⚖️ ВАКС зменшив з 8 до 2 млн грн розмір застави раднику постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві Раміза Рамазанова у межах справи про розкрадання понад 37 млн грн пожертв на підтримку України.

Він є сином Алі Рамазанова — колишнього власника будівельної компанії «Навігаторспецбуд».

Рамазанов – молодший партнер і колишній помічник Валерія Борисова, колишнього заступника мера Києва часів Омельченка. Також Борисов був нардепом і очільником штабу Партії регіонів в Києві. Разом з київським політиком і екснардепом Дмитром Андрієвським Борисов був власником «Київпідземшляхбуду».

🔸Роль МЗС у зникненні благодійної допомоги для України

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

📖 У заступника генерального директора (з безпеки) АТ «Антонов» Олександра Рибалки недостовірні відомості на майже 4 млн грн.

НАЗК виявило розбіжності на загальну суму 3,9 млн грн, а це вже ч. 1 ст. 366-2 ККУ.

Рибалка не зазначив квартиру загальною площею 74,02 кв. м у Києві, де він та члени його сім'ї фактично проживали у 2024 (мінімальна ринкова вартість – 2,7 млн грн).

Він не задекларував дві ділянки площею 14 835 кв. м та 14 836 кв. м у Харківській області, які належать дружині на праві власності з 2022 (вартість кожної – по 50,2 тис. грн). Пояснення про втрату документів через окупацію та бойові дії в с. Кутузівка НАЗК не прийняло, оскільки декларувач був обізнаний про їх наявність.

Дкларант вказав невідповідні дані щодо ще однієї ділянки дружини в с. Циркуни: вказано 100 тис. грн, тоді як за договором купівлі-продажу її реальна вартість становить 78,5 тис. грн.

У розділі щодо Toyota Rav4 (2013) дружини вказано неточний VIN-код та спірну вартість (680 тис. грн).

У декларації дружини спочатку не відображено дохід від продажу квартири в Харкові на суму 3,15 млн 0 грн (хоча самі кошти згодом фігурували в готівкових активах).

Встановлено неможливість формування задекларованого приросту готівкових заощаджень декларанта за рахунок офіційних доходів на суму майже 585 тис. грн.

Не задекларовано залишки коштів на банківських рахунках в «Ощадбанку» та «ПриватБанку» (зокрема кошти декларанта на суму 587 тис. грн та активи дружини на 220 тис. грн), оскільки сукупний розмір активів перевищував поріг декларування.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔒 Максим Сігалов, він же «Наркомакс» та Каміль Примаков ведуть бізнес через громадянина Азербайджану Расіма Тагієва.

Його пов'язують із платіжними схемами Diamond Pay (Даймонд Пей) та справою про здирництво в Національному банку України, який очолює Андрій Пишний (у якого пройшли обшуки і якому готується підозра, але це ліричний відступ) зараз.

Расим Тагієв фігурує серед обвинувачених у справі № 757/62123/17 разом із Сергієм Шацьким, Сергієм Галахинським та Олександром Криворучком. Йдеться про провадження за ч. 4 ст. 368 ККУ (КП №42016000000002255)

Окремий сюжет – Diamond Pay. У липні 2024 Расіма Тагієва та Максима Сігалова називали ймовірними фактичними власниками платіжного бізнесу. У тій самій публікації згадувався платіж на 350 тисяч гривень, який, надійшов на ФОП Тагієва 1 квітня 2024 року.

У матеріалах також згадується Фарід Тагієв, якого називають братом Расіма. Корпоративні дані підтверджують участь Фарида Тагієва у ТОВ «Капітал Інвестментс» разом із Максимом Сігаловим.

Слідкуємо за ситуацією

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🕵️‍♂️🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Максім Сігалов, який причетний до корупційної схеми з виводу коштів казино, вже 4 роки вільно почуває себе на волі. Разом з ним на лаві підсудних немає Расіма Тагієва.

Сігалов наразі намагаються екстрадувати з Іспанії. Втім у прокуратурі цей момент коментувати відмовились, а у БЕБ взагалі “загубили” одне з КП стосовно компаній Сігалова.

