Угоду про розширення ролі США у Гренландії підписано. Одну з найбільш ексцентричних передвиборчих обіцянок Дональда Трампа фактично майже реалізовано. Так, острів не стане частиною Сполучених Штатів, однак американська присутність і значення збройних сил США у Гренландії суттєво зростуть.
Це також помітно посилює позиції Вашингтона в Арктиці у стратегічному суперництві з Росією та Китаєм. У цьому сенсі домовленість можна вважати вагомим результатом американської зовнішньої та безпекової політики.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Це також помітно посилює позиції Вашингтона в Арктиці у стратегічному суперництві з Росією та Китаєм. У цьому сенсі домовленість можна вважати вагомим результатом американської зовнішньої та безпекової політики.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥37👍18👌11🤡10🤔9😁3
🇺🇸🇺🇦Поставки Patriot, припинення ударів по НПЗ і диверсії. Що розповів Зеленський після 40-хвилинної зустрічі з Трампом
Володимир Зеленський і Дональд Трамп зустрілися на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, де президент США виступав із промовою. Зустріч тривала близько 40 хвилин.
🔵 Енергетичне перемир’я. Під час пресконференції Зеленський заявив, що головною темою розмови президентів стала підготовка України до зими. Він запевнив Трампа, що ЗСУ готові припинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо російські війська також не обстрілюватимуть енергетичні об’єкти в Україні.
Водночас США не вимагали від України в односторонньому порядку припинити удари по енергетичній інфраструктурі Росії, наголосив український президент.
🔵 Мирна угода. Зеленський заявив, що Володимир Путін не погодиться на тристоронню зустріч за участю Росії, України та США, оскільки, за його словами, російський президент не хоче припиняти війну.
Президент України також попросив Трампа залучити до мирних переговорів голову КНР Сі Цзіньпіна. Таким чином, спільний тиск США, Європи та Китаю на Кремль, на думку Зеленського, може змусити Москву серйозно розглянути можливість мирного врегулювання конфлікту.
🔵 ППО. Зеленський знову попросив Трампа передати Україні системи протиповітряної оборони Patriot. Окрім самих комплексів та ракет-перехоплювачів, він попросив президента США прискорити процес надання ліцензії на виробництво Patriot в Україні.
Більше того, американська оборонна компанія Raytheon запевнила українську сторону, що готова виробляти ракети для цих систем.
За словами Зеленського, це необхідно як одна з гарантій безпеки України після завершення війни.
🔵 Диверсії в Європі. На думку Зеленського, російські диверсії в Європі пов’язані з невдачами російської армії на полі бою. Путіну потрібна «перемога», яку можна продемонструвати росіянам.
Для цього, за словами Зеленського, російські спецслужби почали організовувати диверсії, щоб європейські країни припинили допомагати Україні та зосередилися на власній безпеці.
Водночас Зеленський сумнівається, що кінцевою метою Путіна залишається лише повна окупація Донбасу. За його словами, глава Кремля переслідує значно ширші цілі.
❓ Напередодні закритої зустрічі Трамп заявив, що йому необхідно знову провести двосторонню зустріч із Путіним.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Володимир Зеленський і Дональд Трамп зустрілися на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, де президент США виступав із промовою. Зустріч тривала близько 40 хвилин.
🔵 Енергетичне перемир’я. Під час пресконференції Зеленський заявив, що головною темою розмови президентів стала підготовка України до зими. Він запевнив Трампа, що ЗСУ готові припинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо російські війська також не обстрілюватимуть енергетичні об’єкти в Україні.
Водночас США не вимагали від України в односторонньому порядку припинити удари по енергетичній інфраструктурі Росії, наголосив український президент.
🔵 Мирна угода. Зеленський заявив, що Володимир Путін не погодиться на тристоронню зустріч за участю Росії, України та США, оскільки, за його словами, російський президент не хоче припиняти війну.
Президент України також попросив Трампа залучити до мирних переговорів голову КНР Сі Цзіньпіна. Таким чином, спільний тиск США, Європи та Китаю на Кремль, на думку Зеленського, може змусити Москву серйозно розглянути можливість мирного врегулювання конфлікту.
🔵 ППО. Зеленський знову попросив Трампа передати Україні системи протиповітряної оборони Patriot. Окрім самих комплексів та ракет-перехоплювачів, він попросив президента США прискорити процес надання ліцензії на виробництво Patriot в Україні.
Більше того, американська оборонна компанія Raytheon запевнила українську сторону, що готова виробляти ракети для цих систем.
За словами Зеленського, це необхідно як одна з гарантій безпеки України після завершення війни.
🔵 Диверсії в Європі. На думку Зеленського, російські диверсії в Європі пов’язані з невдачами російської армії на полі бою. Путіну потрібна «перемога», яку можна продемонструвати росіянам.
Для цього, за словами Зеленського, російські спецслужби почали організовувати диверсії, щоб європейські країни припинили допомагати Україні та зосередилися на власній безпеці.
Водночас Зеленський сумнівається, що кінцевою метою Путіна залишається лише повна окупація Донбасу. За його словами, глава Кремля переслідує значно ширші цілі.
❓ Напередодні закритої зустрічі Трамп заявив, що йому необхідно знову провести двосторонню зустріч із Путіним.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁39❤17👏10👍7🤡1
Ціна держави
🇺🇸🇺🇦Поставки Patriot, припинення ударів по НПЗ і диверсії. Що розповів Зеленський після 40-хвилинної зустрічі з Трампом Володимир Зеленський і Дональд Трамп зустрілися на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, де президент США виступав із промовою. Зустріч…
Рубіо: Путін не зможе перемогти у війні проти України
Війна проти України не завершиться перемогою Росії, оскільки становище російської армії на полі бою залишається складним. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю радіостанції WABC.
«Ця війна шкодить обом сторонам. Очевидно, що вона завдає величезної шкоди Україні, але водночас є руйнівною і для Росії. Тому припинити її було б цілком логічно. На жаль, у зовнішній політиці та подібних питаннях те, що здається логічним, відбувається далеко не завжди», — зазначив Рубіо.
За словами держсекретаря, зрештою війна завершиться за столом переговорів. «І що раніше це станеться, то менше людей загине і то меншими будуть руйнування», — наголосив він.
Рубіо запевнив, що адміністрація президента США Дональда Трампа продовжить шукати шлях до врегулювання розбіжностей між Україною та Росією. Водночас він визнав, що наразі позиції Києва і Москви залишаються далекими від мирної угоди.
Напередодні президент України Володимир Зеленський провів переговори з Дональдом Трампом у Нью-Йорку. Під час зустрічі американський президент заявив, що бачить можливість укладення «угоди» між Росією та Україною.
«Я не хочу говорити, у чому саме вона полягатиме. Ми багато це обговорюємо, зокрема з президентом Путіним», — сказав Трамп, додавши, що для завершення війни «час уже настав».
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Війна проти України не завершиться перемогою Росії, оскільки становище російської армії на полі бою залишається складним. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю радіостанції WABC.
«Ця війна шкодить обом сторонам. Очевидно, що вона завдає величезної шкоди Україні, але водночас є руйнівною і для Росії. Тому припинити її було б цілком логічно. На жаль, у зовнішній політиці та подібних питаннях те, що здається логічним, відбувається далеко не завжди», — зазначив Рубіо.
За словами держсекретаря, зрештою війна завершиться за столом переговорів. «І що раніше це станеться, то менше людей загине і то меншими будуть руйнування», — наголосив він.
Рубіо запевнив, що адміністрація президента США Дональда Трампа продовжить шукати шлях до врегулювання розбіжностей між Україною та Росією. Водночас він визнав, що наразі позиції Києва і Москви залишаються далекими від мирної угоди.
Напередодні президент України Володимир Зеленський провів переговори з Дональдом Трампом у Нью-Йорку. Під час зустрічі американський президент заявив, що бачить можливість укладення «угоди» між Росією та Україною.
«Я не хочу говорити, у чому саме вона полягатиме. Ми багато це обговорюємо, зокрема з президентом Путіним», — сказав Трамп, додавши, що для завершення війни «час уже настав».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡50🤔23👍13❤7🕊3😁2
calambur-крутоепике.gif
34.2 MB
🤑✈️ У Росії обговорюють новий збір із авіапасажирів — на підтримку вітчизняних літаків
Російська влада спільно з «Ростехом» обговорює запровадження додаткового збору з пасажирів, який має компенсувати авіакомпаніям витрати на лізинг та експлуатацію нових літаків російського виробництва.
За попередніми розрахунками, до вартості квитка можуть додати до 500 рублів на внутрішніх рейсах і близько 1–2 тисяч рублів на міжнародних. Остаточного рішення щодо розміру збору поки немає.
Влада розраховує, що до 2030 року такий механізм дозволятиме щороку збирати близько 200–250 млрд рублів. Кошти мають допомогти авіакомпаніям в умовах санкцій фінансувати використання літаків МС-21 та SJ-100, вартість яких, за наведеними оцінками, зросла в середньому на 70%, а також покривати витрати на дефіцитне авіапаливо.
За словами джерел, після 2030 року потреба у зборі нібито має зникнути, оскільки російські літаки можуть подешевшати.
При цьому з осені минулого року російські пасажири вже сплачують додаткові 150 рублів із квитка на реконструкцію аеродромів. Цей збір планують щороку індексувати.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Російська влада спільно з «Ростехом» обговорює запровадження додаткового збору з пасажирів, який має компенсувати авіакомпаніям витрати на лізинг та експлуатацію нових літаків російського виробництва.
За попередніми розрахунками, до вартості квитка можуть додати до 500 рублів на внутрішніх рейсах і близько 1–2 тисяч рублів на міжнародних. Остаточного рішення щодо розміру збору поки немає.
Влада розраховує, що до 2030 року такий механізм дозволятиме щороку збирати близько 200–250 млрд рублів. Кошти мають допомогти авіакомпаніям в умовах санкцій фінансувати використання літаків МС-21 та SJ-100, вартість яких, за наведеними оцінками, зросла в середньому на 70%, а також покривати витрати на дефіцитне авіапаливо.
За словами джерел, після 2030 року потреба у зборі нібито має зникнути, оскільки російські літаки можуть подешевшати.
При цьому з осені минулого року російські пасажири вже сплачують додаткові 150 рублів із квитка на реконструкцію аеродромів. Цей збір планують щороку індексувати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤣84👍11❤6🤬1
🌾 Пшениця дорожчає: війна Росії проти України знову б'є по світовому продовольчому ринку - Reuters
Світові покупці пшениці готуються до нового стрибка цін. Через атаки на судна та портову інфраструктуру в Чорноморському регіоні поставки російської та української пшениці різко скоротилися. Імпортери, які кілька місяців чекали на можливе відновлення нормальної торгівлі, тепер змушені шукати зерно в інших країнах — і платити значно більше.
📈 Ф'ючерси на пшеницю в Чикаго вже зросли приблизно на 40% від червневого мінімуму. Ціна досягла найвищого рівня за останні три з половиною роки.
І це лише частина проблеми. Фізична пшениця з альтернативних країн також стрімко дорожчає, а конкуренція між імпортерами за доступні партії посилюється.
🌊 Чорне море фактично стало вузьким місцем світової торгівлі зерном.
За оцінками Kpler, експорт російської пшениці у вересні становитиме близько 1 млн тонн проти 5 млн тонн у вересні минулого року.
Україна цього місяця експортує приблизно 1 млн тонн пшениці — це лише половина вересневого показника минулого року.
Проблема особливо гостра для Азії. За словами аналітика Kpler Ішана Бхану, дуже мало суден зараз заходять у російські та українські порти для завантаження. Невеликі обсяги, які все ж експортуються, переважно прямують на Близький Схід та в Африку. До Азії практично нічого не надходить.
🇮🇩 Один із найбільших постраждалих — Індонезія, другий за величиною імпортер пшениці у світі.
У вересні країна отримала з Чорноморського регіону лише близько 60 тис. тонн пшениці. Рік тому за той самий місяць було близько 500 тис. тонн.
Індонезійські борошномели тепер змушені купувати пшеницю в Аргентини та Австралії. За австралійську пшеницю вони платять приблизно на 20–25% більше, ніж раніше за чорноморську.
Для поставок у жовтні різниця ще помітніша.
Пшениця з Румунії зараз коштує близько $340 за тонну C&F для поставки до Південно-Східної Азії. Австралійська Premium White — близько $345 за тонну.
Це приблизно на 25% дорожче, ніж чорноморська пшениця коштувала до початку кризи з морськими перевезеннями.
🇪🇬 Ще одна проблема — Єгипет.
Це найбільший імпортер пшениці у світі, але у вересні–жовтні країна має отримати менш ніж десяту частину того обсягу пшениці з Росії та України, який вона отримала за аналогічний період минулого року.
У першій половині вересня імпорт пшениці до Єгипту впав до 143 870 тонн із 876 139 тонн роком раніше.
Єгипет уже шукає альтернативу — країна збільшує закупівлі у Франції та інших європейських постачальників. Але швидко замінити російську та українську пшеницю непросто.
Місцеві борошномели звикли працювати з певними сортами зерна, а частина підприємств поки використовує внутрішні запаси.
🏭 Через високі ціни багато єгипетських млинів працюють лише на 30% потужності.
Їхня стратегія — перечекати нинішню кризу. Трейдери очікують, що якщо морські перевезення Чорним морем відновляться, ціни можуть впасти приблизно на 20%, або на $50–60 за тонну.
Саме тому частина покупців не поспішає укладати дорогі довгострокові контракти.
Але є й інша сторона проблеми: якщо війна та атаки на інфраструктуру триватимуть, імпортерам доведеться дедалі активніше конкурувати за пшеницю з Австралії, Аргентини та інших експортерів.
🌾 Ключовий ризик — новий виток світової продовольчої інфляції.
Особливо вразливими є країни Азії, Близького Сходу та Африки, які значною мірою залежать від імпортної пшениці.
Поки що частина імпортерів може протриматися завдяки запасам і врожаю в Північній Африці та на Близькому Сході. Але цього недостатньо на весь сезон.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Світові покупці пшениці готуються до нового стрибка цін. Через атаки на судна та портову інфраструктуру в Чорноморському регіоні поставки російської та української пшениці різко скоротилися. Імпортери, які кілька місяців чекали на можливе відновлення нормальної торгівлі, тепер змушені шукати зерно в інших країнах — і платити значно більше.
📈 Ф'ючерси на пшеницю в Чикаго вже зросли приблизно на 40% від червневого мінімуму. Ціна досягла найвищого рівня за останні три з половиною роки.
І це лише частина проблеми. Фізична пшениця з альтернативних країн також стрімко дорожчає, а конкуренція між імпортерами за доступні партії посилюється.
🌊 Чорне море фактично стало вузьким місцем світової торгівлі зерном.
За оцінками Kpler, експорт російської пшениці у вересні становитиме близько 1 млн тонн проти 5 млн тонн у вересні минулого року.
Україна цього місяця експортує приблизно 1 млн тонн пшениці — це лише половина вересневого показника минулого року.
Проблема особливо гостра для Азії. За словами аналітика Kpler Ішана Бхану, дуже мало суден зараз заходять у російські та українські порти для завантаження. Невеликі обсяги, які все ж експортуються, переважно прямують на Близький Схід та в Африку. До Азії практично нічого не надходить.
🇮🇩 Один із найбільших постраждалих — Індонезія, другий за величиною імпортер пшениці у світі.
У вересні країна отримала з Чорноморського регіону лише близько 60 тис. тонн пшениці. Рік тому за той самий місяць було близько 500 тис. тонн.
Індонезійські борошномели тепер змушені купувати пшеницю в Аргентини та Австралії. За австралійську пшеницю вони платять приблизно на 20–25% більше, ніж раніше за чорноморську.
Для поставок у жовтні різниця ще помітніша.
Пшениця з Румунії зараз коштує близько $340 за тонну C&F для поставки до Південно-Східної Азії. Австралійська Premium White — близько $345 за тонну.
Це приблизно на 25% дорожче, ніж чорноморська пшениця коштувала до початку кризи з морськими перевезеннями.
🇪🇬 Ще одна проблема — Єгипет.
Це найбільший імпортер пшениці у світі, але у вересні–жовтні країна має отримати менш ніж десяту частину того обсягу пшениці з Росії та України, який вона отримала за аналогічний період минулого року.
У першій половині вересня імпорт пшениці до Єгипту впав до 143 870 тонн із 876 139 тонн роком раніше.
Єгипет уже шукає альтернативу — країна збільшує закупівлі у Франції та інших європейських постачальників. Але швидко замінити російську та українську пшеницю непросто.
Місцеві борошномели звикли працювати з певними сортами зерна, а частина підприємств поки використовує внутрішні запаси.
🏭 Через високі ціни багато єгипетських млинів працюють лише на 30% потужності.
Їхня стратегія — перечекати нинішню кризу. Трейдери очікують, що якщо морські перевезення Чорним морем відновляться, ціни можуть впасти приблизно на 20%, або на $50–60 за тонну.
Саме тому частина покупців не поспішає укладати дорогі довгострокові контракти.
Але є й інша сторона проблеми: якщо війна та атаки на інфраструктуру триватимуть, імпортерам доведеться дедалі активніше конкурувати за пшеницю з Австралії, Аргентини та інших експортерів.
🌾 Ключовий ризик — новий виток світової продовольчої інфляції.
Особливо вразливими є країни Азії, Близького Сходу та Африки, які значною мірою залежать від імпортної пшениці.
Поки що частина імпортерів може протриматися завдяки запасам і врожаю в Північній Африці та на Близькому Сході. Але цього недостатньо на весь сезон.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤷♂33🤔19🤷♀10❤3👎1🤬1🥱1
🇪🇺 ЄС ставить Україні умови для нової фінансової допомоги: Київ просить €26 млрд, Patriot і прискорення кредиту на €90 млрд - Bloomberg
Після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни між Україною та її європейськими союзниками зростає напруга. Київ потребує дедалі більше грошей і засобів ППО напередодні зими, тоді як у ЄС очікують від України швидшого проведення реформ.
Під час зустрічі Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у Нью-Йорку європейська сторона дала зрозуміти: подальша бюджетна підтримка залежатиме від прогресу України в проведенні реформ.
🔵 Що вимагає ЄС?
Європейські чиновники очікують від України прогресу в ухваленні законодавства, яке має:
• скоротити тіньову економіку;
• збільшити податкові надходження до бюджету;
• наблизити українське законодавство до норм ЄС;
• забезпечити подальше просування реформ через Верховну Раду.
Урсула фон дер Ляєн після зустрічі заявила: «Буде більше оборонної підтримки. А в міру просування реформ у Раді — і більше бюджетної підтримки».
За її словами, Євросоюз має ще €37 млрд, доступних Україні в межах поточного календарного року.
💰 Але Україні потрібно більше.
Київ заявив про непередбачений бюджетний дефіцит приблизно €26 млрд ($30 млрд). Україна також просить ЄС пришвидшити виплату €90 млрд кредиту, який має забезпечити фінансування країни до кінця 2027 року.
Європейські партнери, однак, поставили під сумнів частину українських розрахунків і запропонували залучити до додаткового фінансування інших союзників — Канаду, Норвегію та Японію.
Зеленський заявив, що представники України та ЄС мають знову зустрітися через 7–10 днів, щоб продовжити переговори щодо фінансування.
❄️ Окремий ризик — зима.
Україна попереджає про можливе посилення російських атак узимку. На зустрічі із фон дер Ляєн українська сторона наголосила на обмежених можливостях ППО захищати міста від російських ракетних ударів.
Зеленський після зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що попросив США про зимовий пакет ракет для Patriot.
Але проблема не лише в грошах — у світі існує дефіцит самих ракет-перехоплювачів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни між Україною та її європейськими союзниками зростає напруга. Київ потребує дедалі більше грошей і засобів ППО напередодні зими, тоді як у ЄС очікують від України швидшого проведення реформ.
Під час зустрічі Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у Нью-Йорку європейська сторона дала зрозуміти: подальша бюджетна підтримка залежатиме від прогресу України в проведенні реформ.
🔵 Що вимагає ЄС?
Європейські чиновники очікують від України прогресу в ухваленні законодавства, яке має:
• скоротити тіньову економіку;
• збільшити податкові надходження до бюджету;
• наблизити українське законодавство до норм ЄС;
• забезпечити подальше просування реформ через Верховну Раду.
Урсула фон дер Ляєн після зустрічі заявила: «Буде більше оборонної підтримки. А в міру просування реформ у Раді — і більше бюджетної підтримки».
За її словами, Євросоюз має ще €37 млрд, доступних Україні в межах поточного календарного року.
💰 Але Україні потрібно більше.
Київ заявив про непередбачений бюджетний дефіцит приблизно €26 млрд ($30 млрд). Україна також просить ЄС пришвидшити виплату €90 млрд кредиту, який має забезпечити фінансування країни до кінця 2027 року.
Європейські партнери, однак, поставили під сумнів частину українських розрахунків і запропонували залучити до додаткового фінансування інших союзників — Канаду, Норвегію та Японію.
Зеленський заявив, що представники України та ЄС мають знову зустрітися через 7–10 днів, щоб продовжити переговори щодо фінансування.
❄️ Окремий ризик — зима.
Україна попереджає про можливе посилення російських атак узимку. На зустрічі із фон дер Ляєн українська сторона наголосила на обмежених можливостях ППО захищати міста від російських ракетних ударів.
Зеленський після зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що попросив США про зимовий пакет ракет для Patriot.
Але проблема не лише в грошах — у світі існує дефіцит самих ракет-перехоплювачів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍56✍17🤯11🤡7❤5🤬3🤝3😁1😱1
🇺🇦 Друзі, до вашої уваги добірка каналів, які можуть стати вам в нагоді. Підписуйтесь!
▪️Землехаб — канал про землю як інвестиційний актив. Інвестиції в землю - це консервативно, але надійно та перспективно, особливо у ці буремні часи. А про різні аспекти ринку землі ви дізнаєтесь на каналі.
▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.
▪️Фінансист — головне про фінанси, інвестиції та аналітику ринків. Коротко, по суті та без зайвої води: як змусити гроші працювати на вас і швидше досягати фінансових цілей.
▪️ IT Ukraine — простими словами про бізнес та IT. Щодня корисні ШІ-інструменти й головні тренди індустрії, а також безкоштовні курси та ресурси для навчання.
▪️Бізнес-Patriot — канал захисту підприємців. Моніторимо законодавство, ділимося інсайдами та розповідаємо, де держава втрачає гроші. Розʼяснюємо податок на посилки, оподаткування цифрових платформ, ПДВ для ФОП. Будьте в курсі!
▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.
▪️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.
Дивовижно, як часто ми втрачаємо неймовірні можливості прямо з-під носа.
▪️Фінансовий захист — канал про захист від несподіванок та шлях до стабільної старості.
Актуально, як ніколи!
▪️Землехаб — канал про землю як інвестиційний актив. Інвестиції в землю - це консервативно, але надійно та перспективно, особливо у ці буремні часи. А про різні аспекти ринку землі ви дізнаєтесь на каналі.
▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.
▪️Фінансист — головне про фінанси, інвестиції та аналітику ринків. Коротко, по суті та без зайвої води: як змусити гроші працювати на вас і швидше досягати фінансових цілей.
▪️ IT Ukraine — простими словами про бізнес та IT. Щодня корисні ШІ-інструменти й головні тренди індустрії, а також безкоштовні курси та ресурси для навчання.
▪️Бізнес-Patriot — канал захисту підприємців. Моніторимо законодавство, ділимося інсайдами та розповідаємо, де держава втрачає гроші. Розʼяснюємо податок на посилки, оподаткування цифрових платформ, ПДВ для ФОП. Будьте в курсі!
▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.
▪️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.
Дивовижно, як часто ми втрачаємо неймовірні можливості прямо з-під носа.
▪️Фінансовий захист — канал про захист від несподіванок та шлях до стабільної старості.
Актуально, як ніколи!
❤3😁3👎2🔥1
РФ вдруге вдарила по фармвиробнику "Дарниця"
Про це у Фейсбуці написала член стратегічної ради "Дарниці" Катерини Загорій
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Про це у Фейсбуці написала член стратегічної ради "Дарниці" Катерини Загорій
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬121😢14🕊1
🌾 Українське сільське господарство повернулося до зростання: +5,9% за вісім місяців 2026 року - Держстат
За січень–серпень 2026 року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 5,9% р/р. Головним двигуном відновлення стало рослинництво, тоді як у тваринництві обсяги фактично залишилися на торішньому рівні.
📈 Динаміка протягом року була нерівномірною.
У січні–травні сільгоспвиробництво перевищувало минулорічний рівень лише на 1–3%. За підсумками першого півріччя індекс навіть опустився до 98,4%, тобто виробництво було на 1,6% нижчим, ніж роком раніше. Але з початком активної фази збору врожаю ситуація різко змінилася: за січень–липень індекс підскочив до 117,2%, а за січень–серпень стабілізувався на рівні 105,9%.
🌱 Рослинництво: +8,3%
Саме рослинництво забезпечило більшу частину загального приросту. За вісім місяців виробництво рослинницької продукції було на 8,3% вищим, ніж за аналогічний період 2025 року.
Особливо сильний результат продемонстрували аграрні підприємства: у них рослинництво зросло одразу на 15,4%. Натомість у господарствах населення воно скоротилося на 4,6%.
🐄 Тваринництво: лише +0,3%
На відміну від рослинництва, тваринницький сектор загалом майже не зріс — лише +0,3% р/р. Але за цим показником прихована дуже різна динаміка двох секторів.
У сільськогосподарських підприємствах виробництво продукції тваринництва збільшилося на 10,8%. Водночас у господарствах населення воно обвалилося на 16,7%.
Це, мабуть, одна з найважливіших тенденцій нинішнього року: виробництво дедалі більше концентрується у професійному аграрному секторі.
🏭 Загалом сільськогосподарські підприємства наростили виробництво на 14,1%, тоді як господарства населення скоротили його на 8,5%. Тобто загальний приріст аграрного виробництва забезпечують саме підприємства, які більш ніж компенсують падіння у приватному секторі.
🗺 Найсильніше зростання — на Півдні та Сході
Серед областей найбільший приріст зафіксовано у Херсонській області — +74,9%, однак цей показник слід трактувати обережно через низьку базу порівняння та неповне територіальне охоплення статистики.
Також дуже високі темпи продемонстрували:
Дніпропетровська область — +27,8%,
Миколаївська — +27,0%,
Одеська — +24,4%,
Харківська — +19,4%,
Кіровоградська — +12,2%.
Найгірша ситуація — у Донецькій області, де виробництво впало на 58,5%. Помітне скорочення також зафіксовано у Закарпатській області — на 16,8%, Рівненській — на 9,4%, Тернопільській — на 7,7%, Хмельницькій — на 6,5%.
Важливо: Держстат не враховує тимчасово окуповані території та частину територій, де ведуться або велися бойові дії. Індекс показує зміну фізичного обсягу виробництва у постійних цінах 2021 року, а не зміну його грошової вартості.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
За січень–серпень 2026 року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 5,9% р/р. Головним двигуном відновлення стало рослинництво, тоді як у тваринництві обсяги фактично залишилися на торішньому рівні.
📈 Динаміка протягом року була нерівномірною.
У січні–травні сільгоспвиробництво перевищувало минулорічний рівень лише на 1–3%. За підсумками першого півріччя індекс навіть опустився до 98,4%, тобто виробництво було на 1,6% нижчим, ніж роком раніше. Але з початком активної фази збору врожаю ситуація різко змінилася: за січень–липень індекс підскочив до 117,2%, а за січень–серпень стабілізувався на рівні 105,9%.
🌱 Рослинництво: +8,3%
Саме рослинництво забезпечило більшу частину загального приросту. За вісім місяців виробництво рослинницької продукції було на 8,3% вищим, ніж за аналогічний період 2025 року.
Особливо сильний результат продемонстрували аграрні підприємства: у них рослинництво зросло одразу на 15,4%. Натомість у господарствах населення воно скоротилося на 4,6%.
🐄 Тваринництво: лише +0,3%
На відміну від рослинництва, тваринницький сектор загалом майже не зріс — лише +0,3% р/р. Але за цим показником прихована дуже різна динаміка двох секторів.
У сільськогосподарських підприємствах виробництво продукції тваринництва збільшилося на 10,8%. Водночас у господарствах населення воно обвалилося на 16,7%.
Це, мабуть, одна з найважливіших тенденцій нинішнього року: виробництво дедалі більше концентрується у професійному аграрному секторі.
🏭 Загалом сільськогосподарські підприємства наростили виробництво на 14,1%, тоді як господарства населення скоротили його на 8,5%. Тобто загальний приріст аграрного виробництва забезпечують саме підприємства, які більш ніж компенсують падіння у приватному секторі.
🗺 Найсильніше зростання — на Півдні та Сході
Серед областей найбільший приріст зафіксовано у Херсонській області — +74,9%, однак цей показник слід трактувати обережно через низьку базу порівняння та неповне територіальне охоплення статистики.
Також дуже високі темпи продемонстрували:
Дніпропетровська область — +27,8%,
Миколаївська — +27,0%,
Одеська — +24,4%,
Харківська — +19,4%,
Кіровоградська — +12,2%.
Найгірша ситуація — у Донецькій області, де виробництво впало на 58,5%. Помітне скорочення також зафіксовано у Закарпатській області — на 16,8%, Рівненській — на 9,4%, Тернопільській — на 7,7%, Хмельницькій — на 6,5%.
Важливо: Держстат не враховує тимчасово окуповані території та частину територій, де ведуться або велися бойові дії. Індекс показує зміну фізичного обсягу виробництва у постійних цінах 2021 року, а не зміну його грошової вартості.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍46❤20🤔8👎1💯1🤣1
Китай різко наростив закупівлі золота на тлі геополітичної напруженості та слабкої дохідності внутрішніх активів. За перші вісім місяців 2026 року країна імпортувала понад 1 000 тонн золота, витративши на це рекордні $158,8 млрд.
Для порівняння, за весь 2025 рік Китай імпортував 886 тонн золота на $96,5 млрд. Тобто вже за вісім місяців цього року країна перевищила торішній обсяг закупівель як у фізичному, так і у вартісному вимірі.
За даними Financial Times, попит підтримують як Народний банк Китаю, так і приватні інвестори. Для них золото дедалі більше виконує роль захисного активу на тлі зростання міжнародних ризиків і невисокої привабливості частини внутрішніх інвестиційних інструментів.
Такий стрибок стався після того, як у 2025 році Китай, навпаки, стримував закупівлі через стрімке подорожчання золота. На початку 2025-го унція коштувала близько $2 625, а вже у січні 2026 року ціна сягнула піку приблизно $5 595.
Водночас Китай є не лише найбільшим покупцем, а й найбільшим виробником золота у світі. За даними World Gold Council, у 2025 році країна видобула близько 384 тонн дорогоцінного металу.
Нинішній рекордний імпорт свідчить про різке зростання попиту на золото як на резервний та інвестиційний актив.
🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔16👍12🤡5❤2🔥2🤬1💯1
🇺🇸Глобалізація роками здешевлювала борги США. Тепер ця перевага може слабшати
З 2000 року сукупні запозичення США у решти світу сягнули еквівалента 118% американського ВВП. Причина проста: внутрішніх заощаджень у США систематично не вистачало для фінансування внутрішніх інвестицій, тому різницю покривав іноземний капітал.
Водночас ця залежність довгий час була для Сполучених Штатів напрочуд вигідною. Як зазначає Джейсон Томас із інвестиційної компанії Carlyle, попри масштабні зовнішні запозичення, США заробляли на своїх закордонних активах більше, ніж іноземні інвестори отримували від американських зобов'язань. Фактична чиста вартість зовнішнього фінансування для США до недавнього часу навіть залишалася нижчою за нуль.
Цю перевагу часто називають «надзвичайним привілеєм» долара. Автор припускає, що одним із важливих джерел такого привілею була глобалізація.
У міру того як міжнародна торгівля зростала, виробничі ланцюжки ставали дедалі складнішими й глобальнішими. Виробництво одного товару розподілялося між кількома країнами, а компанії на різних етапах одночасно виставляли рахунки й отримували платежі переважно в доларах.
Це, ймовірно, створювало додатковий попит на американські казначейські облігації: іноземним компаніям і банкам були потрібні надійні доларові активи для забезпечення платежів і підтримання ліквідності. Такий попит тиснув на дохідність Treasuries вниз і, відповідно, здешевлював запозичення для уряду США та всієї доларової фінансової системи.
Однак якщо глобальна торгівля стагнує, а торговельні дисбаланси скорочуються, ця прихована субсидія для американських позичальників може поступово зникати. У такому разі деглобалізація означатиме для США не лише перебудову ланцюжків постачання, а й потенційно вищу вартість фінансування державного боргу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
З 2000 року сукупні запозичення США у решти світу сягнули еквівалента 118% американського ВВП. Причина проста: внутрішніх заощаджень у США систематично не вистачало для фінансування внутрішніх інвестицій, тому різницю покривав іноземний капітал.
Водночас ця залежність довгий час була для Сполучених Штатів напрочуд вигідною. Як зазначає Джейсон Томас із інвестиційної компанії Carlyle, попри масштабні зовнішні запозичення, США заробляли на своїх закордонних активах більше, ніж іноземні інвестори отримували від американських зобов'язань. Фактична чиста вартість зовнішнього фінансування для США до недавнього часу навіть залишалася нижчою за нуль.
Цю перевагу часто називають «надзвичайним привілеєм» долара. Автор припускає, що одним із важливих джерел такого привілею була глобалізація.
У міру того як міжнародна торгівля зростала, виробничі ланцюжки ставали дедалі складнішими й глобальнішими. Виробництво одного товару розподілялося між кількома країнами, а компанії на різних етапах одночасно виставляли рахунки й отримували платежі переважно в доларах.
Це, ймовірно, створювало додатковий попит на американські казначейські облігації: іноземним компаніям і банкам були потрібні надійні доларові активи для забезпечення платежів і підтримання ліквідності. Такий попит тиснув на дохідність Treasuries вниз і, відповідно, здешевлював запозичення для уряду США та всієї доларової фінансової системи.
Однак якщо глобальна торгівля стагнує, а торговельні дисбаланси скорочуються, ця прихована субсидія для американських позичальників може поступово зникати. У такому разі деглобалізація означатиме для США не лише перебудову ланцюжків постачання, а й потенційно вищу вартість фінансування державного боргу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔36💯12❤7😨3👍2
🇺🇸🇨🇳Трамп особисто зустрів Сі Цзіньпіна у Вашингтоні, а США і Китай продовжили торговельне перемир’я
Голова КНР Сі Цзіньпін прибув до Вашингтона з триденним державним візитом. Дональд Трамп особисто зустрів китайського лідера біля трапа літака на авіабазі Ендрюс — рідкісний жест для американського президента, який зазвичай приймає іноземних лідерів уже в Білому домі.
Візит розпочався на тлі домовленості США і Китаю продовжити торговельне перемир’я до 10 січня. За його умовами дві найбільші економіки світу утримуються від нових масштабних торговельних обмежень і зберігають частково знижені тарифи. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що додатковий час має дати сторонам можливість продовжити переговори й зрозуміти, чи можна перейти від тимчасового перемир’я до ширшої угоди.
Втім, за урочистістю зустрічі залишаються серйозні суперечності. Торгівля, штучний інтелект, Тайвань та відносини Китаю з Іраном залишаються серед головних джерел напруги між Вашингтоном і Пекіном. Обидві сторони водночас намагаються не допустити нового різкого загострення й утримати конкуренцію в керованих межах.
Церемонія зустрічі була демонстративно пишною. До літака Сі простягнули 30-метрову червону доріжку, по обидва боки якої стояла почесна варта. Сі Цзіньпіна та його дружину Пен Ліюань зустріли Дональд і Меланія Трамп. Над авіабазою пролетіли два стратегічні бомбардувальники B-1, а військові представили прапори й виконали гімни двох держав.
Сам Сі після прибуття закликав США і Китай бути «партнерами, а не суперниками». За його словами, відродження Китаю та американська концепція «Make America Great Again» не обов’язково суперечать одна одній, а дві держави можуть сприяти взаємному успіху.
Втім, настільки теплий прийом викликав критику частини американських політиків. Голова комітету Сенату США у справах збройних сил республіканець Роджер Вікер назвав церемонію надмірно пишною. Колишній американський дипломат Денні Рассел вважає, що Пекін зможе використати кадри зустрічі як доказ зростання міжнародного статусу Китаю та самого Сі.
Водночас Китай розраховував на довше продовження торговельного перемир’я. Експерти пов’язують обмежений термін до січня з бажанням Вашингтона перевірити, наскільки Пекін виконує попередні домовленості, зокрема щодо експорту критичних мінералів та закупівлі американської аграрної продукції.
Основні переговори Трампа і Сі мають відбутися в Білому домі. Після офіційної церемонії та огляду військ лідери проведуть переговори за зачиненими дверима, а ввечері відбудеться урочиста вечеря за участю керівників великих технологічних компаній, серед яких глава Nvidia Дженсен Хуанг та Ілон Маск.
🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Голова КНР Сі Цзіньпін прибув до Вашингтона з триденним державним візитом. Дональд Трамп особисто зустрів китайського лідера біля трапа літака на авіабазі Ендрюс — рідкісний жест для американського президента, який зазвичай приймає іноземних лідерів уже в Білому домі.
Візит розпочався на тлі домовленості США і Китаю продовжити торговельне перемир’я до 10 січня. За його умовами дві найбільші економіки світу утримуються від нових масштабних торговельних обмежень і зберігають частково знижені тарифи. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що додатковий час має дати сторонам можливість продовжити переговори й зрозуміти, чи можна перейти від тимчасового перемир’я до ширшої угоди.
Втім, за урочистістю зустрічі залишаються серйозні суперечності. Торгівля, штучний інтелект, Тайвань та відносини Китаю з Іраном залишаються серед головних джерел напруги між Вашингтоном і Пекіном. Обидві сторони водночас намагаються не допустити нового різкого загострення й утримати конкуренцію в керованих межах.
Церемонія зустрічі була демонстративно пишною. До літака Сі простягнули 30-метрову червону доріжку, по обидва боки якої стояла почесна варта. Сі Цзіньпіна та його дружину Пен Ліюань зустріли Дональд і Меланія Трамп. Над авіабазою пролетіли два стратегічні бомбардувальники B-1, а військові представили прапори й виконали гімни двох держав.
Сам Сі після прибуття закликав США і Китай бути «партнерами, а не суперниками». За його словами, відродження Китаю та американська концепція «Make America Great Again» не обов’язково суперечать одна одній, а дві держави можуть сприяти взаємному успіху.
Втім, настільки теплий прийом викликав критику частини американських політиків. Голова комітету Сенату США у справах збройних сил республіканець Роджер Вікер назвав церемонію надмірно пишною. Колишній американський дипломат Денні Рассел вважає, що Пекін зможе використати кадри зустрічі як доказ зростання міжнародного статусу Китаю та самого Сі.
Водночас Китай розраховував на довше продовження торговельного перемир’я. Експерти пов’язують обмежений термін до січня з бажанням Вашингтона перевірити, наскільки Пекін виконує попередні домовленості, зокрема щодо експорту критичних мінералів та закупівлі американської аграрної продукції.
Основні переговори Трампа і Сі мають відбутися в Білому домі. Після офіційної церемонії та огляду військ лідери проведуть переговори за зачиненими дверима, а ввечері відбудеться урочиста вечеря за участю керівників великих технологічних компаній, серед яких глава Nvidia Дженсен Хуанг та Ілон Маск.
🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤮33🤡13❤8🤔6🔥3🤬2😁1😢1💩1
А всі вже зацінили прокурорську віллу в Дубаї? Бо вже мали би звикнути до таємних статків «служителів закону», але я досі щоразу дивуюся.
Журналісти Схеми: корупція в деталях знайшли в нього віллу на 143 квадрати в елітному котеджному містечку Damac Lagoons, вартістю 670 тисяч доларів. У 2023 році його тодішня теща Аліна Шкробанець проінвестувала маєток в ОАЕ.
І саме в день купівлі (20 липня 2023 року) дружина Кравченка магічним чином звільнилася з Офісу Генпрокурора. Вілла є, вже можна й не працювати.
Коли Кравченко очолив Генпрокуратуру в 2025-му, віллу продали Андрію Кейбашу - керуючому ресторану La Veranda, який є наближеним до прокурора-втікача. І все це – лише додаток до всім відомого "Карфагена".
За нормальних умов генпрокурор – це людина, яка уособлює закон. Але не наш екс. Коли до Кравченка прийшли антикорупційні органи – він втік з країни і почав лити чорнуху на тих, хто його викрив. Так виглядає ручний генпрокурор, який відчув вседозволеність.
Аби не повторити синдром Кравченка – ось маю інструкцію нормального відбору:
1. Створити незалежну комісію для відбору на посаду голови ОГП.
2. Запровадити відкриту процедуру конкурсу. Без обхідних шляхів для "своїх".
3. Незалежна комісія проводить власний відбір.
4. Президент обирає серед тих, кого йому запропонує комісія.
Це дуже спрощений варіант, адже реформа прокуратури потребує багато інших складових. Та годиться запустити вже.
via Ярослав Юрчишин, нардеп
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Журналісти Схеми: корупція в деталях знайшли в нього віллу на 143 квадрати в елітному котеджному містечку Damac Lagoons, вартістю 670 тисяч доларів. У 2023 році його тодішня теща Аліна Шкробанець проінвестувала маєток в ОАЕ.
І саме в день купівлі (20 липня 2023 року) дружина Кравченка магічним чином звільнилася з Офісу Генпрокурора. Вілла є, вже можна й не працювати.
Коли Кравченко очолив Генпрокуратуру в 2025-му, віллу продали Андрію Кейбашу - керуючому ресторану La Veranda, який є наближеним до прокурора-втікача. І все це – лише додаток до всім відомого "Карфагена".
За нормальних умов генпрокурор – це людина, яка уособлює закон. Але не наш екс. Коли до Кравченка прийшли антикорупційні органи – він втік з країни і почав лити чорнуху на тих, хто його викрив. Так виглядає ручний генпрокурор, який відчув вседозволеність.
Аби не повторити синдром Кравченка – ось маю інструкцію нормального відбору:
1. Створити незалежну комісію для відбору на посаду голови ОГП.
2. Запровадити відкриту процедуру конкурсу. Без обхідних шляхів для "своїх".
3. Незалежна комісія проводить власний відбір.
4. Президент обирає серед тих, кого йому запропонує комісія.
Це дуже спрощений варіант, адже реформа прокуратури потребує багато інших складових. Та годиться запустити вже.
via Ярослав Юрчишин, нардеп
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍74💯49🤬11❤8😢2🔥1😁1
🏛 Уряд хоче скоротити держапарат. Але великої економії це не дасть
Прем’єр Сергій Корецький анонсував нове «перезавантаження» державної служби: скорочення зайвих посад, прибирання дублюючих функцій, цифровізацію та зменшення кількості заступників. Forbes написав матеріал про те, що чекає на реформу держслужби.
📊 Сьогодні в Україні близько 186,5 тис. штатних посад держслужби, з них понад 30 тис. вакантні. За час повномасштабної війни держапарат уже скоротився майже на 10%.
На першому етапі уряд планує ліквідувати близько 4300 вакантних посад у центральних органах виконавчої влади. Це 14,3% усіх вакансій, але лише 2,3% загальної штатної чисельності.
⚠️ Для бюджету така оптимізація майже нічого не дасть, адже вакантні посади й так не потребують виплати зарплат.
Кількість заступників міністрів планують скоротити майже на 20%.
💰 За оцінкою Forbes Ukraine, навіть гіпотетичне скорочення 10% реально працюючих держслужбовців дало б бюджету близько 14 млрд грн економії на рік. Це менше, ніж Україна зараз витрачає на війну за два дні.
При цьому фонд оплати праці в багатьох держорганах у 2027 році не скорочується, а зростає. Наприклад, у БЕБ — з 1,6 до 2,3 млрд грн, а в Державній судовій адміністрації — майже з 17 до 25,5 млрд грн.
👥 Головна проблема держслужби зараз — не надлишок працівників, а їх нестача. Міністри й керівники держорганів кажуть, що знайти кваліфікованих людей складно: частина нових працівників звільняється вже через 3–6 місяців.
«Черги з людей не стоїть», — описує ситуацію один із міністрів.
Причина — передусім зарплати та співвідношення навантаження й відповідальності. Наприклад, середня зарплата у Фонді держмайна становить близько 31 тис. грн, але навіть керівники ключових департаментів звільняються через недостатню оплату.
Уявіть собі, люди приймають рішення на мільярди гривень, а мають оплату в пару десятків тисяч.
Тому просте скорочення штату може дати протилежний ефект: роботи стане більше, людей — менше, а мотивація не зросте.
Уряд планує натомість відновити конкурсний відбір, активніше залучати молодь і ветеранів, розвивати цифрові компетентності та провести функціональну діагностику міністерств.
❗️ Повторимо (і ось тут) наші ключові тези з приводу реформа держслужби:
1) скорочення має відбуватися не заради скорочення, а через скорочення функцій держави. А для цього треба зробити ревізію державних регуляцій і прибрати зайві;
2) мета реформи держслужби не скорочення чиновників, а покращення якості державного управління;
3) саме тому за результатом реформи може бути збільшення витрат на чиновницький апарат, а не його скорочення;
4) зменшення державних видатків / перерозподілу ВВП державою лежить не в лощині кількості чиновників, а в першу чергу у Пенсійному фонді, субсидій населенню (у т.ч. через замороження тарифів) на комунальні послуги. Ну а далі йдуть відмова від держзамовлення разом зі стипендіями для ВНЗ, перехід до обов'язкового медичного страхування тощо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Прем’єр Сергій Корецький анонсував нове «перезавантаження» державної служби: скорочення зайвих посад, прибирання дублюючих функцій, цифровізацію та зменшення кількості заступників. Forbes написав матеріал про те, що чекає на реформу держслужби.
📊 Сьогодні в Україні близько 186,5 тис. штатних посад держслужби, з них понад 30 тис. вакантні. За час повномасштабної війни держапарат уже скоротився майже на 10%.
На першому етапі уряд планує ліквідувати близько 4300 вакантних посад у центральних органах виконавчої влади. Це 14,3% усіх вакансій, але лише 2,3% загальної штатної чисельності.
⚠️ Для бюджету така оптимізація майже нічого не дасть, адже вакантні посади й так не потребують виплати зарплат.
Кількість заступників міністрів планують скоротити майже на 20%.
💰 За оцінкою Forbes Ukraine, навіть гіпотетичне скорочення 10% реально працюючих держслужбовців дало б бюджету близько 14 млрд грн економії на рік. Це менше, ніж Україна зараз витрачає на війну за два дні.
При цьому фонд оплати праці в багатьох держорганах у 2027 році не скорочується, а зростає. Наприклад, у БЕБ — з 1,6 до 2,3 млрд грн, а в Державній судовій адміністрації — майже з 17 до 25,5 млрд грн.
👥 Головна проблема держслужби зараз — не надлишок працівників, а їх нестача. Міністри й керівники держорганів кажуть, що знайти кваліфікованих людей складно: частина нових працівників звільняється вже через 3–6 місяців.
«Черги з людей не стоїть», — описує ситуацію один із міністрів.
Причина — передусім зарплати та співвідношення навантаження й відповідальності. Наприклад, середня зарплата у Фонді держмайна становить близько 31 тис. грн, але навіть керівники ключових департаментів звільняються через недостатню оплату.
Уявіть собі, люди приймають рішення на мільярди гривень, а мають оплату в пару десятків тисяч.
Тому просте скорочення штату може дати протилежний ефект: роботи стане більше, людей — менше, а мотивація не зросте.
Уряд планує натомість відновити конкурсний відбір, активніше залучати молодь і ветеранів, розвивати цифрові компетентності та провести функціональну діагностику міністерств.
❗️ Повторимо (і ось тут) наші ключові тези з приводу реформа держслужби:
1) скорочення має відбуватися не заради скорочення, а через скорочення функцій держави. А для цього треба зробити ревізію державних регуляцій і прибрати зайві;
2) мета реформи держслужби не скорочення чиновників, а покращення якості державного управління;
3) саме тому за результатом реформи може бути збільшення витрат на чиновницький апарат, а не його скорочення;
4) зменшення державних видатків / перерозподілу ВВП державою лежить не в лощині кількості чиновників, а в першу чергу у Пенсійному фонді, субсидій населенню (у т.ч. через замороження тарифів) на комунальні послуги. Ну а далі йдуть відмова від держзамовлення разом зі стипендіями для ВНЗ, перехід до обов'язкового медичного страхування тощо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯70❤9👍7🌚4🤣3😁1💩1🤡1
📉 Промисловість Росії у серпні перейшла до спаду
У серпні 2026 року промислове виробництво в Росії скоротилося на 0,6% у річному вимірі після зростання на 0,4% у липні, каже Росстат.
Результат виявився гіршим за очікування ринку. Аналітики, опитані «Інтерфаксом» на початку вересня, прогнозували зростання промисловості у серпні приблизно на 0,4%.
За підсумками січня–серпня 2026 року російська промисловість фактично не зросла — показник становив 0%.
Після коригування на сезонні та календарні фактори у серпні виробництво скоротилося ще на 0,3% м/м після символічного зростання на 0,1% у липні.
🏭 Обробна промисловість у серпні зменшила випуск на 0,5% р/р після зростання на 2,4% у липні. За вісім місяців року вона все ще показує невеликий плюс — 0,4%.
⛏️ У видобувному секторі спад був глибшим — 1,3% р/р у серпні після падіння на 2,6% у липні. За січень–серпень виробництво тут скоротилося на 1%.
Серед галузей, які у серпні продемонстрували найбільше зростання порівняно з минулим роком:
виробництво автомобілів, причепів і напівпричепів — +26,4%;
готових металевих виробів — +11,4%;
видобуток вугілля — +11,4%;
видобуток металевих руд — +9,8%;
виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції — +8,4%.
Натомість у низці галузей зафіксовано різке падіння:
виробництво напоїв — –24,1%;
коксу та нафтопродуктів — –17,8%;
тютюнових виробів — –16,9%;
текстильної продукції — –8%;
хімічної продукції — –4,7%.
Особливо помітним є падіння у виробництві коксу та нафтопродуктів — майже на 18% р/р, що робить цей сектор одним із головних негативних внесків у серпневу промислову статистику.
На весь 2026 рік економісти, опитані «Інтерфаксом», очікують зростання промислового виробництва лише на 0,2%. Чинний прогноз Мінекономрозвитку РФ передбачає +0,6%, однак у вересні його мають оновити, і очікується перегляд у бік зниження.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У серпні 2026 року промислове виробництво в Росії скоротилося на 0,6% у річному вимірі після зростання на 0,4% у липні, каже Росстат.
Результат виявився гіршим за очікування ринку. Аналітики, опитані «Інтерфаксом» на початку вересня, прогнозували зростання промисловості у серпні приблизно на 0,4%.
За підсумками січня–серпня 2026 року російська промисловість фактично не зросла — показник становив 0%.
Після коригування на сезонні та календарні фактори у серпні виробництво скоротилося ще на 0,3% м/м після символічного зростання на 0,1% у липні.
🏭 Обробна промисловість у серпні зменшила випуск на 0,5% р/р після зростання на 2,4% у липні. За вісім місяців року вона все ще показує невеликий плюс — 0,4%.
⛏️ У видобувному секторі спад був глибшим — 1,3% р/р у серпні після падіння на 2,6% у липні. За січень–серпень виробництво тут скоротилося на 1%.
Серед галузей, які у серпні продемонстрували найбільше зростання порівняно з минулим роком:
виробництво автомобілів, причепів і напівпричепів — +26,4%;
готових металевих виробів — +11,4%;
видобуток вугілля — +11,4%;
видобуток металевих руд — +9,8%;
виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції — +8,4%.
Натомість у низці галузей зафіксовано різке падіння:
виробництво напоїв — –24,1%;
коксу та нафтопродуктів — –17,8%;
тютюнових виробів — –16,9%;
текстильної продукції — –8%;
хімічної продукції — –4,7%.
Особливо помітним є падіння у виробництві коксу та нафтопродуктів — майже на 18% р/р, що робить цей сектор одним із головних негативних внесків у серпневу промислову статистику.
На весь 2026 рік економісти, опитані «Інтерфаксом», очікують зростання промислового виробництва лише на 0,2%. Чинний прогноз Мінекономрозвитку РФ передбачає +0,6%, однак у вересні його мають оновити, і очікується перегляд у бік зниження.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔39👍21❤12😁2🤡1🥱1👀1
Forwarded from ЕП. Економічні хроніки війни
Окрім цементного заводу до угоди ввійдуть виробник покрівельних матеріалів "Івано-Франківськ-Дах", виробник товарів з гіпсу KRU Gips та виробника сухих будівельних сумішей KRU Mix.
Попередня вартість угоди – до 750 млн євро. Остаточна ціна придбання буде скоригована під час укладення угоди
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👏90👍54🤔11❤4👎2🔥1
❌ Податки підвищують, а план надходжень уже не виконується
У серпні 2026 року податкові надходження до загального фонду державного бюджету становили 216,4 млрд грн. План недовиконано на 18,1 млрд грн.
Найбільший провал припав на ПДВ — як із товарів українського виробництва, так і з імпорту, а також на акцизи та ПДФО. Внутрішній ПДВ просів, зокрема, через значні обсяги бюджетного відшкодування, а імпортний — через скорочення оподатковуваного імпорту порівняно з липнем.
👷 Слабшими від очікувань виявилися й надходження ПДФО. Це може свідчити про гіршу динаміку фонду оплати праці та зарплат. Натомість податок на прибуток дещо перевищив план — на тлі пожвавлення економічної активності у II кварталі та більших нарахувань банків.
🚨 Окрема проблема — війна. Посилення російських ударів по підприємствах, енергетиці, портах і логістиці безпосередньо скорочує виробництво. Тривалі повітряні тривоги зменшують кількість відпрацьованих годин та продуктивність. У результаті звужується сама база, з якої держава може збирати податки.
Але ситуація ставить і ширше питання: скільки ще податкових підвищень здатна витримати економіка без втрати самих податкових надходжень?
За останні роки податкове навантаження вже суттєво зросло. Найпомітніший крок — підвищення з 1 грудня 2024 року військового збору з доходів громадян із 1,5% до 5%. Військовий збір також поширили на ФОП на спрощеній системі. Для небанківських фінансових установ ставка податку на прибуток із 2025 року зросла з 18% до 25%, а для банків за результатами 2024 року встановлювали ставку 50%.
📉 Тут дедалі актуальнішою стає крива Лаффера. Її логіка проста: підвищення ставки податку збільшує надходження лише до певної межі. Після неї вищі ставки починають сильніше пригнічувати економічну активність, стимулювати перехід у тінь, скорочення споживання та інвестицій — і податкова база звужується швидше, ніж зростає ставка.
⚠️ Серпневе недовиконання саме по собі ще не доводить, що Україна вже пройшла вершину кривої Лаффера. Частина відхилення має очевидні інші причини — від відшкодування ПДВ до скорочення імпорту та російських атак. Але після серії підвищень податків ризик того, що простір для подальшого механічного збільшення ставок наближається до межі, стає дедалі серйознішим.
Тим більше що нові підвищення вже попереду.
⛽️ З 1 січня 2027 року автоматично зростуть уже затверджені законом акцизи на пальне: на бензин — з €300,8 до €329,9 за 1000 л, на дизель — з €253,8 до €291,9, на скраплений газ — зі €198 до €223. Це частина графіка поступового наближення українських ставок до європейських.
🚬 Продовжиться й поступове підвищення тютюнових акцизів. Зокрема, ставка для сигарет має зрости у 2027 році з €82 до €86 за 1000 штук, а з 2028-го — до €90.
🧾 Крім того, уряд заклав у проєкт бюджету-2027 ще низку поки не ухвалених податкових рішень. Найбільше з них — можливе підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21%, від якого очікують близько 58,7 млрд грн додаткових надходжень.
Також розглядається додаткове, понад уже затверджений графік, збільшення акцизів на бензин, дизель і автогаз із розрахунком отримати ще 8,3 млрд грн.
🏦 У бюджетних розрахунках також фігурують 38,5 млрд грн від застосування 50-відсоткової ставки податку на прибуток банків та 11,8 млрд грн від нового оподаткування товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Скасування пільги на посилки до 150 євро тут має сенс і здоровий глузд (перестати субсидіювати китайський експорт, який у понад 11 разів вищий за екоспорт України до КНР).
Однак усі ці нововведення ще потребують окремих законодавчих рішень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У серпні 2026 року податкові надходження до загального фонду державного бюджету становили 216,4 млрд грн. План недовиконано на 18,1 млрд грн.
Найбільший провал припав на ПДВ — як із товарів українського виробництва, так і з імпорту, а також на акцизи та ПДФО. Внутрішній ПДВ просів, зокрема, через значні обсяги бюджетного відшкодування, а імпортний — через скорочення оподатковуваного імпорту порівняно з липнем.
👷 Слабшими від очікувань виявилися й надходження ПДФО. Це може свідчити про гіршу динаміку фонду оплати праці та зарплат. Натомість податок на прибуток дещо перевищив план — на тлі пожвавлення економічної активності у II кварталі та більших нарахувань банків.
🚨 Окрема проблема — війна. Посилення російських ударів по підприємствах, енергетиці, портах і логістиці безпосередньо скорочує виробництво. Тривалі повітряні тривоги зменшують кількість відпрацьованих годин та продуктивність. У результаті звужується сама база, з якої держава може збирати податки.
Але ситуація ставить і ширше питання: скільки ще податкових підвищень здатна витримати економіка без втрати самих податкових надходжень?
За останні роки податкове навантаження вже суттєво зросло. Найпомітніший крок — підвищення з 1 грудня 2024 року військового збору з доходів громадян із 1,5% до 5%. Військовий збір також поширили на ФОП на спрощеній системі. Для небанківських фінансових установ ставка податку на прибуток із 2025 року зросла з 18% до 25%, а для банків за результатами 2024 року встановлювали ставку 50%.
⚠️ Серпневе недовиконання саме по собі ще не доводить, що Україна вже пройшла вершину кривої Лаффера. Частина відхилення має очевидні інші причини — від відшкодування ПДВ до скорочення імпорту та російських атак. Але після серії підвищень податків ризик того, що простір для подальшого механічного збільшення ставок наближається до межі, стає дедалі серйознішим.
Тим більше що нові підвищення вже попереду.
⛽️ З 1 січня 2027 року автоматично зростуть уже затверджені законом акцизи на пальне: на бензин — з €300,8 до €329,9 за 1000 л, на дизель — з €253,8 до €291,9, на скраплений газ — зі €198 до €223. Це частина графіка поступового наближення українських ставок до європейських.
🚬 Продовжиться й поступове підвищення тютюнових акцизів. Зокрема, ставка для сигарет має зрости у 2027 році з €82 до €86 за 1000 штук, а з 2028-го — до €90.
🧾 Крім того, уряд заклав у проєкт бюджету-2027 ще низку поки не ухвалених податкових рішень. Найбільше з них — можливе підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21%, від якого очікують близько 58,7 млрд грн додаткових надходжень.
Також розглядається додаткове, понад уже затверджений графік, збільшення акцизів на бензин, дизель і автогаз із розрахунком отримати ще 8,3 млрд грн.
🏦 У бюджетних розрахунках також фігурують 38,5 млрд грн від застосування 50-відсоткової ставки податку на прибуток банків та 11,8 млрд грн від нового оподаткування товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Скасування пільги на посилки до 150 євро тут має сенс і здоровий глузд (перестати субсидіювати китайський експорт, який у понад 11 разів вищий за екоспорт України до КНР).
Однак усі ці нововведення ще потребують окремих законодавчих рішень.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😡38😢10👍9❤6😐3👎2💯1
Ціна держави
🛡 Страхування воєнних ризиків: яку модель варто обрати Україні У продовження новини, що уряд розширив страхування воєнних ризиків викладаємо тези статті Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатор Економічної експертної платформи: Українському…
На 💯 згодні з Володимиром Поперешнюком:
Компенсація збитків для бізнесу від ударів через зниження податкового навантаження на суму понесених збитків - чудова ідея.
Нагадаємо, CASE Україна - один із низки аналітичних центрів, що запропонували Уряду ефективний механізм страхування воєнних ризиків.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Піднімати податки заради підтримки бізнесу – все одно що гасити пожежу бензином. Піднімати ПДВ з 20% до 21% у наш час для страхування бізнесу від ракетно-дронових ударів – означає своїми ж руками добивати те, що ще не зруйнували ракети і дрони.
Якщо держава справді хоче допомогти постраждалому бізнесу – їй варто впроваджувати податкові знижки, проводити дерегуляцію, приватизацію, а ще терміново скоротити чиновників та державні витрати.
Бо щоб економіка швидко відновилася та адаптувалася, потрібно зменшувати, а не посилювати податковий та регуляторний тиск.
Компенсація збитків для бізнесу від ударів через зниження податкового навантаження на суму понесених збитків - чудова ідея.
Нагадаємо, CASE Україна - один із низки аналітичних центрів, що запропонували Уряду ефективний механізм страхування воєнних ризиків.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯128❤25👍13👎1
💥 Російська атака знищила дата-центр, де працювала українська інфраструктура MiroHost
Український дата-центр, у якому були розміщені потужності хостинг-провайдера MiroHost, знищено внаслідок російської атаки.
Про це dev.ua розповів засновник MiroHost і голова Internet Invest Олександр Ольшанський.
За його словами, наразі компанія не може назвати строки відновлення роботи української інфраструктури, оскільки йдеться не про локальний збій чи пошкодження окремого обладнання, а про знищення самого дата-центру.
Водночас міжнародна інфраструктура MiroHost продовжує працювати у звичайному режимі.
За межами України розміщені сервіси приблизно 95% клієнтів компанії, тому для переважної більшості користувачів робота хостингу не переривалася.
Удар по дата-центру позначився не лише на MiroHost. Після російської атаки проблеми з інтернетом у Києві виникли одразу в кількох провайдерів.
Про перебої в роботі або пошкодження інфраструктури повідомляли «Павутина», UTELS, KyivLink та Crazy Network.
Цей випадок ще раз показує, наскільки критичною під час війни стала цифрова інфраструктура. Дата-центри сьогодні — це базова інфраструктура для роботи сайтів, бізнесу, телекомунікацій і онлайн-сервісів.
Також під час останньої атаки Росія зруйнувала головне виробництво та логістичний склад «ТК-Домашній текстиль», виробництво ювелірного бренду Dukachi, знищила відділення «Нової пошти» та пошкодила сортувальне депо в Києві, пошкодила основний вузол провайдера Etherlink у Києві.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Український дата-центр, у якому були розміщені потужності хостинг-провайдера MiroHost, знищено внаслідок російської атаки.
Про це dev.ua розповів засновник MiroHost і голова Internet Invest Олександр Ольшанський.
За його словами, наразі компанія не може назвати строки відновлення роботи української інфраструктури, оскільки йдеться не про локальний збій чи пошкодження окремого обладнання, а про знищення самого дата-центру.
Водночас міжнародна інфраструктура MiroHost продовжує працювати у звичайному режимі.
За межами України розміщені сервіси приблизно 95% клієнтів компанії, тому для переважної більшості користувачів робота хостингу не переривалася.
Удар по дата-центру позначився не лише на MiroHost. Після російської атаки проблеми з інтернетом у Києві виникли одразу в кількох провайдерів.
Про перебої в роботі або пошкодження інфраструктури повідомляли «Павутина», UTELS, KyivLink та Crazy Network.
Цей випадок ще раз показує, наскільки критичною під час війни стала цифрова інфраструктура. Дата-центри сьогодні — це базова інфраструктура для роботи сайтів, бізнесу, телекомунікацій і онлайн-сервісів.
Також під час останньої атаки Росія зруйнувала головне виробництво та логістичний склад «ТК-Домашній текстиль», виробництво ювелірного бренду Dukachi, знищила відділення «Нової пошти» та пошкодила сортувальне депо в Києві, пошкодила основний вузол провайдера Etherlink у Києві.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
dev.ua
Ольшанський: дата-центр, де локалізувались потужності MiroHost, знищено, тому строків відновлення наразі немає. Закордонна інфраструктура…
Український дата-центр, де локалізувалися потужності хостинг-провайдера MiroHost, знищено внаслідок російської атаки, тому компанія наразі не може назвати строки відновлення його роботи.
🤬78❤5🙏2😱1