​​.Області, де знешкодили найбільше вибухонебезпечних предметів — Харківська, Київська і Чернігівська.

Це сторінка з нашого інфографічного дослідження про вплив війни на екосистему України. Завантажуйте дослідження за посиланням.

Джерело UA War Infographics

👉🖥Шановні поціновувачі кримінального права, сьогодні хочу вас познайомити з подкастом доктора юридичних наук, професора Євгена Письменського.

🎓Його першим гостем став доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Павло Львович Фріс.

🧐Зокрема, у першому епізоді подкасту приділено увагу питанням кримінально-правової політики України в умовах воєнного стану. Бесіда буде цікавою та корисною для всіх, хто прагне почути експертну думку щодо процесів нормотворення та правозастосування у зазначеній сфері правової політики.

👍Запрошую всіх до перегляду та прошу підтримати починання Євгена Письменського, не скупіться на вподобайки під відео та підписку на канал!

02:25 Позитивні риси формування кримінально-правової політики України в умовах воєнного стану
12:26 Негативні прояви формування кримінально-правової політики України в умовах воєнного стану
14:34 Фактори, які істотно впливають на неналежну якість кримінального закону та гальмують його розвиток
23:12 Що може істотно поліпшити якість кримінального закону в найближчій перспективі?
27:04 Здобутки та прорахунки в реалізації кримінально-правової політики України в умовах воєнного стану
37:45 Що зашкоджує сьогодні ефективності реалізації кримінально-правової політики в Україні?
38:42 Заходи (фактори), які здатні забезпечити ефективне правозастосування у сфері кримінальної юстиції
41:23 Орієнтири для правозастосовувачів в умовах законодавчих недоліків

❤️Підписатися на канал Criminal Law Upgrade

​​💐З 8 Березня, чарівні жінки!

Нехай цей день буде сповнений весняного тепла, щирих посмішок, ніжних квітів і безмежної любові!

Ви – наше натхнення, наша опора, наша радість! Бажаємо вам міцного здоров'я, невичерпної енергії, щасливих моментів, здійснення мрій та безмежного кохання!

👉Сьогодні вся увага вам!
Тож протягом дня запропонуємо цікаві факти з історії пов’язані саме із жінками.

8 березня 1857 року в Нью-Йорку американські текстильниці виступили з вимогами за рівну оплату праці з чоловіками, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня («марш порожніх каструль»). Страйк не дав жодних результатів, а мирний мітинг було розігнано поліцією.

​​«Сайт знайомств» 1913 року в США

Чоловіки влаштовувалися біля бару, під плакатом "шукаю дружину" і чекали, коли жінки, які проходять повз, їх оцінять і виберуть. Багато чоловіків брали на руки котиків - так вони привертали більше уваги.

Поліцейські вимірюють, наскільки купальний костюм кіноакторки Пеггі Грейвз відповідає мінімальним вимогам одягу, 1933 рік.

​​Інструкція від журналу Life "як правильно цілувати коханих жінок", 1942 рік.

Надіюся стане вам у нагоді.😜

«Протидія злочинності в Україні: інфографіка»

Д.ю.н., професор Микола Карчевський представив у відкритому доступі нову версію довідника «Протидія злочинності в Україні». Розширено період спостережень, тепер – 11 років (2013-2023). Додано звіти про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Об’єднано обліки прокуратури та судової адміністрації. Наявні регіональні дані. Автоматизоване створення візуалізацій та фонових картограм. І головне - неможливий для ручної обробки масив даних, більше ніж 14 млн. показників... Бажаю результативних досліджень та отримання нових знань з великих даних!

Застосунок є одним з результатів виконання проєкту «Раціоналізація протидії злочинності в Україні» за підтримки Національний фонд досліджень України та University of Cambridge (Велика Британія)

Інтерактивний довідник

Відео про оновлену версію

Рівні права жінок та чоловіків — це досягнення, яке може бути дуже крихким. Тому хоч на міжнародному рівні є спеціальний день, коли ми згадуємо про боротьбу жінок за свої права, рівність має стати частиною повсякденного життя.

