Безсумнівно, кожне слово Указу Президента України , що характеризує мужнього українського воїна, кримського татарина Аліма Абдураманова, цілком і повністю відповідає своєму змісту.

Зазнавши важкого поранення у бою з російськими варварами у листопаді 2022 року, старший солдат Алім Абдураманов наполіг на тому, щоб після лікування, протезування та реабілітації повернутися до бойової частини.

…Звістка про присвоєння звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» застала 31-річного молодшого сержанта Аліма Абдураманова на посаді головного сержанта розвідувальної роти.

Від імені Меджлісу кримськотатарського народу та себе особисто вітаю мужнього воїна Аліма Абдураманова з присвоєнням найвищої державної нагороди - звання Героя України та врученням ордена «Золота Зірка».

Московський парад одним реченням:
Облізлий щур вибіг зі своєї нори, наспіх обнюхав смердюче сміттище і знову метнувся в нору.

Московский парад одним предложением:

Облезлая крыса выбежала из своей норы, наспех обнюхала зловонную помойку и снова метнулась в нору.

Залишається лише шкодувати, що ані президент Казахстана Касим-Жомарт Токаєв, ані президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв не наважилися проявити політичну сміливість та відмовитися від поїздки до москви й не ставати поруч із міжнародним злочинцем путіним.

О том, что ему , как оккупанту, придётся сломя голову бежать из Крыма, Сергеева (Горного) предупредили сразу, как только он появился в оккупированном Крыму. Но он не поверил — а теперь заскулил. Это не поможет: будет найден и наказан в соответствии с законодательством Украины.

В окупованому Криму рашисти реанімують Берію…
___
10 травня 1944 року Лаврентій Берія, який на той час обіймав посади члена Державного комітету оборони (ДКО) та наркома внутрішніх справ СРСР (НКВС), надіслав Йосипу Сталіну супровідний лист із проєктом рішення про виселення кримських татар із Криму.

Підставами для депортації в документі зазначалися «зрадницькі дії проти радянського народу» та «небажаність проживання кримських татар на прикордонній окраїні Радянського Союзу».

Варто зауважити, що саме другий «аргумент», наведений у листі Берії, багато сучасних істориків вважають справжньою причиною вигнання. Вже наступного дня, 11 травня 1944 року, Сталін підписав Постанову ДКО № 5859сс «Про кримських татар», яка прирекла цілий народ на знищення через навічне вигнання з батьківщини.
_____
Статус Лаврентія Берії в постсовєтській росії формально залишається незмінним: він офіційно не реабілітований і юридично вважається злочинцем. Попри періодичні спроби переглянути його роль в історії (насамперед у контексті курування атомного проєкту СРСР), вони не мали успіху.

Так, у травні 2002 року Військова колегія Верховного суду Російської Федерації розглянула заяву про реабілітацію Берії, подану його сином Сергієм, і винесла остаточний вердикт: відмовити. Суд постановив, що Берія був організатором масових репресій і скоїв тяжкі злочини проти людяності. Згідно із законом РФ від 18 жовтня 1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій», особи, причетні до організації таких злочинів, реабілітації не підлягають.

Проте для нинішнього диктатора росії путіна Сталін та його найближче оточення – це люди, які «привели СРСР до могутності, що змушувала весь світ рахуватися з інтересами держави», наступницею якої вважає себе російська федерація. При цьому масові злочини проти народів, скоєні під безпосереднім керівництвом Сталіна, що призвели до мільйонів смертей, путін воліє називати «неприйнятними методами управління». Відповідно, Сталін та його поплічники, за логікою путіна, мають бути міцно вписані в безперервну історію Росії.
___
І якщо повернення Сталіна вже давно триває по всій росії, то реанімація Берії, за задумом Москви, має розпочатися з Криму. Власне, логіка Кремля очевидна: спецоперація з виселення кримськотатарського народу з Батьківщини була організована та проведена НКВС спільно з НКДБ, а Берія є ключовою постаттю - він особисто курирував і контролював хід операції, віддавав накази та звітував безпосередньо Сталіну.

І ось уже в окупованому Криму російська влада під виглядом масштабної історичної реконструкції інтер’єрів планує відтворити в Юсуповському палаці особисті кімнати Лаврентія Берії, Андрія Громика та Андрія Вишинського, які були членами радянської делегації на Ялтинської конференції глав держав антигітлерівської коаліції 1945 року.

Слід віддати належне цинічній витонченості Москви: кожен у цьому списку відіграв особливу роль у здійсненні геноциду кримськотатарського народу, а також у подальших переслідуваннях та репресіях проти нього. Саме тому російські фашисти вирішили розпочати кампанію з реанімації Берії з Криму, з території, де він скоїв один із найкривавіших своїх злочинів.

Такий собі у російській манері черговий вияв «співчуття та скорботи» кримськотатарському народу напередодні 82-х роковин його депортації з рідної землі.