Офіс генерального прокурора заявляє три паралельні розслідування.
✔️№72022000400000003 від 19.09.2022, ГСУ ДБР.
✔️№72025001510000016 від 25.09.2025, БЕБ
✔️№72024001510000001 від 03.05.2024, БЕБ

Бюро економічної безпеки визнало існування лише однієї кримінальної справи, № 72024001500000001 від 03.05.2024, за ст. 212 ч.3 та 209 ч.3 ККУ. Про друге провадження не згадано жодним словом. Тож незрозуміло у відомстві Цивінського навмисно приховують ще одне провадження чи рівень організації роботи такий, що його дійсно загубили.

ДБР підтвердило існування провадження № 72022000400000003 від 19.09.2022 і коротко розписало суть підозр: службові особи низки товариств за попередньою змовою з невстановленими особами, з використанням реквізитів фіктивних фірм, ухилялися від сплати податків в особливо великих розмірах, незаконно організовували азартні ігри без ліцензії, неправомірно використовували чужий товарний знак і здійснювали фінансові операції з ознаками відмивання коштів.

Перше кримінальне провадження щодо структур Сігалова й зокрема «Даймонд Пей» відкрили ще 19 вересня 2022 року – майже чотири роки тому. За цей час Нацбанк встановив, що компанія обслуговувала до 70% усіх гральних платежів в Україні: сім із восьми її клієнтів були операторами азартних ігор. 22 липня 2024 року, після скасування 19 липня реєстрації компанії як учасника платіжних систем Visa та Mastercard, регулятор позбавив «Даймонд Пей» ліцензії – офіційна причина, за даними НБУ, недостовірна інформація в документах і зв'язки власників з РФ.

Проте ані це, ані кримінальні провадження чи арешти коштів на рахунках компанії не завадили нелегальному бізнесу. Наприкінці серпня 2024 року з арештованих рахунків «Даймонд Пей» через фіктивні позови пов'язаних компаній,  «Тач-Стар», «Мідлскай», «Кірамит» та інші, намагалися вивести щонайменше 53,8 млн грн, а на початку жовтня — ще 72,5 млн грн, оформивши перекази як оплату за «рекламні послуги» та «розробку програмного забезпечення». 

Платіжна інфраструктура Сігалова нікуди не зникла, а перейшла в тінь: розрахунки перевели у формат P2P-операцій - переказів між фізичними особами, які складніше відстежити банківськими інструментами фінансового моніторингу. 

Саме такий алгоритм фіксували перевірки НБУ й Фінмоніторингу: перехід нелегальних операторів на P2P-платежі та залучення мережі дропів - людей, чиї банківські картки використовують для дроблення й маскування фінансових потоків. 
За орієнтовними підрахунками обсяг подібних операцій у “Даймонд Пей” за лише за два роки сягнув 238,17 млрд грн, значна частина з яких - з карток емітованих в рф. 

Попри це правоохоронці так і не змогли притягнути Сігалова до відповідальності. Натомість бізнесмен придбав віллу в іспанській Марбельї та вільно пересувається Європою на Rolls-Royce за півмільйона євро.   

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔈 Президент Володимир Зеленський підписав закони 5025-IX та 5026-IX, які вносять зміни до Податкового та Митного кодексів України, запроваджуючи ПДВ на товари, придбані через маркетплейси.

Для онлайн-покупок вартістю до 150 євро ПДВ нараховуватиме та сплачуватиме електронна платформа. Некомерційні посилки вартістю до 45 євро залишаються без ПДВ. Ключова зміна — ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях застосовуватиметься з 0 євро.

Однак нові правила мають запрацювати не раніше липня 2027 року.

Для дистанційних покупок через маркетплейси вартістю до 150 євро запроваджуються спеціальні правила оподаткування.
Обов’язок нараховувати та сплачувати ПДВ покладатиметься на маркетплейс. Якщо платформа є нерезидентом, вона повинна буде призначити посередника в Україні, який нестиме солідарну відповідальність за розрахунки з бюджетом.
Ставка ПДВ становитиме 20% і автоматично включатиметься у ціну товару під час покупки на платформі. Сам порядок отримання посилки для покупця змінюватися не буде.

Пільги збережуться для некомерційних посилок вартістю до 45 євро. Не оподатковуватимуть ПДВ товари у несупроводжуваному багажі вартістю до 150 євро. Мова йде про особисті речі або товари, які людина переправляє через митний кордон окремо від себе, тобто без особистої присутності поруч із вантажем.

Окремо передбачено можливість звільнення від ПДВ товарів для потреб безпеки і оборони, у тому числі шляхом повернення вже сплаченого податку фізичній особі.

Надходження від ПДВ за операціями дистанційного продажу товарів, які пересилаються через митний кордон України, спрямовуватимуть до спеціального фонду державного бюджету для забезпечення потреб ЗСУ. Очікують, що нова модель приноситиме близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

Вигук одеської вуличної торговки перетворився на пісню, яку згодом грав оркестр Поля Моріа.

У 1926 році куплетист Григорій Красавін їхав на гастролі до Одеси і шукав гострий текст на злобу дня. Замовлення взяв Яків Ядов, фейлетоніст і поет, справжнє прізвище Давидов.

Він написав про бідну дівчину, яка стоїть на морозі й продає бублики. Красавін виконав це в Одесі, невдовзі співав Утьосов, а далі пісня пішла світом: сестри Беррі, Морфессі, Мондрус, Ребров, оркестр Поля Моріа.

Тобто товар, який продавали з рук за копійки, зробив для впізнаваності міста більше, ніж будь-яка реклама.

Тепер головне про сам бублик, бо тут є одна операція, без якої це просто булка з діркою.

Справжній бублик спершу варять і лише потім печуть. Саме це дає щільний тягучий м'якуш і глянцеву щільну скоринку.

Рекомендуємо тісто круте: борошно, вода, дріжджі, ложка цукру, сіль і ложка олії. Вимісити довго, хвилин десять, воно має стати пружним і зовсім не липнути. Дати підійти годину.

Поділити на шматки, розкачати джгути сантиметра півтора завтовшки і з'єднати в кільце, добре защипнувши і розкотивши шов долонею. Поганий шов розійдеться у воді.

Кільцям дати відпочити двадцять хвилин під рушником.

У широкій каструлі закип'ятити воду і додати столову ложку меду або солодового сиропу на літр. Це не для смаку, цукор у воді дає ту саму глянцеву скоринку.

Опускати по два-три. Тридцять секунд з одного боку, тридцять з іншого. Довше означає зморшкуватий бублик.

Виловити шумівкою, одразу викласти на деко, посипати маком або кунжутом і пекти при двохстах двадцяти градусах п'ятнадцять хвилин.

Їсти того ж дня. Наступного це вже сухар, і саме тому їх продавали з рук, а не з полиці.

Найгучніше звучить не те, що дороге, а те, що продається на кожному розі.
💛Смачного.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔐 "Кристалбанк" опинився ключовою ланкою в фінансовій конструкції Done, через яку гривневе фінансування українських компаній перетворювалося на валютні платежі на користь швейцарської Done Switzerland AG. Вникає основний масив запитань: чому банк проводив операції, від яких відмовлялися інші фінустанови, як перевірялася пов’язаність учасників та яким чином оцінювалися ризики операцій із нерезидентом.

Українські фінансові структури надають гривневе фінансування, після чого компанія-отримувач купує іноземну валюту та перераховує її швейцарській Done Switzerland AG. Банківським каналом для цієї частини операцій у матеріалах названо Кристалбанк. Саме через нього проходить критична ділянка ланцюга між українською гривнею та коштами, які спрямовуються іноземному контрагенту.

Питання до "Кристалбанк" полягає не в самому факті проведення валютних платежів, а в характері всієї конструкції. У матеріалах стверджується, що інші банки відмовлялися проводити окремі операції через питання до пов’язаності резидентних і нерезидентних учасників. Кристалбанк, навпаки, такі операції обслуговував.

Якщо ця інформація підтверджується банківськими документами, виникає питання, які саме перевірки проводилися перед платежами та чим позиція банку відрізнялася від рішень інших.

Особливе значення має фінансовий моніторинг. Банк має оцінювати характер операцій клієнтів, їхній економічний зміст, джерела коштів і зв’язки між учасниками розрахунків у межах вимог законодавства. У переданих матеріалах окремі претензії стосуються організації фінансового моніторингу в Кристалбанку.

Водночас публічного рішення НБУ або суду, яким було б встановлено незаконність конкретних операцій Done через Кристалбанк, у наявному масиві документів немає.

У цій конструкції "Кристалбанк" виглядає не другорядним розрахунковим посередником, а точкою, через яку проходила валютна частина описаної моделі. Український імпортер отримує фінансування у гривні, купує валюту, після чого кошти спрямовуються швейцарській компанії. Без банківського каналу ця трансформація грошових потоків в українській частині ланцюга неможлива.

Водночас кінцевий економічний зміст окремих операцій залишається неочевидним. Done Switzerland AG зареєстрована у Швейцарії та раніше мала іншу назву. Компанія могла займатися торгівлею обладнанням, автомобілями, зерном, металом та іншими товарами, а також фінансуванням угод, розрахунками й наданням гарантій. Однак із переданих документів не випливає повний обсяг операцій, які проходили через Кристалбанк у межах цього напряму.

Окреме питання виникає через операції з USDT. До капіталу швейцарської компанії було внесено три транші — 504 376, 504 415 та 511 512 USDT. Загалом ідеться про 1 520 303 USDT. Після цього капітал компанії збільшився з 520 тис. до 1,75 млн швейцарських франків шляхом випуску нових акцій. Хто саме вніс криптовалюту і кому дісталися акції, випущені під ці внески, у наявних документах не розкрито.

Для "Кристалбанку" це принципово, оскільки валютний банківський ланцюг та операції з нерезидентом не існують окремо від загальної структури руху коштів. Якщо українські компанії отримували гривневе фінансування, потім купували валюту та перераховували її іноземному контрагенту, банк мав бачити відповідні підстави платежів, контракти, учасників угод і призначення коштів. Саме ці документи могли б показати, наскільки реальною була заявлена господарська діяльність і як перевірялися її учасники.Ще одна ділянка ланцюга пов’язана з імпортом і податковим кредитом з ПДВ. У переданих матеріалах описується ситуація, за якої постачання товару від іноземної компанії формує в українського імпортера податкові наслідки, після чого товар продається далі.

Окремо висувається версія про подальше використання податкового кредиту в операціях на тіньовому ринку. Однак без податкових накладних, митних документів та повного руху товару стверджувати наявність незаконної схеми не можна.Через польську KOOPERANT EUROPEJSKI sp. z o.o. описується і зворотний рух товарів. Компанія закуповувала в Україні сировину та будівельне обладнання і вивозила їх до Польщі. У ланцюжку також фігурують «Глобінекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодити», «Хемптонс Трейд» та «ТБС».

Зв’язки цих компаній, характер операцій та їхні податкові наслідки потребують перевірки за первинними документами.У результаті саме Кристалбанк стає найбільш чутливою точкою описаної конструкції.

Фінансова компанія може залучити гривневі кошти, імпортер — придбати валюту, іноземна структура — отримати платіж, а товарна й податкова частини операції — продовжитися вже за межами початкового банківського переказу. Банк при цьому має інформацію про рух грошей і документи, на підставі яких проводяться операції.Ключові питання залишаються без публічної відповіді: яким був загальний обсяг валютних платежів Done Switzerland через Кристалбанк, які українські компанії виступали платниками, які договори лежали в основі переказів, як перевірявся зв’язок між учасниками та які рішення ухвалював фінансовий моніторинг банку. Не розкрито також дані про подальший рух коштів після їхнього надходження до Швейцарії.

Тому головне питання в цій історії — не просто наявність Кристалбанку серед банківських контрагентів. Йдеться про те, чому саме цей банк став робочим каналом для описаного ланцюга, наскільки глибоко перевірялася економічна сутність операцій та які підстави дозволяли проводити платежі в ситуації, коли, за переданими матеріалами, інші банки відмовлялися їх обслуговувати. Відповіді на ці питання можуть бути отримані лише з банківських документів, матеріалів фінансового моніторингу, договорів та даних регулятора.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

У бізнес-оточенні Євгенія Трусова, Віталія Духопелова та Владислава Мирошниченка фінансова математика працює за якимись особливими правилами.

ТОВ «Ікігай Груп» — майже 80 млн грн активів, річний дохід — аж 189,8 тисячі гривень, а збитки перевищують мільйон. Серед колишніх співзасновників — Трусов, Духопелов, Мирошниченко та Олександр Слобоженко.

