У 2,4 раза дорожче за внутрішній ринок: УЕБ оголосила перші експортні торги українським газом
Українська енергетична біржа оголосила перші торги газом українського видобутку на експорт. Чотири компанії групи ДТЕК запропонували близько 12,75 млн кубометрів зі стартовою ціною €87 за МВт·год без ПДВ.
За офіційним курсом НБУ це приблизно 46 600 грн за тисячу кубометрів. Для порівняння, за оцінкою ExPro, на внутрішньому ринку газ коштує близько 19 600 грн без ПДВ. Розрив становить майже 2,4 раза, однак не враховує різниці у витратах на транспортування.
Згідно з оголошенням Української енергетичної біржі, торгову сесію призначили на 15 жовтня о 16:00 у секції «Експорт природного газу власного видобутку».
Найбільший лот виставило «Нафтогазвидобування» — 7,78 млн кубометрів. «Нафтогаздія» запропонувала 2,48 млн, «Нафтогазгеорозвідка» — 1,34 млн, а «Косул» — 1,16 млн кубометрів.
Стартова ціна також перевищує останню зафіксовану ціну на нідерландському хабі TTF: €87 проти €85,5 за МВт·год, або на 1,8%. Йдеться про початкову пропозицію продавців, а не результат торгів.
7 жовтня уряд дозволив приватним компаніям експортувати до 15% газу, видобутого за попередній місяць. За оцінкою аналітика ExPro Consulting Михайла Свищо, це близько 50–60 млн кубометрів щомісяця.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Українська енергетична біржа оголосила перші торги газом українського видобутку на експорт. Чотири компанії групи ДТЕК запропонували близько 12,75 млн кубометрів зі стартовою ціною €87 за МВт·год без ПДВ.
За офіційним курсом НБУ це приблизно 46 600 грн за тисячу кубометрів. Для порівняння, за оцінкою ExPro, на внутрішньому ринку газ коштує близько 19 600 грн без ПДВ. Розрив становить майже 2,4 раза, однак не враховує різниці у витратах на транспортування.
Згідно з оголошенням Української енергетичної біржі, торгову сесію призначили на 15 жовтня о 16:00 у секції «Експорт природного газу власного видобутку».
Найбільший лот виставило «Нафтогазвидобування» — 7,78 млн кубометрів. «Нафтогаздія» запропонувала 2,48 млн, «Нафтогазгеорозвідка» — 1,34 млн, а «Косул» — 1,16 млн кубометрів.
Стартова ціна також перевищує останню зафіксовану ціну на нідерландському хабі TTF: €87 проти €85,5 за МВт·год, або на 1,8%. Йдеться про початкову пропозицію продавців, а не результат торгів.
7 жовтня уряд дозволив приватним компаніям експортувати до 15% газу, видобутого за попередній місяць. За оцінкою аналітика ExPro Consulting Михайла Свищо, це близько 50–60 млн кубометрів щомісяця.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍57❤8👎1😁1🤯1
«На одне пиво на рік менше»: прем’єр Латвії закликав Європу посилити допомогу Україні
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс закликав європейців поступитися частиною повсякденного комфорту заради підтримки України. Перед зустріччю європейських лідерів у Брюсселі 15 жовтня він запропонував просте порівняння: випивати на одне пиво на рік менше, а заощаджені кошти спрямовувати українцям.
За словами очільника латвійського уряду, допомога потрібна вже зараз. Те, що для європейського споживача є невеликою витратою, для України може означати порятунок життя.
Про заяву Кулбергса повідомляє Delfi. Прем’єр також наголосив на необхідності посилювати санкції проти Росії та краще координувати їх застосування.
«Якщо ми п’ємо менше, там рятують життя. Все так просто», — заявив він.
Водночас брюссельський кореспондент The Economist поставив під сумнів арифметику такого порівняння. За його підрахунком, якби кожен із 450 млн жителів ЄС пожертвував по €3, загальна сума становила б €1,35 млрд — близько 2% від необхідного Україні фінансування. Журналіст припустив, що прем’єр, можливо, мав на увазі відмову від одного пива щотижня.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс закликав європейців поступитися частиною повсякденного комфорту заради підтримки України. Перед зустріччю європейських лідерів у Брюсселі 15 жовтня він запропонував просте порівняння: випивати на одне пиво на рік менше, а заощаджені кошти спрямовувати українцям.
За словами очільника латвійського уряду, допомога потрібна вже зараз. Те, що для європейського споживача є невеликою витратою, для України може означати порятунок життя.
Про заяву Кулбергса повідомляє Delfi. Прем’єр також наголосив на необхідності посилювати санкції проти Росії та краще координувати їх застосування.
«Якщо ми п’ємо менше, там рятують життя. Все так просто», — заявив він.
Водночас брюссельський кореспондент The Economist поставив під сумнів арифметику такого порівняння. За його підрахунком, якби кожен із 450 млн жителів ЄС пожертвував по €3, загальна сума становила б €1,35 млрд — близько 2% від необхідного Україні фінансування. Журналіст припустив, що прем’єр, можливо, мав на увазі відмову від одного пива щотижня.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤87🤝35😁9🔥3👍2🍾1
📉 ICU погіршив прогноз для України: ВВП падатиме, інфляція зросте до 12%
Українська економіка входить у найскладніший період із 2022 року. Аналітики ICU очікують, що реальний ВВП України скоротиться на 0,5–0,7% у 2026 році, хоча раніше прогнозували зростання на 0,8%. У 2027 році падіння може становити ще 1–2%.
Головна причина — різке погіршення безпекової ситуації. Масовані російські атаки руйнують промислові підприємства, склади та транспортну інфраструктуру, а фактичне блокування морського експорту б’є по металургії, агросектору та логістиці.
У серпні промислове виробництво скоротилося на 6,1% р/р, а у четвертому кварталі, за оцінкою ICU, економіка вже перебуватиме у фазі спаду. Частину втрат компенсують приватне споживання, державні закупівлі зброї та зростання оборонного сектору, однак цього недостатньо для підтримання ВВП.
🌾 У 2027 році ризики можуть посилитися. Великі металургійні підприємства можуть простоювати довше, а аграрії — скорочувати посіви зернових через проблеми з експортом і низькі внутрішні ціни. Через війну та невизначеність слабшатимуть також інвестиції й приватне споживання.
🔥 Одночасно повертається висока інфляція.
У вересні споживчі ціни зросли вже на 10% р/р проти 8,1% у серпні, а базова інфляція прискорилася до 8,8%. Лише за місяць ціни підскочили на 2,1% — це найвища вереснева інфляція з 2015 року.
Найпомітніше прискорилося подорожчання продуктів харчування: з 5,9% до 8,9% р/р. Пальне й транспортні послуги подорожчали за місяць на 4,7%, а послуги освіти — на 17,4%.
ICU пояснює інфляційний стрибок насамперед зростанням собівартості через удари по складах і транспортній інфраструктурі, дорожчу логістику та пальне.
Аналітики тепер очікують, що інфляція наприкінці 2026 року сягне 12% і залишатиметься двознаковою аж до третього кварталу 2027 року. Водночас вони не прогнозують виходу цін з-під контролю: стримуватимуть інфляцію велика пропозиція агропродукції, відносно стабільна гривня та слабший споживчий попит.
🏦 Через новий інфляційний шок ICU допускає ще одне підвищення облікової ставки НБУ — з 16% до 16,5%.
💵 На валютному ринку очікується поступове послаблення гривні: приблизно 45,8 грн/$ наприкінці 2026 року та 49,2 грн/$ наприкінці 2027-го. Різкої девальвації ICU не прогнозує, оскільки зовнішнє фінансування має дозволити НБУ зберігати контроль над валютним ринком.
Водночас зовнішні дисбаланси вже надзвичайно великі: дефіцит торгівлі товарами у 2026 році ICU оцінює приблизно у 35% ВВП. До кінця року Україна може отримати ще щонайменше $22 млрд зовнішньої бюджетної підтримки, що має допомогти відновити резерви НБУ приблизно до $60 млрд.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Українська економіка входить у найскладніший період із 2022 року. Аналітики ICU очікують, що реальний ВВП України скоротиться на 0,5–0,7% у 2026 році, хоча раніше прогнозували зростання на 0,8%. У 2027 році падіння може становити ще 1–2%.
