Вигук одеської вуличної торговки перетворився на пісню, яку згодом грав оркестр Поля Моріа.

У 1926 році куплетист Григорій Красавін їхав на гастролі до Одеси і шукав гострий текст на злобу дня. Замовлення взяв Яків Ядов, фейлетоніст і поет, справжнє прізвище Давидов.

Він написав про бідну дівчину, яка стоїть на морозі й продає бублики. Красавін виконав це в Одесі, невдовзі співав Утьосов, а далі пісня пішла світом: сестри Беррі, Морфессі, Мондрус, Ребров, оркестр Поля Моріа.

Тобто товар, який продавали з рук за копійки, зробив для впізнаваності міста більше, ніж будь-яка реклама.

Тепер головне про сам бублик, бо тут є одна операція, без якої це просто булка з діркою.

Справжній бублик спершу варять і лише потім печуть. Саме це дає щільний тягучий м'якуш і глянцеву щільну скоринку.

Рекомендуємо тісто круте: борошно, вода, дріжджі, ложка цукру, сіль і ложка олії. Вимісити довго, хвилин десять, воно має стати пружним і зовсім не липнути. Дати підійти годину.

Поділити на шматки, розкачати джгути сантиметра півтора завтовшки і з'єднати в кільце, добре защипнувши і розкотивши шов долонею. Поганий шов розійдеться у воді.

Кільцям дати відпочити двадцять хвилин під рушником.

У широкій каструлі закип'ятити воду і додати столову ложку меду або солодового сиропу на літр. Це не для смаку, цукор у воді дає ту саму глянцеву скоринку.

Опускати по два-три. Тридцять секунд з одного боку, тридцять з іншого. Довше означає зморшкуватий бублик.

Виловити шумівкою, одразу викласти на деко, посипати маком або кунжутом і пекти при двохстах двадцяти градусах п'ятнадцять хвилин.

Їсти того ж дня. Наступного це вже сухар, і саме тому їх продавали з рук, а не з полиці.

Найгучніше звучить не те, що дороге, а те, що продається на кожному розі.
💛Смачного.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔐 "Кристалбанк" опинився ключовою ланкою в фінансовій конструкції Done, через яку гривневе фінансування українських компаній перетворювалося на валютні платежі на користь швейцарської Done Switzerland AG. Вникає основний масив запитань: чому банк проводив операції, від яких відмовлялися інші фінустанови, як перевірялася пов’язаність учасників та яким чином оцінювалися ризики операцій із нерезидентом.

Українські фінансові структури надають гривневе фінансування, після чого компанія-отримувач купує іноземну валюту та перераховує її швейцарській Done Switzerland AG. Банківським каналом для цієї частини операцій у матеріалах названо Кристалбанк. Саме через нього проходить критична ділянка ланцюга між українською гривнею та коштами, які спрямовуються іноземному контрагенту.

Питання до "Кристалбанк" полягає не в самому факті проведення валютних платежів, а в характері всієї конструкції. У матеріалах стверджується, що інші банки відмовлялися проводити окремі операції через питання до пов’язаності резидентних і нерезидентних учасників. Кристалбанк, навпаки, такі операції обслуговував.

Якщо ця інформація підтверджується банківськими документами, виникає питання, які саме перевірки проводилися перед платежами та чим позиція банку відрізнялася від рішень інших.

Особливе значення має фінансовий моніторинг. Банк має оцінювати характер операцій клієнтів, їхній економічний зміст, джерела коштів і зв’язки між учасниками розрахунків у межах вимог законодавства. У переданих матеріалах окремі претензії стосуються організації фінансового моніторингу в Кристалбанку.

Водночас публічного рішення НБУ або суду, яким було б встановлено незаконність конкретних операцій Done через Кристалбанк, у наявному масиві документів немає.

У цій конструкції "Кристалбанк" виглядає не другорядним розрахунковим посередником, а точкою, через яку проходила валютна частина описаної моделі. Український імпортер отримує фінансування у гривні, купує валюту, після чого кошти спрямовуються швейцарській компанії. Без банківського каналу ця трансформація грошових потоків в українській частині ланцюга неможлива.

Водночас кінцевий економічний зміст окремих операцій залишається неочевидним. Done Switzerland AG зареєстрована у Швейцарії та раніше мала іншу назву. Компанія могла займатися торгівлею обладнанням, автомобілями, зерном, металом та іншими товарами, а також фінансуванням угод, розрахунками й наданням гарантій. Однак із переданих документів не випливає повний обсяг операцій, які проходили через Кристалбанк у межах цього напряму.

Окреме питання виникає через операції з USDT. До капіталу швейцарської компанії було внесено три транші — 504 376, 504 415 та 511 512 USDT. Загалом ідеться про 1 520 303 USDT. Після цього капітал компанії збільшився з 520 тис. до 1,75 млн швейцарських франків шляхом випуску нових акцій. Хто саме вніс криптовалюту і кому дісталися акції, випущені під ці внески, у наявних документах не розкрито.

Для "Кристалбанку" це принципово, оскільки валютний банківський ланцюг та операції з нерезидентом не існують окремо від загальної структури руху коштів. Якщо українські компанії отримували гривневе фінансування, потім купували валюту та перераховували її іноземному контрагенту, банк мав бачити відповідні підстави платежів, контракти, учасників угод і призначення коштів. Саме ці документи могли б показати, наскільки реальною була заявлена господарська діяльність і як перевірялися її учасники.Ще одна ділянка ланцюга пов’язана з імпортом і податковим кредитом з ПДВ. У переданих матеріалах описується ситуація, за якої постачання товару від іноземної компанії формує в українського імпортера податкові наслідки, після чого товар продається далі.

Окремо висувається версія про подальше використання податкового кредиту в операціях на тіньовому ринку. Однак без податкових накладних, митних документів та повного руху товару стверджувати наявність незаконної схеми не можна.Через польську KOOPERANT EUROPEJSKI sp. z o.o. описується і зворотний рух товарів. Компанія закуповувала в Україні сировину та будівельне обладнання і вивозила їх до Польщі. У ланцюжку також фігурують «Глобінекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодити», «Хемптонс Трейд» та «ТБС».

Зв’язки цих компаній, характер операцій та їхні податкові наслідки потребують перевірки за первинними документами.У результаті саме Кристалбанк стає найбільш чутливою точкою описаної конструкції.

Фінансова компанія може залучити гривневі кошти, імпортер — придбати валюту, іноземна структура — отримати платіж, а товарна й податкова частини операції — продовжитися вже за межами початкового банківського переказу. Банк при цьому має інформацію про рух грошей і документи, на підставі яких проводяться операції.Ключові питання залишаються без публічної відповіді: яким був загальний обсяг валютних платежів Done Switzerland через Кристалбанк, які українські компанії виступали платниками, які договори лежали в основі переказів, як перевірявся зв’язок між учасниками та які рішення ухвалював фінансовий моніторинг банку. Не розкрито також дані про подальший рух коштів після їхнього надходження до Швейцарії.

Тому головне питання в цій історії — не просто наявність Кристалбанку серед банківських контрагентів. Йдеться про те, чому саме цей банк став робочим каналом для описаного ланцюга, наскільки глибоко перевірялася економічна сутність операцій та які підстави дозволяли проводити платежі в ситуації, коли, за переданими матеріалами, інші банки відмовлялися їх обслуговувати. Відповіді на ці питання можуть бути отримані лише з банківських документів, матеріалів фінансового моніторингу, договорів та даних регулятора.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись