Конгрес США підтримав нові санкції проти Росії: рішення за Трампом
Палата представників США 16 вересня схвалила законопроєкт, покликаний посилити економічний тиск на Росію через війну проти України. За проголосували 262 конгресмени, проти — 159. Сенат підтримав документ ще в серпні, тож тепер його передають на підпис Дональду Трампу.
Під обмеження мають потрапити російська енергетика, оборонна промисловість і «тіньовий флот» танкерів, який допомагає обходити санкції. Документ також дозволяє президентові запроваджувати високі мита проти Китаю, Індії та інших покупців російських нафти й газу, щоб спонукати їх скоротити залежність від цих поставок. Передбачено й продовження санкцій проти Ірану.
Як повідомляє Reuters, шлях законопроєкту через Конгрес тривав майже півтора року. Його назвали на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, який представив ініціативу у квітні 2025-го.
Голосування оголило розбіжності у Вашингтоні. Керівництво демократів застерігає: документ розширює тарифні повноваження Трампа, але залишає можливість не застосовувати санкції з міркувань національних інтересів. Критики також побоюються удару по союзниках США та зростання споживчих цін.
Прихильники вважають законопроєкт сигналом підтримки України й засобом примусити Москву до переговорів. Володимир Зеленський закликав довести його ухвалення до кінця.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Палата представників США 16 вересня схвалила законопроєкт, покликаний посилити економічний тиск на Росію через війну проти України. За проголосували 262 конгресмени, проти — 159. Сенат підтримав документ ще в серпні, тож тепер його передають на підпис Дональду Трампу.
Під обмеження мають потрапити російська енергетика, оборонна промисловість і «тіньовий флот» танкерів, який допомагає обходити санкції. Документ також дозволяє президентові запроваджувати високі мита проти Китаю, Індії та інших покупців російських нафти й газу, щоб спонукати їх скоротити залежність від цих поставок. Передбачено й продовження санкцій проти Ірану.
Як повідомляє Reuters, шлях законопроєкту через Конгрес тривав майже півтора року. Його назвали на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, який представив ініціативу у квітні 2025-го.
Голосування оголило розбіжності у Вашингтоні. Керівництво демократів застерігає: документ розширює тарифні повноваження Трампа, але залишає можливість не застосовувати санкції з міркувань національних інтересів. Критики також побоюються удару по союзниках США та зростання споживчих цін.
Прихильники вважають законопроєкт сигналом підтримки України й засобом примусити Москву до переговорів. Володимир Зеленський закликав довести його ухвалення до кінця.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥49🙏14❤7👍5👏4🥱3
До тисячі поранених на день: Німеччина готує лікарні до можливої війни
Німеччина перевіряє, чи витримає її медична система наслідки можливого нападу Росії на НАТО. За сценарними розрахунками Бундесверу, країна може приймати до тисячі поранених військових щодня. П’ять військових госпіталів швидко заповняться, тож значне навантаження ляже на цивільні лікарні.
В Ульмі розглядають відновлення підземного медичного комплексу часів холодної війни. Збудований 1979 року бункер розрахований на перебування до 2000 людей протягом 90 днів. Проте модернізація вентиляції та електропостачання потребуватиме мільйонів євро.
Як пише Bloomberg, проблема виходить далеко за межі кількості ліжок. Потрібні стійкі поставки ліків, підготовлений персонал і координація військової та цивільної медицини.
Досвід лікування бойових травм мають лише кількасот німецьких лікарів. Попит на спеціальні курси високий, але найінтенсивніші програми здатні підготувати лише 50–100 хірургів на рік.
У березні військові вже відпрацьовували евакуацію поранених до Берліна та Бранденбургу за сценарієм нападу на Литву. Навчання пройшли успішно, однак взаємодія потребує подальшого відпрацювання.
Ще одна вразливість — залежність від китайських компонентів для антибіотиків і знеболювальних. Лікарні збільшують запаси, проте обмежені бюджетами. Український досвід, наведений у матеріалі, показує значення укриттів, резервного живлення та здатності швидко перебудовувати роботу під обстрілами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Німеччина перевіряє, чи витримає її медична система наслідки можливого нападу Росії на НАТО. За сценарними розрахунками Бундесверу, країна може приймати до тисячі поранених військових щодня. П’ять військових госпіталів швидко заповняться, тож значне навантаження ляже на цивільні лікарні.
В Ульмі розглядають відновлення підземного медичного комплексу часів холодної війни. Збудований 1979 року бункер розрахований на перебування до 2000 людей протягом 90 днів. Проте модернізація вентиляції та електропостачання потребуватиме мільйонів євро.
Як пише Bloomberg, проблема виходить далеко за межі кількості ліжок. Потрібні стійкі поставки ліків, підготовлений персонал і координація військової та цивільної медицини.
Досвід лікування бойових травм мають лише кількасот німецьких лікарів. Попит на спеціальні курси високий, але найінтенсивніші програми здатні підготувати лише 50–100 хірургів на рік.
У березні військові вже відпрацьовували евакуацію поранених до Берліна та Бранденбургу за сценарієм нападу на Литву. Навчання пройшли успішно, однак взаємодія потребує подальшого відпрацювання.
Ще одна вразливість — залежність від китайських компонентів для антибіотиків і знеболювальних. Лікарні збільшують запаси, проте обмежені бюджетами. Український досвід, наведений у матеріалі, показує значення укриттів, резервного живлення та здатності швидко перебудовувати роботу під обстрілами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍54🥱23😱5✍4🙏3❤1😁1
Ціна держави
💰 Держбюджет-2027: оборона майже 4,9 трлн грн, міжнародне фінансування — $52,6 млрд Кабмін схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік. Головним пріоритетом залишається оборона, але уряд також планує збільшити фінансування освіти, медицини та соціальної…
Шо я вам скажу за той бюджет України на 2027 рік: він «не сходиться» десь на $ 37 мільярдів:
- Податки: в бюджеті закладено «додаткових доходів» від ще нереалізованих податкових ініціатив (50% податку для банків, податок на дешеві посилки, збільшення ставки ПДВ до 21%, збільшення ставки акцизу на паливо, і ще якісь покращення митних зборів) на загальну суму $ 3,9-4,1 мільярдів. Ну, є якийсь шанс, що ці ініціативи будуть підтримані, але це далеко не гарантовано.
- Міжнародне фінансування: у наступному році від наших іноземних партнерів передбачено отримати $ 89,7 мільярдів боргового та грантового фінансування. Із них, поки що «відомі» джерела «покривають» лише $ 56,0 - 57,1 мільярдів. Де взяти ще $ 32,6 мільярдів (чи то навіть $ 33,7) поки що ясності немає.
- Тобто, сумарна потенційна діра на наступний рік наразі складає $ 36,5 – 37,8 мільярдів.
Цікаво, що бюджет на 2026 рік «не сходився» із самого початку на $ 19,4 мільярди (18,1 – невідоме фінансування, 1,3 – незатверджені податки). Тепер, як ми чуємо звідусіль, він вже не сходиться на $ 27 мільярдів (хоча з тих пір міжнародне фінансування бюджету суттєво збільшилося).
Тож із нашими підходами до недопланування воєнних видатків, можна сміливо казати про те, що бюджет 2027 року (без додаткових податків та додаткового міжнародного фінансування) може не зійтися десь на 50 із гаком мільярдів долярів.
Таким чином, до кінця 2027 року нам не вистачає вже десь так $ 80 мільярдів. Це приблизно стільки, скільки бюджет зібрав податками за останні півтора роки.
via Олександр Паращій, Concord Capital
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
- Податки: в бюджеті закладено «додаткових доходів» від ще нереалізованих податкових ініціатив (50% податку для банків, податок на дешеві посилки, збільшення ставки ПДВ до 21%, збільшення ставки акцизу на паливо, і ще якісь покращення митних зборів) на загальну суму $ 3,9-4,1 мільярдів. Ну, є якийсь шанс, що ці ініціативи будуть підтримані, але це далеко не гарантовано.
- Міжнародне фінансування: у наступному році від наших іноземних партнерів передбачено отримати $ 89,7 мільярдів боргового та грантового фінансування. Із них, поки що «відомі» джерела «покривають» лише $ 56,0 - 57,1 мільярдів. Де взяти ще $ 32,6 мільярдів (чи то навіть $ 33,7) поки що ясності немає.
- Тобто, сумарна потенційна діра на наступний рік наразі складає $ 36,5 – 37,8 мільярдів.
Цікаво, що бюджет на 2026 рік «не сходився» із самого початку на $ 19,4 мільярди (18,1 – невідоме фінансування, 1,3 – незатверджені податки). Тепер, як ми чуємо звідусіль, він вже не сходиться на $ 27 мільярдів (хоча з тих пір міжнародне фінансування бюджету суттєво збільшилося).
Тож із нашими підходами до недопланування воєнних видатків, можна сміливо казати про те, що бюджет 2027 року (без додаткових податків та додаткового міжнародного фінансування) може не зійтися десь на 50 із гаком мільярдів долярів.
Таким чином, до кінця 2027 року нам не вистачає вже десь так $ 80 мільярдів. Це приблизно стільки, скільки бюджет зібрав податками за останні півтора роки.
via Олександр Паращій, Concord Capital
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😱72🤔23🤬10🤣6👨💻6🤡5❤3👏2😁1😢1😭1
Найвищі «дизельні» ціни на ринку впритул наблизились до 100 грн/л. Видно, що брати цей бар’єр не хочеться. Але цей драматичний момент триватиме недовго.
Наприклад, бензин сьогодні в одній з мереж тихенько подолав 90 грн/л, але він безумовно лишається «дизельній» тіні.
Вже тиждень європейські котирування дизпального тримаються +/- 1500 за тону. Вище було лише у квітні цього року, а раніше – ніколи. Тож ми всі очевидці історичних рекордів! Хай би їм грець…
(При цьому ціни на нафту всього якихось $108/бар., у 2008 бачили й 147! І те, що тоді не було таких цін на дизель, вказує на проблему саме з цим продуктом).
Черговим тригером стала успішність просування єменських хусітів, які атакували нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії і взяли під вогняний контроль Червоне море. На слуху більше заблокована Ормузька протока, а тим часом сауди тихенько експортували нафту та пальне через альтернативний експортний маршрут – Баб-ель-Мандебську протоку у Червоному морі. Саме її з минулого тижня контролюють хусіти – союзники Ірану.
Є питання, як так сталося при всіх фінансово-військових можливостях задіяних сторін, але ми ж вже знаємо, що винуваті ми.
По факту сьогодні собівартість останніх надходжень дизпального 95-96 грн/л, оптова ціна в центральному регіоні – 99. Відповідно, питання, «буде 100 чи не буде»?, вже треба переформулювати «коли буде вище 100?». За моїми відчуттями, це може статися вже сьогодні.
Чи означає це кінець світу? Авжеж ні! Ціна летить по всій планеті. Механізмів стримування у нас немає, оскільки немає грошей, щоб знижувати податки. Скажу більше, з нового року нас чекає планове підвищення акцизу, закладене в закон ще 2024 року.
Приємного мало, але ще раз: головне, що те пальне є. І головна задача насправді щоб забезпечити постачання й в подальшому, а ризиків вистачає, ця боротьба вже розпочалась.
І ще. Будь-яка криза минає, мине і ця.
via Сергій Куюн
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Наприклад, бензин сьогодні в одній з мереж тихенько подолав 90 грн/л, але він безумовно лишається «дизельній» тіні.
Вже тиждень європейські котирування дизпального тримаються +/- 1500 за тону. Вище було лише у квітні цього року, а раніше – ніколи. Тож ми всі очевидці історичних рекордів! Хай би їм грець…
(При цьому ціни на нафту всього якихось $108/бар., у 2008 бачили й 147! І те, що тоді не було таких цін на дизель, вказує на проблему саме з цим продуктом).
Черговим тригером стала успішність просування єменських хусітів, які атакували нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії і взяли під вогняний контроль Червоне море. На слуху більше заблокована Ормузька протока, а тим часом сауди тихенько експортували нафту та пальне через альтернативний експортний маршрут – Баб-ель-Мандебську протоку у Червоному морі. Саме її з минулого тижня контролюють хусіти – союзники Ірану.
Є питання, як так сталося при всіх фінансово-військових можливостях задіяних сторін, але ми ж вже знаємо, що винуваті ми.
По факту сьогодні собівартість останніх надходжень дизпального 95-96 грн/л, оптова ціна в центральному регіоні – 99. Відповідно, питання, «буде 100 чи не буде»?, вже треба переформулювати «коли буде вище 100?». За моїми відчуттями, це може статися вже сьогодні.
Чи означає це кінець світу? Авжеж ні! Ціна летить по всій планеті. Механізмів стримування у нас немає, оскільки немає грошей, щоб знижувати податки. Скажу більше, з нового року нас чекає планове підвищення акцизу, закладене в закон ще 2024 року.
Приємного мало, але ще раз: головне, що те пальне є. І головна задача насправді щоб забезпечити постачання й в подальшому, а ризиків вистачає, ця боротьба вже розпочалась.
І ще. Будь-яка криза минає, мине і ця.
via Сергій Куюн
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢38👍19🤷♂4😱4🙏3🤬2
Два російські НПЗ зупинили переробку нафти після атак українських дронів
Сизранський і Саратовський нафтопереробні заводи «Роснефти» припинили переробку нафти після ударів українських безпілотників. За даними галузевих джерел, підприємство в Сизрані зупинилося 15 вересня, у Саратові — 11 вересня.
На Сизранському НПЗ пошкоджено кілька об’єктів, зокрема основну установку первинної переробки нафти потужністю 17,1 тисячі тонн на добу. На неї припадає близько 71% потужностей заводу. Ремонт може тривати щонайменше місяць.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на три джерела в галузі.
Друга установка Сизранського заводу, здатна переробляти 7,1 тисячі тонн нафти щодня, ще перебуває на ремонті після липневої атаки. Новий удар фактично позбавив підприємство решти потужностей первинної переробки.
Саратовський НПЗ також не встигає оговтатися від попередніх пошкоджень. Після атаки 2 серпня він простоював кілька тижнів. Чергова зупинка сталася 8 вересня через пошкодження обладнання та пожежі. Відновити переробку планували 10–11 вересня, але нова атака зірвала ці плани.
Зупинка двох підприємств загрожує посиленням дефіциту пального на російському ринку. На тлі перебоїв із постачанням Росія вже обмежила експорт бензину, дизеля та авіаційного пального.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Сизранський і Саратовський нафтопереробні заводи «Роснефти» припинили переробку нафти після ударів українських безпілотників. За даними галузевих джерел, підприємство в Сизрані зупинилося 15 вересня, у Саратові — 11 вересня.
На Сизранському НПЗ пошкоджено кілька об’єктів, зокрема основну установку первинної переробки нафти потужністю 17,1 тисячі тонн на добу. На неї припадає близько 71% потужностей заводу. Ремонт може тривати щонайменше місяць.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на три джерела в галузі.
Друга установка Сизранського заводу, здатна переробляти 7,1 тисячі тонн нафти щодня, ще перебуває на ремонті після липневої атаки. Новий удар фактично позбавив підприємство решти потужностей первинної переробки.
Саратовський НПЗ також не встигає оговтатися від попередніх пошкоджень. Після атаки 2 серпня він простоював кілька тижнів. Чергова зупинка сталася 8 вересня через пошкодження обладнання та пожежі. Відновити переробку планували 10–11 вересня, але нова атака зірвала ці плани.
Зупинка двох підприємств загрожує посиленням дефіциту пального на російському ринку. На тлі перебоїв із постачанням Росія вже обмежила експорт бензину, дизеля та авіаційного пального.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥94❤8👏3
Ціна держави
Конгрес США підтримав нові санкції проти Росії: рішення за Трампом Палата представників США 16 вересня схвалила законопроєкт, покликаний посилити економічний тиск на Росію через війну проти України. За проголосували 262 конгресмени, проти — 159. Сенат підтримав…
Законопроєкт, який Сенат ухвалив минулого місяця, передбачає удар по енергетичному сектору Росії через покарання найбільших покупців її нафти й газу. Мета — скоротити доходи, які Росія використовує для ведення війни проти України.
Палата представників США в середу проголосувала за ухвалення масштабного законопроєкту про запровадження санкцій проти Росії та Ірану. Тепер документ передано президенту Дональду Трампу на підпис.
За законопроєкт проголосували 262 конгресмени, 159 були проти.
61-сторінковий документ, який минулого місяця Сенат підтримав із результатом 86 голосів проти 11, отримав назву «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року» — на честь покійного сенатора, який був одним із найактивніших прихильників санкційної політики. Грем несподівано помер у липні.
Головна частина законопроєкту спрямована проти російського енергетичного сектору.
Документ дозволяє карати найбільших покупців російської нафти та газу, зокрема запроваджуючи мита на товари з таких країн. Серед потенційних цілей — Китай та Індія.
Мета законопроєкту — скоротити джерела доходів, які фінансують продовження Росією війни проти України, розпочатої у 2022 році.
Найважливішим новим інструментом закону є можливість запроваджувати мита до 100% на товари з третіх країн, які купують значні обсяги російських енергоносіїв.
Це відрізняється від попередньої версії законопроєкту 2025 року, яка передбачала універсальне мито у 500%. Нова версія передбачає більш диференційований підхід.
Водночас документ містить виняток для країн, які роблять значні кроки для скорочення залежності від російської енергетики, а їхній імпорт становить менш як 15% річного експорту російського природного газу.
Закон також надасть адміністрації Трампа можливість запроваджувати мита до 100% на китайський імпорт з міркувань національної безпеки, якщо Китай продовжить купувати російську нафту.
Такий підхід ґрунтується на припущенні, що високі американські мита змусить Китай скоротити імпорт російських енергоносіїв.
Окрім енергетичного сектору, законопроєкт передбачає санкції проти російських чиновників, олігархів, деяких членів їхніх сімей та російських фінансових установ.
На прохання Трампа пакет санкцій також розширює повноваження щодо обмежень, спрямованих на скорочення фінансування іранського військово-промислового та енергетичного секторів.
Палата представників США в середу проголосувала за ухвалення масштабного законопроєкту про запровадження санкцій проти Росії та Ірану. Тепер документ передано президенту Дональду Трампу на підпис.
За законопроєкт проголосували 262 конгресмени, 159 були проти.
61-сторінковий документ, який минулого місяця Сенат підтримав із результатом 86 голосів проти 11, отримав назву «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року» — на честь покійного сенатора, який був одним із найактивніших прихильників санкційної політики. Грем несподівано помер у липні.
Головна частина законопроєкту спрямована проти російського енергетичного сектору.
Документ дозволяє карати найбільших покупців російської нафти та газу, зокрема запроваджуючи мита на товари з таких країн. Серед потенційних цілей — Китай та Індія.
Мета законопроєкту — скоротити джерела доходів, які фінансують продовження Росією війни проти України, розпочатої у 2022 році.
Найважливішим новим інструментом закону є можливість запроваджувати мита до 100% на товари з третіх країн, які купують значні обсяги російських енергоносіїв.
Це відрізняється від попередньої версії законопроєкту 2025 року, яка передбачала універсальне мито у 500%. Нова версія передбачає більш диференційований підхід.
Водночас документ містить виняток для країн, які роблять значні кроки для скорочення залежності від російської енергетики, а їхній імпорт становить менш як 15% річного експорту російського природного газу.
Закон також надасть адміністрації Трампа можливість запроваджувати мита до 100% на китайський імпорт з міркувань національної безпеки, якщо Китай продовжить купувати російську нафту.
Такий підхід ґрунтується на припущенні, що високі американські мита змусить Китай скоротити імпорт російських енергоносіїв.
Окрім енергетичного сектору, законопроєкт передбачає санкції проти російських чиновників, олігархів, деяких членів їхніх сімей та російських фінансових установ.
На прохання Трампа пакет санкцій також розширює повноваження щодо обмежень, спрямованих на скорочення фінансування іранського військово-промислового та енергетичного секторів.
NBC News
House passes Russia sanctions bill named for Lindsey Graham, sending it to Trump
The legislation, which passed the Senate last month, would target Russia’s energy sector by punishing the largest buyers of its oil and gas to slash revenues Russia uses to attack Ukraine.
❤31👍17🔥10🤔8💯1
Телефон можна перевірити за IMEI: митниця запустила онлайн-сервіс
Перед купівлею мобільного телефону українці тепер можуть перевірити, чи є його IMEI у даних митного оформлення. Держмитслужба відкрила онлайн-сервіс для громадян і бізнесу.
Скористатися ним можна в електронному кабінеті митниці: достатньо ввести ідентифікатор пристрою та натиснути «Шукати». Система покаже, чи міститься цей номер серед відомостей про телефони, оформлені починаючи з 4 вересня 2026 року. Саме від цієї дати під час декларування ввезених мобільних телефонів подають IMEI кожного пристрою.
Про запуск перевірки повідомила Державна митна служба.
IMEI — унікальний міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання. Щоб його дізнатися, наберіть на телефоні
Покупцям сервіс допоможе отримати додаткову інформацію перед придбанням, продавцям та імпортерам — підтвердити наявність пристрою в митних даних. Державні органи зможуть використовувати його для виявлення ризиків незаконного ввезення.
Водночас перевірка має чіткі межі: вона не підтверджує справжність телефону, наявність гарантії чи відсутність операторського блокування. Не показує сервіс і того, чи перебуває пристрій у переліку викрадених. Телефони, оформлені раніше 4 вересня, ця перевірка не охоплює.
🎬 Нагадуємо, на нашому каналі є відео
1. Як і скільки заробляють на контрабанді: втрати для економіки України
2. Країни Балтії: від совкової митниці до сучасного сервісу на мільярди
3. Як Нідерланди заробляють мільярди на митниці
4. Секрет багатства ЄС: як єдина митна система зробила Європу торговим гігантом
5. Як Польща заробляє мільярди на митниці
6. Як податкова і митниця вбивають бізнес в Україні. Презумпція вини платника податків
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Перед купівлею мобільного телефону українці тепер можуть перевірити, чи є його IMEI у даних митного оформлення. Держмитслужба відкрила онлайн-сервіс для громадян і бізнесу.
Скористатися ним можна в електронному кабінеті митниці: достатньо ввести ідентифікатор пристрою та натиснути «Шукати». Система покаже, чи міститься цей номер серед відомостей про телефони, оформлені починаючи з 4 вересня 2026 року. Саме від цієї дати під час декларування ввезених мобільних телефонів подають IMEI кожного пристрою.
Про запуск перевірки повідомила Державна митна служба.
IMEI — унікальний міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання. Щоб його дізнатися, наберіть на телефоні
*#06#, перегляньте налаштування або упаковку. Якщо пристрій має кілька IMEI, митниця рекомендує перевірити кожен.Покупцям сервіс допоможе отримати додаткову інформацію перед придбанням, продавцям та імпортерам — підтвердити наявність пристрою в митних даних. Державні органи зможуть використовувати його для виявлення ризиків незаконного ввезення.
Водночас перевірка має чіткі межі: вона не підтверджує справжність телефону, наявність гарантії чи відсутність операторського блокування. Не показує сервіс і того, чи перебуває пристрій у переліку викрадених. Телефони, оформлені раніше 4 вересня, ця перевірка не охоплює.
1. Як і скільки заробляють на контрабанді: втрати для економіки України
2. Країни Балтії: від совкової митниці до сучасного сервісу на мільярди
3. Як Нідерланди заробляють мільярди на митниці
4. Секрет багатства ЄС: як єдина митна система зробила Європу торговим гігантом
5. Як Польща заробляє мільярди на митниці
6. Як податкова і митниця вбивають бізнес в Україні. Презумпція вини платника податків
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍39😁6👎2🤔2❤1✍1
Трамп обіцяє американцям по $5000, але республіканці не поспішають платити
Дональд Трамп запропонував виплатити по $5000 кожному повнолітньому громадянину США, якщо республіканці збережуть контроль над обома палатами Конгресу після проміжних виборів. Несподівана обіцянка затьмарила партійний з’їзд у Далласі, однак готового плану її реалізації немає.
Майже одразу віцепрезидент Джей Ді Венс уточнив: гроші призначатимуться середньому класу та працівникам. Отже, виплати можуть мати обмеження за доходами. Спікер Палати представників Майк Джонсон визнав, що однопартійці ще не встигли обговорити пропозицію.
Невизначеним залишається й фінансування. Програма може коштувати понад $1 трлн. Венс пропонує використати митні надходження, але від початку року вони становили лише $211 млрд. Міністр торгівлі Говард Латнік називає інші варіанти: плату за продовження віз заможним іноземцям або кошти від державної частки в Intel. Візова ініціатива поки не запрацювала.
Як зазначає The Wall Street Journal в авторській колонці, обіцянка наштовхнулася на спротив усередині Республіканської партії. Частина законодавців побоюється нового інфляційного поштовху, інші вважають роздачу грошей несумісною з курсом на скорочення видатків.
Конгресмен Ральф Норман нагадав про державний борг у $40 трлн і розкритикував прив’язування виплат до результату виборів. Навіть за перемоги республіканців їхня вузька більшість може ускладнити ухвалення такого дорогого рішення.
Трамп наполягає, що виконає обіцянку, і допускає виплати без погодження Конгресу. У колонці зауважують: спроба обійти його бюджетні повноваження неминуче спричинить судову суперечку.
Видання нагадує й про попередні нереалізовані ідеї президента — чеки на $2000 за рахунок мит та виплати із заощаджень від скорочення державних витрат. Тож, за оцінкою автора, американцям поки зарано закладати обіцяні $5000 у сімейні бюджети.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Дональд Трамп запропонував виплатити по $5000 кожному повнолітньому громадянину США, якщо республіканці збережуть контроль над обома палатами Конгресу після проміжних виборів. Несподівана обіцянка затьмарила партійний з’їзд у Далласі, однак готового плану її реалізації немає.
Майже одразу віцепрезидент Джей Ді Венс уточнив: гроші призначатимуться середньому класу та працівникам. Отже, виплати можуть мати обмеження за доходами. Спікер Палати представників Майк Джонсон визнав, що однопартійці ще не встигли обговорити пропозицію.
Невизначеним залишається й фінансування. Програма може коштувати понад $1 трлн. Венс пропонує використати митні надходження, але від початку року вони становили лише $211 млрд. Міністр торгівлі Говард Латнік називає інші варіанти: плату за продовження віз заможним іноземцям або кошти від державної частки в Intel. Візова ініціатива поки не запрацювала.
Як зазначає The Wall Street Journal в авторській колонці, обіцянка наштовхнулася на спротив усередині Республіканської партії. Частина законодавців побоюється нового інфляційного поштовху, інші вважають роздачу грошей несумісною з курсом на скорочення видатків.
Конгресмен Ральф Норман нагадав про державний борг у $40 трлн і розкритикував прив’язування виплат до результату виборів. Навіть за перемоги республіканців їхня вузька більшість може ускладнити ухвалення такого дорогого рішення.
Трамп наполягає, що виконає обіцянку, і допускає виплати без погодження Конгресу. У колонці зауважують: спроба обійти його бюджетні повноваження неминуче спричинить судову суперечку.
Видання нагадує й про попередні нереалізовані ідеї президента — чеки на $2000 за рахунок мит та виплати із заощаджень від скорочення державних витрат. Тож, за оцінкою автора, американцям поки зарано закладати обіцяні $5000 у сімейні бюджети.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁53🤡23🤷♀6❤4
Ціна держави
Трамп обіцяє американцям по $5000, але республіканці не поспішають платити Дональд Трамп запропонував виплатити по $5000 кожному повнолітньому громадянину США, якщо республіканці збережуть контроль над обома палатами Конгресу після проміжних виборів. Несподівана…
Якщо у нас "тисячовесна", то у Трампа "п'ятитисячоосінь"... Але, на відміну від нас, США мають настільки потужну економіку (1/3 світового ВВП, 50% фондового ринку світу, 50% усіх swift-платежів у доларах, 70% золотовалютних запасів країн світу у доларах тощо), що можуть собі дозволити надрукувати одну-другу десятку ярдів баксів і їхня економіка особливо це не відчує.
Мораль басні: ми занадто слабкі, щоб дозволити собі популізм, нас необхідне скорочення видатків, а не їх збільшення.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Мораль басні: ми занадто слабкі, щоб дозволити собі популізм, нас необхідне скорочення видатків, а не їх збільшення.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯102🥴17❤4🤮2🔥1🙏1👌1
DFC схвалила інвестиції на понад $8 млрд: серед проєктів — зв’язок та енергетика України
Американська корпорація фінансування міжнародного розвитку DFC 16 вересня схвалила понад $8 млрд нових інвестицій. Пакет охоплює Україну, Йорданію та Африку й покликаний зміцнити інфраструктуру партнерів, водночас розширюючи ринки для американських компаній.
В Україні фінансування передбачене для Vodafone Ukraine — другого за величиною мобільного оператора країни. Кошти мають підтримати модернізацію критичної телекомунікаційної інфраструктури під час війни. DFC також наголошує на розвитку надійної мережі 5G.
Інший український напрям — акумуляторні системи накопичення енергії ДТЕК із технологіями американської Fluence. Шість майданчиків матимуть загальну потужність 200 МВт і місткість 400 МВт·год.
