77% українців готові продовжувати опір, навіть якщо РФ атакуватиме енергетику взимку – КМІС
Лише 12% готові піти на будь-які вимоги Росії, навіть якщо вони виглядатимуть як поразка України. Ще 11% не визначилися. Такі результати показало опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 21 серпня – 10 вересня 2026 року серед 1003 повнолітніх громадян на підконтрольній Україні території.
Підтримка продовження спротиву переважає в усіх регіонах. Найвища вона у Києві — 83%, попри регулярні удари балістичних ракет і реактивних дронів. Найнижчий показник зафіксований на Сході, але й там опір підтримують 68%.
Як зазначає КМІС, ставлення помітно залежить від довіри до президента Володимира Зеленського, проте більшість за продовження боротьби зберігається в обох групах. Серед тих, хто довіряє президенту, таких 89%, серед тих, хто не довіряє, — 65%. В останній групі 20% готові погодитися на будь-які російські вимоги.
Серед військових і ветеранів продовження опору підтримують 85%, тоді як 13% виступають за мир на будь-яких умовах. Серед людей без досвіду військової служби співвідношення становить 77% проти 12%.
Це не перший випадок, коли удари по цивільній інфраструктурі не дають Москві очікуваного політичного ефекту. У жовтні 2022 року, на початку масштабної кампанії проти української енергетики, 86% українців виступали за продовження боротьби, навіть якщо обстріли триватимуть. У січні 2026 року, після важкої зими та нових руйнувань енергосистеми, 65% заявляли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно.
Нові дані КМІС свідчать: загроза залишитися без світла й тепла залишається для українців серйозним випробуванням, але поки що не перетворюється на готовність прийняти мир на умовах Росії.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Лише 12% готові піти на будь-які вимоги Росії, навіть якщо вони виглядатимуть як поразка України. Ще 11% не визначилися. Такі результати показало опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 21 серпня – 10 вересня 2026 року серед 1003 повнолітніх громадян на підконтрольній Україні території.
Підтримка продовження спротиву переважає в усіх регіонах. Найвища вона у Києві — 83%, попри регулярні удари балістичних ракет і реактивних дронів. Найнижчий показник зафіксований на Сході, але й там опір підтримують 68%.
Як зазначає КМІС, ставлення помітно залежить від довіри до президента Володимира Зеленського, проте більшість за продовження боротьби зберігається в обох групах. Серед тих, хто довіряє президенту, таких 89%, серед тих, хто не довіряє, — 65%. В останній групі 20% готові погодитися на будь-які російські вимоги.
Серед військових і ветеранів продовження опору підтримують 85%, тоді як 13% виступають за мир на будь-яких умовах. Серед людей без досвіду військової служби співвідношення становить 77% проти 12%.
Це не перший випадок, коли удари по цивільній інфраструктурі не дають Москві очікуваного політичного ефекту. У жовтні 2022 року, на початку масштабної кампанії проти української енергетики, 86% українців виступали за продовження боротьби, навіть якщо обстріли триватимуть. У січні 2026 року, після важкої зими та нових руйнувань енергосистеми, 65% заявляли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно.
Нові дані КМІС свідчать: загроза залишитися без світла й тепла залишається для українців серйозним випробуванням, але поки що не перетворюється на готовність прийняти мир на умовах Росії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤123🤡43🔥11🙏9👌1🤪1
Німеччина створила спецпідрозділ для швидких закупівель зброї Україні, — FT
У добре захищеному крилі Міністерства оборони Німеччини працює невелика команда, яка стала одним із головних механізмів постачання зброї Україні. Sonderstab Ukraine — «Спеціальний штаб Україна» — налічує близько 20 людей, а через закритість і нетипову для німецької бюрократії швидкість роботи його неофіційно називають «партизанським загоном».
Підрозділ створили через кілька місяців після початку повномасштабного російського вторгнення. Спочатку він організовував передачу озброєнь зі складів Бундесверу, але з вичерпанням доступних запасів перейшов до пошуку техніки по всьому світу та прямих закупівель у промисловості.
Сьогодні штаб може укладати окремі угоди на постачання зброї Україні всього за два тижні — разюча швидкість для системи, де великі оборонні закупівлі традиційно розтягуються на роки. «У нас надзвичайно короткий ланцюг ухвалення рішень», — пояснює керівник підрозділу, бригадний генерал Йоахім Кашке.
Як пише Financial Times, через цей механізм Німеччина фінансує закупівлю для України дронів, боєприпасів, артилерії та систем ППО, включно з IRIS-T. Лише на військову допомогу Україні у 2026 році Берлін передбачив €11,5 млрд.
Масштаб зміни німецької політики ще кілька років тому було важко уявити. Після різкого скорочення прямої американської військової допомоги Німеччина стала головним двостороннім військовим партнером України: від лютого 2022 року Берлін уже надав або зарезервував на наступні роки близько €57,6 млрд військової підтримки.
Але потік знань іде в обидва боки. Німецькі військові отримують від України інформацію про реальне застосування західної зброї, дронів та систем управління, зокрема дані з бойової системи Delta. Український фронт фактично став полігоном, де технології проходять перевірку значно швидше, ніж у традиційних європейських програмах випробувань.
Так «Спеціальний штаб Україна» поступово перетворився не лише на канал постачання зброї, а й на лабораторію нової німецької оборонної політики — менш бюрократичної, швидшої та значно ближчої до потреб реальної війни.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У добре захищеному крилі Міністерства оборони Німеччини працює невелика команда, яка стала одним із головних механізмів постачання зброї Україні. Sonderstab Ukraine — «Спеціальний штаб Україна» — налічує близько 20 людей, а через закритість і нетипову для німецької бюрократії швидкість роботи його неофіційно називають «партизанським загоном».
Підрозділ створили через кілька місяців після початку повномасштабного російського вторгнення. Спочатку він організовував передачу озброєнь зі складів Бундесверу, але з вичерпанням доступних запасів перейшов до пошуку техніки по всьому світу та прямих закупівель у промисловості.
Сьогодні штаб може укладати окремі угоди на постачання зброї Україні всього за два тижні — разюча швидкість для системи, де великі оборонні закупівлі традиційно розтягуються на роки. «У нас надзвичайно короткий ланцюг ухвалення рішень», — пояснює керівник підрозділу, бригадний генерал Йоахім Кашке.
Як пише Financial Times, через цей механізм Німеччина фінансує закупівлю для України дронів, боєприпасів, артилерії та систем ППО, включно з IRIS-T. Лише на військову допомогу Україні у 2026 році Берлін передбачив €11,5 млрд.
Масштаб зміни німецької політики ще кілька років тому було важко уявити. Після різкого скорочення прямої американської військової допомоги Німеччина стала головним двостороннім військовим партнером України: від лютого 2022 року Берлін уже надав або зарезервував на наступні роки близько €57,6 млрд військової підтримки.
Але потік знань іде в обидва боки. Німецькі військові отримують від України інформацію про реальне застосування західної зброї, дронів та систем управління, зокрема дані з бойової системи Delta. Український фронт фактично став полігоном, де технології проходять перевірку значно швидше, ніж у традиційних європейських програмах випробувань.
Так «Спеціальний штаб Україна» поступово перетворився не лише на канал постачання зброї, а й на лабораторію нової німецької оборонної політики — менш бюрократичної, швидшої та значно ближчої до потреб реальної війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍97❤29✍5🤔2🤣1
💰 Дохідність десятирічних облігацій США вперше з 2023 року сягнула 5%
Дохідність десятирічних казначейських облігацій США у понеділок піднялася до 5% — уперше з 2023 року. На ранкових торгах на Волл-стріт показник зріс до 5,01%, а згодом відкотився приблизно до 4,95%.
Причиною нового стрибка стало різке подорожчання нафти, яке посилило інфляційні побоювання та спричинило продаж державних облігацій у різних країнах.
Як пише Financial Times, дохідність десятирічних паперів США є орієнтиром для активів на трильйони доларів у всьому світі. Від неї залежать умови запозичень для держав, компаній і домогосподарств, тому перетин позначки 5% ринки сприймають як тривожний сигнал.
Якщо не враховувати короткий стрибок у 2023 році, востаннє вартість десятирічних запозичень США трималася вище цього рівня напередодні світової фінансової кризи 2008 року. П’ять відсотків — лише цифра на табло, але для глобального ринку це межа, за якою гроші стають відчутно дорожчими.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Дохідність десятирічних казначейських облігацій США у понеділок піднялася до 5% — уперше з 2023 року. На ранкових торгах на Волл-стріт показник зріс до 5,01%, а згодом відкотився приблизно до 4,95%.
Причиною нового стрибка стало різке подорожчання нафти, яке посилило інфляційні побоювання та спричинило продаж державних облігацій у різних країнах.
Як пише Financial Times, дохідність десятирічних паперів США є орієнтиром для активів на трильйони доларів у всьому світі. Від неї залежать умови запозичень для держав, компаній і домогосподарств, тому перетин позначки 5% ринки сприймають як тривожний сигнал.
Якщо не враховувати короткий стрибок у 2023 році, востаннє вартість десятирічних запозичень США трималася вище цього рівня напередодні світової фінансової кризи 2008 року. П’ять відсотків — лише цифра на табло, але для глобального ринку це межа, за якою гроші стають відчутно дорожчими.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👀44👏3❤1🤮1🤝1
Що поставлено на карту для Путіна на російських виборах у воєнний час? - Bloomberg
18–20 вересня в Росії відбудуться вибори до Державної думи — перші парламентські вибори після початку повномасштабної війни проти України. Їхній результат практично не викликає сумнівів: «Єдина Росія» Володимира Путіна контролює Думу вже 23 роки і, найімовірніше, збереже більшість. Але для Кремля цього недостатньо.
Російський парламент давно перестав бути незалежним центром політики. Критики називають його «скажений принтер»: депутати швидко ухвалюють закони, потрібні Кремлю, часто без серйозного обговорення. Реальної опозиції Путіну серед учасників виборів фактично немає — усі допущені партії підтримують президента та війну проти України.
Єдина партія, яка намагалася вести антивоєнну кампанію, — «Яблоко» — була знята з виборів. За оцінкою Bloomberg, однією з причин могло стати те, що підтримка антивоєнної позиції виявилася вищою, ніж очікували в Кремлі.
Як пише Bloomberg, головним показником для влади буде навіть не кількість мандатів «Єдиної Росії», а явка. Висока участь дозволить Кремлю представити вибори як доказ того, що суспільство підтримує Путіна та його політику в Україні. Низька явка, навпаки, стане сигналом апатії й небажання росіян брати участь у керованому політичному ритуалі.
Для мобілізації виборців активно використовується так званий адміністративний ресурс: працівників державних установ і великих компаній спонукають голосувати, а подекуди від них вимагають підтвердження участі.
Цього разу Путін також демонстративно тісніше пов’язав себе з «Єдиною Росією». Тому сильний результат партії Кремль зможе трактувати не просто як парламентську перемогу, а як персональний вотум довіри президенту.
На тлі українських ударів по НПЗ, перебоїв із пальним, економічного уповільнення та дедалі помітнішої втоми від війни вибори стають для Кремля передусім пропагандистським тестом. Їхнє завдання — показати всередині країни й назовні, що після більш ніж чотирьох років війни російське суспільство нібито залишається консолідованим навколо Путіна.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
18–20 вересня в Росії відбудуться вибори до Державної думи — перші парламентські вибори після початку повномасштабної війни проти України. Їхній результат практично не викликає сумнівів: «Єдина Росія» Володимира Путіна контролює Думу вже 23 роки і, найімовірніше, збереже більшість. Але для Кремля цього недостатньо.
Російський парламент давно перестав бути незалежним центром політики. Критики називають його «скажений принтер»: депутати швидко ухвалюють закони, потрібні Кремлю, часто без серйозного обговорення. Реальної опозиції Путіну серед учасників виборів фактично немає — усі допущені партії підтримують президента та війну проти України.
Єдина партія, яка намагалася вести антивоєнну кампанію, — «Яблоко» — була знята з виборів. За оцінкою Bloomberg, однією з причин могло стати те, що підтримка антивоєнної позиції виявилася вищою, ніж очікували в Кремлі.
Як пише Bloomberg, головним показником для влади буде навіть не кількість мандатів «Єдиної Росії», а явка. Висока участь дозволить Кремлю представити вибори як доказ того, що суспільство підтримує Путіна та його політику в Україні. Низька явка, навпаки, стане сигналом апатії й небажання росіян брати участь у керованому політичному ритуалі.
Для мобілізації виборців активно використовується так званий адміністративний ресурс: працівників державних установ і великих компаній спонукають голосувати, а подекуди від них вимагають підтвердження участі.
Цього разу Путін також демонстративно тісніше пов’язав себе з «Єдиною Росією». Тому сильний результат партії Кремль зможе трактувати не просто як парламентську перемогу, а як персональний вотум довіри президенту.
На тлі українських ударів по НПЗ, перебоїв із пальним, економічного уповільнення та дедалі помітнішої втоми від війни вибори стають для Кремля передусім пропагандистським тестом. Їхнє завдання — показати всередині країни й назовні, що після більш ніж чотирьох років війни російське суспільство нібито залишається консолідованим навколо Путіна.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯54❤5🔥4🤨3
Forwarded from Нів'євський|Економічна політика без прикрас
В Україні можуть скасувати експортні мита на сою та ріпак: як це вплине на роботу аграріїв
дякую Комерсанту, що звернувся за коментарем. Хто читає мій канал, той добре знає мою позицію з цього приводу: безумовно, мита на ріпак та сою потрібно скасовувати, взагалі великою помилкою депутатів за мовчазної згоди уряду було їх запровадження. Це важливо особливо зараз, коли в країні фактично колапс із експортом зернових та олійних і внутрішні ціни вбивають економіку аграріям. Більше того, я не згоден з міністром Тарасом Висоцьким щодо соняшнику, експортні мита на соняшник теж треба скасовувати, тут логіка нічим не відрізняється від ріпаку та сої. Ось мої коментарі:
дякую Комерсанту, що звернувся за коментарем. Хто читає мій канал, той добре знає мою позицію з цього приводу: безумовно, мита на ріпак та сою потрібно скасовувати, взагалі великою помилкою депутатів за мовчазної згоди уряду було їх запровадження. Це важливо особливо зараз, коли в країні фактично колапс із експортом зернових та олійних і внутрішні ціни вбивають економіку аграріям. Більше того, я не згоден з міністром Тарасом Висоцьким щодо соняшнику, експортні мита на соняшник теж треба скасовувати, тут логіка нічим не відрізняється від ріпаку та сої. Ось мої коментарі:
«Виробники сої та ріпаку завдяки скасуванню експортного мита отримають кращу ціну. Тобто внутрішня ціна зросте. Думаю, що плюс 7-10% додатково вони отримають, бо за нашими дослідженнями ми бачимо, що запровадження цього мита воно опустило внутрішні ціни десь якраз на 7-10%. Тобто виробники отримають більше доходів від продажу, що зараз особливо важливо з огляду на блокуванням портів, подорожчання логістики і зниження внутрішніх цін. Таким чином, фінансова ситуація виробників сої та ріпаку покращиться».
«Зараз для переробників, якщо, звичайно, не зважати на такі обставини, як руйнування інфраструктури, але в плані вартості сировини ситуація досить непогана. Те ж таки блокування портів, воно дуже сильно «прибило» внутрішні ціни. І цей ефект навіть більший, аніж від запровадження експортного мита. І, відповідно, зараз, навіть якщо експортні мита скасують, все одно переробники будуть у достатньо вигідному становищі, бо через завищені логістичні витрати внутрішні ціни вони доволі низькі. І навіть у разі скасування мит все одно переробники матимуть дуже дешеву внутрішню сировину»
❤43👍17🙏11🤔3🤡3
Нів'євський|Економічна політика без прикрас
В Україні можуть скасувати експортні мита на сою та ріпак: як це вплине на роботу аграріїв дякую Комерсанту, що звернувся за коментарем. Хто читає мій канал, той добре знає мою позицію з цього приводу: безумовно, мита на ріпак та сою потрібно скасовувати…
Як можна зробити покращення та реформи без впровадження покращень та змін?
Лізете своїми руками у те, що добре без вас працює і запроваджуєте зміну, яка псує механізм, що добре працював. Через деякий час скасовуєте свою зміну. Покращення в моменті, а в контексті періоду нічого не змінилося.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Лізете своїми руками у те, що добре без вас працює і запроваджуєте зміну, яка псує механізм, що добре працював. Через деякий час скасовуєте свою зміну. Покращення в моменті, а в контексті періоду нічого не змінилося.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬47💯44👌3🤔2❤1
💰 Держбюджет-2027: оборона майже 4,9 трлн грн, міжнародне фінансування — $52,6 млрд
Кабмін схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік. Головним пріоритетом залишається оборона, але уряд також планує збільшити фінансування освіти, медицини та соціальної сфери.
📊 Основні цифри бюджету:
🔹 Доходи — 5,648 трлн грн, на 8,7% більше плану на 2026 рік.
🔹 Видатки — 7,272 трлн грн, на 13,5% більше.
🔹 Потреба у зовнішньому фінансуванні — $52,6 млрд. Кошти планують залучати від ЄС, G7, МВФ, Світового банку, Великої Британії та інших партнерів.
🛡 Оборона і безпека — 4,885 трлн грн, або 43,8% ВВП. Це на 518 млрд грн більше, ніж у бюджеті-2026.
Із них:
— 1,792 трлн грн — зарплати з нарахуваннями;
— 2,299 трлн грн — озброєння та військова техніка.
👴 Пенсійний фонд — 1,279 трлн грн, з яких 292,8 млрд грн становитиме трансферт із держбюджету.
🎓 Освіта — 328,5 млрд грн (+50,8 млрд грн). На зарплати працівників освіти передбачено 235,3 млрд грн. Середня зарплата досвідченого вчителя має зрости до 27,3 тис. грн, що на 65% більше, ніж у 2025 році.
🏥 Охорона здоров’я — 292,5 млрд грн (+35 млрд грн). Середню зарплату лікаря спеціалізованої допомоги планують підвищити щонайменше до 30 тис. грн, медсестри — до 20 тис. грн.
🏠 Підтримка ВПО — 83,2 млрд грн, зокрема 39,6 млрд грн — допомога на проживання.
🏭 Підтримка економіки та бізнесу — 96 млрд грн. Із них 29 млрд грн — програма «5-7-9%», а 45 млрд грн — «єОселя».
Окремо передбачено 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншу фінансову підтримку. Одним із можливих джерел уряд називає підвищення стандартної ставки ПДВ з 20% до 21% — але для цього ще потрібні зміни до законодавства.
🏘 На підтримку регіонів і громад закладено 133,6 млрд грн, а загальний ресурс місцевих бюджетів має перевищити 1 трлн грн.
🚧 Ще одна новація — часткове відновлення Дорожнього фонду: 52,8 млрд грн.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Кабмін схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік. Головним пріоритетом залишається оборона, але уряд також планує збільшити фінансування освіти, медицини та соціальної сфери.
📊 Основні цифри бюджету:
🔹 Доходи — 5,648 трлн грн, на 8,7% більше плану на 2026 рік.
🔹 Видатки — 7,272 трлн грн, на 13,5% більше.
🔹 Потреба у зовнішньому фінансуванні — $52,6 млрд. Кошти планують залучати від ЄС, G7, МВФ, Світового банку, Великої Британії та інших партнерів.
🛡 Оборона і безпека — 4,885 трлн грн, або 43,8% ВВП. Це на 518 млрд грн більше, ніж у бюджеті-2026.
Із них:
— 1,792 трлн грн — зарплати з нарахуваннями;
— 2,299 трлн грн — озброєння та військова техніка.
👴 Пенсійний фонд — 1,279 трлн грн, з яких 292,8 млрд грн становитиме трансферт із держбюджету.
🎓 Освіта — 328,5 млрд грн (+50,8 млрд грн). На зарплати працівників освіти передбачено 235,3 млрд грн. Середня зарплата досвідченого вчителя має зрости до 27,3 тис. грн, що на 65% більше, ніж у 2025 році.
🏥 Охорона здоров’я — 292,5 млрд грн (+35 млрд грн). Середню зарплату лікаря спеціалізованої допомоги планують підвищити щонайменше до 30 тис. грн, медсестри — до 20 тис. грн.
🏠 Підтримка ВПО — 83,2 млрд грн, зокрема 39,6 млрд грн — допомога на проживання.
🏭 Підтримка економіки та бізнесу — 96 млрд грн. Із них 29 млрд грн — програма «5-7-9%», а 45 млрд грн — «єОселя».
Окремо передбачено 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншу фінансову підтримку. Одним із можливих джерел уряд називає підвищення стандартної ставки ПДВ з 20% до 21% — але для цього ще потрібні зміни до законодавства.
🏘 На підтримку регіонів і громад закладено 133,6 млрд грн, а загальний ресурс місцевих бюджетів має перевищити 1 трлн грн.
🚧 Ще одна новація — часткове відновлення Дорожнього фонду: 52,8 млрд грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬36👍14🤡8❤6😐4🤔3😁1
Ціна держави
💰 Держбюджет-2027: оборона майже 4,9 трлн грн, міжнародне фінансування — $52,6 млрд Кабмін схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік. Головним пріоритетом залишається оборона, але уряд також планує збільшити фінансування освіти, медицини та соціальної…
Цікаво, що планують отримати $52,6 млрд від ЄС, G7, МВФ, Світового банку, Великої Британії та інших партнерів. Але ці кошти просто так ніхто не дає. Це кошти в обмін на реформи, які чомусь влада системно саботує: чи то нардепи не хочуть голосувати, чи то Президент підписувати, чи Кабмін та його міністерства влаштовувати конкурси на ключові посади в Уряді.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯46👏41🤬9👍2😁2
Ціна держави
💰 Держбюджет-2027: оборона майже 4,9 трлн грн, міжнародне фінансування — $52,6 млрд Кабмін схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік. Головним пріоритетом залишається оборона, але уряд також планує збільшити фінансування освіти, медицини та соціальної…
❗️ Експрес-аналіз урядового проекту Бюджету-2027 від Роксолани Підласи, голова бюджетного комітету Ради:
Витрати державного Бюджету-2027 (видатки+надання кредитів+погашення боргу) уряд планує в обсязі понад 8 трлн грн, а власні ресурси (доходи без грантів+ОВДП+приватизація) - 3,7 трлн грн. Різниця - 4,3 трлн грн і її треба покрити міжнародними коштами.
Витрати бюджету у понад 4 рази перевищують витрати до повномасштабного вторгнення.
📌 ВИДАТКИ: ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
➡️ Безпека та оборона - 4,89 трлн грн, ресурс збільшуються на майже 12% проти обсягу коштів, вже затвердженого на 2026 рік. Безпека та оборона - 66,8% усіх видатків бюджету.
При цьому треба розуміти, що 35,7% (1,73 трлн грн) цих видатків - це європейські кошти на зброю і техніку, які обліковуються в спеціальному фонді бюджету, але можуть надходити в натуральній формі.
➡️ Найбільші НЕвійськові видатки традиційні:📍 соцзахист - 540,3 млрд грн (+72,6 млрд грн до 2026 року),
📍 обслуговування держборгу - 474,1 млрд грн (-39,1 млрд грн),
📍 освіта - 328,5 млрд грн (+50,8 млрд грн),📍 медицина - 292,5 млрд грн (+35 млрд грн).
📍громади й енергетика - 133,6 млрд грн, зокрема: 60 млрд грн на плани стійкості регіонів, 30,4 млрд грн - додаткова дотація громадам, які постраждали від війни, 18,2 млрд грн - компенсація різниці в тарифах, 2 млрд грн - ДФРР та інше.
📌 ДОХОДИ: ЗВІДКИ ГРОШІ
1️⃣ Власні доходи - 3,2 трлн грн (+265,9 млрд до 2026 року). Найбільше зростання доходів по ПДВ (+167,2 млрд), ПДФО (+106 млрд через зростання грошового забезпечення військових) та акцизи (+48,7 млрд).
📍 понад 131 млрд грн із запланованих доходів з'являться, ЛИШЕ ЯКЩО парламент ухвалить зміни в Податковий кодекс: наприклад, збільшить ПДВ на 1 в.п. і акцизи на пальне на 4 в.п. (Я особисто оцінюю такі зміни, як малоймовірні). Крім того, якщо (тут скоріше “коли”) Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50%, а Президент підпише закон про оподаткування цифрових платформ, то бюджет може отримати 52,5 млрд грн (вони також закладені в бюджет).
Нарешті, від закону про посилки бюджет може отримати майже 12 млрд грн (не враховуючи, звісно, траншу макрофіну-2026).
2️⃣ Внутрішні запозичення (ОВДП) - 544,4 млрд грн, майже на 125 млрд більше, ніж у 2026. Для порівняння: за 8 місяців цього року від ОВДП на фінансування бюджету спрямували 332 млрд грн (планували 235 млрд грн).
3️⃣ Міжнародна допомога. Потреба для проведення обов’язкових видатків (ті, що переважно обліковуються за загальним фондом) - $52,6 млрд. Партнери підтвердили $20 млрд. $32,6 млрд ще не покриті. Це більше, ніж соцзахист, освіта і медицина разом взяті.
📌 НОВАЦІЇ
➡️ Уряд пропонує частково відновити Дорожній фонд у розмірі 52,8 млрд грн: 34,2 млрд на дороги загального користування, 10,1 млрд - на погашення боргів, ще 8,5 млрд громадам на дороги загального користування місцевого значення та на місцеві дороги й вулиці,
➡️ На зброю і техніку для ЗСУ підуть кошти, стягнуті у справах БЕБ, НАБУ і ДБР, від активів АРМА, штрафів Держаудитслужби й АМКУ, а також плата за дозволи на експорт зброї (аналогічно законопроекту #15400, який парламент вчора провалив),
➡️ Залишки Фонду на випадок безробіття (5 млрд грн) - лише на пенсії (в минулих роках ці кошти йшли на «кешбек» та інші програми підтримки бізнесу),
➡️ Уряд хоче сам визначати, на що витрачати кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії,
➡️ Уряд пропонує зобов’язати місто Київ погасити борг 2015 року перед державою (332 млн грн).
Після представлення Бюджету-2027 в Раді народні депутати подають поправки до 1 жовтня, далі - Бюджетний комітет готує проект до розгляду в 1 читанні. Перше читання очікується в парламенті наприкінці жовтня
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Витрати державного Бюджету-2027 (видатки+надання кредитів+погашення боргу) уряд планує в обсязі понад 8 трлн грн, а власні ресурси (доходи без грантів+ОВДП+приватизація) - 3,7 трлн грн. Різниця - 4,3 трлн грн і її треба покрити міжнародними коштами.
Витрати бюджету у понад 4 рази перевищують витрати до повномасштабного вторгнення.
📌 ВИДАТКИ: ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
➡️ Безпека та оборона - 4,89 трлн грн, ресурс збільшуються на майже 12% проти обсягу коштів, вже затвердженого на 2026 рік. Безпека та оборона - 66,8% усіх видатків бюджету.
При цьому треба розуміти, що 35,7% (1,73 трлн грн) цих видатків - це європейські кошти на зброю і техніку, які обліковуються в спеціальному фонді бюджету, але можуть надходити в натуральній формі.
➡️ Найбільші НЕвійськові видатки традиційні:📍 соцзахист - 540,3 млрд грн (+72,6 млрд грн до 2026 року),
📍 обслуговування держборгу - 474,1 млрд грн (-39,1 млрд грн),
📍 освіта - 328,5 млрд грн (+50,8 млрд грн),📍 медицина - 292,5 млрд грн (+35 млрд грн).
📍громади й енергетика - 133,6 млрд грн, зокрема: 60 млрд грн на плани стійкості регіонів, 30,4 млрд грн - додаткова дотація громадам, які постраждали від війни, 18,2 млрд грн - компенсація різниці в тарифах, 2 млрд грн - ДФРР та інше.
📌 ДОХОДИ: ЗВІДКИ ГРОШІ
1️⃣ Власні доходи - 3,2 трлн грн (+265,9 млрд до 2026 року). Найбільше зростання доходів по ПДВ (+167,2 млрд), ПДФО (+106 млрд через зростання грошового забезпечення військових) та акцизи (+48,7 млрд).
📍 понад 131 млрд грн із запланованих доходів з'являться, ЛИШЕ ЯКЩО парламент ухвалить зміни в Податковий кодекс: наприклад, збільшить ПДВ на 1 в.п. і акцизи на пальне на 4 в.п. (Я особисто оцінюю такі зміни, як малоймовірні). Крім того, якщо (тут скоріше “коли”) Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50%, а Президент підпише закон про оподаткування цифрових платформ, то бюджет може отримати 52,5 млрд грн (вони також закладені в бюджет).
Нарешті, від закону про посилки бюджет може отримати майже 12 млрд грн (не враховуючи, звісно, траншу макрофіну-2026).
2️⃣ Внутрішні запозичення (ОВДП) - 544,4 млрд грн, майже на 125 млрд більше, ніж у 2026. Для порівняння: за 8 місяців цього року від ОВДП на фінансування бюджету спрямували 332 млрд грн (планували 235 млрд грн).
3️⃣ Міжнародна допомога. Потреба для проведення обов’язкових видатків (ті, що переважно обліковуються за загальним фондом) - $52,6 млрд. Партнери підтвердили $20 млрд. $32,6 млрд ще не покриті. Це більше, ніж соцзахист, освіта і медицина разом взяті.
📌 НОВАЦІЇ
➡️ Уряд пропонує частково відновити Дорожній фонд у розмірі 52,8 млрд грн: 34,2 млрд на дороги загального користування, 10,1 млрд - на погашення боргів, ще 8,5 млрд громадам на дороги загального користування місцевого значення та на місцеві дороги й вулиці,
➡️ На зброю і техніку для ЗСУ підуть кошти, стягнуті у справах БЕБ, НАБУ і ДБР, від активів АРМА, штрафів Держаудитслужби й АМКУ, а також плата за дозволи на експорт зброї (аналогічно законопроекту #15400, який парламент вчора провалив),
➡️ Залишки Фонду на випадок безробіття (5 млрд грн) - лише на пенсії (в минулих роках ці кошти йшли на «кешбек» та інші програми підтримки бізнесу),
➡️ Уряд хоче сам визначати, на що витрачати кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії,
➡️ Уряд пропонує зобов’язати місто Київ погасити борг 2015 року перед державою (332 млн грн).
Після представлення Бюджету-2027 в Раді народні депутати подають поправки до 1 жовтня, далі - Бюджетний комітет готує проект до розгляду в 1 читанні. Перше читання очікується в парламенті наприкінці жовтня
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍34🤯6❤4🥴2👎1
Чотири місяці війни з Іраном: $22 млрд на боєприпаси — третина допомоги Україні за чотири роки
Війна США проти Ірану виявилася надзвичайно дорогою навіть за мірками сучасних конфліктів. Операція Epic Fury почалася 28 лютого 2026 року, а вже станом на 29 червня Пентагон оцінював її вартість у $33,4 млрд. Із цієї суми $22,3 млрд припадало лише на використані боєприпаси, ще $3,7 млрд — на втрати техніки, а $7,4 млрд — на додаткові операційні витрати. Важлива деталь: $22,3 млрд — це не вже виплачені гроші, а вартість заміщення витрачених боєприпасів.
Масштаб стає особливо помітним у порівнянні з Україною. За даними Congressional Research Service, від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року до кінця червня 2026-го США зобов’язалися надати Україні понад $68,2 млрд оборонної продукції та послуг. Тобто лише боєприпаси, витрачені проти Ірану приблизно за чотири місяці, коштували близько третини всієї американської військової допомоги Україні більш ніж за чотири роки. Загальна ж оцінена вартість Epic Fury — майже половина цієї суми.
Як зазначено у звіті генерального інспектора Пентагону про Operation Epic Fury, така інтенсивність бойових дій уже спричинила стратегічний дефіцит окремих запасів боєприпасів і виявила вузькі місця американської оборонної промисловості. Для істотного нарощування виробництва потрібен значний час.
Показовий і наступний крок Вашингтона: Білий дім запросив у Конгресу $67,1 млрд додаткового фінансування для Пентагону, переважно на потреби Epic Fury. Із них $21 млрд призначено на боєприпаси. Це майже дорівнює всьому обсягу оборонної допомоги, яку США зобов’язалися надати Україні з 2022 року.
Українські $68,2 млрд включають не лише боєприпаси, а й техніку, ППО, послуги та інші спроможності, причому не все з обіцяного вже фізично доставлено. Але саме тому цифра по Ірану настільки промовиста: один короткий високоінтенсивний конфлікт за кілька місяців здатен поглинути ресурси, співставні з багаторічною програмою озброєння України.
🎬 Нагадуємо, у нас на каналі є відео Як Україна створила оборонну індустрію на $55 млрд під час війни і держава заважає розвитку
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Війна США проти Ірану виявилася надзвичайно дорогою навіть за мірками сучасних конфліктів. Операція Epic Fury почалася 28 лютого 2026 року, а вже станом на 29 червня Пентагон оцінював її вартість у $33,4 млрд. Із цієї суми $22,3 млрд припадало лише на використані боєприпаси, ще $3,7 млрд — на втрати техніки, а $7,4 млрд — на додаткові операційні витрати. Важлива деталь: $22,3 млрд — це не вже виплачені гроші, а вартість заміщення витрачених боєприпасів.
