🇸🇪 Лівоцентристський блок перемагає на виборах у Швеції. Що це означає для України

За першими екзит-полами парламентських виборів у Швеції, опозиційний блок на чолі із соціал-демократами Магдалени Андерссон отримує 51,3% голосів і має шанс повернутися до влади після чотирьох років правого уряду.

За екзит-полом суспільного мовника SVT, опозиція може отримати 183 із 349 місць у Риксдагу, тоді як нинішній урядовий блок — 166. Соціал-демократи набирають близько 28,4%, Поміркована партія прем’єра Ульфа Крістерссона — 18,1%, а правопопулістські «Шведські демократи» — 17,2%.

Це ще не остаточні результати. У 2022 році екзит-поли також спочатку давали перевагу лівим, однак після підрахунку голосів переміг правий блок. Тому остаточні висновки варто робити після підрахунку бюлетенів.

Водночас називати переможців просто «лівими» не зовсім точно. Блок об’єднує чотири дуже різні партії:

🔴 Соціал-демократи Магдалени Андерссон — класичний європейський центр-лівий рух: сильна соціальна держава, більші витрати на освіту й медицину, обмеження прибутків приватного бізнесу у школах, але водночас жорсткіша міграційна політика, сильніша поліція і довгострокове зміцнення оборони.

🟥 Ліва партія — демократичні соціалісти: виступають за перерозподіл доходів, сильні профспілки, державну систему добробуту та проти приватизації соціальних послуг. Партія критично ставиться до мілітаризації та НАТО, але прямо підтримує право України захищатися від російської агресії, санкції проти РФ і право України самій вирішувати питання членства в ЄС і НАТО.

🌱 Зелені роблять акцент на кліматі, соціальній рівності, правах людини та сильному цивільному захисті. Вони також виступають за підтримку України у боротьбі за свободу і демократію; раніше партія прямо підтримувала продовження гуманітарної, економічної та військової допомоги Києву.

🟢 Центристська партія взагалі не є лівою у класичному сенсі. Це зелено-ліберальна, проєвропейська і дуже дружня до бізнесу партія, яка виступає за нижчі податки на працю та підприємництво, сильний ЄС і НАТО.

🇺🇦 Для України результати радше позитивні.
Зміна уряду не означатиме згортання шведської допомоги. Навпаки, усі чотири партії опозиційного блоку підтримують Україну.

Андерссон напередодні виборів прямо заявила, що у разі повернення на посаду прем’єра підтримка України з боку Швеції залишиться незмінною, а її уряд добиватиметься європейської єдності, посилення санкцій проти Росії та захисту права України самій визначати своє майбутнє.

Найрадикальнішу проукраїнську позицію займає Центристська партія. Вона пропонує подвоїти допомогу Україні до приблизно 1% ВВП Швеції — близько 75 млрд шведських крон щороку — і зберігати цей рівень доти, доки Росія не програє війну. Центристи також вимагають передачі Україні винищувачів JAS Gripen, інвестицій у український ОПК, використання заморожених російських активів та прискорення вступу України до ЄС і НАТО.

📌 Тому для Києва головна інтрига цих виборів — не в тому, чи продовжить Швеція допомагати Україні, а в тому, наскільки масштабною стане ця допомога.

Водночас формування нового уряду може бути складним: економічно ліберальні центристи й соціалістична Ліва партія мають серйозні розбіжності з внутрішньої політики. Але щодо Росії та необхідності підтримувати Україну між потенційними переможцями набагато більше згоди, ніж суперечностей.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Поляки через своє "шапкозакідатєльство" свого часу пережили декілька поділів Польщі. Своєю впертістю напрошуються на п'ятий.

Горе народам, які не вивчають власну історію... Ну хіба там крилаті гусари проти дронів будуть пір'ями воювати. 😂

Дивіться відео 🇵🇱🤜🇺🇦Чому Польща НАСПРАВДІ проти України в ЄС?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Заява (чи вимога) Трампа про те, що Україна має припинити удари по російській нафтопереробці бо, мовляв, саме через це зростають світові ціни на дизель - цілком логічна. Навіть при тому, що заяви Трампа з логікою перетинаються рідко.

Логічна - бо в Трампа скоро вибори, тож - імовірно - треба перекласти на когось провину за світове зростання вартості пального.

Звісно, українські удари по російських заводах впливають на ціни (бо Росія, в результаті, заборонила в липні експорт) - але все ж лише доповнюють причину номер один: війну в Ірані і, відповідно, скорочення поставок на світовий ринок близькосхідного продукту. Власне, ринки почало штормити в березні 2026-го.

На початку вересня була вже резонансна заява міністра фінансів США Скотта Бессента щодо України і цін на дизель - хоча в Україні й дещо гіперболізована. Бо насправді з боку Бессента не було тоді прямого звинувачення на адресу України (як от зараз в Трампа) - в інтерв'ю Fox News він згадав і українські удари по російським НПЗ, і війну проти Ірану як два фактори зростання вартості пального. При цьому підкресливши: "Конфлікт в Ірані закінчиться, і ціни знизяться».

Тобто, тоді все ж головною причиною був Іран.

Але минуло лише 10 днів, і з вуст Трампа винуватець номер один - вже Україна. Не війна в Ірані ( і, само собою, не Росія, яка напала на Україну)).

І другий момент, який вкладається в певну логіку - російський фактор.

Практикою доведено, що і Трам, і його оточення здатні наче губка всмоктувати кремлівські наративи. Тож враховуючи, що росіянам вчергове вдалося вкласти в голови американських посланців Віткоффа і Кушнера тезу про "майже готову мирну угоду (от лише ЗСУ мають залишити Донецьку область і надати росіянам простір для подальшого наступу)) - чому б не припустити, що вони також вклали (і передали Трампу) і тезу про погану Україну, яка руйнує російські НПЗ і підриває ціни на дизель. "А у вас же вибори на носі!" - кадебісти чудово знають, як треба переконувати.

Але є ще один момент - у медіа повідомляли, що бити по російським НПЗ українцям допомагають ЦРУ та американські військові, надаючи розвіддані та координати найбільше важливих технологічних вузлів заводів.

Якщо це справді так, то тепер настає інтрига і ще один тест на логіку.

via Анатолій Марциновський

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌍 Україна переносить протистояння з Росією до Африки — CNN

Україна використовує здобутий на війні досвід застосування дронів, щоб послаблювати Росію далеко за межами власної території. Невеликі групи українських військових фахівців працюють у Малі, Лівії та, за окремими даними, Судані.

Близько 15 українських операторів дронів перебувають на півночі Малі, де допомагають переважно туарезькому Фронту визволення Азаваду, який воює проти урядових сил та російського «Африканського корпусу». За словами українських військових, вони не беруть безпосередньої участі у боях, а навчають повстанців, надають оперативну підтримку та дистанційно координують польоти їхніх дронів.

Малійська місія має подвійну мету: тиснути на російську присутність і водночас випробовувати українську техніку в незвичних умовах. Спека, пил і дефіцит води змушують змінювати системи охолодження, захист електроніки та роботу акумуляторів. Війна у Сахелі також значно маневровіша, ніж в Україні, і більше залежить від засідок, контролю шляхів та дій малих груп.

Як повідомляє CNN, військові з Чаду, Нігеру та Буркіна-Фасо раніше приїздили до Малі навчатися в українських операторів. Після початку іранських ударів по союзниках США Київ також відрядив фахівців щонайменше до п’яти країн Близького Сходу, де вони навчали місцеві сили збивати дрони типу Shahed. Натомість Україна отримала домовленості про безпекову співпрацю та обіцянки постачання боєприпасів.

Росія останніми роками розширює вплив у багатому на корисні копалини Сахелі, підтримуючи військові режими в обмін на гроші та доступ до родовищ. Після загибелі Євгена Пригожина залишки угруповання «Вагнер» були інтегровані до підпорядкованого Москві «Африканського корпусу».

За даними співрозмовників CNN, українські оператори морських дронів із кінця 2025 року працюють і в Лівії. Використовуючи базу в Місраті, вони нібито атакують російський «тіньовий флот» в обмін на підготовку місцевих сил. Один такий апарат із вибухівкою втратив зв’язок з операторами й опинився біля грецького острова Лефкада, після чого Афіни висловили протест, а Київ перепросив.

Українська влада офіційно не підтвердила масштаби цих операцій. Однак їхня логіка вже проступає виразно: досвід дронової війни стає для України не лише військовою перевагою, а й інструментом зовнішньої політики.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸«Ми втомилися від того, що наші сусіди помирають від передозувань наркотиками. Ми втомилися від того, що більше нічого не можемо собі дозволити».

Джей Ді, нагадаєш, яка саме партія вже майже два роки контролює Білий дім і Конгрес? І який президент вирішив додатково розкрутити інфляцію, розпочавши війну з Іраном?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Кравченко підписав підозру директору НАБУ, Зеленський закликав Раду негайно звільнити генпрокурора

Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який подав заяву про відставку, повідомив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та людині з близького оточення керівника САП Олександра Клименка.

За словами Кравченка, Кривоноса підозрюють у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Іншу особу — у впливі на суддів Вищого антикорупційного суду, пропонуванні хабарів та сприянні ухиленню від мобілізації. Оприлюднені звинувачення наразі не розглядав суд.

Кравченко також заявив, що операція «Карфаген» і проведені в Офісі генпрокурора обшуки мали на меті отримати доступ до кримінальних проваджень щодо працівників НАБУ та САП. Він стверджує, що частину документів скопіювали або викрали, а його самого намагалися стримати від підписання підозр, нібито пропонуючи гарантії недоторканності.

Про свою позицію Кравченко повідомив у відеозверненні. НАБУ і САП оприлюднили спільну відповідь, а президент Володимир Зеленський невдовзі закликав Верховну Раду невідкладно підтримати звільнення генпрокурора.

Антикорупційні органи наголосили, що жодної підозри Семену Кривоносу офіційно не вручали. Твердження про вилучення матеріалів проваджень вони назвали неправдивими, а заяви Кравченка — публічними, а не процесуальними. НАБУ і САП також заперечили, що пропонували будь-кому недоторканність в обмін на відмову від процесуальних рішень.
У зверненні Кравченка вони побачили продовження системної атаки на незалежність антикорупційної системи. Сам генпрокурор натомість закликав Кривоноса і Клименка піти у відставку, щоб не втягувати очолювані ними установи в особистий конфлікт.

Зеленський заявив, що для Кравченка залишився лише один шлях — звільнення з посади, про що він уже сказав йому особисто. Якщо генпрокурор вважає це політичним тиском, додав президент, він може так це й називати.

Конфлікт, який починався з обшуків і кримінальних проваджень, тепер вийшов у публічну площину та перетворився на відкрите протистояння керівників ключових правоохоронних інституцій.

Верховна Рада розгляне відставку генерального прокурора Руслана Кравченка 15 вересня, повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. За даними «Української правди», напередодні Кравченко виїхав до Литви службовим автомобілем. Сам генпрокурор підтвердив, що перебуває у відрядженні, та заявив про намір поінформувати міжнародних партнерів щодо ситуації в антикорупційних органах. Отже, парламентське голосування відбудеться, поки Кравченко представлятиме за кордоном власну версію конфлікту.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

WSJ: Трамп повчає Україну, але не критикує Росію

Редакція The Wall Street Journal розкритикувала президента США Дональда Трампа за вимогу припинити українські удари по російській паливній інфраструктурі — на тлі того, що Москва продовжує атакувати цивільні й енергетичні об’єкти України.

На вихідних російський реактивний дрон уразив локомотив пасажирського потяга поблизу польського кордону. Залізничне сполучення між Варшавою та Києвом залишається одним із головних шляхів для цивільних пасажирів.

Того самого вечора іншим потягом їхали колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, колишній очільник уряду Швеції Карл Більдт та радник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Видання порушує питання, чи не намагалася Росія залякати європейських партнерів України, хоча доказів, що саме вони були ціллю удару, немає.

Під час візиту до Ірландії Трамп натомість закликав президента Володимира Зеленського припинити удари по об’єктах, пов’язаних із постачанням дизельного пального в Росії. Він дозволив Україні атакувати інші цілі, але заявив, що пошкодження паливної інфраструктури спричиняє дефіцит дизеля.

Як зазначає редакція The Wall Street Journal, у цій позиції виникає очевидна нерівність: Росія може систематично обстрілювати українські міста та енергетику, тоді як від Києва вимагають обмежити удари у відповідь.

Москва посилює тиск напередодні чергової воєнної зими, намагаючись ускладнити повсякденне життя українців. Удари України по російських нафтопереробних заводах і паливних базах, своєю чергою, мають зменшити доходи Кремля, порушити військову логістику та перенести частину економічної ціни війни на Росію.

WSJ також вважає хибною спробу Трампа пояснювати напруження на ринку дизеля переважно українськими атаками. На ціни й постачання впливають також удари Ірану та хуситів по нафтовій інфраструктурі й транспортних маршрутах на Близькому Сході.

Росія та Іран допомагають одне одному у своїх війнах, тому розглядати ці конфлікти як цілком окремі кризи — стратегічна помилка, підсумовує видання. Вимога стриманості лише від України, на думку редакції, полегшує становище Москви саме тоді, коли та посилює удари.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росія повернула до шкіл радянську модель воєнної пропаганди

Після вторгнення в Україну «Уроків мужності» стали звичною частиною російської освіти. Володимир Путін називає боротьбу за дитячу свідомість «новим фронтом». Військово-патріотичне виховання вже охопило школи й університети, а з 1 вересня 2026 року прийшло і до дитячих садків.

У 2022 році Путін затвердив єдину федеральну програму виховання, звузивши самостійність, яку школи отримали після розпаду СРСР. Щотижня учні відвідують «Розмови про важливе» за сценаріями Міністерства освіти. Більшість занять присвячена культурі, науці, природі чи спорту, але приблизно кожне десяте має військово-політичний зміст — від «возз’єднання Криму» до образу Росії як «країни переможців».

Як пише The Economist, учителі мають пов’язувати війну проти України з радянською боротьбою проти нацистської Німеччини. Старшокласникам пояснюють, що бойові дії нібито затягує «колективний Захід», а запрошені військові демонструють керування дронами. До програми також повернули радянську початкову військову підготовку.

Втім, пропагандистська машина працює зі скрипом. Незалежні російські медіа повідомляють, що школярі переважно нудьгують, батьки дозволяють дітям пропускати заняття, а деякі вчителі віддають цей час під домашні завдання.

Держава намагається доповнити брак цілісної ідеології військовою дисципліною. Створений за зразком радянських піонерів «Рух перших» не дає молоді відчутних перспектив, тому його учасники нерідко запитують, навіщо він узагалі потрібен. Натомість «Юнармія», яка навчає дітей марширувати з восьми років, заявляє про 2 млн учасників; особливо активно їх набирають у дитячих будинках.

Одночасно з мілітаризацією знижуються освітні стандарти. Міжнародний бакалаврат заборонено як «небажану організацію», обміни з Європою майже припинилися, а вивчення іноземних мов скорочується. Натомість запроваджують «Духовно-моральну культуру Росії», підручник історії називає Україну штучною державою, а новий курс суспільствознавства матиме більше геополітики й менше знань про політичні інститути.

Війна за дитячі голови поки не створила переконаної молоді. Проте вона вже привчає школу до мілітаризму, удаваної одностайності та контрольованого погляду на світ.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Експорт української пшениці став збитковим через блокаду портів — Висоцький

Блокада портів Великої Одеси та перехід на дорожчі маршрути зробили експорт української пшениці економічно невигідним. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

За його словами, навіть за найкращого сценарію вирощування тонни пшениці коштує близько $150. На початку липня аграрій міг продати її з відвантаженням через глибоководні чорноморські порти за $205 без урахування фрахту.

Нині ціна зросла до $275 за тонну, однак доставка через дунайські порти до Чорного моря коштує понад $100. Після додавання інших витрат виробника експорт стає збитковим. Тож господарства дедалі частіше замислюються, чи варто наступного сезону знову сіяти пшеницю в колишніх обсягах.

Як розповів Висоцький в інтерв’ю РБК-Україна, альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та автомобільні переходи гарантовано можуть забезпечити лише близько 40% довоєнного потоку через порти Великої Одеси. Зараз ними вивозять приблизно 38% потрібного обсягу, а навіть за сприятливих умов межа становитиме близько 50%.

Олійні культури та продукція з прикордонних регіонів ще можуть залишатися прибутковими. Натомість економіка експорту 26 млн тонн зерна — 16 млн тонн кукурудзи та 10 млн тонн пшениці — за нинішніх витрат уже не складається.

Якщо морська блокада триватиме понад пів року, до 7 млн га, або приблизно третина посівних площ України, можуть перейти на менш інтенсивне використання. Землю не покинуть, але на частині полів замість товарних культур можуть висівати сидерати, щоб лише підтримувати ґрунт у належному стані.

Водночас загального дефіциту продуктів усередині країни не очікується. Україна виробляє достатньо основних харчових товарів, а можливі перебої в магазинах будуть пов’язані насамперед із доставкою після руйнування великих складів. Отже, морська блокада поки не залишає країну без хліба, але дедалі більше позбавляє аграріїв сенсу продавати зерно за кордон.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💼 Бізнес закликає скасувати ПДВ-пільгу на імпортні посилки до €150 і запровадити європейську модель оподаткування дистанційних продажів

Українська Рада Бізнесу, яка об’єднує 132 провідні бізнес-асоціації, закликала Верховну Раду якнайшвидше ухвалити законопроєкти №16051-1 та №15460. Вони передбачають скасування ПДВ-пільги для товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях вартістю до €150 і перехід до європейської моделі оподаткування дистанційних продажів.

Бізнес вважає, що чинна пільга створює нерівну конкуренцію: українські виробники та офіційні імпортери сплачують податки, тоді як іноземні торговельні платформи отримують цінову перевагу. Крім того, великі партії товарів можуть штучно дробитися на дрібні посилки й надалі продаватися в Україні без належного оподаткування.

За даними, наведеними у зверненні Української Ради Бізнесу, обсяг безподаткових міжнародних відправлень щороку зростає приблизно на 50%. У 2025 році він сягнув 92,9 млрд грн, а лише за перше півріччя 2026-го — 48,2 млрд грн.

Прямі втрати бюджету за 2025 рік асоціації оцінюють щонайменше у 18,6 млрд грн, а від початку повномасштабної війни — у понад 43 млрд грн. За збереження нинішньої динаміки у 2026 році держава може недоотримати 27 млрд грн.

Запропонована модель передбачає нарахування ПДВ на комерційний імпорт із першого євро. Податок автоматично включатиметься у вартість товару під час купівлі, а перераховувати його до українського бюджету мають оператори платформ на кшталт Temu чи AliExpress. Некомерційні подарунки між фізичними особами вартістю до €45 залишаться звільненими від ПДВ.

Подібну систему ЄС запровадив ще у 2021 році. Бізнес-асоціації наголошують: для України це не лише крок до європейських правил, а й спосіб перекрити «сірі» канали імпорту, підтримати внутрішнє виробництво та спрямувати додаткові надходження на потреби держави й оборони.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росія випускає нову дешеву зброю швидше за Україну та Захід

Щойно Україна навчилася ефективніше збивати російські дрони, Москва змінила правила гри. Нові реактивні апарати Geran і крилаті ракети Banderol летять швидше, точніше знаходять цілі та краще долають протиповітряну оборону.

Росія розробила й запустила серійне виробництво цих систем протягом кількох років, удосконалюючи попередні моделі безпосередньо за результатами бойового застосування. Ключову роль відіграли китайські реактивні двигуни, навігаційні комп’ютери й засоби зв’язку, частина яких, за даними України та західних експертів, потрапила до РФ в обхід санкцій. Китай заявляє, що контролює експорт технологій подвійного призначення.

Geran-5 уже мало нагадує іранський Shahed із гвинтовим двигуном, від якого походить ця лінійка. За швидкістю та характеристиками він наблизився до недорогої крилатої ракети. Російські інженери також навчилися використовувати доступну цивільну електроніку для створення антен і мереж зв’язку, стійкіших до українських засобів радіоелектронної боротьби.

Як пише The Wall Street Journal, один Geran-5 або Banderol орієнтовно коштує близько $100 тисяч. Для порівняння, американська ракета Tomahawk і подібні високоточні російські системи обходяться більш ніж у $2 млн.

Саме поєднання відносно низької ціни, швидкості та масового виробництва створює для України нову проблему. Збивати дешеві апарати ракетами Patriot або винищувачами економічно невигідно, а західні виробники лише розробляють швидші й дешевші перехоплювачі. Китайський реактивний двигун для Geran, за оцінкою DroneSec, коштує не більш як $45 тисяч, тоді як по одній цілі захисникам часто доводиться запускати кілька перехоплювачів.

Україна також здатна швидко створювати нові рішення, однак має значно менші виробничі та фінансові ресурси. США і НАТО, своєю чергою, досі повільно переводять перспективні розробки у масове виробництво. На останньому саміті члени Альянсу пообіцяли вкласти понад $40 млрд у протидію дронам протягом п’яти років.

Водночас експерти застерігають: найбільшою загрозою для українського фронту залишаються не дрони, а російські керовані авіабомби, проти яких майже немає дієвого захисту.

Нова гонка озброєнь визначається вже не лише технологічною досконалістю. Вирішальними стають ціна, кількість і час між кресленням та конвеєром — і поки Росія проходить цей шлях швидше, ніж очікували її противники.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺 ЄС перебудовує дипломатію, але його головна проблема — політичні розбіжності

Франція та Німеччина пропонують змінити дипломатичну систему Європейського Союзу, щоб він міг швидше й узгодженіше реагувати на глобальні кризи. Однак нова організаційна схема навряд чи змусить 27 держав говорити одним голосом, якщо їхні політичні інтереси залишаються різними.

У центрі реформи опинилася Європейська служба зовнішніх справ, створена у 2011 році як прообраз спільного міністерства закордонних справ. Вона керує понад сотнею дипломатичних представництв, але одночасно підпорядковується урядам держав-членів та інституціям ЄС. Ця подвійність породила складну бюрократію й постійні суперечки за повноваження.

Формально службу очолює висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, колишня прем’єр-міністерка Естонії та послідовна критикиня Росії. Проте навіть її політична вага не допомогла подолати обмеження посади, з якими стикалися і попередники.

За франко-німецьким задумом, значну частину функцій дипломатичної служби може перебрати Європейська комісія. Однак, як зазначає The Economist, слабкість європейської дипломатії спричинена не стільки роботою дипломатів, скільки відсутністю спільної політики, яку вони могли б представляти.

Зовнішньополітичні рішення в ЄС потребують одностайної підтримки всіх 27 урядів. Це дозволяє окремим країнам блокувати спільні кроки та перетворює зустрічі міністрів на тривалі дискусії без переконливого результату.

Розбіжності мають принциповий характер. Німеччина залишається одним із найближчих союзників Ізраїлю, тоді як Іспанія гостро засуджує дії його уряду. Франція десятиліттями просуває стратегічну самостійність Європи від США, а Польща та інші східні члени ЄС бачать у НАТО основу власної безпеки. Відносна єдність зберігається лише щодо підтримки України.

Тим часом зовнішня політика дедалі тісніше переплітається з внутрішньою. Китайська промислова експансія, російські гібридні атаки та непередбачувані дії США безпосередньо впливають на національну економіку й виборців. Тому такі питання все частіше вирішують керівники держав, залишаючи спільним дипломатичним установам другорядну роль.

Німеччина пропонує перейти від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю. Проте для скасування права вето потрібна згода всіх членів — саме та єдність, якої бракує.

Отже, Європа може переставити дипломатичні меблі, змінити назви посад і лінії підпорядкування. Але жодна схема не створить спільного голосу там, де держави ще не домовилися, що саме хочуть сказати світові.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

ЄС не зміг погодити продовження санкцій проти Росії — до дедлайну залишився один день

Послам країн Євросоюзу доведеться домовлятися в останній момент: якщо рішення не буде ухвалене, один із ключових санкційних режимів проти Росії втратить чинність уже у вівторок.

За даними POLITICO, у понеділок країни ЄС не змогли погодити продовження санкцій, які передбачають замороження активів приблизно 3000 фізичних та юридичних осіб. Для продовження дії обмежень потрібне одностайне рішення всіх країн-членів.

Троє з п’яти європейських дипломатів, з якими спілкувалося видання, повідомили, що посли ЄС мають зібратися ще раз у понеділок і продовжити переговори.
Головною перешкодою стала позиція Словаччини, яка вимагає виключити із санкційного списку двох заможних російських бізнесменів — Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана.

Франція, за даними ЗМІ, намагається знайти компроміс і запропонувала зняти санкції лише з Усманова.

Більшість інших столиць ЄС виступають проти будь-яких винятків, особливо на тлі того, що Росія продовжує завдавати рекордної кількості ракетних ударів по цивільних цілях в Україні.

Один із дипломатів зазначив:
«На тлі посилення гібридних загроз і російських атак дронами лише за один кілометр від польського кордону важко повірити, що Франція справді просить про це».

Ще одне питання, яке викликає суперечки, — на який термін продовжувати санкції.

Від 2014 року обмеження традиційно поновлювали кожні шість місяців. Тепер частина країн пропонує одразу продовжити їх на 12 місяців.

За інформацією POLITICO, Словаччина не готова підтримати саме такий, довший, термін.

Французький дипломат пояснив позицію Парижа так:
«У нас є конкретне питання національної безпеки, і ми хочемо позитивно відповісти міжнародним партнерам, які зверталися до нас щодо пана Усманова».

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №905/2026
Про відсторонення від посади Генерального прокурора
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:
Відсторонити КРАВЧЕНКА Руслана Андрійовича від посади Генерального прокурора.
Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
14 вересня 2026 року

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

«Момент незалежності» Європи відкладається: фон дер Ляєн виконала лише базові обіцянки

Рік тому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про «момент незалежності» Європи — перехід до більшої самостійності у сфері оборони, технологій, торгівлі та соціальної політики. Проте через 12 місяців ЄС усе ще значною мірою залежить від рішень національних урядів.

Найпомітніший поступ відбувся там, де Єврокомісія могла діяти самостійно: готувати законодавство, започатковувати програми та спрямовувати фінансування. Натомість масштабніші задуми, що вимагали згоди країн-членів або передачі додаткових повноважень Брюсселю, зіткнулися з політичним опором.

Як пише Politico, видання проаналізувало понад 40 практичних обіцянок із торішньої промови фон дер Ляєн, виокремивши близько 15 найважливіших. Серед них були торговельна угода з Індією, план доступного житла, Європейський оборонний семестр і створення «стіни дронів».

Саме оборонні плани виявилися найскладнішими. «Стіна дронів», задумана як спільна система виявлення та перехоплення повітряних загроз у реальному часі, після спротиву окремих столиць перетворилася на ширший план протидії безпілотникам. Повноцінної інтегрованої системи за рік так і не з’явилося.

Не вдалося реалізувати й ідею репараційного кредиту Україні коштом заморожених російських активів. Юридичні та політичні суперечки змусили ЄС обрати традиційніший шлях — погодити €90 млрд позики, залученої самим Євросоюзом під гарантії його бюджету.

Підсумок року виявився стриманим: Єврокомісія впоралася з поточною роботою, але не здійснила обіцяного перетворення Європи. Там, де починалася територія національних інтересів, «момент незалежності» знову наштовхувався на межі європейської єдності.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою