“Гормональний діалог” всередині міокарда
Більшість із нас пам’ятає зі студентських часів: альдостерон є гормоном наднирників, що регулює баланс натрію та калію, впливає на артеріальний тиск і об’єм крові. Але… а що, як серце теж може виробляти альдостерон? 🤯
Виявляється, у серцевій тканині присутній весь набір ферментів (речення-пастка), необхідних для синтезу альдостерону, а регуляція цього процесу може йти за участю CaM-кіназ (CaMK).

Дивимось детальніше до процесу 🤓:
• Підвищення внутрішньоклітинного кальцію (через AT1-рецептори або вхід K⁺) активує CaM-кінази (CaMKI здатна збільшувати експресію ферменту CYP11B2, який є ключовим у синтезі альдостерону через фосфорилювання транскрипційних факторів CREB)
• Препарат піоглітазон (PPARγ-агоніст) може пригнічувати цей процес, блокуючи CaMKI-залежне підсилення CYP11B2.
Патологічні стани
• В аденомах, що продукують альдостерон, знаходять підвищену експресію CaMKIIβ.
• CaMKII створює позитивний зворотний зв’язок, посилюючи стимульовану ангіотензином II продукцію альдостерону через активацію Т-типу кальцієвих каналів.
• Крім регуляції гменів, CaMKII прискорює транспорт холестерину та попередників альдостерону до мітохондрій ( “фабрики” його синтезу)

Цікавинка: альдостерон активує CaMKII, який може стимулювати вироблення альдостерону. Це виглядає як feed-forward механізм (дивимось пояснення під *), який у серці теоретично може підтримувати постійний гормональний сигнал.
* Альдостерон активує CaMKII у міокарді CaMKII стимулює локальне підвищення рівня альдостерону (або через справжній синтез, або через вивільнення з «депо» цей новий альдостерон знову активує CaMKII Цикл повторюється → концентрація альдостерону і активність CaMKII постійно зростають, навіть якщо первинний стимул зник.

Хоч серце не є класичним “органом-мішенню” для альдостерону, як нирка, але наявність мінералокортикоїдних рецепторів (MR) робить його чутливим до сигналів ендокринної системи. Коректніше було б називати міокард MR-responsive органом.

Суперечливі дані
• Сучасні роботи показують, що людське серце при нормальних і стресових умовах не здатне синтезувати ані кортизол, ані альдостерон через відсутність ключових ферментів.
• Можливі пояснення “локального” підвищення альдостерону:
1. Ретенція альдостерону в міокарді з подальшим вивільненням при патології.
2. Доставка гормону з кров’ю циркулюючими імунними клітинами (моноцити, макрофаги), які в експериментах здатні індукувати фіброз і гіпертензію через MR-активацію.
* ретенція альдостерону в міокарді - це ситуація, коли гормон потрапляє в серцеву тканину (наприклад, із крові) там зв’язується або “фіксується” (наприклад, з рецепторами чи білками), залишається у тканині довше, ніж за нормальних умов а потім може швидко вивільнитись у відповідь на патологічний стимул (ішемія, запалення тощо), створюючи враження, ніби він був “синтезований на місці”.

Bottom line: серце, можливо, не є “заводом” з виробництва альдостерону, але воно може створювати локальні гормональні мікродомени через затримку, перерозподіл або доставку гормону клітинами крові. А CaMK-залежна регуляція тут може стати ключем до розуміння фіброзу, електричної нестабільності та нових терапевтичних мішеней.

Авторка:
Стася Бондар,
лікарка-інтерн хірургиня

….це ми лагідно нагадуємо, що сьогодні остання можливість зареєструватися на інтенсив «Артеріальна гіпертензія від А до Я»

Тільки реальна практика, нові рекомендації та відповіді на питання, які щодня залишають знак питання над головою.

Тому встигни до 20:00

Без балів БПР - 1250 грн
З балами БПР - 1500 грн

Не про сердечко, але все ж таки…..🩻
історія про мою упередженість та #якчастояпогоджуюсьздумкоюінших ✌🏻

Передісторія:
за останні 3 роки моїми близькими людьми стали «СООБЩЕСТВО РАДІОЛОГІВ» . І як тільки в розмові зʼявлялась тема УЗД легень, відбувалось щось схоже на сцену з фільму жахів:
🤬 червоні очі
😤піна з рота
💣крики «краще КТ!!»

Але сьогодні я побачила інше.
УЗД легень)
Дані. Статистику.
Чутливість ( показує, наскільки добре метод виявляє тих, у кого є хвороба) і специфічність (показує, наскільки добре метод визначає здорових) УЗД легень під час COVID -19 висока.

☝🏻Тож трішки переваг:

• візуалізація плеврального випоту
• виявлення субплевральних інфільтратів
• В-лінії при інтерстиційному стндромі
• динамічний моніторинг змін - швидко, дешево, сердито
• допомога в диференціації
• ідеально в військовій, польовій, ургентній медицині (хоча б сюди я додала і первинну ланку - сімейників, але ці мрії недосяжні)

У висновку хочу сказати:
часто ми не довіряємо не тому, що метод поганий. А тому, що хтось колись там десь сказав «це не працює» - і ми більше не ставимо запитань, тобто нас навчили не довіряти.
І ось так легко ми іноді знецінюємо те, чого не знаємо)

Авторка:
Катерина Іващенко
лікарка-інтерн

У 2025 році нам вдалось організувати чимало подій і що важливіше, багато з вас вибрали саме наші заходи.

Хочемо бути ще більш продуктивними у наступному році, тож просимо вас розповісти про свої побажання за посиланням)

https://forms.gle/7KgkMjfxzxsb3eMi9

*а для тих, хто хоче ще більше прикластись до нашої діяльності, запрошуємо на глибинні інтервʼю

Із блогу Юрія Іваніва

Пріоритет львівського професора Оскара Відманна у вивченні Тетради Фалло

Найпоширеніша тяжка ціанотична вроджена вада серця має назву «тетрада Фалло». Тетрада – бо у серці є відразу чотири аномалії: стеноз легеневої артерії, дефект міжшлуночкової перегородки, зміщення аорти, яка «сидить верхи» на міжшлуночковій перегородці, приймаючи кров відразу з обох шлуночків, і різко потовщені стінки правого шлуночка. Ціанотична – означає синя, тому що шкіра і слизові оболонки у дітей мають синій відтінок через низьке насичення крові киснем, бо до легень поступає дуже мало крові і значна частина венозної (темної) крові, яка повертається до серця, щоб іти до легень, через дефект (отвір) у перегородці прямує в аорту. Після публікації в «Марсельському медичному журналі» французького кардіолога Етьєна-Луї Артура Фалло в 1888 про анатомічні особливості цієї вади серця її стали називати і називають до цього часу тетрадою Фалло.

Однак ще у 1881 році львівський професор-кардіолог Оскар Відманн (Oskar Widmann) опублікував статтю під назвою «Випадок стенозу легеневої артерії» в журналі Галицького лікарського товариства. Це був ретельний і точний опис симптомів і клінічного перебігу вродженої вади серця, яку ми називаємо «Тетрада Фалло». Цей клінічний і патологоанатомічний аналіз базувався на регулярному спостереженні за станом здоров’я і контролем роботи серця хлопчика, який був його пацієнтом з 1873 року протягом семи років, аж до смерті в підлітковому віці в 1880 році. Посмертне дослідження, проведено професором Відманном, підтвердило клінічно встановлений діагноз стенозу вихідного тракту правого шлуночка та легеневої артерії з дефектом міжшлуночкової перегородки. Важливо, що у статті ретельно описані всі особливості будови серця і зроблений аналіз проявів хвороби, які були зумовлені цими аномаліями.

Що нам відомо про цього видатного лікаря і науковця? Оскар Відманн народився в 1839 році у Львові. Після закінчення гімназії в Прессбурзі (тепер це місто називається Братислава) він розпочав у 1860 році медичну освіту у Віденському університеті та продовжив навчання в Ягеллонському університеті в Кракові. У 1866 році захистив докторську дисертацію, працюючи на посаді асистента кафедри фізіології Ягеллонського університету. Але вже у 1867 році повернувся до рідного Львова, став асистентом з внутрішньої медицини у Загальній лікарні у Львові (тепер це університетська клініка на вул. Чернігівській, де знаходиться кардіохіргічне відділення і де успішно проводять операції з приводу багатьох вроджених вад серця включно з тетрадою Фалло) і викладав на кафедрі терапії Львівського медичного університету.

У 1898 році став штатним професором кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Львівського університету. Був відомим в Європі завдяки своїм численним роботам у галузі серцево-судинної медицини. У 1879 році опублікував перший підручник з кардіології польською мовою, який був перекладений німецькою мовою і став популярним не лише в Австро-Угорщині, а й у всій Європі.

Помер у 1900 році. У посмертному некролозі написано, що похорон відбувався з його помешкання на теперішній вулиці Друкарській. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, його могила збереглася. На День Всіх Святих, коли у Львові вшановують померлих, ми відвідали його могилу і посадили біля неї кущик білих хризантем.

Можемо пишатися тим, що у нашому місті, в нашому університеті працював визначний клініцист, який набагато раніше за Етьєна-Луї Артура Фалло зробив таке важливе відкриття. Часто в науці трапляється, що визнання дістається тому, хто пройшов стежкою, яку вже проклали першопрохідники, і голосно заявив про свій успіх так, щоб його почули інші. Стаття професора Відманна була опублікована польською мовою у галицькому журналі, який в інших країнах могли не читати.
Мусимо вшанувати пам’ять професора Оскара Відманна принаймні меморіальною таблицею в лікарні, де він працював. На жаль, його портрет нам не вдалося віднайти, його особова справа в міському архіві не зберіглася, а може навіть була знищена в часи московського панування.

Щиро дякую пані Марті Надразі, директорці бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за допомогу у пошуку першоджерел, зокрема оригіналу статті професора Оскара Відманна.

Я НЕ ЗНАЮ, ЩО МЕНЕ ЧЕКАЄ НА ІНТЕРНАТУРІ 😧

✋Давай пʼять! Ті самі думки були й у нас, коли ми тільки вступали на інтернатуру.

Чи буде важко? Чи добре навчать? З чого вчитися? Як підготуватися, щоб не затупити в перший день? Як спрацюватися з колективом?

😊Про ці та інші питання, які вас хвилюють, поговоримо вже цього тижня на офлайн-посиденьках у Львові.

З ким поговоримо? З людьми, які щойно закінчили інтернатуру - терапевт, невролог, кардіолог.

❓Коли?
25.07 (субота) о 18:30

❓Де?
Львів, арт-центр «Дзиґа»

Заповнюйте коротку гугл-форму для того, щоб долучитися до зустрічі: https://forms.gle/Mp7VRGoTyjF92wQd7

Участь безкоштовна

Готуйте питання та гарний настрій, побачимось у суботу 🫰