Українські дрони летять дедалі далі й б’ють дедалі сильніше
Україна стрімко збільшує дальність, швидкість і потужність ударних безпілотників, перетворюючи дедалі більшу частину Росії на досяжну ціль. Один із таких апаратів — Mammoth компанії Culver Aerospace — уже може подолати близько 2400 км, а наступного року його дальність планують збільшити до 4800 км.
На одному із засекречених складів на передачу військовим чекали одразу 600 повністю споряджених Mammoth. За словами засновника компанії Олега Крота, нинішні можливості української зброї — лише початок того, що з’явиться протягом наступних кількох років.
Україна почала активно створювати власну далекобійну зброю після того, як західні партнери тривалий час відмовлялися надавати відповідні ракети через побоювання ескалації. Тепер ці розробки дозволяють атакувати російські нафтопереробні заводи, порти, кораблі, військові підприємства та логістичні центри.
Як пише The Wall Street Journal, майже половина російських нафтопереробних потужностей нині не працює — значною мірою через українські удари.
Помітно вдосконалився безпілотник «Лютий». Перша версія мала дальність близько 1000 км і несла 20 кг вибухівки. Нині він здатний пролетіти понад 2000 км із бойовою частиною близько 34 кг.
Зростає й інтенсивність атак. У 2023 році українські дрони та ракети лише чотири рази вражали критичну інфраструктуру Росії. У 2025-му таких ударів було близько 178, а від початку 2026 року до 23 серпня — приблизно 285.
Безпілотники навчилися долати російські засоби радіоелектронної боротьби. Захищені антени зменшують вплив перешкод на супутникову навігацію, а запасні системи використовують Starlink і порівнюють місцевість із завантаженими картами. Наприкінці року Culver планує встановлювати турбореактивні двигуни, які дозволять літати майже зі швидкістю звуку.
Виробництво також набирає обертів. Fire Point прагне випускати 300 дронів FP-1 щодня — приблизно у вісім разів більше, ніж торік. Culver, яка 2022 року виготовила близько 500 апаратів, планує цього року довести випуск до 14 тис. Виробництво розосереджене між 21 таємним підприємством: раніше знищення одного із двох заводів скоротило потужності компанії на 85%.
Дрони мають межу: що більша дальність, то більше потрібно пального і тим меншою стає бойова частина. Для мостів та укріплень потрібні ракети. Український «Нептун» уже долає понад 1000 км, несе близько 260 кг вибухівки, а сім із десяти запущених ракет, за словами виробника, досягають цілі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Україна стрімко збільшує дальність, швидкість і потужність ударних безпілотників, перетворюючи дедалі більшу частину Росії на досяжну ціль. Один із таких апаратів — Mammoth компанії Culver Aerospace — уже може подолати близько 2400 км, а наступного року його дальність планують збільшити до 4800 км.
На одному із засекречених складів на передачу військовим чекали одразу 600 повністю споряджених Mammoth. За словами засновника компанії Олега Крота, нинішні можливості української зброї — лише початок того, що з’явиться протягом наступних кількох років.
Україна почала активно створювати власну далекобійну зброю після того, як західні партнери тривалий час відмовлялися надавати відповідні ракети через побоювання ескалації. Тепер ці розробки дозволяють атакувати російські нафтопереробні заводи, порти, кораблі, військові підприємства та логістичні центри.
Як пише The Wall Street Journal, майже половина російських нафтопереробних потужностей нині не працює — значною мірою через українські удари.
Помітно вдосконалився безпілотник «Лютий». Перша версія мала дальність близько 1000 км і несла 20 кг вибухівки. Нині він здатний пролетіти понад 2000 км із бойовою частиною близько 34 кг.
Зростає й інтенсивність атак. У 2023 році українські дрони та ракети лише чотири рази вражали критичну інфраструктуру Росії. У 2025-му таких ударів було близько 178, а від початку 2026 року до 23 серпня — приблизно 285.
Безпілотники навчилися долати російські засоби радіоелектронної боротьби. Захищені антени зменшують вплив перешкод на супутникову навігацію, а запасні системи використовують Starlink і порівнюють місцевість із завантаженими картами. Наприкінці року Culver планує встановлювати турбореактивні двигуни, які дозволять літати майже зі швидкістю звуку.
Виробництво також набирає обертів. Fire Point прагне випускати 300 дронів FP-1 щодня — приблизно у вісім разів більше, ніж торік. Culver, яка 2022 року виготовила близько 500 апаратів, планує цього року довести випуск до 14 тис. Виробництво розосереджене між 21 таємним підприємством: раніше знищення одного із двох заводів скоротило потужності компанії на 85%.
Дрони мають межу: що більша дальність, то більше потрібно пального і тим меншою стає бойова частина. Для мостів та укріплень потрібні ракети. Український «Нептун» уже долає понад 1000 км, несе близько 260 кг вибухівки, а сім із десяти запущених ракет, за словами виробника, досягають цілі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍89❤23🙉5
🇺🇸 США утричі збільшать виробництво ракет PAC-3 для Patriot і вчетверо — перехоплювачів THAAD
Сполучені Штати уклали семирічні рамкові угоди з General Dynamics і Lockheed Martin, щоб різко наростити виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot і THAAD.
Нові багаторічні контракти мають прискорити випуск і постачання ключових складників для ракет PAC-3 MSE та THAAD. Виробничі потужності для PAC-3 планують збільшити утричі, а для THAAD — учетверо.
PAC-3 MSE є сучасною ракетою системи Patriot, призначеною, зокрема, для знищення балістичних і крилатих ракет. THAAD використовується для перехоплення балістичних цілей на великій висоті на завершальній ділянці їхнього польоту.
Як повідомило Міністерство війни США, General Dynamics відповідатиме за швидке розширення виробництва спеціалізованих складників перехоплювачів. Йдеться про корпуси ракетних двигунів, оболонки головок самонаведення, центральні секції ракет і механізми розкриття захисних обтічників.
Багаторічний формат має дати виробникам передбачуване замовлення: угоди передбачають гарантовані мінімальні обсяги щорічних закупівель. Завдяки цьому General Dynamics та її постачальники зможуть наймати працівників, наперед закуповувати великі партії матеріалів і модернізувати підприємства.
Водночас фактичне фінансування залежатиме від щорічних бюджетних рішень Конгресу. Тобто угоди визначають довгостроковий напрям і мінімальні потреби, але кошти на кожен наступний рік ще мають бути затверджені законодавцями.
Американське військове відомство пояснює рішення необхідністю скоротити бюрократичні процедури, прискорити постачання і відновити внутрішні виробничі можливості. Війни в Україні та на Близькому Сході показали, що сучасні конфлікти можуть виснажувати запаси дорогих перехоплювачів значно швидше, ніж промисловість встигає їх поповнювати.
Тепер США намагаються перейти від обмежених щорічних замовлень до тривалого виробничого циклу. У протиракетній обороні вирішальним стає не лише технологічна досконалість ракети, а й здатність випускати її у достатній кількості.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Сполучені Штати уклали семирічні рамкові угоди з General Dynamics і Lockheed Martin, щоб різко наростити виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot і THAAD.
Нові багаторічні контракти мають прискорити випуск і постачання ключових складників для ракет PAC-3 MSE та THAAD. Виробничі потужності для PAC-3 планують збільшити утричі, а для THAAD — учетверо.
PAC-3 MSE є сучасною ракетою системи Patriot, призначеною, зокрема, для знищення балістичних і крилатих ракет. THAAD використовується для перехоплення балістичних цілей на великій висоті на завершальній ділянці їхнього польоту.
Як повідомило Міністерство війни США, General Dynamics відповідатиме за швидке розширення виробництва спеціалізованих складників перехоплювачів. Йдеться про корпуси ракетних двигунів, оболонки головок самонаведення, центральні секції ракет і механізми розкриття захисних обтічників.
Багаторічний формат має дати виробникам передбачуване замовлення: угоди передбачають гарантовані мінімальні обсяги щорічних закупівель. Завдяки цьому General Dynamics та її постачальники зможуть наймати працівників, наперед закуповувати великі партії матеріалів і модернізувати підприємства.
Водночас фактичне фінансування залежатиме від щорічних бюджетних рішень Конгресу. Тобто угоди визначають довгостроковий напрям і мінімальні потреби, але кошти на кожен наступний рік ще мають бути затверджені законодавцями.
Американське військове відомство пояснює рішення необхідністю скоротити бюрократичні процедури, прискорити постачання і відновити внутрішні виробничі можливості. Війни в Україні та на Близькому Сході показали, що сучасні конфлікти можуть виснажувати запаси дорогих перехоплювачів значно швидше, ніж промисловість встигає їх поповнювати.
Тепер США намагаються перейти від обмежених щорічних замовлень до тривалого виробничого циклу. У протиракетній обороні вирішальним стає не лише технологічна досконалість ракети, а й здатність випускати її у достатній кількості.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤37👍33🤔6🤡2🤣1
Значна кількість країн ЄС підтримала прискорення фінансування України
Значна кількість держав Європейського Союзу підтримує дострокове надання Україні частини коштів, запланованих на 2027 рік. Це має допомогти Києву покрити нестачу фінансування оборонних потреб і продовжувати протистояти російській агресії.
Питання обговорювали під час неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС у графстві Віклов в Ірландії. Міністр оборони України Євгеній Хмара долучився до засідання через відеозв’язок і представив європейським колегам потреби держави.
ЄС погодив для України кредит обсягом €90 млрд, який має надходити протягом 2026–2027 років. Київ просить перенести на поточний рік частину з €45 млрд, передбачених до виплати у 2027-му.
Як повідомляє Reuters, після виступу українського міністра стало очевидно, що у фінансуванні існує розрив. За словами міністерки оборони Ірландії Гелен Макенті, прохання України підтримала значна кількість держав-членів.
Конкретних країн і можливого обсягу дострокових виплат вона не назвала. Оскільки зустріч мала неформальний характер, міністри не могли ухвалювати обов’язкових рішень.
Щоб змінити графік виплат, потрібна згода урядів країн ЄС та Європейської комісії. Ірландія, яка нині головує в Раді Євросоюзу, закликає просувати це питання й домагатися якнайшвидшого виділення коштів.
Політична підтримка ще не означає, що гроші надійдуть негайно. Проте обговорення засвідчило: дедалі більше європейських столиць визнають, що календар виплат, розрахований заздалегідь, може не відповідати швидкості, з якою війна виснажує українські ресурси.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Значна кількість держав Європейського Союзу підтримує дострокове надання Україні частини коштів, запланованих на 2027 рік. Це має допомогти Києву покрити нестачу фінансування оборонних потреб і продовжувати протистояти російській агресії.
Питання обговорювали під час неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС у графстві Віклов в Ірландії. Міністр оборони України Євгеній Хмара долучився до засідання через відеозв’язок і представив європейським колегам потреби держави.
ЄС погодив для України кредит обсягом €90 млрд, який має надходити протягом 2026–2027 років. Київ просить перенести на поточний рік частину з €45 млрд, передбачених до виплати у 2027-му.
Як повідомляє Reuters, після виступу українського міністра стало очевидно, що у фінансуванні існує розрив. За словами міністерки оборони Ірландії Гелен Макенті, прохання України підтримала значна кількість держав-членів.
Конкретних країн і можливого обсягу дострокових виплат вона не назвала. Оскільки зустріч мала неформальний характер, міністри не могли ухвалювати обов’язкових рішень.
Щоб змінити графік виплат, потрібна згода урядів країн ЄС та Європейської комісії. Ірландія, яка нині головує в Раді Євросоюзу, закликає просувати це питання й домагатися якнайшвидшого виділення коштів.
Політична підтримка ще не означає, що гроші надійдуть негайно. Проте обговорення засвідчило: дедалі більше європейських столиць визнають, що календар виплат, розрахований заздалегідь, може не відповідати швидкості, з якою війна виснажує українські ресурси.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤64🤔14🙏10👍2😁2👎1
🇺🇸Штати США та країни світу за ВВП на душу населення
Насправді правильно перекладати USA як Об'єднані держави Америки. І ось цікава інфографіка за рівнем ВВП окремих держав Америки та інших країн.
Вісім штатів США входять до топ-15 економік у цьому рейтингу за показником ВВП на душу населення.
Найвище серед американських штатів розташувався Нью-Йорк — $123 369 на одну особу. Це п’яте місце у загальному рейтингу — вище за Швейцарію та всі інші штати США.
Середній показник для Сполучених Штатів становить $89 991 на душу населення, що відповідає 24-му місцю серед представлених штатів і країн.
ВВП на душу населення показує, який обсяг товарів і послуг виробляє економіка в розрахунку на одного жителя. Це корисний, хоча й далеко не ідеальний показник економічної продуктивності та добробуту.
Рейтинг складено на основі даних про номінальний ВВП на душу населення за 2025 рік від Міжнародного валютного фонду та статистики ВВП американських штатів від Бюро економічного аналізу США. Усі показники наведені в поточних доларах США.
🇺🇸 Окремі штати США конкурують із найбагатшими країнами світу
Перше місце посідає федеральний округ Колумбія, де ВВП на душу населення сягає $277 689. Це значно більше, ніж у Ліхтенштейні, який іде другим із показником $217 928.
Топ-15 виглядає так:
🇺🇸 Округ Колумбія — $277 689
🇱🇮 Ліхтенштейн — $217 928
🇱🇺 Люксембург — $148 247
🇮🇪 Ірландія — $130 652
🇺🇸 Нью-Йорк — $123 369
🇨🇭 Швейцарія — $115 620
🇺🇸 Массачусетс — $114 635
🇺🇸 Вашингтон — $111 860
🇺🇸 Делавер — $110 588
🇺🇸 Каліфорнія — $108 012
🇺🇸 Північна Дакота — $102 436
🇺🇸 Коннектикут — $102 062
🇺🇸 Аляска — $101 742
🇸🇬 Сінгапур — $99 365
🇮🇸 Ісландія — $99 071
Массачусетс із показником $114 635 розташувався лише трохи нижче за Швейцарію. Каліфорнія з $108 012 випереджає за ВВП на душу населення і Сінгапур, і Ісландію.
Чому різниця настільки велика
ВВП відображає вартість усіх товарів і послуг, вироблених в економіці. Якщо розраховувати його на одного жителя, відмінності між країнами та штатами можуть пояснюватися продуктивністю праці, структурою зайнятості, спеціалізацією економіки та забезпеченістю природними ресурсами.
Саме тому високий ВВП на душу населення не обов’язково означає, що пересічна родина має настільки ж високі доходи або рівень життя.
Економічна структура окремих штатів США також суттєво впливає на результат.
У Нью-Йорку велику роль відіграють фінанси та професійні послуги. На Західному узбережжі значну частку економічної активності забезпечують технологічні компанії. У низці багатих на природні ресурси штатів високі показники підтримує енергетичний сектор.
Загалом 13 штатів США та округ Колумбія мають ВВП на душу населення вище за середній показник країни у $89 991.
Навіть Мен, який посідає лише 50-те місце на графіку з показником $72 688, перебуває зовсім недалеко від Нідерландів, де ВВП на душу населення становить $73 833.
ВВП на душу населення — не те саме, що середній дохід
Ці цифри не варто напряму трактувати як доходи мешканців.
ВВП на душу населення показує, скільки економіка виробляє в розрахунку на одну людину, але нічого не говорить про те, як створений дохід розподіляється між населенням.
Тому штат або країна можуть мати надзвичайно високий ВВП на душу населення, але водночас — значну нерівність доходів, високу вартість життя або інші фактори, які суттєво впливають на реальний добробут людей.
Різняться також податкові системи та роль держави в перерозподілі доходів, тому пряме порівняння ВВП на душу населення дає уявлення передусім про масштаб економічної продуктивності, а не про те, скільки грошей фактично отримує середній мешканець.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Насправді правильно перекладати USA як Об'єднані держави Америки. І ось цікава інфографіка за рівнем ВВП окремих держав Америки та інших країн.
Вісім штатів США входять до топ-15 економік у цьому рейтингу за показником ВВП на душу населення.
Найвище серед американських штатів розташувався Нью-Йорк — $123 369 на одну особу. Це п’яте місце у загальному рейтингу — вище за Швейцарію та всі інші штати США.
Середній показник для Сполучених Штатів становить $89 991 на душу населення, що відповідає 24-му місцю серед представлених штатів і країн.
ВВП на душу населення показує, який обсяг товарів і послуг виробляє економіка в розрахунку на одного жителя. Це корисний, хоча й далеко не ідеальний показник економічної продуктивності та добробуту.
Рейтинг складено на основі даних про номінальний ВВП на душу населення за 2025 рік від Міжнародного валютного фонду та статистики ВВП американських штатів від Бюро економічного аналізу США. Усі показники наведені в поточних доларах США.
🇺🇸 Окремі штати США конкурують із найбагатшими країнами світу
Перше місце посідає федеральний округ Колумбія, де ВВП на душу населення сягає $277 689. Це значно більше, ніж у Ліхтенштейні, який іде другим із показником $217 928.
Топ-15 виглядає так:
🇺🇸 Округ Колумбія — $277 689
🇱🇮 Ліхтенштейн — $217 928
🇱🇺 Люксембург — $148 247
🇮🇪 Ірландія — $130 652
🇺🇸 Нью-Йорк — $123 369
🇨🇭 Швейцарія — $115 620
🇺🇸 Массачусетс — $114 635
🇺🇸 Вашингтон — $111 860
🇺🇸 Делавер — $110 588
🇺🇸 Каліфорнія — $108 012
🇺🇸 Північна Дакота — $102 436
🇺🇸 Коннектикут — $102 062
🇺🇸 Аляска — $101 742
🇸🇬 Сінгапур — $99 365
🇮🇸 Ісландія — $99 071
Массачусетс із показником $114 635 розташувався лише трохи нижче за Швейцарію. Каліфорнія з $108 012 випереджає за ВВП на душу населення і Сінгапур, і Ісландію.
Чому різниця настільки велика
ВВП відображає вартість усіх товарів і послуг, вироблених в економіці. Якщо розраховувати його на одного жителя, відмінності між країнами та штатами можуть пояснюватися продуктивністю праці, структурою зайнятості, спеціалізацією економіки та забезпеченістю природними ресурсами.
Саме тому високий ВВП на душу населення не обов’язково означає, що пересічна родина має настільки ж високі доходи або рівень життя.
Економічна структура окремих штатів США також суттєво впливає на результат.
У Нью-Йорку велику роль відіграють фінанси та професійні послуги. На Західному узбережжі значну частку економічної активності забезпечують технологічні компанії. У низці багатих на природні ресурси штатів високі показники підтримує енергетичний сектор.
Загалом 13 штатів США та округ Колумбія мають ВВП на душу населення вище за середній показник країни у $89 991.
Навіть Мен, який посідає лише 50-те місце на графіку з показником $72 688, перебуває зовсім недалеко від Нідерландів, де ВВП на душу населення становить $73 833.
ВВП на душу населення — не те саме, що середній дохід
Ці цифри не варто напряму трактувати як доходи мешканців.
ВВП на душу населення показує, скільки економіка виробляє в розрахунку на одну людину, але нічого не говорить про те, як створений дохід розподіляється між населенням.
Тому штат або країна можуть мати надзвичайно високий ВВП на душу населення, але водночас — значну нерівність доходів, високу вартість життя або інші фактори, які суттєво впливають на реальний добробут людей.
Різняться також податкові системи та роль держави в перерозподілі доходів, тому пряме порівняння ВВП на душу населення дає уявлення передусім про масштаб економічної продуктивності, а не про те, скільки грошей фактично отримує середній мешканець.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍44💯8❤6🤡5🔥4🤯2
«Німеччина і Росія вже воюють»: виробник дронів заявив про замах на його життя
Засновник німецького виробника бойових безпілотників Donaustahl Штефан Туманн вважає, що протистояння між Німеччиною та Росією вже переросло межі «гібридної війни». На його думку, російські диверсії є звичайними воєнними діями, лише поки без масового введення військ.
Компанія Туманна постачає Україні бойові дрони та боєприпаси. Наприкінці 2025 року німецькі спецслужби попередили підприємця про ймовірний план російської розвідки вбити його за допомогою отрути. За кілька днів правоохоронці затримали підозрюваного, який, як вважається, мав установити місце перебування керівника Donaustahl.
Відтоді Туманн живе за засекреченими адресами під цілодобовою охороною. Він не бачив родини протягом кількох місяців, підготував заповіт і медичні розпорядження на випадок смерті. Відомі російській стороні адреси підприємець, за його словами, перетворив на контрольовані пастки для можливих агентів.
Як пише Politico, Туманн відмовляється називати російські операції «гібридними». Він переконаний, що диверсії координують російські силові структури, а отже, це слід розглядати як акти війни.
Його заява пролунала після того, як Берлін пов’язав російські спецслужби з інцидентами в аеропорту Лейпциг/Галле. На початку серпня там виявили начинені вибухівкою безпілотники, один із яких перебував поблизу українського вантажного літака. Аеропорт є важливим вузлом для перевезення допомоги Україні.
Німецькі силові відомства фіксують зростання кількості та небезпечності диверсій після повномасштабного вторгнення Росії. Серед можливих цілей — оборонні підприємства, транспортні центри, енергетична інфраструктура та керівники компаній, які озброюють Україну. Раніше західні спецслужби також викрили ймовірний російський план убивства очільника Rheinmetall Арміна Паппергера.
Попри загрозу, Туманн не планує припиняти роботу чи постачання Україні. Його особиста історія показує, як війна, яку Європа довго бачила на відстані, дедалі глибше проникає в її повсякденне життя.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Засновник німецького виробника бойових безпілотників Donaustahl Штефан Туманн вважає, що протистояння між Німеччиною та Росією вже переросло межі «гібридної війни». На його думку, російські диверсії є звичайними воєнними діями, лише поки без масового введення військ.
Компанія Туманна постачає Україні бойові дрони та боєприпаси. Наприкінці 2025 року німецькі спецслужби попередили підприємця про ймовірний план російської розвідки вбити його за допомогою отрути. За кілька днів правоохоронці затримали підозрюваного, який, як вважається, мав установити місце перебування керівника Donaustahl.
Відтоді Туманн живе за засекреченими адресами під цілодобовою охороною. Він не бачив родини протягом кількох місяців, підготував заповіт і медичні розпорядження на випадок смерті. Відомі російській стороні адреси підприємець, за його словами, перетворив на контрольовані пастки для можливих агентів.
Як пише Politico, Туманн відмовляється називати російські операції «гібридними». Він переконаний, що диверсії координують російські силові структури, а отже, це слід розглядати як акти війни.
Його заява пролунала після того, як Берлін пов’язав російські спецслужби з інцидентами в аеропорту Лейпциг/Галле. На початку серпня там виявили начинені вибухівкою безпілотники, один із яких перебував поблизу українського вантажного літака. Аеропорт є важливим вузлом для перевезення допомоги Україні.
Німецькі силові відомства фіксують зростання кількості та небезпечності диверсій після повномасштабного вторгнення Росії. Серед можливих цілей — оборонні підприємства, транспортні центри, енергетична інфраструктура та керівники компаній, які озброюють Україну. Раніше західні спецслужби також викрили ймовірний російський план убивства очільника Rheinmetall Арміна Паппергера.
Попри загрозу, Туманн не планує припиняти роботу чи постачання Україні. Його особиста історія показує, як війна, яку Європа довго бачила на відстані, дедалі глибше проникає в її повсякденне життя.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯128🤬13👍3🤔2😢2❤1🔥1
Енергетичні компанії дедалі активніше під’єднують до мережі електростанції, сховища, трубопроводи та промислове обладнання. Це допомагає дистанційно керувати об’єктами, прогнозувати поломки й ефективніше розподіляти енергію, але водночас відкриває нові двері для кіберзлочинців.
Особливо небезпечним стає поєднання старого промислового обладнання із сучасними цифровими системами. Частина енергетичної інфраструктури створювалася десятиліття тому, коли загрозу віддаленого втручання майже не враховували. Тепер навіть незначна вразливість у корпоративній мережі може стати шляхом до систем, які безпосередньо керують виробництвом і постачанням енергії.
Як повідомляє Reuters, штучний інтелект дозволяє нападникам швидше знаходити слабкі місця, створювати шкідливий код і проводити переконливіші шахрайські кампанії. Завдання, які раніше потребували досвідченої команди, поступово стають доступними менш підготовленим зловмисникам.
Ціна успішного проникнення в енергетичну систему вимірюється не лише викраденими даними. Наслідками можуть бути зупинка виробництва, пошкодження обладнання, перебої з електроенергією та небезпека для працівників і населення. Додатковий ризик створюють постачальники програмного забезпечення та підрядники: доступ одного партнера іноді відкриває шлях одразу до кількох об’єктів.
Компанії намагаються відповісти на загрозу поділом мереж на ізольовані ділянки, посиленням контролю доступу, постійним спостереженням за обладнанням і створенням резервних систем. Штучний інтелект також використовують для захисту — він може швидше помічати незвичну поведінку та зупиняти атаку ще до того, як вона дістанеться фізичної інфраструктури.
