Отримали подяку від 131 окремого розвідувального батальйону ім. полковника Євгена Коновальця.
Друзі, це ваша подяка. Спасибі, що своїми пожертвами підтримуєте військо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Друзі, це ваша подяка. Спасибі, що своїми пожертвами підтримуєте військо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏52❤40🫡4👏2
Кушнер і Віткофф завершили поїздки до Москви та Києва без очевидного прориву - Financial Times
Переговори представників Дональда Трампа Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які на вихідних відвідали Москву та Київ, не дали помітного результату.
Американські посланці говорили про певні «нові ідеї» з боку Москви та заявляли про досягнутий «прогрес», однак жодна зі сторін не оприлюднила конкретних домовленостей або нових пропозицій за підсумками зустрічей.
Кушнер і Віткофф фактично привезли не новий мирний план, а оновлену версію вже відомих пропозицій.
Ключова суперечність при цьому нікуди не зникла: Путін не демонструє готовності відмовитися від наміру захопити Донбас, тоді як Володимир Зеленський не готовий погоджуватися на його передачу Росії.
Через це перспективи завершити війну або досягти суттєвого врегулювання до початку зими залишаються вкрай слабкими.
Водночас повністю переговорний процес не зупинився. За інформацією FT, одним із можливих наступних кроків може стати відновлення переговорів у тристоронньому форматі.
Окрему увагу привернув склад американської делегації в Москві. До неї, зокрема, увійшов заступник міністра фінансів США з питань санкцій Джин Ленг, що може свідчити про ширший порядок денний переговорів.
Під час зустрічей у Києві до дискусії також долучилися радники з питань національної безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини.
У підсумку візити Кушнера та Віткоффа радше продемонстрували збереження дипломатичного каналу, ніж реальне наближення до мирної угоди. Публічно сторони поки не представили нічого, що свідчило б про подолання головних розбіжностей між Москвою та Києвом.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Переговори представників Дональда Трампа Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які на вихідних відвідали Москву та Київ, не дали помітного результату.
Американські посланці говорили про певні «нові ідеї» з боку Москви та заявляли про досягнутий «прогрес», однак жодна зі сторін не оприлюднила конкретних домовленостей або нових пропозицій за підсумками зустрічей.
Кушнер і Віткофф фактично привезли не новий мирний план, а оновлену версію вже відомих пропозицій.
Ключова суперечність при цьому нікуди не зникла: Путін не демонструє готовності відмовитися від наміру захопити Донбас, тоді як Володимир Зеленський не готовий погоджуватися на його передачу Росії.
Через це перспективи завершити війну або досягти суттєвого врегулювання до початку зими залишаються вкрай слабкими.
Водночас повністю переговорний процес не зупинився. За інформацією FT, одним із можливих наступних кроків може стати відновлення переговорів у тристоронньому форматі.
Окрему увагу привернув склад американської делегації в Москві. До неї, зокрема, увійшов заступник міністра фінансів США з питань санкцій Джин Ленг, що може свідчити про ширший порядок денний переговорів.
Під час зустрічей у Києві до дискусії також долучилися радники з питань національної безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини.
У підсумку візити Кушнера та Віткоффа радше продемонстрували збереження дипломатичного каналу, ніж реальне наближення до мирної угоди. Публічно сторони поки не представили нічого, що свідчило б про подолання головних розбіжностей між Москвою та Києвом.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤷♂63😁24❤8🙏5👍2😢1
У McDonald’s попередили про перебої з меню через повітряні тривоги
В окремих ресторанах McDonald’s в Україні деякі страви можуть тимчасово зникати з меню. Причиною стали затримки з постачанням продуктів, спричинені частими та тривалими повітряними тривогами.
Перші повідомлення про нестачу окремих позицій з’явилися в соціальних мережах. Користувачі звернули увагу на скорочене меню в деяких ресторанах Києва та у Гатному Київської області.
Як повідомляє Forbes Ukraine, у компанії пояснили, що разом із логістичним партнером працюють над відновленням стабільного постачання продукції до закладів мережі.
Водночас McDonald’s не пов’язує перебої безпосередньо з пошкодженням конкретних складів або логістичних центрів унаслідок російських атак. У компанії наголошують саме на затримках перевезень через тривоги, тому ситуація може відрізнятися залежно від розташування ресторану.
Перевірити актуальний перелік доступних страв відвідувачі можуть у застосунку McDonald’s, на терміналах самообслуговування в закладах або в застосунках партнерських служб доставки.
Навіть звичне ресторанне меню тепер залежить від повітряної обстановки: коли тривоги зупиняють рух і роботу логістики, окремі продукти не завжди встигають дістатися кухонь вчасно.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
В окремих ресторанах McDonald’s в Україні деякі страви можуть тимчасово зникати з меню. Причиною стали затримки з постачанням продуктів, спричинені частими та тривалими повітряними тривогами.
Перші повідомлення про нестачу окремих позицій з’явилися в соціальних мережах. Користувачі звернули увагу на скорочене меню в деяких ресторанах Києва та у Гатному Київської області.
Як повідомляє Forbes Ukraine, у компанії пояснили, що разом із логістичним партнером працюють над відновленням стабільного постачання продукції до закладів мережі.
Водночас McDonald’s не пов’язує перебої безпосередньо з пошкодженням конкретних складів або логістичних центрів унаслідок російських атак. У компанії наголошують саме на затримках перевезень через тривоги, тому ситуація може відрізнятися залежно від розташування ресторану.
Перевірити актуальний перелік доступних страв відвідувачі можуть у застосунку McDonald’s, на терміналах самообслуговування в закладах або в застосунках партнерських служб доставки.
Навіть звичне ресторанне меню тепер залежить від повітряної обстановки: коли тривоги зупиняють рух і роботу логістики, окремі продукти не завжди встигають дістатися кухонь вчасно.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🫡34❤9🤷♂7🥱4👍3🤔1🌭1
Податковий борг українських компаній зріс у 2,5 раза від початку великої війни
Станом на початок липня 2026 року податкові борги мали 218 731 українська компанія. Загальна сума несплачених податків сягнула 263,32 млрд грн — у середньому близько 1,2 млн грн на одне підприємство-боржника.
Лише за перше півріччя кількість компаній із заборгованістю збільшилася на 3%, а сума боргу — на 4%. Найрізкіший стрибок відбувся торік: упродовж 2025 року борг зріс приблизно на 100 млрд грн, або в 1,6 раза, хоча кількість боржників додала лише 4%.
Як повідомляє Опендатабот на основі даних Державної податкової служби, від початку повномасштабної війни сукупна податкова заборгованість компаній зросла у 2,5 раза. У липні 2024 року вона становила 132,27 млрд грн, у січні 2025-го — 156,42 млрд грн, а в липні дещо зменшилася до 151,54 млрд грн. Уже на початку 2026 року показник стрибнув до 253,06 млрд грн.
Головним осередком боргів залишається Київ. У столиці зареєстровано 58 056 компаній-боржників — 27% від загальної кількості. На них припадає понад третина всієї заборгованості, або 96,06 млрд грн.
На Дніпропетровщині 17 042 підприємства заборгували 23,37 млрд грн, а на Харківщині 15 202 компанії — 10,56 млрд грн. Найбільший середній борг зафіксовано на Полтавщині — 2,78 млн грн на підприємство. На Кіровоградщині цей показник становить 2,2 млн грн.
Окремо вирізняються великі платники: у Східному міжрегіональному управлінні ДПС середній борг однієї компанії сягає 561,22 млн грн, у Західному — 478,8 млн грн. Водночас загалом на великий бізнес припадає лише близько 8% заборгованості — 19,94 млрд грн.
Встановити, які саме підприємства накопичили найбільші борги, неможливо. Від початку великої війни податкова обмежила доступ до частини відомостей і публікує лише узагальнену статистику. Тож сума боргу видима, але його найбільші імена залишаються в тіні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Станом на початок липня 2026 року податкові борги мали 218 731 українська компанія. Загальна сума несплачених податків сягнула 263,32 млрд грн — у середньому близько 1,2 млн грн на одне підприємство-боржника.
Лише за перше півріччя кількість компаній із заборгованістю збільшилася на 3%, а сума боргу — на 4%. Найрізкіший стрибок відбувся торік: упродовж 2025 року борг зріс приблизно на 100 млрд грн, або в 1,6 раза, хоча кількість боржників додала лише 4%.
Як повідомляє Опендатабот на основі даних Державної податкової служби, від початку повномасштабної війни сукупна податкова заборгованість компаній зросла у 2,5 раза. У липні 2024 року вона становила 132,27 млрд грн, у січні 2025-го — 156,42 млрд грн, а в липні дещо зменшилася до 151,54 млрд грн. Уже на початку 2026 року показник стрибнув до 253,06 млрд грн.
Головним осередком боргів залишається Київ. У столиці зареєстровано 58 056 компаній-боржників — 27% від загальної кількості. На них припадає понад третина всієї заборгованості, або 96,06 млрд грн.
На Дніпропетровщині 17 042 підприємства заборгували 23,37 млрд грн, а на Харківщині 15 202 компанії — 10,56 млрд грн. Найбільший середній борг зафіксовано на Полтавщині — 2,78 млн грн на підприємство. На Кіровоградщині цей показник становить 2,2 млн грн.
Окремо вирізняються великі платники: у Східному міжрегіональному управлінні ДПС середній борг однієї компанії сягає 561,22 млн грн, у Західному — 478,8 млн грн. Водночас загалом на великий бізнес припадає лише близько 8% заборгованості — 19,94 млрд грн.
Встановити, які саме підприємства накопичили найбільші борги, неможливо. Від початку великої війни податкова обмежила доступ до частини відомостей і публікує лише узагальнену статистику. Тож сума боргу видима, але його найбільші імена залишаються в тіні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢46❤2
Українські дрони б’ють по п’яти опорах російської економіки
Українські далекобійні удари дедалі відчутніше руйнують звичний ритм російської економіки. Під прицілом опинилися нафтопереробні заводи, морські термінали, склади найбільших торговельних майданчиків і транспортна інфраструктура. Наслідки війни, від яких раніше значна частина росіян була відгороджена, тепер проступають у цінах, дефіциті пального та скасованих рейсах.
Найболючішим залишається удар по енергетиці. У серпні російські НПЗ переробляли 3,8 млн барелів нафти на добу проти 5 млн роком раніше. Москва була змушена імпортувати бензин навіть з Індії, послабити вимоги до якості пального та заборонити експорт дизеля. Від початку року бензин подорожчав на 19%, ускладнюючи боротьбу центробанку з інфляцією, яка становить близько 6% за цільового рівня 4%.
Під тиском опинилася й електронна торгівля. Від липня Україна понад 30 разів атакувала логістичні центри Wildberries та Ozon. За оцінкою Data Insight, пожежі знищили інфраструктуру й товари на понад $10 млрд, а втрати продажів упродовж наступного року можуть сягнути щонайменше $12 млрд.
Як пише The Wall Street Journal, Володимир Путін оцінив загальні втрати від атак на економічну інфраструктуру в 1% російського ВВП — приблизно $25 млрд, назвавши їх водночас «некритичними».
Проблеми торговельних компаній відлунюють у банківському секторі. Wildberries, за оцінками аналітиків, заборгувала державному ВТБ $6–7 млрд, а акції банку від початку року впали більш ніж на 25%. Росіяни також частіше забирають гроші з рахунків: у другому кварталі обсяг знятих коштів перевищив нові внески. Центробанк пов’язує це з перебоями електронних платежів через вимкнення мобільного інтернету під час атак дронів.
Із липня удари по чорноморських та азовських терміналах і суднах порушили основний шлях російського зернового експорту. У серпні постачання пшениці впали більш ніж удвічі й досягли мінімуму з 2010 року. Надлишок зерна всередині країни обвалює закупівельні ціни та загрожує хвилею банкрутств фермерів.
Ще одним фронтом стала авіація. У серпні російські аеропорти закривали 993 рази — приблизно уп’ятеро частіше, ніж пів року тому. Українські дрони не зрівнюють російську перевагу в ресурсах одним ударом, але поступово перетворюють війну на дедалі дорожчий рахунок для всієї країни.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Українські далекобійні удари дедалі відчутніше руйнують звичний ритм російської економіки. Під прицілом опинилися нафтопереробні заводи, морські термінали, склади найбільших торговельних майданчиків і транспортна інфраструктура. Наслідки війни, від яких раніше значна частина росіян була відгороджена, тепер проступають у цінах, дефіциті пального та скасованих рейсах.
Найболючішим залишається удар по енергетиці. У серпні російські НПЗ переробляли 3,8 млн барелів нафти на добу проти 5 млн роком раніше. Москва була змушена імпортувати бензин навіть з Індії, послабити вимоги до якості пального та заборонити експорт дизеля. Від початку року бензин подорожчав на 19%, ускладнюючи боротьбу центробанку з інфляцією, яка становить близько 6% за цільового рівня 4%.
Під тиском опинилася й електронна торгівля. Від липня Україна понад 30 разів атакувала логістичні центри Wildberries та Ozon. За оцінкою Data Insight, пожежі знищили інфраструктуру й товари на понад $10 млрд, а втрати продажів упродовж наступного року можуть сягнути щонайменше $12 млрд.
Як пише The Wall Street Journal, Володимир Путін оцінив загальні втрати від атак на економічну інфраструктуру в 1% російського ВВП — приблизно $25 млрд, назвавши їх водночас «некритичними».
Проблеми торговельних компаній відлунюють у банківському секторі. Wildberries, за оцінками аналітиків, заборгувала державному ВТБ $6–7 млрд, а акції банку від початку року впали більш ніж на 25%. Росіяни також частіше забирають гроші з рахунків: у другому кварталі обсяг знятих коштів перевищив нові внески. Центробанк пов’язує це з перебоями електронних платежів через вимкнення мобільного інтернету під час атак дронів.
Із липня удари по чорноморських та азовських терміналах і суднах порушили основний шлях російського зернового експорту. У серпні постачання пшениці впали більш ніж удвічі й досягли мінімуму з 2010 року. Надлишок зерна всередині країни обвалює закупівельні ціни та загрожує хвилею банкрутств фермерів.
Ще одним фронтом стала авіація. У серпні російські аеропорти закривали 993 рази — приблизно уп’ятеро частіше, ніж пів року тому. Українські дрони не зрівнюють російську перевагу в ресурсах одним ударом, але поступово перетворюють війну на дедалі дорожчий рахунок для всієї країни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤67👏18🔥7❤🔥5
Ferrexpo відновила виробництво в Україні після залучення $100 млн
Гірничорудна компанія Ferrexpo відновила виробництво на своїх українських підприємствах. Роботу вдалося запустити протягом вихідних після залучення $100 млн нового капіталу, про яке група оголосила 4 вересня.
Наразі працює одна лінія з виробництва залізорудних окатків. Компанія не уточнила її завантаження та очікуваних обсягів випуску.
Як повідомляється на сайті Лондонської фондової біржі, через постійні російські атаки на чорноморські порти та судна Ferrexpo зосередить експорт продукції на європейських споживачах.
Тимчасовий виконавчий голова компанії Лучіо Дженовезе подякував працівникам, які змогли повернути підприємство до роботи за короткий час. За його словами, колектив вкотре продемонстрував відданість і рішучість у складних умовах.
Ferrexpo має штаб-квартиру у Швейцарії, виробничі активи в Україні та торгується на Лондонській фондовій біржі під позначенням FXPO. Компанія понад 50 років постачає високоякісну залізорудну продукцію металургійним підприємствам у різних країнах.
Відновлення поки залишається обережним — одна виробнича лінія та переорієнтація на Європу. Але після паузи навіть такий запуск означає повернення промислового ритму в умовах, коли морська логістика постійно перебуває під ударом.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Гірничорудна компанія Ferrexpo відновила виробництво на своїх українських підприємствах. Роботу вдалося запустити протягом вихідних після залучення $100 млн нового капіталу, про яке група оголосила 4 вересня.
Наразі працює одна лінія з виробництва залізорудних окатків. Компанія не уточнила її завантаження та очікуваних обсягів випуску.
Як повідомляється на сайті Лондонської фондової біржі, через постійні російські атаки на чорноморські порти та судна Ferrexpo зосередить експорт продукції на європейських споживачах.
Тимчасовий виконавчий голова компанії Лучіо Дженовезе подякував працівникам, які змогли повернути підприємство до роботи за короткий час. За його словами, колектив вкотре продемонстрував відданість і рішучість у складних умовах.
Ferrexpo має штаб-квартиру у Швейцарії, виробничі активи в Україні та торгується на Лондонській фондовій біржі під позначенням FXPO. Компанія понад 50 років постачає високоякісну залізорудну продукцію металургійним підприємствам у різних країнах.
Відновлення поки залишається обережним — одна виробнича лінія та переорієнтація на Європу. Але після паузи навіть такий запуск означає повернення промислового ритму в умовах, коли морська логістика постійно перебуває під ударом.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤52👍29🤔8🔥2🙏2
🇺🇸 Три чверті інвестицій у США йдуть лише на заміну зношеного капіталу
Великі обсяги інвестицій не завжди означають настільки ж швидке розширення економічних можливостей. У США дедалі більша частина вкладень компаній витрачається на заміну застарілого обладнання, програмного забезпечення та інших активів, а не на збільшення загального запасу капіталу.
Валові інвестиції охоплюють усі витрати бізнесу на нові активи. Чисті інвестиції — це сума, яка залишається після віднімання амортизації, тобто вартості зношеного або застарілого капіталу. Саме чистий показник демонструє, наскільки фактично зростає виробнича база економіки.
Як пише Conversable Economist із посиланням на дані Федерального резервного банку Сент-Луїса, у 1970-х роках чисті інвестиції часто становили близько 40% валових. Протягом останнього десятиліття їхня частка знизилася приблизно до 25%. Отже, три чверті нових вкладень американських компаній лише компенсують знецінення вже наявних активів.
Особливо виразно різниця проявляється під час економічних спадів. У 2009 році, на дні Великої рецесії, фактично всі валові інвестиції пішли на заміщення зношеного капіталу. Його загальний обсяг у США тоді не зростав.
Однією з причин цієї довгострокової зміни є нова структура вкладень. Сучасні компанії інвестують дедалі більше в інформаційні технології та менше — у великі машини й промислове обладнання. Цифрові системи морально старіють швидше, тому потребують частішого оновлення та заміни.
Це створює проблему для продуктивності праці. Щоб забезпечити працівників більшою кількістю сучасного капіталу й отримати таке саме зростання чистих інвестицій, як кілька десятиліть тому, американському бізнесу тепер потрібно вкладати значно більше.
Тож широкий потік інвестиційних коштів лише на перший погляд здається ознакою стрімкого оновлення економіки. Більша його частина підтримує вже створене, і лише приблизно кожен четвертий долар справді розширює капітальну основу США.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Великі обсяги інвестицій не завжди означають настільки ж швидке розширення економічних можливостей. У США дедалі більша частина вкладень компаній витрачається на заміну застарілого обладнання, програмного забезпечення та інших активів, а не на збільшення загального запасу капіталу.
Валові інвестиції охоплюють усі витрати бізнесу на нові активи. Чисті інвестиції — це сума, яка залишається після віднімання амортизації, тобто вартості зношеного або застарілого капіталу. Саме чистий показник демонструє, наскільки фактично зростає виробнича база економіки.
Як пише Conversable Economist із посиланням на дані Федерального резервного банку Сент-Луїса, у 1970-х роках чисті інвестиції часто становили близько 40% валових. Протягом останнього десятиліття їхня частка знизилася приблизно до 25%. Отже, три чверті нових вкладень американських компаній лише компенсують знецінення вже наявних активів.
Особливо виразно різниця проявляється під час економічних спадів. У 2009 році, на дні Великої рецесії, фактично всі валові інвестиції пішли на заміщення зношеного капіталу. Його загальний обсяг у США тоді не зростав.
Однією з причин цієї довгострокової зміни є нова структура вкладень. Сучасні компанії інвестують дедалі більше в інформаційні технології та менше — у великі машини й промислове обладнання. Цифрові системи морально старіють швидше, тому потребують частішого оновлення та заміни.
Це створює проблему для продуктивності праці. Щоб забезпечити працівників більшою кількістю сучасного капіталу й отримати таке саме зростання чистих інвестицій, як кілька десятиліть тому, американському бізнесу тепер потрібно вкладати значно більше.
Тож широкий потік інвестиційних коштів лише на перший погляд здається ознакою стрімкого оновлення економіки. Більша його частина підтримує вже створене, і лише приблизно кожен четвертий долар справді розширює капітальну основу США.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍25❤4
Тайвань дедалі активніше використовує своє панування у виробництві передових напівпровідників як інструмент зовнішньої політики. На виставці SEMICON Taiwan острів представив себе демократичним і надійним постачальником для індустрії штучного інтелекту, готовим ділитися технологічними перевагами з державами-партнерами.
Тайванські компанії, передусім TSMC, виробляють чипи, від яких залежить розвиток сучасних систем штучного інтелекту. Ця роль допомагає дипломатично ізольованому острову здобувати міжнародну підтримку, попри спроби Пекіна переконати світ, що Тайвань є частиною Китаю.
Водночас партнери прагнуть отримати не лише готові чипи, а й саме виробництво. TSMC уже вкладає $265 млрд у підприємства в Аризоні. За словами міністра економіки Тайваню Куна Мін-сіня, інші тайванські компанії планують додатково інвестувати у США ще $20 млрд.
Як повідомляє Reuters, раніше цього року Тайбей домовився з Вашингтоном про збільшення інвестицій в обмін на зниження американських мит. Проте невизначеність зберігається: міністр торгівлі США Говард Лутнік попередив про майбутні тарифи для компаній, які не виробляють напівпровідники на території країни.
Тайванський бізнес визнає, що замкнути виробництво на острові вже неможливо. Голова Foxconn Янг Лю закликав перейти від моделі «вироблено на Тайвані» до моделі «вироблено разом із Тайванем» безпосередньо на ринках збуту. Операційний директор найбільшого у світі постачальника послуг із пакування й тестування чипів ASE Тянь Ву погодився: політично це правильний шлях, а справжнього вибору в компаній майже немає.
До змагання за тайванські інвестиції долучається і Європейський Союз. Представник Єврокомісії Кіліан Гросс презентував у Тайбеї майбутній Chips Act 2.0. Тайвань також шукає тіснішої співпраці з ЄС через спільну підтримку України та складні відносини з Китаєм.
Напівпровідникова перевага залишається для Тайваню і щитом, і дипломатичним ключем. Але тепер острів має ділитися частиною свого технологічного багатства, щоб зберегти прихильність союзників у дедалі жорсткішому світі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤41👍29🙏8🤔3👏2👎1
🛢 Дорога нафта пригальмувала європейські біржі перед рішенням ЄЦБ
Європейські фондові ринки розпочали тиждень невеликим зниженням. Нове загострення між США та Іраном підняло ціни на нафту, посиливши побоювання щодо інфляції та майбутнього підвищення процентних ставок.
Загальноєвропейський індекс STOXX 600 уранці опустився на 0,1%, до 649,17 пункту. Німецький DAX майже не змінився, як і більшість інших провідних індексів регіону.
Швейцарський ринок втратив 1,2% через падіння акцій Novartis на 3,3%. Експериментальний препарат компанії пелакарсен не досяг однієї з ключових цілей під час завершальної стадії клінічних випробувань.
Як повідомляє Reuters, європейські енергетичні компанії, навпаки, подорожчали в середньому на 1,2%, рухаючись слідом за нафтовими котируваннями. Ціна Brent зросла більш ніж на $1 за барель після взаємних ударів США та Ірану по суднах у районі Ормузької протоки й інших акваторіях. Ринок побоюється, що перебої з постачанням можуть затягнутися.
Дорожча енергія підсилює інфляційний тиск і дає Європейському центральному банку додаткові аргументи для жорсткішої політики. Інвестори очікують, що в четвер регулятор підвищить ставки на 0,25 відсоткового пункта.
У центрі уваги також перебувають майбутні дані про споживчу інфляцію у США. Сильний звіт про зайнятість уже посилив очікування, що Федеральна резервна система також може підняти ставку цього місяця.
На німецький ринок додатково вплинули результати земельних виборів у Саксонії-Ангальт, де правопопулістська «Альтернатива для Німеччини», за даними опитувань на виході з дільниць, здобула 44% голосів. Це стало серйозним політичним ударом для канцлера Фрідріха Мерца.
Європейські біржі поки втримують рівновагу, але вона стає дедалі крихкішою: кожен новий стрибок нафтових цін наближає не лише інфляцію, а й дорожчі кредити.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європейські фондові ринки розпочали тиждень невеликим зниженням. Нове загострення між США та Іраном підняло ціни на нафту, посиливши побоювання щодо інфляції та майбутнього підвищення процентних ставок.
Загальноєвропейський індекс STOXX 600 уранці опустився на 0,1%, до 649,17 пункту. Німецький DAX майже не змінився, як і більшість інших провідних індексів регіону.
Швейцарський ринок втратив 1,2% через падіння акцій Novartis на 3,3%. Експериментальний препарат компанії пелакарсен не досяг однієї з ключових цілей під час завершальної стадії клінічних випробувань.
Як повідомляє Reuters, європейські енергетичні компанії, навпаки, подорожчали в середньому на 1,2%, рухаючись слідом за нафтовими котируваннями. Ціна Brent зросла більш ніж на $1 за барель після взаємних ударів США та Ірану по суднах у районі Ормузької протоки й інших акваторіях. Ринок побоюється, що перебої з постачанням можуть затягнутися.
Дорожча енергія підсилює інфляційний тиск і дає Європейському центральному банку додаткові аргументи для жорсткішої політики. Інвестори очікують, що в четвер регулятор підвищить ставки на 0,25 відсоткового пункта.
У центрі уваги також перебувають майбутні дані про споживчу інфляцію у США. Сильний звіт про зайнятість уже посилив очікування, що Федеральна резервна система також може підняти ставку цього місяця.
На німецький ринок додатково вплинули результати земельних виборів у Саксонії-Ангальт, де правопопулістська «Альтернатива для Німеччини», за даними опитувань на виході з дільниць, здобула 44% голосів. Це стало серйозним політичним ударом для канцлера Фрідріха Мерца.
Європейські біржі поки втримують рівновагу, але вона стає дедалі крихкішою: кожен новий стрибок нафтових цін наближає не лише інфляцію, а й дорожчі кредити.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢10🤔8👍3❤2🙏2
46 окрема аеромобільна Подільська бригада ДШВ шукає саме Вас.
Тут не нав’язують роль — тут дають вибір.
Маєте навички? Знайдемо посаду під Вас.
Немає досвіду? Навчимо і підготуємо.
Від оператора БПЛА до діловода — кожен на своєму місці, кожен важливий.
Обирайте професію — поки вона не обрала Вас.
📄 Заповнюй анкету: https://forms.gle/HmiEYzAF78ZMAgrX8
⌨️ Пиши у наш чат-бот: https://t.me/sorok_shosta_hr_bot
📌 Всі вакансії бригади: https://46dshv.mil.gov.ua/recruiting/
Тут не нав’язують роль — тут дають вибір.
Маєте навички? Знайдемо посаду під Вас.
Немає досвіду? Навчимо і підготуємо.
Від оператора БПЛА до діловода — кожен на своєму місці, кожен важливий.
Обирайте професію — поки вона не обрала Вас.
📄 Заповнюй анкету: https://forms.gle/HmiEYzAF78ZMAgrX8
⌨️ Пиши у наш чат-бот: https://t.me/sorok_shosta_hr_bot
📌 Всі вакансії бригади: https://46dshv.mil.gov.ua/recruiting/
❤31🫡11🤮3🙏3🤣2
Українські дрони вп’яте від початку року атакували Саратовський НПЗ «Роснефті»
У ніч на 8 вересня Саратов зазнав атаки українських безпілотників.
Аналіз відео та фотографій очевидців, свідчить, що основною ціллю удару був Саратовський нафтопереробний завод.
Підприємство працює з 1934 року і є одним із найстаріших НПЗ Росії. У 2013 році воно перейшло під контроль державної компанії «Роснефть».
У 2024 році Саратовський НПЗ переробив 5,8 млн тонн нафти, або близько 2,2% від загального обсягу російської нафтопереробки.
За той самий рік підприємство виробило:
1,2 млн тонн бензину
1,9 млн тонн дизельного пального
1 млн тонн мазуту
Нинішня атака стала вже п’ятою від початку 2026 року.
Раніше українські дрони били по заводу:
21 березня
31 травня
8 липня
2 серпня
Після попередніх ударів підприємство було змушене тимчасово зупиняти переробку нафти.
Після атаки 2 серпня джерело Reuters повідомляло, що для відновлення роботи заводу може знадобитися від двох до трьох тижнів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У ніч на 8 вересня Саратов зазнав атаки українських безпілотників.
Аналіз відео та фотографій очевидців, свідчить, що основною ціллю удару був Саратовський нафтопереробний завод.
Підприємство працює з 1934 року і є одним із найстаріших НПЗ Росії. У 2013 році воно перейшло під контроль державної компанії «Роснефть».
У 2024 році Саратовський НПЗ переробив 5,8 млн тонн нафти, або близько 2,2% від загального обсягу російської нафтопереробки.
За той самий рік підприємство виробило:
1,2 млн тонн бензину
1,9 млн тонн дизельного пального
1 млн тонн мазуту
Нинішня атака стала вже п’ятою від початку 2026 року.
Раніше українські дрони били по заводу:
21 березня
31 травня
8 липня
2 серпня
Після попередніх ударів підприємство було змушене тимчасово зупиняти переробку нафти.
Після атаки 2 серпня джерело Reuters повідомляло, що для відновлення роботи заводу може знадобитися від двох до трьох тижнів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥94👍27❤10
🔥 Українські дрони знову дісталися НПЗ у глибині Росії
Україна після чотириденної паузи відновила удари по російській нафтопереробній галузі. У ніч проти понеділка під атакою опинилися підприємства в Пермському краї та Татарстані — далеко від українського кордону.
Президент Володимир Зеленський підтвердив застосування далекобійних засобів проти нафтопереробних заводів, не розкривши подробиць операції. Напередодні українські сили також атакували великий Рязанський НПЗ.
У Пермському краї розташований завод «Лукойлу» потужністю 260 000 барелів на добу — приблизно за 1500 км на схід від Москви. У Татарстані працює кілька великих переробних і нафтохімічних підприємств, зокрема НПЗ Taneco компанії «Татнефть» потужністю 300 000 барелів на добу та завод TAIF-NK на 145 000 барелів.
Як повідомляє Bloomberg, губернатор Пермського краю Дмитро Махонін заявив про знищення 27 безпілотників і пошкодження одного житлового будинку. Російське Міноборони також повідомило про перехоплення дронів над Татарстаном. Нафтові компанії наслідків ударів не коментували.
Україна послідовно б’є по переробних потужностях Росії, намагаючись скоротити виробництво пального та ускладнити постачання на внутрішній ринок. Після попередніх атак випуск бензину й дизеля різко впав, а Москва запровадила тимчасові обмеження на експорт. Заборона на продаж дизеля виробниками за кордон діятиме щонайменше до кінця вересня — її обіцяють скасувати лише після поповнення внутрішніх запасів.
Головний акціонер «Лукойлу» Вагіт Алекперов стверджує, що ремонт пошкоджених НПЗ зазвичай триває два-три тижні. Однак кожен новий удар знову запускає цей відлік.
Наслідки вже виходять за межі Росії. Обмеження експорту посилили дефіцит дизеля на світовому ринку, який і без того потерпає від війни на Близькому Сході. У США роздрібні ціни на пальне сягнули рекорду, а міністр фінансів Скотт Бессент назвав українські атаки одним із чинників подорожчання енергоносіїв.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Україна після чотириденної паузи відновила удари по російській нафтопереробній галузі. У ніч проти понеділка під атакою опинилися підприємства в Пермському краї та Татарстані — далеко від українського кордону.
Президент Володимир Зеленський підтвердив застосування далекобійних засобів проти нафтопереробних заводів, не розкривши подробиць операції. Напередодні українські сили також атакували великий Рязанський НПЗ.
У Пермському краї розташований завод «Лукойлу» потужністю 260 000 барелів на добу — приблизно за 1500 км на схід від Москви. У Татарстані працює кілька великих переробних і нафтохімічних підприємств, зокрема НПЗ Taneco компанії «Татнефть» потужністю 300 000 барелів на добу та завод TAIF-NK на 145 000 барелів.
Як повідомляє Bloomberg, губернатор Пермського краю Дмитро Махонін заявив про знищення 27 безпілотників і пошкодження одного житлового будинку. Російське Міноборони також повідомило про перехоплення дронів над Татарстаном. Нафтові компанії наслідків ударів не коментували.
Україна послідовно б’є по переробних потужностях Росії, намагаючись скоротити виробництво пального та ускладнити постачання на внутрішній ринок. Після попередніх атак випуск бензину й дизеля різко впав, а Москва запровадила тимчасові обмеження на експорт. Заборона на продаж дизеля виробниками за кордон діятиме щонайменше до кінця вересня — її обіцяють скасувати лише після поповнення внутрішніх запасів.
Головний акціонер «Лукойлу» Вагіт Алекперов стверджує, що ремонт пошкоджених НПЗ зазвичай триває два-три тижні. Однак кожен новий удар знову запускає цей відлік.
Наслідки вже виходять за межі Росії. Обмеження експорту посилили дефіцит дизеля на світовому ринку, який і без того потерпає від війни на Близькому Сході. У США роздрібні ціни на пальне сягнули рекорду, а міністр фінансів Скотт Бессент назвав українські атаки одним із чинників подорожчання енергоносіїв.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥91👍14❤4🥰1
Міжнародні резерви України у серпні скоротилися на 5%, до $48,7 млрд
Міжнародні резерви України у серпні зменшилися на $2,5 млрд, або 5%, і на початок вересня становили $48,7 млрд. Резервна подушка стала тоншою через скорочення зовнішньої фінансової допомоги, тоді як обсяги продажу валюти Національним банком залишилися майже на липневому рівні.
На валютні рахунки уряду в НБУ протягом місяця надійшло $927,3 млн. Із них $894 млн — через рахунки Світового банку, ще $33,3 млн — від інших інвесторів.
Окремо Україна отримала $1,63 млрд від Європейського Союзу як оборонний транш у межах програми Ukraine Support Loan. Однак через цільове призначення ці гроші безпосередньо до міжнародних резервів не зараховувалися.
Як повідомляє Національний банк України, на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті уряд спрямував $721,8 млн. Зокрема, $357,9 млн перерахували Світовому банку, $288,7 млн — на обслуговування облігацій зовнішньої державної позики, ще $16,9 млн — валютних ОВДП. Крім того, Україна виплатила МВФ $258,2 млн.
Найбільшим тиском на резерви залишалися валютні інтервенції. У серпні НБУ продав на міжбанківському ринку $4,82 млрд — на 0,5% більше, ніж у липні. Водночас переоцінка фінансових інструментів додала до вартості резервів $752 млн і частково пом’якшила падіння.
Чисті міжнародні резерви зменшилися на 6,9%, до $33,8 млрд. Частка доларових активів зросла з 64,7% до 69,1%, а активів у євро скоротилася з 27% до 21,4%. Частка золота, навпаки, піднялася із 7% до 8,3%.
Наявних резервів достатньо для фінансування чотирьох місяців майбутнього імпорту. НБУ очікує, що завдяки подальшій міжнародній допомозі до кінця 2026 року вони зростуть до $69,7 млрд.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Міжнародні резерви України у серпні зменшилися на $2,5 млрд, або 5%, і на початок вересня становили $48,7 млрд. Резервна подушка стала тоншою через скорочення зовнішньої фінансової допомоги, тоді як обсяги продажу валюти Національним банком залишилися майже на липневому рівні.
На валютні рахунки уряду в НБУ протягом місяця надійшло $927,3 млн. Із них $894 млн — через рахунки Світового банку, ще $33,3 млн — від інших інвесторів.
Окремо Україна отримала $1,63 млрд від Європейського Союзу як оборонний транш у межах програми Ukraine Support Loan. Однак через цільове призначення ці гроші безпосередньо до міжнародних резервів не зараховувалися.
Як повідомляє Національний банк України, на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті уряд спрямував $721,8 млн. Зокрема, $357,9 млн перерахували Світовому банку, $288,7 млн — на обслуговування облігацій зовнішньої державної позики, ще $16,9 млн — валютних ОВДП. Крім того, Україна виплатила МВФ $258,2 млн.
Найбільшим тиском на резерви залишалися валютні інтервенції. У серпні НБУ продав на міжбанківському ринку $4,82 млрд — на 0,5% більше, ніж у липні. Водночас переоцінка фінансових інструментів додала до вартості резервів $752 млн і частково пом’якшила падіння.
Чисті міжнародні резерви зменшилися на 6,9%, до $33,8 млрд. Частка доларових активів зросла з 64,7% до 69,1%, а активів у євро скоротилася з 27% до 21,4%. Частка золота, навпаки, піднялася із 7% до 8,3%.
Наявних резервів достатньо для фінансування чотирьох місяців майбутнього імпорту. НБУ очікує, що завдяки подальшій міжнародній допомозі до кінця 2026 року вони зростуть до $69,7 млрд.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤29🫡18🙏8😢4🤔3👍1😁1
Уряд Латвії планує запровадити 300-відсоткове мито на зерно, що надходить із Росії та Білорусі. Про це оголосив прем’єр-міністр країни Андріс Кулбергс.
Рига прагне зробити перевезення російського зерна через латвійську територію економічно невигідним. Нині російські експортери використовують інфраструктуру Латвії — члена ЄС і НАТО — для постачання продукції на зовнішні ринки.
Латвійські та литовські посадовці також розглядають можливість повного припинення перевалки російського зерна у своїх портах. Дискусія загострилася після того, як Москва почала активніше переорієнтовувати вантажі на Балтійський напрямок.
Як повідомляє Reuters, зміна маршрутів стала відповіддю на українські удари по російських портах і суднах у Чорному та Азовському морях. Високе мито або заборона транзиту через країни Балтії можуть позбавити Росію важливої альтернативи саме тоді, коли її традиційні експортні шляхи опинилися під тиском.
У сезоні з липня 2025-го до червня 2026 року Росія відправила через чорноморські та азовські порти 46,3 млн тонн зерна. Це становило близько 90% усього російського морського експорту цієї продукції.
Латвійський уряд також планує посилити перевірки транзитних вантажів і співпрацювати з українськими фахівцями для визначення походження зерна. Київ попереджає, що російські партії можуть містити продукцію, вивезену з окупованих територій України.
Балтійські порти могли стати для російського зерна запасними воротами після звуження чорноморського коридору. Латвія тепер намагається зачинити й ці двері — не лише санкціями, а й ціною транзиту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤🔥106❤31👍22🥰6
Єврозона прискорилася всупереч енергетичному шоку
Економіка єврозони у другому кварталі зросла значно швидше, ніж очікувалося, витримавши стрибок цін на енергоносії після початку війни між США та Іраном. Зростання підтримали споживчі витрати й несподівано сильний експорт.
Сукупний ВВП 21 країни валютного союзу збільшився на 0,6% порівняно з попереднім кварталом, тоді як у перші три місяці року економіка не зросла. Раніше Євростат оцінював приріст лише у 0,4%, але переглянув показник завдяки кращим результатам Ірландії.
У річному перерахунку економіка єврозони зросла на 2,6%, випередивши США з їхніми 1,5%. Вона стала єдиною серед найбільших економік світу, яка прискорилася у квітні—червні: Сполучені Штати, Китай, Японія та Індія, навпаки, сповільнилися.
Як пише The Wall Street Journal, європейські домогосподарства не стали різко скорочувати покупки через подорожчання енергії, а використали частину заощаджень. Споживчі витрати зросли на 0,4% проти 0,1% у першому кварталі. Водночас продажі моторного пального в червні були на 4,2% нижчими, ніж роком раніше.
Експорт єврозони збільшився на 3,4%. Частково це могло бути наслідком перебоїв із постачанням хімічної продукції до Азії з інших регіонів, тому такий поштовх може виявитися нетривалим.
Стійкі дані змусили HSBC підвищити прогноз зростання єврозони у 2026 році з 0,3% до 0,8%. Вони також полегшують завдання Європейському центральному банку, який, як очікується, підвищить ставку з 2,25% до 2,5%: міцніша економіка краще витримає дорожчі кредити.
Однак запас міцності може почати танути разом із літнім теплом. Роздрібні продажі у липні вже знизилися, як і промислове виробництво Німеччини. Узимку рахунки за опалення сильніше вдарять по доходах родин, а заощадження не безмежні. Дорогі енергоносії, мита та конкуренція з Китаєм залишають європейську експортну модель під тривалим тиском.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Економіка єврозони у другому кварталі зросла значно швидше, ніж очікувалося, витримавши стрибок цін на енергоносії після початку війни між США та Іраном. Зростання підтримали споживчі витрати й несподівано сильний експорт.
Сукупний ВВП 21 країни валютного союзу збільшився на 0,6% порівняно з попереднім кварталом, тоді як у перші три місяці року економіка не зросла. Раніше Євростат оцінював приріст лише у 0,4%, але переглянув показник завдяки кращим результатам Ірландії.
У річному перерахунку економіка єврозони зросла на 2,6%, випередивши США з їхніми 1,5%. Вона стала єдиною серед найбільших економік світу, яка прискорилася у квітні—червні: Сполучені Штати, Китай, Японія та Індія, навпаки, сповільнилися.
Як пише The Wall Street Journal, європейські домогосподарства не стали різко скорочувати покупки через подорожчання енергії, а використали частину заощаджень. Споживчі витрати зросли на 0,4% проти 0,1% у першому кварталі. Водночас продажі моторного пального в червні були на 4,2% нижчими, ніж роком раніше.
Експорт єврозони збільшився на 3,4%. Частково це могло бути наслідком перебоїв із постачанням хімічної продукції до Азії з інших регіонів, тому такий поштовх може виявитися нетривалим.
Стійкі дані змусили HSBC підвищити прогноз зростання єврозони у 2026 році з 0,3% до 0,8%. Вони також полегшують завдання Європейському центральному банку, який, як очікується, підвищить ставку з 2,25% до 2,5%: міцніша економіка краще витримає дорожчі кредити.
Однак запас міцності може почати танути разом із літнім теплом. Роздрібні продажі у липні вже знизилися, як і промислове виробництво Німеччини. Узимку рахунки за опалення сильніше вдарять по доходах родин, а заощадження не безмежні. Дорогі енергоносії, мита та конкуренція з Китаєм залишають європейську експортну модель під тривалим тиском.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔37👍19❤5
Попри війну 71% опитаних українців вважають себе щасливими — КМІС
Після понад чотирьох років повномасштабної війни 71% опитаних українців називають себе щасливими. З них 31% відповіли однозначне «так», а ще 40% — «скоріше так». Нещасливими або радше нещасливими почуваються 16%, ще 11% обрали проміжну відповідь «і так, і ні».
Частка щасливих майже не змінилася порівняно з груднем 2025 року, коли вона становила 69%, але помітно зросла проти грудня 2024-го — тоді таких було 58%. Нинішній показник фактично повернувся до рівня грудня 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення.
Водночас відновлення сталося не через зменшення частки нещасливих: вона залишилася на рівні 16%. Натомість із 25% до 11% скоротилася група тих, хто вагався між позитивною та негативною оцінкою свого життя.
Як повідомляє Київський міжнародний інститут соціології, із відчуттям щастя найбільше пов’язані вік, здоров’я, матеріальний добробут і розуміння сенсу життя. Серед людей до 40 років щасливими себе вважають 75%, а серед опитаних віком від 70 років — 60%.
Залежність від достатку майже лінійна: у групі з найнижчим добробутом щасливими є 48%, серед найбільш забезпечених — 91%. Подібна картина зі здоров’ям: від близько 50% серед тих, хто оцінює його як погане, до 91% серед людей із найкращою самооцінкою здоров’я. Серед тих, хто не бачить сенсу власного життя, щасливими є 41%, а серед тих, хто його усвідомлює, — 79%.
КМІС припускає, що зростання показника може пояснюватися психологічним пристосуванням до тривалої війни, зміною очікувань і, можливо, відчуттям більшої спроможності України впливати на перебіг подій. Однак опитування не дає змоги безпосередньо перевірити ці пояснення.
Дослідження проводили з 7 травня до 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. Опитано 2007 повнолітніх громадян на підконтрольній Україні території. До вибірки не входили жителі окупованих районів і громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Після понад чотирьох років повномасштабної війни 71% опитаних українців називають себе щасливими. З них 31% відповіли однозначне «так», а ще 40% — «скоріше так». Нещасливими або радше нещасливими почуваються 16%, ще 11% обрали проміжну відповідь «і так, і ні».
Частка щасливих майже не змінилася порівняно з груднем 2025 року, коли вона становила 69%, але помітно зросла проти грудня 2024-го — тоді таких було 58%. Нинішній показник фактично повернувся до рівня грудня 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення.
Водночас відновлення сталося не через зменшення частки нещасливих: вона залишилася на рівні 16%. Натомість із 25% до 11% скоротилася група тих, хто вагався між позитивною та негативною оцінкою свого життя.
Як повідомляє Київський міжнародний інститут соціології, із відчуттям щастя найбільше пов’язані вік, здоров’я, матеріальний добробут і розуміння сенсу життя. Серед людей до 40 років щасливими себе вважають 75%, а серед опитаних віком від 70 років — 60%.
Залежність від достатку майже лінійна: у групі з найнижчим добробутом щасливими є 48%, серед найбільш забезпечених — 91%. Подібна картина зі здоров’ям: від близько 50% серед тих, хто оцінює його як погане, до 91% серед людей із найкращою самооцінкою здоров’я. Серед тих, хто не бачить сенсу власного життя, щасливими є 41%, а серед тих, хто його усвідомлює, — 79%.
КМІС припускає, що зростання показника може пояснюватися психологічним пристосуванням до тривалої війни, зміною очікувань і, можливо, відчуттям більшої спроможності України впливати на перебіг подій. Однак опитування не дає змоги безпосередньо перевірити ці пояснення.
Дослідження проводили з 7 травня до 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. Опитано 2007 повнолітніх громадян на підконтрольній Україні території. До вибірки не входили жителі окупованих районів і громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁73❤35👍16💊13🤣7🤯6💩6🤔4🤡4✍2🤬2
🛢 Світ входить у зиму з дефіцитом дизеля
Світові запаси дизельного пального залишатимуться обмеженими протягом усієї зими. Ринок одночасно стикається з нестачею вільних нафтопереробних потужностей, забороною Росії на експорт і сезонним зростанням попиту.
Війни в Україні та Ірані порушили роботу нафтопереробних заводів у Росії й на Близькому Сході. Через це прибутковість виробництва дизеля у Європі та США піднялася до рекордних рівнів, тоді як постачання сирої нафти до Азії скоротилося.
Генеральний директор сировинного трейдера Vitol Рассел Гарді заявив, що світовий ринок недоотримує близько 2 млн барелів нафтопродуктів на добу з Росії та майже стільки ж із Близького Сходу.
Як повідомляє Reuters, становище із сирою нафтою залишається дещо кращим, ніж із готовим пальним. Близький Схід нині експортує приблизно 9 млн барелів нафти на добу, але лише близько 1 млн барелів нафтопродуктів.
За словами Гарді, наявних переробних потужностей недостатньо, щоб зупинити скорочення резервів. Світ уже майже вичерпав надлишки, накопичені раніше, тож зимовий попит зустрічатиме дедалі тоншу подушку безпеки.
Старший віцепрезидент із глобальної торгівлі Phillips 66 Марк Сенн зазначив, що більшість американських НПЗ уже працюють на межі можливостей. У таких умовах швидко наростити виробництво дизеля буде складно.
Наприкінці минулого тижня ціни на дизель у США сягнули рекордного рівня. Різниця між вартістю пального та сирої нафти, яка відображає прибутковість переробки, під час торгів підскочила до історичного максимуму — $108,02 за барель.
Високі ціни та фізична нестача пального, за оцінкою Vitol, можуть скоротити світовий попит на нафту у 2026 році приблизно на 1,5 млн барелів на добу порівняно з 2025-м. Ринок входить у холодний сезон без значного резерву: будь-який новий збій у постачанні може швидко перетворити напружений баланс на гострий дефіцит.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Світові запаси дизельного пального залишатимуться обмеженими протягом усієї зими. Ринок одночасно стикається з нестачею вільних нафтопереробних потужностей, забороною Росії на експорт і сезонним зростанням попиту.
Війни в Україні та Ірані порушили роботу нафтопереробних заводів у Росії й на Близькому Сході. Через це прибутковість виробництва дизеля у Європі та США піднялася до рекордних рівнів, тоді як постачання сирої нафти до Азії скоротилося.
Генеральний директор сировинного трейдера Vitol Рассел Гарді заявив, що світовий ринок недоотримує близько 2 млн барелів нафтопродуктів на добу з Росії та майже стільки ж із Близького Сходу.
Як повідомляє Reuters, становище із сирою нафтою залишається дещо кращим, ніж із готовим пальним. Близький Схід нині експортує приблизно 9 млн барелів нафти на добу, але лише близько 1 млн барелів нафтопродуктів.
За словами Гарді, наявних переробних потужностей недостатньо, щоб зупинити скорочення резервів. Світ уже майже вичерпав надлишки, накопичені раніше, тож зимовий попит зустрічатиме дедалі тоншу подушку безпеки.
Старший віцепрезидент із глобальної торгівлі Phillips 66 Марк Сенн зазначив, що більшість американських НПЗ уже працюють на межі можливостей. У таких умовах швидко наростити виробництво дизеля буде складно.
Наприкінці минулого тижня ціни на дизель у США сягнули рекордного рівня. Різниця між вартістю пального та сирої нафти, яка відображає прибутковість переробки, під час торгів підскочила до історичного максимуму — $108,02 за барель.
Високі ціни та фізична нестача пального, за оцінкою Vitol, можуть скоротити світовий попит на нафту у 2026 році приблизно на 1,5 млн барелів на добу порівняно з 2025-м. Ринок входить у холодний сезон без значного резерву: будь-який новий збій у постачанні може швидко перетворити напружений баланс на гострий дефіцит.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔38👎8❤3👌2🥰1😨1
Окуповані території України отримали мінус один бал зі ста за рівнем свободи
Захоплені Росією території України належать до найменш вільних місць у світі. У рейтингу Freedom House вони отримали мінус один бал зі ста та статус «невільні». Для порівняння, сама Росія має 12 балів, а підконтрольна українському уряду територія — 51.
Оцінка політичних прав на окупованих землях становить мінус два бали з 40 можливих, громадянських свобод — один із 60. Російські війська контролюють більшу частину Криму, Донецької та Луганської областей, а також значні райони Херсонщини й Запоріжжя. Там Москва всупереч міжнародному праву запроваджує власне законодавство та вбудовує захоплені землі у російську державну систему.
Окупаційна влада придушила незалежні медіа, заборонила українські політичні сили та переслідує незгодних за законами про тероризм, екстремізм і «дискредитацію» російської армії.
Як пише Politico з посиланням на Freedom House, під час контрольованих Росією голосувань до участі фактично допускали лише кандидатів, які підтримували окупацію. За офіційними результатами, призначений Москвою губернатор Севастополя Михайло Развожаєв отримав майже 82% голосів.
Станом на 2025 рік за ґратами перебували понад два десятки журналістів з окупованих територій, серед них 17 — із Криму. Особливих переслідувань зазнають кримські татари та представники релігійних меншин. Свідків Єгови російська влада оголосила поза законом, а кримськотатарських мусульман регулярно звинувачує у тероризмі чи екстремізмі та засуджує без належного судового розгляду.
Лише в Криму правозахисники зафіксували щонайменше 1510 справ про нібито «дискредитацію російської армії» від початку повномасштабного вторгнення.
Окремим важелем тиску стала примусова паспортизація. У березні Володимир Путін установив вересневий строк, до якого жителі окупованих районів повинні отримати російські документи або іншим способом «узаконити» своє перебування. Тим, хто відмовляється, загрожують позбавленням базових послуг, залякуванням, насильством, конфіскацією майна та виселенням.
Так окупація поступово стирає не лише державний кордон, намальований Москвою на власних картах, а й сам простір для вільного життя.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Захоплені Росією території України належать до найменш вільних місць у світі. У рейтингу Freedom House вони отримали мінус один бал зі ста та статус «невільні». Для порівняння, сама Росія має 12 балів, а підконтрольна українському уряду територія — 51.
Оцінка політичних прав на окупованих землях становить мінус два бали з 40 можливих, громадянських свобод — один із 60. Російські війська контролюють більшу частину Криму, Донецької та Луганської областей, а також значні райони Херсонщини й Запоріжжя. Там Москва всупереч міжнародному праву запроваджує власне законодавство та вбудовує захоплені землі у російську державну систему.
Окупаційна влада придушила незалежні медіа, заборонила українські політичні сили та переслідує незгодних за законами про тероризм, екстремізм і «дискредитацію» російської армії.
Як пише Politico з посиланням на Freedom House, під час контрольованих Росією голосувань до участі фактично допускали лише кандидатів, які підтримували окупацію. За офіційними результатами, призначений Москвою губернатор Севастополя Михайло Развожаєв отримав майже 82% голосів.
Станом на 2025 рік за ґратами перебували понад два десятки журналістів з окупованих територій, серед них 17 — із Криму. Особливих переслідувань зазнають кримські татари та представники релігійних меншин. Свідків Єгови російська влада оголосила поза законом, а кримськотатарських мусульман регулярно звинувачує у тероризмі чи екстремізмі та засуджує без належного судового розгляду.
Лише в Криму правозахисники зафіксували щонайменше 1510 справ про нібито «дискредитацію російської армії» від початку повномасштабного вторгнення.
Окремим важелем тиску стала примусова паспортизація. У березні Володимир Путін установив вересневий строк, до якого жителі окупованих районів повинні отримати російські документи або іншим способом «узаконити» своє перебування. Тим, хто відмовляється, загрожують позбавленням базових послуг, залякуванням, насильством, конфіскацією майна та виселенням.
Так окупація поступово стирає не лише державний кордон, намальований Москвою на власних картах, а й сам простір для вільного життя.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬76💯10😱9😢7🤡4❤2👍2🤔1😡1