Уязвляете, скільки доведеться докласти зусиль, щоб очистити наш Крим від цих варварів та їхнього сміття?

До 82-х роковин геноциду кримськотатарського народу в окупованому Криму тисячі людей зберуться на меморіальні заходи. Однак вшановуватимуть пам'ять жертв геноциду так, щоб уникнути присутності там російських окупантів.

Про це повідомив голова Меджлісу Рефат Чубаров під час пресконференції «Визнання геноциду – шлях до справедливості».

Він зазначив, що ситуація на окупованому півострові складна, і люди не можуть в цей день виразити шану жертвам геноциду кримськотатарського народу так, як це заведено.

Водночас, за його словами, окупаційна влада цього дня організує заходи, які використовуватиме в якості картинки, нібито росіяни «говорять про помилки минулого».

«Ми, як і щороку, звертаємося до співвітчизників у Криму із закликом вшанувати пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу в той спосіб, який там зараз можливий. Але так, аби жодним чином не заплямувати ці заходи присутністю російських окупантів або їх прислужників. Тобто, люди збираються самі біля тих пам’ятних місць, а їх немало у Криму. Вони проводять молебні, покладають квіти і пильно слідкують за тим, щоб там не було жодних символів російської окупації», - сказав Чубаров.

Також голова Меджлісу розповів, що низка меморіальних заходів відбудеться на материковій частині України. Зокрема, захід за участі високопосадовців відбудеться у Києві. Події до 18 травня заплановані також у Львові, Луцьку, Миколаєві та Одесі. Проте місце проведення і час будуть повідомленні згодом з міркувань безпеки та через воєнний стан.

Чубаров також зазначив, що заходи до роковин депортації активісти готують у Румунії, Литві, Польші (Варшава), Австрії (Відень) та Німеччині. Зокрема, у Берліні відбудеться показ стрічки «Хайтарма».
Заступник Представниці Президента України в АР Крим Денис Чистіков розповів, що спільно з МЗС здійснюється інформаційна кампанія до роковин геноциду кримських татар. Крім того, в навчальних закладах відбудуться заняття, присвяченні цій трагічній сторінці історії.

Наприкінці тижня відомство запустить на території всієї України бордову кампанію. Також відбудеться захід для іноземних дипломатів.

«Він полягає в тому, щоб продемонструвати: попри геноцид, який вчиняла умовно тричі російська федерація щодо кримських татар, вони змогли зберегти свою історію, культуру і продовжити передавати її своїм дітям», - сказав Чистіков.

Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ) запускає до 18 травня тест «Що ти знаєш про День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу?», а також тематичні плакати Liberate Crimea.
Голова правління КРЦ Ескендер Барієв нагадав, що під час депортації та в перші роки після неї від переслідувань, голоду і хвороб загинуло 46,2% кримськотатарського народу.

«Метою цього злочину було не лише фізичне знищення людей, а й знищення кримськотатарської ідентичності, культури, мови, історії, пам’яті та права на батьківщину. І сьогодні ми бачимо, що російська федерація продовжує цю політику вже в умовах тимчасово окупованого Криму», - наголосив голова правління КРЦ Ескендер Барієв.
Він закликав міжнародну спільноту продовжувати чинити політико-правовий тик на рф, посилювати санкції та вимагати звільнення політичних в’язнів.

https://www.facebook.com/share/1DPQjKqs3e/?mibextid=wwXIfr

У польському державному агентстві Polska Agencja Prasowa (PAP) вчора вийшла стаття журналістки Justyna Prus, у якій переказано нашу тривалу розмову в кулуарах Анталійського дипломатичного форуму.

_____________
Refat Czubarow: «Krym jest konsekwentnie przekształcany w bazę wojskową. Rosjanie prowadzą politykę rusyfikacji półwyspu – niektóre szacunki mówią nawet o milionie Rosjan przesiedlonych w ciągu 12 lat wojny. Widziałem, że źródła rosyjskie tym danym zaprzeczają, podając liczbę 300-500 tys. Nawet jeśli tak by było, to i tak ogromna liczba»

Рефат Чубаров – «Крим постійно перетворюється на військову базу. Росія проводить політику русифікації півострова – за деякими оцінками, за 12 років війни було переміщено до мільйона росіян. Я зустрічав російські джерела, які спростовують ці дані, називаючи цифру у 300 000–500 000. Навіть якщо це так, це все одно величезна цифра».

Якщо хтось забажає прочитати весь матеріал українською, то краще це зробити за допомогою ChatGPT, який дає відносно коректний переклад із польської на українську.

https://www.pap.pl/aktualnosci/turcja-przewodniczacy-medzlisu-krymdajasza-znaczy-zyj-na-krymie

Дуже гучно… Масована атака… Виглядає, що буде тривалою, монітори пишуть, що на Київ ще летіть до 30 ракет

Підтверджується, що цієї ночі ЗСУ завдали вдалого удару по полігону на Арабатській стрілці в Криму, звідки російські окупанти здійснювали пуски оперативно-тактичних ракет і ударних дронів.

Заява
Президії Меджлісу кримськотатарського народу
в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
(82-і роковини депортації)

Сьогодні минає 82-й рік відтоді, як було вчинено один із найжорстокіших злочинів ХХ століття - насильницьку депортацію кримськотатарського народу з його рідної землі - Криму.

18 травня 1944 року понад 200 тисяч кримських татар, здебільшого жінки, діти, люди похилого віку, були вирвані зі свого дому, повантажені у товарні вагони та відправлені на вірну смерть у заслання, яке тривало майже півстоліття і звідки більшість вже не повернулася на Батьківщину.

Катастрофічні втрати, яких зазнав кримськотатарський народ, коли в перші роки вигнання загинуло 46,2% від його загальної чисельності, і сьогодні відгукуються незагоєним болем у кожній кримськотатарській родині.

Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року депортацію кримськотатарського народу з Криму в 1944 році визнано геноцидом, а 18 травня встановлено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Рішення про визнання депортації кримськотатарського народу з Криму 1944 року актом геноциду на сьогодні схвалені парламентами Королівства Нідерландів, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Канади, Республіки Польща, Естонської Республіки та Чеської Республіки. Також Палата депутатів Люксембургу ухвалила резолюцію, яка рішуче засуджує депортацію кримськотатарського народу 1944 року та систематичні порушення прав людини в умовах сучасної російської окупації Криму.

Проте сьогодні історія демонструє трагічну тяглість. Вже тринадцятий рік, з часу тимчасової окупації Криму у 2014 році, кримськотатарський народ знову піддається системним репресіям та переслідуванню. Масові обшуки, арешти, політично вмотивовані переслідування, насильницькі зникнення, заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, цілеспрямовані дії по знищенню кримськотатарської культури та ідентичності, спотворенню історії Криму, є прямим продовження російської імперської політики, спрямованою на витіснення корінного кримськотатарського народу зі свої землі та його знищення.

Зазначені дії російської федерації як держави-агресора мають кваліфікуватися як продовження геноцидної практики Москви щодо кримськотатарського народу, України та української нації.

Збереження пам’яті про злочини геноциду - Голодомор та Sürgünlik, вчинені комуністичним режимом СРСР у ХХ столітті, є не лише моральним обов’язком із вшанування пам’яті мільйонів жертв, а й правовою передумовою для недопущення повторення таких злочинів у майбутньому та забезпечення невідворотності покарання осіб, які сьогодні вчиняють воєнні злочини та злочини проти людяності на території України.

У День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу Президія Меджлісу кримськотатарського народу заявляє:

– депортація кримськотатарського народу, скоєна радянським режимом у травні 1944 року, є актом геноциду, і цей злочин не має строків давності,

– переслідування та репресії на тимчасово окупованій території Криму є прямим продовженням та проявом тяглості геноцидної політики росії, спрямованої на знищення кримськотатарського народу,

– офіційне визнання у світі геноциду, скоєного радянським режимом у травні 1944 року, є правовою передумовою для недопущення повторення таких злочинів у майбутньому, та правовим способом захисту корінного народу, який в умовах російської окупації Криму знову перебуває під загрозою знищення.

Меджліс кримськотатарського народу наголошує, що відновлення прав корінного кримськотатарського народу та забезпечення прав людини можливі виключно за умови деокупації Криму та відновлення суверенітету України над півостровом у повному обсязі.

Відповідно, нашими завданнями залишаються:

– деокупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

– відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах;

– надання Криму статусу національно-територіальної автономії кримськотатарського народу у складі суверенної України як форми реалізації права корінного кримськотатарського народу на самовизначення та забезпечення прав і свобод всіх громадян України, що проживатимуть на території Криму;

– визнання міжнародною спільнотою депортації 1944 року актом геноциду.

Меджліс кримськотатарського народу закликає міжнародну спільноту:

- посилювати підтримку України та тиск на російську федерацію як державу-агресора, використовуючи всі можливі військові, санкційні, політико-дипломатичні та економічні механізми, з метою припинення порушень російською федерацією загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, а також виконання вимог міжнародного співтовариства, зокрема деокупації та відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного кордону;

– захищати права корінних народів, зокрема кримськотатарського, відповідно до Декларації ООН про права корінних народів;

- долучитися 18 травня до вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і доєднатися до держав, які своїми рішеннями визнали депортацію кримських татар з Криму в 1944 році актом геноциду кримськотатарського народу;

Кримськотатарський народ вистояв і мужньо боровся з тоталітарним радянським режимом. Він і сьогодні засвідчує свою незламність та непохитність у гідності й відданості Батьківщині — Криму, який є і залишатиметься невід’ємною частиною Української держави.

Схиляємо голови в молитві за душі жертв геноциду кримськотатарського народу. Нехай Всевишній упокоїть душі загиблих.

Голова
Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

18 травня 2026 року
м. Київ