Отже, що має бути в будь-якому скілі?
Наразі це вичерпний список, яким я користуюсь. Напишіть в коментарях, якщо ваш список має інші пункти!

1. Назва. Назва має бути такою щоб ви самі розуміли, про що цей скіл. АІ не сильно зважає на назву. Втім, використовуйте короткі назви адже ви можете викликати скіли через бекслеш ( / ) і там ви шукатимете скіл по назві.

2. Use when. Ось це секція, на яку зважає АІ – це natural language query, за якою агент має второпати, що зараз треба заюзати скіл. Приділіть увагу цим фразам. Напишіть декілька конкретних фраз, за якими агент зможе однозначно ідентифікувати скіл.

3. Нахіба цей скіл. Це частинка прози про те, для чого цей скіл, як він влаштований (наприклад, в скілі може бути декілька фаз між якими ви перевіряєте результат). Це шматочок вільної прози, але бажано зробити там всього пару абзаців.

4. Інпут. Які ресурси – документи, тули, посилання, файли – ви можете додати АІ агенту для виконання задачі. Це може бути як пара слів так і повна пачка файлів в залежності від вашої задачі.

5. Алгоритм. Це і є список дій, які використовує агент для виконання задачі. Цей список може включати в себе певні тули, шматки коду, референс файли – шаблони, скрипти, бренд буки, приклади – для того щоб агент мав все необхідне для роботи.

6. Аутпут. Опис кінцевого результату. Структура, формат, розмір, в яку зберегти.

7. Rules and Edge cases. Це ваші guardrails + common pitfalls + best practices в одному флаконі. Короткий опис основних помилок, нюансів, кращих практик та дій, які агент не має робити.

Це основа анатомії скіла. Є ще рівень пропрацювання меню, в якому ви створюєте evals для скіла тобто список запитів на яких ви зможете перевірити, що агент зі скілом може впоратись краще ніж без нього.

‼️ ВАЖЛИВО ‼️

Не забувайте оновлювати свої скіли якщо змінюються інпути, аутпути, кроки, тули або просто коли ви бачите, що агент помиляється чи застрягає.

Основний "секрет", такий собі "магічний соус" роботи з АІ в цілому і полягає в тому щоб постійно підтримувати та оновлювати ваш інструментарій, в першу чергу інструкції та скіли.

Друга тема на цей вечір згідно ваших голосів – це agent loop.

Здається, що достатньо підключити тули та надати інструкції щоби модель перетворилась на агента. Але це уявлення хибне і такі "агенти" здатні працювати лише в лабораторному середовищі.

В реальному житті робочі задачі рідко зводяться до простих викликів функції. Щоб справді стати агентом, моделі необхідно:
1. Зрозуміти намір користувача.
2. Написати план наступних дій.
3. Оцінити вхідні дані та визначити, чи їх достатньо.
4. Обрати наступний крок навіть якщо це вибір наступної веб сторінки для пошуку інформації.
5. Перевірити результати попереднього кроку.
6. Слідкувати за виконанням плану та коригувати його за необхідності.
7. Слідувати guardrails.
8. І лише в кінці зібрати аутпут відповідно до вимог.

Звісно, можна обмежитись простими відповідями реактивного чату. І тоді на питання "як у нас справи з клієнтом "Рога та Копита?" отримати результати елементарного пошуку по CRM. Але насправді користувачеві корисною буде повна викладка по картці клієнта, його угодах, дзвінках, контрактах, минулих послугах, зверненнях в сапорт, тощо.

Чим складніші задачі, з якими ви працюєте, чим більша потреба в автономії агентів та чим складніші правила обробки запитів (багато потенційних варіантів дії), тим важливіше створювати agent loop'и.

Продовжуючи сьогоднішню кулінарну тему, порівняю agent loop з лінійним кухарем (всі ж Майстершеф: Професіонали дивляться? 👩‍🍳).

Просто юзати скіл – це мати на кухні спеціаліста, що готує лише одну страву з чітко визначеним набором інгредієнтів. Такий собі моноспеціаліст в закладі, де подають лише бургер з двома яловичими котлетами і все на тому. А от агент в лупі – це лінійний кухар в ресторані. Так, там є фіксоване меню, тобто агент може зробити лише якусь визначену кількість страв. Але один кухар займається пачкою процесів і може спеціалізуватись, скажімо, на гарячих процесах чи на десертах.

