😳😑Оскільки у нас сьогодні день Трампа, то не можна оминути цю чудову новину: Серіал «Південний парк» перейменував себе на «Південну Америку» у новому епізоді. Це їхня відповідь на спроби Дональда Трампа перейменувати все на «Америку», а також на згоду Apple і Google внести створені Трампом зміни до назв на своїх електронних картах.

Хто у нас з підписників є фанатами Саус Парку? Пишіть у коментарях як вам ідея авторів?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Мінфін обмежує видатки: Марченко не виключив затримок зарплат

Міністерство фінансів через нестачу ліквідності вимушено стримувати державні видатки. Якщо надходження на єдиний казначейський рахунок виявляться недостатніми, у бюджетному секторі можливі затримки з виплатою зарплат.

Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив на засіданні комітету Верховної Ради. За його словами, уряд намагатиметься не допустити такого сценарію, адже затримка зарплат стала б «фінансовою катастрофою». Водночас повністю виключити цей ризик наразі неможливо.

Мінфін підготував два пакети заходів для роботи в умовах обмежених ресурсів. Перший передбачає перенесення частини менш нагальних видатків на грудень. Соціальні виплати відкладати не планують.

Як повідомив Марченко під час засідання парламентського комітету, уряду також подали регламент фінансування в періоди браку ліквідності. Безумовним пріоритетом залишатиметься сектор безпеки й оборони. Решту видатків проводитимуть у міру надходження додаткових коштів.

Обмеження можуть поширитися не лише на державний, а й на місцеві бюджети. Зокрема, програми будівництва, включно із соціальними об’єктами, призупинятимуть доти, доки казначейство не матиме достатніх ресурсів.
Міністр також не виключив монетарного фінансування бюджету — фактично покриття дефіциту коштом емісії. Водночас він застеріг, що такий крок загрожує девальвацією гривні, прискоренням інфляції та ускладненням відносин із міжнародними кредиторами.

Отже, бюджет переходить у режим жорсткого визначення пріоритетів: спочатку оборона та соціальні зобов’язання, а всі інші витрати чекатимуть на появу коштів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Ставка на виснаження: Україна переносить війну вглиб Росії

Володимир Зеленський розраховує, що удари вглиб Росії підвищать для Кремля ціну війни й змусять Володимира Путіна серйозніше поставитися до мирних переговорів.

Упродовж більшої частини війни Кремлю вдавалося захищати пересічних росіян від її прямих наслідків. Тепер Україна намагається зруйнувати цю ізоляцію: порушує роботу аеропортів, атакує нафтопереробні заводи, промислові підприємства, паливні сховища та логістичні центри найбільших торговельних майданчиків Wildberries і Ozon.

Логіка жорстка, але зрозуміла: економічні й політичні втрати Росії мають зростати швидше, ніж Москва встигає завдавати Україні військової та цивільної шкоди. У серпні Київ здійснив одну з наймасштабніших серій ударів по російській території від початку повномасштабної війни, паралельно нарощуючи власне виробництво далекобійних безпілотників.

Як пише Politico, у липні українські дрони дісталися Омського нафтопереробного заводу — найбільшого в Росії, розташованого приблизно за 2700 км від підконтрольної Україні території. Крім того, Київ розгорнув операцію проти російського «тіньового флоту» в Чорному та Азовському морях: за даними українських посадовців, під приціл потрапили понад 200 суден.

Наслідки дедалі важче приховувати. Росіяни стикаються з дефіцитом пального, затримками авіарейсів і втратою товарів через пожежі на складах. Воєнні блогери критикують нездатність армії захистити тил. Проте доказів того, що ці проблеми вже загрожують владі Путіна, немає.

Аналітики вважають, що удари сильніше б’ють по авторитету російського президента серед еліт, ніж серед населення. Вони бачать, що війна не наближається до обіцяної перемоги, а безпека самої Росії погіршується. Водночас швидкого перевороту чи масового повстання експерти не очікують.

Наступна мета Києва — зробити дедалі ризикованішими комерційні польоти над Росією. Зеленський уже попередив іноземні авіакомпанії, що масштаби українських операцій зростатимуть.

Однак це перегони на виснаження, у яких Україна також входить у небезпечну зону. Попереду ще одна важка зима, Росія нарощує удари балістичними ракетами, а запасів перехоплювачів Patriot бракує. Тому на зустрічі Зеленського з американськими посланцями та представниками Великої Британії, Німеччини й Франції головним питанням був не стільки мирний план, скільки те, як Україні пережити зиму.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥Рязанський НПЗ зупинив роботу після атаки дронів 6 вересня — Reuters

Рязанський нафтопереробний завод, що належить «Роснефті», повністю зупинив роботу після атаки безпілотників 6 вересня. Про це Reuters повідомили два джерела в російській нафтовій галузі.

Україна продовжує удари по російській енергетичній інфраструктурі, намагаючись послабити економічний потенціал РФ на тлі війни, що триває вже понад чотири з половиною роки.

За словами джерел Reuters, після удару були зупинені дві основні установки первинної переробки нафти — CDU-6 та CDU-4.

Установка CDU-6, на якій після атаки виникла пожежа, здатна переробляти близько 8 млн тонн нафти на рік, або приблизно 160 тис. барелів на добу. Це майже половина загальної потужності Рязанського НПЗ.

Потужність другої зупиненої установки, CDU-4, становить близько 4 млн тонн нафти на рік.

Ще одна установка первинної переробки — CDU-3 — перебуває на плановому ремонті ще із середини травня.

За оцінкою співрозмовників Reuters, відновлення пошкоджених потужностей може тривати до кількох тижнів.

Рязанський НПЗ має важливе значення для паливного забезпечення російської столиці й уже неодноразово ставав ціллю атак безпілотників у 2026 році.

15 травня підприємство також зазнало удару дронів. За даними джерел Reuters, ремонт після тієї атаки тривав приблизно до середини липня.

Наступний удар стався 29 липня, після чого завод знову припинив роботу приблизно на два-три тижні.

За даними галузевих джерел, у 2024 році Рязанський НПЗ переробив 13,1 млн тонн сирої нафти, що становило близько 4,9% від загального обсягу нафтопереробки в Росії.

Того ж року підприємство виробило:
2,2 млн тонн бензину;
3,4 млн тонн дизельного пального;
4,3 млн тонн мазуту.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Вибори під гуркіт дронів: у Росії зростає тривога через війну

Напередодні парламентських виборів війна дедалі глибше входить у повсякденне життя росіян. Житель Москви Юрій обклеїв вікна квартири протиосколковою плівкою після того, як вибух дрона вибив шибки в помешканні його знайомого та спричинив легкі поранення.

Російська влада запевняє, що перемагає в Україні. Однак майже через п’ять років після початку повномасштабної війни її наслідки стає дедалі важче приховувати. Удари українських безпілотників, дефіцит пального, перебої в роботі аеропортів та побоювання нової мобілізації посилюють суспільну тривогу.

Голосування до Державної думи відбудеться 18–20 вересня — вперше після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. У жорстко контрольованій політичній системі партія «Єдина Росія», яку підтримує Володимир Путін, майже напевно збереже панівне становище. Проте Кремль уважно стежитиме за явкою та результатами як за показниками втоми від війни.

Як повідомляє Reuters, від кінця квітня понад половина учасників майже всіх щотижневих опитувань державного Фонду громадської думки називали настрої свого оточення тривожними. Показник утримується на найвищому рівні від часу мобілізації восени 2022 року, коли з Росії виїхали сотні тисяч чоловіків призовного віку.

Чутки про новий набір до армії після виборів зберігаються, попри заперечення Кремля. Двоє росіян розповіли агентству, що тимчасово виїхали з країни разом із сім’ями, побоюючись мобілізації. Офіційних даних про масштаби такого відтоку немає.

Зростання страху видно й на ринку. Попит на захисну плівку для вікон компанії Solartek від початку року збільшився на 50%, а на російському ринку вже виник її дефіцит. Страхування житла від ударів дронів, яке раніше майже нікого не цікавило, стає дедалі популярнішим. У першому півріччі 2026 року страхові внески за майновими полісами для домогосподарств зросли на 18%.

Путін звинувачує Київ у спробі залякати росіян і зірвати вибори. Проте голосування відбудеться за наперед визначеного переможця — справжньою невідомою залишається лише глибина тривоги в суспільстві, яке війна наздогнала вдома.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Єна повертає повагу ринків — і створює нові ризики

Японська єна, яку роками сприймали передусім як дешеве джерело фінансування, знову нагадала про свою вагу. Після падіння наприкінці липня приблизно до 164 єн за долар — найнижчого рівня за чотири десятиліття — валюта зміцнилася до семимісячного максимуму, ненадовго наблизившись до позначки 152.

Розворот почався після першої з 1998 року скоординованої валютної інтервенції Японії та США. Токіо витратив на підтримку єни рекордні $96,4 млрд. Додатковий імпульс дали очікування посилення монетарної політики: ринок майже повністю заклав підвищення ставки Банком Японії на 0,25 відсоткового пункту у вересні та оцінює ймовірність ще одного кроку в грудні у 75%.

Як зазначає Bloomberg, повернення поваги до єни має й зворотний бік. Міністр фінансів США Скотт Бессент публічно закликав Японію підвищувати ставки, фактично кидаючи виклик інвесторам, які й надалі грають проти її валюти.

Сильніша єна може прискорити згортання так званої carry trade — стратегії, за якої інвестори позичають дешеві єни та вкладають їх у прибутковіші активи за кордоном. Масовий вихід із таких позицій здатен вдарити по дорогих акціях технологічних та ШІ-компаній, а також по валютах на кшталт австралійського долара.

Втім, тривалий злет єни ще не гарантований. Банк Японії, ймовірно, підвищуватиме ставки обережно, тоді як розрив між дохідністю американських і японських активів залишатиметься значним. За оцінками аналітиків, у середньостроковій перспективі долар може торгуватися в діапазоні 150–165 єн.

Єна вже вийшла з тіні, але її подальше зміцнення залежатиме від рішучості Токіо, політики Федеральної резервної системи та готовності світових інвесторів відмовитися від звички жити коштом дешевих японських грошей.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇪 Естонія закликає не панікувати через російську загрозу, але готується до оборони

Нарва лежить на самому східному краї НАТО. Через річку від естонського середньовічного замку височіє російська фортеця, а вздовж частини берега встановлено протитанкові «зуби дракона» й колючий дріт. Гул безпілотників тут уже став звичним тлом. Однак естонська влада наголошує: ознак підготовки Росії до прямого вторгнення наразі немає.

За словами міністра закордонних справ Маргуса Цахкни, російські війська надто зав’язані у війні проти України, щоб відкрити ще один повномасштабний фронт. Водночас протистояння з Кремлем фактично вже триває — у формі диверсій, кібератак, дезінформації та провокацій із безпілотниками.

Естонія розслідує можливий російський слід у підпалі місцевої оборонної компанії. Раніше український дрон, імовірно збитий із курсу засобами радіоелектронної боротьби або підміною сигналу GPS, влучив в естонську електростанцію. Таллінн вважає такі інциденти наслідком російської агресії та закликає відповідати на них посиленням санкцій і допомоги Києву.

Як пише The Wall Street Journal, спокійна риторика Естонії не означає безтурботності. Країна готувалася до можливої атаки ще до 2022 року. Від 2017-го у Балтії перебувають війська інших членів НАТО, зокрема Великої Британії, а після початку повномасштабної війни їх посилили. Нині контингент налічує близько 1500 військових.

У мобілізаційному реєстрі Естонії — понад 200 тисяч осіб. Уздовж східного флангу НАТО споруджується «Балтійська лінія оборони». Змінилася й військова доктрина: замість відступу до Таллінна армія має боронити кожен клаптик території. Досвід України показав, що втримати землю легше, ніж повертати її після окупації.

Особливе місце в побоюваннях посідає Нарва — місто з 53 тисячами жителів, переважно російськомовних. Близько третини населення має громадянство РФ, а Володимир Путін називав місто «історично російською землею». Частина старших мешканців дивиться російське телебачення й повторює кремлівські тези.

Та навіть у Нарві переважає стриманість. Місцеві жителі визнають близькість війни, але дедалі менше вірять, що Росія, виснажена українським фронтом, здатна розпочати ще одну.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇨🇦🇺🇦 Канада надасть до 757 млн канадських доларів ($547 млн) гарантій для енергетичної безпеки України

Канада надасть Європейському банку реконструкції та розвитку кредитні гарантії на суму до 757 млн канадських доларів. Фінансування спрямують на підтримку енергетичної безпеки України, зокрема екстрені закупівлі природного газу та створення стратегічних запасів палива перед опалювальним сезоном 2026/2027 років.

Про це домовилися міністр енергетики та природних ресурсів Канади Тім Годжсон і перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль. Спільну заяву вони підписали 10 вересня у Калгарі.

Сторони засудили російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру та підтвердили намір поглиблювати співпрацю у сферах енергетичної стійкості, відновлення й післявоєнної реконструкції. Окремо Канада внесе ще 10 млн канадських доларів до Фонду підтримки енергетики України. Загальний внесок Оттави до нього сягне 100 млн.

Як зазначено в спільній заяві урядів Канади та України, країни також розпочали діалог із канадським бізнесом щодо довгострокових угод про постачання скрапленого природного газу. Обговорення охоплюватиме маршрути транспортування, використання українських газосховищ та регуляторні умови.

Ще одним напрямом стане атомна енергетика. Сторони наголосили на важливості партнерства між «Енергоатомом» і канадською Cameco, яке передбачає постачання урану та послуг із його конверсії до 2035 року. Канада й Україна також планують співпрацювати у модернізації урановидобувних і переробних потужностей, поводженні з радіоактивними відходами та розвитку малих модульних реакторів.

Export Development Canada передбачила ще 200 млн канадських доларів пільгового торговельного фінансування для пріоритетних українських проєктів, зокрема у гідроенергетиці. Сторони також розвиватимуть співпрацю у відновленні електромереж, накопиченні енергії, кібербезпеці та залученні канадських компаній до відбудови.

Підписана заява прокладає енергетичний міст між двома країнами — від термінової підготовки до найближчої зими до довгострокового оновлення української енергосистеми.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Дуже цікава колонка Еріка Шмідта в WP і ще цікавіша розмова зі Sky News. Поява великої кількості реактивних дронів — ознака значно більшої проблеми.

До цього моменту Україна була швидшою і ефективнішою в знаходженні технологічних рішень, ніж Росія. Ми вміємо адаптуватися та знаходити талановиті рішення, поки повільний механізм адаптації Росії лише розкачується.

Зараз він розкачався - побудував виробничі зв'язки з китайцями, побудував обхідні шляхи для санкцій і створив нову систему. Не факт, що ми знову зможемо виграти "на таланті" та "креативними рішеннями". Система перемагає креатив — просто з часом, і цей час може прийти дуже несподівано

Відповідь? Посилення співпраці між Україною та "колективним заходом". Не просто "відкриття експорту", не просто "пишатися звитягою", а теж будувати спільну систему.

Цитата:

Україна має інженерів, рішучість і дух інновацій, щоб вести цю тотальну війну. Чого їй бракує — промислового масштабу, який можуть забезпечити лише її західні партнери. Україні терміново потрібні перехоплювачі, боєприпаси та засоби далекобійного ураження, а разом із ними — інвестиції в розширення власних виробничих потужностей. Захід має ставитися до української оборонної промисловості як до продовження власної: спільно виробляти зброю, усувати вузькі місця в постачанні й гарантувати, що українським командирам ніколи не доведеться економити на цілях.

Загартована в боях і надзвичайно ефективна українська армія щодня кує майбутнє війни на передовій. Тісніше інтегруючись із нею, західні армії можуть допомогти забезпечити перемогу України, засвоїти критично важливі, здобуті дорогою ціною уроки сучасної війни та зміцнити міжнародний порядок перед загрозами, які визначать прийдешні десятиліття.

via Роман Вибрановський

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росія скоротила видобуток нафти найбільше з грудня на тлі атак українських дронів

У серпні Росія видобувала в середньому 8,718 млн барелів сирої нафти на добу — на 160 тисяч менше, ніж у липні. Це найглибше місячне падіння від грудня, коли обсяги російського виробництва почали знижуватися.

Видобуток виявився на 1,17 млн барелів на добу нижчим за рівень, передбачений для Росії угодою ОПЕК+. Скорочення відбулося на тлі посилення українських ударів по нафтопереробних заводах та експортній інфраструктурі РФ у Чорному й Балтійському морях.

Атаки змушували підприємства зменшувати переробку сировини. Водночас удари по портах і терміналах звузили можливості російських нафтових компаній компенсувати падіння внутрішнього попиту на нафту її додатковим експортом.

Як свідчить вересневий звіт ОПЕК, оцінка видобутку ґрунтується на даних вторинних джерел. Сама організація не пов’язує його скорочення безпосередньо з українськими атаками, однак час падіння збігається з різким посиленням ударів по російському паливному сектору.

За підрахунками Bloomberg, лише протягом серпня українські сили щонайменше 22 рази атакували російські НПЗ. Україна також завдавала ударів по суднах та інфраструктурі південних портів РФ, зокрема Новоросійська — одного з головних центрів експорту нафти через Чорне море.

Через перебої з виробництвом пального російський уряд продовжив до кінця вересня заборону на експорт більшості видів дизеля. У деяких регіонах країни знову запровадили обмеження на продаж бензину.

Москва вже очікує, що річний видобуток нафти буде нижчим за попередній прогноз. Водночас віцепрем’єр РФ Олександр Новак назвав падіння тимчасовим: за його словами, після відновлення роботи НПЗ і стабілізації ситуації виробництво знову має зрости.

Поки ж удари по переробці та експортних шляхах стискають російську нафтову систему з двох боків, поступово перетворюючи локальні пошкодження на загальногалузеве обмеження.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

В Україні знищено не 90%, а близько 42% сучасних складів — Руслан Шостак

Повідомлення про нібито знищення 90% українських складів не відповідають наведеним учасниками ринку даним і лише посилюють паніку. Попри важкі втрати, логістична система країни продовжує працювати, заявив підприємець Руслан Шостак.

За його оцінкою, від початку повномасштабної війни в Україні знищено 2,1 млн кв. м складських приміщень класів А і Б+. Із них 1,5 млн кв. м припадає на Київську область, причому близько 900 тисяч кв. м було втрачено від початку 2026 року.

До великої війни загальна площа сучасних складів становила приблизно 4,2 млн кв. м. Відтоді в експлуатацію ввели ще близько 800 тисяч кв. м. Таким чином, із сукупних 5 млн кв. м знищено 2,1 млн, а приблизно 2,9 млн кв. м продовжують працювати. Крім того, великі підприємства по всій країні мають десятки мільйонів квадратних метрів складських приміщень інших класів.

Як наголосив Шостак у своєму дописі у Facebook, поширення перебільшених оцінок підриває репутацію української логістики та створює вигідне Росії відчуття неминучого дефіциту.

Ритейл справді зазнає болючих втрат. Нещодавно було знищено ще один магазин, а раніше — склад мережі Varus. Однак, за оцінкою підприємця, системного дефіциту товарів не буде. Постраждалим мережам може знадобитися до двох тижнів для перебудови постачання, а втрачені товари або магазини здатні замінити інші виробники й торговельні майданчики.

Шостак закликав українців підтримувати постраждалі мережі звичайними покупками, але не створювати ажіотажного попиту. Споживачі можуть тимчасово не знайти улюбленої марки чи звичного магазину, проте необхідні товари залишатимуться доступними.

Головною загрозою для бізнесу він назвав не руйнування окремих об’єктів, а відсутність дієвого страхування воєнних ризиків і пільгового кредитування великих компаній. Без таких інструментів підприємствам дедалі важче відновлюватися після ударів. Тому завдання уряду — запропонувати ринку механізми підтримки, які допоможуть бізнесу не лише вистояти, а й швидко повертатися до роботи.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Португалія підтримала використання заморожених активів РФ для України

Португалія готова підтримати використання заморожених російських активів для допомоги Україні, однак визнає обґрунтованість вимог Бельгії щодо розподілу можливих юридичних і фінансових ризиків між усіма країнами Євросоюзу.

У Європі заблоковано близько €200 млрд російських активів. Більшість із них зберігається в розташованому у Брюсселі депозитарії Euroclear, тому саме Бельгія опинилася в центрі дискусії про подальшу долю цих коштів.

Європейська комісія раніше запропонувала використати активи для забезпечення кредиту Україні. Однак Брюссель відхилив цей механізм через відсутність гарантій на випадок російських судових позовів і можливих вимог про компенсацію. Бельгійська влада наполягає, що відповідальність має бути спільною для всього ЄС.

Як повідомляє Reuters, міністр закордонних справ Португалії Паулу Ранжел заявив у парламенті, що його країна «ніколи не стане перешкодою» для використання €200 млрд на користь України. Якщо в ЄС сформується відповідний консенсус, Лісабон приєднається до нього.

Водночас Ранжел назвав застереження Бельгії справді вагомими. Якщо країна, де зберігається основна частина активів, залишиться сам на сам із непропорційними правовими або фінансовими ризиками, це може зашкодити її репутації на міжнародних ринках.

Португальський міністр висловив сподівання, що ЄС знайде конструктивне рішення. Проте погодження спільних гарантій залишається складним: частина держав-членів спочатку вимагає чіткіше визначити фінансову модель та межі їхньої відповідальності.

Таким чином, Португалія підтримує сам принцип — Росія має платити за спричинену війну. Але перетворення заморожених мільярдів на реальну допомогу Україні все ще залежить від здатності Європи розділити не лише кошти, а й ризики.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Оборона України дорожчає, а Європі дедалі важче оплачувати рахунки

Україні бракує близько $27 млрд для фінансування оборонних потреб до початку наступного року. Витрати зростають через розширення армії, збільшення виробництва й закупівель дронів, потребу в додаткових системах ППО, виплати військовим та допомогу родинам загиблих.

До $10 млрд із цієї суми необхідно для завчасної закупівлі озброєнь на наступний рік, ще майже $20 млрд — для грошового забезпечення військовослужбовців та інших пов’язаних видатків. Фінансовий тиск посилюють російські удари по містах і портах, які руйнують інфраструктуру та обмежують зерновий експорт через Чорне море.

Головним зовнішнім донором Києва залишається Європа, але її уряди дедалі обережніше говорять про нові зобов’язання. Вони підтверджують уже обіцяну підтримку, зокрема кредит приблизно на $105 млрд до кінця 2027 року, однак не поспішають виділяти додаткові кошти. Ситуацію ускладнює посилення партій, які виступають проти допомоги Україні, зокрема «Альтернативи для Німеччини» та французького «Національного об’єднання».
Як пише The Wall Street Journal, союзники по НАТО обіцяли надати Україні цього року $81 млрд військової підтримки, але поки зарезервували лише $72 млрд.

За програмою ЄС Україна має отримати приблизно по $52 млрд у 2026 та 2027 роках, дві третини — на оборону. Наразі перераховано $13,5 млрд, а найближчим часом Єврокомісія планує схвалити ще $7 млрд. Частину цих коштів можна буде використати для придбання компонентів до систем Patriot.

Очікувалося, що країни поза ЄС і міжнародні фінансові установи додатково нададуть $52 млрд у 2026–2027 роках, однак поки відповідне зобов’язання взяла на себе лише Норвегія.

Європейські посадовці обговорюють три способи закрити розрив. Перший — достроково перерахувати частину вже погодженого кредиту, що лише перенесе нестачу коштів на наступний рік. Другий — авансом використати частину €100 млрд, передбачених для відновлення України в бюджеті ЄС після 2028 року. Третій — повернутися до питання про близько €200 млрд заморожених російських активів.

Усі варіанти мають політичну ціну. Прискорення виплат вимагатиме нових грошей уже 2027 року, а використанню російських активів опирається Бельгія, де зберігається більшість цих коштів. Тож фінансування України перетворюється на ще один фронт війни — без вибухів, але з дедалі важчим рахунком.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Єврокомісія відновила пошук механізму використання заморожених активів РФ

Європейська комісія знову працює над варіантами використання заморожених російських активів для фінансування України. До перегляду цього питання Брюссель підштовхнули звернення чотирьох країн ЄС і понад 120 депутатів Європарламенту.

Дискусія відновилася на тлі переговорів про бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки та зростання потреб України в оборонному фінансуванні. Мета Єврокомісії — знайти юридично надійний механізм, який усуне застереження Бельгії та отримає підтримку всіх 27 держав-членів.

Один із запропонованих варіантів передбачає переведення російських рахунків із бельгійського депозитарію Euroclear та інших фінансових установ до окремої структури під контролем ЄС. Разом з активами до неї мають перейти й пов’язані з ними зобов’язання. Це дозволило б надати Бельгії та Euroclear гарантії від можливих судових позовів і фінансових претензій Росії.

Як пише Financial Times, цю ідею підтримали колишня міністерка оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер і депутатка Європарламенту Наталі Луазо.

Конкретної технічної моделі поки немає. Європейські посадовці визнають, що навіть найпереконливіша юридична конструкція залишиться на папері, якщо уряди країн ЄС не матимуть політичної волі її схвалити.

Ключовою залишається позиція Бельгії, де зберігається основна частина заморожених російських коштів. Її уряд заявляє, що попередні застереження нікуди не зникли: будь-яке рішення має повністю захищати активи, зобов’язання Euroclear та саму бельгійську державу від непропорційних ризиків.

Отже, ЄС поки не готує вже погоджену конфіскацію. Брюссель лише повернувся до пошуку шляху, який дозволив би спрямувати російські ресурси на підтримку України, не перекладаючи юридичний рахунок війни на одну країну.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою