Єврокомісія відмовилася переглядати квоту на імпорт української пшениці, однак для експортерів залишається доступною окрема квота ЄС для третіх країн обсягом 2,3 млн т. Про це розповіла голова комітету УКАБ з євроінтеграції Олександра Авраменко.
За її словами, Україна зверталася до Європейської комісії із запитом на збільшення квоти на пшеницю. Однак у ЄК відповіли, що торговельні умови між Україною та ЄС були переглянуті минулого року, тому наразі збільшувати квоту не планують.
Водночас Авраменко звернула увагу, що, крім квот у межах торговельних домовленостей України з ЄС, існують окремі квоти Євросоюзу, відкриті для третіх країн за правилами СОТ. Україна також може ними користуватися.
Зокрема, для пшениці доступна квота обсягом 2,3 млн т, яка, за словами Авраменко, наразі майже не використана.
«Це означає, що українські виробники пшениці мають можливість нею скористатися», — зазначила вона.
Мито на поставки в межах цієї квоти становить 12€/т. Водночас квота безпосередньо для української пшениці обсягом близько 1,3 млн т, за словами Авраменко, вже повністю використана, а позаквотне мито у 95€/т суттєво ускладнює подальший експорт.
Наразі в УКАБ немає оновленої інформації щодо того, чи вже експортується українська пшениця в межах квоти для третіх країн. Авраменко зазначила, що можливість використання цього механізму обговорювалася у серпні.
На тлі обмежень у роботі чорноморської логістики поставки до ЄС у межах цієї квоти можуть частково компенсувати експорт, який за інших умов спрямовувався б на ринки третіх країн, додала вона.
Україна станом на 1 червня 2026 року повністю використала квоту на експорт пшениці до Європейського Союзу в межах оновленої поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Latifundist.com
ЄС відмовився збільшувати квоту на імпорт української пшениці, але експортери можуть скористатися іншою — на 2,3 млн т
Єврокомісія відмовилася збільшувати квоту на українську пшеницю, однак експортери можуть скористатися квотою ЄС для третіх країн на 2,3 млн т.
🤔34❤15✍5👍1😢1
Уряд розширив страхування воєнних ризиків для бізнесу: що зміниться
Кабмін розширив чинну програму страхування воєнних ризиків і спростив отримання компенсацій. Зміни мають допомогти підприємствам відновлюватися після російських атак, зберігати робочі місця та продовжувати роботу.
Київ і Київську область включили до переліку територій підвищеного ризику. Також розширили перелік майна, за пошкодження або знищення якого можна отримати компенсацію. До нього додали пальне, транспорт для його перевезення та зберігання, сільськогосподарську техніку, вантажівки й причепи.
Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 до 5 млн грн на рік для одного підприємства. Цей механізм поширили на орендоване майно, а вимоги до договорів страхування спростили.
Про рішення повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, окрему статтю на страхування воєнних ризиків передбачили й у проєкті бюджету на наступний рік. Однак підтримку чинної програми розширюють уже зараз, оскільки бізнес потребує допомоги невідкладно.
Крім того, уряд розширив державну підтримку великих проєктів у паливному секторі, логістиці, торгівлі та переробній промисловості.
Пільгові кредити можна буде залучати для відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізації переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі.
Держава компенсуватиме частину процентної ставки — 5,5 відсоткового пункта річних від базової ставки банку. Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.
Уряд пояснює ці кроки необхідністю зменшити наслідки російських ударів для економіки: підприємствам потрібні ресурси, щоб відновлювати потужності, утримувати працівників і сплачувати податки.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Кабмін розширив чинну програму страхування воєнних ризиків і спростив отримання компенсацій. Зміни мають допомогти підприємствам відновлюватися після російських атак, зберігати робочі місця та продовжувати роботу.
Київ і Київську область включили до переліку територій підвищеного ризику. Також розширили перелік майна, за пошкодження або знищення якого можна отримати компенсацію. До нього додали пальне, транспорт для його перевезення та зберігання, сільськогосподарську техніку, вантажівки й причепи.
Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 до 5 млн грн на рік для одного підприємства. Цей механізм поширили на орендоване майно, а вимоги до договорів страхування спростили.
Про рішення повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, окрему статтю на страхування воєнних ризиків передбачили й у проєкті бюджету на наступний рік. Однак підтримку чинної програми розширюють уже зараз, оскільки бізнес потребує допомоги невідкладно.
Крім того, уряд розширив державну підтримку великих проєктів у паливному секторі, логістиці, торгівлі та переробній промисловості.
Пільгові кредити можна буде залучати для відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізації переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі.
Держава компенсуватиме частину процентної ставки — 5,5 відсоткового пункта річних від базової ставки банку. Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.
Уряд пояснює ці кроки необхідністю зменшити наслідки російських ударів для економіки: підприємствам потрібні ресурси, щоб відновлювати потужності, утримувати працівників і сплачувати податки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍38❤4🤔1
ЄС просить Китай обмежити експорт гібридних авто, щоб уникнути торговельної війни
Брюссель пропонує Пекіну добровільно стримати постачання гібридних автомобілів до Європи. За даними співрозмовників Financial Times, ЄС хоче обмежити частку вироблених у Китаї машин у цьому сегменті приблизно до 15% проти понад третини зараз.
Імпорт стрімко зріс: із 3800 автомобілів у жовтні 2024 року до 50 тисяч у липні 2026-го. Європейські виробники опинилися під дедалі сильнішим тиском дешевших китайських моделей.
Добровільні обмеження Брюссель розглядає як можливість домовитися без нових тарифів. Проте, якщо Китай не погодиться, ЄС готовий застосувати додаткові торговельні заходи. Як пояснив один із європейських чиновників, мета — зупинити деіндустріалізацію.
Про це пише Financial Times. За інформацією видання, переговори можуть охопити й інші товари, зокрема хімічну продукцію. Водночас Євросоюз очікує, що Китай збільшить закупівлі європейських товарів: торговельний дефіцит ЄС із КНР становить близько €1 млрд на день.
Орієнтиром можуть стати домовленості з Японією 1986 року. Тоді Токіо погодився добровільно обмежити автомобільний експорт до Європи. Ця політика діяла до 1999-го та спонукала японських виробників, зокрема Toyota і Nissan, інвестувати в європейські заводи й співпрацювати з місцевими компаніями.
Тим часом Німеччина та Франція дедалі прихильніше ставляться до жорсткіших заходів проти китайського імпорту.
Пекін висуває власні вимоги: скасувати європейські експортні обмеження та санкції проти китайських компаній. Китайська сторона заперечує, що конкурентні ціни забезпечуються державними субсидіями, і пояснює їх ефективністю виробництва. Поки що йдеться про пропозицію ЄС, а не укладену угоду.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Брюссель пропонує Пекіну добровільно стримати постачання гібридних автомобілів до Європи. За даними співрозмовників Financial Times, ЄС хоче обмежити частку вироблених у Китаї машин у цьому сегменті приблизно до 15% проти понад третини зараз.
Імпорт стрімко зріс: із 3800 автомобілів у жовтні 2024 року до 50 тисяч у липні 2026-го. Європейські виробники опинилися під дедалі сильнішим тиском дешевших китайських моделей.
Добровільні обмеження Брюссель розглядає як можливість домовитися без нових тарифів. Проте, якщо Китай не погодиться, ЄС готовий застосувати додаткові торговельні заходи. Як пояснив один із європейських чиновників, мета — зупинити деіндустріалізацію.
Про це пише Financial Times. За інформацією видання, переговори можуть охопити й інші товари, зокрема хімічну продукцію. Водночас Євросоюз очікує, що Китай збільшить закупівлі європейських товарів: торговельний дефіцит ЄС із КНР становить близько €1 млрд на день.
Орієнтиром можуть стати домовленості з Японією 1986 року. Тоді Токіо погодився добровільно обмежити автомобільний експорт до Європи. Ця політика діяла до 1999-го та спонукала японських виробників, зокрема Toyota і Nissan, інвестувати в європейські заводи й співпрацювати з місцевими компаніями.
Тим часом Німеччина та Франція дедалі прихильніше ставляться до жорсткіших заходів проти китайського імпорту.
Пекін висуває власні вимоги: скасувати європейські експортні обмеження та санкції проти китайських компаній. Китайська сторона заперечує, що конкурентні ціни забезпечуються державними субсидіями, і пояснює їх ефективністю виробництва. Поки що йдеться про пропозицію ЄС, а не укладену угоду.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁59🤔16👍7👀2🤷♂1
Ощадбанк і ЄБРР погодили новий транш на €50 млн для енергетичних проєктів
Ощадбанк та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали договір про другий транш обсягом €50 млн у межах Програми енергетичної безпеки та стабільності (ESSF). Угоду уклали в Лондоні під час щорічної зустрічі ЄБРР з українськими банками-партнерами.
Програма працює через розподіл кредитних ризиків: ЄБРР надає гарантійне покриття на 50% суми відповідного інвестиційного кредиту Ощадбанку. Це розширює можливості банку фінансувати енергогенерацію та енергоефективність.
Як повідомляє Ощадбанк, перший транш уже використали для енергетичних проєктів. Угоду про участь у програмі сторони уклали 12 лютого 2025 року.
Фінансування спрямовують на децентралізовану генерацію, відновлювану енергетику, накопичувачі електроенергії та енергоефективність будівель. Програма охоплює підприємства, муніципалітети, приватні домогосподарства та ОСББ.
За словами голови правління банку Юрія Каціона, підтримка особливо важлива перед осінньо-зимовим періодом, коли російські атаки створюють додаткові ризики для енергопостачання.
Загальний обсяг програми ESSF становить €2 млрд. В Україні до неї залучені вісім банків, включно з Ощадбанком. Програму реалізують за фінансової підтримки Європейського Союзу, Франції та Нідерландів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Ощадбанк та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали договір про другий транш обсягом €50 млн у межах Програми енергетичної безпеки та стабільності (ESSF). Угоду уклали в Лондоні під час щорічної зустрічі ЄБРР з українськими банками-партнерами.
Програма працює через розподіл кредитних ризиків: ЄБРР надає гарантійне покриття на 50% суми відповідного інвестиційного кредиту Ощадбанку. Це розширює можливості банку фінансувати енергогенерацію та енергоефективність.
Як повідомляє Ощадбанк, перший транш уже використали для енергетичних проєктів. Угоду про участь у програмі сторони уклали 12 лютого 2025 року.
Фінансування спрямовують на децентралізовану генерацію, відновлювану енергетику, накопичувачі електроенергії та енергоефективність будівель. Програма охоплює підприємства, муніципалітети, приватні домогосподарства та ОСББ.
За словами голови правління банку Юрія Каціона, підтримка особливо важлива перед осінньо-зимовим періодом, коли російські атаки створюють додаткові ризики для енергопостачання.
Загальний обсяг програми ESSF становить €2 млрд. В Україні до неї залучені вісім банків, включно з Ощадбанком. Програму реалізують за фінансової підтримки Європейського Союзу, Франції та Нідерландів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤27👍22🤔2
Ле Пен виступила проти фінансової допомоги Україні, але допускає військову підтримку
Марін Ле Пен заявила, що Франція може й надалі навчати українських військових і передавати обладнання для оборони, проте більше не повинна надавати фінансову допомогу Києву. Таку позицію лідерка ультраправого «Національного об’єднання» озвучила в ефірі LCI.
Вона пояснила це станом французьких фінансів, наголосивши, що йдеться не про ворожість до України. Ле Пен протиставила витрати на підтримку ЄС браку коштів на індексацію пенсій.
Як пише Politico, пряма фінансова допомога Франції Україні насправді досить обмежена. Натомість партія давно заперечує проти кредиту ЄС для Києва на €90 млрд, гарантованого бюджетом Союзу. Її представники в приватних розмовах стверджують, що повертати позику зрештою доведеться державам ЄС.
Заява пролунала напередодні президентських виборів навесні 2027 року. Ле Пен лідирує в опитуваннях, а бюджетні проблеми стають однією з головних тем кампанії: дефіцит державних фінансів цьогоріч може перевищити 5%.
У разі перемоги вона обіцяє скликати мирну конференцію за участю України, Росії та європейських країн, зокрема Німеччини й Польщі.
Водночас Ле Пен відкинула пропозиції захищати українське небо французькими винищувачами, заявивши, що це зробить Францію стороною війни. Париж досі також не погоджувався розглядати такий крок.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Марін Ле Пен заявила, що Франція може й надалі навчати українських військових і передавати обладнання для оборони, проте більше не повинна надавати фінансову допомогу Києву. Таку позицію лідерка ультраправого «Національного об’єднання» озвучила в ефірі LCI.
Вона пояснила це станом французьких фінансів, наголосивши, що йдеться не про ворожість до України. Ле Пен протиставила витрати на підтримку ЄС браку коштів на індексацію пенсій.
Як пише Politico, пряма фінансова допомога Франції Україні насправді досить обмежена. Натомість партія давно заперечує проти кредиту ЄС для Києва на €90 млрд, гарантованого бюджетом Союзу. Її представники в приватних розмовах стверджують, що повертати позику зрештою доведеться державам ЄС.
Заява пролунала напередодні президентських виборів навесні 2027 року. Ле Пен лідирує в опитуваннях, а бюджетні проблеми стають однією з головних тем кампанії: дефіцит державних фінансів цьогоріч може перевищити 5%.
У разі перемоги вона обіцяє скликати мирну конференцію за участю України, Росії та європейських країн, зокрема Німеччини й Польщі.
Водночас Ле Пен відкинула пропозиції захищати українське небо французькими винищувачами, заявивши, що це зробить Францію стороною війни. Париж досі також не погоджувався розглядати такий крок.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💩76🤮25😁5🤬5🤔4🕊3😢2❤1⚡1
Ціна держави
Уряд розширив страхування воєнних ризиків для бізнесу: що зміниться Кабмін розширив чинну програму страхування воєнних ризиків і спростив отримання компенсацій. Зміни мають допомогти підприємствам відновлюватися після російських атак, зберігати робочі місця…
🛡 Страхування воєнних ризиків: яку модель варто обрати Україні
У продовження новини, що уряд розширив страхування воєнних ризиків викладаємо тези статті Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатор Економічної експертної платформи:
Українському бізнесу потрібне не просто відшкодування збитків після ударів, а система, яка дозволить страхувати ризики, залучати кредити та інвестиції навіть під час війни.
Проблема масштабна: потенційні щорічні збитки основних засобів від війни оцінюються у $4–10 млрд і більше, тоді як нинішня ємність страхового та перестрахового ринку — менше $1 млрд. Тобто дефіцит покриття може становити $3–9 млрд і більше.
Саме тому головне питання — як використати обмежені державні кошти так, щоб вони залучали якомога більше приватного капіталу.
🔹 Модель M3, яку пропонують аналітичні центри, передбачає чотири рівні:
1️⃣ бізнес бере на себе франшизу близько 3–5% вартості об’єкта;
2️⃣ частину ризику покривають українські та міжнародні страховики;
3️⃣ далі підключається перестрахування;
4️⃣ держава бере на себе лише катастрофічний верхній шар збитків як stop-loss.
Окремо пропонується компенсувати 70–80% страхової премії, щоб страхування було доступним для бізнесу.
За попередніми розрахунками, така модель може давати до 1,59 грн страхового покриття на кожну 1 грн бюджетного ресурсу.
Мінекономіки пропонує іншу логіку — first-loss.
Передбачається фонд на $3–4 млрд, із яких близько $1 млрд має дати держава, ще $2–3 млрд — донори. Бізнес сплачуватиме внесок на рівні 2%, а максимальна компенсація становитиме до $10 млн на одну юридичну особу.
Головна проблема цієї моделі — держава бере на себе саме перший і найчастіший шар збитків, тоді як приватні страховики підключаються пізніше.
Це означає, що бюджет може фактично заміщувати приватний страховий капітал замість того, щоб його мобілізувати.
Є й інші ризики.
⚠️ Якщо щорічні збитки сягають $4–10 млрд, фонд у $3–4 млрд може швидко вичерпатися.
⚠️ Однакова ставка 2% не враховує різницю між ризиком для підприємства в Києві, на заході України чи біля фронту.
⚠️ Серед можливих джерел фінансування розглядаються підвищення ПДВ, імпортного ПДВ або мит. За оцінками самої концепції, +1 в.п. ПДВ може дати близько $1 млрд, а внесок бізнесу 2% — ще близько $0,9 млрд.
Але платити за таку систему зрештою можуть усі споживачі через вищі ціни.
Держава не повинна ставати головним страховиком бізнесу. Її роль — брати на себе лише той катастрофічний ризик, який приватний ринок об’єктивно не може покрити.
Саме тому модель M3 виглядає стійкішою: вона дозволяє залучати більше приватного й міжнародного капіталу, менше навантажувати бюджет і створювати повноцінний ринок страхування воєнних ризиків.
Нагадаємо, CASE Україна - один із низки аналітичних центрів, що запропонували Уряду ефективний механізм страхування воєнних ризиків.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У продовження новини, що уряд розширив страхування воєнних ризиків викладаємо тези статті Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатор Економічної експертної платформи:
Українському бізнесу потрібне не просто відшкодування збитків після ударів, а система, яка дозволить страхувати ризики, залучати кредити та інвестиції навіть під час війни.
Проблема масштабна: потенційні щорічні збитки основних засобів від війни оцінюються у $4–10 млрд і більше, тоді як нинішня ємність страхового та перестрахового ринку — менше $1 млрд. Тобто дефіцит покриття може становити $3–9 млрд і більше.
Саме тому головне питання — як використати обмежені державні кошти так, щоб вони залучали якомога більше приватного капіталу.
🔹 Модель M3, яку пропонують аналітичні центри, передбачає чотири рівні:
1️⃣ бізнес бере на себе франшизу близько 3–5% вартості об’єкта;
2️⃣ частину ризику покривають українські та міжнародні страховики;
3️⃣ далі підключається перестрахування;
4️⃣ держава бере на себе лише катастрофічний верхній шар збитків як stop-loss.
Окремо пропонується компенсувати 70–80% страхової премії, щоб страхування було доступним для бізнесу.
За попередніми розрахунками, така модель може давати до 1,59 грн страхового покриття на кожну 1 грн бюджетного ресурсу.
Мінекономіки пропонує іншу логіку — first-loss.
Передбачається фонд на $3–4 млрд, із яких близько $1 млрд має дати держава, ще $2–3 млрд — донори. Бізнес сплачуватиме внесок на рівні 2%, а максимальна компенсація становитиме до $10 млн на одну юридичну особу.
Головна проблема цієї моделі — держава бере на себе саме перший і найчастіший шар збитків, тоді як приватні страховики підключаються пізніше.
Це означає, що бюджет може фактично заміщувати приватний страховий капітал замість того, щоб його мобілізувати.
Є й інші ризики.
⚠️ Якщо щорічні збитки сягають $4–10 млрд, фонд у $3–4 млрд може швидко вичерпатися.
⚠️ Однакова ставка 2% не враховує різницю між ризиком для підприємства в Києві, на заході України чи біля фронту.
⚠️ Серед можливих джерел фінансування розглядаються підвищення ПДВ, імпортного ПДВ або мит. За оцінками самої концепції, +1 в.п. ПДВ може дати близько $1 млрд, а внесок бізнесу 2% — ще близько $0,9 млрд.
Але платити за таку систему зрештою можуть усі споживачі через вищі ціни.
Держава не повинна ставати головним страховиком бізнесу. Її роль — брати на себе лише той катастрофічний ризик, який приватний ринок об’єктивно не може покрити.
Саме тому модель M3 виглядає стійкішою: вона дозволяє залучати більше приватного й міжнародного капіталу, менше навантажувати бюджет і створювати повноцінний ринок страхування воєнних ризиків.
Нагадаємо, CASE Україна - один із низки аналітичних центрів, що запропонували Уряду ефективний механізм страхування воєнних ризиків.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍35🤔13❤2👎1😁1💯1
Forwarded from Нів'євський|Економічна політика без прикрас
Нардеп Кисилевський зробив пост про те, що експортні мита на сою та ріпак спрацювали
Багато при цьому наведено цифр і деякі з них, звичайно, мають сенс і доволі очікувані, якщо знати природу дії експортного мита. Але, допис був неповний, бо взагалі нічого не було про втрати від такої політики, а суцільні виграші. Це завжди дуже підозріло. У дописі нічого не було про втрати аграріїв. Я про це запитав і отримав ось таку реакцію. Під постом, до-речі, непогана і цікава переписка.
А взагалі я вдячний пану нардепу за такі дописи, бо не потрібно придумувати навчальні кейси для студентів. Просто показуєш студентам допис і просиш проаналізувати де правда (факти), а де маніпуляція. Це буде перша частина завдання. Друга частина завдання буде - підготувати аналітичну записку із повноцінним аналізом вигод та витрат від цієї ініціативи
Багато при цьому наведено цифр і деякі з них, звичайно, мають сенс і доволі очікувані, якщо знати природу дії експортного мита. Але, допис був неповний, бо взагалі нічого не було про втрати від такої політики, а суцільні виграші. Це завжди дуже підозріло. У дописі нічого не було про втрати аграріїв. Я про це запитав і отримав ось таку реакцію. Під постом, до-речі, непогана і цікава переписка.
А взагалі я вдячний пану нардепу за такі дописи, бо не потрібно придумувати навчальні кейси для студентів. Просто показуєш студентам допис і просиш проаналізувати де правда (факти), а де маніпуляція. Це буде перша частина завдання. Друга частина завдання буде - підготувати аналітичну записку із повноцінним аналізом вигод та витрат від цієї ініціативи
👍67🤔12🤬2
Війна Росії проти України поставила перед НАТО незручне питання: чи готовий Альянс до сучасного бою? П’ятеро українських і західних оборонних посадовців попереджають, що технології змінюються швидше, ніж військові закупівлі та навчальні програми.
Дешеві дрони зробили скупчення солдатів і великі колони техніки вразливими цілями. Командувач Нацгвардії Олександр Півненко зазначає: іноземні військові добре штурмують позиції, але не завжди враховують небезпеку згори.
На червневих навчаннях в Естонії допомогу пораненим відпрацьовували, виходячи з припущення про контроль НАТО над небом. Проте далекобійні безпілотники роблять таку впевненість дедалі ризикованішою.
Як пише Reuters, Україна адаптується за тижні, тоді як розроблення й закупівля систем у НАТО тривають роками, іноді десятиліттями. Українські посадовці кажуть, що бюрократія ускладнює засвоєння бойового досвіду. Альянс не відповів на запит щодо цієї критики.
Ще одна вразливість — залежність Європи від американської протиракетної оборони. Україні критично бракує перехоплювачів Patriot. Альтернативою має стати французько-італійська SAMP/T-NG, яку, за словами європейських дипломатів, очікують до весни 2027 року.
У липні Україна та дев’ять європейських союзників створили коаліцію ППО. Серед її планів — система Freyja, яку прагнуть зробити дешевшою та швидшою у виробництві за Patriot. Провідний приватний партнер проєкту — українська Fire Point. Виробництво має залишатися під європейським контролем.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍62🙏7👌2❤1🤡1
Реактивні дрони ускладнюють захист України: Росія нарощує швидкість атак
Росія дедалі активніше використовує ударні «Герані» з турбореактивними двигунами. Вони швидше долають відстань до цілей і частіше проривають українську протиповітряну оборону, ніж попередні гвинтові моделі.
За даними Повітряних сил України, у серпні Росія запустила 2800 реактивних дронів — майже вдвічі більше, ніж у липні. Перехопити вдалося трохи понад 60%. Для порівняння: з 4400 безпілотників інших типів, застосованих того самого місяця, знешкодили понад 90%.
Нові «Герані» за характеристиками наближаються до крилатих ракет. Вони розвивають швидкість понад 480 км/год — приблизно втричі більшу за іранські «Шахеди», на основі яких створені. Корисне навантаження сягає близько 90 кг, хоча дальність польоту поступається гвинтовим версіям.
Як пише The Wall Street Journal, нові модифікації Seeker також отримали розпізнавання об’єктів. За даними компанії DroneSec, оператор може обирати ціль уже під час польоту, а після втрати зв’язку дрон здатний атакувати її автономно. Такі версії стійкіші до глушіння та підміни навігаційних сигналів.
Україна залучає до перехоплення бойову авіацію, зокрема F-16, переносні зенітні комплекси та інші системи ППО. Паралельно компанії розробляють швидкісні реактивні дрони-перехоплювачі, але їхнє масове застосування ще не налагоджене. Володимир Зеленський повідомив про успішні випробування, зауваживши, що керування потребує доопрацювання.
За оцінками України та інших джерел видання, важливу роль у розвитку російських реактивних дронів відіграли компоненти з Китаю, отримані всупереч санкціям. Пекін заявляє, що контролює експорт технологій військового призначення. В уламках знаходять і західні деталі подвійного використання, які, за словами аналітиків, часто потрапляють до Росії через треті країни.
Росія вже скорочує загальну кількість дронів в атаках, спрямовуючи більше ресурсів на дорожчі реактивні моделі. Для України це означає нову гонку: швидкість і масовість перехоплення мають наздогнати швидкість загрози.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Росія дедалі активніше використовує ударні «Герані» з турбореактивними двигунами. Вони швидше долають відстань до цілей і частіше проривають українську протиповітряну оборону, ніж попередні гвинтові моделі.
За даними Повітряних сил України, у серпні Росія запустила 2800 реактивних дронів — майже вдвічі більше, ніж у липні. Перехопити вдалося трохи понад 60%. Для порівняння: з 4400 безпілотників інших типів, застосованих того самого місяця, знешкодили понад 90%.
Нові «Герані» за характеристиками наближаються до крилатих ракет. Вони розвивають швидкість понад 480 км/год — приблизно втричі більшу за іранські «Шахеди», на основі яких створені. Корисне навантаження сягає близько 90 кг, хоча дальність польоту поступається гвинтовим версіям.
Як пише The Wall Street Journal, нові модифікації Seeker також отримали розпізнавання об’єктів. За даними компанії DroneSec, оператор може обирати ціль уже під час польоту, а після втрати зв’язку дрон здатний атакувати її автономно. Такі версії стійкіші до глушіння та підміни навігаційних сигналів.
Україна залучає до перехоплення бойову авіацію, зокрема F-16, переносні зенітні комплекси та інші системи ППО. Паралельно компанії розробляють швидкісні реактивні дрони-перехоплювачі, але їхнє масове застосування ще не налагоджене. Володимир Зеленський повідомив про успішні випробування, зауваживши, що керування потребує доопрацювання.
За оцінками України та інших джерел видання, важливу роль у розвитку російських реактивних дронів відіграли компоненти з Китаю, отримані всупереч санкціям. Пекін заявляє, що контролює експорт технологій військового призначення. В уламках знаходять і західні деталі подвійного використання, які, за словами аналітиків, часто потрапляють до Росії через треті країни.
Росія вже скорочує загальну кількість дронів в атаках, спрямовуючи більше ресурсів на дорожчі реактивні моделі. Для України це означає нову гонку: швидкість і масовість перехоплення мають наздогнати швидкість загрози.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😡49🙏11❤2😁1🤬1
Євросоюз планує 18 вересня надати Україні ще €3,3 млрд для закупівлі ракет і безпілотників. Про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила після телефонної розмови з Володимиром Зеленським 17 вересня.
На тлі невпинних російських атак на Київ Європа посилює оборонну підтримку України. Попереднього тижня ЄС схвалив фінансування систем Patriot через кредитну програму Ukraine Support Loan. Однак, за словами фон дер Ляєн, цього недостатньо.
Як ідеться в повідомленні Єврокомісії, Брюссель готовий використати залишок коштів інструменту SAFE для запуску нової програми спільних оборонних проєктів ЄС та України.
Один із задумів — разом розробити європейську систему протиповітряної та протиракетної оборони, спираючись на спільну систему протидії балістичним ракетам Freya. Вона має поєднати український бойовий досвід та інновації з європейськими технологіями й промисловими потужностями.
Підтримка виходить за межі оборони: цьогоріч ЄС уже мобілізував для України майже €15 млрд. Фон дер Ляєн і Зеленський також обговорили реформи, які має ухвалити Верховна Рада, щоб відкрити подальше фінансування та просувати країну до членства в Євросоюзі.
Наступного тижня на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку очільниця Єврокомісії планує закликати інших партнерів посилити допомогу Україні слідом за Європою.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍65❤18🙏3👏1
Трамп може запропонувати Росії бізнес-угоди ще до завершення війни
Білий дім розглядає можливість укласти бізнес-угоди з Росією, поки вона продовжує воювати проти України. За словами співрозмовників, обізнаних із переговорами, Вашингтон сподівається таким чином заохотити Москву до миру та продемонструвати готовність до перезавантаження відносин.
Це означало б відступ від торішньої позиції Дональда Трампа: тоді він обіцяв економічну співпрацю лише після врегулювання війни. Тепер американські посадовці розраховують, що перші угоди можуть переконати російські еліти в перевагах миру.
Пошук нових стимулів відбувається на тлі переговорного глухого кута. Під час зустрічі з посланцями Трампа у Кремлі 5 вересня Володимир Путін заявив, що Росія за кілька місяців захопить увесь Донбас і готується бити по українській енергосистемі. Джаред Кушнер, за словами джерел, нагадав: аналогічні обіцянки звучали й рік тому.
Про зміну підходу Вашингтона пише The New York Times. Які саме угоди обговорюють, невідомо. Раніше Москва пропонувала співпрацю у видобутку рідкісноземельних металів, алюмінієвій галузі, освоєнні Арктики та продажу російського газу до Європи.
Водночас Конгрес робить ставку на посилення тиску. Палата представників підтримала санкційний законопроєкт 262 голосами проти 159. Він дозволяє президентові запроваджувати мита до 100% для найбільших покупців російської нафти й газу та передбачає санкції проти російських посадовців, бізнесменів і фінансових установ. Трамп дав зрозуміти, що підпише документ.
Адміністрація шукає нові варіанти домовленостей, оскільки Україна відмовляється залишати підконтрольну їй частину Донбасу, як того вимагає Путін. Виступаючи перед учасниками форуму YES у Києві, Кушнер назвав завданням посередників пошук «творчого рішення». Його слова про відданість Путіна переговорам частина аудиторії зустріла сміхом.
За словами українських посадовців, тристоронні переговори можуть відновитися в жовтні. Серед можливих тем — обмежене перемир’я із припиненням ударів по судноплавству в Чорному морі або енергетичній інфраструктурі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Білий дім розглядає можливість укласти бізнес-угоди з Росією, поки вона продовжує воювати проти України. За словами співрозмовників, обізнаних із переговорами, Вашингтон сподівається таким чином заохотити Москву до миру та продемонструвати готовність до перезавантаження відносин.
Це означало б відступ від торішньої позиції Дональда Трампа: тоді він обіцяв економічну співпрацю лише після врегулювання війни. Тепер американські посадовці розраховують, що перші угоди можуть переконати російські еліти в перевагах миру.
Пошук нових стимулів відбувається на тлі переговорного глухого кута. Під час зустрічі з посланцями Трампа у Кремлі 5 вересня Володимир Путін заявив, що Росія за кілька місяців захопить увесь Донбас і готується бити по українській енергосистемі. Джаред Кушнер, за словами джерел, нагадав: аналогічні обіцянки звучали й рік тому.
Про зміну підходу Вашингтона пише The New York Times. Які саме угоди обговорюють, невідомо. Раніше Москва пропонувала співпрацю у видобутку рідкісноземельних металів, алюмінієвій галузі, освоєнні Арктики та продажу російського газу до Європи.
Водночас Конгрес робить ставку на посилення тиску. Палата представників підтримала санкційний законопроєкт 262 голосами проти 159. Він дозволяє президентові запроваджувати мита до 100% для найбільших покупців російської нафти й газу та передбачає санкції проти російських посадовців, бізнесменів і фінансових установ. Трамп дав зрозуміти, що підпише документ.
Адміністрація шукає нові варіанти домовленостей, оскільки Україна відмовляється залишати підконтрольну їй частину Донбасу, як того вимагає Путін. Виступаючи перед учасниками форуму YES у Києві, Кушнер назвав завданням посередників пошук «творчого рішення». Його слова про відданість Путіна переговорам частина аудиторії зустріла сміхом.
За словами українських посадовців, тристоронні переговори можуть відновитися в жовтні. Серед можливих тем — обмежене перемир’я із припиненням ударів по судноплавству в Чорному морі або енергетичній інфраструктурі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1🤮94🤡26😁9🤯7❤2
Уряд затвердив правила роботи залізниці під час повітряної загрози
Кабінет Міністрів визначив, як працюватимуть залізниця та вокзали залежно від рівня небезпеки з повітря.
За жовтого рівня поїзди курсуватимуть за розкладом, посадка та висадка пасажирів триватимуть. За червоного — посадку й відправлення поїздів призупинятимуть, а люди переходитимуть до укриттів.
«Укрзалізниця» також зможе оперативно обмежувати рух, розосереджувати поїзди та пасажирів відповідно до ситуації на місці. Мета — не допускати скупчень людей у небезпечних зонах.
Про рішення повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький, йдеться на Урядовому порталі.
Інформація про рівень загрози має надходити автоматично, щоб залізничники могли реагувати без зволікань. Відповідні доручення отримали Мінрозвитку та ДСНС.
Разом з обласними військовими адміністраціями й громадами перевізник повинен розширити доступ до укриттів на вокзалах і станціях. Регіонам доручили прискорити встановлення мобільних укриттів, а МВС і Нацполіції — посилити охорону вокзалів та супровід евакуації.
Графіки міського транспорту мають узгодити з рухом поїздів, особливо вночі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Кабінет Міністрів визначив, як працюватимуть залізниця та вокзали залежно від рівня небезпеки з повітря.
За жовтого рівня поїзди курсуватимуть за розкладом, посадка та висадка пасажирів триватимуть. За червоного — посадку й відправлення поїздів призупинятимуть, а люди переходитимуть до укриттів.
«Укрзалізниця» також зможе оперативно обмежувати рух, розосереджувати поїзди та пасажирів відповідно до ситуації на місці. Мета — не допускати скупчень людей у небезпечних зонах.
Про рішення повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький, йдеться на Урядовому порталі.
Інформація про рівень загрози має надходити автоматично, щоб залізничники могли реагувати без зволікань. Відповідні доручення отримали Мінрозвитку та ДСНС.
Разом з обласними військовими адміністраціями й громадами перевізник повинен розширити доступ до укриттів на вокзалах і станціях. Регіонам доручили прискорити встановлення мобільних укриттів, а МВС і Нацполіції — посилити охорону вокзалів та супровід евакуації.
Графіки міського транспорту мають узгодити з рухом поїздів, особливо вночі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31❤4
Фіцо заявив, що не хоче участі Словаччини у війні за статтею 5 НАТО
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив проти залучення країни до військового конфлікту в межах колективної оборони НАТО. Під час зустрічі зі студентами та працівниками лікарні у Прешові він пообіцяв зробити все, щоб Словаччина не була втягнута у війну.
Фіцо розкритикував європейських лідерів за «войовничу риторику». На його думку, розмови про протистояння можуть підміняти розв’язання нагальних проблем — нелегальної міграції, втрати конкурентоспроможності та високих цін на енергоносії.
Такі заяви пролунали у відеозаписі виступу словацького прем’єра.
Говорячи про можливе застосування статті 5 Північноатлантичного договору, Фіцо змалював ситуацію, у якій від Словаччини вимагатимуть підготувати п’ять або десять тисяч солдатів для бойових дій. При цьому він заявив, що країна нібито не знатиме, з ким, чому і за що їй доведеться воювати.
«Я не бажаю, щоб Словаччина була частиною якогось військового конфлікту через якусь 5 статтю», — сказав прем’єр.
Росію джерелом потенційної загрози Фіцо у цьому виступі не назвав. Тож його слова стосувалися можливого залучення Словаччини до колективної оборони загалом, без прямої згадки про війну з РФ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив проти залучення країни до військового конфлікту в межах колективної оборони НАТО. Під час зустрічі зі студентами та працівниками лікарні у Прешові він пообіцяв зробити все, щоб Словаччина не була втягнута у війну.
Фіцо розкритикував європейських лідерів за «войовничу риторику». На його думку, розмови про протистояння можуть підміняти розв’язання нагальних проблем — нелегальної міграції, втрати конкурентоспроможності та високих цін на енергоносії.
Такі заяви пролунали у відеозаписі виступу словацького прем’єра.
Говорячи про можливе застосування статті 5 Північноатлантичного договору, Фіцо змалював ситуацію, у якій від Словаччини вимагатимуть підготувати п’ять або десять тисяч солдатів для бойових дій. При цьому він заявив, що країна нібито не знатиме, з ким, чому і за що їй доведеться воювати.
«Я не бажаю, щоб Словаччина була частиною якогось військового конфлікту через якусь 5 статтю», — сказав прем’єр.
Росію джерелом потенційної загрози Фіцо у цьому виступі не назвав. Тож його слова стосувалися можливого залучення Словаччини до колективної оборони загалом, без прямої згадки про війну з РФ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡124😁31🤬5❤1👎1🎉1
General Motors почала постачати деталі для ракет Patriot на тлі дефіциту боєприпасів
Американський автогігант General Motors долучився до виробництва ракет Patriot. У серпні компанія передала Lockheed Martin першу партію компонентів корпусу для перехоплювачів PAC-3 MSE. Співпраця має допомогти наростити випуск боєприпасів, запаси яких виснажують війни в Україні та на Близькому Сході.
GM виготовила деталі за три тижні, хоча зазвичай це займає місяці. Вона стала другим постачальником компонентів корпусу поряд із General Dynamics, зменшивши залежність виробника ракет від одного джерела.
Пентагон залучає автовиробників та інші промислові компанії до співпраці з оборонними підрядниками. У січні він поставив перед Lockheed Martin завдання більш ніж утричі збільшити випуск ракет Patriot — до понад 2000 на рік до кінця 2030-го. Однак постачальникам складно так швидко нарощувати потужності.
Як повідомляє The Wall Street Journal, GM також веде переговори про постачання деталей для інших ракет Lockheed Martin. Сама автомобільна компанія підтвердила намір розширювати військовий напрям, але майбутніх проєктів не уточнила.
Найсучасніша ракета Patriot коштує понад $4 млн, а шлях від виробництва до військового замовника займає більш як два роки. Багато ключових деталей виготовляють переважно вручну, часто на підприємствах, які не мають альтернативних постачальників. Зокрема, складну головку самонаведення виробляє Boeing.
Саме комплектувальні залишаються головним обмеженням, визнає керівник Lockheed Martin Джим Тайклет. Дефіцит перехоплювачів уже місяцями послаблює захист України від російських ракетних ударів, а війна США з Іраном суттєво скоротила американські запаси.
Для GM оборонні замовлення — ще й джерело доходів на складному світовому авторинку. Керівниця компанії Мері Барра очікує цьогоріч $700 млн виторгу від військового напряму та двозначної маржі прибутку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Американський автогігант General Motors долучився до виробництва ракет Patriot. У серпні компанія передала Lockheed Martin першу партію компонентів корпусу для перехоплювачів PAC-3 MSE. Співпраця має допомогти наростити випуск боєприпасів, запаси яких виснажують війни в Україні та на Близькому Сході.
GM виготовила деталі за три тижні, хоча зазвичай це займає місяці. Вона стала другим постачальником компонентів корпусу поряд із General Dynamics, зменшивши залежність виробника ракет від одного джерела.
Пентагон залучає автовиробників та інші промислові компанії до співпраці з оборонними підрядниками. У січні він поставив перед Lockheed Martin завдання більш ніж утричі збільшити випуск ракет Patriot — до понад 2000 на рік до кінця 2030-го. Однак постачальникам складно так швидко нарощувати потужності.
Як повідомляє The Wall Street Journal, GM також веде переговори про постачання деталей для інших ракет Lockheed Martin. Сама автомобільна компанія підтвердила намір розширювати військовий напрям, але майбутніх проєктів не уточнила.
Найсучасніша ракета Patriot коштує понад $4 млн, а шлях від виробництва до військового замовника займає більш як два роки. Багато ключових деталей виготовляють переважно вручну, часто на підприємствах, які не мають альтернативних постачальників. Зокрема, складну головку самонаведення виробляє Boeing.
Саме комплектувальні залишаються головним обмеженням, визнає керівник Lockheed Martin Джим Тайклет. Дефіцит перехоплювачів уже місяцями послаблює захист України від російських ракетних ударів, а війна США з Іраном суттєво скоротила американські запаси.
Для GM оборонні замовлення — ще й джерело доходів на складному світовому авторинку. Керівниця компанії Мері Барра очікує цьогоріч $700 млн виторгу від військового напряму та двозначної маржі прибутку.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍62❤15🤔5👌2🙏1
Ціна держави
Фіцо заявив, що не хоче участі Словаччини у війні за статтею 5 НАТО Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив проти залучення країни до військового конфлікту в межах колективної оборони НАТО. Під час зустрічі зі студентами та працівниками лікарні у…
Найкращий коментар по темі. Загалом, якщо Фіцо не хоче застосування 5 статті статуту НАТО, то можна просто вийти зі складу Альянсу і самотужки про свою безпеку дбати
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯143👍13👏3😁2
Вибори до Держдуми перетворюються на фарс, а росіяни бояться нової мобілізації
Кандидат завершує телевізійний виступ за 28 секунд і мовчки слухає цокання годинника. Інший заповнює ефір радянською піснею. Так проходять дебати перед виборами до російської Держдуми, голосування на яких триватиме 18–20 вересня.
Росіяни вже називають кампанію «спеціальною виборчою операцією». Кремль роками витісняв реальну конкуренцію, залишаючи декорації політичного вибору. Тепер навіть ця видимість дедалі менше турбує організаторів.
Війна триває п’ятий рік, втрати зростають, удари по нафтопереробних заводах спричиняють перебої з пальним. За опитуванням «Левада-центру», близько 70% респондентів вважають політичну ситуацію напруженою або критичною. Водночас на початку літа дві третини росіян не знали про майбутні вибори.
Як пише The Economist, цього разу головну роль у доборі та усуненні кандидатів перебрала ФСБ. Замість звичних політтехнологій дедалі частіше використовують заборони, залякування й арешти.
Ліберальне «Яблуко» не допустили до виборів після зростання його популярності на тлі відкритої антивоєнної позиції. Один із лідерів партії Лев Шлосберг отримав 11 років колонії, заступник голови Максим Круглов — сім. Тиск поширюється й на представників інших партій, здатних здобути самостійну підтримку.
На плакатах «Єдиної Росії» помітне місце посідають учасники війни. Дослідник еліт Михайло Комін очікує, що до Держдуми потраплять близько 50 ветеранів. Натомість, за оцінкою видання, відчуження цивільних еліт від рішень Путіна посилюється.
Опитування ExtremeScan свідчать, що «Єдиній Росії» буде складно набрати понад 25% голосів — на 20 відсоткових пунктів менше за її ціль. The Economist очікує, що потрібний результат забезпечуватимуть примусом бюджетників до електронного голосування та сумнівними голосами з окупованих територій.
Частина незадоволених росіян планує зіпсувати бюлетені. Однак головне очікування багатьох пов’язане не з результатами: у фокус-групах на запитання про вересень люди згадують можливу мобілізацію.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Кандидат завершує телевізійний виступ за 28 секунд і мовчки слухає цокання годинника. Інший заповнює ефір радянською піснею. Так проходять дебати перед виборами до російської Держдуми, голосування на яких триватиме 18–20 вересня.
Росіяни вже називають кампанію «спеціальною виборчою операцією». Кремль роками витісняв реальну конкуренцію, залишаючи декорації політичного вибору. Тепер навіть ця видимість дедалі менше турбує організаторів.
Війна триває п’ятий рік, втрати зростають, удари по нафтопереробних заводах спричиняють перебої з пальним. За опитуванням «Левада-центру», близько 70% респондентів вважають політичну ситуацію напруженою або критичною. Водночас на початку літа дві третини росіян не знали про майбутні вибори.
Як пише The Economist, цього разу головну роль у доборі та усуненні кандидатів перебрала ФСБ. Замість звичних політтехнологій дедалі частіше використовують заборони, залякування й арешти.