Такий кухар отримує замовлення (інпут), перевіряє, що доступно на кухні з продуктів і чи нема чого на стопі раптом (перевірка контексту та поточного стану), а далі готує замовлення (викликає тули) по технологічній карті (інструкції, скіли, референс інфо) зважаючи на проміжний результат (observation) аж допоки страва не буде відповідати стандартам якості (аутпут).

Що робить агента класним?
1. Повідомляє про статус (чи є запара на кухні чи треба почекати страву та коли вона буде готова).
2. Має доступ до тулів з відповідними правами доступу (сковорідки не зачинені в шафі на ключ).
3. Може робити задачі паралельно (нарізає наступний інгредієнт поки смажить попередній).
4. Має ліміт часу або кроків на виконання задачі (не намагається зробити все ідеально, а видає достатньо хороше).

Основні помилки при створенні agent loop:
1. Завтичили надати пермішени і все треба апрувити – це вже не агент, а головний біль.
2. Немає ліміту на кроки чи виклик тулів чи виходу з лупу на випадок повторюваних помилок – агент може зависнути в нескінченному процесі без результату.
3. Неправильний вибір ефорту або моделі – засильна модель на елементарні дії веде до значних і безґлуздих витрат токенів.

Просунуті користувачі також працюють з хуками, субагентами та управляють сесіями й памʼятью, але це вже якось іншим разом х)

Вимбачте, забула картинку для наглядності :)

Всім привіт! Остання тема по вашому опитуванню – це feedback loop. Це той елемент, який дозволяє агенту працювати ефективніше та швидше, а також підвищувати якість роботи.

Тут процес схожий на дебриф після польоту, що проводять пілоти літаків. При цьому важливо зрозуміти, що сама модель (в цій аналогії це літак) не стане розумнішою від дебрифу, але ефективність або швидкість польоту може зрости за рахунок роботи над помилками та загального покращення процесу.

Після того, як агент виконав поставлену задачу (приземлився), ван має передивитись лог сесії агента, а особливо частину з reasoning та використанням тулів (лог польоту з даними сенсорів та датчиків літака). Необхідно роздивись всі помилки та завтики, а на їх основі зробити правки в необхідний елемент AI harness – це може бути скіл, інструкція, додатковий memory файл про нюанси роботи з певним інструментом тощо (схоже на апдейти процедур та польотних чек лістів у пілотів).

Допомагають в цьому evals, хуки з автоматичним переглядом сесії в кінці, а головне – ваш прямий заклик до ревʼю після виконання задачі. Ви маєте давати агенту фідбек самостійно також коли ви бачите, що агент тупить, забагато ітерується на простих речах або загалом систематично обирає неоптимальний шлях вирішення задачі.

🦄 Пʼятничний інтерактив: пишіть сьогодні та завтра (до 23:59 суботи 19го вересня 2026), які питання та складнощі у вас виникають при роботі з АІ агентами. Чи то в побудові harness, створенні інструкцій, скілів, контексту – словом будь-чого. А я спробую допомогти вам з ними прямою порадою, статтею, книгою, курсом або ще чимось.

Одразу прошу коментаторів надати коротку інформацію про себе, свою роль та чому вони хочуть довірити задачі агентам. Чим повніше ви одразу напишете – тим швидше зможу дати пораду.

Всі поради даю особисто, не просто копіпащу видачу моїх агентів :)

Всім доброї ночі! Застрибну в останній вагон з думками щодо нашого майбутнього в контексті АІ.

Багато галасу піднялося після того, як з апокаліптичними прогнозами звільнився з Anthropic Джейкоб Коксон.
Я не працюю в лабі, тож я однозначно не в курсі того, що відбувається на передньому краї індустрії та як АІ вплине на людство через роки. Втім, я бачу, що доходить на ринок корпоративного софту. І наразі ті люди, які мають доменну експертизу, judgement - тобто внутрішнє розуміння того, як правильно та як має бути, - а також accountability в плані фінальної відповідальності за результат, однозначно в безпеці та не втратять роботу через АІ.

Тож наостанок я всім хочу побажати ці скіли в собі розвивати та не боятись пробувати юзати АІ для grunt work, щоб економити значний час та зусилля 🌟

Ніко, ми так вдячні тобі за цей тиждень! Думаємо, нам потрібно буде ще трохи часу, щоб переварити й, головне, протестити всі твої поради. Дуже цінуємо й дякуємо за такий погляд на AI.

Усе зберегли й будемо чекати тебе ще 💙

лінкедин
Навчатися разом із кураторкою можна на AI for Product Managers.