Масштаб стає особливо помітним у порівнянні з Україною. За даними Congressional Research Service, від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року до кінця червня 2026-го США зобов’язалися надати Україні понад $68,2 млрд оборонної продукції та послуг. Тобто лише боєприпаси, витрачені проти Ірану приблизно за чотири місяці, коштували близько третини всієї американської військової допомоги Україні більш ніж за чотири роки. Загальна ж оцінена вартість Epic Fury — майже половина цієї суми.
Як зазначено у звіті генерального інспектора Пентагону про Operation Epic Fury, така інтенсивність бойових дій уже спричинила стратегічний дефіцит окремих запасів боєприпасів і виявила вузькі місця американської оборонної промисловості. Для істотного нарощування виробництва потрібен значний час.
Показовий і наступний крок Вашингтона: Білий дім запросив у Конгресу $67,1 млрд додаткового фінансування для Пентагону, переважно на потреби Epic Fury. Із них $21 млрд призначено на боєприпаси. Це майже дорівнює всьому обсягу оборонної допомоги, яку США зобов’язалися надати Україні з 2022 року.
Українські $68,2 млрд включають не лише боєприпаси, а й техніку, ППО, послуги та інші спроможності, причому не все з обіцяного вже фізично доставлено. Але саме тому цифра по Ірану настільки промовиста: один короткий високоінтенсивний конфлікт за кілька місяців здатен поглинути ресурси, співставні з багаторічною програмою озброєння України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬55👀10✍6❤3👨💻3😁2👌2🤡2
Україна вперше за 20 сезонів поступилася Росії світовим лідерством з експорту соняшникової олії – оцінка USDA
За підсумками 2025/26 маркетингового року Росія поставила на зовнішні ринки 4,2 млн тонн, тоді як Україна — 4,036 млн тонн.
Україна очолювала світовий рейтинг 20 сезонів поспіль — із 2005/06 року. Тоді експорт становив 1,514 млн тонн і вперше перевищив аргентинський. Ще у 2024/25 сезоні Україна зберігала помітну перевагу: 4,744 млн тонн проти 4,2 млн тонн у Росії. За рік український експорт скоротився приблизно на 15%.
Як свідчить вересневий звіт Міністерства сільського господарства США (USDA), у сезоні 2026/27 обидві країни мають суттєво наростити поставки, але Росія збереже мінімальну перевагу: 5,1 млн тонн проти 5 млн тонн в України. Порівняно із серпнем прогноз російського експорту підвищили на 100 тис. тонн, українського — на 50 тис.
Розрив у виробництві значно більший. У 2025/26 році Росія виробила близько 6,9 млн тонн соняшникової олії, Україна — 4,5 млн. У новому сезоні USDA очікує відповідно 7,8 млн і 5,4 млн тонн.
Перевагу Росії підтримує й більша сировинна база. Прогноз урожаю соняшнику там підвищено до 21 млн тонн, тоді як для України він залишається на рівні 13 млн тонн.
Втім, прогноз побудований за умови нормального функціонування експортної логістики. Подальше загострення ситуації в Чорному морі та обмеження роботи портів можуть істотно змінити фактичні результати сезону.
Україна не втратила статус одного з двох головних центрів світового ринку соняшникової олії, але війна, менший урожай і логістичні ризики вперше за двадцять років відсунули її з першого місця.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
За підсумками 2025/26 маркетингового року Росія поставила на зовнішні ринки 4,2 млн тонн, тоді як Україна — 4,036 млн тонн.
Україна очолювала світовий рейтинг 20 сезонів поспіль — із 2005/06 року. Тоді експорт становив 1,514 млн тонн і вперше перевищив аргентинський. Ще у 2024/25 сезоні Україна зберігала помітну перевагу: 4,744 млн тонн проти 4,2 млн тонн у Росії. За рік український експорт скоротився приблизно на 15%.
Як свідчить вересневий звіт Міністерства сільського господарства США (USDA), у сезоні 2026/27 обидві країни мають суттєво наростити поставки, але Росія збереже мінімальну перевагу: 5,1 млн тонн проти 5 млн тонн в України. Порівняно із серпнем прогноз російського експорту підвищили на 100 тис. тонн, українського — на 50 тис.
Розрив у виробництві значно більший. У 2025/26 році Росія виробила близько 6,9 млн тонн соняшникової олії, Україна — 4,5 млн. У новому сезоні USDA очікує відповідно 7,8 млн і 5,4 млн тонн.
Перевагу Росії підтримує й більша сировинна база. Прогноз урожаю соняшнику там підвищено до 21 млн тонн, тоді як для України він залишається на рівні 13 млн тонн.
Втім, прогноз побудований за умови нормального функціонування експортної логістики. Подальше загострення ситуації в Чорному морі та обмеження роботи портів можуть істотно змінити фактичні результати сезону.
Україна не втратила статус одного з двох головних центрів світового ринку соняшникової олії, але війна, менший урожай і логістичні ризики вперше за двадцять років відсунули її з першого місця.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬103😢25😭2❤1🥰1
Рада підтримала кримінальну відповідальність за участь у шахрайських кол-центрах
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10190, який передбачає кримінальну відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство, організацію шахрайських кол-центрів та участь у них. На засіданні 16 вересня документ підтримали 313 депутатів.
Кримінальний кодекс пропонують доповнити статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Вона охоплює незаконне збирання, зберігання, обробку та використання персональних або банківських даних для заволодіння чужим майном чи правом на нього шляхом обману або зловживання довірою з використанням електронних комунікацій.
Йдеться, зокрема, про реквізити платіжних карток, дані інших платіжних інструментів, коди авторизації та іншу індивідуальну облікову інформацію.
Про результати голосування стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради.
Окремі статті Кримінального кодексу мають охопити всю організаційну структуру шахрайських кол-центрів. Стаття 255-4 встановлює відповідальність за створення електронно-комунікаційної шахрайської організації, керівництво нею та участь у її діяльності. Стаття 255-5 — за залучення людей до таких організацій.
Шлях документа до остаточного голосування тривав майже три роки: його зареєстрували в жовтні 2023-го. 14 вересня 2026 року профільний комітет рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10190, який передбачає кримінальну відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство, організацію шахрайських кол-центрів та участь у них. На засіданні 16 вересня документ підтримали 313 депутатів.
Кримінальний кодекс пропонують доповнити статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Вона охоплює незаконне збирання, зберігання, обробку та використання персональних або банківських даних для заволодіння чужим майном чи правом на нього шляхом обману або зловживання довірою з використанням електронних комунікацій.
Йдеться, зокрема, про реквізити платіжних карток, дані інших платіжних інструментів, коди авторизації та іншу індивідуальну облікову інформацію.
Про результати голосування стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради.
Окремі статті Кримінального кодексу мають охопити всю організаційну структуру шахрайських кол-центрів. Стаття 255-4 встановлює відповідальність за створення електронно-комунікаційної шахрайської організації, керівництво нею та участь у її діяльності. Стаття 255-5 — за залучення людей до таких організацій.
Шлях документа до остаточного голосування тривав майже три роки: його зареєстрували в жовтні 2023-го. 14 вересня 2026 року профільний комітет рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍96🤡15❤6🤷♂2
Гендиректор «Укрпошти» Смілянський подав позов проти НБУ
Конфлікт між генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським і Національним банком переходить у судову площину. Адвокати посадовця подали позов із вимогою скасувати рішення регулятора, який визнав його професійно непридатним і зажадав відсторонити від керівництва компанією.
Смілянський називає рішення незаконним та упередженим. За його словами, до керівників інших банків і фінансових установ не застосовували аналогічного підходу навіть після значно більших штрафів. Як приклад він згадав ситуацію навколо «Сенс Банку» та його фінансового моніторингу.
Про подання позову Смілянський повідомив 16 вересня у Facebook. Він наголосив: звернувся до суду особисто й сам оплачує роботу адвокатів — «Укрпошта» цих витрат не несе. У разі перемоги планує вимагати їх відшкодування.
23 червня НБУ зобов’язав Кабмін відсторонити Смілянського протягом п’яти робочих днів і призначити нового керівника впродовж двох місяців. Регулятор визнав його таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг.
Смілянський тоді заявив про намір оскаржити рішення, назвавши його зведенням особистих рахунків із головою НБУ Андрієм Пишним. Уже 1 липня він повідомив, що продовжує виконувати обов’язки в повному обсязі, а компанія працює у штатному режимі.
Суперечка має тривалу передісторію. Із 2016 року «Укрпошта» просуває створення поштового банку, однак це питання залишається предметом дискусій із НБУ. У 2026 році регулятор висловлював зауваження щодо професійної придатності Смілянського, а компанія отримувала штрафи за порушення у сфері платіжних послуг і фінансового моніторингу.
Сам Смілянський пов’язує дії НБУ зі своєю ідеєю поштового банку та критикою Пишного. Це його позиція, яку він тепер має намір обстоювати в суді.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Конфлікт між генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським і Національним банком переходить у судову площину. Адвокати посадовця подали позов із вимогою скасувати рішення регулятора, який визнав його професійно непридатним і зажадав відсторонити від керівництва компанією.
Смілянський називає рішення незаконним та упередженим. За його словами, до керівників інших банків і фінансових установ не застосовували аналогічного підходу навіть після значно більших штрафів. Як приклад він згадав ситуацію навколо «Сенс Банку» та його фінансового моніторингу.
Про подання позову Смілянський повідомив 16 вересня у Facebook. Він наголосив: звернувся до суду особисто й сам оплачує роботу адвокатів — «Укрпошта» цих витрат не несе. У разі перемоги планує вимагати їх відшкодування.
23 червня НБУ зобов’язав Кабмін відсторонити Смілянського протягом п’яти робочих днів і призначити нового керівника впродовж двох місяців. Регулятор визнав його таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг.
Смілянський тоді заявив про намір оскаржити рішення, назвавши його зведенням особистих рахунків із головою НБУ Андрієм Пишним. Уже 1 липня він повідомив, що продовжує виконувати обов’язки в повному обсязі, а компанія працює у штатному режимі.
Суперечка має тривалу передісторію. Із 2016 року «Укрпошта» просуває створення поштового банку, однак це питання залишається предметом дискусій із НБУ. У 2026 році регулятор висловлював зауваження щодо професійної придатності Смілянського, а компанія отримувала штрафи за порушення у сфері платіжних послуг і фінансового моніторингу.
Сам Смілянський пов’язує дії НБУ зі своєю ідеєю поштового банку та критикою Пишного. Це його позиція, яку він тепер має намір обстоювати в суді.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡88👍17🤔13😁5🤬3❤1
Складів меншає, оренда дорожчає: ставки в Україні зросли на 12–13%
Російські удари загострюють дефіцит складських приміщень в Україні. За останні кілька місяців оренда якісних площ подорожчала в середньому на 12–13%. За оцінкою директорки компанії UTG Євгенії Локтіонової, руйнування та скорочення пропозиції дедалі більше дозволяють власникам складів диктувати умови.
У Київському регіоні оренда складів класу А коштує переважно $5–5,5 за квадратний метр на місяць без ПДВ та експлуатаційних витрат. Для найбільш затребуваних або захищених об’єктів ставка сягає $6. У західних областях, зокрема Львівській, — $6–7.
Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» із посиланням на UTG.
Масштаб втрат пояснює тиск на ціни. За дослідженням WINHUB, на початок вересня російські атаки знищили 2,1 млн квадратних метрів складів класів А та Б — половину площ, які Україна мала на початку 2022 року. За 2022–2026 роки збудували 800 тисяч квадратних метрів, що лише частково компенсувало руйнування.
Найгостріша ситуація — у столичному регіоні. За вісім місяців 2026 року тут втрачено більше складських площ, ніж за попередні чотири роки разом. Сукупні втрати сягнули 1,5 млн квадратних метрів, або 68% складського фонду.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Російські удари загострюють дефіцит складських приміщень в Україні. За останні кілька місяців оренда якісних площ подорожчала в середньому на 12–13%. За оцінкою директорки компанії UTG Євгенії Локтіонової, руйнування та скорочення пропозиції дедалі більше дозволяють власникам складів диктувати умови.
У Київському регіоні оренда складів класу А коштує переважно $5–5,5 за квадратний метр на місяць без ПДВ та експлуатаційних витрат. Для найбільш затребуваних або захищених об’єктів ставка сягає $6. У західних областях, зокрема Львівській, — $6–7.
Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» із посиланням на UTG.
Масштаб втрат пояснює тиск на ціни. За дослідженням WINHUB, на початок вересня російські атаки знищили 2,1 млн квадратних метрів складів класів А та Б — половину площ, які Україна мала на початку 2022 року. За 2022–2026 роки збудували 800 тисяч квадратних метрів, що лише частково компенсувало руйнування.
Найгостріша ситуація — у столичному регіоні. За вісім місяців 2026 року тут втрачено більше складських площ, ніж за попередні чотири роки разом. Сукупні втрати сягнули 1,5 млн квадратних метрів, або 68% складського фонду.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢62👎3❤2😁1😱1
📦 ПДВ на посилки до €150: Рада з третьої спроби підтримала законопроєкт у першому читанні
Верховна Рада зробила перший крок до скасування податкової пільги на недорогі закордонні посилки. 16 вересня законопроєкт №16051-1 підтримали в першому читанні 273 депутати. Для цього знадобилося три спроби.
Перед голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що зволікання вже коштує Україні міжнародної підтримки: за його словами, очікувані у вересні €4 млрд допомоги країна цього місяця не отримає. Запровадження ПДВ на міжнародні посилки залишається умовою для наступного траншу за програмою МВФ.
Документ передбачає ПДВ за ставкою 20% на дистанційні покупки товарів вартістю до €150, які надсилають з-за кордону фізичним особам в Україні. Нараховувати й сплачувати податок мають іноземні маркетплейси та онлайн-платформи або визначені ними посередники в Україні.
Про результати голосування стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради.
Передбачено й винятки. Від ПДВ пропонують звільнити некомерційні відправлення між фізичними особами вартістю до €45, а також товари до €150 у несупроводжуваному багажі, крім підакцизних. Окреме звільнення передбачене для товарів для потреб безпеки й оборони, зокрема відповідного енергетичного обладнання та продукції для сил оборони.
Надходження планують спрямовувати до спеціального фонду держбюджету на потреби ЗСУ. За оцінкою авторів, зміни можуть приносити близько 10 млрд грн щороку та вирівняти умови конкуренції українських й іноземних продавців.
Нові правила ще не запроваджені: попереду подальший розгляд документа. Основні зміни мають почати діяти через 45 днів після опублікування рішення Кабміну про готовність системи, але не раніше 1 липня 2027 року.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Верховна Рада зробила перший крок до скасування податкової пільги на недорогі закордонні посилки. 16 вересня законопроєкт №16051-1 підтримали в першому читанні 273 депутати. Для цього знадобилося три спроби.
Перед голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що зволікання вже коштує Україні міжнародної підтримки: за його словами, очікувані у вересні €4 млрд допомоги країна цього місяця не отримає. Запровадження ПДВ на міжнародні посилки залишається умовою для наступного траншу за програмою МВФ.
Документ передбачає ПДВ за ставкою 20% на дистанційні покупки товарів вартістю до €150, які надсилають з-за кордону фізичним особам в Україні. Нараховувати й сплачувати податок мають іноземні маркетплейси та онлайн-платформи або визначені ними посередники в Україні.
Про результати голосування стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради.
Передбачено й винятки. Від ПДВ пропонують звільнити некомерційні відправлення між фізичними особами вартістю до €45, а також товари до €150 у несупроводжуваному багажі, крім підакцизних. Окреме звільнення передбачене для товарів для потреб безпеки й оборони, зокрема відповідного енергетичного обладнання та продукції для сил оборони.
Надходження планують спрямовувати до спеціального фонду держбюджету на потреби ЗСУ. За оцінкою авторів, зміни можуть приносити близько 10 млрд грн щороку та вирівняти умови конкуренції українських й іноземних продавців.
Нові правила ще не запроваджені: попереду подальший розгляд документа. Основні зміни мають почати діяти через 45 днів після опублікування рішення Кабміну про готовність системи, але не раніше 1 липня 2027 року.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍111👎28🤡22😢5❤4🔥2😁1
США визнали наявність зброї на орбіті: космічне протистояння стає відкритим
Сполучені Штати публічно підтвердили, що мають зброю на навколоземній орбіті. Вашингтон пояснює її призначення захистом своїх військ і стримуванням загроз із боку Китаю та Росії.
14 вересня міністр Повітряних сил США Трой Мейнк заявив про наявність орбітальних систем озброєння. Наступного дня це підтвердив керівник Космічних сил Дуглас Шісс. Типи зброї та її можливості обидва посадовці розкривати відмовилися.
Як пише Reuters, це найчіткіше досі визнання Пентагоном наявності американської зброї в космосі. Представник Космічного командування Річард Палмер пояснив: відкритість щодо таких можливостей має стримувати противників.
Супутники давно забезпечують зв’язок, навігацію та розвідку. Тепер військові дедалі частіше розглядають їх як платформи для глушіння сигналів, засліплення сенсорів лазерами чи захоплення інших апаратів. Китай ще 2022 року продемонстрував здатність переміщувати інший космічний апарат за допомогою супутника.
Пекін заявив про неприйнятність гонки озброєнь у космосі, Москва — про загрозу його стабільності. Водночас США, Китай і Росія роками розвивають можливості впливу на чужі супутники.
Невизначеність теж може підживлювати гонку озброєнь. Дослідник Крейг Альберт застерігає: не знаючи характеристик американських систем, суперники можуть припустити найгірше й прискорити власні військові програми.
🎬 Нагадуємо, що у нас на каналі є відео
Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Сполучені Штати публічно підтвердили, що мають зброю на навколоземній орбіті. Вашингтон пояснює її призначення захистом своїх військ і стримуванням загроз із боку Китаю та Росії.
14 вересня міністр Повітряних сил США Трой Мейнк заявив про наявність орбітальних систем озброєння. Наступного дня це підтвердив керівник Космічних сил Дуглас Шісс. Типи зброї та її можливості обидва посадовці розкривати відмовилися.
Як пише Reuters, це найчіткіше досі визнання Пентагоном наявності американської зброї в космосі. Представник Космічного командування Річард Палмер пояснив: відкритість щодо таких можливостей має стримувати противників.
Супутники давно забезпечують зв’язок, навігацію та розвідку. Тепер військові дедалі частіше розглядають їх як платформи для глушіння сигналів, засліплення сенсорів лазерами чи захоплення інших апаратів. Китай ще 2022 року продемонстрував здатність переміщувати інший космічний апарат за допомогою супутника.
Пекін заявив про неприйнятність гонки озброєнь у космосі, Москва — про загрозу його стабільності. Водночас США, Китай і Росія роками розвивають можливості впливу на чужі супутники.
Невизначеність теж може підживлювати гонку озброєнь. Дослідник Крейг Альберт застерігає: не знаючи характеристик американських систем, суперники можуть припустити найгірше й прискорити власні військові програми.
Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤19😁12✍9👍4🤯3🌚2
Україна має стратегії. Але чи має систему?
На папері ветеранська політика України охоплює майже все: медичну й психологічну допомогу, реабілітацію, освіту, роботу, підприємництво, житло та підтримку родин. Наприкінці 2024 року уряд затвердив дві ключові стратегії, які мали закласти основу для повернення військових до цивільного життя.
Але між планами та реальністю залишається велика прогалина. Після звільнення зі служби ветерану можуть одночасно знадобитися лікування, психологічна підтримка, соціальні послуги, перекваліфікація, житло і робота. Для держави це різні напрями, за які відповідають різні установи. Для ветерана — одна проблема: як повернутися до нормального життя.
Україна досі не має єдиного обов’язкового маршруту, який супроводжував би людину від підготовки до звільнення до повноцінного повернення в цивільне життя. Не визначено й установу, відповідальну за кінцевий результат: чи вчасно виявили потреби ветерана, чи передали необхідну інформацію, чи отримав він усі пов’язані між собою послуги та чи зміг знову стати самостійним.
Цю проблему визнають і міжнародні експерти. У доповіді ОЕСР за 2026 рік зазначено, що інтегрованої системи переходу до цивільного життя в Україні ще немає: медицина, соціальна підтримка, освіта, зайнятість і допомога з підприємництвом розподілені між різними органами.
На рівні громад це призводить до бюрократичного блукання. Дослідження в п’яти областях виявило нестачу даних, фінансування та фахівців, слабку взаємодію між установами й нерівний доступ до допомоги. Після виписки з лікарні координація між медиками, соціальними службами та громадою нерідко лягає на самого ветерана або його родину.
Україна вже має стратегії та програми, але вони поки що більше нагадують набір окремих деталей, ніж цілісний механізм. Потрібні чіткий маршрут ветерана, спільні стандарти послуг, належне фінансування, обмін інформацією та відповідальний за результат. Інакше підтримка залежатиме від місця проживання, спроможності громади та випадкової допомоги небайдужих людей. Для країни з мільйонами ветеранів і членів їхніх родин це вже не лише соціальна проблема, а й ризик втрати людського капіталу.
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Аналітичний звіт та відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
На папері ветеранська політика України охоплює майже все: медичну й психологічну допомогу, реабілітацію, освіту, роботу, підприємництво, житло та підтримку родин. Наприкінці 2024 року уряд затвердив дві ключові стратегії, які мали закласти основу для повернення військових до цивільного життя.
Але між планами та реальністю залишається велика прогалина. Після звільнення зі служби ветерану можуть одночасно знадобитися лікування, психологічна підтримка, соціальні послуги, перекваліфікація, житло і робота. Для держави це різні напрями, за які відповідають різні установи. Для ветерана — одна проблема: як повернутися до нормального життя.
Україна досі не має єдиного обов’язкового маршруту, який супроводжував би людину від підготовки до звільнення до повноцінного повернення в цивільне життя. Не визначено й установу, відповідальну за кінцевий результат: чи вчасно виявили потреби ветерана, чи передали необхідну інформацію, чи отримав він усі пов’язані між собою послуги та чи зміг знову стати самостійним.
Цю проблему визнають і міжнародні експерти. У доповіді ОЕСР за 2026 рік зазначено, що інтегрованої системи переходу до цивільного життя в Україні ще немає: медицина, соціальна підтримка, освіта, зайнятість і допомога з підприємництвом розподілені між різними органами.
На рівні громад це призводить до бюрократичного блукання. Дослідження в п’яти областях виявило нестачу даних, фінансування та фахівців, слабку взаємодію між установами й нерівний доступ до допомоги. Після виписки з лікарні координація між медиками, соціальними службами та громадою нерідко лягає на самого ветерана або його родину.
Україна вже має стратегії та програми, але вони поки що більше нагадують набір окремих деталей, ніж цілісний механізм. Потрібні чіткий маршрут ветерана, спільні стандарти послуг, належне фінансування, обмін інформацією та відповідальний за результат. Інакше підтримка залежатиме від місця проживання, спроможності громади та випадкової допомоги небайдужих людей. Для країни з мільйонами ветеранів і членів їхніх родин це вже не лише соціальна проблема, а й ризик втрати людського капіталу.
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Аналітичний звіт та відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
💯36👍14❤1😢1
Війна в Україні змушує Європу шукати дешевші ракети й нарощувати арсенали
Європейські армії переглядають підхід до озброєння: війни в Україні та на Близькому Сході показали, як швидко вичерпуються запаси дорогих ракет. Промисловість, роками налаштована на невеликі партії складної зброї, мусить готуватися до тривалого протистояння.
Нові виробники пропонують дешевші системи для масового випуску. У червні Нідерланди замовили для України 700 крилатих ракет Ruta Block 2 компанії Destinus за €250 млн. Велика Британія уклала перші контракти на перехоплювачі Skyhammer від Cambridge Aerospace.
Як пише Reuters, український досвід уже демонструє економіку такої оборони: кулемети, дрони-перехоплювачі та радіоелектронна боротьба допомагають зберігати дорогі ракети для складніших цілей.
Українська Fire Point прагне створити перехоплювач балістичних ракет вартістю менш ніж €1 млн — приблизно вчетверо-вшестеро дешевший за американський перехоплювач Patriot. Успішне перехоплення компанія сподівається продемонструвати до середини 2027 року.
Cambridge Aerospace планує до кінця першого кварталу 2027-го випускати 2500 перехоплювачів щомісяця. Однак нарощування виробництва потребує комплектувальних, дозволів і нових потужностей.
Більшість дешевших розробок призначена проти дронів і крилатих ракет. Вони мають доповнювати сучасну протиповітряну оборону. Здатність швидко поповнювати арсенали, вважають представники галузі, сама може стати чинником стримування противника.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європейські армії переглядають підхід до озброєння: війни в Україні та на Близькому Сході показали, як швидко вичерпуються запаси дорогих ракет. Промисловість, роками налаштована на невеликі партії складної зброї, мусить готуватися до тривалого протистояння.
Нові виробники пропонують дешевші системи для масового випуску. У червні Нідерланди замовили для України 700 крилатих ракет Ruta Block 2 компанії Destinus за €250 млн. Велика Британія уклала перші контракти на перехоплювачі Skyhammer від Cambridge Aerospace.
Як пише Reuters, український досвід уже демонструє економіку такої оборони: кулемети, дрони-перехоплювачі та радіоелектронна боротьба допомагають зберігати дорогі ракети для складніших цілей.
Українська Fire Point прагне створити перехоплювач балістичних ракет вартістю менш ніж €1 млн — приблизно вчетверо-вшестеро дешевший за американський перехоплювач Patriot. Успішне перехоплення компанія сподівається продемонструвати до середини 2027 року.
Cambridge Aerospace планує до кінця першого кварталу 2027-го випускати 2500 перехоплювачів щомісяця. Однак нарощування виробництва потребує комплектувальних, дозволів і нових потужностей.
Більшість дешевших розробок призначена проти дронів і крилатих ракет. Вони мають доповнювати сучасну протиповітряну оборону. Здатність швидко поповнювати арсенали, вважають представники галузі, сама може стати чинником стримування противника.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤39👍12🙏8
Ціна держави
📦 ПДВ на посилки до €150: Рада з третьої спроби підтримала законопроєкт у першому читанні Верховна Рада зробила перший крок до скасування податкової пільги на недорогі закордонні посилки. 16 вересня законопроєкт №16051-1 підтримали в першому читанні 273 депутати.…
Нарешті просування. Сьогодні записували разом з Останнім капіталістом подкаст "Шаг за шагом" про схеми ухилення податків і торкнулися цієї теми.
80% посилок - це товари з КНР.
90% товарів - це косметика, аксесуари, одяг і взуття. Тобто те, що виробляється в Україні і є альтернативи.
20 млрд грн - сума, яку економлять іноземні виробники завдяки пільгам.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
80% посилок - це товари з КНР.
90% товарів - це косметика, аксесуари, одяг і взуття. Тобто те, що виробляється в Україні і є альтернативи.
20 млрд грн - сума, яку економлять іноземні виробники завдяки пільгам.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍123🤡35😁5🤔5🔥4💯3🖕2
Інвестиційні роздуми від каналу @NickUACatInvest
Дно BTC завжди збігалося з перезавантаженням ринку США
Сьогодні хочу обговорити цікаву статистику. Читати її варто разом із моїми попередніми спостереженнями щодо S&P500 і ринку загалом.
Якщо абстрагуватися від особистих очікувань щодо ринку і просто подивитися на графіки біткоїна та американського індексу, видно доволі цікаву закономірність.
За всю історію BTC формування дна перед новим великим трендом зростання завжди супроводжувалося корекцією американського фондового ринку. Так було в кожному циклі: 2011, 2015, 2018, 2020 і 2022. Щоразу S&P500 проходив через своє освіжаюче перезавантаження зі зниженням на 15-35% (корекція — це зниження індексу від історичного максимуму, прийнято відлічувати від 10%). І лише після цього на біткоїні починалося повноцінне зростання.
Логіка за цим є. Біткоїн — найризиковіший актив у ланцюжку, на ньому першому відіграють і страх, і жадібність. Поки ринок США коштує дорого, гроші спокійно сидять в акціях. Перезавантаження вимиває плечі (позиції на позикові гроші), обнуляє ейфорію і розвертає цикл ліквідності — і вже на дешевих грошах BTC іде вгору швидше за всіх.
У поточному циклі поки що все виглядає інакше. На ймовірному мінімумі біткоїна в липні американський фондовий ринок був лише за 5% від свого історичного максимуму. Жодного перезавантаження не було.
Тобто якщо $57K справді виявляться остаточним дном цього циклу, це буде суттєвою відмінністю від усієї попередньої історії BTC. Уперше мінімум сформований без повноцінного перезавантаження американського ринку. Причому йдеться не про один-два схожі випадки — закономірність трималася всю історію активу.
Висновок.
Сценаріїв два, і обидва корисно тримати в голові.
Перший — закономірність зламалася. Тоді доведеться визнати, що з приходом ETF та інституційних грошей біткоїн почав жити за своєю логікою і перестав бути просто найризиковішою частиною портфеля. Ринки змінюються, таке буває.
Другий — закономірність просто ще не відпрацювала. Тоді попереду те саме освіжаюче зниження на 15-35%, а липневі $57K — не фінальне дно.
І ось тут найважливіше для мислення. Якщо найближчими місяцями S&P500 все ж пройде через перезавантаження, то, що в моменті сприйматимуть як черговий «кінець світу», історично виявлялося початком нового циклу BTC, а пізніше і новим циклом для S&P500. Люди панікуватимуть, а кіт у такі дні просто йде до миски — і це працює краще, ніж продавати на низах.
Практичний момент: не варто чекати на обвал як на сигнал до купівлі (можна прочекати роками) і не варто сприймати обвал як привід вийти. Корисніше заздалегідь визначити рівні, на яких будеш заходити, і тримати під це кеш. Тоді будь-який із двох сценаріїв ти зустрічаєш із планом, а не з емоціями. Особисто я люблю керуватися статистикою та математичним очікуванням, тому більше схиляюся до сценарію перезавантаження ринку в жовтні або одразу після проміжних виборів у США в листопаді і планую купувати біткоїн драбинкою від $60K і нижче, а також заздалегідь відібрані акції, на які будуть хороші знижки в момент корекції.
#реклама
Дно BTC завжди збігалося з перезавантаженням ринку США
Сьогодні хочу обговорити цікаву статистику. Читати її варто разом із моїми попередніми спостереженнями щодо S&P500 і ринку загалом.
Якщо абстрагуватися від особистих очікувань щодо ринку і просто подивитися на графіки біткоїна та американського індексу, видно доволі цікаву закономірність.
За всю історію BTC формування дна перед новим великим трендом зростання завжди супроводжувалося корекцією американського фондового ринку. Так було в кожному циклі: 2011, 2015, 2018, 2020 і 2022. Щоразу S&P500 проходив через своє освіжаюче перезавантаження зі зниженням на 15-35% (корекція — це зниження індексу від історичного максимуму, прийнято відлічувати від 10%). І лише після цього на біткоїні починалося повноцінне зростання.
Логіка за цим є. Біткоїн — найризиковіший актив у ланцюжку, на ньому першому відіграють і страх, і жадібність. Поки ринок США коштує дорого, гроші спокійно сидять в акціях. Перезавантаження вимиває плечі (позиції на позикові гроші), обнуляє ейфорію і розвертає цикл ліквідності — і вже на дешевих грошах BTC іде вгору швидше за всіх.
У поточному циклі поки що все виглядає інакше. На ймовірному мінімумі біткоїна в липні американський фондовий ринок був лише за 5% від свого історичного максимуму. Жодного перезавантаження не було.
Тобто якщо $57K справді виявляться остаточним дном цього циклу, це буде суттєвою відмінністю від усієї попередньої історії BTC. Уперше мінімум сформований без повноцінного перезавантаження американського ринку. Причому йдеться не про один-два схожі випадки — закономірність трималася всю історію активу.
Висновок.
Сценаріїв два, і обидва корисно тримати в голові.
Перший — закономірність зламалася. Тоді доведеться визнати, що з приходом ETF та інституційних грошей біткоїн почав жити за своєю логікою і перестав бути просто найризиковішою частиною портфеля. Ринки змінюються, таке буває.
Другий — закономірність просто ще не відпрацювала. Тоді попереду те саме освіжаюче зниження на 15-35%, а липневі $57K — не фінальне дно.
І ось тут найважливіше для мислення. Якщо найближчими місяцями S&P500 все ж пройде через перезавантаження, то, що в моменті сприйматимуть як черговий «кінець світу», історично виявлялося початком нового циклу BTC, а пізніше і новим циклом для S&P500. Люди панікуватимуть, а кіт у такі дні просто йде до миски — і це працює краще, ніж продавати на низах.
Практичний момент: не варто чекати на обвал як на сигнал до купівлі (можна прочекати роками) і не варто сприймати обвал як привід вийти. Корисніше заздалегідь визначити рівні, на яких будеш заходити, і тримати під це кеш. Тоді будь-який із двох сценаріїв ти зустрічаєш із планом, а не з емоціями. Особисто я люблю керуватися статистикою та математичним очікуванням, тому більше схиляюся до сценарію перезавантаження ринку в жовтні або одразу після проміжних виборів у США в листопаді і планую купувати біткоїн драбинкою від $60K і нижче, а також заздалегідь відібрані акції, на які будуть хороші знижки в момент корекції.
#реклама
👍21🤔10❤7🔥5👎2