Проте технологічні засоби не розв’язують проблему повністю. Галузі бракує фахівців, а оновлення старого обладнання потребує значних витрат і нерідко вимагає зупинки виробництва. Енергетика опинилася перед складним вибором: без цифровізації вона втрачатиме ефективність, а без належного захисту кожне нове з’єднання може перетворитися на нову лінію атаки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔25😢4❤2🔥2😡2👍1
Опитування Ipsos поставило британців перед доволі прямим вибором:
32% вважають, що країна має дозволяти такий рівень імміграції, якого потребує економіка для зростання.
48% готові підтримати жорсткі обмеження імміграції, навіть якщо наслідком стане слабше економічне зростання.
Серед британців віком 55–75 років ця позиція ще виразніша: 59% обирають меншу імміграцію навіть ціною гіршої економічної динаміки.
І це Велика Британія — країна, де мільйони мігрантів протягом десятиліть працювали, відкривали бізнеси, виробляли товари й послуги, сплачували податки, а багато хто зрештою став британським громадянином.
З погляду економіки механізм доволі простий.
Є попит на працівників → люди приїжджають → компанії їх наймають → виробництво збільшується → економіка зростає.
Але політична логіка може бути зовсім іншою.
Роботодавець готовий найняти людину. Людина готова працювати. Обидві сторони добровільно хочуть укласти угоду. Але держава може просто сказати: ні, не можна.
Причина проста: політик зазвичай максимізує не ВВП, а кількість голосів на виборах.
І тут виникає цікавий парадокс. Мігрант, який приїхав двадцять чи тридцять років тому, поступово стає частиною суспільства — «звичайним британцем». Але нова хвиля міграції знову часто сприймається як чужа і небезпечна.
При цьому виборці хочуть економічного зростання, доступної медицини, догляду за літніми людьми, нового житла, ресторанів, доставки та відносно дешевих послуг.
Тобто хочуть користуватися результатом праці людей, приплив яких водночас прагнуть обмежити.
Економіка каже: ці працівники потрібні.
Політика відповідає: виборці все одно хочуть, щоб їх було менше.
І саме в цій суперечності між економічною вигодою та політичним попитом сьогодні значною мірою перебуває британська дискусія про імміграцію.
🎬 Нагадуємо, у нас на каналі є відео "Через 50 років українців не буде: що робити з демографією"
Як Brexit поховав економіку Британії
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
32% вважають, що країна має дозволяти такий рівень імміграції, якого потребує економіка для зростання.
48% готові підтримати жорсткі обмеження імміграції, навіть якщо наслідком стане слабше економічне зростання.
Серед британців віком 55–75 років ця позиція ще виразніша: 59% обирають меншу імміграцію навіть ціною гіршої економічної динаміки.
І це Велика Британія — країна, де мільйони мігрантів протягом десятиліть працювали, відкривали бізнеси, виробляли товари й послуги, сплачували податки, а багато хто зрештою став британським громадянином.
З погляду економіки механізм доволі простий.
Є попит на працівників → люди приїжджають → компанії їх наймають → виробництво збільшується → економіка зростає.
Але політична логіка може бути зовсім іншою.
Роботодавець готовий найняти людину. Людина готова працювати. Обидві сторони добровільно хочуть укласти угоду. Але держава може просто сказати: ні, не можна.
Причина проста: політик зазвичай максимізує не ВВП, а кількість голосів на виборах.
І тут виникає цікавий парадокс. Мігрант, який приїхав двадцять чи тридцять років тому, поступово стає частиною суспільства — «звичайним британцем». Але нова хвиля міграції знову часто сприймається як чужа і небезпечна.
При цьому виборці хочуть економічного зростання, доступної медицини, догляду за літніми людьми, нового житла, ресторанів, доставки та відносно дешевих послуг.
Тобто хочуть користуватися результатом праці людей, приплив яких водночас прагнуть обмежити.
Економіка каже: ці працівники потрібні.
Політика відповідає: виборці все одно хочуть, щоб їх було менше.
І саме в цій суперечності між економічною вигодою та політичним попитом сьогодні значною мірою перебуває британська дискусія про імміграцію.
Як Brexit поховав економіку Британії
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁26👍20🤔13❤4👎2🤬1😨1
📉 Український бізнес став песимістичнішим: у серпні очікування ділової активності погіршилися - НБУ
У серпні настрої українського бізнесу помітно погіршилися. Індекс очікувань ділової активності знизився до 48,3 пункту проти 50,1 у липні. Для порівняння, у серпні 2025 року він становив 49,0.
Головні причини — цілком практичні.
💥 Бізнес продовжує втрачати виробничі потужності, склади та логістичну інфраструктуру через обстріли.
⚓️ Блокування морських портів ускладнює експорт і постачання.
⛽️ Високі ціни на пальне збільшують витрати.
👷 Дефіцит кваліфікованих працівників залишається однією з ключових проблем для підприємств.
Водночас економіку підтримують кілька факторів: стійкий споживчий попит, міжнародна фінансова допомога, бюджетні кошти на відбудову та дороги, стабільна ситуація в енергетиці й сезонне пожвавлення активності.
🏗 Найкращі настрої зараз у будівельників. Вони очікують збільшення обсягів виконаних робіт, нових замовлень і закупівель матеріалів.
У промисловості, торгівлі та сфері послуг очікування значно стриманіші.
🏭 Промислові підприємства прогнозують зменшення обсягів виробництва та нових замовлень.
🛒 Торгівля очікує скорочення товарообороту та закупівель товарів для подальшого продажу.
🧑💼 У сфері послуг настрої також обережні, хоча компанії все ще розраховують на збільшення обсягів наданих послуг і нових замовлень.
💸 Ще одна проблема — подальше зростання цін.
Промисловість, торгівля та сфера послуг очікують, що дорожчатимуть і сировина, і матеріали, і товари для перепродажу. Відповідно, бізнес також планує підвищувати ціни на власні товари та послуги.
👥 Складною залишається і ситуація із зайнятістю.
Лише будівельні компанії очікують збільшення кількості працівників. В усіх інших секторах бізнес прогнозує скорочення персоналу. Найбільше — у промисловості.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У серпні настрої українського бізнесу помітно погіршилися. Індекс очікувань ділової активності знизився до 48,3 пункту проти 50,1 у липні. Для порівняння, у серпні 2025 року він становив 49,0.
Головні причини — цілком практичні.
💥 Бізнес продовжує втрачати виробничі потужності, склади та логістичну інфраструктуру через обстріли.
⚓️ Блокування морських портів ускладнює експорт і постачання.
⛽️ Високі ціни на пальне збільшують витрати.
👷 Дефіцит кваліфікованих працівників залишається однією з ключових проблем для підприємств.
Водночас економіку підтримують кілька факторів: стійкий споживчий попит, міжнародна фінансова допомога, бюджетні кошти на відбудову та дороги, стабільна ситуація в енергетиці й сезонне пожвавлення активності.
🏗 Найкращі настрої зараз у будівельників. Вони очікують збільшення обсягів виконаних робіт, нових замовлень і закупівель матеріалів.
У промисловості, торгівлі та сфері послуг очікування значно стриманіші.
🏭 Промислові підприємства прогнозують зменшення обсягів виробництва та нових замовлень.
🛒 Торгівля очікує скорочення товарообороту та закупівель товарів для подальшого продажу.
🧑💼 У сфері послуг настрої також обережні, хоча компанії все ще розраховують на збільшення обсягів наданих послуг і нових замовлень.
💸 Ще одна проблема — подальше зростання цін.
Промисловість, торгівля та сфера послуг очікують, що дорожчатимуть і сировина, і матеріали, і товари для перепродажу. Відповідно, бізнес також планує підвищувати ціни на власні товари та послуги.
👥 Складною залишається і ситуація із зайнятістю.
Лише будівельні компанії очікують збільшення кількості працівників. В усіх інших секторах бізнес прогнозує скорочення персоналу. Найбільше — у промисловості.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏28✍7🤬3😢1🤡1
Ісландія відмовила Євросоюзу: що це означає для його світових амбіцій
Ісландці відхилили пропозицію відновити переговори про вступ до Європейського Союзу. На референдумі 52,8% виборців проголосували проти, 47,2% — за. Уряд пообіцяв поважати результат і не повертатися до переговорів упродовж своєї каденції.
Це не була відмова від Європи. Ісландія залишається частиною Європейського економічного простору й Шенгенської зони, має доступ до єдиного ринку та вже виконує близько трьох чвертей законодавства ЄС. Для багатьох виборців повне членство просто не запропонувало достатньої винагороди за передачу Брюсселю частини національних повноважень.
Головним каменем спотикання стало рибальство, яке забезпечує близько 40% ісландського експорту та 7% економіки. Галузь побоюється втратити самостійний контроль над промисловими водами й квотами на вилов через спільну рибальську політику Євросоюзу.
Як пише Politico, результат голосування став символічним ударом по прагненню ЄС посилити свою світову роль через розширення. Ісландія — заможна, стабільна демократія, що поділяє європейські цінності й майже повністю готова до швидкого вступу. Якщо навіть таку державу не вдалося переконати, постає питання, наскільки привабливим Союз залишається поза обіцянками грошей і доступу до ринку.
Прихильники членства наголошували на економічній стабільності, можливості перейти на євро та посилити захист країни в умовах напруження в Арктиці. Додатковим аргументом стала непередбачуваність політики Вашингтона після заяв президента США Дональда Трампа щодо Гренландії.
Проте безпекові побоювання не переважили прагнення зберегти суверенітет. Ісландці фактично вирішили залишити нинішню модель: користуватися більшістю переваг європейської інтеграції, не беручи на себе всіх обов’язків членства.
Для України, Молдови та Західних Балкан вступ до ЄС залишається шляхом до безпеки, реформ та інвестицій. Ісландський вибір показує інший бік розширення: там, де країна вже заможна й тісно інтегрована, Брюсселю дедалі складніше пояснити, навіщо їй робити останній крок.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Ісландці відхилили пропозицію відновити переговори про вступ до Європейського Союзу. На референдумі 52,8% виборців проголосували проти, 47,2% — за. Уряд пообіцяв поважати результат і не повертатися до переговорів упродовж своєї каденції.
Це не була відмова від Європи. Ісландія залишається частиною Європейського економічного простору й Шенгенської зони, має доступ до єдиного ринку та вже виконує близько трьох чвертей законодавства ЄС. Для багатьох виборців повне членство просто не запропонувало достатньої винагороди за передачу Брюсселю частини національних повноважень.
Головним каменем спотикання стало рибальство, яке забезпечує близько 40% ісландського експорту та 7% економіки. Галузь побоюється втратити самостійний контроль над промисловими водами й квотами на вилов через спільну рибальську політику Євросоюзу.
Як пише Politico, результат голосування став символічним ударом по прагненню ЄС посилити свою світову роль через розширення. Ісландія — заможна, стабільна демократія, що поділяє європейські цінності й майже повністю готова до швидкого вступу. Якщо навіть таку державу не вдалося переконати, постає питання, наскільки привабливим Союз залишається поза обіцянками грошей і доступу до ринку.
Прихильники членства наголошували на економічній стабільності, можливості перейти на євро та посилити захист країни в умовах напруження в Арктиці. Додатковим аргументом стала непередбачуваність політики Вашингтона після заяв президента США Дональда Трампа щодо Гренландії.
Проте безпекові побоювання не переважили прагнення зберегти суверенітет. Ісландці фактично вирішили залишити нинішню модель: користуватися більшістю переваг європейської інтеграції, не беручи на себе всіх обов’язків членства.
Для України, Молдови та Західних Балкан вступ до ЄС залишається шляхом до безпеки, реформ та інвестицій. Ісландський вибір показує інший бік розширення: там, де країна вже заможна й тісно інтегрована, Брюсселю дедалі складніше пояснити, навіщо їй робити останній крок.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍39🤔25❤5✍4😁1
Путін уже випробовує НАТО — але уникає прямої війни
Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви навряд чи був звичайним дипломатичним епізодом. Зустрічі високопосадовців США та Росії зазвичай відбуваються тоді, коли ризики стають надто серйозними, щоб обмежуватися публічними заявами.
Однак значення має не стільки зміст американських попереджень, скільки реакція Кремля. Досі Володимир Путін переважно ігнорував тиск Заходу або відповідав погрозами. Росія продовжує війну проти України, співпрацює з Іраном та, за оцінками західних розвідок, проводить у Європі диверсії й готує замахи.
На думку Террі Сміта, автора одного з листів, Путін по-справжньому зважає лише на позицію Пекіна. Саме небажання Сі Цзіньпіна допустити ядерну ескалацію робить застосування Росією тактичної ядерної зброї в Україні малоймовірним.
Як пише The Wall Street Journal, значно реальнішою загрозою є удари по підводних кабелях, трубопроводах і суднах у міжнародних водах. Не можна цілковито виключати й обмежених вторгнень у російськомовні райони східної Естонії чи Латвії. Так Кремль міг би перевірити швидкість і рішучість відповіді НАТО, не розпочинаючи повномасштабної війни.
Небезпека зросте, якщо Москва вирішить, що США за президентства Дональда Трампа перестали бути надійною опорою Альянсу. Для Кремля навіть коротка затримка або розбіжності між союзниками можуть стати доказом слабкості системи колективної оборони.
Водночас колишній планувальник штабу НАТО Джон Фортуньйо наголошує: Росія вже перебуває у протистоянні з Альянсом. Саме фінансова, військова та розвідувальна підтримка НАТО допомогла Україні вистояти.
Проте для відкриття другого фронту Москві бракує сил. Більшість боєздатних російських сухопутних підрозділів воює в Україні або відновлюється після ротацій, зазнаючи великих втрат. Напад на Балтію, де суспільства готові до загрози, а війська НАТО вже розгорнуті, міг би стати для Кремля катастрофою.
Тому найімовірніше Путін випробовуватиме Альянс обхідними шляхами — диверсіями, пошкодженням інфраструктури та прикордонними провокаціями. Це війна нервів, у якій Москва шукає не слабке місце в обороні, а мить політичного вагання.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви навряд чи був звичайним дипломатичним епізодом. Зустрічі високопосадовців США та Росії зазвичай відбуваються тоді, коли ризики стають надто серйозними, щоб обмежуватися публічними заявами.
Однак значення має не стільки зміст американських попереджень, скільки реакція Кремля. Досі Володимир Путін переважно ігнорував тиск Заходу або відповідав погрозами. Росія продовжує війну проти України, співпрацює з Іраном та, за оцінками західних розвідок, проводить у Європі диверсії й готує замахи.
На думку Террі Сміта, автора одного з листів, Путін по-справжньому зважає лише на позицію Пекіна. Саме небажання Сі Цзіньпіна допустити ядерну ескалацію робить застосування Росією тактичної ядерної зброї в Україні малоймовірним.
Як пише The Wall Street Journal, значно реальнішою загрозою є удари по підводних кабелях, трубопроводах і суднах у міжнародних водах. Не можна цілковито виключати й обмежених вторгнень у російськомовні райони східної Естонії чи Латвії. Так Кремль міг би перевірити швидкість і рішучість відповіді НАТО, не розпочинаючи повномасштабної війни.
Небезпека зросте, якщо Москва вирішить, що США за президентства Дональда Трампа перестали бути надійною опорою Альянсу. Для Кремля навіть коротка затримка або розбіжності між союзниками можуть стати доказом слабкості системи колективної оборони.
Водночас колишній планувальник штабу НАТО Джон Фортуньйо наголошує: Росія вже перебуває у протистоянні з Альянсом. Саме фінансова, військова та розвідувальна підтримка НАТО допомогла Україні вистояти.
Проте для відкриття другого фронту Москві бракує сил. Більшість боєздатних російських сухопутних підрозділів воює в Україні або відновлюється після ротацій, зазнаючи великих втрат. Напад на Балтію, де суспільства готові до загрози, а війська НАТО вже розгорнуті, міг би стати для Кремля катастрофою.
Тому найімовірніше Путін випробовуватиме Альянс обхідними шляхами — диверсіями, пошкодженням інфраструктури та прикордонними провокаціями. Це війна нервів, у якій Москва шукає не слабке місце в обороні, а мить політичного вагання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍34💯13😁9❤5🤔3
Українські аграрії станом на 1 вересня намолотили 31,94 млн тонн зернових і зернобобових культур. Урожай зібрали з 6,82 млн га — це 58% прогнозованих площ. Середня врожайність становила 46,8 центнера з гектара.
Основою нового врожаю залишається пшениця. Її зібрали 24,76 млн тонн із 5,04 млн га, обмолотивши 98% запланованих площ. Середня врожайність культури сягнула 49,2 ц/га.
Жнива ячменю та гороху вже завершено. Ячменю отримали 6,37 млн тонн із 1,48 млн га за врожайності 43,2 ц/га. Валовий збір гороху становив 790 тис. тонн, а середня врожайність — 26,5 ц/га.
Як повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства, найбільше ранніх зернових і зернобобових зібрали в Одеській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.
Одещина стала лідером за загальним обсягом — 4,82 млн тонн. На Дніпропетровщині намолотили 2,64 млн тонн, а на Кіровоградщині — 2,42 млн тонн. Водночас найвищу середню врожайність зафіксували у Хмельницькій області — 70,8 ц/га. Далі йдуть Сумщина з 60,1 ц/га та Вінниччина з 59,7 ц/га.
Збирання ріпаку також майже завершено. Аграрії обмолотили 99% прогнозованих площ і отримали 3,79 млн тонн насіння із середньою врожайністю 28,6 ц/га.
Поля поступово переходять від ранніх культур до пізніх. В Україні вже розпочали збирати кукурудзу, соняшник і гречку, триває обмолот проса. Перші обсяги цих культур поки невеликі, тож остаточні обриси врожаю сформуються восени.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤56👍20🙏1
🤬В Єврокомісії пригрозили не виділити Україні 3,7 млрд євро, якщо не буде закону про посилки
Чудово, будемо далі субсидіювати китайський імпорт до України. Нагадаємо, що у 2026 році щонайменше в 11 разів різниця у торговому балансі між Україною та КНР на користь китайських комуністів.
Якщо Україна не затвердить закон про скасування ПДВ-пільги для імпортованих посилок низької вартості, вона ризикує не отримати транш у розмірі 3,7 млрд євро, який планується виплатити на початку осені в рамках макрофінансової допомоги.
Про це, як передає кореспондентка "Європейської правди" з Брюсселя, заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі.
У ЄС нагадали Україні, що відмова від ухвалення законопроєкту щодо посилок призведе до затримки наступного траншу "макрофіну".
"Ми дуже уважно стежимо за дискусією і приділяємо особливу увагу цьому конкретному закону. Чому? Тому що він є частиною вимог у межах програми макрофінансової допомоги (МФД), яку ми впроваджуємо для України", – заявив Уйварі.
Він нагадав, що цільовий показник, який має бути досягнений в межах МФД у 2026 році, становить 8,35 млрд євро, з яких ЄС вже виплатив 3,2 млрд.
"Як ми зазначали, ми розглядаємо можливість другого траншу на початку осені, який становитиме близько 3,7 мільярда євро. Для цього існує 12 умов, однією з яких є цей закон", – підкреслив речник Єврокомісії.
"Отже, цей закон має бути ухвалений, щоб ми могли продовжити виплати, як передбачено", – додав він.
Балаж Уйварі пояснив, що це – "дуже важливий закон, оскільки він відіграє вагому роль у мобілізації доходів для українського бюджету, що є вкрай необхідним".
1 вересня Верховна Рада не підтримала законопроєкт №15460, що передбачав врегулювання процедур митного оформлення для запровадження податку для імпортованих посилок низької вартості.
Також 1 вересня ВР не підтримала законопроєкт №15112-д і альтернативні проєкти про скасування пільги зі звільнення від ПДВ для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро.
26 травня Верховна Рада не змогла схвалити скасування звільнення від ПДВ для імпортованих посилок низької вартості (до 150 євро).
З 1 липня набули чинності європейські мита у розмірі 3 євро на посилки вартістю до 150 євро, які до того не обкладалися ввізним митом.
З 1 жовтня в Молдові почнуть стягувати 20% ПДВ з покупок до 150 євро на міжнародних онлайн-платформах.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Чудово, будемо далі субсидіювати китайський імпорт до України. Нагадаємо, що у 2026 році щонайменше в 11 разів різниця у торговому балансі між Україною та КНР на користь китайських комуністів.
Якщо Україна не затвердить закон про скасування ПДВ-пільги для імпортованих посилок низької вартості, вона ризикує не отримати транш у розмірі 3,7 млрд євро, який планується виплатити на початку осені в рамках макрофінансової допомоги.
Про це, як передає кореспондентка "Європейської правди" з Брюсселя, заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі.
У ЄС нагадали Україні, що відмова від ухвалення законопроєкту щодо посилок призведе до затримки наступного траншу "макрофіну".
"Ми дуже уважно стежимо за дискусією і приділяємо особливу увагу цьому конкретному закону. Чому? Тому що він є частиною вимог у межах програми макрофінансової допомоги (МФД), яку ми впроваджуємо для України", – заявив Уйварі.
Він нагадав, що цільовий показник, який має бути досягнений в межах МФД у 2026 році, становить 8,35 млрд євро, з яких ЄС вже виплатив 3,2 млрд.
"Як ми зазначали, ми розглядаємо можливість другого траншу на початку осені, який становитиме близько 3,7 мільярда євро. Для цього існує 12 умов, однією з яких є цей закон", – підкреслив речник Єврокомісії.
"Отже, цей закон має бути ухвалений, щоб ми могли продовжити виплати, як передбачено", – додав він.
Балаж Уйварі пояснив, що це – "дуже важливий закон, оскільки він відіграє вагому роль у мобілізації доходів для українського бюджету, що є вкрай необхідним".
1 вересня Верховна Рада не підтримала законопроєкт №15460, що передбачав врегулювання процедур митного оформлення для запровадження податку для імпортованих посилок низької вартості.
Також 1 вересня ВР не підтримала законопроєкт №15112-д і альтернативні проєкти про скасування пільги зі звільнення від ПДВ для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро.
26 травня Верховна Рада не змогла схвалити скасування звільнення від ПДВ для імпортованих посилок низької вартості (до 150 євро).
З 1 липня набули чинності європейські мита у розмірі 3 євро на посилки вартістю до 150 євро, які до того не обкладалися ввізним митом.
З 1 жовтня в Молдові почнуть стягувати 20% ПДВ з покупок до 150 євро на міжнародних онлайн-платформах.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍91🤬32🖕12✍9❤5😁4🤷♀2🤡2
Росія таємно допомагає Ірану створювати надзвукові ракети проти кораблів США
Росія протягом кількох років допомагає Ірану розробляти надзвукові крилаті ракети, здатні загрожувати американським авіаносцям та іншим кораблям у Перській затоці. Таємну програму під кодовою назвою C430L започаткували 2023 року й не припинили навіть під час війни США та Ізраїлю проти Ірану.
У центрі співпраці — створення прямоточного повітряно-реактивного двигуна, який дає ракеті змогу розвивати швидкість у кілька разів вищу за швидкість звуку. За оцінками військових фахівців, технологія майже напевно призначена для протикорабельних ракет і засобів ураження наземних цілей.
Поєднання високої швидкості з польотом на малій висоті різко скорочує час для виявлення та перехоплення ракети. Це особливо важливо для Тегерана в Перській затоці, де США та їхні союзники мають потужну систему протиповітряної й протиракетної оборони.
Як повідомляє Financial Times, програму координують російський державний експортер озброєнь «Рособоронекспорт» і конструкторське бюро «НВО Машинобудування». Останнє перебуває під американськими санкціями з 2014 року як один із провідних російських розробників крилатих ракет і учасник стратегічної ядерної програми.
Представники обох структур відвідували Іран ще до підписання контракту з іранським Міністерством оборони в листопаді 2023 року. До роботи залучили головних конструкторів морських ракетних комплексів, фахівців із реактивних двигунів, аеродинаміки та балістики.
До 2025 року російська сторона отримала значний масив іранської технічної документації. Інженери вивчали результати льотного випробування та надсилали Тегерану запитання про паливну систему, стабільність горіння й роботу двигуна після втрати телеметричного зв’язку менш ніж за хвилину після старту.
У квітні 2025 року «Рособоронекспорт» запропонував направити до Ірану близько 20 фахівців для консультацій. Листування свідчить, що співпраця тривала й у 2026 році: Росія готувала технічні звіти, а сторони узгоджували наступний етап розроблення.
Іран уже створив і випробував прямоточний двигун. Водночас доказів того, що розроблену за російської допомоги ракету прийняли на озброєння, поки немає. Проте сама програма показує, як військова співпраця Москви й Тегерана поступово переходить від обміну готовою зброєю до спільного створення складніших систем.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Росія протягом кількох років допомагає Ірану розробляти надзвукові крилаті ракети, здатні загрожувати американським авіаносцям та іншим кораблям у Перській затоці. Таємну програму під кодовою назвою C430L започаткували 2023 року й не припинили навіть під час війни США та Ізраїлю проти Ірану.
У центрі співпраці — створення прямоточного повітряно-реактивного двигуна, який дає ракеті змогу розвивати швидкість у кілька разів вищу за швидкість звуку. За оцінками військових фахівців, технологія майже напевно призначена для протикорабельних ракет і засобів ураження наземних цілей.
Поєднання високої швидкості з польотом на малій висоті різко скорочує час для виявлення та перехоплення ракети. Це особливо важливо для Тегерана в Перській затоці, де США та їхні союзники мають потужну систему протиповітряної й протиракетної оборони.
Як повідомляє Financial Times, програму координують російський державний експортер озброєнь «Рособоронекспорт» і конструкторське бюро «НВО Машинобудування». Останнє перебуває під американськими санкціями з 2014 року як один із провідних російських розробників крилатих ракет і учасник стратегічної ядерної програми.
Представники обох структур відвідували Іран ще до підписання контракту з іранським Міністерством оборони в листопаді 2023 року. До роботи залучили головних конструкторів морських ракетних комплексів, фахівців із реактивних двигунів, аеродинаміки та балістики.
До 2025 року російська сторона отримала значний масив іранської технічної документації. Інженери вивчали результати льотного випробування та надсилали Тегерану запитання про паливну систему, стабільність горіння й роботу двигуна після втрати телеметричного зв’язку менш ніж за хвилину після старту.
У квітні 2025 року «Рособоронекспорт» запропонував направити до Ірану близько 20 фахівців для консультацій. Листування свідчить, що співпраця тривала й у 2026 році: Росія готувала технічні звіти, а сторони узгоджували наступний етап розроблення.
Іран уже створив і випробував прямоточний двигун. Водночас доказів того, що розроблену за російської допомоги ракету прийняли на озброєння, поки немає. Проте сама програма показує, як військова співпраця Москви й Тегерана поступово переходить від обміну готовою зброєю до спільного створення складніших систем.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬62👍6👏6😴2❤1
🇧🇪 Бельгія залишила двері до заморожених активів Росії зачиненими
Бельгія не змінила позиції щодо використання заморожених російських активів для підтримки України. Брюссель і надалі виступає проти рішень, які фактично можуть означати конфіскацію коштів, посилаючись на значні правові та фінансові ризики.
Повернути це питання до порядку денного Євросоюзу запропонували Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція. Минулого тижня вони закликали розглянути можливість спрямування заблокованих російських активів на допомогу Україні. Представники кількох держав повторили цю пропозицію під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії.
Як повідомляє Reuters, глава МЗС Бельгії Максим Прево заявив після переговорів, що дискусія не викликала серед європейських колег помітного ентузіазму чи готовності рухатися далі.
За його словами, бельгійська позиція залишається незмінною вже близько року, оскільки причини для заперечень нікуди не зникли. Будь-яка процедура, що може бути прирівняна до конфіскації російських коштів, створює надто серйозні ризики.
Таким чином, ініціатива чотирьох країн поки не отримала достатньої підтримки в ЄС. Дискусія повернулася за стіл переговорів, однак ключ до заморожених російських активів Брюссель усе ще не готовий повертати.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Бельгія не змінила позиції щодо використання заморожених російських активів для підтримки України. Брюссель і надалі виступає проти рішень, які фактично можуть означати конфіскацію коштів, посилаючись на значні правові та фінансові ризики.
Повернути це питання до порядку денного Євросоюзу запропонували Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція. Минулого тижня вони закликали розглянути можливість спрямування заблокованих російських активів на допомогу Україні. Представники кількох держав повторили цю пропозицію під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії.
Як повідомляє Reuters, глава МЗС Бельгії Максим Прево заявив після переговорів, що дискусія не викликала серед європейських колег помітного ентузіазму чи готовності рухатися далі.
За його словами, бельгійська позиція залишається незмінною вже близько року, оскільки причини для заперечень нікуди не зникли. Будь-яка процедура, що може бути прирівняна до конфіскації російських коштів, створює надто серйозні ризики.
Таким чином, ініціатива чотирьох країн поки не отримала достатньої підтримки в ЄС. Дискусія повернулася за стіл переговорів, однак ключ до заморожених російських активів Брюссель усе ще не готовий повертати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬85🤮15😢6❤1
Райський обхід санкцій: як Мальдіви стали транзитним коридором до Росії
За декораціями білосніжних пляжів і розкішних курортів на Мальдівах виник непомітний торговельний маршрут. Через міжнародний аеропорт у Мале до Росії прямують західні товари на сотні мільйонів доларів, зокрема продукція подвійного призначення та обладнання для підсанкційних компаній.
Схема спирається на щоденні рейси «Аерофлоту». Товари зі США, Європи й Китаю прибувають до Мале, де місцеві посередники допомагають оформити їхній транзит. Приблизно за дві години вантаж опиняється на борту літака до Москви, а після прибуття частина продукції потрапляє до підсанкційних підприємств, зокрема авіакомпанії S7 та пов’язаних із нею ремонтних структур.
Через Мальдіви перевозять мікросхеми, придатні для систем наведення ракет, оптичні прилади для супутників, авіаційні заклепки, болти, запчастини та електронні компоненти. Такі товари можуть використовуватися як у цивільній техніці, так і у військовому виробництві.
Як пише The Wall Street Journal, російська статистика свідчить, що імпорт із Мальдів зріс із менш як $7 млн у 2021 році до понад $630 млн у 2022-му. У 2024 році він становив $160 млн, хоча самі острови майже не мають промисловості. Водночас мальдівська митниця за 2022–2025 роки зафіксувала лише близько $2,3 тис. експорту тунця до Росії та $25 — друкованої продукції.
Розбіжність пояснює механізм транзиту. Вантажі формально не імпортують на Мальдіви, тому вони проходять мінімальну перевірку й не залишають території аеропорту. Місцеві компанії оформлюють нові авіанакладні, з яких зникають назви початкових продавців і походження продукції. Паперовий слід обривається посеред Індійського океану.
Уряд Мальдів опинився під дедалі сильнішим тиском США та Європи. Однак країна має обмежені можливості митного контролю й водночас залежить від російських туристів, які є другою за чисельністю групою відвідувачів після китайців.
За масштабами цей маршрут поступається каналам через Китай, Туреччину та ОАЕ, але демонструє широту російської мережі обходу санкцій. У глобальній грі в закривання лазівок навіть тропічний аеропорт може стати важливою ланкою постачання для воєнної економіки Москви.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
За декораціями білосніжних пляжів і розкішних курортів на Мальдівах виник непомітний торговельний маршрут. Через міжнародний аеропорт у Мале до Росії прямують західні товари на сотні мільйонів доларів, зокрема продукція подвійного призначення та обладнання для підсанкційних компаній.
Схема спирається на щоденні рейси «Аерофлоту». Товари зі США, Європи й Китаю прибувають до Мале, де місцеві посередники допомагають оформити їхній транзит. Приблизно за дві години вантаж опиняється на борту літака до Москви, а після прибуття частина продукції потрапляє до підсанкційних підприємств, зокрема авіакомпанії S7 та пов’язаних із нею ремонтних структур.
Через Мальдіви перевозять мікросхеми, придатні для систем наведення ракет, оптичні прилади для супутників, авіаційні заклепки, болти, запчастини та електронні компоненти. Такі товари можуть використовуватися як у цивільній техніці, так і у військовому виробництві.
Як пише The Wall Street Journal, російська статистика свідчить, що імпорт із Мальдів зріс із менш як $7 млн у 2021 році до понад $630 млн у 2022-му. У 2024 році він становив $160 млн, хоча самі острови майже не мають промисловості. Водночас мальдівська митниця за 2022–2025 роки зафіксувала лише близько $2,3 тис. експорту тунця до Росії та $25 — друкованої продукції.
Розбіжність пояснює механізм транзиту. Вантажі формально не імпортують на Мальдіви, тому вони проходять мінімальну перевірку й не залишають території аеропорту. Місцеві компанії оформлюють нові авіанакладні, з яких зникають назви початкових продавців і походження продукції. Паперовий слід обривається посеред Індійського океану.
Уряд Мальдів опинився під дедалі сильнішим тиском США та Європи. Однак країна має обмежені можливості митного контролю й водночас залежить від російських туристів, які є другою за чисельністю групою відвідувачів після китайців.
За масштабами цей маршрут поступається каналам через Китай, Туреччину та ОАЕ, але демонструє широту російської мережі обходу санкцій. У глобальній грі в закривання лазівок навіть тропічний аеропорт може стати важливою ланкою постачання для воєнної економіки Москви.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬133❤5😁3😱2💯2👀2
🚢💥 Росія влітку атакувала понад 50 суден у Чорному морі
Росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.
Про це заявила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца у вівторок, 1 вересня, під час засідання Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України, передає власний кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку.
За словами Беци, такі атаки загрожують глобальній продовольчій безпеці.
«За останні роки Росія пошкодила понад 1050 об’єктів портової інфраструктури та атакувала понад 240 цивільних суден, а лише влітку 2026 року Росія атакувала понад 50 суден. Майже 30 чоловік були вбиті», - зазначила вона.
Посадовиця зауважила, що близько 90% експорту українського зерна та олійних культур здійснюється через порти Чорного моря, тоді як альтернативні маршрути не можуть зрівнятися з морськими перевезеннями за обсягами.
Нещодавні атаки вже порушили міжнародні постачання продовольства та викликали занепокоєння у великих країнах-імпортерах продовольства. «Немає жодного виправдання цим абсолютно протиправним за міжнародним правом діям Росії», - сказала вона. Міжнародна спільнота має належним чином на них реагувати, «посилюючи тиск, спрямований на припинення російського терору та захист мільйонів людей у всьому світі», заявила заступниця міністра.
Беца також вказала на систематичне викрадення Росією українського зерна з тимчасово окупованих територій.
Лише у 2025 році понад 2 млн тонн українського збіжжя вартістю близько 400 млн дол. були незаконно захоплені та згодом експортовані на закордонні ринки, зокрема за допомогою так званого тіньового зернового флоту, розповіла вона.
«Викрадену українську сільськогосподарську продукцію необхідно вилучати, а не легітимізувати», - резюмувала заступниця міністра.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.
Про це заявила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца у вівторок, 1 вересня, під час засідання Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України, передає власний кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку.
За словами Беци, такі атаки загрожують глобальній продовольчій безпеці.
«За останні роки Росія пошкодила понад 1050 об’єктів портової інфраструктури та атакувала понад 240 цивільних суден, а лише влітку 2026 року Росія атакувала понад 50 суден. Майже 30 чоловік були вбиті», - зазначила вона.
Посадовиця зауважила, що близько 90% експорту українського зерна та олійних культур здійснюється через порти Чорного моря, тоді як альтернативні маршрути не можуть зрівнятися з морськими перевезеннями за обсягами.
Нещодавні атаки вже порушили міжнародні постачання продовольства та викликали занепокоєння у великих країнах-імпортерах продовольства. «Немає жодного виправдання цим абсолютно протиправним за міжнародним правом діям Росії», - сказала вона. Міжнародна спільнота має належним чином на них реагувати, «посилюючи тиск, спрямований на припинення російського терору та захист мільйонів людей у всьому світі», заявила заступниця міністра.
Беца також вказала на систематичне викрадення Росією українського зерна з тимчасово окупованих територій.
Лише у 2025 році понад 2 млн тонн українського збіжжя вартістю близько 400 млн дол. були незаконно захоплені та згодом експортовані на закордонні ринки, зокрема за допомогою так званого тіньового зернового флоту, розповіла вона.
«Викрадену українську сільськогосподарську продукцію необхідно вилучати, а не легітимізувати», - резюмувала заступниця міністра.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬73🤷♂3✍2👀2
Серія диверсій, кібератак та інших операцій у Європі ставить НАТО перед дедалі гострішою дилемою: як змусити Москву платити за агресію, не зробивши кроку до прямого воєнного зіткнення.
Новою межею європейські посадовці назвали спробу доставити вибухові безпілотники до аеропорту Лейпцига. Один із них, імовірно, призначався для українського вантажного літака. Апарати не спрацювали, тому жертв і руйнувань не було. Російський президент Володимир Путін відкинув звинувачення, заявивши, що Німеччина нібито підкинула докази.
Берлін відповів у вже звичний спосіб — без військової ескалації, але з посиленням підтримки Києва. Німеччина пообіцяла передати Україні додаткові системи протиповітряної оборони, тисячі ударних дронів і розширити обмін розвідувальними даними.
Як пише The Wall Street Journal, європейські члени НАТО поки не готові використовувати Альянс для дій, що виходять за межі оборони власної території та військової допомоги Україні. Натомість вони прагнуть створювати проблеми для Кремля руками Києва: українські удари вже вражають російські нафтогазові об’єкти, військову логістику та шляхи постачання до окупованого Криму.
Частина експертів вважає таку відповідь надто обережною. Серед запропонованих заходів — блокування всього російського «тіньового флоту», обмеження пересування дипломатів РФ територією ЄС і жорсткіший тиск на країни, які допомагають обходити санкції. Лунає й пропозиція після кожної російської гібридної атаки автоматично збільшувати допомогу Україні.
Простір для нових кроків, однак, звужується. Сильніші рішення потребують згоди ЄС або НАТО, а повна відмова від російського газу чи боротьба з посередниками в третіх країнах дорого коштуватимуть європейським виборцям. Лише за минулий місяць європейські посадовці прямо пов’язали з Росією 20 випадків саботажу та подібної діяльності — один із найвищих показників від початку повномасштабного вторгнення.
ЄС готує нові санкції проти російських військових і компаній, причетних до операцій у «сірій зоні», а також обговорює багатомільярдну позику Україні на протиповітряну оборону. Вона має стати частиною пакета на €90 млрд, розрахованого на покриття потреб України до кінця 2027 року. Москва підвищує ставки малими кроками, а Європа поки відповідає так, щоб межа між прихованою війною та відкритою не стала лінією фронту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔42😁13❤4👍4😱3🥱1
✈️ Україна закликає повністю закрити небо Росії для цивільних літаків
Україна звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) із закликом підтримати повну заборону польотів у повітряному просторі Росії. Київ попереджає: через посилення бойових дій російське небо стає дедалі небезпечнішим для пасажирських літаків.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не має наміру атакувати цивільну авіацію та завдаватиме ударів лише по російських військових об’єктах. Водночас зростання кількості українських безпілотників над територією РФ — це ризик, який авіакомпанії та страховики вже не можуть ігнорувати.
Як повідомляє Reuters, міністр інфраструктури Микола Калашник направив відповідного листа голові ICAO Хуану Карлосу Саласару. Україна просить організацію закликати національні авіаційні регулятори та перевізників убезпечити цивільні рейси, зокрема сприяти повній забороні польотів над Російською Федерацією.
Звернення пролунало після заяви Києва про посилення ударів у відповідь на масовані російські атаки. Столиця України сім днів поспіль перебувала під повітряними тривогами, а російські ракети й безпілотники вражали цивільну інфраструктуру.
Москва назвала попередження Зеленського «державним тероризмом» і заявила, що намагатиметься не допустити зупинки цивільного авіасполучення. Проте ризики вже мають трагічний прецедент. У 2024 році літак Azerbaijan Airlines, що прямував до Грозного, змінив курс і розбився в Казахстані — загинули 38 людей. Згодом Володимир Путін визнав, що поблизу лайнера вибухнули дві російські ракети, запущені під час появи українських дронів.
Україна закрила власне небо для цивільних рейсів одразу після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року. Відтоді українські аеропорти не працюють, а єдина авіакомпанія, яка зберегла діяльність, SkyUp, виконує рейси із сусідньої Молдови. Тепер Київ домагається, щоб небезпека війни була однаково врахована й по інший бік кордону.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Україна звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) із закликом підтримати повну заборону польотів у повітряному просторі Росії. Київ попереджає: через посилення бойових дій російське небо стає дедалі небезпечнішим для пасажирських літаків.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не має наміру атакувати цивільну авіацію та завдаватиме ударів лише по російських військових об’єктах. Водночас зростання кількості українських безпілотників над територією РФ — це ризик, який авіакомпанії та страховики вже не можуть ігнорувати.
Як повідомляє Reuters, міністр інфраструктури Микола Калашник направив відповідного листа голові ICAO Хуану Карлосу Саласару. Україна просить організацію закликати національні авіаційні регулятори та перевізників убезпечити цивільні рейси, зокрема сприяти повній забороні польотів над Російською Федерацією.
Звернення пролунало після заяви Києва про посилення ударів у відповідь на масовані російські атаки. Столиця України сім днів поспіль перебувала під повітряними тривогами, а російські ракети й безпілотники вражали цивільну інфраструктуру.
Москва назвала попередження Зеленського «державним тероризмом» і заявила, що намагатиметься не допустити зупинки цивільного авіасполучення. Проте ризики вже мають трагічний прецедент. У 2024 році літак Azerbaijan Airlines, що прямував до Грозного, змінив курс і розбився в Казахстані — загинули 38 людей. Згодом Володимир Путін визнав, що поблизу лайнера вибухнули дві російські ракети, запущені під час появи українських дронів.
Україна закрила власне небо для цивільних рейсів одразу після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року. Відтоді українські аеропорти не працюють, а єдина авіакомпанія, яка зберегла діяльність, SkyUp, виконує рейси із сусідньої Молдови. Тепер Київ домагається, щоб небезпека війни була однаково врахована й по інший бік кордону.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤61👏33🔥11👍10💘1