33 тисячі залишається до фінішу!

https://send.monobank.ua/jar/AMeBwb3Cat

AST SpaceMobile планує самостійно виводити супутники на орбіту

Для цього компанія має намір створити власну ракету Blacklift і вже уклала угоду з Firefly Aerospace щодо постачання двигунів для майбутнього носія та передачі технологій їхнього виробництва.

https://thealphacentauri.net/170173/

Менше 20 000 грн залишилось зібрати до закриття збору! Ви сьогодні просто молодці❤️

https://send.monobank.ua/jar/AMeBwb3Cat

Тим часом для наших спонсорів та патронів у ранньому доступі вийшов фільм SpaceX про перший успішний орбітальний політ Starship!

Переглянути його можуть спонсори на:
Монобазі
Донателло
YouTube
Patreon
Buy me a Coffee

В загальному доступі відео буде завтра ввечері.

Дякуємо за підтримку і бажаємо всім приємного перегляду! А також нагадуємо, що за донат на рівні "Десятник" і вище ви отримуєте доступ до нашого закритого спонсорського чату тут, в Telegram.

Біля Alba Mons, найбільшого за площею вулкана Марса, з ґрунту просочується хлороводень (HCl). Автори статті, що вийшла 4 листопада в Science Advances, пов'язують його з рідкою магмою на глибині. Газ тримається в нижніх 10 км атмосфери, до 1,5 частки на мільярд, і з'являється тоді, коли його там бути не повинно.

Хлороводень виявив Atmospheric Chemistry Suite — три інфрачервоні спектрометри на Trace Gas Orbiter від ESA та роскосмосу. У 2020 році прилад уже бачив HCl по всій планеті біля перигелію, але тоді газ пояснили хімією пилу, льоду й пари. Нові знахідки припали на холодний афелій, коли HCl зазвичай поглинають крижані кристали, і трималися одного регіону. Спершу прилад зафіксував два непевні сигнали, а через два марсіанські роки прицільний пошук дав ще шість.

Сірчистого газу, головного маркера земних вулканів, на Марсі в помітних кількостях не знаходили. Але й на Землі SO₂ домінує лише під час вивержень, а між ними переважає HCl. Хлору ж на Марсі приблизно в 2,5 раза більше, ніж на Землі. Грязьові вулкани й перхлорати команда відкинула, бо ті поширені по всій північній низовині, а сигнал локальний.

На знімках камер HiRISE з Mars Reconnaissance Orbiter і CaSSIS з Trace Gas Orbiter знайшлися невідомі раніше тріщини: десятки сантиметрів завширшки, до 10 км завдовжки, деякі з темними ореолами. Сезонний пил і лід давно б їх засипали, якби щось не тримало щілини відкритими.

Газ на виході з конкретної тріщини команда не зловила, а самі тріщини видно й на старих знімках без змін. «Коли ми розглядаємо всі альтернативи, це найкраще пояснення», — каже співавтор Даніель Меж із Польської академії наук. Якщо магма там є, теплові моделі Марса доведеться переглядати, адже менша за Землю планета мала б охолонути швидше. А де магма зустрічає ґрунтові води, зазвичай виникають гідротермальні системи — саме в таких, можливо, зародилося життя на Землі.

https://www.astronomy.com/science/mysterious-gas-on-mars-suggests-magma-below

Підпишись | Монобаза

Як сісти на супутник, де майже немає гравітації: місія MMX летить до Фобоса

Нова велика стаття на нашому сайті! Фобос — 27-кілометрова купа щебеню з гравітацією в 1800 разів слабшою за земну, і досі ніхто не знає, звідки він узявся. Місія MMX, яка стартувала 20 жовтня, спробує на нього сісти, проїхатися ровером і привезти 10 грамів пилу — щоб нарешті з’ясувати походження марсіанських супутників.

https://thealphacentauri.net/170233/

Зерна циркону, апатиту й вітлокіту зберігають сліди давніх ударів: коли ті сталися і скільки енергії виділили. Команда Кім Коун з Рочестерського університету відтворила такі удари в лабораторії й з'ясувала, що той самий тиск не завжди однаково змінює мікроструктуру мінералів. Стаття вийшла в Journal of Geophysical Research: Planets.

На Землі підтверджено менше ніж 200 ударних структур, решту стерли тектоніка й ерозія, тож такі зерна часто лишаються єдиним архівом. Дослідники вперше, наскільки їм відомо, вдарили по всіх трьох мінералах в одному експерименті. Так усі зерна зазнавали однакового тиску. Тиск у дослідах становив від 5 до 40 ГПа, а після удару зразки ще й відпалювали. За 40 ГПа, як у нижній мантії Землі, циркон частково перетворився на рейдит, свою високотискову форму.

Зерна з одного досліду реагували по-різному, а різні зони всередині того самого зерна відповідали кожна по-своєму. Автори застерігають: якщо «діагностичної» для певного тиску мікроструктури немає, це ще не доводить, що зерно такого тиску не зазнало.

На думку авторів, досліди з одним ударом можуть надто спрощувати долю справжнього зерна, що могло пережити кілька ударів і цикли нагрівання й охолодження. Перед уран-свинцевим датуванням його доведеться роздивлятися на мікро- й нанорівні, особливо якщо удари йшли щільною чергою, як під час пізнього важкого бомбардування, яке датують часом 3,9–4,0 млрд років тому.

https://phys.org/news/2026-11-mineral-grains-invaluable-reconstructing-impact.html

Підпишись | Монобаза

Пентагон підтримає розроблення нової багаторазової ракети Rocket Lab

Міністерство оборони США має намір надати компанії 150 мільйонів доларів, щоб допомогти наростити виробництво носія та розширити цим можливості американської космічної галузі.

https://thealphacentauri.net/170197/

Starship: МИ НА ОРБІТІ

Друзі, переклали й озвучили для вас новий півгодинний фільм SpaceX про попереднє випробування Starship — перший успішний орбітальний політ надважкого корабля!
В цей вікенд має відбутися наступне випробування, очікуйте анонсів найближчим часом.

https://youtu.be/dW8TQLUdVv0

УВАГА, СТОП ЗБІР!!!

Дякуємо всім, хто долучилися, друзі, кошти поступали безпосередньо на банку представників підрозділу, тож будемо чекати на закупівлю та звіт!

Ми провели розіграш призів: 3 переможця, які отримують футболки від бригади, 5 переможців, що отримають книги на вибір та 4 переможця, які отримають конструктори. Перевіряйте застосунок Монобанку: переможці розіграшу мали отримати сповіщення від Моно з запитом надати контакти.

Ще раз величезне Дякую від нас та від бригади. Допомагайте Силам оборони України!

18 вересня антарктична озонова діра досягла цьогорічного максимуму — 27,1 млн км², приблизно втричі більше за площу США. За середнім розміром у сезон пікового руйнування озону, з 7 вересня до 13 жовтня, діра 2026 року стала сьомою найбільшою за 48 років спостережень. Цьогорічні дані вперше надав спектрометр OMPS на супутнику NOAA-20, який замінив Suomi NPP.

Діру роздув незвично потужний полярний вихор над Антарктидою. У серпні й вересні планетарні хвилі, що зазвичай розхитують вихор, були особливо слабкими, тож він залишився стійким і холодним. А чим холодніша стратосфера, тим ширша діра і тим менше озону в її ядрі.

Озонозонди над Південним полюсом 17 жовтня зафіксували мінімум 105 одиниць Добсона. Рекорд для полюса нижчий: 92 одиниці в жовтні 2006-го. Площею діра 2026 року потрапила до сімки найбільших, а глибиною — до інших великих дір не дотягнула.

Словом «діра» називають область, де вміст озону падає нижче 220 одиниць Добсона. До 1979 року нижчих значень ніхто не фіксував. 1991-го мінімум уперше пробив позначку 100, а найглибшою досі лишається діра 1994-го — 73 одиниці 30 вересня.

Озон з'їдає хлор із фреонів — речовин, якими з 1930-х заправляли холодильники й аерозолі. У тропосфері фреони десятиліттями не розпадаються, а у верхній стратосфері ультрафіолет розбиває їх. Вивільнений хлор працює як каталізатор і руйнує озон знову й знову. Монреальський протокол 1987 року почав згортати виробництво цих речовин, проте й нині близько 80% стратосферного хлору має людське походження.

2018-го науковці отримали перше пряме супутникове свідчення відновлення — за 2005–2016 роки руйнування озону в антарктичну зиму зменшилося на 20%. До рівня 1980 року озоновий шар над Антарктидою, за оцінками, повернеться у 2070-х, а доти кожен сезон визначатиме погода в стратосфері. 2019-го вона стиснула діру до найменшої з 1982-го, 2026-го — роздула до сьомої найбільшої.

https://science.nasa.gov/earth/earth-observatory/ozone-hole-reaches-its-2026-maximum

Підпишись | Монобаза