⛽️ У Росії намагаються сховати подорожчання бензину — тепер уже не лише від людей, а й від офіційної статистики.

За даними російських джерел, Кремль нібито доручив Росстату змінити підхід до збору даних про ціни на пальне. Перевірки хочуть частіше проводити там, де бензин подорожчав найменше, а АЗС із різким зростанням цін, обмеженнями продажу та постійними перебоями — відсунути на другий план.

Причина очевидна: цифри дедалі гірше відповідають картинці, яку російська влада хоче показувати населенню.

📈 Від початку року бензин у Росії подорожчав приблизно на 21%, тоді як загальна інфляція становить менше 5%. Такий розрив дуже помітний. І просто викреслити бензин із розрахунку інфляції неможливо.

Але є інший спосіб — змінити те, де і що саме вимірювати.

Якщо в одному регіоні незалежні АЗС різко підняли ціни, запровадили ліміти або взагалі залишилися без пального, статистики можуть частіше дивитися на великі мережі, де ціни поки стримуються адміністративними методами.

🤷‍♂️ Ще простіше — рахувати ціну там, де бензин фізично залишився.

Якщо певна марка пального зникла із заправок, то немає і нового цінника, який можна зафіксувати. Відповідно, її дефіцит і реальне подорожчання можуть не потрапити до статистики.

Тобто виходить абсурдна схема: чим сильніший дефіцит, тим складніше його побачити в офіційних цифрах.

А якщо пальне зникло з більшої частини регіону, можна знайти окремий район, де воно ще продається, і саме там проводити вимірювання.

📊 Це нагадує інший російський статистичний «фокус». Коли авіаквитки почали занадто сильно дорожчати, їх, за твердженням джерела, прибрали з щотижневого розрахунку та замінили іншими послугами — зокрема стоматологічними.

Тепер аналогічна проблема виникла з бензином.

І тут є важливий момент: висока інфляція для російського бюджету — це не просто погана цифра у звіті.

Чим швидше зростають ціни, тим більше державі доводиться витрачати на індексацію пенсій, зарплат і соціальних виплат. Тому для Кремля вигідніше не боротися з причиною інфляції, а боротися з тим, як вона виглядає на папері.

🔥 Але статистикою не заправиш автомобіль.

Якщо бензин дорожчає на 21%, а потім зникає з АЗС, росіяни все одно відчують це — незалежно від того, яку цифру наступного місяця опублікує Росстат.

І це показує значно ширшу проблему російської економіки: коли влада не може виправити реальність, вона починає виправляти статистику.

Це означає, що українська стратегія ударів по НПЗ є правильною і результативною.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Китай купуватиме у США щонайменше 10 млн тонн вугілля у 2027 і 2028 роках - Bloomberg

Китай погодився імпортувати зі США щонайменше 10 млн тонн вугілля у 2027 році та ще не менше 10 млн тонн у 2028-му. Про це повідомив Білий дім після переговорів між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном у Вашингтоні.

Домовленість стала ще одним кроком до послаблення торговельної напруги між двома найбільшими економіками світу.

Крім вугілля, США і Китай домовилися працювати над зниженням мит на товари загальною вартістю $30 млрд. Йдеться про продукцію, яку сторони вважають нечутливою з погляду національної безпеки.

До переліку американських товарів, що можуть отримати пільговий тарифний режим, увійшли сільськогосподарська продукція, морепродукти, деревина, косметика та медичне обладнання.

З китайського боку преференції можуть поширюватися на дрібну побутову техніку, іграшки, святкові прикраси та дитячі автокрісла.

Домовленості стали результатом переговорів у межах новоствореної Американо-китайської торговельної ради (US-China Board of Trade) і відбулися одразу після саміту Трампа та Сі.

Торгівля залишається одним із головних джерел суперечностей між Вашингтоном і Пекіном. Мита стали ключовим інструментом економічної політики Трампа під час його другого президентського терміну, причому Китай був однією з головних цілей американських торговельних обмежень.

Вугілля також посідає важливе місце в економічній політиці Трампа. Його адміністрація намагається відновити американську вугільну галузь і зміцнити її роль в енергетичному балансі США. Ще в червні президент заявляв про намір спрямувати сотні мільйонів доларів державної підтримки на розвиток сектору.

Домовленість із Китаєм з’явилася на тлі швидкого зростання цін на електроенергію у США. Однією з причин став різкий приріст попиту з боку нових промислових підприємств і дата-центрів, які обслуговують бум штучного інтелекту.

Переговори охопили не лише торгівлю.
Китайське державне агентство Xinhua повідомило, що військові двох країн домовилися якнайшвидше підписати меморандум про посилення комунікації та запобігання кризам.

Сторони також підтвердили домовленості щодо механізму двосторонніх торговельних консультацій та взаємного зниження тарифів на окремі категорії товарів.

Окремо США і Китай створили робочу групу з усунення бар’єрів для доступу сільськогосподарської продукції на ринки. Аграрна торгівля протягом багатьох років залишається одним із центральних питань переговорів між країнами.

Також Вашингтон і Пекін домовилися створити Раду з інвестицій (Board of Investment), яка має обговорювати нові інвестиційні можливості та допомагати усувати перешкоди для капіталовкладень між двома країнами.

Водночас низка ключових проблем залишається невирішеною. США і Китай продовжать переговори щодо дефіциту постачання рідкісноземельних металів та інших критично важливих мінералів, які мають стратегічне значення для американської промисловості.

Трамп також закликав Сі збільшити виробництво нафтопродуктів, щоб допомогти стабілізувати ситуацію на світовому енергетичному ринку.

Ще одним напрямом діалогу стане штучний інтелект. Сторони домовилися продовжити переговори щодо нових технологій, а наступний раунд консультацій з питань ШІ має відбутися до листопада.

Це виглядає просто жалюгідно: США виторговував у китайських комуністів купівлю сировини в обмін на імпорт китайської технологічної продукції. Ну просто геній укладати угоди. Десь на рівні тубільців, які обмінювали золото на буси в конкістадорів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💰❌Ви можете залишитися без пенсії. Що не так із системою України?
Пенсійна система України дедалі більше нагадує бомбу уповільненої дії. Працюючих стає менше, населення старіє, мільйони українців виїхали за кордон, а витрати Пенсійного фонду вже перевищили 1 трлн грн на рік. І головне питання звучить дедалі тривожніше: хто платитиме вашу пенсію через 20–30 років?

Сьогодні система вимагає дедалі більше грошей, але самі пенсіонери залишаються бідними. Для працівника із зарплатою 24 800 грн «на руки» на пенсійне забезпечення припадає понад 100 тис. грн на рік із розподілу його податків. При цьому майбутня державна пенсія може виявитися у кілька разів меншою, ніж могла б бути за накопичувальної моделі.

У цьому відео розбираємо, чому солідарна система більше не витримує демографічного тиску, чому просто піднімати податки чи пенсії вже недостатньо і як Україна ризикує залишитися з дедалі дорожчою системою та дедалі біднішою старістю.

Порівнюємо Україну з Нідерландами, Данією, Ісландією, Норвегією, США та іншими країнами, де пенсійні гроші не просто «проїдаються», а накопичуються, інвестуються й працюють десятиліттями.

Що буде, якщо нічого не змінити? Чи витримає Пенсійний фонд? І чи не виявиться так, що покоління, яке сьогодні платить внески, у старості просто не отримає того, на що розраховує?

Дивіться відео

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

З питань рекламних інтеграцій пишіть: malukha@case-ukraine.com.ua

Відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🚢Частка Китаю у світовому контейнерному експорті зросла до 40% - Financial Times

Китай уже забезпечує близько 40% світового контейнерного експорту за тримісячним ковзним середнім показником. Про це заявив президент Торгової палати Європейського Союзу в Китаї Єнс Ескелунд.

За його словами, лише за останні дев’ять місяців частка Китаю зросла ще на 2,5 відсоткового пункту. Це свідчить про те, що дисбаланси у світовій торгівлі посилюються значно швидше, ніж очікувалося.

«Я думав, що Китай наблизиться до 40% лише десь ближче до 2030 року», — зазначив Ескелунд. За його словами, нинішня динаміка означає, що глобальні торговельні дисбаланси «зростають дуже, дуже суттєво».

Китай дедалі більше спирається на експорт як на один із головних двигунів економічного зростання. Це особливо помітно на тлі слабшого внутрішнього попиту та масштабних промислових потужностей країни.

Водночас торговельний профіцит Китаю цього року рухається до нового рекорду і може перевищити $1,2 трлн, зафіксовані у 2025 році.

Фактично Китай зміцнює свою роль як головного світового виробничого та експортного центру, тоді як для інших великих економік — насамперед ЄС і США — це означає подальше зростання конкурентного тиску на власну промисловість.

🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇨🇳Розвинуті країни втрачають виручку від зростання китайського експорту - Rhodium Group

Частка Китаю у світовому експорті в натуральному вираженні може зрости з 20% у 2025 році до 28% у 2030-му. Однак посилення позицій Китаю на зовнішніх ринках може мати парадоксальний наслідок: загальна вартість світового експорту може не зрости, а навпаки — виявитися нижчою, ніж за базового сценарію.

Причина в тому, що китайські товари дедалі активніше витісняють продукцію інших країн, причому їхні експортні ціни продовжують знижуватися.

За оцінкою Rhodium Group, до 2030 року Китай може отримати приблизно $1,13 трлн додаткової річної вартості експорту порівняно з базовим сценарієм.

Водночас решта світу потенційно втратить близько $5,1 трлн експортної виручки на рік.

Особливо значними можуть бути втрати країн G7 — близько $2,25 трлн.

Таким чином, виграш Китаю в експортній частці не означає такого самого приросту світової торгівлі. Навпаки, якщо дорожчі товари інших країн заміщуються дешевшими китайськими аналогами, загальна номінальна вартість глобального експорту може скорочуватися.

Судячи з графіку нижче, найбільші втрати зазнають США та Німеччина.

Автори наголошують, що цей результат зберігається за різних припущень моделі. Головна тенденція однакова: чим більшу частку світового експорту займає Китай, тим сильніше глобальні торговельні потоки зміщуються в бік товарів, ціни на які знижуються.

🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Трамп просить Україну «пригальмувати» удари по російських НПЗ і заявляє про згоду Зеленського

Президент США Дональд Трамп заявив, що закликав Володимира Зеленського «пригальмувати» атаки на російські нафтопереробні заводи. За його твердженням, український президент відповів, що «ймовірно так і зробить». Підтвердження такої домовленості з боку Києва немає.

Трамп пов’язав подорожчання дизельного пального передусім із пошкодженнями російських НПЗ, а не із ситуацією на Близькому Сході. Він пояснив своє прохання побоюванням, що удари по переробних потужностях РФ можуть створити «світову проблему».

Про це американський президент сказав журналістам. Тема атак на російські НПЗ уже порушувалася після переговорів Трампа й Зеленського 22 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Тоді президент США повідомив, що обговорював ці удари з українським колегою.

Однак Зеленський після зустрічі заявив, що Трамп не просив Україну в односторонньому порядку припиняти атаки на об’єкти в Росії. За його словами, розмова стосувалася енергетичного перемир’я та можливості змусити Володимира Путіна завершити війну. Саме взаємне припинення ударів по енергетиці український президент назвав можливим першим кроком до її закінчення.

Нову заяву Трампа в Офісі президента України на момент публікації не коментували.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇩🇪 Німеччина обговорює обмеження доступу до таємниць після успіху радикальних партій

Перемоги ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АдН) у Саксонії-Ангальт та Лівої партії в Берліні поставили німецькі спецслужби перед дилемою: як захистити секретні дані, якщо регіональні відомства очолять представники цих сил.

У Німеччині земельні служби внутрішньої розвідки підпорядковуються місцевим урядам та обмінюються інформацією з федеральним відомством BfV. Політичні опоненти й колишні посадовці побоюються витоків до Москви або угруповань, підозрюваних у причетності до організованої злочинності.

Як повідомляє Reuters, силові структури вже готують можливі обмеження обміну інформацією. Повністю припиняти його не хочуть: це може завадити передаванню попереджень про теракти.

АдН відкидає звинувачення у зв’язках із Кремлем і називає їх бездоказовими. Ліва партія раніше заявляла про неприйнятність зв’язків із кримінальними структурами та засуджувала антисемітизм.

Формування урядів залишається невизначеним. АдН не здобула абсолютної більшості, а інші провідні партії виключають коаліцію з нею. Ліві можуть домовлятися із соціал-демократами та «Зеленими».

Додаткове занепокоєння викликає доля співробітників спецслужб, які розслідували діяльність АдН: посадовці побоюються тиску на них у разі приходу партії до влади.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🇨🇳США і Китай продовжили торговельне перемир’я. Трамп запропонував Сі купити американську зброю - Financial Times

США та Китай продовжили торговельне перемир’я ще на два місяці — до 10 січня 2027 року. Це дає Вашингтону й Пекіну додатковий час для переговорів щодо ширшої торговельної угоди, тоді як основні тарифні обмеження між двома найбільшими економіками світу поки залишаються чинними.

💰 Одночасно сторони домовилися про пільговий тарифний режим для товарів загальною вартістю близько $60 млрд — приблизно по $30 млрд експорту з кожного боку. Financial Times повідомляє, що до переліку увійшли 1696 товарних позицій.

🇨🇳 Китай має знизити мита на широкий спектр американської продукції — від сільськогосподарських товарів до морепродуктів, деревини, косметики та медичного обладнання. Серед більш екзотичних позицій у списку — фуа-гра, кроляча шерсть і живі тварини. Соя до нового переліку не потрапила. За оцінкою американської сторони, домовленість може поліпшити умови доступу на китайський ринок приблизно для 30% експорту США до КНР.

🇺🇸 У відповідь США пом’якшать тарифи на низку китайських споживчих товарів, зокрема дрібну побутову техніку, іграшки, дитячі автокрісла та сезонні товари. Домовленість стала частиною роботи нової американо-китайської торговельної ради.

🔫 Найбільш незвичний епізод переговорів стосувався зброї. Посол США в Китаї Девід Пердью заявив, що Трамп під час зустрічі в певний момент запитав Сі Цзіньпіна, чи не хотів би Китай купувати американське озброєння. Financial Times також повідомила про цю розмову. Водночас Білий дім не оголошував про будь-які плани реальних продажів зброї КНР.

🇹🇼 Така пропозиція виглядає особливо незвично на тлі військового суперництва США і Китаю та ситуації навколо Тайваню. Вашингтон одночасно розглядає новий пакет продажу озброєнь Тайваню приблизно на $14 млрд.

Нинішнє перемир’я — продовження тарифної паузи після різкого загострення торговельної війни у 2025 році. Тоді американські мита на китайські товари на піку сягали 145%, а китайські відповідні тарифи — 125%. Після переговорів у травні 2025 року сторони різко знизили ставки та надалі кілька разів продовжували режим перемир’я.

Важливо, що нинішня домовленість не скасовує торговельну війну і не обнуляє тарифи. Йдеться лише про обмежене пом’якшення умов для частини товарів і ще два місяці відтермінування нового загострення.

Ключові суперечки між Вашингтоном і Пекіном — тарифи, постачання рідкісноземельних металів, технологічні обмеження, напівпровідники та доступ до ринків — залишаються предметом подальших переговорів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Страхування чи новий корупційний фонд: хто заплатить за зруйнований бізнес

Уряд пропонує покривати перші збитки коштом держави, тоді як аналітичні центри радять залишити бюджету лише катастрофічні ризики.

Україна досі не має повноцінної системи страхування бізнесу від воєнних ризиків. Програма Експортно-кредитного агентства передбачає лише компенсацію вартості страхування до 3 млн грн або збитків до 30 млн грн. Водночас перестраховики дедалі частіше відмовляються від воєнних ризиків через їхню непередбачуваність.

Про те, як розподілити ризики між бізнесом, страховиками та державою і не створити нове поле для зловживань, у колонці для 24 Каналу пише Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Україна.

Запропонована аналітичними центрами модель М3 передбачає франшизу для бізнесу у 3–5% збитків, страхування приватними компаніями, перестрахування і лише на останньому рівні — державну гарантію катастрофічних втрат. Держава також компенсуватиме 80% вартості поліса.

Це дозволяє отримати до 1,59 грн страхового покриття на гривню бюджетного ресурсу. Невеликі збитки залишатимуться в межах франшизи, серйозніші оцінюватимуть приватні страховики, а держава втручатиметься лише у виняткових випадках. Так зменшуються адміністративні витрати й корупційні ризики та зберігаються стимули бізнесу дбати про безпеку.

Мінекономіки пропонує протилежну модель: держава покриватиме перший шар збитків для критично важливих основних засобів окремих галузей, а страховики долучатимуться пізніше. Максимальне покриття — $10 млн. Фінансувати систему планують внеском бізнесу у 2% вартості застрахованих фондів і підвищенням ПДВ на 1 відсотковий пункт.

Якщо участь буде обов’язковою, 2% фактично стануть додатковим податком, зокрема для підприємств у безпечніших регіонах. Якщо добровільною — першими прийдуть компанії з найвищими ризиками, тому коштів може не вистачити. Немає відповіді й на питання, хто покриватиме катастрофічні втрати.

Оцінювання компенсацій державними органами також потребуватиме значних витрат і може створити ґрунт для завищення збитків, фіктивних заяв та «відкатів».

Модель М3 виглядає стійкішою, однак потребує точного розрахунку вартості та джерел фінансування. Для критичної інфраструктури може знадобитися окремий режим із прискореними виплатами. Ключовим джерелом коштів мають стати міжнародні партнери, тому остаточну модель варто формувати за їхньої участі.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Україна до кінця року має отримати ще понад €7 млрд за програмою Ukraine Facility – Мінекономіки

Україна розраховує на нове фінансування в межах програми Ukraine Facility. На початку жовтня очікується надходження майже €3 млрд, а до кінця 2026 року — затвердження ще понад €7 млрд. За словами міністра економіки Олександра Кравченка, необхідні для цих рішень показники Україна вже виконала.

Про це пише Forbes Ukraine із посиланням на інтерв’ю з міністром. Робота над іншими зобов’язаннями за програмою триває.
24 вересня Рада ЄС погодила восьму регулярну виплату — майже €3 млрд. Із цієї суми близько €800 млн Україна вперше отримає за кредитною програмою Ukraine Support Loan.

Водночас невиконані реформи залишаються перешкодою для фінансування. Станом на серпень кількість прострочених зобов’язань за програмами Ukraine Facility, Світового банку та МВФ зросла на 11, а сума недоотриманих коштів збільшилася з майже €7 млрд до €8,1 млрд.

Ukraine Facility — основний інструмент фінансової підтримки України з боку ЄС на 2024–2027 роки з початковим бюджетом €50 млрд. Він покликаний підтримувати макрофінансову стабільність, модернізацію економіки та реформи на шляху до членства в Євросоюзі.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Пільгові ціни на газ збережуть до кінця опалювального сезону

Уряд продовжив дію чинних пільгових цін на газ для населення та виробників тепла до 31 березня — фактично до завершення опалювального сезону.

Рішення ухвалили з огляду на складну соціально-економічну ситуацію та в умовах мораторію на підвищення тарифів, запровадженого парламентом на час воєнного стану.
Про це повідомив Сергій Корецький у своєму телеграм-каналі.

Водночас уряд спільно з іншими органами влади працює над змінами тарифної політики, виконуючи зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться про запровадження справедливого й прозорого формування тарифів та одночасне збільшення адресної допомоги тим, хто її справді потребує.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

ЄС готує дорожні карти вступу для України та ще трьох країн

Брюссель хоче надати Україні, Молдові, Чорногорії та Албанії чіткіший маршрут до членства в Євросоюзі. Для чотирьох країн, які вважають лідерами розширення, готують дорожні карти з переліком реформ та орієнтовними строками завершення ключових етапів переговорів.

За задумом Єврокомісії, кандидати отримають чіткіші запевнення: виконання необхідних реформ відкриє шлях до вступу. Плани також мають визначити зобов’язання чинних членів ЄС, від одностайної згоди яких залежить просування переговорів. Ідеться про орієнтовні строки закриття переговорних кластерів і завершення переговорів, а не про затверджені дати членства.

Для Косова, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини таких планів наразі не передбачають через менш просунутий етап інтеграції. Грузія, Туреччина та Сербія також залишаються поза ініціативою: їхній рух загальмував через занепокоєння відступом від демократії та незалежності правосуддя.

Про підготовку пропозицій повідомляє Politico із посиланням на двох високопосадовців Єврокомісії. Її речник підтвердив, що дорожні карти міститимуть пріоритети, строки й конкретні результати, необхідні для завершення реформ.

Прискорення розширення в Брюсселі розглядають як геополітичну потребу на тлі напруженості зі США, ворожих практик Китаю та загроз із боку Росії. Посадовці побоюються, що надто довге очікування посилює розчарування кандидатів і робить їх вразливішими до тиску суперників ЄС.

Паралельно Єврокомісія переглядає підхід до поступової інтеграції: прогрес у реформах пропонують винагороджувати економічними перевагами та доступом до спільних проєктів ще до вступу. Цей перегляд планують представити високопосадовцям 6 жовтня.

Сам Євросоюз також готують до розширення. Серед можливих змін — запобіжні положення та перехідні періоди перед наданням окремих прав членства. Вони мають захистити ЄС від зриву спільних рішень і відмови нових учасників від узятих зобов’язань. Застереження підживлює досвід Угорщини, яка використовувала вето для блокування санкцій проти Росії та підтримки України.

Темпи розширення й внутрішні реформи ЄС лідери обговорять на саміті 15–16 жовтня. Єврокомісія розраховує отримати політичну підтримку для прискорення процесу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

КНДР тренує масовані атаки дронами й ракетами: уроки війни проти України

Північна Корея відпрацьовує комбіновані удари, які можуть перевантажити протиповітряну оборону США та їхніх союзників. Пхеньян переймає тактику, яку вже застосовують у війні проти України та на Близькому Сході: одночасне використання дешевих безпілотників і потужніших ракет.

Цього місяця КНДР уперше провела навчання, що поєднали ударні дрони, ракети, здатні нести ядерні боєголовки, реактивні системи залпового вогню та далекобійну артилерію. За повідомленням державних медіа, метою було узгодити роботу різних озброєнь для зосередженого удару.

20 вересня Пхеньян також заявив про запуск двох нібито гіперзвукових ракет. Згодом державні медіа повідомили про випробування керованих боєприпасів для оновленої 240-мм реактивної системи.

Як пише The Wall Street Journal, масовані комбіновані атаки оголюють слабкість західної ППО: для знищення порівняно дешевих цілей доводиться витрачати дорогі ракети-перехоплювачі. Велика кількість засобів нападу здатна перевантажити навіть технологічно досконалу оборону.

Утім, такі удари складно організувати: потрібно синхронізувати зброю, що рухається з дуже різною швидкістю. Для КНДР із її обмеженими ресурсами це особливий виклик. Модернізацію прискорює військова співпраця з Росією, зокрема застосування північнокорейських ракет проти України.

За оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), за нинішніх темпів Росія може випустити по Україні 840 балістичних ракет за рік — майже на 50% більше, ніж у 2025-му. Завдяки додатковим постачанням із КНДР кількість може наблизитися до тисячі. На тлі виснаження запасів перехоплювачів частка збитих балістичних ракет, за даними центру, впала приблизно з 24% торік до 10% цього року.

Іран також намагається виснажувати ППО противників хвилями дронів і ракет, зокрема боєприпасами, що розділяються на численні елементи.

КНДР уже направляла робітників та інженерів на російські підприємства з виробництва дронів. Кім Чен Ин також пообіцяв створити ударні безпілотні системи зі штучним інтелектом.

Експерти застерігають: у разі війни на Корейському півострові дрони можуть виснажити оборону Південної Кореї та полегшити наступні удари потужнішою зброєю, включно з тактичною ядерною.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою