🔒🧡🧡🧡🧡🧡🧡 Микола Сушко: меценат, у якого біографію пишуть інші

Микола Сергійович Сушко (1983), родом із села Сушки Козельщинської громади на Полтавщині, живе на Кіпрі. Себе він подає як трейдера, який заробив статки на американських біржах і тепер займається великою філантропією. За його словами, він наймасштабніший приватний донор нової хвилі, «український Сорос». Перевірка реєстрів, медіа та вікі-джерел показує три речі, які він найменше хотів би бачити в одному тексті.

Його публічна біографія у Вікіпедії, створена восени 2026, приписує йому державні посади, яких він ніколи не обіймав: голова НКЦПФР і посол України на Кіпрі. Обидві посади в ці роки обіймали інші, відомі поіменно люди.

Інвестфонд «Стерлінг» входив до його фінансового кластера. Пізніше саме цей фонд став власником заводу «Пентопак», який ВАКС конфіскував у родини російського олігарха Івана Саввіді. Твердження деяких медіа, що «Стерлінг» заснував «Пентопак» ще за Саввіді, документи не підтверджують. Справжній ланцюжок складніший, і він залишає ключове питання, на яке Сушко досі публічно не відповів.

Документально підтверджена частина біографії скромніша за легенду. У британському реєстрі Companies House зазначено місяць і рік народження: травень 1983-го. За його профілем у LinkedIn він закінчив КНЕУ за спеціальністю «економічна кібернетика» (2006), має MBA IBI та President's MBA у KMBS (2014–2016), також згадано навчання в LBS і Kozminski. У інтерв'ю для спільноти випускників KMBS на Mind він розповідає про перехід від бізнесу «як набору показників» до «впливу на суспільство». 

У розмові з Премією імені Гонгадзе Сушко описує свій бізнес розмито: «фінансова аналітика», близько 15 років, мета — допомагати молоді стати фінансово незалежною. Він не називає компаній і не пояснює, з чого саме склався статок. Forbes Україна у квітні 2026 року назвав його «загадковим бізнесменем, що заробив, за його словами, статки на біржах США». Фото до матеріалу надала пресслужба самого Сушка. 

Дружина Анна Сушко заснувала кіпрську ініціативу для українців Obiimy Cyprus (UkrCy News). За даними Фундації Множина, у подружжя четверо дітей. У ЄДР Сушко записаний як громадянин України з адресою на Кіпрі, у Ларнаці (Clarity Project). 
Вигадана біографія: найслабше місце 

Англомовна стаття Mykola Sushko у Вікіпедії з'явилася орієнтовно у вересні 2026. На неї не посилаються інші статті. У ній стверджується, що Сушко очолював Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у 2015–2017 роках і був послом України на Кіпрі у 2020–2022. 

🚫 Обидва твердження неправдиві. НКЦПФР у 2015–2021 очолював Тимур Хромаєв . Послом на Кіпрі у 2020–2025 роках був Руслан Німчинський. Іронія в тому, що справжній посол Німчинський особисто був на презентації кіпрського девелоперського проєкту Сушка Smartland (Cyprus Mail). 

Україномовна стаття «Сушко Микола Сергійович» теж створена у вересні 2026 року і досі не пройшла рецензування. Кіпрський портал Dom.com.cy помилково назвав його керуючим директором Oppenheim Architects, тобто американського архітектурного бюро, яке лише проєктує Smartland. 

Ми не встановили, хто саме створив чи редагував вікі-статті. Стверджувати, що їх замовив Сушко, не можна. Коректне формулювання для публікації таке: у статтях про нього з'явилися неправдиві відомості про державні посади, і ці статті збігаються в часі з кампанією позитивних публікацій. 

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔈 Співробітник БЕБ Віталій Арешонков вирішив звільнитися напередодні співбесіди на доброчесність.

Арешонков очолював у БЕБ один із відділів департаменту аналізу інформації й керував профспілкою відомства. ЗМІ розповіли у розслідуванні про майно родини – по лінії дружини і його батька, народного депутата Володимира Арешонкова з групи «Довіра», який голосував за обмеження незалежності НАБУ і САП.

28 жовтня була запланована співбесіда на доброчесність Віталія Арешонкова, проте за день до цього, 27 жовтня, він повідомив про рішення звільнитися з Бюро за власним бажанням. У відповідь у БЕБ повідомили, що Арешонков був звільнений «на підставі поданої заяви за угодою сторін». Там зазначили, що його рішення є «виключно особистим волевиявленням» і не пов’язане ані з журналістським розслідуванням, ні зі службовою перевіркою, яку в Бюро провели після публікації «Схем». Ознак дисциплінарного проступку в діях Арешонкова Віталія не встановлено.