Зі святом рівності, а не ніжності і усіх цих усі-пусі!

UA War Infographics

​​Смертна кара та цивілізований світ: у 2022 році у 20 країнах світу було страчено 883 особи!

Зафіксована протягом 2022 року кількість страт досягла найвищого показника за останні п’ять років. Загалом у 20 країнах світу було страчено 883 особи, що на 53% більше, ніж 2021 року. Цей сплеск страт, який не включає тисячі випадків, що, як вважається, сталися в Китаї, очолили країни Близького Сходу й Північної Африки, де зареєстровані цифри зросли з 520 випадків2021 року до 825 випадків 2022 року.

Країни Близького Сходу та Північної Африки порушили міжнародне право, збільшивши кількість страт 2022 року, продемонструвавши бездушну зневагу до людського життя. Кількість людей, позбавлених життя, різко зросла в усьому регіоні; Саудівська Аравія стратила приголомшливу кількість – 81 людину за один день. Зовсім нещодавно, Іран стратив людей лише за те, що вони реалізовували своє право на протест.

Тривожним є той факт, що 90% відомих у світі страт за межами Китаю були здійснені лише трьома країнами регіону. Кількість страт в Ірані зросла з 314 у 2021 році до 576 у 2022 році; у Саудівській Аравії вона потроїлася – із 65 у 2021 році до 196 у 2022 році, що є найвищим показником, зафіксованим Amnesty International за останні 30 років; у Єгипті було страчено 24 особи.

Застосування смертної кари лишається таємницею в кількох країнах, зокрема в Китаї, Північній Кореї та В’єтнамі, які, як відомо, широко застосовують смертну кару, а це означає, що справжня кількість страчених є набагато вищою.

П’ять країн відновили виконання смертних вироків: Афганістан, Кувейт, М’янма, Держава Палестина та Сінгапур. У трьох країнах кількість смертних вироків зросла: в Ірані з 314 до 576, у Саудівській Аравії з 65 до 196, у США з 11 до 18.

Зафіксована кількість людей, страчених за злочини, пов’язані з наркотиками, зросла більш ніж удвічі у 2022 році порівняно з 2021 роком. Такі страти були зафіксовані в Китаї, Саудівській Аравії (57), Ірані (255) та Сінгапурі (11), і склали 37% від загальної кількості у світі.

Незважаючи на збільшення кількості страт, загальна кількість зареєстрованих смертних вироків, винесених людям, залишилася практично незмінною, з невеликим зменшенням з 2 052 у 2021 році до 2 016 у 2022 році.

На цьому похмурому тлі з’явився проблиск надії: шість країн повністю або частково скасували смертну кару. Казахстан, Папуа-Нова Гвінея, Сьєрра-Леоне та Центральноафриканська Республіка скасували смертну кару за всі злочини, тоді як Екваторіальна Гвінея та Замбія скасували смертну кару лише за загальнокримінальні злочини.

Станом на грудень 2022 року 112 країн скасували смертну кару за всі злочини і дев’ять країн скасували смертну кару лише за нетяжкі злочини.

Першоджерело

​​В Україні запрацював Державний реєстр санкцій. Його створено з метою надання безоплатного публічного доступу громадян до актуальної та достовірної інформації про суб'єктів, щодо яких застосовано санкції.

У реєстрі – 17 202 фізичних та юридичних особи, які вважаються підсанкційними. Ведення реєстру забезпечує Апарат РНБО України.

Згідно з рішенням РНБОУ, реєстр – це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про всіх суб'єктів щодо яких застосовано санкції.

Джерелами інформації Реєстру є рішення Ради національної безпеки і оборони України, а також судові рішення про застосування санкцій.

Дані в реєстрі оновлюються оперативно. Вони є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом. На сайті є можливість в електронній формі отримати витяг з інформацією про особу.

​​Рівень підроблення банкнот національної валюти за результатами 2023 року: за даними НБУ.

За підсумками минулого року на 1 млн шт. справжніх банкнот гривні припадало близько 2,1 підроблених банкноти (за підсумками 2022 року – близько 2,2 банкноти).

Для порівняння: згідно з інформацією Європейського центрального банку цей показник у країнах Європейського Союзу у 2023 році майже у вісім разів вищий і становив приблизно 16 банкнот євро (за підсумками 2022 року – 13 банкнот).

Найчастіше у 2023 році підробляли банкноти старого зразка, зокрема більшість (93%) вилучених з обігу підробок припадала на банкноти трьох номіналів:
•200 грн (61% від загальної кількості вилучених підробок та 41% від їхньої загальної суми);
•500 грн (24% та 41% відповідно);
•100 грн (8% та 3% відповідно).

Інші вилучені з обігу підроблені банкноти гривні становили лише 7%.
Як наслідок, за результатами моніторингу 2023 року підробки банкнот гривні нового зразка становлять лише 18% від загальної кількості підробок, вилучених у банківській системі України. Відповідно на 1 млн справжніх банкнот гривні нового зразка кількість підроблених становила лише 0,4 банкноти.

Рівень підроблення банкнот іноземної валюти торік також був низьким. За 2023 рік банки та фінансові установи по всій Україні вилучили з обігу менше ніж сімсот підроблених банкнот іноземної валюти (у 2022 році – близько шестисот).

Серед вилучених з обігу у 2023 році підроблених банкнот іноземної валюти переважали долари США – 97% від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти. На банкноти євро торік припадало лише 3% вилучених підроблених банкнот іноземної валюти.

Найчастіше зловмисники підробляли іноземні банкноти таких номіналів:
•100 та 50 доларів США (92% та 7% від загальної кількості вилучених підроблених доларів США);
•50 та 200 євро (39% та 30% від загальної кількості вилучених підроблених євро).

Центр протидії дезінформації спільно з Кібердепартаментом СБУ створили списки безпечних каналів отримання інформації та виявили мережі інструментів поширення ворожої дезінформації.

До списку безпечних джерел інформації у телеграмі увійшли 125 каналів, включили офіційні телеграм-канали української влади, військового командування та формувань, очільників обласних державних адміністрацій, а також низку державних організацій та державні інформаційні агентства.

Водночас Центр протидії дезінформації спільно з Кібердепартаментом СБУ виявили мережі інструментів поширення ворожої дезінформації - список з 355 телеграм-каналів, яких варто уникати та відписатися, якщо ще чомусь цього не зробили. Адже у цих каналах ворог поширює дезінформацію та відкриті фейки стосовно нашої держави.

Колабораціонізм в сучасній Україні

Відео-есе доктора юридичних наук, професора Євгена Письменського про кримінально-правове розуміння сучасного колабораціонізму в Україні, а саме про:
👉Прихована загроза.
👉Колабораціонізм в історичному ракурсі: досвід Другої світової війни.
👉Передумови поширення колабораціонізму в межах сучасної російсько-української війни.
👉Три етапи кримінально-правової політики України щодо колаборації з ворогом.
👉Чи, справді, відбулася криміналізація колабораційної діяльності?
👉Поняття та види колабораційної діяльності за КК України: як є і як могло бути?
👉Добровільність як ознака колабораційної діяльності.
👉Чи можлива колабораційна діяльність поза умовами окупації?
👉Хто є суб'єктом колабораційної діяльності?

​​До вашої уваги пропонуємо новий тематичний огляд Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

Дотримання принципу non bis in idem, поняття «систематичність» у домашньому насильстві, коло потерпілих від таких дій, питання доказування тощо.

Ці та інші питання висвітлено в огляді судової практики Верховного Суду у провадженнях про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2019–2024 роки).

​​Розуміючи важливість формування єдності судової практики щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, Верховний Суд систематизував висновки з цих питань та відобразив їх у тематичному огляді.

Зокрема, огляд містить ключові правові позиції щодо кримінально-правової кваліфікації:

✅ злочинів проти основ національної безпеки, вчинених як під час воєнного стану, так і до його введення;

✅ кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Приділено увагу й питанням караності за ці суспільно небезпечні діяння.

Також в огляді відображено окремі аспекти доказування, акцентовано на особливостях спеціального кримінального провадження (in absentia) зазначених кримінальних правопорушень.

Впевнені, що цей огляд не тільки не залишиться поза увагою фахівців у сфері кримінального права та процесу, а й матиме великий попит серед спеціалістів інших галузей права, міжнародних експертів і широкої спільноти.

Тож поширюйте, читайте, зберігайте, застосовуйте!

​​Україна офіційно подала до Ради Європи заяву про частковий відступ від дотримання Європейської Конвенції про захист прав і свобод людини.

Часткове скасування відступу, що міститься у вербальній ноті № 31011/32-119-46585 Постійного представництва України від 4 квітня 2024 року, зареєстрованій у Генеральному секретаріаті 5 квітня 2024 року, стосовно статей 4.3, 9, 13, 14 та 16 Конвенції.

Постійне представництво України при Раді Європи висловлює свою повагу Генеральному секретарю Ради Європи та має честь подати Генеральному секретарю від імені Уряду України оновлену інформацію про заходи щодо відступу від своїх зобов’язань за Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку зі статтею 15 зазначеної Конвенції у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні, підготовлене Міністерством юстиції України.

У ній сказано, що під час воєнного стану права людини, передбачені низкою статей Конституції, можуть бути тимчасово обмежені.

Статті Конституції, щодо яких встановлено обмеження, гарантують:

- недоторканність житла (ст. 30);
- таємницю листування, телефонних переговорів та іншої кореспонденції (ст. 31);
- невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32);
- свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати і повертатися на територію України (ст. 33);
- право на свободу думки і слова, вільне вираження поглядів і переконань, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (ст. 34);
- право брати участь в управлінні суспільними справами, референдуми, право вільно обирати і бути обраними до органів держвлади та місцевого самоврядування, рівний доступ до громадських служб (ст. 38);
- право на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, а також право на страйки (ст. 39,44);
- право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном (ст. 41);
- право на підприємництво і працю (ст. 42, 43);
- право на освіту (ст. 53).

Далі в документі перелічено, які конкретно заходи, що застосовуються в Україні під час воєнного стану, можуть вважатися відступом від Конвенції про захист прав людини:

- примусове відчуження приватного або комунального майна для потреб держави;
- введення комендантської години;
- особливий режим в'їзду і виїзду, обмеження пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, руху транспорту;
- здійснення огляду речей, транспорту, багажу, вантажів, службових приміщень і житла громадян;
- заборона мирних зібрань, мітингів, походів, демонстрацій та інших заходів;
- заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання;
- заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання чи перебування без належного дозволу;
- встановлення військового збору для фіз та юросіб.

​​Україна на 2 місці у світовому рейтингу впливу кіберзлочинців.

Для розрахунку Індексу науковці опитали 92 провідних експертів з кіберзлочинності, які оцінювали окремі країни за найбільш значущими джерелами кожного з цих типів кіберзлочинності. Надалі кожну країну оцінювали відповідно до впливу, професіоналізму та технічних навичок кіберзлочинців.

П’ять основних категорій кіберзлочинності, які підпадали під дослідження:

- технічні продукти та послуги (розробка зловмисного програмного забезпечення, створення ботоферм, компрометація даних)
- атаки та вимагання (наприклад, розробка програм-вимагачів)
- крадіжка конфіденційних даних (наприклад, злом, фішинг, злам облікових записів, шахрайство з банківськими картками)
- шахрайство (шахрайство з передоплатою, компрометація корпоративної електронної пошти, шахрайство на онлайн-аукціонах та в онлайн-торгівлі)
- відмивання грошей (наприклад, шахрайство з кредитними картками, незаконні криптоплатформи).

​​Кількість справ про домашнє насильство в Україні б’є рекорди: похмура статистика
Протягом січня цього року зареєстровано вдвічі більше справ про домашнє насильство порівняно з 2023 роком

У січні 2024 року в Україні зареєстрували рекордну кількість справ про домашнє насильство. Про це повідомила платформа для роботи з відкритими даними «Опендатабот».

Загалом протягом січня було зареєстровано 435 справ про домашнє насильство, що майже вдвічі більше ніж у січні минулого року. За даними аналітиків, кількість справ щодо домашнього насильства зростає рік до року – виключенням став лише перший рік повномасштабного вторгнення.

Рекордну кількість нових справ про домашнє насильство було зафіксовано у січні 2024 року — 435 за місяць. Це вже на 55% більше, ніж у січні 2023 року, коли зареєстрували 280 таких справ.
225 кримінальних проваджень щодо домашнього насильства, в середньому, відкривали на місяць торік. Для порівняння, у ковідному 2020 таких справ було 184, а у 2021 році — 202 провадження на місяць.

За іншими даними щороку в Україні від домашнього насильства страждає близько 2 млн людей, 80% – жінки. 600 українок гинуть від нього кожного року.

Загалом 10 351 справа щодо домашнього насильства була зафіксована в Україні за останні 5 років.
Близько 80% від загальної кількості відкритих справ про домашнє насильство доходить до суду щорічно.

Нагадаємо, що стаття 126-1 про домашнє насильство була вперше внесена до Кримінального кодексу України у грудні 2017 року, а набула чинності у січні 2019. Перші справи у звітах Генпрокуратури з’явилися вже у квітні 2019 року.

Суди припинили розгляд ~ 11 000 кримінальних справ через мобілізацію обвинувачених, — Ngl.Media.

Більшість із зупинених судами справ – за статтями про крадіжку, ДТП зі смертельними наслідками та торгівлю наркотиками.

​​Ділимося черговим оглядом актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

В огляді відображено найважливіші правові позиції і висновки з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в ухвалених у березні 2024 року постановах ККС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

✅ констатовано, що дії військовозобов'язаного, який з моменту оголошення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» ухилився від призову на військову службу, вважаються такими, що вчинені під час мобілізації, в особливий період і підлягають кваліфікації за ст. 336 КК України. Незазначення при правовій кваліфікації кримінального правопорушення за цією статтею такої ознаки, як особливий період, не може вважатися беззаперечною підставою для визнання неправильною такої кваліфікації дій обвинуваченого;

✅ акцентовано на тому, що про вчинення шахрайства внутрішньо переміщеною особою свідчить отримання нею соціальної допомоги на підставі заяв, у яких вона не повідомила органам соціального захисту про наявність нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції;

✅ зазначено, що особа, яка вчинила два кримінальні проступки, що були розділені певним проміжком часу та утворювали реальну сукупність, не може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

У сфері кримінального процесуального права:

✅ вказано, що допустимість як доказів свідчень, здобутих за допомогою катувань з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні, зводить нанівець саму суть права обвинуваченого не свідчити проти себе та призводить до несправедливості кримінального провадження в цілому, а тому проведення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень прав людини, гарантованих статтями 27, 28 Конституції України, є обов’язковим;

✅ констатовано, що ухвала слідчого судді, якою відповідно до вимог законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного чи надзвичайного стану» вирішено долю речових доказів і передано патрони уповноваженій особі військової частини, не передбачена кримінальним процесуальним законом, а тому підлягає апеляційному оскарженню.

Упродовж березня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.