Тобто активи є, прибутку немає, зате бізнесова філософія, схоже, на мільйони. Можливо, це і є той самий фінансовий дзен?

А тепер ще цікавіше.

Під час обшуків криптообмінника ExBid Exchange правоохоронці вилучили понад 1,4 млн доларів та 5,8 млн грн готівки. За версією слідства, підтверджувальних документів щодо походження коштів під час обшуку не надали. Серед власників бренду ExBid фігурує той самий Мирошниченко.

Є ще «Фонд 1654» із понад 9 млн грн доходу за 2024 рік. Серед засновників — Трусов і Духопелов, а керівником зазначений Мирошниченко.

Звісно, великі активи при мізерних доходах самі собою не доводять порушень. Так само немає підтверджених доказів, що вилучена в ExBid готівка належала особисто Трусову чи Духопелову.

Але є кілька незручних запитань до БЕБ, податкової та правоохоронців. В цій історії найуспішніша бізнес-модель — не заробляти гроші, а залишати без відповіді запитання про їхнє походження.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔒 Як друзі й родичі ексдержсекретаря Біденка отримали десятки мільйонів від держпідприємства

У вересні 2025 ІТ-компанія, співвласником якої до 2018 був колишній держсекретарь Міністерства інформаційної політики Артем Біденко, виграла тендер державного агентства PlayCity на систему онлайн-моніторингу азартних ігор за 25,9 млн грн. При цьому найдешевшу пропозицію в 19,9 млн гривень відхилили.

Біденко у 2015–2020-х був заступником міністра, а згодом держсекретарем Мінінформполітики.
Після звільнення він, як зазначав у власному блозі на "УП", став позаштатним консультантом ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України— без зарплати і без посади в штаті.

Андрій Руденко — друг і бізнес-партнер Біденка. Він керує напрямом нейромаркетингових досліджень у ГО "Інститут інформаційної безпеки", співзасновником якої є Біденко, і разом з Еліною Високовською володіє рекламною агенцією "Прана", з якої Біденко свого часу вийшов.

За неповні три роки компанії та підприємці, пов’язані з Біденком родинними чи дружніми зв’язками, отримали від Мінкульту понад 70,5 млн грн, з них майже 51 млн — від МПІУ. Найбільша частка — у ТОВ "Лайт Коммунікейшн", засновником якого є тесть Біденка Віталій Шаповаленко, ексзаступник міністра ЖКГ в уряді Азарова.

Компанія уклала угод із підприємствами Мінкульту на 47,7 млн грн, а з серпня 2021-го отримувала замовлення виключно від МПІУ. Аналітики Dozorro ще у 2021-му намагалися з’ясувати, за що саме держава заплатила компанії 9,8 млн грн за документальний проєкт до Дня Незалежності, якщо ролики з нього набирали у середньому близько сотні переглядів.

Проте це не завадило "Лайт Коммунікейшн" у липні 2023-го отримати від МПІУ одразу три серіали — "Homo amans", "Вміст чутливого характеру" і художній "Півтора відсотка".

Відомо, що платформу The Gaze розробляв ІТ-підрядник, у минулому афілійований із Руденком. Як свідчать дані Prozorro, 29 грудня 2022 року МПІУ підписала з ним угоду на 12,56 млн грн, за кілька годин зменшила суму на 2,5 млн, того ж дня отримала звіт про завершення робіт, а 30 грудня заплатила понад 10 млн грн. Керівник компанії пояснив NGL.media, що роботи почали ще до тендеру — "на свій страх і ризик".

Окремий сюжет — EEG-шолом для нейромаркетингу, дослідження з яким, за власним визнанням, просував Біденко. Підприємець Роман Пересунько, який отримав від МПІУ 2,2 млн грн на просування The Gaze у Великій Британії, орендував шолом саме в Біденка. Підтвердити, що дослідження британської аудиторії справді відбулися, журналістам NGL.media не змогли ні Пересунько, ні Біденко.

За рік The Gaze уклала контракти на 90,8 млн грн, а її сайт відвідували приблизно 16,6 тис. унікальних користувачів на місяць. Біденко від проєкту відмежувався, а з 2025 року очолюєвидавничу асоціацію та наголошує, що кризу в книжковій галузі без державного втручання не подолати.


💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись