Агроекспорт на половині потужності: у вересні Україна вивезла лише 46% потенційного обсягу

У вересні Україна експортувала альтернативними маршрутами 2,435 млн тонн агропродукції — близько 46% від можливого обсягу. Без повноцінного доступу до чорноморських портів наявна логістика дозволяє вивозити лише 45–50% експортного потенціалу, заявив під час спілкування з журналістами міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Найскладніша ситуація із зерновими: за кордон відправили 1,4 млн тонн, або 38% потенційного обсягу. Експорт олійних культур становив 444 тис. тонн — 83%, рослинних олій — 311 тис. тонн, або 64%, шротів — 280 тис. тонн, або 46%. Вищі показники олійних та продуктів переробки міністр пояснює більшою доданою вартістю й меншими логістичними обмеженнями.

Основне навантаження взяли на себе Дунай і залізниця. Через дунайські порти вивезли близько 1,3 млн тонн агропродукції — 54% загального обсягу. Залізницею — приблизно 993 тис. тонн, або 41%, автомобільним транспортом — близько 120 тис. тонн, або 5%.

Поставки через Дунай та залізницею зросли проти серпня. Проте, за оцінкою Висоцького, доступні маршрути вже наближаються до об’єктивної межі своїх можливостей.

Профільні асоціації запропонували надати пріоритет експорту олійних культур і продуктів їхньої переробки, зокрема макухи та шротів. Робоча група Мінагрополітики обговорює цей механізм із представниками ринку, але проєкту рішення для погодження ще немає.

Через російські атаки та ризики для судноплавства судна перестали заходити до портів Великої Одеси. Якщо обмежений доступ до чорноморських портів збережеться, у сезоні 2026/27 Україна може не експортувати близько 30 млн тонн агропродукції орієнтовною вартістю $10 млрд.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🚜На 6% зросло аграрне виробництво в Україні за 8 місяців - Держстат

У січні–серпні 2026 року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні був на 5,9% вищим, ніж за аналогічний період минулого року. Основним драйвером зростання стало рослинництво, тоді як у тваринництві динаміка залишилася майже незмінною.

За даними Держстату, виробництво продукції рослинництва за вісім місяців збільшилося на 8,3%, а тваринництва — лише на 0,3%.

Найкращу динаміку продемонстрували сільськогосподарські підприємства. Загальний обсяг їхнього виробництва зріс на 14,1%. Зокрема, у рослинництві приріст становив 15,4%, у тваринництві — 10,8%.

Водночас у господарствах населення ситуація була протилежною: виробництво скоротилося загалом на 8,5%. Обсяги продукції рослинництва знизилися на 4,6%, а тваринництва — одразу на 16,7%.

Найпомітніше зростання зафіксували у Херсонській області — на 74,9%. Майже весь приріст забезпечило рослинництво, яке збільшило виробництво на 110,2%. Водночас тваринницький сектор регіону скоротився на 16,8%.

Суттєве збільшення агровиробництва також зафіксували у Дніпропетровській області — на 27,8% та Миколаївській — на 27%.

Найгірша динаміка — у Донецькій області, де через бойові дії обсяги сільськогосподарського виробництва впали на 58,5%. Зниження також зафіксували у Закарпатській області — на 16,8% та Рівненській — на 9,4%.

Загальне зростання аграрного виробництва у 2026 році забезпечують передусім великі сільськогосподарські підприємства та відновлення рослинництва в окремих регіонах, тоді як господарства населення і частина прифронтових областей продовжують втрачати обсяги виробництва.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Американці дедалі менше вірять у свободу медіа — Gallup

Частка американців, які вважають, що медіа у США мають багато свободи, впала до найнижчого рівня за весь час вимірювань із 2010 року. У травні–червні 2026-го так відповіли 69% опитаних — проти 75% торік і 86% у 2022 році.

За загальним показником дедалі виразніше проступає політичний розкол. Серед республіканців свободу американських медіа високо оцінюють 91%, серед незалежних виборців — 68%, серед демократів — 57%. Про це свідчить дослідження Gallup.

Ще у 2024 році суттєвої різниці між прихильниками партій не було. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому оцінки демократів та незалежних виборців погіршилися, тоді як республіканців — зросли.

США також уперше опинилися нижче медіанного показника країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Збір даних ще триває, але Gallup очікує, що медіана становитиме 70–76%.
Водночас довіра до масмедіа дещо відновилася: із 28% у 2025 році до 33% цьогоріч. Проте більшість американців досі їм не довіряє.

Gallup наголошує: уявлення про свободу медіа дедалі більше залежать від того, яка партія перебуває при владі. Йдеться саме про суспільне сприйняття, а не безпосереднє вимірювання рівня свободи преси.

Нагадаємо, в Індексі свободи преси RSF за 2026 рік Україна піднялася на 55-те місце, випередивши США, Японію та Італію. США опустилися на 64-те. Це не означає, що в Україні немає проблем зі свободою слова. Та дуже добре показує, що усталена демократія не має довічної гарантії свободи преси — її потрібно захищати щодня.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❄️ Росія готує масштабну зимову кампанію проти української енергетики — NYT

Росія може готувати найпотужнішу за час війни серію ударів по українській енергосистемі, щоб залишити великі міста без світла, тепла та води. Про це пише The New York Times, посилаючись на документ, який міністр енергетики Денис Шмигаль показав європейським партнерам як перехоплений російський план. Вставлений текст

⚠️ Важливе застереження: NYT отримала копію документа, датованого серпнем і написаного російською, але не змогла незалежно підтвердити його автентичність. Вставлений текст

За описаним у документі сценарієм, Росія може застосувати до 1000 ракет, дронів і авіабомб для системних ударів по підстанціях, ТЕС, ГЕС, котельнях та інших об’єктах енергетики.

☢️ Найнебезпечніший елемент плану — спроба змусити зупинитися три діючі українські АЕС. Для цього передбачаються удари не по реакторах, а по розподільчих пристроях, через які атомні станції передають електроенергію в мережу.

🚰 Окремими цілями можуть стати системи водопостачання: насосні станції та очисні споруди. За даними NYT, настільки масштабних ударів по таких об’єктах Росія раніше не здійснювала. Вставлений текст

🏙 Серед пріоритетних цілей у документі названі Київ, Харків та Одеса. Заявлена мета — скоротити електропостачання цих міст приблизно на 90%, подачу тепла — до 90%, а також серйозно порушити роботу каналізації. Вставлений текст

План нібито складається з трьох етапів:
▪️ спочатку — удари по підстанціях на заході України, через які імпортується електроенергія з Європи;
▪️ потім — по гідроелектростанціях;
▪️ третій етап — виведення з мережі трьох діючих АЕС.

Загальна мета — позбавити Україну близько 15 ГВт генеруючої потужності — приблизно стільки країна мала наприкінці літа. Вставлений текст

🔧 Україна кілька місяців готується до такого сценарію. Відновлюються електростанції й підстанції, будуються захисні споруди, встановлюються менші газові генеруючі установки, модернізуються мережі та можливості перекидання електроенергії між регіонами. Вставлений текст

За словами Шмигаля, наприкінці літа Україна мала близько 15 ГВт доступної потужності, а до кінця року планувала наростити її до понад 21 ГВт. Минулої зими пікове споживання становило близько 18 ГВт.

Але енергетики попереджають: кілька масштабних ударів здатні швидко знищити результат місяців ремонтів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Молодці БЕБ! Накрили найбільш мерзотний обмінник валют КИТ. Хто стикався, той знає, що вони відмовляють брати купюри, де є якась маленька крапля, навіть не пошкодження, або скидують курс.

Давно треба було прикрити цю лавочку, що вже давно незаконно працює, бо ще у березні НБУ позбавив їх ліцензії

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺 ЄС перерахував Україні ще €2,9 млрд. Загальна підтримка за програмою Ukraine Facility перевищила €32 млрд
Європейська комісія перерахувала Україні €2,9 млрд для підтримки державного бюджету, фінансової стабільності та роботи публічної адміністрації.

Це вже восьма виплата у межах Ukraine Facility — головного фінансового механізму ЄС для підтримки відновлення України, реформ та руху до членства в Євросоюзі.

Цього разу є важливе нововведення: майже €800 млн уперше надійшли через Ukraine Facility із нового Ukraine Support Loan — кредитної програми ЄС на €90 млрд для України на 2026–2027 роки.

Після цієї виплати загальна сума коштів, наданих через План України, перевищила €32 млрд.

✅ Гроші прив’язані до виконання реформ.
Рада ЄС підтвердила, що Україна виконала десять кроків, необхідних для цього траншу. Загалом уже виконано 84 із 95 цільових кроків, які мали бути реалізовані станом на цей момент, — близько 88%.
Йдеться про зміни у сфері:
▪️ судової системи;
▪️ фінансових ринків;
▪️ людського капіталу;
▪️ бізнес-клімату;
▪️ енергетики й транспорту;
▪️ сільського господарства;
▪️ зеленого переходу.

І це далеко не всі кошти, які Україна може отримати до кінця року.
За даними Єврокомісії, у 2026 році ще доступні €33,7 млрд підтримки.

Із них у рамках Ukraine Support Loan:
🔹 €16,6 млрд — для української оборонної промисловості;
🔹 €12,7 млрд — бюджетна підтримка.
Ще €4,4 млрд бюджетної підтримки залишаються доступними за початковою програмою Ukraine Facility.

Таким чином, лише бюджетної допомоги до кінця 2026 року потенційно залишається понад €17 млрд. Але її отримання залежить від виконання реформ і умов, погоджених Україною та ЄС.

Загалом новий Ukraine Support Loan — це €90 млрд на 2026–2027 роки:
€60 млрд — на оборонні потреби та оборонну промисловість;
€30 млрд — на підтримку бюджету й функціонування держави.

Окремо продовжує діяти Ukraine Facility обсягом понад €50 млрд на 2024–2027 роки, який фінансує макрофінансову стабільність, відновлення, модернізацію та реформи.

Ключовий принцип цих програм — гроші в обмін на виконання конкретних реформ. Тому швидкість наступних виплат залежатиме не лише від рішень Брюсселя, а й від того, наскільки вчасно Україна виконуватиме взяті на себе зобов’язання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🏆Представник CASE Україна / Ціна держави Микола Малуха увійшов до складу Ради громадського контролю АРМА

За результатами рейтингового інтернет-голосування з-поміж 27 кандидатів обрано 9 членів Ради громадського контролю при АРМА строком на два роки.

Голосування триватиме три дні – від 29 вересня до 09:00 2 жовтня.

На вибори йшла коаліція з восьми фахових кандидатів від ДемСокири, Трансперенсі Інтернешнл Україна, ID Ukraine, Center for Financial Integrity, CASE Україна / Ціни держави та Центру суспільного контролю.

Усі вони увійшли до складу Ради: Веренчук Сергій, Ігнатенко Оксана, Лінник Євген, Малуха Микола, Резнікова Олена, Ткачук Андрій, Шокарєва Альона та Яцик Тетяна.

Дякуємо усім, хто підтримав нас. Ми регулярно звітуватимемо перед вами про нашу роботу та її результати.

Важливо нагадати, що робота в рамках РГК відбувається на громадських засадах (тобто неоплачувана). Але ви можете нас підтримати (разово чи постійно) своєю пожертвою. Для нас дуже важливо залежати не від донорів-грантодавців чи вузького кола підприємців, а від великої кількості людей, які поділяють спільні ідеї та цінності.

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором YouTube-каналу:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою на благодійний рахунок https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Атаки на логістику: майже половина підприємств уже зазнала втрат, ще 43% бачать реальну загрозу

Російські удари по складах і розподільчих центрах відлунюють далеко за межами зруйнованих будівель. За дослідженням Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), 7% опитаних підприємств зазнали прямих втрат, а 41% — непрямих через перебої з постачанням і подорожчання. Ще 43% поки не відчули наслідків, але вважають ризик реальним.

Бізнес найбільше підтримує компенсації та страхування воєнних ризиків — 80% опитаних. По 78% підтримують фінансову допомогу для відновлення, фізичний захист складів і збереження операційної спроможності.

Коли ж підприємствам запропонували обрати лише три пріоритетні заходи, компенсації та страхування назвали 38%, фізичний захист складів — 35%, фінансування відновлення — 32%.
Про це йдеться в дослідженні ІЕД «Стійкість логістики».

Досвід втрат змінює пріоритети: серед підприємств, які вже постраждали прямо чи опосередковано, 44% вважають фізичний захист складів критично важливим. Серед решти цей показник становить 30%.

Компанії вже шукають способи зменшити вразливість: розосереджують запаси між регіонами, орендують додаткові майданчики, накопичують критичну сировину та змінюють постачальників і маршрути. Деякі зберігають частину запасів за кордоном.

Однак можливості нерівні. Учасники фокус-групи зазначають: великим підприємствам складно забезпечити повноцінний захист без держави, а малим, які часто працюють в орендованих приміщеннях, бракує грошей. Серед потрібних інструментів — співфінансування, пільгове фінансування та гранти.

Відрізняються й регіональні запити. На Сході фізичний захист критичним вважають 57% підприємств, компенсації — 54%. У Центрі — 44% і 34% відповідно. На Заході та Півночі компенсації випереджають фізичний захист на 15–17 відсоткових пунктів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Під загрозою до 7% ВВП: зупинка металургії б’є по підприємствах і цілих містах

Російські удари зупинили близько 90% виробництва сталі в Україні. Від початку 2026 року ключові підприємства гірничо-металургійного комплексу зазнали щонайменше 30 атак. За словами представника «Метінвесту» Олександра Водовіза, сім доменних печей пошкоджені або зруйновані, 18 працівників загинули.

25 вересня «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про зупинку металургійного виробництва до кінця війни після чотирьох ракетних атак. У вересні, за словами Водовіза, був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі.

За найгіршим сценарієм економічні втрати можуть сягнути 6,5–7% ВВП. Він передбачає зупинку всіх великих і дрібніших металургійних виробництв та неможливість суттєво збільшити експорт залізної руди. Якщо порти відкриються й експорт руди зросте, втрати оцінюють у 5–5,5% ВВП. Такі розрахунки наводить Forbes Ukraine.

Наслідки виходять далеко за заводські прохідні. За оцінкою «Укрметалургпрому», одне робоче місце в ГМК створює 7,5–8 місць у суміжних галузях — транспорті, енергетиці, машинобудуванні, ремонті та логістиці. Разом із родинами працівників криза зачіпає сотні тисяч людей, а знайти іншу роботу в прифронтових містах складно.

Скорочуються й ресурси громад. У 2025 році АМКР сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, із них 2,6 млрд грн — до місцевих бюджетів. Кривий Ріг уже готується скорочувати видатки через падіння надходжень.

Навіть продовження видобутку руди не розв’язує проблему: частина сировини втратила внутрішнього споживача, а альтернативні маршрути дозволяють вивозити лише до половини колишніх морських обсягів, пояснює експерт Олександр Сірик.

«Укрметалургпром» оцінює можливі втрати від зупинки галузі у $5–7 млрд валютної виручки та щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень.

Профспілки закликають перевести працівників АМКР на оплачуваний простій замість звільнень. Для майбутнього відновлення потрібно зберегти не лише обладнання, а й людей, які зможуть знову запустити виробництво.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

115 гривень на день: чому однієї солідарної пенсії вже недостатньо

Станом на липень 2026 року в Україні налічувалося майже 10 млн пенсіонерів із середньою виплатою 7 273 грн на місяць. Водночас 2,4 млн осіб, або 24%, отримували лише 3–4 тис. грн — близько 115 грн на день.

Чому солідарна система більше не забезпечує гідного рівня життя та які уроки дає міжнародний досвід, у колонці для РБК-Україна пише Світлана Довгаленко, економістка CASE-Україна.

Причини кризи накопичувалися роками: старіння населення, низькі зарплати, тіньова зайнятість, трудова міграція та дефіцит Пенсійного фонду. Після 2022 року до них додалися масштабні демографічні втрати й вимушений виїзд мільйонів українців. У результаті внесків нинішніх працівників дедалі менше вистачає для фінансування виплат.

В Україні пенсія заміщує лише 20–25% попереднього заробітку, тоді як середній показник для обов’язкових схем у країнах ОЕСР становить 63%. Однак пряме порівняння сум не зовсім коректне: у розвинених країнах пенсійний дохід зазвичай формується з кількох джерел — базової державної виплати, професійних або обов’язкових накопичень і добровільних заощаджень.

Канада, США, Австралія, Нідерланди, Данія та Ісландія використовують різні моделі, але мають спільний принцип: держава гарантує базовий захист, тоді як частина майбутнього доходу накопичується та інвестується протягом трудового життя.

Водночас накопичувальна система не є «чарівною кнопкою». Без офіційної зайнятості, достатніх внесків, розвинених фінансових інструментів і довіри до правил великого пенсійного капіталу не виникне. Чехія була змушена закрити добровільний другий рівень через участь лише 1,2% працездатних громадян, а досвід Аргентини показав ризик вилучення накопичень державою для покриття бюджетних проблем.

Для України оптимальною є багаторівнева модель: солідарна система має залишитися фундаментом соціальної гарантії, але її необхідно доповнити професійними, обов’язковими та добровільними накопиченнями. Головна умова — кошти повинні реально інвестуватися, бути захищеними та належати майбутнім пенсіонерам.

Читати статтю повністю

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою