищої освіти.

Уряд перерозподілив ще 30,6 млн грн на підтримку діяльності закладів вищої освіти Миколаївської області. Йдеться про університети, які працюють попри повітряні тривоги та обстріли.

До цього вже 300 млн грн отримали ЗВО Сумщини, Харківщини та Запорізької області.

Наше завдання — зміцнити навчальні заклади у прифронтових регіонах, щоб вони могли продовжувати навчати й готувати фахівців.

🔗 На початку літа ми у Комітеті зустрічалися з ректорами університетів прифронтових регіонів, щоб обговорити їхні потреби та шляхи підтримки.

➡️ Тоді результатом стало рішення виділити 300 млн грн на підтримку закладів вищої освіти Сумської, Харківської та Запорізької областей.

⚡️⚡️Вдячний Президенту, що ця робота продовжується. За його ініціативи вчора Кабмін ухвалив рішення про додаткове виділення 30,6 млн грн на підтримку закладів освіти Миколаївщини.

🔗 Наша спільна задача – створювати можливості для розвитку освіти навіть у найскладніші часи. Там, де сирени лунають постійно. Де діти, на жаль, за звуком розрізняють, яка ракета летить. Де викладачі, окрім занять, дбають ще й про безпеку. І не лише свою.

Важливо про це памʼятати.

✔️📄 Затверджено умови та порядок проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2026»

Освітні департаменти вже отримали офіційні документи та положення.

Учитель – це завжди про майбутнє. Про досвід та знання, які допомагають зростати та ставати кращими.

🙌🏻 Закликаю всіх учителів обовʼязково подаватися!

Це чудова можливість поділитися своїми ідеями, досвідом. Надихнути інших і надихнутися самим.

📰 А більше новин про освіту та науку читайте у нашому щотижневому дайджесті, за посиланням ➡️
bit.ly/45wcqb7

Дякую нашим вчителям 🇺🇦

#комітет

📑 На минулому засіданні Комітету ми детально розглянули постанову №13506 «Про забезпечення доступу до освіти», яку зареєстрували понад 80 народних депутатів.

Мова йшла про понад 500 шкіл, де навчається менше 45 дітей. Нагадаю, для таких шкіл із 1 вересня цього року фінансування не передбачається.

☝🏻 Звертаю увагу, що це не стосується початкової школи. Вона залишається в кожній громаді та продовжує фінансуватися з державного бюджету. І так буде завжди.

❓Чому саме 45 учнів
Чому Уряд ухвалив рішення припинити фінансування саме таких шкіл?

▪️У Законі «Про освіту» визначено норму мінімальної наповнюваності класу. Вона складає щонайменше 5 дітей. Якщо взяти дев’ять класів, це й дає цифру у 45 учнів. Існують школи з 11-річним терміном навчання, де ця кількість може бути ще меншою. Ще є випадки, коли в школі працює більше вчителів, ніж навчається дітей.

▪️Постанова Уряду була ухвалена ще на початку 2024 року. У громад було півтора року, щоб оптимізувати свою освітню мережу: організувати підвезення учнів, подати запити на субвенції для придбання автобусів, переєструвати школу в початкову.

▪️480 громад зробили необхідні кроки. Хтось змінив форму закладу на початкову, хтось перетворив школу на філію.

Поточний статус 57 шкіл ми на минулому засіданні визначити не змогли. І хоча це лише 8% від загальної кількості шкіл, для нас важлива кожна школа, кожен учень і кожен учитель.

▪️Тому Комітет зробив запит на детальні дані по цих 57 школах. Із них 48 місцеві громади погодилися фінансувати власним коштом.

▪️Інформацію по 9 школах ми сьогодні на засіданні Комітету детально розглянули. Зʼясували, скільки там навчається дітей, який обсяг освітньої субвенції передбачений, які залишки є на рахунках громад і чи можна їх спрямувати на школу.

☝🏻🚌 Також перевірили наявність автобусів, відстань, на яку підвозять учнів.

Словом, аналіз був комплексним.

🔴 Станом на зараз залишаються питання по 3 школах. Їх Міністерство освіти має вирішити протягом тижня у робочому порядку. Тому було прийнято рішення не підтримувати депутатську постанову у первинному вигляді. А от доопрацювати її було потрібно, що й зробив Комітет.

▪️Адже друга частина депутатської постанови стосується наступного 1-го вересня, коли мають перестати фінансувати школи, де навчається менше 60 дітей.

❓Чому це важливо
Урядова постанова була виписана некоректно, адже на сьогодні в Україні існують різні типи освітніх закладів. Наприклад:
▫️гімназії, у яких за Законом може бути 45 дітей,
▫️ліцеї повного циклу, де достатньо 55 учнів,
▫️ліцеї з гімназією без початкової школи.