8 вересня ЗМІ повідомили, що бабуся БЕБівця та матір народного депутата, влітку 2022 придбала будинок площею майже 200 кв. м у селищі Вишково на Закарпатті – водночас сім’ї не вистачило би достатніх офіційних коштів на таку купівлю.

Згідно з договором купівлі-продажу, за будинок заплатили близько 800 тис. гривень, а за сім соток землі – 12 тис. гривень. Сам нардеп стверджував, що жінка вела підприємницьку діяльність, але журналістам не вдалося знайти цьому підтвердження у відкритих джерелах.

За ринковими цінами 2022 року, які у регіоні зросли в розпал повномасштабної війни, подібна нерухомість на Закарпатті могла коштувати до 100 тис. доларів. Станом на квітень 2026, відповідно до даних ФДМУ, вартість такого будинку оцінювали приблизно у 200 тис. доларів.

Офіційний дохід матері депутата за понад 20 років становив трохи більше 30 тисяч гривень, а також близько 270 тисяч гривень пенсії за майже 10 років – ці суми не пояснюють можливості купівлі такого нерухомого майна, йшлося у розслідуванні.

Відповідно до декларацій Володимира Арешонкова, за понад 10 років роботи в парламенті його капітал лише зменшувався. Зокрема, в останній звітності за 2025 рік у нього немає власного житла чи автомобіля – тільки дві земельні ділянки на Житомирщині.

Нардеп Арешонков заперечив свою причетність до купівлі будинку, назвавши це фінансовою справою членів родини. За його словами, будинок влітку 2022 був недобудованим, власник його терміново продавав, щоб виїхати за кордон. Водночас журналісти знайшли фото за 2022 рік, яке депутат виклав на своїй сторінці у Facebook – де він позує на тлі того згаданого будинку. Дата публікації – майже через місяць після купівлі. Після приїзду журналістів на Закарпаття та розмови з нардепом менш ніж за два тижні будинок продали. У березні 2026 новою власницею стала теща Віталія Арешонкова, сина депутата, який на той момент працював керівником одного з відділів у Бюро економічної безпеки. Згідно з договором купівлі-продажу, нерухомість продали за 2,8 млн гривень – що втричі менше за останню офіційну оцінку будинку.

У березні 2026 року на Віталія Арешонкова переоформили автомобіль Skoda Kodiaq (2019) і квартиру у ЖК «Файна Таун», які належали бабусі. Загалом у родини співробітника БЕБ по лінії дружини виявили майна щонайменше на 12 млн гривень. Перед публікацією «Схеми» надіслали запит Віталію Арешонкову, з проханням уточнити джерела походження коштів на майно. У відповіді він зазначив, що «поставлені питання стосуються оцінки його доброчесності», тому він переадресував журналістський запит до Другої атестаційної комісії БЕБ.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🗝🧡🧡🧡🧡🧡🧡 Інвестор Сушко. «Сіті інвест девелопмент» і «Шериф» 

АТ «ЗНВКІФ «Сіті інвест девелопмент» (43296009) ще один фонд, де Сушко числився серед вилучених бенефіціарів. Разом із ним у цьому статусі значаться Тарас Козак (власник КУА «Універ Менеджмент», яка має 41,49% фонду), Михайло Корж і Андрій Попов. Нині кінцевий бенефіціар і керівник фонду — Дмитро Стрижов.

Ще важливіше: у даних про великі пакети акцій за 2020–2021 роки власником 41,48% цього фонду значиться кіпрська SM Seven Green Holding Ltd, тобто холдинг Сушка.

У 2024 році активи фонду впали з 87,4 млн до 2,2 млн грн, збиток склав 85,2 млн. За фондом числяться кримінальна справа 461/8653/24 у Галицькому суді Львова та господарська справа 914/1683/23. Їхній зміст ми не перевіряли. 

Стрижов заснував охоронний холдинг «Шериф». У 2015–2019 він був депутатом Київради від «Самопомочі» і достроково склав мандат 18.12.2019. ЗМІ писали про провадження ОГП, БЕБ і поліції щодо можливих збитків під час охорони об'єктів ДП «Ліси України» за ч. 4 ст. 191 КК. Також видання пише про стару справу щодо «Київтеплоенерго», закриту у 2022 році за строком давності. Сам «Шериф» стверджує, що став жертвою безпідставних справ і виграв вісім із них.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔈 Пабліки пишуть, що народна депутатка від партії Порошенка Ірина Никорак влаштувала криваву ДТП із жертвами та втекла з місця події. Її зараз розшукують, а в Порошенка замовчують жахливу аварію.
 
