Норвегія надасть Україні близько €90 млн через Ukraine Facility
Норвегія виділить Україні додатковий 1 млрд норвезьких крон — близько €90 млн — у межах європейської програми Ukraine Facility. Вона стала першою державою поза Євросоюзом, яка долучилася до підтримки України через цей механізм.
Фінансування має надійти до кінця 2026 року. Кошти спрямують до державного бюджету: на роботу державних органів, надання критично важливих послуг і виконання реформ, передбачених Планом України.
Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля України. У відомстві наголошують, що зовнішня допомога дозволяє забезпечувати важливі видатки й продовжувати реформи, спрямовуючи більше власних ресурсів на оборону.
Норвегія вже підтримує українську енергетику через інвестиційний компонент програми — Ukraine Investment Framework. У 2026 році її внесок на підтримку енергопостачання становив 500 млн крон. Торік країна надала через цей напрям 1,5 млрд крон на закупівлю газу для виробництва електроенергії та тепла.
Ukraine Facility — фінансовий інструмент ЄС на 2024–2027 роки. Він поєднує підтримку макрофінансової стабільності з відновленням, модернізацією та реформами, необхідними для вступу України до Євросоюзу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Норвегія виділить Україні додатковий 1 млрд норвезьких крон — близько €90 млн — у межах європейської програми Ukraine Facility. Вона стала першою державою поза Євросоюзом, яка долучилася до підтримки України через цей механізм.
Фінансування має надійти до кінця 2026 року. Кошти спрямують до державного бюджету: на роботу державних органів, надання критично важливих послуг і виконання реформ, передбачених Планом України.
Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля України. У відомстві наголошують, що зовнішня допомога дозволяє забезпечувати важливі видатки й продовжувати реформи, спрямовуючи більше власних ресурсів на оборону.
Норвегія вже підтримує українську енергетику через інвестиційний компонент програми — Ukraine Investment Framework. У 2026 році її внесок на підтримку енергопостачання становив 500 млн крон. Торік країна надала через цей напрям 1,5 млрд крон на закупівлю газу для виробництва електроенергії та тепла.
Ukraine Facility — фінансовий інструмент ЄС на 2024–2027 роки. Він поєднує підтримку макрофінансової стабільності з відновленням, модернізацією та реформами, необхідними для вступу України до Євросоюзу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤57👍10🙏7
Україна експортує майже на 40% менше соняшникової олії, ніж могла б за нормальної логістики
Україна продовжує експортувати соняшникову олію, але обмеження морської логістики стримують постачання. За перші 15 днів вересня за кордон відправили 131 тис. тонн — близько 62% від потенційних 212 тис. тонн за звичайних умов.
Близько 60 тис. тонн перевезли через дунайські порти, 50 тис. тонн — залізницею, ще 20 тис. тонн — автомобільним транспортом.
Про ситуацію в галузі розповів міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомляє Урядовий портал
Від початку року аграрії залучили 115 млрд грн кредитів, зокрема 49 млрд грн за програмою «5–7–9%». Світовий банк підтвердив готовність спрямувати $250 млн на компенсацію відсоткових ставок за цією програмою.
Уряд також погоджує продовження на жовтень–грудень коефіцієнта 0,714 для розрахунку мінімальних експортних цін. Він знижує їхній розрахунковий рівень майже на 30%.
За словами міністра, удари по складах можуть спричиняти тимчасові перебої з доставкою окремих товарів, проте загрози дефіциту базових продуктів немає.
Із січня 2027 року має запрацювати національна система страхування воєнних ризиків. Вона передбачатиме, зокрема, покриття втрат товарів і товарно-матеріальних цінностей через обстріли. Відповідний напрям закладено в бюджеті.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Україна продовжує експортувати соняшникову олію, але обмеження морської логістики стримують постачання. За перші 15 днів вересня за кордон відправили 131 тис. тонн — близько 62% від потенційних 212 тис. тонн за звичайних умов.
Близько 60 тис. тонн перевезли через дунайські порти, 50 тис. тонн — залізницею, ще 20 тис. тонн — автомобільним транспортом.
Про ситуацію в галузі розповів міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомляє Урядовий портал
Від початку року аграрії залучили 115 млрд грн кредитів, зокрема 49 млрд грн за програмою «5–7–9%». Світовий банк підтвердив готовність спрямувати $250 млн на компенсацію відсоткових ставок за цією програмою.
Уряд також погоджує продовження на жовтень–грудень коефіцієнта 0,714 для розрахунку мінімальних експортних цін. Він знижує їхній розрахунковий рівень майже на 30%.
За словами міністра, удари по складах можуть спричиняти тимчасові перебої з доставкою окремих товарів, проте загрози дефіциту базових продуктів немає.
Із січня 2027 року має запрацювати національна система страхування воєнних ризиків. Вона передбачатиме, зокрема, покриття втрат товарів і товарно-матеріальних цінностей через обстріли. Відповідний напрям закладено в бюджеті.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢69😡9❤4✍3🙈1
Як безболісно повернути ветерана в економіку?
Економічна реінтеграція ветеранів — це не просто знайти людині вакансію після служби. Важливо, чи буде ця робота стабільною, безпечною, нормально оплачуваною і чи відповідатиме здоров’ю, досвіду та життєвим обставинам ветерана. Для багатьох робота — ще й спосіб повернути відчуття самостійності та своєї ролі в суспільстві. В рамках проведених інтерв’ю для дослідження Українського ветеранського Фонду один із ветеранів-підприємців сформулював це так: «Мені робота стала моїм реабілітологом».
Але сам факт працевлаштування ще не означає успішного повернення. За даними дослідження Work ua, Superhumans і Fama, 93% роботодавців уже наймали ветеранів або розглядали таких кандидатів, а 78% ветеранів після служби проходили співбесіди. Водночас понад 38% людей із військовим досвідом залишили перше після служби місце роботи менш ніж за три місяці.
Одна з причин — компанії часто просто не готові до адаптації ветерана. Майже половина роботодавців не проводили жодної підготовки колективу перед його виходом на роботу, а спеціальне навчання команди проводили лише 8%.
Проблеми починаються ще на етапі резюме. Лише третина ветеранів детально описують військовий досвід. 52% вважають, що він нецікавий роботодавцю, 44% не знають, як перекласти його на мову цивільних професій, а 19% побоюються відмови через сам факт служби. Тим часом командування підрозділом може означати управлінський досвід, військова логістика — роботу з постачанням і запасами, а зв’язок — технічні та кібербезпекові навички.
Держава вже створила інструменти для перекладу військових спеціальностей у цивільні, компенсації роботодавцям та програми навчання. Проблема в тому, що про них мало знають і ветерани, і бізнес. Наприклад, 68% ветеранів уперше чули про Довідник ВОС, а користувалися ним лише 10%.
І справа точно не в небажанні ветеранів працювати. Вони навіть активніше за цивільних відгукуються на вакансії, телефонують роботодавцям і пишуть напряму. Але значна частина цих звернень залишається без відповіді.
Для частини ветеранів альтернативою може стати власний бізнес. У 2026 році держава вже підтримала понад 3,3 тис. ветеранських бізнес-проєктів, однак поки майже немає даних, скільки з них виживають через рік чи два.
Тому головна проблема — не в нестачі програм, а в їхній розрізненості. Навчання, визнання військового досвіду, пошук роботи, адаптація робочого місця, підприємництво, лікування і соціальна підтримка мають працювати як один маршрут.
І успіх варто вимірювати не кількістю працевлаштованих чи виданих грантів, а тим, скільки ветеранів змогли закріпитися на ринку праці й побудувати стійке економічно самостійне життя.
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Аналітичний звіт та відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Економічна реінтеграція ветеранів — це не просто знайти людині вакансію після служби. Важливо, чи буде ця робота стабільною, безпечною, нормально оплачуваною і чи відповідатиме здоров’ю, досвіду та життєвим обставинам ветерана. Для багатьох робота — ще й спосіб повернути відчуття самостійності та своєї ролі в суспільстві. В рамках проведених інтерв’ю для дослідження Українського ветеранського Фонду один із ветеранів-підприємців сформулював це так: «Мені робота стала моїм реабілітологом».
Але сам факт працевлаштування ще не означає успішного повернення. За даними дослідження Work ua, Superhumans і Fama, 93% роботодавців уже наймали ветеранів або розглядали таких кандидатів, а 78% ветеранів після служби проходили співбесіди. Водночас понад 38% людей із військовим досвідом залишили перше після служби місце роботи менш ніж за три місяці.
Одна з причин — компанії часто просто не готові до адаптації ветерана. Майже половина роботодавців не проводили жодної підготовки колективу перед його виходом на роботу, а спеціальне навчання команди проводили лише 8%.
Проблеми починаються ще на етапі резюме. Лише третина ветеранів детально описують військовий досвід. 52% вважають, що він нецікавий роботодавцю, 44% не знають, як перекласти його на мову цивільних професій, а 19% побоюються відмови через сам факт служби. Тим часом командування підрозділом може означати управлінський досвід, військова логістика — роботу з постачанням і запасами, а зв’язок — технічні та кібербезпекові навички.
Держава вже створила інструменти для перекладу військових спеціальностей у цивільні, компенсації роботодавцям та програми навчання. Проблема в тому, що про них мало знають і ветерани, і бізнес. Наприклад, 68% ветеранів уперше чули про Довідник ВОС, а користувалися ним лише 10%.
І справа точно не в небажанні ветеранів працювати. Вони навіть активніше за цивільних відгукуються на вакансії, телефонують роботодавцям і пишуть напряму. Але значна частина цих звернень залишається без відповіді.
Для частини ветеранів альтернативою може стати власний бізнес. У 2026 році держава вже підтримала понад 3,3 тис. ветеранських бізнес-проєктів, однак поки майже немає даних, скільки з них виживають через рік чи два.
Тому головна проблема — не в нестачі програм, а в їхній розрізненості. Навчання, визнання військового досвіду, пошук роботи, адаптація робочого місця, підприємництво, лікування і соціальна підтримка мають працювати як один маршрут.
І успіх варто вимірювати не кількістю працевлаштованих чи виданих грантів, а тим, скільки ветеранів змогли закріпитися на ринку праці й побудувати стійке економічно самостійне життя.
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Аналітичний звіт та відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
❤28👍24✍5🤮1
Попри війни, більше людей у світі почуваються безпечно — Gallup
У 2024 році 73% дорослих у світі заявили, що почуваються безпечно, гуляючи наодинці вночі у своєму місті чи районі. Це найвищий показник від початку вимірювань Gallup у 2006 році та на 13 відсоткових пунктів більше, ніж десятиліттям раніше.
За глобальним рекордом, однак, приховані значні відмінності. У Сінгапурі про відчуття безпеки повідомили 98% опитаних, у Південно-Африканській Республіці — лише 33%. Латинська Америка й Карибський басейн уперше досягли позначки 50%, а в Африці на південь від Сахари показник становив 53%.
Такі результати Gallup оприлюднив 17 вересня 2025 року. Дослідження охопило понад 145 тисяч дорослих у 144 країнах і територіях. Воно вимірює відчуття повсякденної безпеки, а не захищеність від війни.
Жінки залишаються помітно вразливішими: нічні прогулянки вважають безпечними 67% жінок проти 78% чоловіків. У понад сотні країн розрив становить щонайменше десять відсоткових пунктів.
Навіть заможність країни не усуває цієї нерівності. У США безпечно почуваються 58% жінок і 84% чоловіків, в Італії — відповідно 44% та 76%.
Попри загальне поліпшення, понад чверть дорослих у світі досі бояться самостійних нічних прогулянок. Gallup наголошує: безпека потребує довіри до інституцій та інвестицій у громади.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У 2024 році 73% дорослих у світі заявили, що почуваються безпечно, гуляючи наодинці вночі у своєму місті чи районі. Це найвищий показник від початку вимірювань Gallup у 2006 році та на 13 відсоткових пунктів більше, ніж десятиліттям раніше.
За глобальним рекордом, однак, приховані значні відмінності. У Сінгапурі про відчуття безпеки повідомили 98% опитаних, у Південно-Африканській Республіці — лише 33%. Латинська Америка й Карибський басейн уперше досягли позначки 50%, а в Африці на південь від Сахари показник становив 53%.
Такі результати Gallup оприлюднив 17 вересня 2025 року. Дослідження охопило понад 145 тисяч дорослих у 144 країнах і територіях. Воно вимірює відчуття повсякденної безпеки, а не захищеність від війни.
Жінки залишаються помітно вразливішими: нічні прогулянки вважають безпечними 67% жінок проти 78% чоловіків. У понад сотні країн розрив становить щонайменше десять відсоткових пунктів.
Навіть заможність країни не усуває цієї нерівності. У США безпечно почуваються 58% жінок і 84% чоловіків, в Італії — відповідно 44% та 76%.
Попри загальне поліпшення, понад чверть дорослих у світі досі бояться самостійних нічних прогулянок. Gallup наголошує: безпека потребує довіри до інституцій та інвестицій у громади.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤21✍12👍9😁5🤬2
"Зустрілися з представниками медіа разом із лідерами С8. Сьогодні у другій частині саміту – в економічній частині – будуть вагомі фінансові, інвестиційні домовленості." — пише Президент.
І справді доречна ініціатива. Як відомо зі звіту про руйнування, кількість коштів, необхідна для відбудови України перевищує будь-які можливості урядів-партнерів. Потрібні інвестиції. Зібрати країни карпатського регіону - вдала ідея. Показати їм конкретні проекти - вдала ідея.
Далі можна не слухати заяв про необхідність залучення коштів в проекти, які працюють в інтересах громад. Можна не слухати заяв про підтримку приватного бізнесу.
Можна просто попросити штучний інтелект подивитися якими (за вартістю) є справжні пріоритети уряду. Куди треба залучати кошти з точки зору організаторів.
Не треба заяв - просто цифри. Простий промпт штучному інтелекту - проаналізуй пріоритети інвестиційних проектів за джерелом та очікуваним реалізатором. І все ясно, як день.
Держава хоче розбудовувати все державне. І на фоні плівок НАБУ тут же згадується стара радянська приказка.
"Все навколо державне ... Все навколо моє..."
via Роман Виброновський
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
І справді доречна ініціатива. Як відомо зі звіту про руйнування, кількість коштів, необхідна для відбудови України перевищує будь-які можливості урядів-партнерів. Потрібні інвестиції. Зібрати країни карпатського регіону - вдала ідея. Показати їм конкретні проекти - вдала ідея.
Далі можна не слухати заяв про необхідність залучення коштів в проекти, які працюють в інтересах громад. Можна не слухати заяв про підтримку приватного бізнесу.
Можна просто попросити штучний інтелект подивитися якими (за вартістю) є справжні пріоритети уряду. Куди треба залучати кошти з точки зору організаторів.
Не треба заяв - просто цифри. Простий промпт штучному інтелекту - проаналізуй пріоритети інвестиційних проектів за джерелом та очікуваним реалізатором. І все ясно, як день.