Як зазначено в повідомленні DFC, ці системи допомагатимуть стабілізувати енергомережу, регулювати частоту та балансувати коливання. За оцінкою корпорації, вони зможуть забезпечити електроенергією 600 тисяч домогосподарств протягом двох годин. Суми фінансування окремих українських проєктів не розкриті.
Пакет також передбачає підтримку американського експорту через розподіл ризиків із Міжнародною фінансовою корпорацією, кредитування опріснення та транспортування води в Йорданії, інвестиції в цифрову інфраструктуру WIOCC Group в Африці й проєкт критично важливих мінералів у Західній Африці.
Йдеться про схвалені інвестиції: частина угод ще потребуватиме додаткових процедур до остаточного оформлення.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Американська корпорація фінансування міжнародного розвитку DFC 16 вересня схвалила понад $8 млрд нових інвестицій. Пакет охоплює Україну, Йорданію та Африку й покликаний зміцнити інфраструктуру партнерів, водночас розширюючи ринки для американських компаній.
В Україні фінансування передбачене для Vodafone Ukraine — другого за величиною мобільного оператора країни. Кошти мають підтримати модернізацію критичної телекомунікаційної інфраструктури під час війни. DFC також наголошує на розвитку надійної мережі 5G.
Інший український напрям — акумуляторні системи накопичення енергії ДТЕК із технологіями американської Fluence. Шість майданчиків матимуть загальну потужність 200 МВт і місткість 400 МВт·год.
Як зазначено в повідомленні DFC, ці системи допомагатимуть стабілізувати енергомережу, регулювати частоту та балансувати коливання. За оцінкою корпорації, вони зможуть забезпечити електроенергією 600 тисяч домогосподарств протягом двох годин. Суми фінансування окремих українських проєктів не розкриті.
Пакет також передбачає підтримку американського експорту через розподіл ризиків із Міжнародною фінансовою корпорацією, кредитування опріснення та транспортування води в Йорданії, інвестиції в цифрову інфраструктуру WIOCC Group в Африці й проєкт критично важливих мінералів у Західній Африці.
Йдеться про схвалені інвестиції: частина угод ще потребуватиме додаткових процедур до остаточного оформлення.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍44❤12🔥5🤣1
52% респондентів вважають, що українські магазини та іноземні маркетплейси мають працювати за однаковими податковими правилами при продажі своїх товарів українським споживачам. 54% респондентів погоджуються з твердженням:
«Якщо український бізнес сплачує ПДВ при продажі товарів, то аналогічні товари з-за кордону також мають підпадати під ідентичні податкові правила.»
Третина респондентів (32%) не погоджуються ні з першим, ні з другим.
55% респондентів вважають, що поточні податкові правила щодо відсутності оподаткування ПДВ товарів вартістю до 150 євро з-за кордону створює перевагу для закордонних продавців над українськими товарами з яких ПДВ сплачується. 26% респондентів не погоджуються з цим твердженням, ще 19% важко відповісти на це запитання.
Понад половина опитаних підтримує ідею запровадження однакових правил, очікуючи передусім додаткових надходжень до бюджету (59%), підтримки українського легального бізнесу (58%), забезпечення однакових умов для українських та закордонних продавців (56%), зменшення можливості для «сірого» імпорту та зловживань (52%) та наближення українських правил до європейської практики (51%).
Водночас значна частина респондентів прогнозує зростання вартості міжнародних покупок (57%).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍65🤡15💯5🔥4❤3👎2🥱1😐1
Законопроект по оподаткуванню посилок можна було давно підтримувати дармоїдам-популістам-парламентарям. Згідно з того ж соцопитування, це питання хвилювало лише 3% респондентів серед найбільш важливих економічних проблем.
Тобто електоральні ризики мінімальні. Хоча про які електоральні ризики ми пишемо, коли виборів немає 🤣 Значить впертість депутатів була "простимульована" схематозниками, які завозили в середньому по 600 посилок на рік (це якщо взяти статистику топ-100 замовників покупок з іноземних маркетплейсів).
🎬 Нагадуємо, на нашому каналі є відео відео по темі: TEMU, Aliexpress роблять українців біднішими і знищують місцевих виробників
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Тобто електоральні ризики мінімальні. Хоча про які електоральні ризики ми пишемо, коли виборів немає 🤣 Значить впертість депутатів була "простимульована" схематозниками, які завозили в середньому по 600 посилок на рік (це якщо взяти статистику топ-100 замовників покупок з іноземних маркетплейсів).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯59🤡20👍8❤5👎3
У добірці - канали, які допоможуть стежити за ринками, знаходити нові ідеї та краще орієнтуватися у світі капіталу та фінансів. Приєднуйтесь!
⭕️ Землехаб — канал про землю як інвестиційний актив. Інвестиції в землю - це консервативно, але надійно та перспективно, особливо у ці буремні часи. А про різні аспекти ринку землі ви дізнаєтесь на каналі.
Stocks UA — авторський канал про інвестиції в ринок США. Регулярні розбори компаній, огляд звітів та пошук справедливої вартості акцій простою мовою для кожного. Підписуйся
InVenture - все про інвестиції, бізнес та економіку в Україні. Тут ви завжди знайдете свіжі інвестиційні новини, тематичну аналітику, корисні статті, перевірені та вигідні інвестиційні пропозиції.
ІНВЕСТИЦІЇ В АКЦІЇ США Не знаєте, з чого почати? Тут — простими словами про те, як працює ринок, які компанії купувати і як не злити гроші на старті. Без платних підписок і сигналів.
Добірка організована командою @timvots
⭕️ Землехаб — канал про землю як інвестиційний актив. Інвестиції в землю - це консервативно, але надійно та перспективно, особливо у ці буремні часи. А про різні аспекти ринку землі ви дізнаєтесь на каналі.
Stocks UA — авторський канал про інвестиції в ринок США. Регулярні розбори компаній, огляд звітів та пошук справедливої вартості акцій простою мовою для кожного. Підписуйся
InVenture - все про інвестиції, бізнес та економіку в Україні. Тут ви завжди знайдете свіжі інвестиційні новини, тематичну аналітику, корисні статті, перевірені та вигідні інвестиційні пропозиції.
ІНВЕСТИЦІЇ В АКЦІЇ США Не знаєте, з чого почати? Тут — простими словами про те, як працює ринок, які компанії купувати і як не злити гроші на старті. Без платних підписок і сигналів.
Добірка організована командою @timvots
❤9👍3🤝1
НБУ підвищив облікову ставку до 16%: інфляційний тиск посилюється
Національний банк підвищив облікову ставку з 15,5% до 16%. Регулятор прагне підтримати привабливість гривневих заощаджень і стійкість валютного ринку, щоб стримати зростання цін.
У серпні річна інфляція прискорилася до 8,1%, дещо перевищивши липневий прогноз. Пальне дорожчало швидше, ніж очікувалося, через загострення війни на Близькому Сході. Російські атаки на критичну інфраструктуру також сприяли підвищенню окремих адміністративних тарифів.
Бізнес витрачає більше на електроенергію, логістику та зарплати. Водночас споживчий попит і ринок праці залишаються стійкими, підтримуючи ціновий тиск.
Як пояснює Національний банк, найближчими місяцями інфляція може перевищувати попередній прогноз. Її повернення до сповільнення очікується у 2027 році, а ціль регулятора залишається незмінною — 5%.
Окремий ризик — неритмічна міжнародна допомога. Менші за очікувані надходження в липні–серпні змусили уряд стримувати видатки та супроводжувалися скороченням резервів. НБУ наголошує: значна частина фінансування залежить від виконання реформ.
Регулятор не очікує відчутного гальмування кредитування через підвищення ставки. Подальші рішення залежатимуть від обставин: посилення інфляційних ризиків може вимагати додаткових заходів, а помітне ослаблення попиту й ринку праці — відкрити шлях до пом’якшення політики.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Національний банк підвищив облікову ставку з 15,5% до 16%. Регулятор прагне підтримати привабливість гривневих заощаджень і стійкість валютного ринку, щоб стримати зростання цін.
У серпні річна інфляція прискорилася до 8,1%, дещо перевищивши липневий прогноз. Пальне дорожчало швидше, ніж очікувалося, через загострення війни на Близькому Сході. Російські атаки на критичну інфраструктуру також сприяли підвищенню окремих адміністративних тарифів.
Бізнес витрачає більше на електроенергію, логістику та зарплати. Водночас споживчий попит і ринок праці залишаються стійкими, підтримуючи ціновий тиск.
Як пояснює Національний банк, найближчими місяцями інфляція може перевищувати попередній прогноз. Її повернення до сповільнення очікується у 2027 році, а ціль регулятора залишається незмінною — 5%.
Окремий ризик — неритмічна міжнародна допомога. Менші за очікувані надходження в липні–серпні змусили уряд стримувати видатки та супроводжувалися скороченням резервів. НБУ наголошує: значна частина фінансування залежить від виконання реформ.
Регулятор не очікує відчутного гальмування кредитування через підвищення ставки. Подальші рішення залежатимуть від обставин: посилення інфляційних ризиків може вимагати додаткових заходів, а помітне ослаблення попиту й ринку праці — відкрити шлях до пом’якшення політики.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢51😐10✍6❤3🤬3👍2🙈2🙏1
Єврокомісія відмовилася переглядати квоту на імпорт української пшениці, однак для експортерів залишається доступною окрема квота ЄС для третіх країн обсягом 2,3 млн т. Про це розповіла голова комітету УКАБ з євроінтеграції Олександра Авраменко.
За її словами, Україна зверталася до Європейської комісії із запитом на збільшення квоти на пшеницю. Однак у ЄК відповіли, що торговельні умови між Україною та ЄС були переглянуті минулого року, тому наразі збільшувати квоту не планують.
Водночас Авраменко звернула увагу, що, крім квот у межах торговельних домовленостей України з ЄС, існують окремі квоти Євросоюзу, відкриті для третіх країн за правилами СОТ. Україна також може ними користуватися.
Зокрема, для пшениці доступна квота обсягом 2,3 млн т, яка, за словами Авраменко, наразі майже не використана.
«Це означає, що українські виробники пшениці мають можливість нею скористатися», — зазначила вона.
Мито на поставки в межах цієї квоти становить 12€/т. Водночас квота безпосередньо для української пшениці обсягом близько 1,3 млн т, за словами Авраменко, вже повністю використана, а позаквотне мито у 95€/т суттєво ускладнює подальший експорт.
Наразі в УКАБ немає оновленої інформації щодо того, чи вже експортується українська пшениця в межах квоти для третіх країн. Авраменко зазначила, що можливість використання цього механізму обговорювалася у серпні.
На тлі обмежень у роботі чорноморської логістики поставки до ЄС у межах цієї квоти можуть частково компенсувати експорт, який за інших умов спрямовувався б на ринки третіх країн, додала вона.
Україна станом на 1 червня 2026 року повністю використала квоту на експорт пшениці до Європейського Союзу в межах оновленої поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Latifundist.com
ЄС відмовився збільшувати квоту на імпорт української пшениці, але експортери можуть скористатися іншою — на 2,3 млн т
Єврокомісія відмовилася збільшувати квоту на українську пшеницю, однак експортери можуть скористатися квотою ЄС для третіх країн на 2,3 млн т.
🤔34❤15✍5👍1😢1
Уряд розширив страхування воєнних ризиків для бізнесу: що зміниться
Кабмін розширив чинну програму страхування воєнних ризиків і спростив отримання компенсацій. Зміни мають допомогти підприємствам відновлюватися після російських атак, зберігати робочі місця та продовжувати роботу.
Київ і Київську область включили до переліку територій підвищеного ризику. Також розширили перелік майна, за пошкодження або знищення якого можна отримати компенсацію. До нього додали пальне, транспорт для його перевезення та зберігання, сільськогосподарську техніку, вантажівки й причепи.
Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 до 5 млн грн на рік для одного підприємства. Цей механізм поширили на орендоване майно, а вимоги до договорів страхування спростили.
Про рішення повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, окрему статтю на страхування воєнних ризиків передбачили й у проєкті бюджету на наступний рік. Однак підтримку чинної програми розширюють уже зараз, оскільки бізнес потребує допомоги невідкладно.
Крім того, уряд розширив державну підтримку великих проєктів у паливному секторі, логістиці, торгівлі та переробній промисловості.
Пільгові кредити можна буде залучати для відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізації переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі.
Держава компенсуватиме частину процентної ставки — 5,5 відсоткового пункта річних від базової ставки банку. Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.
Уряд пояснює ці кроки необхідністю зменшити наслідки російських ударів для економіки: підприємствам потрібні ресурси, щоб відновлювати потужності, утримувати працівників і сплачувати податки.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Кабмін розширив чинну програму страхування воєнних ризиків і спростив отримання компенсацій. Зміни мають допомогти підприємствам відновлюватися після російських атак, зберігати робочі місця та продовжувати роботу.
Київ і Київську область включили до переліку територій підвищеного ризику. Також розширили перелік майна, за пошкодження або знищення якого можна отримати компенсацію. До нього додали пальне, транспорт для його перевезення та зберігання, сільськогосподарську техніку, вантажівки й причепи.
Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 до 5 млн грн на рік для одного підприємства. Цей механізм поширили на орендоване майно, а вимоги до договорів страхування спростили.
Про рішення повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, окрему статтю на страхування воєнних ризиків передбачили й у проєкті бюджету на наступний рік. Однак підтримку чинної програми розширюють уже зараз, оскільки бізнес потребує допомоги невідкладно.
Крім того, уряд розширив державну підтримку великих проєктів у паливному секторі, логістиці, торгівлі та переробній промисловості.
Пільгові кредити можна буде залучати для відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізації переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі.
Держава компенсуватиме частину процентної ставки — 5,5 відсоткового пункта річних від базової ставки банку. Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.
Уряд пояснює ці кроки необхідністю зменшити наслідки російських ударів для економіки: підприємствам потрібні ресурси, щоб відновлювати потужності, утримувати працівників і сплачувати податки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍38❤4🤔1
ЄС просить Китай обмежити експорт гібридних авто, щоб уникнути торговельної війни
Брюссель пропонує Пекіну добровільно стримати постачання гібридних автомобілів до Європи. За даними співрозмовників Financial Times, ЄС хоче обмежити частку вироблених у Китаї машин у цьому сегменті приблизно до 15% проти понад третини зараз.
Імпорт стрімко зріс: із 3800 автомобілів у жовтні 2024 року до 50 тисяч у липні 2026-го. Європейські виробники опинилися під дедалі сильнішим тиском дешевших китайських моделей.
Добровільні обмеження Брюссель розглядає як можливість домовитися без нових тарифів. Проте, якщо Китай не погодиться, ЄС готовий застосувати додаткові торговельні заходи. Як пояснив один із європейських чиновників, мета — зупинити деіндустріалізацію.
Про це пише Financial Times. За інформацією видання, переговори можуть охопити й інші товари, зокрема хімічну продукцію. Водночас Євросоюз очікує, що Китай збільшить закупівлі європейських товарів: торговельний дефіцит ЄС із КНР становить близько €1 млрд на день.
Орієнтиром можуть стати домовленості з Японією 1986 року. Тоді Токіо погодився добровільно обмежити автомобільний експорт до Європи. Ця політика діяла до 1999-го та спонукала японських виробників, зокрема Toyota і Nissan, інвестувати в європейські заводи й співпрацювати з місцевими компаніями.
Тим часом Німеччина та Франція дедалі прихильніше ставляться до жорсткіших заходів проти китайського імпорту.
Пекін висуває власні вимоги: скасувати європейські експортні обмеження та санкції проти китайських компаній. Китайська сторона заперечує, що конкурентні ціни забезпечуються державними субсидіями, і пояснює їх ефективністю виробництва. Поки що йдеться про пропозицію ЄС, а не укладену угоду.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Брюссель пропонує Пекіну добровільно стримати постачання гібридних автомобілів до Європи. За даними співрозмовників Financial Times, ЄС хоче обмежити частку вироблених у Китаї машин у цьому сегменті приблизно до 15% проти понад третини зараз.
Імпорт стрімко зріс: із 3800 автомобілів у жовтні 2024 року до 50 тисяч у липні 2026-го. Європейські виробники опинилися під дедалі сильнішим тиском дешевших китайських моделей.
Добровільні обмеження Брюссель розглядає як можливість домовитися без нових тарифів. Проте, якщо Китай не погодиться, ЄС готовий застосувати додаткові торговельні заходи. Як пояснив один із європейських чиновників, мета — зупинити деіндустріалізацію.
Про це пише Financial Times. За інформацією видання, переговори можуть охопити й інші товари, зокрема хімічну продукцію. Водночас Євросоюз очікує, що Китай збільшить закупівлі європейських товарів: торговельний дефіцит ЄС із КНР становить близько €1 млрд на день.
Орієнтиром можуть стати домовленості з Японією 1986 року. Тоді Токіо погодився добровільно обмежити автомобільний експорт до Європи. Ця політика діяла до 1999-го та спонукала японських виробників, зокрема Toyota і Nissan, інвестувати в європейські заводи й співпрацювати з місцевими компаніями.
Тим часом Німеччина та Франція дедалі прихильніше ставляться до жорсткіших заходів проти китайського імпорту.
Пекін висуває власні вимоги: скасувати європейські експортні обмеження та санкції проти китайських компаній. Китайська сторона заперечує, що конкурентні ціни забезпечуються державними субсидіями, і пояснює їх ефективністю виробництва. Поки що йдеться про пропозицію ЄС, а не укладену угоду.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁59🤔16👍7👀2🤷♂1