Головна причина — різке погіршення безпекової ситуації. Масовані російські атаки руйнують промислові підприємства, склади та транспортну інфраструктуру, а фактичне блокування морського експорту б’є по металургії, агросектору та логістиці.
У серпні промислове виробництво скоротилося на 6,1% р/р, а у четвертому кварталі, за оцінкою ICU, економіка вже перебуватиме у фазі спаду. Частину втрат компенсують приватне споживання, державні закупівлі зброї та зростання оборонного сектору, однак цього недостатньо для підтримання ВВП.
🌾 У 2027 році ризики можуть посилитися. Великі металургійні підприємства можуть простоювати довше, а аграрії — скорочувати посіви зернових через проблеми з експортом і низькі внутрішні ціни. Через війну та невизначеність слабшатимуть також інвестиції й приватне споживання.
🔥 Одночасно повертається висока інфляція.
У вересні споживчі ціни зросли вже на 10% р/р проти 8,1% у серпні, а базова інфляція прискорилася до 8,8%. Лише за місяць ціни підскочили на 2,1% — це найвища вереснева інфляція з 2015 року.
Найпомітніше прискорилося подорожчання продуктів харчування: з 5,9% до 8,9% р/р. Пальне й транспортні послуги подорожчали за місяць на 4,7%, а послуги освіти — на 17,4%.
ICU пояснює інфляційний стрибок насамперед зростанням собівартості через удари по складах і транспортній інфраструктурі, дорожчу логістику та пальне.
Аналітики тепер очікують, що інфляція наприкінці 2026 року сягне 12% і залишатиметься двознаковою аж до третього кварталу 2027 року. Водночас вони не прогнозують виходу цін з-під контролю: стримуватимуть інфляцію велика пропозиція агропродукції, відносно стабільна гривня та слабший споживчий попит.
🏦 Через новий інфляційний шок ICU допускає ще одне підвищення облікової ставки НБУ — з 16% до 16,5%.
💵 На валютному ринку очікується поступове послаблення гривні: приблизно 45,8 грн/$ наприкінці 2026 року та 49,2 грн/$ наприкінці 2027-го. Різкої девальвації ICU не прогнозує, оскільки зовнішнє фінансування має дозволити НБУ зберігати контроль над валютним ринком.
Водночас зовнішні дисбаланси вже надзвичайно великі: дефіцит торгівлі товарами у 2026 році ICU оцінює приблизно у 35% ВВП. До кінця року Україна може отримати ще щонайменше $22 млрд зовнішньої бюджетної підтримки, що має допомогти відновити резерви НБУ приблизно до $60 млрд.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢60✍6❤4🤬3🥱3👍2😁2🔥1
В Україні критично бракує ракет Patriot на тлі посилення російських атак
Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що різко посилює вразливість міст перед російськими балістичними ударами. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на українських посадовців.
За словами одного з них, станом на 7 жовтня в України залишалося лише 10 ракет Patriot. Під час наступних масованих атак цей запас фактично був використаний.
Інше джерело, знайоме зі станом української ППО, заявило, що запас цих високотехнологічних боєприпасів фактично вичерпано.
«Ситуація надзвичайно напружена. Невинні цивільні гинуть щодня», — наголосив український посадовець.
Patriot є однією з небагатьох систем, здатних перехоплювати російські балістичні ракети. Водночас саме ці боєприпаси сьогодні належать до найбільш дефіцитних у світі.
Проблема пов’язана не лише з війною в Україні. Протягом першого місяця війни з Іраном США використали понад 1000 ракет Patriot і THAAD для захисту своїх військ. За останні роки Вашингтон також передав Україні сотні ракет Patriot.
Одна батарея Patriot коштує приблизно $1 млрд, а ціна одного перехоплювача може перевищувати $4 млн. Водночас виробництво нової ракети займає до 36 місяців, тому швидко поповнити запаси неможливо.
Через дефіцит США вже перекидали системи Patriot із Тихоокеанського регіону на Близький Схід і відкладали частину поставок союзникам.
Адміністрація Дональда Трампа заявляє, що намагається прискорити закупівлю та виробництво нових ракет, однак позиція самого президента щодо України останніми місяцями неодноразово змінювалася. Влітку він навіть допускав можливість дозволити Україні виробляти перехоплювачі Patriot самостійно, але згодом знову погрожував скороченням допомоги через відсутність прогресу в мирних переговорах.
Ситуацію ускладнюють і проблеми з іншими американськими системами. Цього тижня українська сторона повідомила про несподівані обмеження в роботі Starshield — захищеної супутникової системи зв’язку SpaceX. Ілон Маск заявив, що такі обмеження могли бути запроваджені лише на вимогу уряду США.
Окремо Трамп оголосив про нібито досягнуте між Москвою та Києвом «енергетичне перемир’я», однак Україна заявляє, що російські удари по її енергетичній інфраструктурі не припинилися. Володимир Зеленський у четвер повідомив Financial Times, що в такому разі Україна відновить атаки на російську енергосистему.
Постачання американського озброєння Україні зараз значною мірою відбувається через програму PURL, у межах якої європейські держави оплачують США зброю для передачі Києву.
Представник НАТО заявив The Washington Post, що ця схема продовжує працювати і ракети ППО, включно з Patriot, надходять Україні.
Однак українська сторона оцінює ситуацію значно песимістичніше.
Дефіцит Patriot уже викликає критику всередині самих США. Частина республіканців у Конгресі вимагає від адміністрації зберегти підтримку України. Цього тижня сенатори Роджер Вікер і Кевін Крамер відвідали Київ та зустрілися із Зеленським.
Після зустрічі Крамер написав, що історії молодих українців, які змогли виїхати з окупованих Росією територій, нагадали йому, «що стоїть на кону», і закликав США продовжувати підтримувати Україну.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що різко посилює вразливість міст перед російськими балістичними ударами. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на українських посадовців.
За словами одного з них, станом на 7 жовтня в України залишалося лише 10 ракет Patriot. Під час наступних масованих атак цей запас фактично був використаний.
«Зараз залишилося лише кілька ракет», — сказав співрозмовник видання.
Інше джерело, знайоме зі станом української ППО, заявило, що запас цих високотехнологічних боєприпасів фактично вичерпано.
«Ситуація надзвичайно напружена. Невинні цивільні гинуть щодня», — наголосив український посадовець.
Patriot є однією з небагатьох систем, здатних перехоплювати російські балістичні ракети. Водночас саме ці боєприпаси сьогодні належать до найбільш дефіцитних у світі.
Проблема пов’язана не лише з війною в Україні. Протягом першого місяця війни з Іраном США використали понад 1000 ракет Patriot і THAAD для захисту своїх військ. За останні роки Вашингтон також передав Україні сотні ракет Patriot.
Одна батарея Patriot коштує приблизно $1 млрд, а ціна одного перехоплювача може перевищувати $4 млн. Водночас виробництво нової ракети займає до 36 місяців, тому швидко поповнити запаси неможливо.
Через дефіцит США вже перекидали системи Patriot із Тихоокеанського регіону на Близький Схід і відкладали частину поставок союзникам.
Адміністрація Дональда Трампа заявляє, що намагається прискорити закупівлю та виробництво нових ракет, однак позиція самого президента щодо України останніми місяцями неодноразово змінювалася. Влітку він навіть допускав можливість дозволити Україні виробляти перехоплювачі Patriot самостійно, але згодом знову погрожував скороченням допомоги через відсутність прогресу в мирних переговорах.
Ситуацію ускладнюють і проблеми з іншими американськими системами. Цього тижня українська сторона повідомила про несподівані обмеження в роботі Starshield — захищеної супутникової системи зв’язку SpaceX. Ілон Маск заявив, що такі обмеження могли бути запроваджені лише на вимогу уряду США.
Окремо Трамп оголосив про нібито досягнуте між Москвою та Києвом «енергетичне перемир’я», однак Україна заявляє, що російські удари по її енергетичній інфраструктурі не припинилися. Володимир Зеленський у четвер повідомив Financial Times, що в такому разі Україна відновить атаки на російську енергосистему.
Постачання американського озброєння Україні зараз значною мірою відбувається через програму PURL, у межах якої європейські держави оплачують США зброю для передачі Києву.