✔️Тому сьогодні Комітет одноголосно вирішив, що:

📌Верховна Рада своєю постановою звернеться до Кабінету Міністрів із вимогою змінити Урядове рішення та привести його у відповідність до Закону з неухильним дотриманням норм про мінімальну наповнюваність класів.

📲🏫«Мрія» інтегрується в освітнє законодавство

🔗Перш за все, цей додаток про користь для учнів та їхніх батьків. Застосунок надає доступ до усіх цифрових навчальних ресурсів, які створювала держава: від підручників до електронних щоденників. Також це важливий інструмент для спрощення роботи вчителів, який відчутно зменшує бюрократичне навантаження та автоматизує процеси звітності.

💬На цьому тижні парламент розглядатиме законопроєкт у першому читанні. Важливо, щоб «Мрія» працювала у правовому полі. Це стосується і захисту персональних даних. Будь-яка інформація, яку обробляє застосунок, може використовуватися лише у чітко визначених Законом випадках і виключно для освітніх цілей.

#підручники

📚🔔 Колись Бенджамін Франклін у листі до французького вченого Жана-Батіста писав, що в житті неминучі дві речі: смерть і податки. У випадку освітян я б додав третю - 1 вересня.

Воно настає щороку і стає найкращим лакмусом готовності системи освіти до початку навчального року. Ця готовність (чи ні) рельєфно проявляється на фоні викликів, перед якими стоїть країна в цілому.

📙📘Сьогодні мова йтиме про підручники. Ми у комітеті вже третій рік прискіпливо спостерігаємо за їхньою доставкою.

Вважаю, забезпечити школи новими підручниками перед початком учбового року – мінімум, який ми зобовʼязані зробити. Тому наведу трішки даних, які проаналізував.

📆 Нагадаю, що до початку навчального року залишилося ще 12 днів. Тобто, хоч і небагато, але час є.

➡️ Цьогоріч на підручники (відбір, друк, доставку) з державного бюджету виділили 1 402 457,6 тис. грн.

За ці кошти мали надрукувати і доставити:
▪️8,7 млн примірників для 8 класу НУШ
▪️30 тис підручників шрифтом Брайля
▪️майже 312 тис підручників для дітей з особливими освітніми потребами

➡️ Якщо говорити про підручники для 8 класів НУШ, було підписано 110 угод на друк 8,6 млн примірників
➡️ 67,3% із яких мали б доставити, як завжди, через обласні книжкові бази.

➡️ Решту – за новим механізмом: напряму з видавництв до шкіл із відображенням даних у електронній освітній системі АІКОМ.

❓Яка ситуація на зараз
Станом на 18 серпня (саме цю інформацію аналізував):

➡️ на обласні бази вже доставлено 5,2 млн із 5,8 млн необхідних підручників (це 90,58%), але реально в школи дійшло поки 4,1 млн примірників (78,6%).
Тобто поки що до шкіл не дійшов майже кожен пʼятий підручник.

➡️ За новим механізмом ситуація наступна: із 2,8 млн примірників доставили поки 307 тис (це 10,64%).

➡️ Загалом, із 8,7 млн запланованих підручників до шкіл поки потрапило лише 4 462 691 примірники, тобто лише 51,18%.

Аналіз провів на основі даних «Інституту модернізації змісту освіти».

📖 Щодо підручників для дітей з особливими освітніми потребами

👉🏻На цей рік було передбачено кошти з державного бюджету на друк 30 тисяч підручників шрифтом Брайля.

👉🏻Фактично укладено 6 договорів на друк 6 549 примірників.

👉🏻Із них станом на сьогодні до шкіл поки не доставлено жодного.

🙌🏻 Нагадаю, для дітей із порушеннями зору підручники шрифтом Брайля – єдиний можливий інструмент навчання. Відсутність цих книжок означає, що учні з особливими освітніми потребами фактично можуть бути позбавлені доступу до освіти на рівних умовах, що суперечить і Конституції України, і міжнародним конвенціям, які ми ратифікували.

💬 Наші школи за кордоном – це і є наша освітня дипломатія.
Франція та Велика Британія свого часу витратили сотні мільйонів євро, щоб створити власні освітні осередки за межами своїх країн. Сьогодні ці осередки стали потужним інструментом їхнього культурного та освітнього впливу на інші держави Європи.

Про це розповів учасникам «Академії суботніх та недільних шкіл Європи», яка днями проходила у Львові.

🇺🇦🤝🏻🇪🇺Бо справді вважаю, що зараз ми як країна маємо унікальну можливість. У нас уже є велика, сформована мережа українських шкіл за кордоном. І це є лезом нашої дипломатії: освітньої, культурної, мовної. Це важливо для нас як держави. Вже прийнятий Закон, який вперше врегулював питання визнання української освіти за кордоном. Наступний крок – формалізувати ці процеси.