Ліберальне «Яблуко» не допустили до виборів після зростання його популярності на тлі відкритої антивоєнної позиції. Один із лідерів партії Лев Шлосберг отримав 11 років колонії, заступник голови Максим Круглов — сім. Тиск поширюється й на представників інших партій, здатних здобути самостійну підтримку.
На плакатах «Єдиної Росії» помітне місце посідають учасники війни. Дослідник еліт Михайло Комін очікує, що до Держдуми потраплять близько 50 ветеранів. Натомість, за оцінкою видання, відчуження цивільних еліт від рішень Путіна посилюється.
Опитування ExtremeScan свідчать, що «Єдиній Росії» буде складно набрати понад 25% голосів — на 20 відсоткових пунктів менше за її ціль. The Economist очікує, що потрібний результат забезпечуватимуть примусом бюджетників до електронного голосування та сумнівними голосами з окупованих територій.
Частина незадоволених росіян планує зіпсувати бюлетені. Однак головне очікування багатьох пов’язане не з результатами: у фокус-групах на запитання про вересень люди згадують можливу мобілізацію.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤷♂44💩8❤2😁2👀2👍1😢1🤡1
Ціна держави
Єврокомісія виділяє Україні €3,3 млрд на дрони та ракети
Європейська комісія оголосила, що 18 вересня перерахує Україні €3,3 млрд для оборонних закупівель. Кошти підуть на дрони та ракети, необхідні для захисту території й неба від російської агресії.
Це четвертий платіж за оборонним напрямом кредитної програми підтримки України обсягом €90 млрд. З урахуванням нового траншу загальна сума цьогорічних виплат Єврокомісії на оборонні та інші потреби України сягне майже €15 млрд.
Програма розрахована на 2026–2027 роки: €60 млрд передбачено для оборони, ще €30 млрд — для бюджетної підтримки. На 2026 рік погоджено фінансування до €45 млрд, із яких €28,3 млрд призначені для оборонно-промислових спроможностей, а €16,7 млрд — для бюджету.
Як зазначено в повідомленні Єврокомісії, новий транш надходить після рішення від 11 вересня схвалити €6,1 млрд на протиповітряну й протиракетну оборону та інші військові потреби України, зокрема ракети PAC-3 для систем Patriot.
У Брюсселі наголошують: вирішальне значення має швидкість постачання. ЄС закликає передавати озброєння з наявних запасів, змінювати пріоритетність замовлень на користь України та нарощувати виробництво.
Єврокомісія також готова спрямувати залишок коштів інструменту SAFE на нову спільну оборонну програму ЄС та України. Йдеться про розроблення європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони на основі наявної системи протидії балістичним ракетам Freya. Задум — поєднати український бойовий досвід із технологіями та промисловими потужностями Європи.
За даними Єврокомісії, від 2022 року ЄС і його держави-члени надали Україні загалом €224,5 млрд підтримки. До цієї суми входять €3,8 млрд доходів від знерухомлених російських активів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європейська комісія оголосила, що 18 вересня перерахує Україні €3,3 млрд для оборонних закупівель. Кошти підуть на дрони та ракети, необхідні для захисту території й неба від російської агресії.
Це четвертий платіж за оборонним напрямом кредитної програми підтримки України обсягом €90 млрд. З урахуванням нового траншу загальна сума цьогорічних виплат Єврокомісії на оборонні та інші потреби України сягне майже €15 млрд.
Програма розрахована на 2026–2027 роки: €60 млрд передбачено для оборони, ще €30 млрд — для бюджетної підтримки. На 2026 рік погоджено фінансування до €45 млрд, із яких €28,3 млрд призначені для оборонно-промислових спроможностей, а €16,7 млрд — для бюджету.
Як зазначено в повідомленні Єврокомісії, новий транш надходить після рішення від 11 вересня схвалити €6,1 млрд на протиповітряну й протиракетну оборону та інші військові потреби України, зокрема ракети PAC-3 для систем Patriot.
У Брюсселі наголошують: вирішальне значення має швидкість постачання. ЄС закликає передавати озброєння з наявних запасів, змінювати пріоритетність замовлень на користь України та нарощувати виробництво.
Єврокомісія також готова спрямувати залишок коштів інструменту SAFE на нову спільну оборонну програму ЄС та України. Йдеться про розроблення європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони на основі наявної системи протидії балістичним ракетам Freya. Задум — поєднати український бойовий досвід із технологіями та промисловими потужностями Європи.
За даними Єврокомісії, від 2022 року ЄС і його держави-члени надали Україні загалом €224,5 млрд підтримки. До цієї суми входять €3,8 млрд доходів від знерухомлених російських активів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤49👏16🔥9👍4🙏2
Ціна держави
Вибори до Держдуми перетворюються на фарс, а росіяни бояться нової мобілізації Кандидат завершує телевізійний виступ за 28 секунд і мовчки слухає цокання годинника. Інший заповнює ефір радянською піснею. Так проходять дебати перед виборами до російської Держдуми…
«Найтихіші вибори за 12 років»: як Росія готує голосування в окупованому Криму
Росія втретє з 2014 року проводить вибори до Держдуми в окупованому Криму. Місцеві жителі описують кампанію як майже непомітну: поодинокі білборди, листівки й запрошення у поштових скриньках. Звичних зустрічей кандидатів із населенням співрозмовники не бачать.
Один із кримчан називає ці вибори найтихішими за останні 12 років. Серед його знайомих голосування згадують переважно через побоювання нової мобілізації. Сам чоловік голосувати не планує, бо не бачить реального вибору.
Про настрої на півострові розповідає Суспільне Крим, журналісти якого поспілкувалися з місцевими жителями на умовах анонімності.
Інший співрозмовник повідомляє про примус працівників державних установ, заводів і шкіл приходити на дільниці та фотографувати заповнені бюлетені. Водночас, за його спостереженнями, у школах тиск слабший, ніж під час президентських виборів 2024 року.
Байдужість до голосування він пов’язує також із повсякденними труднощами: нестачею бензину, подорожчанням товарів, браком роботи та скороченням зарплат.
Росія включає голоси з окупованих українських територій до загального федерального результату, який впливає на розподіл половини мандатів Держдуми. Від окупованого Криму балотуються 22 кандидати.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Росія втретє з 2014 року проводить вибори до Держдуми в окупованому Криму. Місцеві жителі описують кампанію як майже непомітну: поодинокі білборди, листівки й запрошення у поштових скриньках. Звичних зустрічей кандидатів із населенням співрозмовники не бачать.
Один із кримчан називає ці вибори найтихішими за останні 12 років. Серед його знайомих голосування згадують переважно через побоювання нової мобілізації. Сам чоловік голосувати не планує, бо не бачить реального вибору.
Про настрої на півострові розповідає Суспільне Крим, журналісти якого поспілкувалися з місцевими жителями на умовах анонімності.
Інший співрозмовник повідомляє про примус працівників державних установ, заводів і шкіл приходити на дільниці та фотографувати заповнені бюлетені. Водночас, за його спостереженнями, у школах тиск слабший, ніж під час президентських виборів 2024 року.
Байдужість до голосування він пов’язує також із повсякденними труднощами: нестачею бензину, подорожчанням товарів, браком роботи та скороченням зарплат.
Росія включає голоси з окупованих українських територій до загального федерального результату, який впливає на розподіл половини мандатів Держдуми. Від окупованого Криму балотуються 22 кандидати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔28❤2👍2😢2🤝1
ЄС шукає компроміс щодо Усманова, щоб продовжити санкції проти Росії
Євросоюз намагається подолати суперечку навколо російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова, яка загальмувала продовження санкцій проти РФ. Франція та Словаччина цього тижня заблокували рішення про подовження обмежень на 12 місяців.
Париж вимагає виключити Усманова із санкційного списку. За даними видання, ця позиція пов’язана з домовленістю з Азербайджаном щодо звільнення французьких громадян. Щоб санкції не припинили діяти, у понеділок ЄС терміново продовжив їх лише на тиждень. У п’ятницю посли 27 держав знову спробують узгодити рішення.
Як пише Financial Times із посиланням на джерела, ірландське головування в Раді ЄС та Європейська служба зовнішніх справ запропонували компроміс: залишити Усманова у списку, але скасувати частину обмежень, зокрема замороження активів і заборону на в’їзд до Євросоюзу.
Німеччина та Італія дали зрозуміти, що можуть погодитися на вимогу Франції. Інші держави заперечують проти використання спільного санкційного механізму для досягнення окремих національних цілей.
Окреме занепокоєння викликають юридичні наслідки поступок. Один із дипломатів ЄС попередив: виняток для Усманова може створити прецедент для інших російських бізнесменів, які оскаржують санкції в європейських судах.
Усманов перебуває під обмеженнями ЄС із лютого 2022 року. Євросоюз пов’язує його з російським бізнесом та Кремлем.
Загалом ЄС ухвалив уже 21 пакет санкцій проти Росії. Останній, затверджений 23 липня 2026 року, охопив фінансовий та енергетичний сектори, військово-промисловий комплекс і посилив експортний контроль.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Євросоюз намагається подолати суперечку навколо російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова, яка загальмувала продовження санкцій проти РФ. Франція та Словаччина цього тижня заблокували рішення про подовження обмежень на 12 місяців.
Париж вимагає виключити Усманова із санкційного списку. За даними видання, ця позиція пов’язана з домовленістю з Азербайджаном щодо звільнення французьких громадян. Щоб санкції не припинили діяти, у понеділок ЄС терміново продовжив їх лише на тиждень. У п’ятницю посли 27 держав знову спробують узгодити рішення.
Як пише Financial Times із посиланням на джерела, ірландське головування в Раді ЄС та Європейська служба зовнішніх справ запропонували компроміс: залишити Усманова у списку, але скасувати частину обмежень, зокрема замороження активів і заборону на в’їзд до Євросоюзу.
Німеччина та Італія дали зрозуміти, що можуть погодитися на вимогу Франції. Інші держави заперечують проти використання спільного санкційного механізму для досягнення окремих національних цілей.
Окреме занепокоєння викликають юридичні наслідки поступок. Один із дипломатів ЄС попередив: виняток для Усманова може створити прецедент для інших російських бізнесменів, які оскаржують санкції в європейських судах.
Усманов перебуває під обмеженнями ЄС із лютого 2022 року. Євросоюз пов’язує його з російським бізнесом та Кремлем.
Загалом ЄС ухвалив уже 21 пакет санкцій проти Росії. Останній, затверджений 23 липня 2026 року, охопив фінансовий та енергетичний сектори, військово-промисловий комплекс і посилив експортний контроль.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬50😁12🤔7❤2😢2
Російські удари зупиняють металургію: Україна втрачає виробництво й валютну виручку
Серія російських атак змусила зупинити «Запоріжсталь» і «Каметсталь». На «АрселорМіттал Кривий Ріг» припинили виплавку сталі на час ремонту, інші потужності простоюють або працюють на мінімальному рівні.
17 вересня балістичні ракети знову пошкодили «Запоріжсталь», яка вже не працювала після попередніх ударів. За даними «Метінвесту», із серпня по двох його комбінатах випустили 22 балістичні ракети. Загинули 13 працівників, ще 55 людей поранені. Відновлення «Запоріжсталі» потребуватиме десятків мільйонів доларів; терміни поки невідомі.
Про наслідки для галузі пише «Економічна правда».
У серпні виробництво сталі скоротилося на 57,3% проти торішнього рівня — до 277 тисяч тонн. Випуск чавуну впав на 65,6%, прокату — на 57,4%.
Зупинки загрожують ланцюговими втратами: меншими експортними надходженнями, збільшенням імпорту металу, спадом вантажоперевезень і замовлень у суміжних галузях. У 2025 році галузь принесла країні $6,2 млрд валютної виручки.
Для Запоріжжя, Кривого Рогу й Кам’янського це також удар по зайнятості та бюджетах.
Зупинка металургійних заводів переносить наслідки обстрілів далеко за межі промислових майданчиків. Україна втрачає експортні доходи й водночас потребує більше валюти для закупівлі імпортного металу. Працівники ризикують залишитися без заробітку, громади — без податків, а транспортні та суміжні підприємства — без замовлень. Тому відновлення металургії важливе для стійкості всієї економіки.
Першочергове завдання — посилити захист підприємств: без нього повторні удари можуть звести нанівець витрати на ремонт. Паралельно, за оцінками опитаних «Економічною правдою» аналітиків, необхідно залучати міжнародне фінансування для відбудови й модернізації заводів, відновлювати морську логістику та забезпечувати залізницю локомотивами. Окремий напрям — переговори з ЄС про скасування квот на український метал і звільнення його від вуглецевого мита CBAM. Самого ремонту печей недостатньо: підприємствам потрібні електроенергія за прийнятною ціною, можливість доставляти продукцію та доступ до ринків збуту.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Серія російських атак змусила зупинити «Запоріжсталь» і «Каметсталь». На «АрселорМіттал Кривий Ріг» припинили виплавку сталі на час ремонту, інші потужності простоюють або працюють на мінімальному рівні.
17 вересня балістичні ракети знову пошкодили «Запоріжсталь», яка вже не працювала після попередніх ударів. За даними «Метінвесту», із серпня по двох його комбінатах випустили 22 балістичні ракети. Загинули 13 працівників, ще 55 людей поранені. Відновлення «Запоріжсталі» потребуватиме десятків мільйонів доларів; терміни поки невідомі.
Про наслідки для галузі пише «Економічна правда».
У серпні виробництво сталі скоротилося на 57,3% проти торішнього рівня — до 277 тисяч тонн. Випуск чавуну впав на 65,6%, прокату — на 57,4%.
Зупинки загрожують ланцюговими втратами: меншими експортними надходженнями, збільшенням імпорту металу, спадом вантажоперевезень і замовлень у суміжних галузях. У 2025 році галузь принесла країні $6,2 млрд валютної виручки.
Для Запоріжжя, Кривого Рогу й Кам’янського це також удар по зайнятості та бюджетах.
Зупинка металургійних заводів переносить наслідки обстрілів далеко за межі промислових майданчиків. Україна втрачає експортні доходи й водночас потребує більше валюти для закупівлі імпортного металу. Працівники ризикують залишитися без заробітку, громади — без податків, а транспортні та суміжні підприємства — без замовлень. Тому відновлення металургії важливе для стійкості всієї економіки.
Першочергове завдання — посилити захист підприємств: без нього повторні удари можуть звести нанівець витрати на ремонт. Паралельно, за оцінками опитаних «Економічною правдою» аналітиків, необхідно залучати міжнародне фінансування для відбудови й модернізації заводів, відновлювати морську логістику та забезпечувати залізницю локомотивами. Окремий напрям — переговори з ЄС про скасування квот на український метал і звільнення його від вуглецевого мита CBAM. Самого ремонту печей недостатньо: підприємствам потрібні електроенергія за прийнятною ціною, можливість доставляти продукцію та доступ до ринків збуту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬71😢16❤2😁2💯2