Україну захищають майже 1 мільйон людей, і це не лише ЗСУ. Зібрали всіх разом.

English version in comments.

🔗 Підписуйся на канал

👉 Підтримай нас на Патреоні

За час з початку вторгнення 30 000 українських воїнів отримали державні нагороди, 6 підрозділів отримали почесні найменування

English version in comments.

🔗 Підписуйся на канал

👉 Підтримай нас на Патреоні

Захисники і захисниці України щогодини вбивають в середньому 11 окупантів. Вони знищили вже 10 російських генералів. Які ще досягнення наших героїв та героїнь ми будемо пам'ятати?

English version in comments.

🔗 Підписуйся на канал

👉 Підтримай нас на Патреоні

За час від початку вторгнення захисники та захисниці України знищили понад 15 тисяч (!) одиниць російської техніки та озброєння. Це цілком порівнювано з арміями кількох країн.

English version in comments.

🔗 Підписуйся на канал

👉 Підтримай нас на Патреоні

російська зброя на службі України. Вже понад 2000 одиниць російської техніки та озброєння вбивають окупантів. І це лише ті цифри, які відомі за даними відкритих джерел, насправді захопленого більше (але скільки - ніхто публічно не скаже).

English version in comments.

🔗 Підписуйся на канал

👉 Підтримай нас на Патреоні

На цьому ми завершуємо сьогоднішній марафон до Дня захисників та захисниць України. Безмежно вдячні всім, хто ризикує своїм життям і звільняє Україну. Вдячні і тим, кого з нами більше немає - ми будемо пам'ятати їх.

Слава Україні! 🇺🇦

Доброго дня, шановні друзі. З вами Ілона Сологуб. Ділюся публікаціями проекту Re:Ukraine, який виконують низка українських громадських організацій.

Зокрема, ми досліджуємо досвід відбудови різних країн після війн або природних катастроф. Основою відбудови Німеччини, звісно, став план Маршалла. Але німці добре зробили "домашню роботу" - розвивали науку та освіту, свободу підприємництва та підтримували макроекономічну стабільність (https://cutt.ly/NBRh85C). Японія після Другої Світової також швидко впровадила "стандартний" пакет реформ - демократичний уряд, демонополізація, ринок землі, податкова реформа, реформа освіти (https://cutt.ly/VBRjf7o).

На жаль, поки одні думають над планом відновлення України, інші допомагають її руйнувати. Так, Китай допомагає росії обходити санкції та навіть має з нею щось на кшталт пакту Молотова-Ріббентропа (https://cutt.ly/xBUaV7w). Втім, сотні західних компаній також залишаються в росії та продовжують підтримувати російську економіку (https://cutt.ly/ABRjUXy). Тобто однією рукою вони напвнюють бюджет росії, а другою - бюджети власних урядів, які допомагають Україні.

Втім, найбільше фінансування бюджетного дефіциту надходить від українських інституцій - НБУ та місцеві уряди є на першому та третьому місцях за обсягом купівлі ОВДП; на другому та четвертому місцях - гранти та кредити США та ЄС відповідно. Більше про міжнародну допомогу тут: https://cutt.ly/JBRjFJK

Крім того, запрошуємо на два вебінари (завтра та післязавтра) від LinkedIn ментора Ігоря Ніколенка. Пан Ігор розповість, як ефективно використовувати LinkedIn для пошуку роботи. Найкориснішими вебінари будуть для внутрішньо переміщених осіб: https://cutt.ly/5BRkc7I

До зустрічі! Бережіть себе.

Доброго дня, друзі. З вамі Ваче Давтян, власник компанії «Промкабель-Електріка» та бізнес-тренер.

Поговоримо про дуже важливу тему – економію електроенергії. Чому важливо економити навіть частку вата електроенергії? Шукати будь-яку, найменшу можливість? Тому що на такому підході (філософія Кайдзен) японська економіка свого часу стала другою економікою світу.

15 років тому я прочитав з десяток книг про Кайдзен типу "Дао Тойота". До того ж ми з'їздили до Японії, щоб відчути їхню філософію.

Японці прихильники еволюції, а не революції. В основі Кайдзена лежить принцип постійного вдосконалення. Вони вважають, що краще підніматися сходами покроково, ніж намагатися перестрибувати прольоти.