Представник НАТО заявив The Washington Post, що ця схема продовжує працювати і ракети ППО, включно з Patriot, надходять Україні.
Однак українська сторона оцінює ситуацію значно песимістичніше.
«Із травня поставки стали нерегулярними. Зараз ніхто не може з упевненістю гарантувати, що чергова партія справді прибуде», — заявив український посадовець.
Дефіцит Patriot уже викликає критику всередині самих США. Частина республіканців у Конгресі вимагає від адміністрації зберегти підтримку України. Цього тижня сенатори Роджер Вікер і Кевін Крамер відвідали Київ та зустрілися із Зеленським.
Після зустрічі Крамер написав, що історії молодих українців, які змогли виїхати з окупованих Росією територій, нагадали йому, «що стоїть на кону», і закликав США продовжувати підтримувати Україну.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬58🤯16😡10❤4🔥3😢1
Ціна держави
В Україні критично бракує ракет Patriot на тлі посилення російських атак Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що різко посилює вразливість міст перед російськими балістичними ударами. Про це повідомляє The Washington Post…
🇺🇦 Росія намагається зламати Україну ударами по містах та енергетиці — NYT
Росія не досягла вирішального успіху на фронті, тому дедалі більше робить ставку на іншу стратегію — завдати Україні настільки великих втрат у тилу, щоб змусити її до поступок.
Москва бачить можливість використати ослаблення української ППО, виснаження енергосистеми після кількох років атак і скорочення американської військової допомоги. Розрахунок — перетворити зиму на інструмент тиску на українські міста.
З літа Росія значно посилила удари по складах боєприпасів, АЗС, промислових підприємствах, електростанціях, дата-центрах, портах і торговельних суднах. Окремою загрозою стали нові реактивні дрони, які значно швидші за звичайні «Шахеди».
Історично спроби примусити країну до капітуляції лише масованими бомбардуваннями майже ніколи не працювали. Війни у В’єтнамі, Перській затоці та інші кампанії показували, що руйнування економіки й цивільної інфраструктури не гарантує зламу суспільства. Військовий експерт CSIS Сет Джонс наголошує: покарання цивільного населення має дуже слабку історію успіху як засіб примусу до капітуляції.
⚡️ Але цього разу ситуація небезпечніша через три фактори:
— українська ППО виснажена роками атак і нестачею ракет Patriot;
— Росія збільшила кількість і якість ракет та дронів;
— енергосистема настільки ослаблена, що один влучний удар тепер може мати наслідки, для яких раніше знадобилося б кілька атак.
За перехопленим планом російської атаки, який Україна передала європейським партнерам, Москва оцінює, що для відключення Києва, Харкова та Одеси від електрики, води й тепла їй може знадобитися приблизно:
70 балістичних ракет, 720 далекобійних дронів і 150 керованих авіабомб.
Це приблизно відповідає кількості російських засобів ураження, які в середньому проривають українську ППО протягом місяця.
🏙 Особливо вразливим став Київ.
До війни три столичні ТЕЦ мали близько 1,3 ГВт потужності — цього вистачало приблизно на три чверті зимових потреб міста. До цієї осені їхня доступна потужність скоротилася приблизно до 500 МВт. Цього тижня Росія вдарила балістичними ракетами по всіх трьох ТЕЦ.
У разі реалізації російського плану Київ, Харків та Одеса можуть втратити до 90% електричних потужностей, приблизно стільки ж теплопостачання та зіткнутися з масштабними перебоями водопостачання й каналізації.
🛡 Найбільша проблема — дефіцит Patriot. Під час останньої масованої атаки Україна змогла збити лише 4 із 39 балістичних ракет. Нові реактивні дрони також дедалі частіше прориваються крізь ППО. Україна терміново розробляє швидші перехоплювачі та просить партнерів додаткові ракети класу «повітря–повітря» і системи ППО середньої дальності.
🏭 Удари вже б’ють і по економічній базі країни. Найбільший металургійний виробник Metinvest був змушений зупинити свій найбільший завод після атаки 17 балістичними ракетами. Компанія має понад 36 тис. працівників і є одним із найбільших приватних платників податків України. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, втрати податкових надходжень цього року можуть сягнути $1,7 млрд.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Росія не досягла вирішального успіху на фронті, тому дедалі більше робить ставку на іншу стратегію — завдати Україні настільки великих втрат у тилу, щоб змусити її до поступок.
Москва бачить можливість використати ослаблення української ППО, виснаження енергосистеми після кількох років атак і скорочення американської військової допомоги. Розрахунок — перетворити зиму на інструмент тиску на українські міста.
З літа Росія значно посилила удари по складах боєприпасів, АЗС, промислових підприємствах, електростанціях, дата-центрах, портах і торговельних суднах. Окремою загрозою стали нові реактивні дрони, які значно швидші за звичайні «Шахеди».
Історично спроби примусити країну до капітуляції лише масованими бомбардуваннями майже ніколи не працювали. Війни у В’єтнамі, Перській затоці та інші кампанії показували, що руйнування економіки й цивільної інфраструктури не гарантує зламу суспільства. Військовий експерт CSIS Сет Джонс наголошує: покарання цивільного населення має дуже слабку історію успіху як засіб примусу до капітуляції.
⚡️ Але цього разу ситуація небезпечніша через три фактори:
— українська ППО виснажена роками атак і нестачею ракет Patriot;
— Росія збільшила кількість і якість ракет та дронів;
— енергосистема настільки ослаблена, що один влучний удар тепер може мати наслідки, для яких раніше знадобилося б кілька атак.
За перехопленим планом російської атаки, який Україна передала європейським партнерам, Москва оцінює, що для відключення Києва, Харкова та Одеси від електрики, води й тепла їй може знадобитися приблизно:
70 балістичних ракет, 720 далекобійних дронів і 150 керованих авіабомб.
Це приблизно відповідає кількості російських засобів ураження, які в середньому проривають українську ППО протягом місяця.
🏙 Особливо вразливим став Київ.
До війни три столичні ТЕЦ мали близько 1,3 ГВт потужності — цього вистачало приблизно на три чверті зимових потреб міста. До цієї осені їхня доступна потужність скоротилася приблизно до 500 МВт. Цього тижня Росія вдарила балістичними ракетами по всіх трьох ТЕЦ.
У разі реалізації російського плану Київ, Харків та Одеса можуть втратити до 90% електричних потужностей, приблизно стільки ж теплопостачання та зіткнутися з масштабними перебоями водопостачання й каналізації.
🛡 Найбільша проблема — дефіцит Patriot. Під час останньої масованої атаки Україна змогла збити лише 4 із 39 балістичних ракет. Нові реактивні дрони також дедалі частіше прориваються крізь ППО. Україна терміново розробляє швидші перехоплювачі та просить партнерів додаткові ракети класу «повітря–повітря» і системи ППО середньої дальності.
🏭 Удари вже б’ють і по економічній базі країни. Найбільший металургійний виробник Metinvest був змушений зупинити свій найбільший завод після атаки 17 балістичними ракетами. Компанія має понад 36 тис. працівників і є одним із найбільших приватних платників податків України. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, втрати податкових надходжень цього року можуть сягнути $1,7 млрд.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬48🙏20❤3😱2❤🔥1👍1🕊1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Дональд Трамп заявив, що не бачить сенсу продовжувати переговори з Володимиром Зеленським щодо завершення війни, оскільки вважає, що український президент насправді не готовий домовлятися з Росією.
В інтерв’ю Newsmax Трамп сказав, що Зеленський публічно говорить про прагнення до миру, однак, на його думку, його дії свідчать про протилежне.
Трамп також розповів, що нещодавно побачив відео з молодою українкою, яка звинувачувала Зеленського у руйнуванні країни та величезних людських втратах.
Переказуючи її слова, американський президент наголосив на кількості загиблих і тяжко поранених українців та знову поставив під сумнів здатність України довго вести війну на виснаження.
На думку Трампа, головна перевага Росії полягає у значно більшому людському ресурсі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
В інтерв’ю Newsmax Трамп сказав, що Зеленський публічно говорить про прагнення до миру, однак, на його думку, його дії свідчать про протилежне.
