Ціна держави
Боротьба Трампа з високими цінами на дизель за допомогою вивозу дизпалива з московії вже помітно впливаює на ринок пального в США. Так, станом на другий понеділок після геніального рішення Трампа, середні ціни на американських автозаправках впали на 5 центів…
Отже, за передостанній тиждень до проміжних конгресових виборів ціна дизпалива на американських автозаправках продовжила зростати: плюс 8 центів за барель.
Це при тому, що минулий тиждень був відзначений важливою подією (точніше, її відсутністю): вперше за останні півроку не постраждав жоден росіянський нафтопереробний завод. Ну, власне, це підтверджує попередню статистику про те, що якщо страждання росНПЗ і впливають на американський дизель, то скоріше у кращу сторону.
Тож недарма в американських вищих політичних колах почала з’являтися більш притомна версія причин подорожчання пального: істерики недо-диктаторів. Залишилося скласти список цих капризних високопосадовців.
via Олександр Паращій, Concorde Capital
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Це при тому, що минулий тиждень був відзначений важливою подією (точніше, її відсутністю): вперше за останні півроку не постраждав жоден росіянський нафтопереробний завод. Ну, власне, це підтверджує попередню статистику про те, що якщо страждання росНПЗ і впливають на американський дизель, то скоріше у кращу сторону.
Тож недарма в американських вищих політичних колах почала з’являтися більш притомна версія причин подорожчання пального: істерики недо-диктаторів. Залишилося скласти список цих капризних високопосадовців.
via Олександр Паращій, Concorde Capital
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍52😁20❤4
За декілька днів до виборів у Конгрес демократи мають перевагу в загальнонаціональних опитуваннях щодо голосування за Палату представників: за даними агрегатора Silver Bulletin, вони випереджають республіканців на 9 відсоткових пунктів.
У боротьбі за Сенат картина також переважно сприятлива для Демократичної партії. Її кандидати лідирують у більшості конкурентних перегонів: приблизно на 10 в. п. у Джорджії та Північній Кароліні, на 6–7 в. п. у Нью-Гемпширі й Міннесоті, на 2–3 в. п. у Техасі, Алясці, Мені, Мічигані та Огайо. В Айові й Канзасі їхня перевага становить лише 0,8 в. п.
Республіканці натомість випереджають суперників на 6,5 в. п. у Флориді та Міссісіпі, на 1,5 в. п. у Південній Кароліні й на символічні 0,2 в. п. у Небрасці.
Однак головне питання — наскільки точно опитування відображають настрої виборців. На трьох останніх президентських виборах соціологи суттєво недооцінювали підтримку Дональда Трампа в низці штатів. У 2016, 2020 та 2024 роках опитування в середньому завищували показники демократів на 3,8 в. п.
На проміжних виборах ситуація була іншою: загальнонаціональні результати опитування передбачали досить точно. У 2018 році демократи мали середню перевагу в 7,3 в. п., а фактично перемогли з відривом у 8,4 в. п. У 2022-му опитування давали республіканцям перевагу в 2,5 в. п., тоді як підсумкова становила 2,8 в. п.
Проте точність у масштабах країни не гарантує точності в кожному штаті. На проміжних виборах також траплялися помітні відхилення, а для визначення складу Сенату саме вони можуть бути вирішальними.
У 2018 році опитування завищили підтримку демократів на 4,5 в. п. в Огайо, на 2–2,5 в. п. у Флориді, Мені та Канзасі й на 1,5 в. п. у Нью-Гемпширі. Натомість у Мічигані, Айові та Джорджії результати були доволі точними. Підтримку республіканців тоді переоцінили на 1,5 в. п. у Міннесоті та на 3 в. п. у Техасі.
У 2022 році показники демократів виявилися завищеними на 8–9 в. п. у Флориді та на Алясці, а також на 2,5–3,5 в. п. в Огайо й Техасі. Водночас республіканців переоцінили на 4–5 в. п. у Мені, Нью-Гемпширі та Мічигані. У Джорджії й Північній Кароліні опитування були досить близькими до результату.
Що зміниться, якщо умовно перенести ці історичні відхилення на нинішні сенатські перегони?
За поправки на помилки 2018 року демократи перемогли б у Джорджії, Техасі, Нью-Гемпширі та Міннесоті, а республіканці — у Флориді. В Айові, Огайо, Канзасі та Мені республіканці мали б невелику перевагу — у межах 1–2 в. п., тоді як у Мічигані демократи випереджали б суперників приблизно на 2 в. п.
Поправка на відхилення 2022 року дала б дещо іншу картину. Демократи впевнено перемагали б у Північній Кароліні, Нью-Гемпширі, Джорджії, Мічигані та Мені, республіканці — у Флориді й на Алясці. В Огайо, Техасі та Айові зберігалася б майже рівна боротьба з відривом менш як 1 в. п. Для Міннесоти й Канзасу таке порівняння було б ненадійним через недостатню кількість опитувань у 2022 році.
За дуже спрощеним підрахунком, нинішні середні показники опитувань означають для демократів приріст на сім місць — до 54 зі 100. Умовне повторення помилок 2018-го або 2022-го зменшує цей результат до трьох-чотирьох додаткових місць, тобто 50–51 мандата.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У боротьбі за Сенат картина також переважно сприятлива для Демократичної партії. Її кандидати лідирують у більшості конкурентних перегонів: приблизно на 10 в. п. у Джорджії та Північній Кароліні, на 6–7 в. п. у Нью-Гемпширі й Міннесоті, на 2–3 в. п. у Техасі, Алясці, Мені, Мічигані та Огайо. В Айові й Канзасі їхня перевага становить лише 0,8 в. п.
Республіканці натомість випереджають суперників на 6,5 в. п. у Флориді та Міссісіпі, на 1,5 в. п. у Південній Кароліні й на символічні 0,2 в. п. у Небрасці.
Однак головне питання — наскільки точно опитування відображають настрої виборців. На трьох останніх президентських виборах соціологи суттєво недооцінювали підтримку Дональда Трампа в низці штатів. У 2016, 2020 та 2024 роках опитування в середньому завищували показники демократів на 3,8 в. п.
На проміжних виборах ситуація була іншою: загальнонаціональні результати опитування передбачали досить точно. У 2018 році демократи мали середню перевагу в 7,3 в. п., а фактично перемогли з відривом у 8,4 в. п. У 2022-му опитування давали республіканцям перевагу в 2,5 в. п., тоді як підсумкова становила 2,8 в. п.
Проте точність у масштабах країни не гарантує точності в кожному штаті. На проміжних виборах також траплялися помітні відхилення, а для визначення складу Сенату саме вони можуть бути вирішальними.
У 2018 році опитування завищили підтримку демократів на 4,5 в. п. в Огайо, на 2–2,5 в. п. у Флориді, Мені та Канзасі й на 1,5 в. п. у Нью-Гемпширі. Натомість у Мічигані, Айові та Джорджії результати були доволі точними. Підтримку республіканців тоді переоцінили на 1,5 в. п. у Міннесоті та на 3 в. п. у Техасі.
У 2022 році показники демократів виявилися завищеними на 8–9 в. п. у Флориді та на Алясці, а також на 2,5–3,5 в. п. в Огайо й Техасі. Водночас республіканців переоцінили на 4–5 в. п. у Мені, Нью-Гемпширі та Мічигані. У Джорджії й Північній Кароліні опитування були досить близькими до результату.
Що зміниться, якщо умовно перенести ці історичні відхилення на нинішні сенатські перегони?