Що вразило - у Тойоті кожен співробітник на місяць генерує близько 300 ідей. Приблизно такі: "перевернути верстат на 5 см" або "повернути інструмент під кутом 20 градусів, щоб можна було швидше схопити". І вони вчать співробітників щоразу дивитися на ситуацію свіжим поглядом. Запитуючи себе "Що тут можна поліпшити?". За результатом року виходить чудовий результат

Так і нам треба зараз подивитися, де ми можемо заощадити тепло та електроенергію. Ось як я це зробив:

1. Перевірив, чи скрізь стоять світлодіодні ламочки. В одному з коридорів виявив 5 звичайних лампочок по 60 Вт (зовні фіг визначиш, потрібно викручувати). Замінив на світлодіодні по 8 ватів
2. Де можливо – коридори, ванна, кухня, двір – відключив від половини до 2/3 лампочок
3. На освітлення в коридорах стоять датчики на рух. Вони вмикали світло на 30-60 секунд. Прикрутив до 15 секунд
4. Вимкнув усі непотрібні прилади. У стані очікування вони використовують по кілька Вт на годину
5. Воду в чайник наливаємо тільки необхідну кількість за допомогою чашки або чайника для заварювання.
6. Максимально відсунув холодильник від стіни. Так він споживає менше електрики
7. Для миття посуду вночі використовуємо посудомийну машину, яка добре заощаджує теплу воду.
8. У великій кімнаті та спальнях тримається температура 15-16 градусів. Холодно, але добре спиться. Купили на всю сім'ю термобілизну, і в ній тепло навіть за +13 градусів у моєму кабінеті. Тільки руки трохи мерзнуть
9. "Третє вікно" - замовив поклейку на вікна теплозберігаючої плівки. Вони значно економлять на опаленні
10. Щільно закриваємо вікна гардинами. Вони створюють додатковий бар'єр від холодів

Також замовив обстеження витоків тепла тепловізором. І за фактом вживатиму заходів

Є ще один момент - багато хто незадоволений, що бари/ресторани/підприємства не надто переймаються економією електроенергії. Я нещодавно дуже чемно попросив представника готелю викрутити половину лампочок. І на його аргумент "У нас вони енергозберігаючі" показав математично, скільки багато електрики вони споживають. Тобто треба спокійно переконувати їх робити правильно.

Але перш за все кожен із нас повинен думати про те, що він особисто може зробити для країни в такий складний момент історії.

Бережіть себе

Всім вітання. З Вами Наталія Кононенко,
політолог Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ та засновник дослідницької компанії NOKS FISHES. Давно не була на зв'язку. Сьогодні поговоримо про демократію. Вважаю, що "залишитися демократією" буде головним політичним завданням України після війни. Нам потрібно серйозно поставитися до двох речей. Перше, до пошуку аргументів, як пояснювати травмованому війною українському суспільству переваги демократії. Друге, до розробки політичних сценаріїв, що допоможуть нам уникнути сповзання в авторитаризм.

1. Можна по різному ставитися до індексів. Але вони є. І ігнорувати їх не раціонально. Індексів демократії є декілька. На мій погляд, найбільш вдалим є продукт від науково-дослідницького Інституту V-Dem (Varieties of Democracy). Працює V-Dem на факультеті політології Гетеборзького університету (Швеція). Раджу подивитися їхній звіт про стан демократії у 2022 році під назвою "Автократії змінюють природу". Це дійсно якісне комплексне дослідження, із симпатичною інфографікою, читати його потрібно декілька вечорів. Щодо самого звіту, трішки спойлерну: автори звіту стверджують, що рівень демократії знизився до рівня 1989 року. Диктатури кількісно зростають: в них живуть 70% населення світу (5,4 млрд). В т. зв. "закритих автократіях" мешкає 26% населення світу. "Виборча автократія" залишається найпоширенішим режимом: в таких країнах мешкають 44% населення світу. Головна причина демократичного відкату - суспільна поляризація https://bit.ly/3FjMbrr

2. В кожному, навіть в майже політично здоровому суспільстві є розломи. І це - норма. Гірше, це коли в результаті політичних дій влади, опозиції, громадянського суспільства ці розломи стають фундаментом для токсичної поляризації суспільства. Токсично поляризованим суспільством є таке, де втрачена здатність до компромісу. Як правило, в суспільствах, які входять до етапу токсичної поляризації, починають проблеми із якістю демократій. Розломи, поляризація і розвиток демократій - ці теми перебувають в центрі сучасної американської політології. Дуже раджу почитати статтю про сценарії поляризації демократій на прикладі США, Туреччини, Угорщини, Венесуели, Таїланду, Польщі, Фіпіппін від професійних політологів - американки Jennifer McCoy і турка Murat Somer https://bit.ly/3faVyiE Складно, довго, але дуже корисно.