«Зеленський — не та людина, з якою нам варто мати справу. Він не хоче домовлятися. Він каже, що хоче, але це не так. Я не великий прихильник Зеленського», — заявив президент США.
Трамп також розповів, що нещодавно побачив відео з молодою українкою, яка звинувачувала Зеленського у руйнуванні країни та величезних людських втратах.
Переказуючи її слова, американський президент наголосив на кількості загиблих і тяжко поранених українців та знову поставив під сумнів здатність України довго вести війну на виснаження.
На думку Трампа, головна перевага Росії полягає у значно більшому людському ресурсі.
«Росія — величезна країна. Вона може втратити мільйон людей, а за ними залишаються ще багато мільйонів. Україна не має такої кількості людей», — сказав він.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡151🤬33🤣19🤮6🖕5👍3❤2
🇺🇸 США продовжили дозвіл на операції із закордонними активами «Лукойлу» до квітня 2027 року
Міністерство фінансів США 15 жовтня розширило термін дії винятків із санкцій проти російського «Лукойлу». Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) видало дві нові генеральні ліцензії — 128D та 130B.
Йдеться не про скасування санкцій і не про розмороження російських державних резервів. США дозволяють до 24 квітня 2027 року проводити обмежене коло операцій із закордонними активами «Лукойлу», щоб вони могли продовжувати роботу або готуватися до відчуження.
⛽️ Ліцензія 128D дозволяє операції із заправними станціями та іншими роздрібними активами Lukoil International за межами Росії: закупівлю товарів і послуг, виплату зарплат, оренди, страхування, технічне обслуговування та інші операційні платежі. Дозволено навіть використовувати для цього заблоковані рахунки відповідних компаній.
Але є принципова умова: гроші не можна переказувати до Росії або на рахунки в РФ. Санкції проти самого «Лукойлу» та інших заблокованих російських структур залишаються чинними.
🇧🇬 Ліцензія 130B окремо стосується болгарських активів «Лукойлу»:
— НПЗ Lukoil Neftohim Burgas;
— мережі Lukoil Bulgaria;
— Lukoil Aviation Bulgaria;
— Lukoil Bulgaria Bunker, яка працює з морським паливом.
Усі необхідні операції з цими компаніями також дозволені до 24 квітня 2027 року.
Вашингтон намагається вирішити дві задачі одночасно: не допустити зупинки великих енергетичних активів «Лукойлу» за кордоном і водночас не дозволити їхнім доходам повертатися до Росії.
Паралельно США створили механізм для продажу міжнародних активів «Лукойлу» неросійським покупцям. OFAC дозволяє вести переговори, проводити аудит і укладати умовні контракти на продаж Lukoil International та його дочірніх компаній. Однак сама передача активів потребує окремого дозволу Вашингтона.
Причому американські умови доволі жорсткі. У разі продажу новий власник має повністю розірвати зв’язок активу з «Лукойлом», а гроші, які належали б російській компанії, мають залишатися заблокованими під юрисдикцією США до скасування санкцій. Російська сторона також не повинна отримати вигоду у вигляді авансової виплати, обміну акціями чи активами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Міністерство фінансів США 15 жовтня розширило термін дії винятків із санкцій проти російського «Лукойлу». Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) видало дві нові генеральні ліцензії — 128D та 130B.
Йдеться не про скасування санкцій і не про розмороження російських державних резервів. США дозволяють до 24 квітня 2027 року проводити обмежене коло операцій із закордонними активами «Лукойлу», щоб вони могли продовжувати роботу або готуватися до відчуження.
⛽️ Ліцензія 128D дозволяє операції із заправними станціями та іншими роздрібними активами Lukoil International за межами Росії: закупівлю товарів і послуг, виплату зарплат, оренди, страхування, технічне обслуговування та інші операційні платежі. Дозволено навіть використовувати для цього заблоковані рахунки відповідних компаній.
Але є принципова умова: гроші не можна переказувати до Росії або на рахунки в РФ. Санкції проти самого «Лукойлу» та інших заблокованих російських структур залишаються чинними.
🇧🇬 Ліцензія 130B окремо стосується болгарських активів «Лукойлу»:
— НПЗ Lukoil Neftohim Burgas;
— мережі Lukoil Bulgaria;
— Lukoil Aviation Bulgaria;
— Lukoil Bulgaria Bunker, яка працює з морським паливом.
Усі необхідні операції з цими компаніями також дозволені до 24 квітня 2027 року.
Вашингтон намагається вирішити дві задачі одночасно: не допустити зупинки великих енергетичних активів «Лукойлу» за кордоном і водночас не дозволити їхнім доходам повертатися до Росії.
Паралельно США створили механізм для продажу міжнародних активів «Лукойлу» неросійським покупцям. OFAC дозволяє вести переговори, проводити аудит і укладати умовні контракти на продаж Lukoil International та його дочірніх компаній. Однак сама передача активів потребує окремого дозволу Вашингтона.
Причому американські умови доволі жорсткі. У разі продажу новий власник має повністю розірвати зв’язок активу з «Лукойлом», а гроші, які належали б російській компанії, мають залишатися заблокованими під юрисдикцією США до скасування санкцій. Російська сторона також не повинна отримати вигоду у вигляді авансової виплати, обміну акціями чи активами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬94🤔8🤮7❤4🤣1🦄1
Ціна держави
Дональд Трамп заявив, що не бачить сенсу продовжувати переговори з Володимиром Зеленським щодо завершення війни, оскільки вважає, що український президент насправді не готовий домовлятися з Росією. В інтерв’ю Newsmax Трамп сказав, що Зеленський публічно говорить…
🇺🇸 Ми знайшли американську жінку
Вона стоїть у супермаркеті, дивиться на чек і каже, що Трамп довів американців до голоду: ціни на продукти, пальне та послуги зростають, а зарплати не встигають за ними.
Каже, що яйця стали дорогими. Хліб дорогий. Молоко дороге. Бензин дорогий. А зарплата чомусь не стала великою й прекрасною разом з Америкою:
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Вона стоїть у супермаркеті, дивиться на чек і каже, що Трамп довів американців до голоду: ціни на продукти, пальне та послуги зростають, а зарплати не встигають за ними.
Каже, що яйця стали дорогими. Хліб дорогий. Молоко дороге. Бензин дорогий. А зарплата чомусь не стала великою й прекрасною разом з Америкою:
«Він забрав у нас дешеві продукти. Наші люди змушені економити. Наші люди дивляться на чек у супермаркеті й плачуть».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯111😁49❤12🤮4👎1👏1😱1💩1
⚠️ Аналітичні центри закликали владу зупинити поспішні зміни правил бронювання
16 українських аналітичних центрів, серед яких CASE Україна - Ціна держави, звернулися до Президента, Прем’єр-міністра, уряду та інших органів влади із застереженнями щодо нового проєкту правил бронювання військовозобов’язаних.
Експерти підтримують саму мету реформи — боротьбу зі схемами фіктивного працевлаштування заради бронювання та маніпуляціями з чисельністю працівників. Але вважають, що запропонований механізм створює значно ширші ризики для економіки, оборонних підприємств і критичної інфраструктури.
🔹 Нова бюрократична ланка
Проєкт передбачає створення Координаційного центру з 17 представників державних органів і силових структур. Через нього мають проходити рішення про критичність підприємств, збільшення лімітів бронювання понад 50% та навіть рекомендації щодо скасування статусу.
Аналітики попереджають, що це може подовжити процедури, дублювати функції органів влади та створити нові адміністративні бар’єри. У деяких випадках строки рішень взагалі не визначені, а механізму «мовчазної згоди» немає. У Центрі також не передбачено представників бізнесу, а його протоколи та рішення не планують робити публічними.
🔹 Статус критично важливого підприємства можна буде втратити без належних гарантій
Проєкт не визначає вичерпних підстав для скасування статусу, порядку повідомлення підприємства, права надати пояснення, строків ухвалення рішення або механізму оскарження.
НАЗК уже звернуло увагу, що така невизначеність створює ризики непрозорих рішень та зловживань. Для підприємства втрата статусу означає фактичну втрату підстав для бронювання працівників — що може одномоментно вдарити, наприклад, по виконанню оборонного контракту або ремонту енергетичного об’єкта.
🔹 Під перегляд потрапляє майже вся критична економіка
До 20 жовтня пропонується заново переглянути критерії для енергетики, ЖКГ, оборонної промисловості, медицини, зв’язку, продовольчої безпеки, банків, торгівлі, будівництва, транспорту та логістики.
При цьому не визначено, що саме означають «перевірювані показники», який має бути поріг зарплати та як враховувати оскаржений або реструктуризований податковий борг.
🔹 Немає оцінки економічних наслідків
Проєкт не проходив публічного обговорення, не містить кількісної оцінки впливу на виробництво, бюджет, зайнятість, енергетику чи валютну виручку. Зауваження Міненерго, Мін’юсту, Мінцифри та частково НАЗК залишилися без належної відповіді.
📌 Що пропонують аналітичні центри?
1️⃣ Негайно запровадити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування статусів до завершення доопрацювання правил.
2️⃣ Встановити 90-денний перехідний період, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними.
3️⃣ Суттєво обмежити повноваження Координаційного центру, залишивши йому лише консультативно-дорадчу функцію.
4️⃣ Визначити чіткий і вичерпний перелік підстав для скасування статусу, гарантувати право підприємства бути повідомленим, надати пояснення та оскаржити рішення.
5️⃣ Запровадити вимірювані критерії критичності та чітко визначити правила щодо зарплат і податкового боргу.
6️⃣ Провести обов’язкову оцінку економічних, фіскальних і кадрових наслідків змін для оборони, критичної інфраструктури, зайнятості та бюджету.
Аналітичні центри також пропонують створити спільну робочу групу за участю Мінекономіки, Міноборони, бізнес-об’єднань та незалежних експертів.
Повний текст звернення і перелік підписантів за посиланням
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
16 українських аналітичних центрів, серед яких CASE Україна - Ціна держави, звернулися до Президента, Прем’єр-міністра, уряду та інших органів влади із застереженнями щодо нового проєкту правил бронювання військовозобов’язаних.
Експерти підтримують саму мету реформи — боротьбу зі схемами фіктивного працевлаштування заради бронювання та маніпуляціями з чисельністю працівників. Але вважають, що запропонований механізм створює значно ширші ризики для економіки, оборонних підприємств і критичної інфраструктури.
🔹 Нова бюрократична ланка
Проєкт передбачає створення Координаційного центру з 17 представників державних органів і силових структур. Через нього мають проходити рішення про критичність підприємств, збільшення лімітів бронювання понад 50% та навіть рекомендації щодо скасування статусу.
Аналітики попереджають, що це може подовжити процедури, дублювати функції органів влади та створити нові адміністративні бар’єри. У деяких випадках строки рішень взагалі не визначені, а механізму «мовчазної згоди» немає. У Центрі також не передбачено представників бізнесу, а його протоколи та рішення не планують робити публічними.
🔹 Статус критично важливого підприємства можна буде втратити без належних гарантій
Проєкт не визначає вичерпних підстав для скасування статусу, порядку повідомлення підприємства, права надати пояснення, строків ухвалення рішення або механізму оскарження.
НАЗК уже звернуло увагу, що така невизначеність створює ризики непрозорих рішень та зловживань. Для підприємства втрата статусу означає фактичну втрату підстав для бронювання працівників — що може одномоментно вдарити, наприклад, по виконанню оборонного контракту або ремонту енергетичного об’єкта.
🔹 Під перегляд потрапляє майже вся критична економіка
До 20 жовтня пропонується заново переглянути критерії для енергетики, ЖКГ, оборонної промисловості, медицини, зв’язку, продовольчої безпеки, банків, торгівлі, будівництва, транспорту та логістики.
При цьому не визначено, що саме означають «перевірювані показники», який має бути поріг зарплати та як враховувати оскаржений або реструктуризований податковий борг.
🔹 Немає оцінки економічних наслідків
Проєкт не проходив публічного обговорення, не містить кількісної оцінки впливу на виробництво, бюджет, зайнятість, енергетику чи валютну виручку. Зауваження Міненерго, Мін’юсту, Мінцифри та частково НАЗК залишилися без належної відповіді.
📌 Що пропонують аналітичні центри?
1️⃣ Негайно запровадити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування статусів до завершення доопрацювання правил.
2️⃣ Встановити 90-денний перехідний період, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними.
3️⃣ Суттєво обмежити повноваження Координаційного центру, залишивши йому лише консультативно-дорадчу функцію.
4️⃣ Визначити чіткий і вичерпний перелік підстав для скасування статусу, гарантувати право підприємства бути повідомленим, надати пояснення та оскаржити рішення.
5️⃣ Запровадити вимірювані критерії критичності та чітко визначити правила щодо зарплат і податкового боргу.
6️⃣ Провести обов’язкову оцінку економічних, фіскальних і кадрових наслідків змін для оборони, критичної інфраструктури, зайнятості та бюджету.
Аналітичні центри також пропонують створити спільну робочу групу за участю Мінекономіки, Міноборони, бізнес-об’єднань та незалежних експертів.
Повний текст звернення і перелік підписантів за посиланням
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤50💯36🔥10👍4🤓3😁1
Британія передає Україні нові Storm Shadow для ударів по російських об’єктах — Bloomberg
Велика Британія передає Україні додаткові далекобійні ракети Storm Shadow, щоб допомогти зірвати російські операції проти цивільної інфраструктури напередодні зими. Постачання обговорили прем’єр-міністр Енді Бернем і президент Володимир Зеленський під час зустрічі в Лондоні 14 жовтня.
Британська підтримка посилюється на тлі суперечностей між Києвом і Вашингтоном. Адміністрація Дональда Трампа вимагала припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Однак 15 жовтня Україна відновила їх у відповідь на подальші атаки Росії на українську енергетику.
За словами співрозмовників Bloomberg, Лондон не вважає, що Україна повинна односторонньо зупиняти удари, поки Москва продовжує свої. Застосування далекобійної зброї проти російських об’єктів, залучених до атак на цивільних та інфраструктуру, британська сторона розглядає як оборонні дії.
Нову партію Storm Shadow публічно не анонсували, її обсяг невідомий. Британський уряд відмовився від коментарів і загалом нерегулярно повідомляє про такі передачі.
Україна отримує Storm Shadow із 2023 року. Спочатку їх дозволяли застосовувати лише в межах української території, а наприкінці 2024-го українські сили вперше вдарили ними по військових цілях у Росії.
Крилаті ракети виробництва MBDA запускають із літаків. Вони мають дальність понад 250 км, летять на малій висоті з високою швидкістю, що ускладнює їх перехоплення.
У серпні Бернем також оголосив про намір передати Києву креслення далекобійних ракет для складання в Україні, хоча реалізація потребуватиме часу. Окремо Британія розробляє дешевшу далекобійну зброю для України, яка не залежатиме від американських компонентів і даних.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Велика Британія передає Україні додаткові далекобійні ракети Storm Shadow, щоб допомогти зірвати російські операції проти цивільної інфраструктури напередодні зими. Постачання обговорили прем’єр-міністр Енді Бернем і президент Володимир Зеленський під час зустрічі в Лондоні 14 жовтня.
Британська підтримка посилюється на тлі суперечностей між Києвом і Вашингтоном. Адміністрація Дональда Трампа вимагала припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Однак 15 жовтня Україна відновила їх у відповідь на подальші атаки Росії на українську енергетику.
За словами співрозмовників Bloomberg, Лондон не вважає, що Україна повинна односторонньо зупиняти удари, поки Москва продовжує свої. Застосування далекобійної зброї проти російських об’єктів, залучених до атак на цивільних та інфраструктуру, британська сторона розглядає як оборонні дії.
Нову партію Storm Shadow публічно не анонсували, її обсяг невідомий. Британський уряд відмовився від коментарів і загалом нерегулярно повідомляє про такі передачі.
Україна отримує Storm Shadow із 2023 року. Спочатку їх дозволяли застосовувати лише в межах української території, а наприкінці 2024-го українські сили вперше вдарили ними по військових цілях у Росії.
Крилаті ракети виробництва MBDA запускають із літаків. Вони мають дальність понад 250 км, летять на малій висоті з високою швидкістю, що ускладнює їх перехоплення.
У серпні Бернем також оголосив про намір передати Києву креслення далекобійних ракет для складання в Україні, хоча реалізація потребуватиме часу. Окремо Британія розробляє дешевшу далекобійну зброю для України, яка не залежатиме від американських компонентів і даних.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤93👍27🔥6🙏3
ООН стала надмірно обережною, а її наступний керівник має бути готовим до дипломатичних невдач і нових спроб. Про це заявила Ребека Грінспан — фаворитка перегонів за посаду генерального секретаря організації. Другий п’ятирічний термін Антоніу Гутерреша завершується 31 грудня.
70-річна економістка й колишня віцепрезидентка Коста-Рики закликає повернути ООН активнішу роль у врегулюванні конфліктів. Організація, яка об’єднує 193 держави, значною мірою опинилася осторонь дипломатичних зусиль щодо воєн в Україні та на Близькому Сході, водночас потерпаючи від браку ресурсів і втрати політичного впливу.
Грінспан підтримує скорочення посад, бюрократії та дублювання роботи між установами. За її словами, очолюючи Конференцію ООН з торгівлі та розвитку, вона скоротила 20% посад і чіткіше визначила пріоритети. Однак сама економія без реформи може лише погіршити роботу організації.
Своє бачення вона виклала в інтерв’ю Reuters напередодні чергового неформального голосування в Раді Безпеки, запланованого на 16 жовтня.
Прикладом результативної «тихої дипломатії» Грінспан назвала переговори щодо Чорноморської зернової ініціативи 2022 року, у яких брала участь. Росія вийшла з угоди у 2023-му. На думку кандидатки, навіть конфлікт за участю постійного члена Радбезу не повинен паралізувати посередництво ООН.
Вона також пропонує гнучкіший підхід до миротворчих місій: якщо традиційна операція неможлива, слід шукати альтернативні формати разом із п’ятьма постійними членами Радбезу.
За даними дипломатів, Грінспан лідирувала у чотирьох із п’яти попередніх голосувань, а минулого тижня отримала дев’ять голосів підтримки. Для рекомендації Радбезу потрібні щонайменше дев’ять голосів із 15 та відсутність заперечень від США, Китаю, Росії, Франції й Великої Британії. Наступне голосування вперше покаже, чи виступає проти неї хтось із власників права вето.
У разі обрання Грінспан стане першою жінкою на чолі ООН. Проте вона визнає: можуть з’явитися нові кандидати, і боротьба ще не завершена.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤33🤔20🥴13🤣3👎1👀1🫡1
Європа звикає до Трампа: його заяви дедалі менше шокують лідерів - POLITICO
Європейські лідери спокійніше реагують на різкі кроки Дональда Трампа. Після його оголошення про дизельну угоду з Росією та нового заклику до Володимира Зеленського піти з посади вони підтримали Україну й посилили санкції проти Москви. Однак цього разу не кинулися терміново рятувати відносини Києва й Вашингтона.
Торік усе було інакше. Після суперечки президентів в Овальному кабінеті, а згодом — саміту Трампа й Путіна на Алясці, європейські керівники активно організовували переговори та шукали компроміси, щоб утримати США на боці України.
Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснює зміну просто: Європа звикла до Трампа й уже не боїться його так, як раніше. Водночас лідери зайняті власними проблемами та оцінюють, скільки коштуватимуть їхнім країнам чергові рішення Вашингтона.
Італійська депутатка Лія Квартапелле вважає, що Трамп втрачає важелі впливу: європейці дедалі більше усвідомлюють необхідність покладатися на себе.
Колишній американський дипломат Деніел Фрід бачить у цьому прагматичну адаптацію. За його словами, Європа намагається обмежити шкоду та співпрацювати з тими представниками адміністрації США, з якими це можливо. Частину президентських заяв там уже сприймають як демонстративні жести, що швидко втрачають актуальність.
Водночас, зазначає Фрід, роздратування викликає непослідовність американських вимог: Європа має більше витрачати на оборону й купувати американську зброю, але США не завжди можуть її поставити через власні потреби. При цьому відповідальність за підтримку України дедалі більше перекладають на союзників.
Спокійніша реакція не означає відмови від дипломатії. За даними Financial Times, європейські посадовці планують закликати Зеленського пом’якшити публічну критику Трампа. Проте, за оцінкою Фріда, вони вже не хочуть поспішати до Вашингтона після кожної заяви, не маючи впевненості, що домовленості протримаються довго.
Кулеба очікує повторення знайомого сценарію: різкий наступ Трампа, за яким згодом іде відступ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європейські лідери спокійніше реагують на різкі кроки Дональда Трампа. Після його оголошення про дизельну угоду з Росією та нового заклику до Володимира Зеленського піти з посади вони підтримали Україну й посилили санкції проти Москви. Однак цього разу не кинулися терміново рятувати відносини Києва й Вашингтона.
Торік усе було інакше. Після суперечки президентів в Овальному кабінеті, а згодом — саміту Трампа й Путіна на Алясці, європейські керівники активно організовували переговори та шукали компроміси, щоб утримати США на боці України.
Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснює зміну просто: Європа звикла до Трампа й уже не боїться його так, як раніше. Водночас лідери зайняті власними проблемами та оцінюють, скільки коштуватимуть їхнім країнам чергові рішення Вашингтона.
Італійська депутатка Лія Квартапелле вважає, що Трамп втрачає важелі впливу: європейці дедалі більше усвідомлюють необхідність покладатися на себе.
Колишній американський дипломат Деніел Фрід бачить у цьому прагматичну адаптацію. За його словами, Європа намагається обмежити шкоду та співпрацювати з тими представниками адміністрації США, з якими це можливо. Частину президентських заяв там уже сприймають як демонстративні жести, що швидко втрачають актуальність.
Водночас, зазначає Фрід, роздратування викликає непослідовність американських вимог: Європа має більше витрачати на оборону й купувати американську зброю, але США не завжди можуть її поставити через власні потреби. При цьому відповідальність за підтримку України дедалі більше перекладають на союзників.
Спокійніша реакція не означає відмови від дипломатії. За даними Financial Times, європейські посадовці планують закликати Зеленського пом’якшити публічну критику Трампа. Проте, за оцінкою Фріда, вони вже не хочуть поспішати до Вашингтона після кожної заяви, не маючи впевненості, що домовленості протримаються довго.
Кулеба очікує повторення знайомого сценарію: різкий наступ Трампа, за яким згодом іде відступ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯67❤7✍5🤬2👍1
Сенатори США запропонували Зеленському розширити покриття Starlink на територію Росії в обмін на 100-денне припинення ударів по НПЗ
Республіканці в Сенаті США запропонували президенту України Володимиру Зеленському розширити зону покриття супутникового зв’язку Starlink на 300 кілометрів углиб території Росії.
Натомість Україна мала б на 100 днів припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на обізнані джерела.
За даними видання, цю ініціативу представили сенатори Роджер Вікер і Кевін Крамер під час візиту до Києва 9 жовтня у складі двопартійної делегації Конгресу США. Джерела стверджують, що Зеленський висловив готовність укласти таку угоду.
Якщо щедра пропозиція: жертві пропонують кинути короткого ножа, щоб відбиватися від вбивці із шаблею в обмін на обіцянку не шкодити пальто, на яке є свої плани.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Республіканці в Сенаті США запропонували президенту України Володимиру Зеленському розширити зону покриття супутникового зв’язку Starlink на 300 кілометрів углиб території Росії.
Натомість Україна мала б на 100 днів припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на обізнані джерела.
За даними видання, цю ініціативу представили сенатори Роджер Вікер і Кевін Крамер під час візиту до Києва 9 жовтня у складі двопартійної делегації Конгресу США. Джерела стверджують, що Зеленський висловив готовність укласти таку угоду.
Якщо щедра пропозиція: жертві пропонують кинути короткого ножа, щоб відбиватися від вбивці із шаблею в обмін на обіцянку не шкодити пальто, на яке є свої плани.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡95🤬21🤔11❤10🥰3👍1
ЄС не скасовуватиме санкції, доки Росія не припинить війну — фон дер Ляєн
Європейський Союз продовжує готувати 22-й пакет санкцій проти Росії та не планує послаблювати чинні обмеження, поки Москва не припинить війну. Про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила 16 жовтня у Брюсселі перед засіданням Європейської ради.
За її словами, ЄС підтримав оголошене Дональдом Трампом «енергетичне перемир’я», однак Росія не дотримувалася його жодної хвилини. Натомість Москва пішла на подальшу ескалацію атак.
Фон дер Ляєн виступила зі спільною заявою для преси разом із президентом України Володимиром Зеленським і головою Європейської ради Антоніу Коштою. На тлі продовження російських ударів вона підтвердила намір ЄС посилювати санкційний тиск.
«Ми не скасуємо жодних санкцій, доки Росія не припинить війну», — наголосила президентка Єврокомісії.
Окрім санкцій, європейські лідери мають обговорити фінансові, бюджетні та військові потреби України на 2026 і 2027 роки. Фон дер Ляєн також закликала Київ продовжувати реформи, щоб до кінця року відкрити решту переговорних кластерів щодо вступу до ЄС.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європейський Союз продовжує готувати 22-й пакет санкцій проти Росії та не планує послаблювати чинні обмеження, поки Москва не припинить війну. Про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила 16 жовтня у Брюсселі перед засіданням Європейської ради.
За її словами, ЄС підтримав оголошене Дональдом Трампом «енергетичне перемир’я», однак Росія не дотримувалася його жодної хвилини. Натомість Москва пішла на подальшу ескалацію атак.
Фон дер Ляєн виступила зі спільною заявою для преси разом із президентом України Володимиром Зеленським і головою Європейської ради Антоніу Коштою. На тлі продовження російських ударів вона підтвердила намір ЄС посилювати санкційний тиск.
«Ми не скасуємо жодних санкцій, доки Росія не припинить війну», — наголосила президентка Єврокомісії.
Окрім санкцій, європейські лідери мають обговорити фінансові, бюджетні та військові потреби України на 2026 і 2027 роки. Фон дер Ляєн також закликала Київ продовжувати реформи, щоб до кінця року відкрити решту переговорних кластерів щодо вступу до ЄС.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤102👍39👏7❤🔥2🤡2
Брак кадрів і російські атаки: що найбільше заважає українському бізнесу — ІЕД
У вересні 67% українських підприємств назвали дефіцит працівників перешкодою для роботи. Попри зниження на 2 відсоткові пункти за місяць, ця проблема залишається головною. Водночас стрімко зросла загроза безпеці: небезпечно працювати стало для 59% компаній проти 48% у серпні.
Пошук персоналу ускладнюється. Знайти кваліфікованих працівників стало важче для 58,9% підприємств, некваліфікованих — для 38,5%. Розширювати штат у найближчі три-чотири місяці планують лише 1,7% опитаних, скорочувати — 8,4%. Ще 2,9% розглядають вимушені відпустки.
Безпекові ризики сягнули другого найвищого рівня від початку спостережень у травні 2022 року. Більше підприємств скаржилися на них лише в жовтні 2024-го — 62%. Особливо різко ситуація погіршилася для великого бізнесу: частка тих, кому небезпечно працювати, зросла з 50% до понад 70%.
Як свідчать результати вересневого опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, до кадрового й безпекового тиску додаються труднощі з перевезеннями та попитом. На внутрішню логістику скаржилися 31% підприємств проти 26% у серпні, на зниження попиту — 30% проти 27%.
Третьою за поширеністю перешкодою залишається подорожчання сировини, матеріалів і товарів — його відзначили 47% компаній. Брак обігових коштів турбував 16%, розриви ланцюгів постачання — 15%. Частка підприємств із перебоями електро-, водо- або теплопостачання зросла з 9% до 12%.
Державу бізнес переважно сприймає як регулятора — так відповіли 52% опитаних. Для 20% вона є перешкодою, для 7% — партнером. Другом бізнесу її не назвав жоден респондент. Економічну політику уряду позитивно оцінили 4%, негативно — 28%, нейтрально — 61%.
Компенсації за збитки від атак на логістику та повітряних тривог підприємства найчастіше пропонують фінансувати коштом Росії — 51,6% — та міжнародної допомоги — 51,2%. Водночас 69,4% виступають проти підвищення податків, навіть якщо через це підтримка буде меншою. Підвищення ПДВ підтримали лише 1,3%, інших податків і зборів — 4,3%.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У вересні 67% українських підприємств назвали дефіцит працівників перешкодою для роботи. Попри зниження на 2 відсоткові пункти за місяць, ця проблема залишається головною. Водночас стрімко зросла загроза безпеці: небезпечно працювати стало для 59% компаній проти 48% у серпні.
Пошук персоналу ускладнюється. Знайти кваліфікованих працівників стало важче для 58,9% підприємств, некваліфікованих — для 38,5%. Розширювати штат у найближчі три-чотири місяці планують лише 1,7% опитаних, скорочувати — 8,4%. Ще 2,9% розглядають вимушені відпустки.
Безпекові ризики сягнули другого найвищого рівня від початку спостережень у травні 2022 року. Більше підприємств скаржилися на них лише в жовтні 2024-го — 62%. Особливо різко ситуація погіршилася для великого бізнесу: частка тих, кому небезпечно працювати, зросла з 50% до понад 70%.
Як свідчать результати вересневого опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, до кадрового й безпекового тиску додаються труднощі з перевезеннями та попитом. На внутрішню логістику скаржилися 31% підприємств проти 26% у серпні, на зниження попиту — 30% проти 27%.
Третьою за поширеністю перешкодою залишається подорожчання сировини, матеріалів і товарів — його відзначили 47% компаній. Брак обігових коштів турбував 16%, розриви ланцюгів постачання — 15%. Частка підприємств із перебоями електро-, водо- або теплопостачання зросла з 9% до 12%.
Державу бізнес переважно сприймає як регулятора — так відповіли 52% опитаних. Для 20% вона є перешкодою, для 7% — партнером. Другом бізнесу її не назвав жоден респондент. Економічну політику уряду позитивно оцінили 4%, негативно — 28%, нейтрально — 61%.
Компенсації за збитки від атак на логістику та повітряних тривог підприємства найчастіше пропонують фінансувати коштом Росії — 51,6% — та міжнародної допомоги — 51,2%. Водночас 69,4% виступають проти підвищення податків, навіть якщо через це підтримка буде меншою. Підвищення ПДВ підтримали лише 1,3%, інших податків і зборів — 4,3%.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏23✍9👍4😢2
Forwarded from Сергій Корецький | Премʼєр-міністр 🇺🇦
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Уряд поступово відновлює фінансування тимчасово призупинених видатків, зокрема для регіонів.
Цього тижня Парламент підтримав низку надважливих законопроєктів, які відкривають можливість для отримання частини міжнародної фінансової допомоги, необхідної для покриття дефіциту бюджету у 2026 році.
Прискорюємо всі необхідні процедури, щоб кошти від партнерів надійшли якнайшвидше.
Вкотре дякую народним депутатам за підтримку цих рішень. Розраховуємо на таку ж результативну роботу протягом наступних сесійних тижнів.
Від цього залежить отримання міжнародної допомоги в повному обсязі та можливість подальшого відновлення вимушено призупинених видатків.
Цього тижня Парламент підтримав низку надважливих законопроєктів, які відкривають можливість для отримання частини міжнародної фінансової допомоги, необхідної для покриття дефіциту бюджету у 2026 році.
Прискорюємо всі необхідні процедури, щоб кошти від партнерів надійшли якнайшвидше.
Вкотре дякую народним депутатам за підтримку цих рішень. Розраховуємо на таку ж результативну роботу протягом наступних сесійних тижнів.
Від цього залежить отримання міжнародної допомоги в повному обсязі та можливість подальшого відновлення вимушено призупинених видатків.
👍53❤12🙏3🤡1
Україна накопичила найбільші за шість років запаси газу перед зимою — Reuters
«Нафтогаз» збільшив запаси газу в підземних сховищах до 16 млрд кубометрів — найвищого рівня з 2020 року. Попередній опалювальний сезон Україна починала з менш ніж 14 млрд кубометрів, а мінімально необхідний запас уряд оцінював у 13,2 млрд.
Накопиченню сприяло й скорочення споживання: російські удари змусили частину промислових підприємств зупинитися. За оцінкою компанії, цьогоріч Україна використає близько 20 млрд кубометрів газу проти 21 млрд торік.
Водночас більші запаси не усувають воєнних ризиків. Як розповів Reuters виконувач обов’язків керівника «Нафтогазу» Сергій Федоренко, від початку року Росія атакувала об’єкти групи понад 400 разів — удвічі більше, ніж за весь 2025-й. Під ударами опинилися видобуток, переробка, транспортування та теплоелектростанції у прифронтових регіонах. Компанія посилює захист і відновлює пошкоджені потужності.
Сильні морози й атаки на газосховища змусили «Нафтогаз» імпортувати рекордні 7,8 млрд кубометрів упродовж 2025 року та першого кварталу 2026-го. Цього сезону закупівлі почали завчасно: вже законтрактовано понад 1 млрд кубометрів, чверть — скраплений природний газ. Постачання заплановані на грудень–березень.
Україна також запропонувала Євросоюзу третину потужностей своїх газосховищ, загальна місткість яких становить близько 30 млрд кубометрів. За словами Федоренка, газ на глибині понад кілометр захищений від атак і може швидко надходити європейським споживачам.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
«Нафтогаз» збільшив запаси газу в підземних сховищах до 16 млрд кубометрів — найвищого рівня з 2020 року. Попередній опалювальний сезон Україна починала з менш ніж 14 млрд кубометрів, а мінімально необхідний запас уряд оцінював у 13,2 млрд.
Накопиченню сприяло й скорочення споживання: російські удари змусили частину промислових підприємств зупинитися. За оцінкою компанії, цьогоріч Україна використає близько 20 млрд кубометрів газу проти 21 млрд торік.
Водночас більші запаси не усувають воєнних ризиків. Як розповів Reuters виконувач обов’язків керівника «Нафтогазу» Сергій Федоренко, від початку року Росія атакувала об’єкти групи понад 400 разів — удвічі більше, ніж за весь 2025-й. Під ударами опинилися видобуток, переробка, транспортування та теплоелектростанції у прифронтових регіонах. Компанія посилює захист і відновлює пошкоджені потужності.
Сильні морози й атаки на газосховища змусили «Нафтогаз» імпортувати рекордні 7,8 млрд кубометрів упродовж 2025 року та першого кварталу 2026-го. Цього сезону закупівлі почали завчасно: вже законтрактовано понад 1 млрд кубометрів, чверть — скраплений природний газ. Постачання заплановані на грудень–березень.
Україна також запропонувала Євросоюзу третину потужностей своїх газосховищ, загальна місткість яких становить близько 30 млрд кубометрів. За словами Федоренка, газ на глибині понад кілометр захищений від атак і може швидко надходити європейським споживачам.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍60✍12🔥6❤🔥5❤3🤔2
ЄС, імовірно, доведеться надати Україні новий кредит — прем’єр Естонії
Європейському Союзу, найімовірніше, доведеться знову кредитувати Україну, щоб допомогти покрити нестачу коштів на оборону та бюджетні видатки у 2027 році. Таку думку висловив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал перед другим днем саміту ЄС у Брюсселі 16 жовтня.
У грудні минулого року європейські лідери погодили кредит на €90 млрд для фінансування значної частини потреб України у 2026–2027 роках. Однак, за даними Києва, непокриті потреби наступного року вже перевищують $70 млрд.
В інтерв’ю Reuters Міхал наголосив: у війні на виснаження безперервна фінансова підтримка має вирішальне значення, і забезпечити її повинен Євросоюз. Нову позику він назвав імовірним рішенням, адже цей механізм Європа вже неодноразово застосовувала.
Частина європейських урядів пропонувала використати для допомоги Україні заморожені російські активи. Проте цей варіант заблокували Бельгія, де зберігається більшість коштів, та кілька інших держав ЄС.
Для фінансування вже погодженого кредиту на €90 млрд Євросоюз залучає позики під гарантії спільного бюджету. Джерела забезпечення можливого нового кредиту поки не визначені.
Міхал сподівається, що рішення про додаткове фінансування України ухвалять до кінця року — до початку низки виборчих кампаній у європейських країнах. На запитання, де взяти кошти, він відповів, що Європа зазвичай знаходить вихід навіть у найскладніший момент.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європейському Союзу, найімовірніше, доведеться знову кредитувати Україну, щоб допомогти покрити нестачу коштів на оборону та бюджетні видатки у 2027 році. Таку думку висловив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал перед другим днем саміту ЄС у Брюсселі 16 жовтня.
У грудні минулого року європейські лідери погодили кредит на €90 млрд для фінансування значної частини потреб України у 2026–2027 роках. Однак, за даними Києва, непокриті потреби наступного року вже перевищують $70 млрд.
В інтерв’ю Reuters Міхал наголосив: у війні на виснаження безперервна фінансова підтримка має вирішальне значення, і забезпечити її повинен Євросоюз. Нову позику він назвав імовірним рішенням, адже цей механізм Європа вже неодноразово застосовувала.
Частина європейських урядів пропонувала використати для допомоги Україні заморожені російські активи. Проте цей варіант заблокували Бельгія, де зберігається більшість коштів, та кілька інших держав ЄС.
Для фінансування вже погодженого кредиту на €90 млрд Євросоюз залучає позики під гарантії спільного бюджету. Джерела забезпечення можливого нового кредиту поки не визначені.
Міхал сподівається, що рішення про додаткове фінансування України ухвалять до кінця року — до початку низки виборчих кампаній у європейських країнах. На запитання, де взяти кошти, він відповів, що Європа зазвичай знаходить вихід навіть у найскладніший момент.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤32🤔22👍7🙏6👎2😢1
Бельгія передасть Україні 10 винищувачів F-16 до кінця року
Бельгія планує передати Україні десять винищувачів F-16 до завершення 2026 року. Про це заявив прем’єр-міністр Барт де Вевер після зустрічі з Володимиром Зеленським на полях європейського саміту в Брюсселі ввечері 15 жовтня.
За словами бельгійського прем’єра, Україні терміново потрібні боєздатні літаки, зокрема для захисту від російських безпілотників. Передача винищувачів має посилити цей захист.
Як повідомляє The Brussels Times, постачання затримувалося через повільніше надходження нових F-35, якими Бельгія замінює свої F-16. Тепер нові літаки почали прибувати, що дає змогу передавати попередні машини Україні.
Зобов’язання передати винищувачі взяв на себе ще попередній бельгійський уряд. Початковий план передбачав постачання 30 F-16 до 2028 року, однак графік залежить від поетапного переозброєння бельгійських повітряних сил.
Зеленський і де Вевер також обговорили боєприпаси для F-16, які виробляє бельгійська компанія FN Herstal. Інших подробиць двосторонньої зустрічі прем’єр не розкрив.
Окремо де Вевер підтвердив підтримку подальшого фінансування України Євросоюзом. Він зазначив, що має власне бачення механізму такої допомоги й готовий обговорити його з європейськими лідерами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Бельгія планує передати Україні десять винищувачів F-16 до завершення 2026 року. Про це заявив прем’єр-міністр Барт де Вевер після зустрічі з Володимиром Зеленським на полях європейського саміту в Брюсселі ввечері 15 жовтня.
За словами бельгійського прем’єра, Україні терміново потрібні боєздатні літаки, зокрема для захисту від російських безпілотників. Передача винищувачів має посилити цей захист.
Як повідомляє The Brussels Times, постачання затримувалося через повільніше надходження нових F-35, якими Бельгія замінює свої F-16. Тепер нові літаки почали прибувати, що дає змогу передавати попередні машини Україні.
Зобов’язання передати винищувачі взяв на себе ще попередній бельгійський уряд. Початковий план передбачав постачання 30 F-16 до 2028 року, однак графік залежить від поетапного переозброєння бельгійських повітряних сил.
Зеленський і де Вевер також обговорили боєприпаси для F-16, які виробляє бельгійська компанія FN Herstal. Інших подробиць двосторонньої зустрічі прем’єр не розкрив.
Окремо де Вевер підтвердив підтримку подальшого фінансування України Євросоюзом. Він зазначив, що має власне бачення механізму такої допомоги й готовий обговорити його з європейськими лідерами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍89❤28🤔8