За поправки на помилки 2018 року демократи перемогли б у Джорджії, Техасі, Нью-Гемпширі та Міннесоті, а республіканці — у Флориді. В Айові, Огайо, Канзасі та Мені республіканці мали б невелику перевагу — у межах 1–2 в. п., тоді як у Мічигані демократи випереджали б суперників приблизно на 2 в. п.
Поправка на відхилення 2022 року дала б дещо іншу картину. Демократи впевнено перемагали б у Північній Кароліні, Нью-Гемпширі, Джорджії, Мічигані та Мені, республіканці — у Флориді й на Алясці. В Огайо, Техасі та Айові зберігалася б майже рівна боротьба з відривом менш як 1 в. п. Для Міннесоти й Канзасу таке порівняння було б ненадійним через недостатню кількість опитувань у 2022 році.
За дуже спрощеним підрахунком, нинішні середні показники опитувань означають для демократів приріст на сім місць — до 54 зі 100. Умовне повторення помилок 2018-го або 2022-го зменшує цей результат до трьох-чотирьох додаткових місць, тобто 50–51 мандата.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥20❤8👏7🤔4👍2🙏2
Ціна держави
⚡️ Російські удари змінили баланс торгівлі електроенергією: експорт упав удвічі, імпорт зріс на 49% За тиждень 12–18 жовтня Україна скоротила експорт електроенергії вдвічі — до 83,6 тис. МВт·год. Водночас імпорт збільшився на 49% — до 19,4 тис. МВт·год. Основною…
Україна скоротила експорт електроенергії на 57%, імпорт продовжує зростати
Експорт української електроенергії зменшується другий тиждень поспіль. За 19–25 жовтня він скоротився на 57% порівняно з попереднім тижнем — до 36 тис. МВт·год. Водночас імпорт зріс на 14%, до 22,2 тис. МВт·год. Попри це, обсяг продажу за кордон залишався у 1,6 раза більшим за закупівлі.
Тиждень минув під тиском російських атак на енергетичну інфраструктуру. У частині областей діяли погодинні відключення для споживачів та обмеження потужності для промисловості. А 20 жовтня, після поширення атак на західні регіони, промислові обмеження охопили всю країну. Додатково виробіток сонячних електростанцій знижували хмарність і коротший світловий день.
За даними Energy Map, найбільшим постачальником електроенергії була Угорщина: 13,9 тис. МВт·год, або майже 63% імпорту. З Румунії надійшло 6,3 тис. МВт·год, із Польщі — 2 тис. МВт·год. Закупівлі зросли за всіма трьома напрямками.
Угорщина також залишалася головним покупцем української електроенергії, отримавши 18,4 тис. МВт·год — понад половину експорту. До Молдови поставили 11 тис. МВт·год, до Румунії — 6,5 тис., до Польщі — 0,1 тис.
Експорт скоротився за всіма напрямками: до Румунії — на 61,1%, Угорщини — на 56,1%, Молдови — на 54,7%. Постачання до Польщі впали на 79,8%, хоча їхні обсяги й раніше були незначними.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Експорт української електроенергії зменшується другий тиждень поспіль. За 19–25 жовтня він скоротився на 57% порівняно з попереднім тижнем — до 36 тис. МВт·год. Водночас імпорт зріс на 14%, до 22,2 тис. МВт·год. Попри це, обсяг продажу за кордон залишався у 1,6 раза більшим за закупівлі.
Тиждень минув під тиском російських атак на енергетичну інфраструктуру. У частині областей діяли погодинні відключення для споживачів та обмеження потужності для промисловості. А 20 жовтня, після поширення атак на західні регіони, промислові обмеження охопили всю країну. Додатково виробіток сонячних електростанцій знижували хмарність і коротший світловий день.
За даними Energy Map, найбільшим постачальником електроенергії була Угорщина: 13,9 тис. МВт·год, або майже 63% імпорту. З Румунії надійшло 6,3 тис. МВт·год, із Польщі — 2 тис. МВт·год. Закупівлі зросли за всіма трьома напрямками.
Угорщина також залишалася головним покупцем української електроенергії, отримавши 18,4 тис. МВт·год — понад половину експорту. До Молдови поставили 11 тис. МВт·год, до Румунії — 6,5 тис., до Польщі — 0,1 тис.
Експорт скоротився за всіма напрямками: до Румунії — на 61,1%, Угорщини — на 56,1%, Молдови — на 54,7%. Постачання до Польщі впали на 79,8%, хоча їхні обсяги й раніше були незначними.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢26🤯7🤬2❤1
Ціни на енергію в Європі сягнули максимумів за чотири роки: урядам бракує швидких рішень
Європа наближається до зими з дорожчими енергоносіями та дедалі вужчим вибором засобів протидії кризі. У середу ціна газу перевищила €100 за мегават-годину вперше з 2022 року. До перебоїв із постачанням через війну на Близькому Сході додалися поспішні закупівлі для наповнення європейських сховищ.
На зустрічі в Люксембурзі міністри енергетики ЄС визнали: більшість короткострокових можливостей уже використано. Субсидії, податкові послаблення та підтримка відновлюваної енергетики не зняли суспільної напруги, яка переросла у протести.
Водночас уряди не поспішають закликати громадян обмежувати споживання. Фінляндія пропонує заохочувати енергоощадність через утеплення житла й заміну вікон. Польща застерігає, що скорочення попиту позначиться на промисловості та бізнесі. Міністерка енергетики Швеції Ебба Буш заявила, що високі ціни самі зменшуватимуть споживання.
Як пише POLITICO, єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен попередив про складну зиму й зосередився на субсидіях. Він допустив підтримку навіть викопного палива, але наголосив: допомога має бути адресною та тимчасовою.
Від початку війни на Близькому Сході уряди вже спрямували €18 млрд на податкові послаблення для викопного палива. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн застерігає, що така підтримка може стимулювати попит і порушувати конкуренцію на єдиному ринку. Проте частина країн, зокрема Греція, прагне більшої бюджетної свободи для субсидування енергії.
Інші пропозиції також наштовхуються на опір. За словами дипломатів, фон дер Ляєн відхилила ідею загальноєвропейського податку на надприбутки нафтогазових компаній. Спільні закупівлі енергоносіїв викликають сумніви через складність їх узгодження з наявними ланцюгами постачання. А рішення прискорити використання стратегічних запасів нафти й дизелю поки не принесло відчутного полегшення.
Довгострокові зміни поступово набирають сили: у Європі зростають продажі теплових насосів та електромобілів. Однак спроба Брюсселя прискорити електрифікацію через зміну оподаткування зіткнулася із запереченнями держав.
Швеція побоюється втручання в національну податкову політику, Німеччина й Польща — наслідків для промисловості, Італія — нового подорожчання енергії. Тож заходи, які могли б зменшити залежність від імпортного палива, потребують часу й домовленостей — тоді як зимові рахунки наближаються вже зараз.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європа наближається до зими з дорожчими енергоносіями та дедалі вужчим вибором засобів протидії кризі. У середу ціна газу перевищила €100 за мегават-годину вперше з 2022 року. До перебоїв із постачанням через війну на Близькому Сході додалися поспішні закупівлі для наповнення європейських сховищ.
На зустрічі в Люксембурзі міністри енергетики ЄС визнали: більшість короткострокових можливостей уже використано. Субсидії, податкові послаблення та підтримка відновлюваної енергетики не зняли суспільної напруги, яка переросла у протести.