Біжимо далі! 🏃‍♀️

Перед тим як представити нашого неймовірного куратора цього тижня, нагадаємо за курси, що розпочинаються цього тижня:

23.09
Digital Marketing Advanced
Becoming a CTO
Operations Management

24.09
Digital Marketing
Product Management

Продж 💙

Цього тижня з нами людина, заради якої ми відкриваємо LinkedIn — і ви точно мали його бачити 💙

Зустрічайте — Андрій Лісовий
5+ років у маркетингу та комунікаціях

Head of Communications у Mission Possible. Автор подкасту sip&talk.

Був Head of Digital Сергія Притули, комунікаційним менеджером «Центру готовності цивільних», SMM-менеджером проєкту «Мрія» від Міністерства цифрової трансформації.

І цього тижня нам пощастило мати його з нами на каналі, тому давайте підтримаємо реакціями!🫂

Йо, привіт! Дозвольте з вами познайомитися 🏄🏻‍♂️

Мене звати Андрій. Люблю багато всього, але говорімо суто про кар'єрно-робоче. Спочатку я, потім ви.

🦥 Шо ж я робив останні 7 років:

⁕ агенція (2 роки), серед клієнтів були UDP, Wirex R&D, Ajax
⁕ фонд Притули (1 рік comms manager // 1,5 роки head of digital Сергія Притули // 2,5 роки head of comms Центру Готовності Цивільних в Києві та Україні)
⁕ 1,5 роки, SMM & Paid Ads Manager в IT компанії Develux
⁕ SMM-менеджер в Мінцифрі, проєкт Мрія
⁕ 3 роки викладаю SMM у Projector та маю авторський курс по рекламі

Останні 2 роки працюю в Mission Possible, зараз Head of Comms. А ще пишу подкаст, консультую по бренди та людей, допомагаю стати зірками в Linkedin і пропагую здорові стосунки з роботою та реалізацією.

Давайте в коментарях зробимо #like4like 😁

1. У мене є телеграм-канал із вакансіями для маркетологів.
2. Також маю інстаграм та лінкедін.

Підписуйтеся!
І пишіть в коментарях про себе та діліться лінками :)

Ну шо, ви проголосували — цього тижня говоримо про розвиток карʼєри: гроші, диверсифікацію доходу, ріст і все, що між цим.

Тому спочатку трохи контексту, чому мені взагалі є що про це сказати.

Я працюю останні 7 років. І майже весь цей час я працював на кількох роботах одночасно.

Це не була суперпродумана карʼєрна стратегія (на початку). Я просто завжди був дуже голодний. На гроші, на досвід, на реалізацію, на можливості. Мені хотілося швидше рости, більше заробляти, пробувати різне і я брав усе, до чого міг дотягнутися. Основна робота, паралельні проєкти, викладання, консультації, свої штуки — довгий час моя логіка була приблизно така: якщо можу взяти ще щось — значить, треба брати.

Поки десь два роки тому я не пережив дуже сильне вигорання.
І воно змінило мою систему координат.
Бо виявилося, що можна постійно рости в доході, кількості проєктів і рядків у CV, але в якийсь момент перестати розуміти, навіщо тобі взагалі все це.

Тому зараз я дивлюся на карʼєру трохи інакше. Мені все ще важливо багато заробляти. Все ще важливо реалізовуватися. Все ще хочеться будувати декілька джерел доходу й не залежати від одного роботодавця.

Але тепер поруч із питанням «скільки це мені дасть?» завжди стоять ще кілька.

Тому сьогодні пропоную поговорити про диверсифікацію доходу без диверсифікації себе :)

Як будувати декілька джерел доходу, які складаються в одну карʼєрну траєкторію. Як зрозуміти, що варто брати, а від чого відмовлятися. І загалом — які є шляхи побудови карʼєри, окрім класичного «junior → middle → senior → lead».

Погнали 🏃‍♂️

Далі буде лонгрід, сорі! Читати всім, хто хоче бути менш співзалежним та тривожним зі своєю роботою!

Є концепція, яка мені останнім часом дуже відгукується ✨портфельна карʼєра ✨

Якщо дуже просто: це коли ваша карʼєра не одна посада в одній компанії, а портфель із кількох професійних ролей. Ви можете одночасно бути фултайм-працівником, консультувати, викладати, вести блог, мати власний продукт чи брати окремі проєкти.

Портфельна карʼєра ≠ працювати на трьох фултаймах і помирати :)

Навпаки, ідея в тому, щоб різні ролі закривали різні ваші потреби: десь ви отримуєте стабільність, десь — гроші, десь — новий досвід, десь — творчість, десь — публічність і нетворк.

Останнім часом про такий підхід говорять усе більше. І з мого досвіду, компанії теж поступово стають відкритішими до того, що сильна людина може мати професійне життя за межами одного роботодавця.

Але тут суперважливо все засетапити на березі.

Не приховувати паралельні проєкти, проговорити конфлікти інтересів, навантаження, доступність, NDA і головне — переконатися, що ваш портфель не починає шкодити основній роботі.

🏄🏻‍♂️ Як це працює у мене?

⁕ Я — фултайм-працівник.

І це досі основа моєї карʼєри. Мені подобається бути частиною команди, довго працювати над одним продуктом, бачити результат своїх рішень і мати відповідальність не за «зробив задачку й пішов», а за те, що відбувається з бізнесом далі. І я свідомо обираю працювати там, де мені цікаво те, що я роблю.

⁕ Я — проєктний спеціаліст.

Можу підключатися до окремих компаній і команд під конкретний запит: стратегія, комунікації, особистий бренд, контент, консультація чи якийсь короткий проєкт. Мені це дає дуже важливу штуку — ширину досвіду. На фултаймі ти копаєш глибоко. У проєктній роботі — бачиш десятки різних бізнесів, задач і контекстів.

⁕ Я — блогер ))))

І тут взагалі окрема частина моєї реалізації. Я дуже люблю говорити й ділитися тим, що проживаю: роботою, карʼєрою, помилками, спостереженнями, якимись тупими ситуаціями, етс :)

Плюс блог — це теж карʼєрний актив. Він приводить людей, проєкти, консультації, партнерства та можливості, яких без публічності в мене просто не було б.

⁕ Я — людина, яка дуже любить говорити :)

Тому в моєму портфелі є ще публічні виступи, лекції, викладання і подкаст. Подкаст для мене окремий простір, де можна виговорити те, що не вміщується в пост. Поговорити з людьми, до яких самому цікаво дотягнутися. Поставити питання, які самому давно крутяться в голові. І це теж частина моєї карʼєри.

Аби відчувати свободу у своїй кар'єрі – важливо продумати свою портфельну історію. Хто я ще, окрім своєї фул тайм джоб?

І це головна різниця між портфельною карʼєрою та хаотичним «візьму ще один проєктик за гроші».

Кожна наступна штука має або приносити гроші, посилювати вашу експертизу, будувати репутацію, давати новий нетворк, приносити задоволення або в ідеалі робити кілька речей одночасно.

Дайте знати реакцією 🔥, чи розказати в наступному дописі, як організувати роботу так, щоб вписуватися у 8-10 год/денб

Таке питання в коментарях було. Давайте предметно про те, як домовлятися про це з роботодавцем і що тоді відбувається з фултаймом?

У моєму випадку я намагаюся домовлятися не про право мати ще три роботи, а про правила, за якими існують мої активності поза основною роботою.

1. Говорити про все ДО оферу, а не після

Якщо ви вже розумієте, що хочете паралельно викладати, консультувати, вести блог, абощо — не приховуйте це на співбесідах.

Буквально скажіть:

«Окрім основної роботи, я викладаю, веду блог, маю подкаст і періодично беру окремі консультаційні чи проєктні задачі. Це важлива частина моєї професійної діяльності, тому хочу одразу зрозуміти, чи окей це для компанії та які у вас є по цьому обмеження».

Тобто ви синхронізуєте очікування. На цьому етапі ви зможете зрозуміти, чи це взагалі ваш роботодавець. А він – чи ви його співробітник(-ця).

2. Одразу визначити red flags

Для компанії зазвичай проблема не в самому факті, що ви десь ще реалізуєтесь. Питання починаються там, де виникає конфлікт інтересів.

Тому я б одразу проговорив:
> чи можна працювати з компаніями з тієї самої індустрії
> що компанія вважає прямими конкурентами
> яку інформацію/кейси можна публічно використовувати
> чи потрібно окремо погоджувати комерційні проєкти

І тут краще отримати конкретне «ось це можна / ось це не можна», ніж абстрактне все окей. Ну і, очевидно, прочитати свій контракт :)

3. А що тоді з 8 годинами фултайму?

Є дуже різні домовленості і формати роботи.

Фултайм може означати «ти доступний нам 40 годин на тиждень». А може означати «ось твоя зона відповідальності і OKR - бери і перформ».

І це дві дуже різні моделі.

Чи очікується від мене бути онлайн умовно з 10 до 19? Чи є core hours, коли вся команда має бути доступна? Чи можу я сам планувати день, якщо виконую свої зобовʼязання?

Бо саме тут найчастіше й виникає різниця між «компанія підтримує портфельну карʼєру» і «нам окей, що ти ведеш блог у неділю».

Грін флег, якщо компанія орієнтується на OKR і ти можеш перформити по своїх результатах, а не кількістю відпрацьованих годин.

(На кожній роботі є періоди, коли можеш працювати 3-4 години, а є, коли всі 10-14. Хіба ні?)

4. Не плутати гнучкий графік зі зменшеним фултаймом

Якщо у вас контракт на 40 годин і ви домовилися про гнучкий графік це все ще 40 годин.

Можливість піти о 15:00 на консультацію не означає автоматично, що ці дві години зникли. Ви просто інакше організували свій день.

Якщо ж ви хочете системно працювати, наприклад, 32 години замість 40, це вже інша домовленість: 0,8 ставки, чотириденний тиждень, part-time або інший формат.

5. Але найважливіше. Не будувати портфельну карʼєру виключно поверх фултайму.

40 годин роботи + 10 годин консультацій + 5 годин блогу + подкаст + лекція в суботу це не дуже сексі «portfolio career».
Це 60-годинний робочий тиждень у красивій упаковці :)

Тому для мене питання зараз не «скільки ще я можу впихнути?», а «як я хочу розподілити свої умовні 40–45 робочих годин між різними частинами карʼєри?»

Не обовʼязково відмовлятися від фултайму. Не обовʼязково ставати фрилансером. Не обовʼязково мати пʼять джерел доходу.

Можна почати з 90% основної роботи + 10% свого.

А потім поступово змінювати цю пропорцію залежно від того, куди ви хочете прийти.

Продовжуємо про портфельну карʼєру. І сьогодні питання, яке логічно виникає після всього, що я написав: як це все встигати? :)

Що важливо розуміти?

Перше. Портфельна карʼєра дуже сезонна. Є тижні, коли я спокійно вкладаю все в 8–10 робочих годин на день. А є запуски, великі проєкти чи момент, коли все зійшлося в одній точці і тоді кілька днів поспіль можу працювати по 10–14 годин.

Друге. Для мене питання не в тому, щоб ніколи не перепрацьовувати. Питання в тому, щоб 10–14 годин не стали моїм стандартним робочим днем.

І є 4 правила, які мене тут тримають.

1. УСЕ має бути в календарі.

Не тільки дзвінки. Якщо мені треба написати пост — це слот. Підготувати лекцію — слот. Попрацювати над стратегією — слот. Записати подкаст — слот. Спорт теж.
Я перестав довіряти спискам задач без привʼязки до часу :)
Бо список із 15 задач створює ілюзію, що сьогодні можна зробити все.

2. Не кожна задача заслуговує на 100% ваших зусиль.

Це, напевно, одна з найкорисніших речей, яких я навчився. Якщо 20% зусиль можуть дати мені 80% потрібного результату — беремо!

Перфекціонізм у портфельній карʼєрі дуже дорога штука. Можна витратити ще дві години, щоб зробити задачу з «достатньо добре» на «ідеально». А можна за ці дві години закрити ще три речі.

3. Якщо задача займає до 10 хвилин — не створювати з неї окрему задачу.

Так, класичне правило двох хвилин я для себе трошки розтягнув :)
Відповісти на повідомлення. Підтвердити зустріч. Перекинути файл. Дати короткий фідбек. Відправити інвойс. Якщо це реально можна закрити за кілька хвилин — я краще зроблю це зараз.

4. Я спеціально роблю дні нерівномірними.

Це прям тєма. Я не намагаюся зробити так, щоб усі пʼять робочих днів були однаково завантажені. Навпаки.

2 дні на тиждень я дозволяю собі максимально забивати. Усе соціальне й операційне намагаюся складати туди.

Ще 2 дні залишаю значно спокійнішими — кілька дзвінків + блоки на роботу.

І хоча б 1 день намагаюся робити взагалі без колів. Цей день потрібен мені для фокусу, де треба думати, а не реагувати.

Друзі, ви як? Сподіваємося, усі в безпеці. Через новини трохи затрималися з подякою на каналі.

Андрію, ми дуже раді, що мали можливість провести з тобою цей тиждень на каналі. Твої поради дуже цінні й точні. Сподіваємося, що кожен виніс для себе корисні інсайти, і ми рухаємося далі 💙

Навчатися разом з Андрієм можна на курсах Digital Marketing та SMM. Також Андрій є лектором та автором відеокурсу Creatives for Digital Ads.
А ще радимо читати LinkedIn Андрія — там багато натхнення і користі, яку він несе.

Продж 🫂