Так, відеореєстратор одного з учасників ДТП зафіксував автівку Audi Q8, яка належить нардепці Никорак. Саме вона здійснила обгін відразу декількох машин, перетнула суцільну лінію розмітки та, виїхавши на зустрічну смугу, спровокувала лобове зіткнення інших авто і втекла з місця події.
 
Через дії нардепки Порошенка водії інших авто отримали численні переломи та травми різного ступеня тяжкості і були госпіталізовані. Подія сталася на трасі Мукачево – Львів.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🧩 Дерибан на захисті Київщини: Калашник — Олійник — Соколов

У квітні та травні 2026 року департамент регіонального розвитку Київської JLF уклав 25 договорів на будівництво захисних споруд для енергетичної інфраструктури. Загальна сума – 1,89 млрдмлн грн. З них 15 договорів отримала компанія "Консалтинг-Буд", ще 10 – "Українська будівельна компанія Ю.Бі.Сі.".

Головна мета цих закупівель – захистити важливі об'єкти електропостачання від російських атак. В умовах постійних обстрілів це питання не просто використання бюджетних коштів, а й енергетичної безпеки мільйонів українців.

"Сталь Плюс" Соколова із 1 травня 2026 постачала металопродукцію:
✔️"Консалтинг-Буд" – приблизно на 155,45 млн грн без ПДВ;
✔️"Ю.Бі.Сі." – приблизно на 101,07 млн грн без ПДВ.
Разом – понад 256,5 млн грн без ПДВ. І це постачання лише однієї компанії.

"Сталь Плюс" проводила товарні операції з "ТД Тризуб", який також постачав товари та послуги "Консалтинг-Буд".
Через ці підприємства могли штучно завищувати вартість матеріалів, які згодом включали до документів про виконання бюджетних будівельних робіт.

🕵️‍♂️ За результатами аналізу окремих операцій розрахункова різниця між цінами придбання та подальшого продажу металопродукції могла становити 20,8 млн грн без ПДВ. Слідство перевіряє, чи не використовували постачальників як додаткові ланки для завищення вартості державного будівництва.

Механізм, який досліджують правоохоронці, міг бути таким: постачальник купує матеріали за однією ціною, перепродає їх підряднику дорожче, а останній включає збільшену вартість до документів за державним контрактом. Якщо такі витрати є необґрунтованими, бюджет ризикує переплатити.

Паралельно правоохоронці розслідують використання коштів під час будівництва протирадіаційного укриття для ліцею "Лідер" у Крюківщині Київської області.

22 травня 2025 КП Вишневої міської ради уклало з "Консалтинг-Буд" договір на 167 млн грн. У договорі передбачили виконання робіт без залучення субпідрядних організацій. Однак, за матеріалами слідства, компанія все ж залучила два підприємства – "ДіаГруп" та "Вольт Ейдж Плюс". Генеральний підрядник отримав значні аванси. Лише в липні 2025 року комунальне підприємство перерахувало йому трьома платежами майже 82,85 млн грн.
Частина цих грошей згодом опинилася на рахунку "Вольт Ейдж Плюс".
Цьому підприємству перерахували 10,86 млн грн, а потім оформили документи про виконання будівельних робіт. Проблема в тому, що, як припускають правоохоронці, зазначені роботи фактично виконувала інша компанія – "ДіаГруп".
Отже, предметом розслідування стало не лише питання фактичного виконання робіт, а й достовірність документів, за якими гроші перерахували конкретному підприємству. Директорці "Консалтинг-Буд" Любомирі Кожушко 13 жовтня повідомили про підозру за ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366 ККУ (№ 42025110000000469).

Зокрема, обшукували офісні приміщення "Сталь Плюс" і "ТД Тризуб" на проспекті Дмитра Яворницького у Дніпрі та офіс "Консалтинг-Буд" на вулиці Ярославській у Києві. Загалом ТОВ "Консалтинг-Буд" виграло тендери на 2,7 млрд грн. Однак найбільшим замовником компанії стала не Київська обласна державна адміністрація, а Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (ДНП "УНПЦЕХ, ТЕОіТ МОЗ України"). ТОВ "Консалтинг-Буд" стало переможцем у шести із семи торгів: капремонт 6–9-го поверхів за 350 млн грн, реконструкцію будівлі за 599 млн грн, термомодернізацію за 75 млн грн, свердловину за 26,32 млн грн, дахову котельню з тепловим пунктом за 28,12 млн грн і газову котельню за 19,93 млн грн.

Від Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА, який очолює Олег Кравченко, компанія отримала замовлення на 1,2 млрд грн. Водночас документи за цими договорами не оприлюднені у відкритому доступі. Тому порівняти їхні умови наразі неможливо.


💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись