🏭🔥Російські удари зупинили три найбільші металургійні підприємства України
Після російських ракетних атак три найбільші металургійні підприємства України припинили роботу, поставивши під загрозу значну частину вітчизняної сталеливарної галузі. Про це пише Financial Times у матеріалі про вплив російських ударів на українську економіку.
На початку вересня Росія завдала ударів балістичними ракетами по підприємствах у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Два заводи належать гірничо-металургійній групі «Метінвест», ще один — компанії «АрселорМіттал». Унаслідок атак загинули 17 працівників.
«В Україні більше немає сталеливарної промисловості», — заявив FT керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз.
За його словами, російські військові «точно знали, куди бити»: серед цілей були доменні печі підприємств.
У «Метінвесті» та «АрселорМітталі» зазначають, що на ці заводи разом припадало близько 90% виробництва сталі в Україні.
На підприємствах працює понад 15 тисяч людей, а їхня тривала зупинка може мати серйозні наслідки не лише для металургії, а й для суміжних секторів економіки та податкових надходжень.
«Зараз ми не розуміємо, скільки часу триватиме ремонт — дні, тижні, місяці чи роки», — сказав Водовіз.
Від початку повномасштабної війни російська армія систематично атакує українську залізничну інфраструктуру, промислові підприємства, склади та торговельні об’єкти.
Останніми місяцями інтенсивність таких ударів зросла.
За оцінкою українського уряду, через російські атаки країна може втратити близько $1,5 млрд податкових надходжень.
Додатковий тиск створює і дефіцит фінансування оборони. Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Україні бракує близько €27 млрд на військові потреби, і звертався до союзників із проханням про додаткову підтримку.
Таким чином, удари по великих металургійних підприємствах несуть ризик не лише для окремої галузі. Йдеться про втрату виробництва, робочих місць, експорту та податків — саме в той момент, коли державі критично потрібні додаткові ресурси для фінансування війни.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Після російських ракетних атак три найбільші металургійні підприємства України припинили роботу, поставивши під загрозу значну частину вітчизняної сталеливарної галузі. Про це пише Financial Times у матеріалі про вплив російських ударів на українську економіку.
На початку вересня Росія завдала ударів балістичними ракетами по підприємствах у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Два заводи належать гірничо-металургійній групі «Метінвест», ще один — компанії «АрселорМіттал». Унаслідок атак загинули 17 працівників.
«В Україні більше немає сталеливарної промисловості», — заявив FT керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз.
За його словами, російські військові «точно знали, куди бити»: серед цілей були доменні печі підприємств.
У «Метінвесті» та «АрселорМітталі» зазначають, що на ці заводи разом припадало близько 90% виробництва сталі в Україні.
На підприємствах працює понад 15 тисяч людей, а їхня тривала зупинка може мати серйозні наслідки не лише для металургії, а й для суміжних секторів економіки та податкових надходжень.
«Зараз ми не розуміємо, скільки часу триватиме ремонт — дні, тижні, місяці чи роки», — сказав Водовіз.
Від початку повномасштабної війни російська армія систематично атакує українську залізничну інфраструктуру, промислові підприємства, склади та торговельні об’єкти.
Останніми місяцями інтенсивність таких ударів зросла.
За оцінкою українського уряду, через російські атаки країна може втратити близько $1,5 млрд податкових надходжень.
Додатковий тиск створює і дефіцит фінансування оборони. Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Україні бракує близько €27 млрд на військові потреби, і звертався до союзників із проханням про додаткову підтримку.
Таким чином, удари по великих металургійних підприємствах несуть ризик не лише для окремої галузі. Йдеться про втрату виробництва, робочих місць, експорту та податків — саме в той момент, коли державі критично потрібні додаткові ресурси для фінансування війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢63🤬49
Росіяни знищили у Боярці виробництво компанії «Вентиляційні системи»
Внаслідок російської атаки по Київській області в ніч з 19 на 20 вересня у місті Боярка було знищено основні виробничі та складські площі підприємства «Вентиляційні системи». Про це компанія повідомила на своїй сторінці у Facebook та опублікувала фото поруйнованого підприємства.
«Найважливіше - внаслідок атаки ніхто з наших працівників не постраждав. Підприємство зазнало значних руйнувань. Наразі ми оцінюємо масштаби пошкоджень та працюємо над відновленням виробництва і логістики», - зазначили у компанії.
Там додали, що через завдані руйнування очікують найближчим часом перебої з наявністю та постачанням частини продукції. Водночас команда «Вентиляційних систем» уже працює над тим, аби максимально швидко відновити поставки та виконання зобов’язань перед клієнтами і партнерами.
«Компанія продовжує працювати. Про зміни у строках постачання та відновлення доступності продукції ми будемо оперативно інформувати наших партнерів і клієнтів. Дякуємо рятувальникам ДСНС та всім службам, які працювали над ліквідацією наслідків атаки. Також дякуємо нашим працівникам, партнерам і клієнтам за підтримку», - додали там.
ПрАТ «Вентиляційні системи» (завод ВЕНТС) — українське підприємство, яке входить до міжнародної групи компаній Blauberg Group та є одним із найбільших світових виробників вентиляційного обладнання.
На заводі у Боярці підприємство виготовляло мільйони побутових та промислових вентиляторів, а також широкий спектр систем вентиляції та кондиціювання, які експортуються по всьому світу.
У неділю, 20 вересня, Київська обласна військова адміністрація повідомила, що росіяни за добу кілька разів атакували Боярку ударними дронами. Окрім підприємства пошкоджень зазнали житлові будинки, пошкоджено Алею пам’яті загиблих захисників, а в частині міста не було світла. Ввечері в неділю у місті знову вирувала пожежа. Водночас російські відомства заявляли, що вдарили по «складах із військовими компонентами».
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Внаслідок російської атаки по Київській області в ніч з 19 на 20 вересня у місті Боярка було знищено основні виробничі та складські площі підприємства «Вентиляційні системи». Про це компанія повідомила на своїй сторінці у Facebook та опублікувала фото поруйнованого підприємства.
«Найважливіше - внаслідок атаки ніхто з наших працівників не постраждав. Підприємство зазнало значних руйнувань. Наразі ми оцінюємо масштаби пошкоджень та працюємо над відновленням виробництва і логістики», - зазначили у компанії.
Там додали, що через завдані руйнування очікують найближчим часом перебої з наявністю та постачанням частини продукції. Водночас команда «Вентиляційних систем» уже працює над тим, аби максимально швидко відновити поставки та виконання зобов’язань перед клієнтами і партнерами.
«Компанія продовжує працювати. Про зміни у строках постачання та відновлення доступності продукції ми будемо оперативно інформувати наших партнерів і клієнтів. Дякуємо рятувальникам ДСНС та всім службам, які працювали над ліквідацією наслідків атаки. Також дякуємо нашим працівникам, партнерам і клієнтам за підтримку», - додали там.
ПрАТ «Вентиляційні системи» (завод ВЕНТС) — українське підприємство, яке входить до міжнародної групи компаній Blauberg Group та є одним із найбільших світових виробників вентиляційного обладнання.
На заводі у Боярці підприємство виготовляло мільйони побутових та промислових вентиляторів, а також широкий спектр систем вентиляції та кондиціювання, які експортуються по всьому світу.
У неділю, 20 вересня, Київська обласна військова адміністрація повідомила, що росіяни за добу кілька разів атакували Боярку ударними дронами. Окрім підприємства пошкоджень зазнали житлові будинки, пошкоджено Алею пам’яті загиблих захисників, а в частині міста не було світла. Ввечері в неділю у місті знову вирувала пожежа. Водночас російські відомства заявляли, що вдарили по «складах із військовими компонентами».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬80😢34❤4👍2🤡2🔥1😱1😍1
Forwarded from Нів'євський|Економічна політика без прикрас
Економічний дайджест | неділя, 20 вересня
Виділю поки що одну новину - це Карпатський саміт із портфелем на €40 млрд, а домовленостями приблизно на €1 млрд. 18–19 вересня Україна та партнери Carpathian 8 представили майже 100 проєктів загальною вартістю понад €40 млрд. За повідомленням Мінекономіки, за результатами саміту досягнуто інвестиційних, фінансових і торговельних домовленостей більш ніж на €1 млрд. Серед названих проєктів — мультимодальний термінал на Закарпатті, мережа логістичних хабів, переробка та холодне зберігання продукції.
Цікаво, про який мультимодальний термінал на Закарпатті йдеться, якийсь новий, чи це "дорозвиток" вже існуючого проекту. Він потрібен, безумовно, зважаючи на потребу в альтернативній логістиці і економіка сухого порту в принципі рахується (наше попереднє техніко-економічне обґрунтування такого проекту).
В будь-якому випадку, €1 млрд «домовленостей» (чи €40 млрд) це не залучені інвестиції і не остаточні інвестиційні зобов’язання. Подивимось. До-речі, цікаво було б знати долю 160 підписаних договорів на €10 млрд, про які звітував попередній уряд за результатами нещодавньої Конференції з відновлення України в Гданську. Просто цікаво, який "коефіцієнт корисної дії" таких заяв.
Виділю поки що одну новину - це Карпатський саміт із портфелем на €40 млрд, а домовленостями приблизно на €1 млрд. 18–19 вересня Україна та партнери Carpathian 8 представили майже 100 проєктів загальною вартістю понад €40 млрд. За повідомленням Мінекономіки, за результатами саміту досягнуто інвестиційних, фінансових і торговельних домовленостей більш ніж на €1 млрд. Серед названих проєктів — мультимодальний термінал на Закарпатті, мережа логістичних хабів, переробка та холодне зберігання продукції.
Цікаво, про який мультимодальний термінал на Закарпатті йдеться, якийсь новий, чи це "дорозвиток" вже існуючого проекту. Він потрібен, безумовно, зважаючи на потребу в альтернативній логістиці і економіка сухого порту в принципі рахується (наше попереднє техніко-економічне обґрунтування такого проекту).
В будь-якому випадку, €1 млрд «домовленостей» (чи €40 млрд) це не залучені інвестиції і не остаточні інвестиційні зобов’язання. Подивимось. До-речі, цікаво було б знати долю 160 підписаних договорів на €10 млрд, про які звітував попередній уряд за результатами нещодавньої Конференції з відновлення України в Гданську. Просто цікаво, який "коефіцієнт корисної дії" таких заяв.
www.kmu.gov.ua
Carpathian 8 Summit: сформовано інвестиційний портфель на понад €40 млрд
Україна разом з вісьмома країнами-партнерами Карпатського регіону в рамках Carpathian 8 Summit сформували та представили інвестиційний портфель на майже 100 проєктів вартістю понад 40 млрд євро
👍38🤡11💯9🤔1
Нів'євський|Економічна політика без прикрас
Економічний дайджест | неділя, 20 вересня Виділю поки що одну новину - це Карпатський саміт із портфелем на €40 млрд, а домовленостями приблизно на €1 млрд. 18–19 вересня Україна та партнери Carpathian 8 представили майже 100 проєктів загальною вартістю понад…
Так-так, подивимось потім статистику прямих іноземних інвестицій наприкінці року. Буде десь в районі $5 млрд у кращому випадку.
Робити голосні заяви і малювати красиві презентації - це ключова фіча поточного політичного керівництва.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Робити голосні заяви і малювати красиві презентації - це ключова фіча поточного політичного керівництва.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯51👍30🤬3😢1
Яка модель ветеранської політики потрібна Україні?
Україні не потрібно обирати між пільговою, сервісною та інвестиційною моделями ветеранської політики. Пільги мають залишатися гарантією, послуги — допомагати відновленню, а інвестиції — повертати людині максимально можливу самостійність.
Інвестиційний підхід — це не про те, щоб оцінювати ветерана за тим, чи працює він і скільки податків сплачує. Для людини з тяжким пораненням успіхом може бути можливість самостійно пересуватися й жити вдома. Для родини загиблого — збереження доходу, психічного здоров’я та перспектив дітей. Для працездатного ветерана — безпечна й гідно оплачувана робота.
Тому головне питання держави має звучати не «яка пільга належить?», а «що потрібно людині, щоб максимально відновити самостійність і реалізувати свій життєвий план?»
Україна вже рухається в цьому напрямку: стратегічні документи роблять акцент на відновленні людського капіталу, розбудовується мережа фахівців із супроводу, ветеранські послуги з’являються у ЦНАПах та онлайн.
Але головна проблема — ці елементи поки що не складаються в єдину систему. Кількість «точок доступу» ще не означає якість. Особливо з огляду на те, що, за даними IOM, 63% опитаних ветеранів у 2025 році жили у селах або малих містах.
Людина не повинна щоразу починати все спочатку в госпіталі, ЦНАПі, службі зайнятості чи соціальній службі. Потрібен єдиний маршрут, де військова, медична, соціальна та цивільна системи передають людину одна одній без розривів.
Підтримка при цьому не має бути однаковою для всіх. Для більшості ветеранів вона може бути інтенсивною у перехідний період, але обмеженою в часі. Натомість люди з тяжкими пораненнями чи інвалідністю мають отримувати довгострокову спеціалізовану допомогу.
Ще до масової демобілізації державі варто провести стрес-тест ветеранської системи: змоделювати різні сценарії повернення військових і перевірити, чи вистачить фахівців, медичних і соціальних послуг, грошей та інфраструктури.
І головне, успіх треба вимірювати не кількістю виданих довідок чи «освоєних» коштів. Справжній результат — це збережене здоров’я, максимально можлива самостійність, стійка зайнятість, підтримана родина та гідне життя.
Саме тоді ветеранська політика стане не набором програм і пільг, а повноцінною частиною післявоєнного відновлення України. Досягнення таких результатів якраз і покаже різницю між ветеранською політикою як набором державних програм і ветеранською політикою як частиною післявоєнного відновлення України.
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Аналітичний звіт та відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Україні не потрібно обирати між пільговою, сервісною та інвестиційною моделями ветеранської політики. Пільги мають залишатися гарантією, послуги — допомагати відновленню, а інвестиції — повертати людині максимально можливу самостійність.
Інвестиційний підхід — це не про те, щоб оцінювати ветерана за тим, чи працює він і скільки податків сплачує. Для людини з тяжким пораненням успіхом може бути можливість самостійно пересуватися й жити вдома. Для родини загиблого — збереження доходу, психічного здоров’я та перспектив дітей. Для працездатного ветерана — безпечна й гідно оплачувана робота.
Тому головне питання держави має звучати не «яка пільга належить?», а «що потрібно людині, щоб максимально відновити самостійність і реалізувати свій життєвий план?»
Україна вже рухається в цьому напрямку: стратегічні документи роблять акцент на відновленні людського капіталу, розбудовується мережа фахівців із супроводу, ветеранські послуги з’являються у ЦНАПах та онлайн.
Але головна проблема — ці елементи поки що не складаються в єдину систему. Кількість «точок доступу» ще не означає якість. Особливо з огляду на те, що, за даними IOM, 63% опитаних ветеранів у 2025 році жили у селах або малих містах.
Людина не повинна щоразу починати все спочатку в госпіталі, ЦНАПі, службі зайнятості чи соціальній службі. Потрібен єдиний маршрут, де військова, медична, соціальна та цивільна системи передають людину одна одній без розривів.
Підтримка при цьому не має бути однаковою для всіх. Для більшості ветеранів вона може бути інтенсивною у перехідний період, але обмеженою в часі. Натомість люди з тяжкими пораненнями чи інвалідністю мають отримувати довгострокову спеціалізовану допомогу.
Ще до масової демобілізації державі варто провести стрес-тест ветеранської системи: змоделювати різні сценарії повернення військових і перевірити, чи вистачить фахівців, медичних і соціальних послуг, грошей та інфраструктури.
І головне, успіх треба вимірювати не кількістю виданих довідок чи «освоєних» коштів. Справжній результат — це збережене здоров’я, максимально можлива самостійність, стійка зайнятість, підтримана родина та гідне життя.
Саме тоді ветеранська політика стане не набором програм і пільг, а повноцінною частиною післявоєнного відновлення України. Досягнення таких результатів якраз і покаже різницю між ветеранською політикою як набором державних програм і ветеранською політикою як частиною післявоєнного відновлення України.
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Аналітичний звіт та відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
👍48❤8🔥3🙏1🤡1🥱1
🇩🇪💩 АдН уже веде переговори з «Газпромом» про повернення російського газу до Німеччини
Представник «Альтернативи для Німеччини» із зовнішньої політики Маркус Фронмаєр побував у Москві та обговорював із головою «Газпрому» Міллером можливість відновлення постачання російського газу до Німеччини.
Це підтвердила DW заступниця голови фракції АдН у Бундестазі Беатрікс фон Шторх.
За її словами, позиція партії проста: Німеччині потрібна доступна енергія і якомога більше джерел постачання.
«Ми вважаємо, що в наших інтересах отримувати поставки і з Росії, тому ми й ведемо ці переговори», — заявила фон Шторх.
Фронмаєр зустрічався з Міллером і раніше — зокрема в червні на Петербурзькому міжнародному економічному форумі.
📈 Активність АдН на російському напрямку відбувається на тлі її різкого посилення на сході Німеччини.
На виборах у Саксонії-Ангальт 6 вересня партія отримала 44% голосів і посіла перше місце. У Мекленбурзі — Передній Померанії АдН набрала близько 38%, також ставши першою. У Берліні результат був значно скромнішим — 16,2%, третє місце після Лівої партії та ХДС.
🇺🇦 Війна Росії проти України стала однією з тем, на яких АдН будує свою політичну кампанію. Фон Шторх пояснює успіх партії, зокрема, страхом виборців перед можливим втягуванням Німеччини у війну.
«Люди бояться війни і бояться того, що Німеччина буде втягнута в цю війну. Наші виборці і ми цього не хочемо», — сказала вона. Водночас зовнішню політику Німеччини визначає федеральний уряд, а не земельні парламенти.
Співголова АдН Аліс Вайдель також прямо виступає за повернення російського газу. Під час дебатів у Бундестазі вона заявила: «Нам потрібен дешевий природний газ із Росії. Ми будемо над цим працювати».
Партія одночасно різко критикує нинішню політику Берліна щодо України та обсяги німецької допомоги Києву.
Політолог Йоганнес Варвік із Університету Галле зазначає, що урядова політика щодо війни в Україні не має підтримки більшості на сході Німеччини. Однак він застерігає від автоматичного трактування цього як «проросійської позиції»: частина виборців, за його словами, передусім хоче більшого акценту на дипломатії та меншої ролі військових поставок.
Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Представник «Альтернативи для Німеччини» із зовнішньої політики Маркус Фронмаєр побував у Москві та обговорював із головою «Газпрому» Міллером можливість відновлення постачання російського газу до Німеччини.
Це підтвердила DW заступниця голови фракції АдН у Бундестазі Беатрікс фон Шторх.
За її словами, позиція партії проста: Німеччині потрібна доступна енергія і якомога більше джерел постачання.
«Ми вважаємо, що в наших інтересах отримувати поставки і з Росії, тому ми й ведемо ці переговори», — заявила фон Шторх.
Фронмаєр зустрічався з Міллером і раніше — зокрема в червні на Петербурзькому міжнародному економічному форумі.
📈 Активність АдН на російському напрямку відбувається на тлі її різкого посилення на сході Німеччини.
На виборах у Саксонії-Ангальт 6 вересня партія отримала 44% голосів і посіла перше місце. У Мекленбурзі — Передній Померанії АдН набрала близько 38%, також ставши першою. У Берліні результат був значно скромнішим — 16,2%, третє місце після Лівої партії та ХДС.
🇺🇦 Війна Росії проти України стала однією з тем, на яких АдН будує свою політичну кампанію. Фон Шторх пояснює успіх партії, зокрема, страхом виборців перед можливим втягуванням Німеччини у війну.
«Люди бояться війни і бояться того, що Німеччина буде втягнута в цю війну. Наші виборці і ми цього не хочемо», — сказала вона. Водночас зовнішню політику Німеччини визначає федеральний уряд, а не земельні парламенти.
Співголова АдН Аліс Вайдель також прямо виступає за повернення російського газу. Під час дебатів у Бундестазі вона заявила: «Нам потрібен дешевий природний газ із Росії. Ми будемо над цим працювати».
Партія одночасно різко критикує нинішню політику Берліна щодо України та обсяги німецької допомоги Києву.
Політолог Йоганнес Варвік із Університету Галле зазначає, що урядова політика щодо війни в Україні не має підтримки більшості на сході Німеччини. Однак він застерігає від автоматичного трактування цього як «проросійської позиції»: частина виборців, за його словами, передусім хоче більшого акценту на дипломатії та меншої ролі військових поставок.
Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬132🤡40💩4❤3🔥2😁1
ЄС домовився зняти санкції з Усманова та Фрідмана - Reuters
Посли країн Європейського Союзу в понеділок попередньо погодили виключення російських мільярдерів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана із санкційного списку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на кількох європейських дипломатів.
Домовленість набуде чинності, якщо протягом найближчих кількох годин жоден з урядів країн ЄС не висловить заперечень.
Зняття обмежень з Усманова та Фрідмана стало частиною ширшого компромісу щодо продовження санкцій проти приблизно 3000 російських фізичних і юридичних осіб.
При цьому країни ЄС домовляються суттєво змінити сам механізм продовження обмежень: замість регулярного поновлення на 6 або 12 місяців санкції планують одразу продовжити на три роки.
Остаточне рішення необхідно ухвалити до вівторка, коли спливає строк дії нинішнього санкційного режиму.
Суперечка навколо Усманова загострилася минулого тижня, коли Франція несподівано приєдналася до Словаччини і також виступила за його виключення із санкційного списку. Російський бізнесмен уже кілька років намагається домогтися скасування обмежень, зокрема через лобістів у різних країнах.
Після цього до переговорів долучився Люксембург. Фрідман подав проти цієї країни позов через замороження своїх активів, і Люксембург заявив, що його юридична позиція у справі може послабитися, якщо ЄС зніме санкції лише з Усманова, але залишить їх щодо Фрідмана.
Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Посли країн Європейського Союзу в понеділок попередньо погодили виключення російських мільярдерів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана із санкційного списку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на кількох європейських дипломатів.
Домовленість набуде чинності, якщо протягом найближчих кількох годин жоден з урядів країн ЄС не висловить заперечень.
Зняття обмежень з Усманова та Фрідмана стало частиною ширшого компромісу щодо продовження санкцій проти приблизно 3000 російських фізичних і юридичних осіб.
При цьому країни ЄС домовляються суттєво змінити сам механізм продовження обмежень: замість регулярного поновлення на 6 або 12 місяців санкції планують одразу продовжити на три роки.
Остаточне рішення необхідно ухвалити до вівторка, коли спливає строк дії нинішнього санкційного режиму.
Суперечка навколо Усманова загострилася минулого тижня, коли Франція несподівано приєдналася до Словаччини і також виступила за його виключення із санкційного списку. Російський бізнесмен уже кілька років намагається домогтися скасування обмежень, зокрема через лобістів у різних країнах.
Після цього до переговорів долучився Люксембург. Фрідман подав проти цієї країни позов через замороження своїх активів, і Люксембург заявив, що його юридична позиція у справі може послабитися, якщо ЄС зніме санкції лише з Усманова, але залишить їх щодо Фрідмана.
Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
🤡176😡44🤣10🤮9🤔6❤1🤷♂1👍1
📈Світова економіка у 2030 році: $150 трлн
До 2030 року обсяг світової економіки, за прогнозами Міжнародного валютного фонду, перевищить $150 трлн. Значна частина приросту припадатиме на країни Азії, що розвиваються.
Прогноз базується на номінальному ВВП у поточних доларах США з бази World Economic Outlook МВФ.
Найбільші економіки світу у 2030 році
Трійка найбільших економік, за прогнозом, залишиться такою самою, як і у 2026 році.
На першому місці — США з $37,7 трлн, або приблизно чвертю всієї світової економіки.
Друге місце збереже Китай — $26 трлн, або 17,3% глобального ВВП.
За ними з великим відривом ітимуть Німеччина та Індія.
Місце
🇺🇸 США - $37,678 трлн (25,1% частка у світовому ВВП)
🇨🇳 Китай - $26,047 трлн (17,3%)
🇩🇪 Німеччина - $6,178 трлн (4,1%)
🇮🇳 Індія - $6,173 трлн (4,1%)
🇬🇧 Велика Британія - $5,148 трлн (3,4%)
🇯🇵 Японія - $5,002 трлн (3,3%)
🇫🇷 Франція - $4,004 трлн (2,7%)
🇧🇷 Бразилія - $3,204 трлн (2,1%)
🇮🇹 Італія - $3,046 трлн (2,0%)
🇨🇦 Канада - $3,008 трлн (2,0%)
💩 Росія - $2,592 трлн (1,7%)
🇲🇽 Мексика - $2,549 трлн (1,7%)
🇦🇺 Австралія - $2,484 трлн (1,7%)
Світ загалом — $150,344 трлн.
Разом США, Китай і Німеччина додадуть понад $10 трлн нового економічного виробництва між 2026 і 2030 роками, причому найбільший приріст очікується в Китаї.
Особливо цікавою буде боротьба за третє місце. Німеччина, за прогнозом, матиме ВВП $6,178 трлн, а Індія — $6,173 трлн. Різниця — лише близько $5 млрд.
Якщо нинішні темпи зростання збережуться, Індія невдовзі може обійти Німеччину і за номінальним ВВП. При цьому за паритетом купівельної спроможності індійська економіка вже приблизно утричі більша за німецьку.
Азія продовжує набирати вагу
До 2030 року країни Азії та Близького Сходу разом генеруватимуть близько $55,7 трлн ВВП, тобто понад третину світової економіки.
Після Китаю та Індії найбільшою економікою регіону залишатиметься Японія з ВВП близько $5 трлн. Далі йтимуть Південна Корея — $2,3 трлн та Індонезія — $2,1 трлн.
Позиції Японії за останні десятиліття суттєво ослабли. Колись вона була другою економікою світу, але у 2010 році її обійшов Китай, а у 2024-му — Німеччина.
Європа: більш рівномірний розподіл економічної сили
Сукупний ВВП Європи у 2030 році прогнозується на рівні близько $37 трлн, або приблизно п’ятої частини світової економіки.
При цьому європейська економіка буде значно більш збалансованою між окремими країнами, ніж у Північній чи Південній Америці, де більше половини економіки континенту припадає лише на одну державу.
Якщо склад ЄС не зміниться, сукупний номінальний ВВП країн Євросоюзу досягне приблизно $26,5 трлн.
Найбільшими економіками ЄС залишаться:
Німеччина — $6,2 трлн;
Франція — $4 трлн;
Італія — $3 трлн.
Велика Британія з ВВП близько $5,1 трлн залишатиметься найбільшою європейською економікою поза ЄС.
Росія з прогнозованими $2,6 трлн буде другою. Водночас вона належить до небагатьох великих економік світу, які, за прогнозами, можуть скоротитися в період між 2026 і 2030 роками.
🇺🇦 Україна буде на 57-му місці у світі - $274.5 млрд (0.2%). Трохи менше за Катар і трохи більше за Узбекистан.
Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
До 2030 року обсяг світової економіки, за прогнозами Міжнародного валютного фонду, перевищить $150 трлн. Значна частина приросту припадатиме на країни Азії, що розвиваються.
Прогноз базується на номінальному ВВП у поточних доларах США з бази World Economic Outlook МВФ.
Найбільші економіки світу у 2030 році
Трійка найбільших економік, за прогнозом, залишиться такою самою, як і у 2026 році.
На першому місці — США з $37,7 трлн, або приблизно чвертю всієї світової економіки.
Друге місце збереже Китай — $26 трлн, або 17,3% глобального ВВП.
За ними з великим відривом ітимуть Німеччина та Індія.
Місце
🇺🇸 США - $37,678 трлн (25,1% частка у світовому ВВП)
🇨🇳 Китай - $26,047 трлн (17,3%)
🇩🇪 Німеччина - $6,178 трлн (4,1%)
🇮🇳 Індія - $6,173 трлн (4,1%)
🇬🇧 Велика Британія - $5,148 трлн (3,4%)
🇯🇵 Японія - $5,002 трлн (3,3%)
🇫🇷 Франція - $4,004 трлн (2,7%)
🇧🇷 Бразилія - $3,204 трлн (2,1%)
🇮🇹 Італія - $3,046 трлн (2,0%)
🇨🇦 Канада - $3,008 трлн (2,0%)
🇲🇽 Мексика - $2,549 трлн (1,7%)
🇦🇺 Австралія - $2,484 трлн (1,7%)
Світ загалом — $150,344 трлн.
Разом США, Китай і Німеччина додадуть понад $10 трлн нового економічного виробництва між 2026 і 2030 роками, причому найбільший приріст очікується в Китаї.
Особливо цікавою буде боротьба за третє місце. Німеччина, за прогнозом, матиме ВВП $6,178 трлн, а Індія — $6,173 трлн. Різниця — лише близько $5 млрд.
Якщо нинішні темпи зростання збережуться, Індія невдовзі може обійти Німеччину і за номінальним ВВП. При цьому за паритетом купівельної спроможності індійська економіка вже приблизно утричі більша за німецьку.
Азія продовжує набирати вагу
До 2030 року країни Азії та Близького Сходу разом генеруватимуть близько $55,7 трлн ВВП, тобто понад третину світової економіки.
Після Китаю та Індії найбільшою економікою регіону залишатиметься Японія з ВВП близько $5 трлн. Далі йтимуть Південна Корея — $2,3 трлн та Індонезія — $2,1 трлн.
Позиції Японії за останні десятиліття суттєво ослабли. Колись вона була другою економікою світу, але у 2010 році її обійшов Китай, а у 2024-му — Німеччина.
Європа: більш рівномірний розподіл економічної сили
Сукупний ВВП Європи у 2030 році прогнозується на рівні близько $37 трлн, або приблизно п’ятої частини світової економіки.
При цьому європейська економіка буде значно більш збалансованою між окремими країнами, ніж у Північній чи Південній Америці, де більше половини економіки континенту припадає лише на одну державу.
Якщо склад ЄС не зміниться, сукупний номінальний ВВП країн Євросоюзу досягне приблизно $26,5 трлн.
Найбільшими економіками ЄС залишаться:
Німеччина — $6,2 трлн;
Франція — $4 трлн;
Італія — $3 трлн.
Велика Британія з ВВП близько $5,1 трлн залишатиметься найбільшою європейською економікою поза ЄС.
Росія з прогнозованими $2,6 трлн буде другою. Водночас вона належить до небагатьох великих економік світу, які, за прогнозами, можуть скоротитися в період між 2026 і 2030 роками.
Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍47❤15😁3🤬3🔥1
📉Експорт феросплавів з України в січні–серпні впав на 68% р./р. - GMK Center
Феросплавні підприємства України за підсумками січня–серпня 2026-го знизили експорт продукції на 68% р./р. За вісім місяців поточного року постачання на зовнішні ринки становили 24 тис. т, тоді як у січні–серпні 2025 року — 74 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на основі даних Державної митної служби.
Серед найбільших експортних напрямків — Польща (13,8 тис. т), Румунія (3 тис. т) і Туреччина (2 тис. т).
За останні чотири місяці показник поступово відновлюється після майже повної зупинки в І кварталі. Зокрема за ІІ квартал обсяги експорту феросплавів зросли до 14,04 тис. т порівняно з 1,17 тис. т у січні–березні. Однак у річному порівнянні падіння сягнуло 48,2% (27,09 тис. т у ІІ кварталі 2025-го).
В серпні українські виробники відвантажили за кордон 4,7 тис. т феросплавів, що на 15% більше м./м., але на 54% менше р./р.
Виручка від експорту за січень–серпень становила $29 млн проти $83 млн роком раніше. У серпні цей показник перебував на рівні $5,6 млн (+13% м./м.; -50% р./р.).
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Феросплавні підприємства України за підсумками січня–серпня 2026-го знизили експорт продукції на 68% р./р. За вісім місяців поточного року постачання на зовнішні ринки становили 24 тис. т, тоді як у січні–серпні 2025 року — 74 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на основі даних Державної митної служби.
Серед найбільших експортних напрямків — Польща (13,8 тис. т), Румунія (3 тис. т) і Туреччина (2 тис. т).
За останні чотири місяці показник поступово відновлюється після майже повної зупинки в І кварталі. Зокрема за ІІ квартал обсяги експорту феросплавів зросли до 14,04 тис. т порівняно з 1,17 тис. т у січні–березні. Однак у річному порівнянні падіння сягнуло 48,2% (27,09 тис. т у ІІ кварталі 2025-го).
В серпні українські виробники відвантажили за кордон 4,7 тис. т феросплавів, що на 15% більше м./м., але на 54% менше р./р.
Виручка від експорту за січень–серпень становила $29 млн проти $83 млн роком раніше. У серпні цей показник перебував на рівні $5,6 млн (+13% м./м.; -50% р./р.).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢70🤬7❤4
📉Україна у серпні скоротила експорт напівфабрикатів на 76% м./м. - GMK Center
Металургійні підприємства України за підсумками січня–серпня 2026 року збільшили експорт сталевих напівфабрикатів на 13% порівняно з аналогічним періодом 2025-го — до 900,2 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на основі даних Державної митної служби.
Основними напрямками експорту за вісім місяців були Болгарія — 386 тис. т (+23% р./р.), Туреччина — 111 тис. т (-19% р./р.), Польща — 120 тис. т (+12% р./р.).
Протягом серпня Україна скоротила відвантаження напівфабрикатів на 76% порівняно з попереднім місяцем і на 71% порівняно з серпнем 2025-го — до 26 тис. т. До Болгарії експортовано 3 тис. т сталевих напівфабрикатів (падіння у 7 разів р./р.; падіння у 31 раз м./м.), до Польщі — 17 тис. т (зростання у 2 рази р./р.; +61% м./м.).
Виручка від експорту сталевих напівфабрикатів за вісім місяців зросла на 20% р./р. — до $460,5 млн; у серпні виручка скоротилася на 73% м./м. і на 63% р./р. — до $15,3 млн.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Металургійні підприємства України за підсумками січня–серпня 2026 року збільшили експорт сталевих напівфабрикатів на 13% порівняно з аналогічним періодом 2025-го — до 900,2 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на основі даних Державної митної служби.
Основними напрямками експорту за вісім місяців були Болгарія — 386 тис. т (+23% р./р.), Туреччина — 111 тис. т (-19% р./р.), Польща — 120 тис. т (+12% р./р.).
Протягом серпня Україна скоротила відвантаження напівфабрикатів на 76% порівняно з попереднім місяцем і на 71% порівняно з серпнем 2025-го — до 26 тис. т. До Болгарії експортовано 3 тис. т сталевих напівфабрикатів (падіння у 7 разів р./р.; падіння у 31 раз м./м.), до Польщі — 17 тис. т (зростання у 2 рази р./р.; +61% м./м.).
Виручка від експорту сталевих напівфабрикатів за вісім місяців зросла на 20% р./р. — до $460,5 млн; у серпні виручка скоротилася на 73% м./м. і на 63% р./р. — до $15,3 млн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬42😭25🤔2😢2❤1
Ціна держави
Трамп може запропонувати Росії бізнес-угоди ще до завершення війни Білий дім розглядає можливість укласти бізнес-угоди з Росією, поки вона продовжує воювати проти України. За словами співрозмовників, обізнаних із переговорами, Вашингтон сподівається таким…
🔥 «Пекельні санкції» проти Росії: що саме змінюється?
Президент США Дональд Трамп у п’ятницю підписав Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — великий пакет нових санкцій проти Росії, який у медіа вже охрестили «пекельними санкціями».
Закон розрахований на п’ять років і суттєво посилює тиск не лише безпосередньо на Росію, а й на країни, які продовжують купувати російські нафту та газ.
Головна загроза — вторинні мита
Найпотужніший інструмент закону — можливість запроваджувати мита до 100% на весь імпорт до США з країн, які входять до п’ятірки найбільших покупців російської нафти або газу.
Під удар також можуть потрапити держави, які допомагають Росії обходити нафтові санкції.
Механізм починає діяти через 30 днів після набуття законом чинності. При цьому Білий дім отримує значну свободу: ставку можна встановлювати в діапазоні від понад 0% до 100% і надалі змінювати залежно від поведінки конкретної країни.
За списками, які наводили помічники американських сенаторів під час підготовки закону, серед найбільших покупців російської нафти були Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан, а газу — Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.
Щоправда, для газу передбачено виняток: санкції можуть не застосовуватися до країн, на які припадає менш як 15% російського газового експорту і які при цьому реально скорочують залежність від нього. Це значною мірою захищає низку європейських країн та Японію.
🧾 Що ще передбачає закон
📦 Новий пакет значно ширший за вторинні мита.
🚢 Нові санкції вводяться проти російського «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових обмежень.
👤 Передбачені блокувальні заходи проти російських високопосадовців та силового керівництва.
🏦 Під санкції мають потрапити Центробанк РФ, Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк та інші державні фінансові установи.
💳 Закон дозволяє запроваджувати вторинні санкції проти іноземних банків, які проводять значні операції з російськими держбанками.
💵 Американським особам забороняються нові інвестиції в Росію та придбання її суверенного боргу.
☢️ Також передбачені обмеження на імпорт російського урану.
Окремо закон дозволяє встановлювати мита до 500% на товари, які імпортуються безпосередньо з Росії до США, включно з нафтою, газом, СПГ, нафтопродуктами та вугіллям.
Тобто часто згадувані «500%» не означають автоматичне 500-відсоткове мито для Китаю чи Індії. Для третіх країн ключовий максимум — 100%.
Санкції важче скасувати — але Трамп має широкий простір для маневру
Закон робить повне скасування санкцій проти Росії складнішим.
Для цього президент має офіційно підтвердити Конгресу, що Росія підписала мирну угоду, прийнятну для вільного і незалежного уряду України, припинила бойові дії та спроби підірвати чи повалити українську владу.
🏛 Після цього рішення ще має пройти період розгляду Конгресом.
Водночас у законі є важлива можливість для маневру: президент може тимчасово не застосовувати окремі санкції чи мита, якщо офіційно заявить Конгресу, що цього вимагають національні інтереси США.
Найважливіше питання — Китай та Індія
Перші ознаки впливу вже з’являються. Індія, яка стала одним із найбільших покупців російської нафти, опинилася перед складним вибором: скорочення закупівель може підвищити внутрішні ціни на енергоносії, а продовження закупівель створює ризик американських мит для індійського експорту.
У серпні на Китай припадало близько 51% доходів Росії від експорту викопного палива серед п’яти найбільших покупців.
Тому те, наскільки болючими стануть санкції для Москви, значною мірою залежатиме від того, чи готовий Вашингтон реально погрожувати 100-відсотковими митами Пекіну.
Чи запрацюють «пекельні санкції» на повну одразу?
Аналітики, опитані Reuters, очікують, що безпосередній ефект може бути обмеженим: Трамп навряд чи захоче спровокувати нове подорожчання енергоносіїв і товарів напередодні проміжних виборів у США.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Президент США Дональд Трамп у п’ятницю підписав Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — великий пакет нових санкцій проти Росії, який у медіа вже охрестили «пекельними санкціями».
Закон розрахований на п’ять років і суттєво посилює тиск не лише безпосередньо на Росію, а й на країни, які продовжують купувати російські нафту та газ.
Головна загроза — вторинні мита
Найпотужніший інструмент закону — можливість запроваджувати мита до 100% на весь імпорт до США з країн, які входять до п’ятірки найбільших покупців російської нафти або газу.
Під удар також можуть потрапити держави, які допомагають Росії обходити нафтові санкції.
Механізм починає діяти через 30 днів після набуття законом чинності. При цьому Білий дім отримує значну свободу: ставку можна встановлювати в діапазоні від понад 0% до 100% і надалі змінювати залежно від поведінки конкретної країни.
За списками, які наводили помічники американських сенаторів під час підготовки закону, серед найбільших покупців російської нафти були Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан, а газу — Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.
Щоправда, для газу передбачено виняток: санкції можуть не застосовуватися до країн, на які припадає менш як 15% російського газового експорту і які при цьому реально скорочують залежність від нього. Це значною мірою захищає низку європейських країн та Японію.
🧾 Що ще передбачає закон
📦 Новий пакет значно ширший за вторинні мита.
🚢 Нові санкції вводяться проти російського «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових обмежень.
👤 Передбачені блокувальні заходи проти російських високопосадовців та силового керівництва.
🏦 Під санкції мають потрапити Центробанк РФ, Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк та інші державні фінансові установи.
💳 Закон дозволяє запроваджувати вторинні санкції проти іноземних банків, які проводять значні операції з російськими держбанками.
💵 Американським особам забороняються нові інвестиції в Росію та придбання її суверенного боргу.
☢️ Також передбачені обмеження на імпорт російського урану.
Окремо закон дозволяє встановлювати мита до 500% на товари, які імпортуються безпосередньо з Росії до США, включно з нафтою, газом, СПГ, нафтопродуктами та вугіллям.
Тобто часто згадувані «500%» не означають автоматичне 500-відсоткове мито для Китаю чи Індії. Для третіх країн ключовий максимум — 100%.
Санкції важче скасувати — але Трамп має широкий простір для маневру
Закон робить повне скасування санкцій проти Росії складнішим.
Для цього президент має офіційно підтвердити Конгресу, що Росія підписала мирну угоду, прийнятну для вільного і незалежного уряду України, припинила бойові дії та спроби підірвати чи повалити українську владу.
🏛 Після цього рішення ще має пройти період розгляду Конгресом.
Водночас у законі є важлива можливість для маневру: президент може тимчасово не застосовувати окремі санкції чи мита, якщо офіційно заявить Конгресу, що цього вимагають національні інтереси США.
Найважливіше питання — Китай та Індія
Перші ознаки впливу вже з’являються. Індія, яка стала одним із найбільших покупців російської нафти, опинилася перед складним вибором: скорочення закупівель може підвищити внутрішні ціни на енергоносії, а продовження закупівель створює ризик американських мит для індійського експорту.
У серпні на Китай припадало близько 51% доходів Росії від експорту викопного палива серед п’яти найбільших покупців.
Тому те, наскільки болючими стануть санкції для Москви, значною мірою залежатиме від того, чи готовий Вашингтон реально погрожувати 100-відсотковими митами Пекіну.
Чи запрацюють «пекельні санкції» на повну одразу?
Аналітики, опитані Reuters, очікують, що безпосередній ефект може бути обмеженим: Трамп навряд чи захоче спровокувати нове подорожчання енергоносіїв і товарів напередодні проміжних виборів у США.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍29🤔23🥱9❤4
🇺🇸Потужність дата-центрів у США перевищує сумарний показник наступних 14 країн
США настільки випередили інші країни за розвитком дата-центрів, що їхня сукупна потужність — уже введена в експлуатацію та запланована — перевищує показник наступних 14 країн разом узятих.
На це звернув увагу економіст Ерні Тедескі, посилаючись на дані Cushman & Wakefield та Computer Weekly. За наведеною оцінкою, американські дата-центри мають сумарну потужність близько 102,6 ГВт, тоді як показники інших країн суттєво нижчі.
Для порівняння, потужність дата-центрів у Великій Британії становить лише близько 4% від американської.
Тедескі також цитує Джулію Віллемінс, яка звертає увагу на парадокс британської економіки. Велика Британія є однією з найбільш вразливих до впливу штучного інтелекту серед великих економік, однак при цьому не має достатньо переконливого плану масштабного розширення інфраструктури дата-центрів. Однією з головних перешкод залишаються високі ціни на енергію.
За її оцінкою, країна може посилити свої позиції у сфері ШІ за трьома напрямами: прискорити розвиток інфраструктури, електромереж та дозвільних процедур; усунути бар’єри для ширшого впровадження ШІ у бізнесі; а також адаптувати державні інституції до технологічних змін.
У глобальній конкуренції за ШІ вирішальним ресурсом стають не лише моделі та фахівці, а й електроенергія, дата-центри та здатність швидко будувати нову цифрову інфраструктуру.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
США настільки випередили інші країни за розвитком дата-центрів, що їхня сукупна потужність — уже введена в експлуатацію та запланована — перевищує показник наступних 14 країн разом узятих.
На це звернув увагу економіст Ерні Тедескі, посилаючись на дані Cushman & Wakefield та Computer Weekly. За наведеною оцінкою, американські дата-центри мають сумарну потужність близько 102,6 ГВт, тоді як показники інших країн суттєво нижчі.
Для порівняння, потужність дата-центрів у Великій Британії становить лише близько 4% від американської.
Тедескі також цитує Джулію Віллемінс, яка звертає увагу на парадокс британської економіки. Велика Британія є однією з найбільш вразливих до впливу штучного інтелекту серед великих економік, однак при цьому не має достатньо переконливого плану масштабного розширення інфраструктури дата-центрів. Однією з головних перешкод залишаються високі ціни на енергію.
За її оцінкою, країна може посилити свої позиції у сфері ШІ за трьома напрямами: прискорити розвиток інфраструктури, електромереж та дозвільних процедур; усунути бар’єри для ширшого впровадження ШІ у бізнесі; а також адаптувати державні інституції до технологічних змін.
У глобальній конкуренції за ШІ вирішальним ресурсом стають не лише моделі та фахівці, а й електроенергія, дата-центри та здатність швидко будувати нову цифрову інфраструктуру.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍35👀22❤2🔥1😁1🤮1
Тепер трохи серйозніше про удари по російським НПЗ та нечуване зростання цін на дизпаливо в США.
Отже, частка ціни нафти у сьогоднішній ціні на дизпаливо у США – менше за 40%. Усе інше – це націнки, у першу чергу, «премія» виробників дизелю, яка в тому числі помітно зросла через кризу на російських НПЗ. Тож стверджувати, що українські удари не впливають на ціни на американських АЗС, було би некоректно.
Так, ми можемо побачити, що не-нафтова складова в ціні американського дизеля з початком війни в Ірані зросла із 2х до 3х доларів за галон (графік посередині), і трималася приблизно на такому рівні до середини липня цього року. Але із середини липня вона почала зростати і вже майже досягла 4х доларів. Як ми пам’ятаємо, у липні росіяни заборонили експорт дизелю, і навіть почали його трохи імпортувати.
Імовірно, саме це вплинуло на світові ціни на дизель, адже за рік до того росіянці давали трохи більше 10% загального експорту цього продукту. Ну, тобто російська криза додалася до кризи у Перській Затоці – і як результат не-нафтова складова ціни американського дизелю вийшла на нові рівні.
Таким чином, якщо ігнорувати усі інші події у світі, що відбулися від липня і донині, можна припустити, що із 2,8 доларів зростання ціни на американський дизель за цей рік, десь третину могла дати «російська криза».
Що в цій кризовій ситуації роблять американці? Виробники дизелю починають працювати на повну потужність, адже їх маржа з минулого року зросла більш ніж удвічі, тож треба кувати залізо не відходячи від каси. І замість того, щоб наситити локальний ринок дефіцитним нафтопродуктом, американські виробники дизелю активно нарощують його експорт. Офіційних свіжих даних по американському експорту від IEA поки що немає, але із фрагментів даних можна зробити висновок, що той експорт у серпні зріс на 37% рік до року та майже на 30% порівняно із червнем цього року.
Тож запаси дизелю в США зменшуються, тоді як місцеві виробники переслідують надприбутки та нарощують експорт - але винними у зростанні американських цін залишаються українці.
Американська адміністрація, замість того, щоб зупинити своїх виробників чи обмежити експорт дизелю, розповідає про страждання російських НПЗ. І «закликає» українців трохи вспокоїтися. Але, як ми бачимо зі статистики останніх уражень, закликає не надто завзято: видно, надприбутки американських переробників їх теж влаштовують.
via Олександр Паращій, Concorde Capital
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Отже, частка ціни нафти у сьогоднішній ціні на дизпаливо у США – менше за 40%. Усе інше – це націнки, у першу чергу, «премія» виробників дизелю, яка в тому числі помітно зросла через кризу на російських НПЗ. Тож стверджувати, що українські удари не впливають на ціни на американських АЗС, було би некоректно.
Так, ми можемо побачити, що не-нафтова складова в ціні американського дизеля з початком війни в Ірані зросла із 2х до 3х доларів за галон (графік посередині), і трималася приблизно на такому рівні до середини липня цього року. Але із середини липня вона почала зростати і вже майже досягла 4х доларів. Як ми пам’ятаємо, у липні росіяни заборонили експорт дизелю, і навіть почали його трохи імпортувати.
Імовірно, саме це вплинуло на світові ціни на дизель, адже за рік до того росіянці давали трохи більше 10% загального експорту цього продукту. Ну, тобто російська криза додалася до кризи у Перській Затоці – і як результат не-нафтова складова ціни американського дизелю вийшла на нові рівні.
Таким чином, якщо ігнорувати усі інші події у світі, що відбулися від липня і донині, можна припустити, що із 2,8 доларів зростання ціни на американський дизель за цей рік, десь третину могла дати «російська криза».
Що в цій кризовій ситуації роблять американці? Виробники дизелю починають працювати на повну потужність, адже їх маржа з минулого року зросла більш ніж удвічі, тож треба кувати залізо не відходячи від каси. І замість того, щоб наситити локальний ринок дефіцитним нафтопродуктом, американські виробники дизелю активно нарощують його експорт. Офіційних свіжих даних по американському експорту від IEA поки що немає, але із фрагментів даних можна зробити висновок, що той експорт у серпні зріс на 37% рік до року та майже на 30% порівняно із червнем цього року.
Тож запаси дизелю в США зменшуються, тоді як місцеві виробники переслідують надприбутки та нарощують експорт - але винними у зростанні американських цін залишаються українці.
Американська адміністрація, замість того, щоб зупинити своїх виробників чи обмежити експорт дизелю, розповідає про страждання російських НПЗ. І «закликає» українців трохи вспокоїтися. Але, як ми бачимо зі статистики останніх уражень, закликає не надто завзято: видно, надприбутки американських переробників їх теж влаштовують.
via Олександр Паращій, Concorde Capital
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍73👏13❤7😁4🤔1😢1
Forwarded from Нів'євський|Економічна політика без прикрас
Дональд і дизель
Новий допис Пола Кругмана має дуже цікаву перспективу для України. Головним вузьким місцем світового енергоринку стає не видобуток нафти, а її переробка. Саме тому дизель уже коштує понад $200 за барель, хоча нафта — близько $102. Україна насправді відіграє в цій історії помітну роль. Удари по російських НПЗ скорочують пропозицію дизелю саме тоді, коли світові переробні потужності працюють на межі. Перебої з постачанням із Перської затоки приблизно утричі більші. Внаслідок цього українська кампанія має значно більший вплив на глобальну економіку, ніж можна було б припустити з фізичного обсягу втрачених російських поставок. І відмовитися від цього важеля без серйозних безпекових гарантій та компенсації означало б добровільно послабити одну з найефективніших складових української стратегії.
Новий допис Пола Кругмана має дуже цікаву перспективу для України. Головним вузьким місцем світового енергоринку стає не видобуток нафти, а її переробка. Саме тому дизель уже коштує понад $200 за барель, хоча нафта — близько $102. Україна насправді відіграє в цій історії помітну роль. Удари по російських НПЗ скорочують пропозицію дизелю саме тоді, коли світові переробні потужності працюють на межі. Перебої з постачанням із Перської затоки приблизно утричі більші. Внаслідок цього українська кампанія має значно більший вплив на глобальну економіку, ніж можна було б припустити з фізичного обсягу втрачених російських поставок. І відмовитися від цього важеля без серйозних безпекових гарантій та компенсації означало б добровільно послабити одну з найефективніших складових української стратегії.
👍92💯22🤔10❤9🤣4
Запитання від колишнього міністра соціальної політики, у відповідальності якого було впровадження пенсійної реформи - перехід від солідарної системи до накопичувальної - і яку він успішно провалив.
Звісно, це не знімає відповідальності з поточної влади, в якої вже змінилося 4 міністра соціальної політики, а змін немає. І єдиним прогресивним президентом України з пенсійної сфери був... Леонід Кучма.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Звісно, це не знімає відповідальності з поточної влади, в якої вже змінилося 4 міністра соціальної політики, а змін немає. І єдиним прогресивним президентом України з пенсійної сфери був... Леонід Кучма.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍85😁58🤯11❤5🙈3👏1🎉1
🇪🇺😱ЄС продовжив санкції проти Росії одразу на три роки. Усманова і Фрідмана виключили зі списку
Рада Європейського Союзу погодила продовження персональних санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Про це йдеться у повідомленні Ради ЄС.
Йдеться про обмеження щодо більш ніж 3 тисяч фізичних та юридичних осіб, яких у ЄС вважають причетними до дій, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, зокрема до повномасштабного російського вторгнення.
Водночас Рада ЄС вирішила не продовжувати санкції щодо трьох фізичних осіб та однієї організації. Ще трьох померлих осіб виключили зі списку. В офіційному повідомленні їхні імена не називаються.
За даними Reuters, The Guardian та Euronews, серед тих, щодо кого обмеження вирішили не продовжувати, — засновник USM Holdings Алішер Усманов та співзасновник «Альфа-груп» Михайло Фрідман.
За повідомленнями медіа, виключення Усманова із санкційного списку підтримували Франція та Словаччина, а Фрідмана — Люксембург. Водночас, зокрема, Латвія виступала проти такого рішення.
Рішення продовжити санкції одразу на 36 місяців стало відходом від попередньої практики, коли персональні списки переглядали кожні пів року.
Представник Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, назвав домовленість результатом складного компромісу. За його словами, продовження санкцій на три роки має зробити європейську санкційну систему більш стабільною та передбачуваною.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Рада Європейського Союзу погодила продовження персональних санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Про це йдеться у повідомленні Ради ЄС.
Йдеться про обмеження щодо більш ніж 3 тисяч фізичних та юридичних осіб, яких у ЄС вважають причетними до дій, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, зокрема до повномасштабного російського вторгнення.
Водночас Рада ЄС вирішила не продовжувати санкції щодо трьох фізичних осіб та однієї організації. Ще трьох померлих осіб виключили зі списку. В офіційному повідомленні їхні імена не називаються.
За даними Reuters, The Guardian та Euronews, серед тих, щодо кого обмеження вирішили не продовжувати, — засновник USM Holdings Алішер Усманов та співзасновник «Альфа-груп» Михайло Фрідман.
За повідомленнями медіа, виключення Усманова із санкційного списку підтримували Франція та Словаччина, а Фрідмана — Люксембург. Водночас, зокрема, Латвія виступала проти такого рішення.
Рішення продовжити санкції одразу на 36 місяців стало відходом від попередньої практики, коли персональні списки переглядали кожні пів року.
Представник Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, назвав домовленість результатом складного компромісу. За його словами, продовження санкцій на три роки має зробити європейську санкційну систему більш стабільною та передбачуваною.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔69🤡25👍9👏2😡2❤1😢1
Угоду про розширення ролі США у Гренландії підписано. Одну з найбільш ексцентричних передвиборчих обіцянок Дональда Трампа фактично майже реалізовано. Так, острів не стане частиною Сполучених Штатів, однак американська присутність і значення збройних сил США у Гренландії суттєво зростуть.
Це також помітно посилює позиції Вашингтона в Арктиці у стратегічному суперництві з Росією та Китаєм. У цьому сенсі домовленість можна вважати вагомим результатом американської зовнішньої та безпекової політики.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Це також помітно посилює позиції Вашингтона в Арктиці у стратегічному суперництві з Росією та Китаєм. У цьому сенсі домовленість можна вважати вагомим результатом американської зовнішньої та безпекової політики.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥37👍18👌11🤡10🤔9😁3