3. Окремо про роль у токсикації суcпільства соціальних медіа в статті ізраїльського соціолога Ro'ee Levy. Наприклад, алгоритм Facebook з меншою ймовірністю постачає Вам той контент, який Вам не подобається. Таким чином, ми залишаємося у власній "бульбашці" і це, на думку Levy, збільшує поляризацію. https://pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/aer.20191777

4. Поки українські політологи готують сценарний план уникнення повоєнною Україною токсичної поляризації ("війни всіх проти всіх") :-), пропоную філософське бачення уникнення такої проблеми від Володимира Єрмоленка. Як поєднати "етику воїна" та "етику буржуа"? https://bit.ly/3DAKapt

5. Англійський Centre for Economic Policy Research надає лаконічну, але цікаву відповідь на питання, чому "проміжним режимам" (яким все ще залишається за великою кількістю ознак і Україна, передусім - через нестабільність) краще рухатися до демократій, ніж до автократій. На перший погляд, пишуть дослідники, всі режими після стабілізації або в стані демократії, або в стані автократії, починають активно зростати і мають, якщо вірити цифрам, однакові показники економічного прогресу. Втім, кажуть автори статті, є одне "але" - правдивої коректної статистики в автократіях не існує, тому і реальна економічна картина в таких режимах під питанням https://bit.ly/3FiG8DF

6. Якщо Ви любите читати оптимістичного Гарвардського професора психології Стівена Пінкера, Вашій увазі його свіже інтерв`ю FT. Пінкер також висловлює стурбованість станом демократії в світі. Але, як прихильник домінування раціонального в поведінці людини, Стівен прогнозує, що людство все ж такі і надалі обиратиме демократії через їхню відкритість та здатність виправляти недоліки. on.ft.com/3TEZozj або bit.ly/3FpmkOT (для тих, у кого нема підписки на FT)

Всім привіт!
З вами Владислава Магалецька.
Сьогодні знову говоритимемо про наших дітей та про те, як допомогти їм впоратися з жахами війни та вимушеною еміграцією через бойові дії. Особливо після того, як пройшли останні тижні..

Життя і дитинство не поставити на паузу. На нас, батьках та вчителях, сьогодні дуже велика відповідальність не тільки за безпеку дітей, але й за їх комфортний психологічний стан, який є не менш важливим.

Перше, що ми маємо зробити – навчитися опановувати власні емоції та реакції на події, які всім нам доводиться переживати. Діти завжди дивляться на нас та переймають наші моделі поведінки.
Саме тому різні діти по-різному реагують, наприклад, на сигнали повітряних тривог. Когось охоплює паніка, бо такі реакції дитина бачить вдома, а хтось реагує спокійно та зважено.

Сьогодні ми маємо вміти пояснювати дітям простими словами дуже складні речі та підтримувати їхню віру у майбутнє, навіть коли обставини руйнують всі плани, які в них були. Саме про це – наступні шість статей.

1. Як би нам не хотілося захистити дітей від усього поганого, приховування правди про війну не має жодного сенсу. Але ми маємо говорити з дітьми зрозумілою для них мовою та образами. Казки, легенди і навіть історичні факти про те що всі війни закінчуються миром, а добро перемагає зло – все це можна використовувати для того, щоб пояснювати дітям, що відбувається. Більше порад від психологів можна знайти тут.

2. Візуальні образи теж добре сприймаються малечею. За посиланням можна завантажити український адаптаційний медіаосвітній комікс «Ми скоро повернемося», який допомагає дітям, що виїхали з України через війну, пережити вимушену еміграцію.

3. Багато психологів говорять про те, що слід не лише рятувати дітей, а й вчити їх рятувати себе. В цьому можуть допомогти книжки, в яких герої переживають схожі події та почуття. За наступним посиланням – три українські книжки про дітей та їхній досвід життя в час війни.

4. Цифрова безпека дітей під час війни – ще одна важлива тема для розмови. Не усвідомлюючи того, діти можуть бути втягнуті до злочинних дій. Так, наприклад, їм можуть пропонувати гроші за передачу інформації про розташування тих чи інших об'єктів. За посиланням можна знайти посібник з важливими порадами для того, щоб убезпечити дітей в інтернеті.

5. Десятки тисяч українських дітей опинилися у вимушеній еміграції. Щоб допомогти їм адаптуватися та подолати стрес, важливо зберігати звичний режим життя, створювати приємні моменти, продовжувати навчання та приділяти увагу фізичній активності. Чим більше звичних речей робитиме дитина – тим краще для її психологічного стану.

6. Ми повинні бути дуже уважними до наших дітей та вчасно розпізнавати проблеми у їхньому психологічному стані. В залежності від віку дітей маємо відповідно реагувати. Психологи наголошують, що для малих дітей важлива фізична підтримка та обійми, для дітей дошкільного віку – відчуття безпеки, для школярів та старших підлітків – відвертий діалог.

На завершення хочу додати, що не лише ми, дорослі, є підтримкою для наших дітей під час війни. Вони також допомагають нам проходити ці складні часи, несуть світло та змушують посміхатися попри все. Допомагаючи їм, ми допомагаємо собі. 💛💙 віримо в ЗСУ!
 

Доброго дня, шановні друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та найкращі статті “Вокса” за жовтень.

📈 Традиційний огляд реформ за третій квартал 2022 року від Ксенії Алеканкіної. Україна значно просунулася в євроінтеграції - зокрема ратифікувала Стамбульську конвенцію незважаючи на “страшне” слово “гендер” та ухвалила низку законів, які спрощують рух товарів через кордон. Найбільше реформ ухвалили у сферах бізнес-середовище, державне управління та людський капітал. https://bit.ly/3SYnO5G

🔥 Студент KSE Микола Кузін оцінив, що станом на 22 вересня збитки централізованому теплопостачанню сягали 395 млн дол., а втрати (в тому числі недоотримані доходи) - 3,9 млрд дол. На жаль, агресор завдає нових збитків щодня, але зрештою він заплатить. https://bit.ly/3DtZovl

🏛 “Вокс Україна” слідкує за законодавством, яке ухвалюється під час війни. Ми аналізуємо та описуємо закони та постанови Кабміну, які змінюють “правила гри” (а це трапляється доволі часто). Вашій увазі огляд податкових змін від Олександри Бетлій та Альони Гришко https://bit.ly/3DSMW9L та змін у сфері закупівель від Олега Іванова https://bit.ly/3zxgfvV (спойлер: якщо 24 лютого всі закупівлі перевели у “ручний режим”, то зараз поступово закупівлі повертаються у звичне річище та в Prozorro)

💸 Чому західні компанії все ще залишаються в Росії, хоча вони змушені відправляти своїх співробітників на війну (а деякі вже встигли отримати їх назад у пакетах)? Олексій Грибановський дослідив, що вища імовірність виходу у великих та публічних компаній, а також у тих, які працюють у сферах технологій, нерухомості чи послуг для промисловості. Частіше виходять компанії з країн, які наклали санкції на Росію. А фармкомпанії переважно залишаються, виправдовуючи це гуманітарними міркуваннями (хоча насправді ці гуманітарні міркування виглядають ось так: 💰) https://bit.ly/3SWTwR1

⚔️ Нарешті, дві статті про війну. Матс Маркуссон та Олена Ставрунова пишуть про те, як не допустити “замороження” конфлікту (https://bit.ly/3WpaeLJ ), а Роман Москаленко - як попередити використання Росією ядерної зброї (https://bit.ly/3TWclFa). Відповідь в обох випадках схожа - надати Україні більше зброї, включно з ядерною. Обидві статті доступні англійською.

Тримаємось та допомагаємо ЗСУ! Слава Україні!

Доброго дня! З вами Сергій Будкін, партнер-засновник інвестиційно-банківської компанії FinPoint, зі своїми рекомендаціями відносно подкастів на економічні на політичні теми в рамках проекту "Six articles to read" (в моєму випадку - не шість, а сім, і не статей, а подкастів :-)). Мене дуже довго не було, як казали Брати Гадюкіни, але я дуже радий знову відновити свою участь в проекті і сподіваюся, що вона буде регулярною, на відміну від останніх дев'яти місяців.

Тож поїхали :-)

https://castbox.fm/vb/542267745 - Інтерв'ю голови НАТО Єнса Столтенберга проекту Monocle (який я взагалі рекомендую як джерело щоденних новин про події в світі і дуже яскравою подачею). Чому це цікаво? Тому що Єнс Столтенберг сфокусований майже 90 відсотків часу на перспективах допомоги НАТО Україні у війні з росією, та на тій переоцінці своїх поглядів на росію, яку НАТО зробило після початку війни.
https://castbox.fm/vb/542609089 - Дуже стисло про нового прем'єра Британії Ріші Сунака від одного з найкращих міжнародних кореспондентів, яких я знаю, - Латіки Бурк з Sydney Morning Herald. Чому це цікаво? Тому, що Ріші Сунак, схоже, буде прем'єром найближчі три роки і, у випадку суттєвої зміни влади в США, саме Британія може стати критичною для нас країною з точки зору подовження військової допомоги.
https://castbox.fm/vb/542712433 (War and politics in the 21st Century with Sir Lawrence Freedman) - Дуже цікавий подкаст с сером Лоренсом Фрідманом про війну та політику в 21 сторіччі. Чому він цікавий? Тому, що трохи академічно, але дуже послідовно сер Фрідман дає картинку того, як взаємодія політики та війни (яка, як відомо, є продовженням політики, але іншими способами) змінилася за останні п'ятдесят років. І взагалі сера Фрідмана завжди дуже цікаво слухати і читати.
https://castbox.fm/vb/540375532 (The story of Russia by Orlando Figes) - просто цікаво те, як історик Орландо Фігес розповідає про міфи відносно історії держави в росії і те, як ці міфи еволюціонували з протягом часу.
https://castbox.fm/vb/538054675 (Putin's Threat of Nuclear War) - подкаст серії Intelligence Matters, яку веде бувший в.о. голови ЦРУ Майкл Морел, в якому він обговорює загрозу ядерної війни з бувшим головою резидентури ЦРУ в Москві.
https://castbox.fm/vb/519061287 (Battlefield lessons for Ukraine, Taiwan) - і ще один подкаст з цієї ж серії, де фокус - на сценаріях, якими може піти війна в Україні, а також на тому, які уроки з "нашої" війни може винести Кітай в його намірах підкорити Тайвань. Дуже цікаво.

https://castbox.fm/vb/536059722 (What markets got wrong about Russia 's invasion of Ukraine) - дуже дуже цікавий подкаст відносно того, як економічна спільнота невірно оцінила наслідки війни для різних категорій ринків, від фондового до ринку коммодітіз. Дуже рекомендую.

І не забудьте, будь ласка, задонатити на ЗСУ.

Вітаю. З вами Вікторія Шум, викладачка практик усвідомленості, співзасновниця Української Асоціації Викладачів Майндфулнес (UMTA).

Стрес та тривожність стали частиною буденного життя кожного українця: щодня ми читаємо жахливі новини, відчуваємо напругу під час повітряних тривог та хвилюємось за життя рідних. Важливо вміти зберігати емоційну рівновагу. І в цьому допоможуть практики, описані в наступних 6-ти статтях.

1. Тривожність - нормальне почуття, коли є загроза. Але існують дихальні вправи, що допоможуть істотно заспокоїтись. А це в свою чергу допоможе концентруватись на роботі та пережити труднощі життя.
https://bit.ly/3DvIWfi

2. Цю вправу використовують і військові, і лікарі, й артисти. Щоб заспокоїтись, зробіть вдих, порахуйте до чотирьох, затримайте дихання – до чотирьох і видихніть – до шести. А наступну вправу можна запропонувати як в школах і університетах, так і співробітникам: «Треба зробити п'ять глибоких вдихів та видихів. Потім звернути увагу на п'ять певних речей навколо себе, доторкнутися до чотирьох предметів, розрізнити три звуки, відчути два запахи та один смак». https://bit.ly/3UoZbQQ

3. Щоб опанувати себе, потрібно налагодити дихання: короткий вдих і довгий видих. Ви можете себе обійняти, якщо відчуваєте холод, помасажувати кінцівки, знайти комфортне місце, де є якась опора. Наприклад, можна прихилитися до стіни або відчути контакт стоп з землею. Про такі поради психолога можна почитати тут: https://bit.ly/3SImbcA

4. Для діток потрібні особливі вправи, дихальні теж стануть в нагоді. Але вони мають бути адаптовані для дітей. Прекрасні яскраві малюнки допоможуть вам заспокоїти малечу і навчити дихати, використовуючи малюнки «з прапором, з серцем, з квіткою і т .д.»: https://uni.cf/3VZp77i

5. Майндфулнес практики вважаються також одним з найефективніших засобів зниження тривоги і стресу. Як навчитись виходити з румінацій (думок, що постійно повторюються) можна знайти тут. Але цієї навички треба спочатку навчитись. І воно того варте – мати це вміння у своєму арсеналі досить корисно: https://bit.ly/3zbiMfq

6. Як медитація допомогла пережити складні життєві умови, розказує Олексій Кириченко, який провів у полоні довгих 3,5 років. https://bit.ly/3Ulk67A

Від себе додам, що багатьом українцям зараз неможливо опанувати навички медитації через сильний травматичний досвід. В таких випадках краще звернутись до психотерапевта, за можливості, і/або опанувати дихальні і тілесні вправи (наприклад, практики з йоги).

Запрошую приєднатись до мого телеграм каналу з анонсами майндфулнес, дихальних і тілесних практик і корисною інформацією: https://t.me/EQLab_Mindfulness

Доброго (сподіваюся) всім дня! З вами знову партнер-засновник інвестиційно-банківської компанії FinPoint Сергій Будкін в рамках проекту Six Articles. Я повернувся в проект минулого тижня в четвер, але мій звичайний день виходу - кожен другий вівторок місяця. І поки всі ті, хто цікавляться політикою, слідкують за перебігом проміжних виборів в США, хочу порекомендувати тільки один подкаст, але у вісьмох частинах.

Років три тому я читав книгу "Империя должна умереть" Михайла Зигаря і написав в себе на Фейсбуці, що якщо я б за рік прочитав тільки одну книгу, то це мала б бути "Империя должна умереть", настільки ця книга мене вразила. От і цей подкаст с цієї ж категорії - якщо б я цього року послухав тільки один подкаст, то це мав би бути "The Prince", який зробив журнал Економіст. Це - історія Сі Цзіньпіна у восьми частинах. Вражаюча, що місцями пробирає до кісток тим, наскільки, якщо вірити цій історії, товариш Сі схожий психологічно на Путіна. Дуже рекомендую. Дуже.

https://www.economist.com/theprincepod

Доброго дня, шановні друзі. З вами Ілона Сологуб, редакторка "Вокс Україна"

Представляю вам кілька публікацій, які можуть зацікавити тих, хто думає про майбутнє відновлення України (проект підтриманий Єврокомісією).

🛠 Інститут аналітики та адвокації розглянув досвід відбудови Італії після Другої Світової війни (https://bit.ly/3EAd1uT) та Кіпру після війни з Туреччиною 1974 року (https://bit.ly/3X2RxxE). Італії вдалося відновитися швидко, вадами відбудови було збереження монополій та значного державного втручання в економіку, у зв’язку з чим економіка Італії досі слабша порівняно з рештою країн ЄС. У свою чергу грецька частина Кіпру швидко відновилася завдяки туризму, а дипломатичні зусилля допомогли ізолювати окуповану частину. За 15 років після конфлікту, у 1990-му Кіпр увійшов до ЄС, проте конфлікт досі не вирішено.

💸 З початку повномасштабної війни Україна отримала від інших країн та міжнародних організацій майже 13 млрд дол. кредитів та 10,5 млрд дол. грантів. Деталі – у публікації Української фундації розвитку: https://bit.ly/3GeF6Jn

🍁 Українські міста нарешті припинили спалення опалого листя за закуповують послуги з його утилізації. Наш шлях до Європи починається з таких невеликих кроків. Докладніше – у публікації Transparency International. https://bit.ly/3Edbp8I

🔥 Спростування фейків від проекту «Вокс Україна» VoxCheck. Російська пропаганда подає результати інтерактивного ТБ опитування як репрезентативну думку населення Франції (https://bit.ly/3UZpQnO), а також бреше, що мешканці Люксембургу ходять грітися до «російських будинків» (пунктів обігріву для європейців: https://bit.ly/3UTYXl6). Втім, синоптики прогнозують Європі теплу зиму.

📈 Крім того, запрошую на презентацію дослідження Інституту аналітики та адвокації «Як Україна виконує свої зобов’язання перед МВФ? Аналіз трьох останніх програм».

Під час заходу можна буде дізнатися
👉Чому Україна так і не змогла повністю виконати жодної з програм МВФ?
👉Які причини або фактори призводять до неповного виконання заходів у межах програм з МВФ?
👉Що робити? Тобто як підвищити ефективність виконання Україною наступних програм з МВФ?
Для участі, будь ласка, реєструйтеся за посиланням👉https://cutt.ly/hMacaIx