Додатки-рекордсмени з engagement і time spent.

29% користувачів TikTok відкривають додаток щодня. Єдиний додаток, у якого ця метрика вище — Instagram (39%).

Але при цьому в середньому користувач проводить в TikTok 95 хвилин. Півтори години! До речі, збігається з даними по Україні.

📊 Підписатись

Впізнали? Згодні?

📈 Хто є хто у світовій економіці (фулл)

(за оцінками МВФ; дані по Україні не включені)

Внутрішнє дослідження Google показало, що молоді американці мають інакші інтернет-звички, ніж попередні покоління: 40% з них шукають, де пообідати, не в Google чи Google Maps, а на візуальних платформах — Instagram та TikTok. А 55% пошуків товарів починаються на Amazon.

Нові поведінкові патерни створюють загрозу для пошукового бізнесу Google. Компанія намагається відповідати запитам аудиторії — Google Maps роблять більш іммерсивним і візуальним, з 3D та AR. Видачу пошуковика роблять більш візуальною, додають в неї контент з закритих платформ Instagram і TikTok, роблять можливим пошук по окремим фрагментам відео за допомогою ШІ. Голосовий ввід — ще один напрям еволюції пошуковика Google. В деяких країнах на голосові запити припадає 30% всього пошуку в Google.

🔍 Підписатись

🇮🇱 Зараз у нас часто згадують Ізраїль як приклад країни, яка стала успішною в умовах постійної безпекової загрози, і багато в чому саме завдяки інноваціям. "Сегодня в стране более 9000 стартапов, более 500 венчурных фондов, около 500 представительств международных корпораций и свыше 400 акселераторов" — при населенні 9 млн.

Ось непоганий огляд того, як Ізраїль прийшов до цього: яку роль в формуванні екосистеми відіграли академічна спільнота та армія, держзамовлення на інновації, притік мізків з СРСР та вигідне державне фінансування венчурних фондів за програмою "Ініціатива" (Yozma).

Досвід кожної країни унікальний, але почитати про Ізраїль цікаво, особливо про програму Yozma.

До речі, щось подібне Мінцифри хоче зробити в Україні:

За три роки Україна планує витратити на інвестиції у стартапи левову частку з 69 млрд грн, закладених на диджиталізацію. Це один із найдорожчих розділів презентованого у Лугано плану цифрової трансформації країни. Ставка – на продуктові компанії, особлива увага – військовим, космічним, аграрним технологіям. Не вистачає тільки чітких планів та грошей.

Неодноразово розповідав тут історії про стартапи, які практикують підхід fake it till you make it — залучають фінансування до того, як мають робочу технологію. Наприклад, персональні текстові асистенти, які продають користувачам та інвесторам "ШІ під капотом", а насправді там сидять живі люди і ручками роблять весь "ШІ". Ось чергова цікава історія з цієї серії, з якої можна дечому повчитись.

Стартап Nate розробляє додаток, який автоматично вводить платіжні дані користувача на сторінці оплати інтернет-магазину. Користувач один раз вводить свої дані в додаток, а далі достатньо закинути в нього лінк на товар і ШІ все заповнить і оформить покупку. За одну оплату компанія бере з користувача $1. Все просто і зрозуміло, розраховано на лінивих американців.

Втім, як дізнались журналісти The Information, аж донедавна компанія не мала робочої технології. Всі поля по одному заповнювали руками низькооплачувані контрактори з Філіппін. Мав місце обман і користувачів — їхні дані обробляли треті особи, і інвесторів — їм "продавали" перебільшені можливості технології.

На такий непевний продукт компанія за два роки залучила більше $50 млн від солідних інвесторів (Coatue, Forerunner). Як зазначає автор тексту, це пояснюється пандемійним інвестиційним кліматом. Е-комерс зростав так швидко, що інвестори боялись пропустити the next big thing і щедро вкладали дешеві постпандемійні гроші в ризикові стартапи. Це породило нереалістичні оцінки е-ком та фінтех-компаній. Зараз ріст е-комерсу уповільнився, а гроші стали дорожчими. І виявилось, що багато компаній мали круту історію, але їхня реальність була зовсім не крутою. One-click–checkout стартап Fast залучив $100 млн з штатом в 450 людей і без виручки; інший one-click–checkout стартап Bolt був оцінений в $11 млрд - еквівалент 400 його річних виручок.

(Про ще один яскравий приклад нещодавно писав — шведський фінтех-гігант Klarna залучив фінансування за оцінкою всемеро нижчою, ніж минулого року).

Зіткнувшись з суворою реальністю, переоцінені компанії почали скорочувати витрати (= проводити масові звільнення). Ця доля спіткала і Nate — компанія скоротила 20% штату. Але ще більше постраждала репутація компанії. Всі дізнались, що фаундер вводив інвесторів в оману, приховуючи відсутність робочої технології.

Ще один повчальний фейл. Наприкінці 2021 року компанія обробляла всього лише 100 транзакцій на день. Для залучення нових користувачів запустили акцію — купони на $50 всім новим користувачам. Інформація про ярмарку щедрості швидко розлетілась по інтернету. Хитрі користувачі створювали купу нових акаунтів і виводили бонуси сотнями доларів (дехто урвав $500). Кількість транзакцій злетіла до 10 000 на день, поки акцію не припинили, а юзерів з мультиакаунтами не перебанили вручну. Швидкість спалювання інвесторських грошей можете оцінити самі.

Ось така цікава історія. Окремий лол — коментар під текстом від чувака, який впізнав фаундера — той знімав у нього маєток на Airbnb, пошкодив там майна на $8K і пішов в ігнор.

📱Підписатись

Універсальна ілюстрація

​​🏏Сміявсь: хитрі індуси організували у себе в селі фейкову прем'єр-лігу з крикету. Вони наймали селян за $5 на ролі професійних спортсменів, транслювали "матчі" в прямому ефірі і приймали лайв-ставки від росіян через Telegram. Організатори схеми раніше приймали ставки в спортивному пабі в РФ, там вони познайомили публіку зі ставками на крикет, потім повернулись додому і вирішили зробити власний беттінг-стартап на мінімалках. Матчі фейкової ліги навіть коментував коментатор, а "суддям" передавали по раціям інструкції, як направляти гру в залежності від ставок.

Ви можете подумати — wtf, з чого б це росіяни взагалі цікавились індійським крикетом? Я теж задався подібним питанням, коли потрапив в індустрію беттінгу і побачив на сайтах букмекерів екзотичні турніри, типу чемпіонату з волейболу серед дівчат до 15 років. Виявилось, все просто: на ці ігри ставлять ігромани, а не фанати чи аналітики. Це ставки в лайві, а не пре-матч — швидкий цикл дофаміну, аналог рулетки. З такою мотивацією — швидко отримати результат ставки (=порцію дофаміну) — гравці ставлять на що завгодно. Перегони собак, малайзійський волейбол ногами, індійський крикет і так далі.

Ще одна категорія стартапів, які переживають не кращі часи — сервіси швидкої доставки. У Wired вийшов гарний огляд на цю тему, далі — ключові тези з нього.

• За останні кілька років подібні сервіси залучили дуже багато венчурного капіталу з прицілом на агресивний ріст. Лише шість стартапів швидкої доставки, які працювали в Нью-Йорку, отримали $8 млрд венчурних інвестицій. Поки онлайн зростав, все було ок. Але ріст уповільнився і виявилось, що до прибутковості далеко. Доставку стало неможливо субсидувати на гроші інвесторів, а користувачі виявились неготовими платити більше в умовах зростаючої інфляції. Результат — масові звільнення, згортання операцій в окремих містах, закриття дарксторів і банкрутства компаній.

• В чому проблема швидкої доставки? Якщо коротко — в слабкій юніт-економіці. Навіть сервіси звичайної доставки мають низьку маржу — собівартість замовлення 70%, решта 30% — накладні витрати (зберігання, холодильники) та зарплати працівників, які обслуговують склади, збирають замовлення і виконують доставку. Щоб вписатись в цю схему з прийнятною маржею, стартапи швидкої доставки повинні мати власну логістику (мережу складів-дарксторів) і брати з користувачів вищу оплату.

• Собівартість швидкої доставки така ж, як і звичайної. Проте на відміну від звичайної, кур'єр швидкої доставки не може доставляти кілька замовлень одразу. Швидка доставка часто має низький чек, але навіть доставку батончика кур'єру треба оплатити як і будь-яку іншу. Тому багато сервісів швидкої доставки втрачають гроші на кожному замовленні.

• Ще один чинник, який робить економіку швидкої доставки нереальною — щедрі заохочення користувачів. Один стартап пропонував доставку продуктів в Нью-Йорку за 15-20 хвилин без мінімального замовлення та плати за доставку. До кінця року компанія спалила всі кошти і закрилась.

• Резюме від автора: до наступного року доживуть ті стартапи, які зможуть якнайшвидше знайти робочу юніт-економіку.

🛵 Підписатись

До речі, нещодавно в Києві запустився перший сервіс швидкої доставки — Loko від Fozzy Group, доступний в додатку Сільпо. Хто користувався, як вам? Я поки не тестував, сервіс доступний на Печерську та в густонаселених района лівого берега.

Цікаво, як полетить. У Сільпо сильна команда і власна потужна логістика, регулярно користуюсь доставкою продуктів звідти. Щодо швидкої доставки — поки не розумію, яку саме проблему користувача вона має закрити. Що саме з асортименту Сільпо люди хочуть отримувати за 15 хвилин, а не за пару годин? Гіпотеза: недорога кулінарія Сільпо цілком може конкурувати з доставкою з Пузатої хати через Glovo/Bolt Food. Плюс всякі снеки, сигарети, алкоголь, морозиво, плюс є доставка з ресторанів поблизу. Але поки не розумію, як Сільпо зароблятиме на цьому з вартістю доставки в 50 грн.

Вперше за кілька тижнів та декілька сотень тисяч переглядів постів хтось підписався на канал з лінку Підписатись, який я додаю в кінці постів. В статистиці каналу я бачу, що популярні пости мають сотні приватних шейрів, тож гіпотеза була така, що ця приписка буде підштовхувати людей підписуватись з репостів. Поки що це не дуже працює.

Хто розвиває канали з неновинним контентом, поділіться — які growth hacks зараз працюють в Telegram? Методику Геращенка не пропонувати.

В Європі рекордна спека. Вчора Google та Oracle були змушені тимчасово вимкнути свої лондонські датацентри через проблеми з охолодженням серверів.

В Іспанії та Португалії температура досягала 47°C, сотні людей не пережили ці вихідні. В Великобританії зафіксована рекордна температура в 40°C.

Climate change is real.

Тим часом climate tech — один з найбільш динамічно зростаючих секторів tech-індустрії в Європі ($11 млрд інвестицій за 2021 рік). Швидше за останні 5 років зростали лише інвестиції в фінтех.

Цікаві напрями, над якими працюють climate tech стартапи — deep tech для зниження вуглецевих викидів (твердотілі батареї, захоплення вуглекислого газу з повітря), відновлювана енергетика, альтернативні джерела протеїну (комахи), нові добрива.

Звіт про стан європейського climate tech: PDF

📉 Аудиторія Instagram в Україні за півроку зменшилась на 2,5 млн користувачів (via PlusOne)

У вас немає відчуття, що Instagram перестав бути крутою соцмережею? Я дивлюсь 5-10 сторіз і закриваю, якось забагато реклами там стало і замало контенту від друзів.

Сумна статистика: в наступні 30 років Україна увійде в топ-4 країн світу за темпами скорочення населення.

Прогноз за даними ООН та Світового банку — 35,2 млн населення в 2050 (на 19,5% менше, ніж у 2020).

Причини — низька народжуваність (1,2 дитини на одну жінку), високі темпи еміграції (з 2011 по 2020 рік з країни виїхали і не повернулися 2,6 млн українців), повномасштабна війна та її наслідки — масова еміграція, надлишкова смертність, зниження народжуваності, викрадення українських дітей Росією.

Щоб забезпечити економічне зростання, українському уряду необхідно стимулювати народжуваність і робити країну привабливою для мігрантів.

Цікавий тред прочитав сьогодні в твіттері.

Проект Helium називають одним з кращих застосувань web3. Це децентралізована мережа безпровідного інтернету, до якої може долучитись кожен. Варто лише придбати спеціальний роутер, який буде роздавати платний інтернет (власник роутера отримує 35% виручки) та майнити внутрішню криптовалюту. Вартість такого роутера-майнера — $400-800, очікуваний дохід з нього — $100 на місяць.

Sounds good, doesn't work. Як виявилось, на платний Wi-Fi в США просто немає попиту. Сумарна виручка мережі роутерів Helium — $6500 на місяць. Наразі власники роутерів отримують лише $20 на місяць і практично весь їхній "дохід" субсидується компанією Novalabs (розробники Helium). При цьому компанія привласнює собі $300 млн внутрішніх токенів на рік.

Під таку непевну бізнес-модель компанія залучила $365 млн інвестицій від фондів на чолі з a16z. Тобто за красивою історією про "найбільшу в світі мережу IoT" приховується перекачування грошей з рахунків криптоентузіастів, які хочуть заробити на токенах Helium, на рахунки розробників та інвесторів.

Курс на тіктокізацію Meta оголошено офіційно: через рік в Facebook та Instagram буде вдвічі більше "рекомендованого" контенту, ніж зараз. 30% постів в стрічці будуть від акаунтів, на які ви не підписані (зараз 15%). Ось такий анонс від Цукерберга на квартальному дзвінку для інвесторів. І це в той час коли сотні тисяч людей підписують петицію проти перетворення Instagram в TikTok.

Раніше про новий курс оголосили співробітникам компанії — за лінком можна прочитати внутрішню памятку про перехід до концепції Facebook як discovery engine.

Починаємо тиждень зі всратим концептом доповненої реальності з Китаю. Тисни лайк, якщо хотів би жити в такому метаверсі під пильним контролем Партії ☺️

⚽️ Цікавий екскурс в історію: які тех-бренди ставали спонсорами популярних футбольних команд. Японські гіганти, виробники мобільних, китайські корпорації в пошуках глобальної аудиторії, гемблінг та крипта — історія великих спонсорських контрактів відображає тренди в тех-індустрії в цілому.

Невиправдано малий матеріал, автори явно могли копнути глибше, але тема цікава. Обережно, фото Зідана, Батістути і Бергкампа можуть викликати ностальгію: https://restofworld.org/2022/football-shirt-tech-sponsorship/