Водночас уряди не поспішають закликати громадян обмежувати споживання. Фінляндія пропонує заохочувати енергоощадність через утеплення житла й заміну вікон. Польща застерігає, що скорочення попиту позначиться на промисловості та бізнесі. Міністерка енергетики Швеції Ебба Буш заявила, що високі ціни самі зменшуватимуть споживання.
Як пише POLITICO, єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен попередив про складну зиму й зосередився на субсидіях. Він допустив підтримку навіть викопного палива, але наголосив: допомога має бути адресною та тимчасовою.
Від початку війни на Близькому Сході уряди вже спрямували €18 млрд на податкові послаблення для викопного палива. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн застерігає, що така підтримка може стимулювати попит і порушувати конкуренцію на єдиному ринку. Проте частина країн, зокрема Греція, прагне більшої бюджетної свободи для субсидування енергії.
Інші пропозиції також наштовхуються на опір. За словами дипломатів, фон дер Ляєн відхилила ідею загальноєвропейського податку на надприбутки нафтогазових компаній. Спільні закупівлі енергоносіїв викликають сумніви через складність їх узгодження з наявними ланцюгами постачання. А рішення прискорити використання стратегічних запасів нафти й дизелю поки не принесло відчутного полегшення.
Довгострокові зміни поступово набирають сили: у Європі зростають продажі теплових насосів та електромобілів. Однак спроба Брюсселя прискорити електрифікацію через зміну оподаткування зіткнулася із запереченнями держав.
Швеція побоюється втручання в національну податкову політику, Німеччина й Польща — наслідків для промисловості, Італія — нового подорожчання енергії. Тож заходи, які могли б зменшити залежність від імпортного палива, потребують часу й домовленостей — тоді як зимові рахунки наближаються вже зараз.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏11✍8🤬4❤3😢2👍1
Запуск «е-Акцизу» відклали на вісім місяців: виграш часу для бізнесу, відкладений ефект для бюджету
Уряд переніс обов’язковий запуск системи «е-Акциз» із 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027-го. Вона охоплюватиме обіг алкоголю, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет.
Тестування триватиме до 30 червня 2027 року. До запуску підприємства продовжать користуватися паперовими акцизними марками, а граничний строк їх повернення продавцю перенесено на 1 січня 2028 року.
Як пояснює Міністерство фінансів, відтермінування дає змогу завершити технічне налаштування та уникнути перебоїв у виробництві й торгівлі.
Економічні наслідки залежать від співвідношення двох ризиків: передчасного запуску та затягування реформи.
Для легального бізнесу додатковий час може зменшити витрати поспішного переходу: дозволити перевірити інтеграцію облікових програм, налагодити маркування й навчити персонал. Якщо система недостатньо готова, її обов’язковий запуск здатен затримати відвантаження, збільшити складські залишки та потребу в обігових коштах. У такому разі відтермінування захищає економічну активність і поточні податкові надходження.
Проте пауза має й ціну. Вона відкладає потенційний ефект від кращого відстеження товарів та виявлення розбіжностей між виробництвом, імпортом і продажами. Якщо цифровий контроль справді скорочуватиме ухилення від оподаткування, бюджет отримає відповідні додаткові надходження пізніше. При цьому сам акциз не скасовується, а недоотриманий ефект від реформи не можна автоматично прирівнювати до всіх втрат від нелегального ринку.
Для конкуренції важливо, щоб нові правила ускладнювали роботу тіньових продавців, які отримують цінову перевагу завдяки несплаті податків. Водночас надмірно складне адміністрування може непропорційно навантажити малий легальний бізнес. Тому результат реформи слід оцінювати і за надходженнями, і за витратами підприємств на виконання вимог.
Сама цифровізація не гарантує детінізації. Потрібні достовірні дані, ефективні перевірки та відповідальність за порушення. Економічно виправдана пауза має завершитися перевіреною готовністю системи, зрозумілими правилами й передбачуваним переходом. Без цього вона лише продовжить невизначеність для тих, хто вже інвестував у підготовку, та відкладе очікувані вигоди для держави.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Уряд переніс обов’язковий запуск системи «е-Акциз» із 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027-го. Вона охоплюватиме обіг алкоголю, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет.
Тестування триватиме до 30 червня 2027 року. До запуску підприємства продовжать користуватися паперовими акцизними марками, а граничний строк їх повернення продавцю перенесено на 1 січня 2028 року.
Як пояснює Міністерство фінансів, відтермінування дає змогу завершити технічне налаштування та уникнути перебоїв у виробництві й торгівлі.
Економічні наслідки залежать від співвідношення двох ризиків: передчасного запуску та затягування реформи.
Для легального бізнесу додатковий час може зменшити витрати поспішного переходу: дозволити перевірити інтеграцію облікових програм, налагодити маркування й навчити персонал. Якщо система недостатньо готова, її обов’язковий запуск здатен затримати відвантаження, збільшити складські залишки та потребу в обігових коштах. У такому разі відтермінування захищає економічну активність і поточні податкові надходження.
Проте пауза має й ціну. Вона відкладає потенційний ефект від кращого відстеження товарів та виявлення розбіжностей між виробництвом, імпортом і продажами. Якщо цифровий контроль справді скорочуватиме ухилення від оподаткування, бюджет отримає відповідні додаткові надходження пізніше. При цьому сам акциз не скасовується, а недоотриманий ефект від реформи не можна автоматично прирівнювати до всіх втрат від нелегального ринку.
Для конкуренції важливо, щоб нові правила ускладнювали роботу тіньових продавців, які отримують цінову перевагу завдяки несплаті податків. Водночас надмірно складне адміністрування може непропорційно навантажити малий легальний бізнес. Тому результат реформи слід оцінювати і за надходженнями, і за витратами підприємств на виконання вимог.
Сама цифровізація не гарантує детінізації. Потрібні достовірні дані, ефективні перевірки та відповідальність за порушення. Економічно виправдана пауза має завершитися перевіреною готовністю системи, зрозумілими правилами й передбачуваним переходом. Без цього вона лише продовжить невизначеність для тих, хто вже інвестував у підготовку, та відкладе очікувані вигоди для держави.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍25❤4😁4
Ціна держави
32 243 грн - середня заробітна плата по Україні в липні. Після оподаткування - 24 827 грн "на руки". На 1,6 % у порівнянні з червнем 2026 р., повідомляє Держстат. 📊 Середні зарплати за сферами діяльності 💻 Інформація та телекомунікації — 78 716 грн (60 611…
33 153 грн - середня заробітна плата по Україні у вересні. Після оподаткування - 25 528 грн "на руки".
Це на 4,0% більше, ніж у серпні 2026 року, коли середня зарплата становила 31 892 грн, за даними Держстату.
📊 Середні зарплати за сферами діяльності
💻 Інформація та телекомунікації - 77 924 грн (60 001 грн) 🔻 -1,6%
🏦 Фінансова та страхова діяльність - 59 813 грн (46 056 грн) 🔻 -2,0%
🔬 Професійна, наукова та технічна діяльність - 43 594 грн (33 567 грн) 🔺 +5,6%
⚡️ Постачання електроенергії, газу, пари - 40 919 грн (31 508 грн) 🔺 +5,9%
⛏️ Добувна промисловість і розроблення кар'єрів - 40 915 грн (31 505 грн) 🔺 +6,6%
🛒 Оптова та роздрібна торгівля - 38 433 грн (29 593 грн) 🔺 +3,9%
🏛 Державне управління й оборона - 37 705 грн (29 033 грн) 🔻 -8,2%
🧰 Надання інших видів послуг - 37 428 грн (28 820 грн) 🔺 +0,6%
🏭 Промисловість - 36 658 грн (28 227 грн) 🔺 +2,6%
🏭 Переробна промисловість - 36 387 грн (28 018 грн) 🔺 +1,5%
🚚 Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність - 31 600 грн (24 332 грн) 🔺 +4,8%
🌾 Сільське, лісове та рибне господарство - 30 278 грн (23 314 грн) 🔺 +0,3%
👷 Будівництво - 28 532 грн (21 970 грн) 🔺 +6,7%
🏢 Операції з нерухомим майном - 27 444 грн (21 132 грн) 🔻 -3,0%
🗂 Адміністративне та допоміжне обслуговування - 26 207 грн (20 179 грн) 🔺 +1,9%
🚰 Водопостачання, каналізація та поводження з відходами - 24 911 грн (19 181 грн) 🔺 +0,6%
🎓 Освіта - 24 457 грн (18 832 грн) 🔺 +28,0%
🍽 Тимчасове розміщування й організація харчування - 23 202 грн (17 866 грн) 🔻 -2,3%
🎭 Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок - 22 103 грн (17 019 грн) 🔺 +2,2%
🏥 Охорона здоров’я та соціальна допомога - 21 848 грн (16 823 грн) 🔻 -1,9%
Топ-5 найбільш оплачуваних
💻 Інформація та телекомунікації - 77 924 грн (60 001 грн)
🏦 Фінансова та страхова діяльність - 59 813 грн (46 056 грн)
🔬 Професійна, наукова та технічна діяльність - 43 594 грн (33 567 грн)
⚡️ Постачання електроенергії, газу, пари - 40 919 грн (31 508 грн)
⛏️ Добувна промисловість і розроблення кар'єрів - 40 915 грн (31 505 грн)
Топ-5 найменш оплачуваних
🏥 Охорона здоров’я та соціальна допомога - 21 848 грн (16 823 грн)
🎭 Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок - 22 103 грн (17 019 грн)
🍽 Тимчасове розміщування й організація харчування - 23 202 грн (17 866 грн)
🎓 Освіта - 24 457 грн (18 832 грн)
🚰 Водопостачання, каналізація та поводження з відходами - 24 911 грн (19 181 грн)
Освітяни цього разу вирвалися з останнього місця: зарплата в освіті за місяць підскочила одразу на 28% - з 19 109 до 24 457 грн (або з 14 713 до 18 832 грн на руки).
Натомість найменше тепер отримують працівники сфери охорони здоров’я та соціальної допомоги - 21 848 грн, або близько 16 823 грн "на руки".
Найбільше падіння серед основних сфер відбулося у державному управлінні й обороні - на 8,2% за місяць. Але важлива примітка: цей показник не є середньою зарплатою військовослужбовців ЗСУ. Статистика заробітної плати штатних працівників підприємств та установ не охоплює грошове забезпечення військовослужбовців у повному обсязі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Це на 4,0% більше, ніж у серпні 2026 року, коли середня зарплата становила 31 892 грн, за даними Держстату.
📊 Середні зарплати за сферами діяльності
💻 Інформація та телекомунікації - 77 924 грн (60 001 грн) 🔻 -1,6%
🏦 Фінансова та страхова діяльність - 59 813 грн (46 056 грн) 🔻 -2,0%
🔬 Професійна, наукова та технічна діяльність - 43 594 грн (33 567 грн) 🔺 +5,6%
⚡️ Постачання електроенергії, газу, пари - 40 919 грн (31 508 грн) 🔺 +5,9%
⛏️ Добувна промисловість і розроблення кар'єрів - 40 915 грн (31 505 грн) 🔺 +6,6%
🛒 Оптова та роздрібна торгівля - 38 433 грн (29 593 грн) 🔺 +3,9%
🏛 Державне управління й оборона - 37 705 грн (29 033 грн) 🔻 -8,2%
🧰 Надання інших видів послуг - 37 428 грн (28 820 грн) 🔺 +0,6%
🏭 Промисловість - 36 658 грн (28 227 грн) 🔺 +2,6%
🏭 Переробна промисловість - 36 387 грн (28 018 грн) 🔺 +1,5%
🚚 Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність - 31 600 грн (24 332 грн) 🔺 +4,8%
🌾 Сільське, лісове та рибне господарство - 30 278 грн (23 314 грн) 🔺 +0,3%
👷 Будівництво - 28 532 грн (21 970 грн) 🔺 +6,7%
🏢 Операції з нерухомим майном - 27 444 грн (21 132 грн) 🔻 -3,0%
🗂 Адміністративне та допоміжне обслуговування - 26 207 грн (20 179 грн) 🔺 +1,9%
🚰 Водопостачання, каналізація та поводження з відходами - 24 911 грн (19 181 грн) 🔺 +0,6%
🎓 Освіта - 24 457 грн (18 832 грн) 🔺 +28,0%
🍽 Тимчасове розміщування й організація харчування - 23 202 грн (17 866 грн) 🔻 -2,3%
🎭 Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок - 22 103 грн (17 019 грн) 🔺 +2,2%
🏥 Охорона здоров’я та соціальна допомога - 21 848 грн (16 823 грн) 🔻 -1,9%
Топ-5 найбільш оплачуваних
💻 Інформація та телекомунікації - 77 924 грн (60 001 грн)
🏦 Фінансова та страхова діяльність - 59 813 грн (46 056 грн)
🔬 Професійна, наукова та технічна діяльність - 43 594 грн (33 567 грн)
⚡️ Постачання електроенергії, газу, пари - 40 919 грн (31 508 грн)
⛏️ Добувна промисловість і розроблення кар'єрів - 40 915 грн (31 505 грн)
Топ-5 найменш оплачуваних
🏥 Охорона здоров’я та соціальна допомога - 21 848 грн (16 823 грн)
🎭 Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок - 22 103 грн (17 019 грн)
🍽 Тимчасове розміщування й організація харчування - 23 202 грн (17 866 грн)
🎓 Освіта - 24 457 грн (18 832 грн)
🚰 Водопостачання, каналізація та поводження з відходами - 24 911 грн (19 181 грн)
Освітяни цього разу вирвалися з останнього місця: зарплата в освіті за місяць підскочила одразу на 28% - з 19 109 до 24 457 грн (або з 14 713 до 18 832 грн на руки).
Натомість найменше тепер отримують працівники сфери охорони здоров’я та соціальної допомоги - 21 848 грн, або близько 16 823 грн "на руки".
Найбільше падіння серед основних сфер відбулося у державному управлінні й обороні - на 8,2% за місяць. Але важлива примітка: цей показник не є середньою зарплатою військовослужбовців ЗСУ. Статистика заробітної плати штатних працівників підприємств та установ не охоплює грошове забезпечення військовослужбовців у повному обсязі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢17❤8✍5👍3🥱3🌚1
Від акцій до стартапів: як працюють приватні інвестиції і кому вони підходять
Як інвестують у компанії ще до їхнього виходу на біржу? Чому одні втрачають гроші, а інші заробляють — і чи є тут місце новачкам?
2 листопада о 18:00 за Києвом розберемо це на відкритому вебінарі ICLUB.
🔥 Доєднається Вікторія Тігіпко — засновниця ICLUB та TA Ventures, яка за 17 років проінвестувала у стартапи $75 млн.
Поговоримо про відмінності між акціями та стартапами, ризики приватного ринку й можливості стартувати від $5 000.
👉 Реєструйтеся
#реклама
Як інвестують у компанії ще до їхнього виходу на біржу? Чому одні втрачають гроші, а інші заробляють — і чи є тут місце новачкам?
2 листопада о 18:00 за Києвом розберемо це на відкритому вебінарі ICLUB.
🔥 Доєднається Вікторія Тігіпко — засновниця ICLUB та TA Ventures, яка за 17 років проінвестувала у стартапи $75 млн.
Поговоримо про відмінності між акціями та стартапами, ризики приватного ринку й можливості стартувати від $5 000.
👉 Реєструйтеся
#реклама
👍6❤4🔥3🤮1
📉 Економіка України у 2026 році скоротиться, а інфляція прискориться до 12,5% - НБУ суттєво погіршив прогноз
Національний банк переглянув макроекономічний прогноз на тлі посилення російських атак, проблем із логістикою та подорожчання пального.
🔴 Інфляція
У вересні інфляція прискорилася до 10% р/р, базова - до 8,8%. За оцінкою НБУ, тенденція до зростання цін зберігалася й у жовтні.
Прогноз інфляції на кінець 2026 року підвищено з 10% до 12,5%.
Лише наслідки російських обстрілів, за оцінкою НБУ, додадуть близько 0,7 в. п. до річної інфляції. Додатковий тиск створюють подорожчання пального через війну на Близькому Сході, зростання витрат бізнесу та розширення бюджетних стимулів.
У 2027 році НБУ очікує сповільнення інфляції до 7,3%, а повернення до цілі 5% - у 2028 році.
📉 ВВП
Ще суттєвіше погіршився прогноз економічного зростання.
НБУ очікує, що у 2026 році реальний ВВП скоротиться на 0,4%. Попередній прогноз передбачав зростання на 1,8%.
За оцінкою регулятора, вже у III кварталі економіка скоротилася на 0,5% р/р. Основні причини - блокада морських портів, російські удари по виробничих потужностях і логістиці. Особливо постраждали металургія та видобувна промисловість.
НБУ оцінює негативний внесок посилення російських обстрілів у динаміку ВВП приблизно в -1,9 в. п.
Швидкого відновлення регулятор поки не очікує:
2026: -0,4%
2027: +0,4%
2028: +2,2%
Прогноз на 2027 рік базується, зокрема, на припущенні, що в середині року покращиться логістика. Економіку також мають підтримувати інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва зброї та відновлення критичної інфраструктури.
💵 Облікова ставка - 16,5%
Через посилення інфляційного тиску НБУ підвищив облікову ставку з 16% до 16,5%.
Знижувати її швидко регулятор не планує: базовий прогноз передбачає збереження ставки на рівні 16,5% до II кварталу 2027 року.
Мета - зробити гривневі депозити та ОВДП достатньо привабливими, обмежити тиск на валютний ринок і не допустити подальшого погіршення інфляційних очікувань.
🌍 Україна залишається критично залежною від зовнішнього фінансування
НБУ закладає у прогноз на 2026 рік близько $50 млрд прямої бюджетної підтримки та понад $32 млрд за оборонною складовою Ukraine Support Loan.
На 2027 рік очікується відповідно близько $52 млрд та $37 млрд.
Такі обсяги допомоги, за розрахунками НБУ, мають дати змогу фінансувати значні потреби бюджету та підтримувати міжнародні резерви на рівні понад $62 млрд у 2026-2027 роках.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Національний банк переглянув макроекономічний прогноз на тлі посилення російських атак, проблем із логістикою та подорожчання пального.
🔴 Інфляція
У вересні інфляція прискорилася до 10% р/р, базова - до 8,8%. За оцінкою НБУ, тенденція до зростання цін зберігалася й у жовтні.
Прогноз інфляції на кінець 2026 року підвищено з 10% до 12,5%.
Лише наслідки російських обстрілів, за оцінкою НБУ, додадуть близько 0,7 в. п. до річної інфляції. Додатковий тиск створюють подорожчання пального через війну на Близькому Сході, зростання витрат бізнесу та розширення бюджетних стимулів.
У 2027 році НБУ очікує сповільнення інфляції до 7,3%, а повернення до цілі 5% - у 2028 році.
📉 ВВП
Ще суттєвіше погіршився прогноз економічного зростання.
НБУ очікує, що у 2026 році реальний ВВП скоротиться на 0,4%. Попередній прогноз передбачав зростання на 1,8%.
За оцінкою регулятора, вже у III кварталі економіка скоротилася на 0,5% р/р. Основні причини - блокада морських портів, російські удари по виробничих потужностях і логістиці. Особливо постраждали металургія та видобувна промисловість.
НБУ оцінює негативний внесок посилення російських обстрілів у динаміку ВВП приблизно в -1,9 в. п.
Швидкого відновлення регулятор поки не очікує:
2026: -0,4%
2027: +0,4%
2028: +2,2%
Прогноз на 2027 рік базується, зокрема, на припущенні, що в середині року покращиться логістика. Економіку також мають підтримувати інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва зброї та відновлення критичної інфраструктури.
💵 Облікова ставка - 16,5%
Через посилення інфляційного тиску НБУ підвищив облікову ставку з 16% до 16,5%.
Знижувати її швидко регулятор не планує: базовий прогноз передбачає збереження ставки на рівні 16,5% до II кварталу 2027 року.
Мета - зробити гривневі депозити та ОВДП достатньо привабливими, обмежити тиск на валютний ринок і не допустити подальшого погіршення інфляційних очікувань.
🌍 Україна залишається критично залежною від зовнішнього фінансування
НБУ закладає у прогноз на 2026 рік близько $50 млрд прямої бюджетної підтримки та понад $32 млрд за оборонною складовою Ukraine Support Loan.
На 2027 рік очікується відповідно близько $52 млрд та $37 млрд.
Такі обсяги допомоги, за розрахунками НБУ, мають дати змогу фінансувати значні потреби бюджету та підтримувати міжнародні резерви на рівні понад $62 млрд у 2026-2027 роках.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😭29😢10❤4✍4🔥3👍1
Україна запровадила санкції проти розробників російського аналога Starlink і 39 суден тіньового флоту
Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції проти 10 компаній і 19 росіян, залучених до створення супутникової системи «Рассвєт». Окремий пакет обмежень охопив 39 суден російського тіньового флоту.
Росія прагне створити власну низькоорбітальну мережу, подібну до Starlink. За оцінкою української сторони, її планують використовувати для управління військами, ударними дронами, зокрема «шахедами», та ракетами в реальному часі.
Як повідомляє Офіс президента, під санкції потрапили розробник та інтегратор проєкту «Бюро 1440», виробник супутників і терміналів «ФАБ Рассвєт», виробник сонячних батарей «Лабс 1440» та білоруське підприємство «АероКосмічні прилади». Обмеження також стосуються постачальників іноземного обладнання й електронних компонентів.
Радник президента із санкційної політики Владислав Власюк пояснив: проєкт залежить від закордонних технологій, тому Україна намагається перекрити ці ланцюги ще на етапі розробки та закликає партнерів приєднатися до обмежень.
Другий пакет спрямований проти суден, які перевозять російську нафту, нафтопродукти й газовий конденсат до Китаю, Індії, Єгипту, Туреччини та інших країн. Сімнадцять із них ходять під російським прапором, решта — під іноземними.
Лише танкер Vasily Dinkov за перше півріччя 2026 року здійснив 15 перевезень близько 726 тис. тонн російської нафти. Частина суден уже перебуває під санкціями партнерів. Київ передасть їм інформацію для повної синхронізації обмежень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції проти 10 компаній і 19 росіян, залучених до створення супутникової системи «Рассвєт». Окремий пакет обмежень охопив 39 суден російського тіньового флоту.
Росія прагне створити власну низькоорбітальну мережу, подібну до Starlink. За оцінкою української сторони, її планують використовувати для управління військами, ударними дронами, зокрема «шахедами», та ракетами в реальному часі.
Як повідомляє Офіс президента, під санкції потрапили розробник та інтегратор проєкту «Бюро 1440», виробник супутників і терміналів «ФАБ Рассвєт», виробник сонячних батарей «Лабс 1440» та білоруське підприємство «АероКосмічні прилади». Обмеження також стосуються постачальників іноземного обладнання й електронних компонентів.
Радник президента із санкційної політики Владислав Власюк пояснив: проєкт залежить від закордонних технологій, тому Україна намагається перекрити ці ланцюги ще на етапі розробки та закликає партнерів приєднатися до обмежень.
Другий пакет спрямований проти суден, які перевозять російську нафту, нафтопродукти й газовий конденсат до Китаю, Індії, Єгипту, Туреччини та інших країн. Сімнадцять із них ходять під російським прапором, решта — під іноземними.
Лише танкер Vasily Dinkov за перше півріччя 2026 року здійснив 15 перевезень близько 726 тис. тонн російської нафти. Частина суден уже перебуває під санкціями партнерів. Київ передасть їм інформацію для повної синхронізації обмежень.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍44🤣3❤2👏1
Ціна держави
Binance повідомила про інцидент на $6,3 млрд і призупинила введення та виведення коштів Криптобіржа Binance попередньо оцінює фінансові наслідки безпекового інциденту приблизно у $6,3 млрд. Компанія заявила, що покриє всі втрати коштом фонду SAFU та власних…
У нас про це докладно розкладено у відео Економіка КНДР: рабство, наркоторгівля, зброя для терористів та диктаторів.
А хто хоче більше зануритися в щасливе життя середньостатистичного мешканця КНДР, то є інше відео - Як живуть люди в КНДР: країна-концтабір
Хоча не варто принижувати мудре правління Кім Чен Ина, який слідом за своїм батьком вивчив уроки "Тяжкого походу" (це коли від голоду померло 0,5-1 млн осіб), і запровадив елементи капіталізму у комуністичній монархії, що створило "північнокорейське економічне диво" - "Економічне диво КНДР: олігархи, хабарі, нерівність і приватна власність"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17💯12🤡3❤2
Прихована ціна податків: у скільки бізнесу обходиться їх адміністрування
Український бізнес сплачує не лише податки, а й приховану «адміністративну ренту»: витрачає час і кошти на облік, звітність, документування операцій, перевірки, розблокування податкових накладних та оскарження рішень контролюючих органів.
У колонці для «Бізнес Цензор» Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна, пояснює, де виникають найбільші витрати та як їх можна скоротити без втрати податкового контролю.
За дослідженням CASE Україна за 2025 рік, підприємства на загальній системі з ПДВ витрачали на бухгалтерський і податковий облік у середньому 478,2 людино-дня на рік. Для бізнесу на спрощеній системі без ПДВ показник становив 114,5 людино-дня. Це демонструє, наскільки складність податкового режиму впливає на навантаження.
Окремою проблемою залишається блокування накладних. У 2025 році ДПС зупинила реєстрацію 1,14 млн податкових накладних і розрахунків коригування. Бізнес був змушений готувати пояснення, повторно збирати документи та домагатися відновлення реєстрації. За цей же рік податкова завершила понад 53 тис. перевірок, отримала майже 50 тис. скарг, а в судах перебувало 71,8 тис. справ проти органів ДПС.
Найбільше ресурсів забирають документування господарських операцій, ведення обліку, взаємодія з податковою, звітність, платежі та оскарження. Цифровізація не розв’язує проблему, якщо електронні сервіси лише відтворюють паперову бюрократію та вимагають повторного введення даних, які держава вже має.
ЄС планує до 2029 року скоротити адміністративне навантаження на компанії щонайменше на 25%, а на малий і середній бізнес — на 35%. Україні також потрібні вимірювані цілі: зниження загального навантаження принаймні на 30%, а для МСП — на 40%.
Серед ключових кроків — аудит усіх податкових процедур, реформа адміністрування ПДВ і СМКОР, автоматичне розблокування більшості накладних через 30 днів, повторне використання вже поданих даних, попередньо заповнені декларації та ризик-орієнтовані перевірки. Технічні помилки без фіскальних втрат мають виправлятися без непропорційних санкцій.
Успіх реформи слід вимірювати не кількістю нових електронних сервісів, а тим, скільки робочого часу реально заощадив бізнес. Зменшення вартості податкового адміністрування дасть підприємствам змогу спрямувати більше ресурсів на інвестиції, виробництво та створення робочих місць.
Читати статтю повністю
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Український бізнес сплачує не лише податки, а й приховану «адміністративну ренту»: витрачає час і кошти на облік, звітність, документування операцій, перевірки, розблокування податкових накладних та оскарження рішень контролюючих органів.
У колонці для «Бізнес Цензор» Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна, пояснює, де виникають найбільші витрати та як їх можна скоротити без втрати податкового контролю.
За дослідженням CASE Україна за 2025 рік, підприємства на загальній системі з ПДВ витрачали на бухгалтерський і податковий облік у середньому 478,2 людино-дня на рік. Для бізнесу на спрощеній системі без ПДВ показник становив 114,5 людино-дня. Це демонструє, наскільки складність податкового режиму впливає на навантаження.
Окремою проблемою залишається блокування накладних. У 2025 році ДПС зупинила реєстрацію 1,14 млн податкових накладних і розрахунків коригування. Бізнес був змушений готувати пояснення, повторно збирати документи та домагатися відновлення реєстрації. За цей же рік податкова завершила понад 53 тис. перевірок, отримала майже 50 тис. скарг, а в судах перебувало 71,8 тис. справ проти органів ДПС.
Найбільше ресурсів забирають документування господарських операцій, ведення обліку, взаємодія з податковою, звітність, платежі та оскарження. Цифровізація не розв’язує проблему, якщо електронні сервіси лише відтворюють паперову бюрократію та вимагають повторного введення даних, які держава вже має.
ЄС планує до 2029 року скоротити адміністративне навантаження на компанії щонайменше на 25%, а на малий і середній бізнес — на 35%. Україні також потрібні вимірювані цілі: зниження загального навантаження принаймні на 30%, а для МСП — на 40%.
Серед ключових кроків — аудит усіх податкових процедур, реформа адміністрування ПДВ і СМКОР, автоматичне розблокування більшості накладних через 30 днів, повторне використання вже поданих даних, попередньо заповнені декларації та ризик-орієнтовані перевірки. Технічні помилки без фіскальних втрат мають виправлятися без непропорційних санкцій.
Успіх реформи слід вимірювати не кількістю нових електронних сервісів, а тим, скільки робочого часу реально заощадив бізнес. Зменшення вартості податкового адміністрування дасть підприємствам змогу спрямувати більше ресурсів на інвестиції, виробництво та створення робочих місць.
Читати статтю повністю
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤23👍15👏1
Європа не може домовитися, хто представлятиме її на переговорах щодо України
Європейські столиці дедалі більше непокояться, що умови завершення російсько-української війни визначатимуть без них. Водночас спільної відповіді на питання, хто і в якому форматі має представляти Європу, досі немає.
Тривога посилилася напередодні нового раунду тристоронніх переговорів України, Росії та США, який очікується в Абу-Дабі в першій половині листопада. Європейці побоюються, що Вашингтон і Москва можуть узгодити без їхньої участі положення майбутньої мирної угоди — зокрема гарантії безпеки для Росії, які потенційно передбачатимуть обмеження для НАТО.
Як пише Financial Times, розбіжності всередині Європи проявилися після телефонної розмови президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з Володимиром Путіним 27 жовтня. Лідери організували дзвінок, попередньо не заручившись підтримкою Євросоюзу, що викликало критику союзників.
Ця суперечка оголила ширшу проблему: Європа прагне впливати на переговори, але не має узгодженого способу доносити свою позицію до Путіна й Дональда Трампа.
За інформацією FT, США та Україна розглядали Велику Британію, Францію і Німеччину — групу E3 — як найімовірніших представників Європи. Однак менші європейські держави заперечують проти такого формату. До того ж питання санкцій, відносин України з ЄС та її європейської інтеграції потребуватимуть участі інституцій Євросоюзу.
Один із дипломатів пояснив виданню, що наразі сторони намагатимуться працювати у форматі E3. Проте, якщо переговори перейдуть до змістовних домовленостей — до чого, на його думку, ще далеко, — обійтися без інституцій ЄС буде неможливо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європейські столиці дедалі більше непокояться, що умови завершення російсько-української війни визначатимуть без них. Водночас спільної відповіді на питання, хто і в якому форматі має представляти Європу, досі немає.
Тривога посилилася напередодні нового раунду тристоронніх переговорів України, Росії та США, який очікується в Абу-Дабі в першій половині листопада. Європейці побоюються, що Вашингтон і Москва можуть узгодити без їхньої участі положення майбутньої мирної угоди — зокрема гарантії безпеки для Росії, які потенційно передбачатимуть обмеження для НАТО.
Як пише Financial Times, розбіжності всередині Європи проявилися після телефонної розмови президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з Володимиром Путіним 27 жовтня. Лідери організували дзвінок, попередньо не заручившись підтримкою Євросоюзу, що викликало критику союзників.
Ця суперечка оголила ширшу проблему: Європа прагне впливати на переговори, але не має узгодженого способу доносити свою позицію до Путіна й Дональда Трампа.
За інформацією FT, США та Україна розглядали Велику Британію, Францію і Німеччину — групу E3 — як найімовірніших представників Європи. Однак менші європейські держави заперечують проти такого формату. До того ж питання санкцій, відносин України з ЄС та її європейської інтеграції потребуватимуть участі інституцій Євросоюзу.
Один із дипломатів пояснив виданню, що наразі сторони намагатимуться працювати у форматі E3. Проте, якщо переговори перейдуть до змістовних домовленостей — до чого, на його думку, ще далеко, — обійтися без інституцій ЄС буде неможливо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13🤯9🤬5😁1
У Словаччині поновили розслідування передачі Україні винищувачів МіГ-29
Генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка 30 жовтня доручив поновити розслідування передачі Україні винищувачів МіГ-29 і систем протиповітряної оборони «Куб». Йдеться про допомогу, яку попередній уряд надав Києву у 2023 році. Справу закрили в лютому цього року, проте генпрокурор вважає це рішення передчасним.
За його словами, під час досудового розслідування обставини не встановили в обсязі, достатньому для ухвалення рішення.
Як повідомляє Reuters, закриваючи справу, регіональний прокурор Братислави Растіслав Ремета дійшов висновку, що передача техніки не була злочином. Він пояснював: радянські винищувачі та комплекси ППО були застарілими й не повністю боєздатними, бракувало пілотів і ракет. Колишній міністр оборони Ярослав Надь заперечує будь-які порушення.
Допомога Україні залишається предметом гострої суперечки між нинішньою владою та її попередниками. Уряд Роберта Фіцо, який припинив військову допомогу Києву та проводить більш проросійську зовнішню політику, неодноразово критикував передачу літаків.
Фіцо стверджував, що це зробило Словаччину залежною від патрулювання її повітряного простору союзниками. Один із високопоставлених представників його партії навіть назвав передачу техніки саботажем. Поновлення розслідування повертає цю політичну суперечку в кримінально-процесуальну площину, але саме по собі не встановлює чиєїсь вини.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка 30 жовтня доручив поновити розслідування передачі Україні винищувачів МіГ-29 і систем протиповітряної оборони «Куб». Йдеться про допомогу, яку попередній уряд надав Києву у 2023 році. Справу закрили в лютому цього року, проте генпрокурор вважає це рішення передчасним.
За його словами, під час досудового розслідування обставини не встановили в обсязі, достатньому для ухвалення рішення.
Як повідомляє Reuters, закриваючи справу, регіональний прокурор Братислави Растіслав Ремета дійшов висновку, що передача техніки не була злочином. Він пояснював: радянські винищувачі та комплекси ППО були застарілими й не повністю боєздатними, бракувало пілотів і ракет. Колишній міністр оборони Ярослав Надь заперечує будь-які порушення.
Допомога Україні залишається предметом гострої суперечки між нинішньою владою та її попередниками. Уряд Роберта Фіцо, який припинив військову допомогу Києву та проводить більш проросійську зовнішню політику, неодноразово критикував передачу літаків.
Фіцо стверджував, що це зробило Словаччину залежною від патрулювання її повітряного простору союзниками. Один із високопоставлених представників його партії навіть назвав передачу техніки саботажем. Поновлення розслідування повертає цю політичну суперечку в кримінально-процесуальну площину, але саме по собі не встановлює чиєїсь вини.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡65🤨5😁2👀2❤1
Середня ціна сільгоспземлі в Україні зросла до 70,2 тис. грн за гектар
У 2026 році середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні становить 70 199 грн, або $1 590. За оприлюдненими даними, цьогоріч продано 85 852 ділянки загальною площею понад 233 тис. га.
Ціни суттєво відрізняються залежно від покупця. Юридичні особи придбали близько 90,1 тис. га, сплачуючи в середньому 92 862 грн за гектар. Фізичні особи купили майже 142,9 тис. га із середньою ціною 55 914 грн.
Як повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства, від скасування мораторію на продаж окремих сільгоспземель власників змінили понад 405 тис. ділянок загальною площею майже 1,2 млн га. Міністр Тарас Висоцький наголошує: можливість купувати землю та інвестувати в неї дає аграріям основу для довгострокового планування навіть під час війни.
Найбільші площі цьогоріч продали на Полтавщині — 23,2 тис. га та Одещині — 22,8 тис. га. Далі йдуть Кіровоградщина — 18,8 тис., Вінниччина — 18,2 тис. і Чернігівщина — 17,4 тис. га.
За ціною лідирує Івано-Франківська область: гектар у середньому коштує 145 275 грн. На Львівщині показник становить 133 783 грн, Тернопільщині — 117 243 грн, Вінниччині — 102 551 грн, Полтавщині — 100 052 грн.
За оцінкою міністерства, зростання обсягів земельного ринку цього року призупинилося, однак зниження активності не спостерігається.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У 2026 році середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні становить 70 199 грн, або $1 590. За оприлюдненими даними, цьогоріч продано 85 852 ділянки загальною площею понад 233 тис. га.
Ціни суттєво відрізняються залежно від покупця. Юридичні особи придбали близько 90,1 тис. га, сплачуючи в середньому 92 862 грн за гектар. Фізичні особи купили майже 142,9 тис. га із середньою ціною 55 914 грн.
Як повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства, від скасування мораторію на продаж окремих сільгоспземель власників змінили понад 405 тис. ділянок загальною площею майже 1,2 млн га. Міністр Тарас Висоцький наголошує: можливість купувати землю та інвестувати в неї дає аграріям основу для довгострокового планування навіть під час війни.
Найбільші площі цьогоріч продали на Полтавщині — 23,2 тис. га та Одещині — 22,8 тис. га. Далі йдуть Кіровоградщина — 18,8 тис., Вінниччина — 18,2 тис. і Чернігівщина — 17,4 тис. га.
За ціною лідирує Івано-Франківська область: гектар у середньому коштує 145 275 грн. На Львівщині показник становить 133 783 грн, Тернопільщині — 117 243 грн, Вінниччині — 102 551 грн, Полтавщині — 100 052 грн.
За оцінкою міністерства, зростання обсягів земельного ринку цього року призупинилося, однак зниження активності не спостерігається.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31❤3
🇺🇦 Друзі, до вашої уваги добірка каналів, які можуть стати вам в нагоді. Підписуйтесь!
▪️Опціоніст — чесний щоденник трейдера та інвестора. Публічний портфель, реальні опціонні угоди, логіка рішень, ризики, помилки та результати. Без обіцянок легких грошей і торгівлі заднім числом. Лише системний підхід, відповідальність і справжній шлях розвитку на фінансовому ринку.
▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.
▪️ IT Ukraine — простими словами про бізнес та IT. Щодня корисні ШІ-інструменти й головні тренди індустрії, а також безкоштовні курси та ресурси для навчання.
▪️️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.
▪️Бізнес-Patriot — канал захисту підприємців. Моніторимо законодавство, ділимося інсайдами та розповідаємо, де держава втрачає гроші. Розʼяснюємо податок на посилки, оподаткування цифрових платформ, ПДВ для ФОП. Будьте в курсі!
▪️Інвестор24 — ТОПова інвест новинарня.
▪️Опціоніст — чесний щоденник трейдера та інвестора. Публічний портфель, реальні опціонні угоди, логіка рішень, ризики, помилки та результати. Без обіцянок легких грошей і торгівлі заднім числом. Лише системний підхід, відповідальність і справжній шлях розвитку на фінансовому ринку.
▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.
▪️ IT Ukraine — простими словами про бізнес та IT. Щодня корисні ШІ-інструменти й головні тренди індустрії, а також безкоштовні курси та ресурси для навчання.
▪️️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.
▪️Бізнес-Patriot — канал захисту підприємців. Моніторимо законодавство, ділимося інсайдами та розповідаємо, де держава втрачає гроші. Розʼяснюємо податок на посилки, оподаткування цифрових платформ, ПДВ для ФОП. Будьте в курсі!
▪️Інвестор24 — ТОПова інвест новинарня.
👍5❤2💯2
Проєкт російського бюджету на 2027 рік досить чітко показує, на що Кремль робить ставку: військові витрати продовжують зростати, тоді як частину цивільних статей скорочують.
На розділ «Національна оборона» планують спрямувати 17,1 трлн рублів ($212 млрд) — рекордну суму від початку повномасштабної війни. Це на 41% більше, ніж 12,1 трлн рублів ($150 млрд), передбачені законом про бюджет на 2026 рік.
Одна лише оборона поглине близько 35% усіх федеральних видатків.
А якщо додати ще 4,3 трлн рублів ($53,3 млрд) на національну безпеку та правоохоронні органи, силовий блок отримає близько 21,4 трлн рублів ($265,3 млрд) — 44% федерального бюджету. Це більше ніж весь ВВП України!
І це ще без частини військових витрат, які можуть бути заховані в інших бюджетних розділах.
Тобто майже кожен другий рубль федеральних видатків РФ наступного року буде пов’язаний з армією, силовиками та безпекою.
При цьому економічна ціна війни стає дедалі помітнішою.
💸 Дефіцит федерального бюджету за підсумками 2026 року очікується на рівні 7,3 трлн рублів ($90,5 млрд), або 3,2% ВВП. Це вдвічі більше за 1,6% ВВП, які російський уряд планував спочатку.
Історія останніх років показує, що затверджені цифри військових витрат часто виявляються лише нижньою межею. Фактичні оборонні видатки Росії за 2026 рік узагалі засекречені.
📉 Одночасно у федеральному бюджеті на 2027 рік скорочуються деякі цивільні напрями порівняно із законом про бюджет-2026:
— соціальна політика — приблизно -15%;
— ЖКГ — майже -10%;
— охорона здоров’я — -4,6%;
— «національна економіка», куди входять інфраструктура та підтримка окремих галузей, — -4,6%.
📈 Є ще одна стаття, яка швидко зростає, — обслуговування державного боргу.
У 2020 році на нього припадало близько 3,4% федерального бюджету. У 2027 році вже планується 4,57 трлн рублів ($56,6 млрд), або 9,4% усіх видатків.
Тобто лише виплати за державним боргом коштуватимуть Росії більше, ніж федеральні витрати на освіту та охорону здоров’я разом узяті.
Державний борг РФ при цьому зростає: у 2027 році він має перевищити 21% ВВП, а запозичення залишаються одним із головних способів фінансування бюджетного дефіциту.
Російський бюджет на 2027 рік фактично відповідає на питання, чи готується Кремль згортати війну.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬30✍16❤4💯3🫡2
Державний департамент США 30 жовтня схвалив можливий продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Загальна вартість пакета становить близько $2,1 млрд.
Про це йдеться в офіційному повідомленні Держдепартаменту США.
Хто заплатить за ракети?
Угода повністю фінансуватиметься міжнародними партнерами України, без залучення коштів американського бюджету.
Фінансування забезпечать:
🇨🇦 Канада, 🇩🇪 Німеччина та 🇳🇴 Норвегія — через американську програму JUMPSTART.
🇪🇺 Європейський Союз — через кошти, залучені Україною в межах кредитної програми Ukraine Support Loan.
Головним підрядником виступить американська корпорація Lockheed Martin.
До пакета вартістю $2,1 млрд увійдуть не лише 500 ракет PAC-3 MSE, а й запасні частини, обладнання для їх обслуговування, логістична та технічна підтримка.
Чому ці ракети критично важливі?
PAC-3 MSE — один із найсучасніших типів ракет-перехоплювачів для Patriot. Вони призначені, зокрема, для знищення балістичних ракет, якими Росія регулярно атакує українські міста та енергетичну інфраструктуру.
Потреба України в таких ракетах залишається надзвичайно гострою.
15 жовтня CNN із посиланням на джерело повідомляв, що Україна нібито повністю вичерпала запаси ракет для Patriot. Через нестачу перехоплювачів під час одного з останніх масованих ударів більшість російських балістичних ракет не вдалося збити.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна майже місяць очікує погодження американського міністра оборони Піта Гегсета на постачання ракет для Patriot і NASAMS.
За словами Зеленського, протягом 2026 року Україна отримувала в середньому лише 12 ракет для Patriot на місяць.
Схвалення продажу відкриває шлях до масштабного поповнення запасів ракет-перехоплювачів та посилення протиракетної оборони України.
Однак важливо розрізняти погодження закупівлі та фактичне постачання. Рішення Держдепартаменту ще не означає, що всі 500 ракет уже вироблені або найближчим часом прибудуть в Україну. У повідомленні американської сторони конкретних термінів поставок немає.
Ключовим питанням залишається швидкість отримання перехоплювачів. Адже Росія продовжує завдавати ударів по українській енергетиці та цивільній інфраструктурі, а можливості Patriot безпосередньо залежать від наявності достатньої кількості ракет.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤20👍9🔥3🙏3🥴1