Держава хоче розбудовувати все державне. І на фоні плівок НАБУ тут же згадується стара радянська приказка.
"Все навколо державне ... Все навколо моє..."
via Роман Виброновський
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔41🤬20💯5👍4❤3🔥2🤡1🥱1
🇩🇰🇺🇸 США та Данія домовилися про нові умови спільного контролю над Гренландією. Дональд Трамп не отримає 51-й штат, але отримає найбільший острів у світі під повний військовий контроль.
Головні пункти угоди:
1. США отримують повний контроль над безпекою на острові. Хоча Трамп детально не пояснює, що саме це означає, можна припустити, що вже наявна військова база США буде більш інтегрована в управління островом через участь у забезпеченні різних типів безпеки. Навряд чи американці створять там власну поліцію, звісно, але це також може бути одним із варіантів.
2. Жодної військової присутності інших держав. Це те, про що Трамп говорив із першого дня — Росія та Китай не повинні мати на острові військових чи інших інтересів. Ця угода гарантує такий результат.
3. США отримують право розширювати свою військову присутність на острові та створювати нові військові бази. Трамп уже заявив, що саме так вони й зроблять, а Піт Гегсет також підтримав цю ідею у своїх соцмережах.
4. США будуватимуть не лише військові бази. Трамп, як колишній забудовник у Нью-Йорку, пообіцяв реалізувати на острові девелоперські проєкти.
5. Угода не має кінцевої дати, а отже, такий статус США існуватиме доти, доки вони самі від нього не відмовляться. Крім того, угода не передбачає виплат від США Данії — витрати будуть лише на майбутнє будівництво.
З цього опису складається враження, що американці отримали все, чого хотіли, крім самої Гренландії як американської території
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Головні пункти угоди:
1. США отримують повний контроль над безпекою на острові. Хоча Трамп детально не пояснює, що саме це означає, можна припустити, що вже наявна військова база США буде більш інтегрована в управління островом через участь у забезпеченні різних типів безпеки. Навряд чи американці створять там власну поліцію, звісно, але це також може бути одним із варіантів.
2. Жодної військової присутності інших держав. Це те, про що Трамп говорив із першого дня — Росія та Китай не повинні мати на острові військових чи інших інтересів. Ця угода гарантує такий результат.
3. США отримують право розширювати свою військову присутність на острові та створювати нові військові бази. Трамп уже заявив, що саме так вони й зроблять, а Піт Гегсет також підтримав цю ідею у своїх соцмережах.
4. США будуватимуть не лише військові бази. Трамп, як колишній забудовник у Нью-Йорку, пообіцяв реалізувати на острові девелоперські проєкти.
5. Угода не має кінцевої дати, а отже, такий статус США існуватиме доти, доки вони самі від нього не відмовляться. Крім того, угода не передбачає виплат від США Данії — витрати будуть лише на майбутнє будівництво.
З цього опису складається враження, що американці отримали все, чого хотіли, крім самої Гренландії як американської території
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢44🤔38❤18👏10🤡8🔥3👍1🤬1
Ціна держави
🇩🇰🇺🇸 США та Данія домовилися про нові умови спільного контролю над Гренландією. Дональд Трамп не отримає 51-й штат, але отримає найбільший острів у світі під повний військовий контроль. Головні пункти угоди: 1. США отримують повний контроль над безпекою…
Це як у 1951, але у 2026🤡
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁78👍6❤3👏1🤔1
Вдале поєднання запитань журналістів:
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
— Що на практиці означає ця заборона? Ви забираєте в них перепустки, забороняєте їм доступ до пулу журналістів? — Коли ви кажете «заборона», то яка саме заборона? Ви знаєте, скільки в мене заборон? У мене їх більше, ніж у будь-кого іншого! — Що означатиме заборона на роботу журналістів Politico та інших видань у Білому домі? — Я досі не знаю… А, ви про заборону для вільної преси, так? Дуже проста заборона. Я не хочу, щоб вони були в моєму кабінеті, не хочу їх тут бачити.
— Сі Цзіньпін приїжджає до США наступного тижня… — Велика честь. — Китай — одна з найбільш репресивних країн світу щодо журналістів. Який сигнал це посилає? — Ну, не знаю. Мені здається, ми теж репресивні. У нас фейкові новини. Ми не репресуємо, але вони пишуть фейкові новини.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤪72💊57😁9❤1
Хто подбає про родину ветерана?
Повернення військового додому не означає, що життя родини просто повертається до довоєнного стану. Особливо після тяжкого поранення сім’я часто сама стає частиною системи реабілітації: організовує лікування, оформлює документи, шукає фахівців, забезпечує щоденний догляд і психологічну підтримку.
Фактично держава досі значною мірою виходить із припущення, що поруч із ветераном є родина, яка все це зробить.
Масштаб проблеми величезний. За даними досліджень системи догляду, близько 65% потреб покривають самі родини або вони взагалі залишаються без покриття. Держава спроможна забезпечити лише близько 21% реального попиту.
Це має цілком конкретну економічну ціну. Родина може втрачати одразу два доходи: заробіток пораненого ветерана і заробіток близької людини, яка скорочує робочий час або взагалі залишає роботу заради догляду. До цього додаються витрати на лікування, транспорт, проживання біля лікарень, юридичну допомогу. А ще — фізичне та психологічне виснаження.
Тому родину не можна розглядати лише як «ресурс» для ветерана. Вона сама має бути повноцінним суб’єктом ветеранської політики.
Перед випискою з лікарні чи реабілітаційного центру потрібно оцінювати не лише потреби ветерана, а й можливості людини, яка потенційно доглядатиме за ним: її здоров’я, роботу, сімейні обов’язки, житлові умови, навички та потребу у професійній допомозі.
І головне: родич не повинен автоматично ставати доглядальником. Якщо людина не може або не готова взяти цю роль на себе, підтримка ветерана не має через це зменшуватися. Система повинна запропонувати професійний догляд, допомогу в громаді або інший безпечний варіант.
Доглядальникам також потрібне навчання — не формальні інструкції, а практичні навички: як переміщувати людину, доглядати за ранами, користуватися обладнанням, діяти у кризовій ситуації. В Україні вже є успішні пілотні програми такого типу. Наступний крок — зробити їх доступними по всій країні.
Окрема проблема — психологічна допомога. Формально ветерани та члени їхніх родин уже можуть отримувати її окремо. Але у 2025 році допомогу отримали лише 9595 людей із приблизно 35 тисяч запланованих — близько 27%.
Тож родина має перестати бути невидимою робочою силою ветеранської політики. Наслідки служби, поранення чи втрати функціональної незалежності ветераном безпосередньо впливають на здоров’я, зайнятість, доходи та життєві можливості його близьких. Тому члени родини мають бути самостійними отримувачами підтримки, а їхні потреби мають оцінюватися окремо. Україна вже заклала нормативні та фінансові основи допомоги сім’ям. Але підтримка у випадках тривалого догляду, втрати доходу, виснаження доглядальника та необхідності його тимчасової заміни залишається фрагментованими.
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Аналітичний звіт та відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Повернення військового додому не означає, що життя родини просто повертається до довоєнного стану. Особливо після тяжкого поранення сім’я часто сама стає частиною системи реабілітації: організовує лікування, оформлює документи, шукає фахівців, забезпечує щоденний догляд і психологічну підтримку.
Фактично держава досі значною мірою виходить із припущення, що поруч із ветераном є родина, яка все це зробить.
Масштаб проблеми величезний. За даними досліджень системи догляду, близько 65% потреб покривають самі родини або вони взагалі залишаються без покриття. Держава спроможна забезпечити лише близько 21% реального попиту.
Це має цілком конкретну економічну ціну. Родина може втрачати одразу два доходи: заробіток пораненого ветерана і заробіток близької людини, яка скорочує робочий час або взагалі залишає роботу заради догляду. До цього додаються витрати на лікування, транспорт, проживання біля лікарень, юридичну допомогу. А ще — фізичне та психологічне виснаження.
Тому родину не можна розглядати лише як «ресурс» для ветерана. Вона сама має бути повноцінним суб’єктом ветеранської політики.
Перед випискою з лікарні чи реабілітаційного центру потрібно оцінювати не лише потреби ветерана, а й можливості людини, яка потенційно доглядатиме за ним: її здоров’я, роботу, сімейні обов’язки, житлові умови, навички та потребу у професійній допомозі.
І головне: родич не повинен автоматично ставати доглядальником. Якщо людина не може або не готова взяти цю роль на себе, підтримка ветерана не має через це зменшуватися. Система повинна запропонувати професійний догляд, допомогу в громаді або інший безпечний варіант.
Доглядальникам також потрібне навчання — не формальні інструкції, а практичні навички: як переміщувати людину, доглядати за ранами, користуватися обладнанням, діяти у кризовій ситуації. В Україні вже є успішні пілотні програми такого типу. Наступний крок — зробити їх доступними по всій країні.
Окрема проблема — психологічна допомога. Формально ветерани та члени їхніх родин уже можуть отримувати її окремо. Але у 2025 році допомогу отримали лише 9595 людей із приблизно 35 тисяч запланованих — близько 27%.
Тож родина має перестати бути невидимою робочою силою ветеранської політики. Наслідки служби, поранення чи втрати функціональної незалежності ветераном безпосередньо впливають на здоров’я, зайнятість, доходи та життєві можливості його близьких. Тому члени родини мають бути самостійними отримувачами підтримки, а їхні потреби мають оцінюватися окремо. Україна вже заклала нормативні та фінансові основи допомоги сім’ям. Але підтримка у випадках тривалого догляду, втрати доходу, виснаження доглядальника та необхідності його тимчасової заміни залишається фрагментованими.
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Аналітичний звіт та відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
❤30👍14💯9😢1
🙈США схвалили можливий продаж Україні засобів ППО на $2,68 млрд. Ракет для Patriot у переліку немає
Державний департамент США дав дозвіл на потенційний продаж Україні обладнання та озброєння для розвитку й модернізації системи протиповітряної оборони загальною вартістю до $2,68 млрд. Відповідне повідомлення направлено до Конгресу США.
До запитаного Україною пакета увійшли ракети-аналоги С-300 та ракети GAM-67, зенітні ракетні системи збільшеної дальності з лазерним наведенням, транспортно-пускові установки, комплекти для модернізації мобільних пускових систем, а також радари RPS-202, призначені, зокрема, для протидії безпілотникам.
Крім самого озброєння та обладнання, пакет передбачає постачання запасних частин і програмного забезпечення, ремонт техніки, транспортування та технічну підтримку.
Водночас ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot у переліку немає. Це важлива деталь на тлі заяв Києва про потребу в додаткових ракетах для цих систем.
Якщо угоду буде укладено, закупівлю планують профінансувати за рахунок внесків європейських держав, а також коштів американської програми іноземного військового фінансування, які були виділені ще за попередньої адміністрації США. Американську частину фінансування мають зарахувати як внесок Вашингтона до Інвестиційного фонду відбудови України.
При цьому рішення Держдепартаменту ще не означає остаточного погодження поставок. Наступний етап — розгляд пропозиції Конгресом США. Лише після проходження цієї процедури американська влада зможе перейти до укладання контрактів із виробниками.
❗️ Найкращий президент США за всі часи розповідав казки про те, що Америка має заробляти і виявився неспроможним забезпечити цей заробіток. Пісмейкер на якого ми заслужили.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Державний департамент США дав дозвіл на потенційний продаж Україні обладнання та озброєння для розвитку й модернізації системи протиповітряної оборони загальною вартістю до $2,68 млрд. Відповідне повідомлення направлено до Конгресу США.
До запитаного Україною пакета увійшли ракети-аналоги С-300 та ракети GAM-67, зенітні ракетні системи збільшеної дальності з лазерним наведенням, транспортно-пускові установки, комплекти для модернізації мобільних пускових систем, а також радари RPS-202, призначені, зокрема, для протидії безпілотникам.
Крім самого озброєння та обладнання, пакет передбачає постачання запасних частин і програмного забезпечення, ремонт техніки, транспортування та технічну підтримку.
Водночас ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot у переліку немає. Це важлива деталь на тлі заяв Києва про потребу в додаткових ракетах для цих систем.
Якщо угоду буде укладено, закупівлю планують профінансувати за рахунок внесків європейських держав, а також коштів американської програми іноземного військового фінансування, які були виділені ще за попередньої адміністрації США. Американську частину фінансування мають зарахувати як внесок Вашингтона до Інвестиційного фонду відбудови України.
При цьому рішення Держдепартаменту ще не означає остаточного погодження поставок. Наступний етап — розгляд пропозиції Конгресом США. Лише після проходження цієї процедури американська влада зможе перейти до укладання контрактів із виробниками.
❗️ Найкращий президент США за всі часи розповідав казки про те, що Америка має заробляти і виявився неспроможним забезпечити цей заробіток. Пісмейкер на якого ми заслужили.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯54🤔10🤬8❤2💩2👍1
Forwarded from Данило Гетманцев
Як і обіцяв, провели тест для оновлених БЕБ та митниці. Ані оновлена митниця, ані оновлений БЕБ тест не пройшли.
Новенькі контрабандні айфони 18 у вільному доступі у відомій усім мережі. А у легальних імпортерів зʼявляться тільки після 25.09. Маржа на одиниці складає 1 тисячу доларів. У кого в кишенях осідає куш? Думаю, всі розуміють, що не в армії?
Нагадаю, що БЕБ ще в травні відрапортував у комітеті, що кейс з Ябко закритий. А митниця відрапортувала про вилучені смартфони. Вилучені, але не у всіх ;).
Новенькі контрабандні айфони 18 у вільному доступі у відомій усім мережі. А у легальних імпортерів зʼявляться тільки після 25.09. Маржа на одиниці складає 1 тисячу доларів. У кого в кишенях осідає куш? Думаю, всі розуміють, що не в армії?
Нагадаю, що БЕБ ще в травні відрапортував у комітеті, що кейс з Ябко закритий. А митниця відрапортувала про вилучені смартфони. Вилучені, але не у всіх ;).
🤬126😁40🖕14🤡10🙈3❤2🤔2🤣1
Данило Гетманцев
Як і обіцяв, провели тест для оновлених БЕБ та митниці. Ані оновлена митниця, ані оновлений БЕБ тест не пройшли. Новенькі контрабандні айфони 18 у вільному доступі у відомій усім мережі. А у легальних імпортерів зʼявляться тільки після 25.09. Маржа на одиниці…
Нагадаємо, на сірому імпорті / контрабанді бюджет втрачає до 125 млрд грн на рік
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯37💯29❤2🖕2
Безпілотники масовано атакували Москву та область. Внаслідок чого ймовірно спалахнула масштабна пожежа на території логістичного технопарку "Соф'їно" та на НПЗ в Капотні.
Пізніше Собянін додав, що сили ППО Міноборони РФ всього знищили нібито 151 дрон
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Пізніше Собянін додав, що сили ППО Міноборони РФ всього знищили нібито 151 дрон
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥122❤12👏4👍1
Ціна держави
Безпілотники масовано атакували Москву та область. Внаслідок чого ймовірно спалахнула масштабна пожежа на території логістичного технопарку "Соф'їно" та на НПЗ в Капотні. Пізніше Собянін додав, що сили ППО Міноборони РФ всього знищили нібито 151 дрон 📩 Підписуйся…
Привітали кацапів з Днем виборів 😂😂😂😂
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥91❤10👏7😁5🥴1
Ціна держави
Безпілотники масовано атакували Москву та область. Внаслідок чого ймовірно спалахнула масштабна пожежа на території логістичного технопарку "Соф'їно" та на НПЗ в Капотні. Пізніше Собянін додав, що сили ППО Міноборони РФ всього знищили нібито 151 дрон 📩 Підписуйся…
Фото звісно підібрали в стилі росіянців) не НПЗ, не склади, не завод, а житловий будинок, куди влучила ракета рашиського ппо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡121🔥25💯11❤2👍2👏1
👨💻Кіберспорт - бізнес на сотні мільярдів. Можливості для України
Кіберспорт — це вже не гра, а великий бізнес на мільярди доларів. Counter-Strike 2, Dota 2, League of Legends та інші ігри збирають мільйони глядачів, великі бренди вкладають мільярди у спонсорство, а кіберспортивні турніри вже конкурують із традиційним спортом за увагу молодої аудиторії.
Як заробляють мільярди на кіберспорті? Хто отримує найбільше — гравці, команди, організатори турнірів чи власники самих ігор? Розбираємо, як працюють призові, реклама, права на трансляції, скіни та Battle Pass, чому навколо Counter-Strike виникла багатомільярдна цифрова економіка і як великі кіберспортивні турніри приносять реальні гроші цілим містам.
Окремо говоримо про Україну та NAVI. Українські гравці вже серед світових лідерів, а українськомовні трансляції встановлюють рекорди. Але чи зможе Україна перетворити талановитих гравців і міжнародні перемоги на повноцінну індустрію кіберспорту, робочі місця, інвестиції та великий бізнес?
Гра на мільярди вже почалася. Питання лише в тому, скільки з цих грошей зможе заробити Україна.
Дивитися відео
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
З питань рекламних інтеграцій пишіть: malukha@case-ukraine.com.ua
Кіберспорт — це вже не гра, а великий бізнес на мільярди доларів. Counter-Strike 2, Dota 2, League of Legends та інші ігри збирають мільйони глядачів, великі бренди вкладають мільярди у спонсорство, а кіберспортивні турніри вже конкурують із традиційним спортом за увагу молодої аудиторії.
Як заробляють мільярди на кіберспорті? Хто отримує найбільше — гравці, команди, організатори турнірів чи власники самих ігор? Розбираємо, як працюють призові, реклама, права на трансляції, скіни та Battle Pass, чому навколо Counter-Strike виникла багатомільярдна цифрова економіка і як великі кіберспортивні турніри приносять реальні гроші цілим містам.
Окремо говоримо про Україну та NAVI. Українські гравці вже серед світових лідерів, а українськомовні трансляції встановлюють рекорди. Але чи зможе Україна перетворити талановитих гравців і міжнародні перемоги на повноцінну індустрію кіберспорту, робочі місця, інвестиції та великий бізнес?
Гра на мільярди вже почалася. Питання лише в тому, скільки з цих грошей зможе заробити Україна.
Дивитися відео
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
З питань рекламних інтеграцій пишіть: malukha@case-ukraine.com.ua
🔥35💯9❤4👍4👀2🐳1
🇺🇸🇺🇦 Трамп під час розмови із Зеленським закликав припинити удари по російських НПЗ
Новина від Президента, що обіцяв закінчити війну за один день.
Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським у неділю, 20 вересня, неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Про це повідомляє Axios із посиланням на поінформоване джерело.
За словами співрозмовника видання, під час розмови багато разів звучало слово «дизель». У Білому домі пов’язують українські атаки на російські НПЗ зі скороченням пропозиції пального та зростанням світових цін на дизель.
За даними Американської автомобільної асоціації (AAA), 20 вересня середня ціна дизельного пального у США оновила історичний максимум і сягнула $6,49 за галон (3,79 л). За рік дизель у країні подорожчав майже вдвічі.
Раніше в інтерв’ю Fox News Трамп уже публічно закликав Зеленського зупинити удари по російській нафтопереробній інфраструктурі, заявляючи, що вони посилюють «дефіцит дизеля».
«Не завдавайте ударів по дизельному паливу, тому що це шкодить, це шкодить усьому світу», — звертався президент США до Києва.
При цьому Трамп стверджував, що проблеми з постачанням пального спричинені насамперед російсько-українською війною, а не воєнними діями США проти Ірану.
Згодом американський президент заявив, що Україна нібито погодилася не атакувати російські енергетичні об’єкти, а Росія, за його словами, мала у відповідь припинити удари по українській енергетиці.
Однак взаємні атаки на енергетичну інфраструктуру після цих заяв продовжилися.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Новина від Президента, що обіцяв закінчити війну за один день.
Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським у неділю, 20 вересня, неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Про це повідомляє Axios із посиланням на поінформоване джерело.
За словами співрозмовника видання, під час розмови багато разів звучало слово «дизель». У Білому домі пов’язують українські атаки на російські НПЗ зі скороченням пропозиції пального та зростанням світових цін на дизель.
За даними Американської автомобільної асоціації (AAA), 20 вересня середня ціна дизельного пального у США оновила історичний максимум і сягнула $6,49 за галон (3,79 л). За рік дизель у країні подорожчав майже вдвічі.
Раніше в інтерв’ю Fox News Трамп уже публічно закликав Зеленського зупинити удари по російській нафтопереробній інфраструктурі, заявляючи, що вони посилюють «дефіцит дизеля».
«Не завдавайте ударів по дизельному паливу, тому що це шкодить, це шкодить усьому світу», — звертався президент США до Києва.
При цьому Трамп стверджував, що проблеми з постачанням пального спричинені насамперед російсько-українською війною, а не воєнними діями США проти Ірану.
Згодом американський президент заявив, що Україна нібито погодилася не атакувати російські енергетичні об’єкти, а Росія, за його словами, мала у відповідь припинити удари по українській енергетиці.
Однак взаємні атаки на енергетичну інфраструктуру після цих заяв продовжилися.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬72🤡36🥱27🤯6🖕6❤5😁3💯2🤣1
🏭🔥Російські удари зупинили три найбільші металургійні підприємства України
Після російських ракетних атак три найбільші металургійні підприємства України припинили роботу, поставивши під загрозу значну частину вітчизняної сталеливарної галузі. Про це пише Financial Times у матеріалі про вплив російських ударів на українську економіку.
На початку вересня Росія завдала ударів балістичними ракетами по підприємствах у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Два заводи належать гірничо-металургійній групі «Метінвест», ще один — компанії «АрселорМіттал». Унаслідок атак загинули 17 працівників.
«В Україні більше немає сталеливарної промисловості», — заявив FT керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз.
За його словами, російські військові «точно знали, куди бити»: серед цілей були доменні печі підприємств.
У «Метінвесті» та «АрселорМітталі» зазначають, що на ці заводи разом припадало близько 90% виробництва сталі в Україні.
На підприємствах працює понад 15 тисяч людей, а їхня тривала зупинка може мати серйозні наслідки не лише для металургії, а й для суміжних секторів економіки та податкових надходжень.
«Зараз ми не розуміємо, скільки часу триватиме ремонт — дні, тижні, місяці чи роки», — сказав Водовіз.
Від початку повномасштабної війни російська армія систематично атакує українську залізничну інфраструктуру, промислові підприємства, склади та торговельні об’єкти.
Останніми місяцями інтенсивність таких ударів зросла.
За оцінкою українського уряду, через російські атаки країна може втратити близько $1,5 млрд податкових надходжень.
Додатковий тиск створює і дефіцит фінансування оборони. Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Україні бракує близько €27 млрд на військові потреби, і звертався до союзників із проханням про додаткову підтримку.
Таким чином, удари по великих металургійних підприємствах несуть ризик не лише для окремої галузі. Йдеться про втрату виробництва, робочих місць, експорту та податків — саме в той момент, коли державі критично потрібні додаткові ресурси для фінансування війни.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Після російських ракетних атак три найбільші металургійні підприємства України припинили роботу, поставивши під загрозу значну частину вітчизняної сталеливарної галузі. Про це пише Financial Times у матеріалі про вплив російських ударів на українську економіку.
На початку вересня Росія завдала ударів балістичними ракетами по підприємствах у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Два заводи належать гірничо-металургійній групі «Метінвест», ще один — компанії «АрселорМіттал». Унаслідок атак загинули 17 працівників.
«В Україні більше немає сталеливарної промисловості», — заявив FT керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз.
За його словами, російські військові «точно знали, куди бити»: серед цілей були доменні печі підприємств.
У «Метінвесті» та «АрселорМітталі» зазначають, що на ці заводи разом припадало близько 90% виробництва сталі в Україні.
На підприємствах працює понад 15 тисяч людей, а їхня тривала зупинка може мати серйозні наслідки не лише для металургії, а й для суміжних секторів економіки та податкових надходжень.
«Зараз ми не розуміємо, скільки часу триватиме ремонт — дні, тижні, місяці чи роки», — сказав Водовіз.
Від початку повномасштабної війни російська армія систематично атакує українську залізничну інфраструктуру, промислові підприємства, склади та торговельні об’єкти.
Останніми місяцями інтенсивність таких ударів зросла.
За оцінкою українського уряду, через російські атаки країна може втратити близько $1,5 млрд податкових надходжень.
Додатковий тиск створює і дефіцит фінансування оборони. Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Україні бракує близько €27 млрд на військові потреби, і звертався до союзників із проханням про додаткову підтримку.
Таким чином, удари по великих металургійних підприємствах несуть ризик не лише для окремої галузі. Йдеться про втрату виробництва, робочих місць, експорту та податків — саме в той момент, коли державі критично потрібні додаткові ресурси для фінансування війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢63🤬49